ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/5105/24

Провадження № 1?кп/991/61/24

У Х В А Л А

31 березня 2026 рокумісто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів: головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, представника потерпілого ОСОБА_6, обвинуваченого ОСОБА_7, його захисника ОСОБА_8, захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні № 52020000000000138 від 24.02.2020

клопотання прокурора ОСОБА_5 про накладення грошового стягнення на обвинуваченого ОСОБА_9,

в с т а н о в и в:

Вищий антикорупційний суд розглядає обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52020000000000138 від 24.02.2020 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявила клопотання про накладення на обвинуваченого ОСОБА_9 грошового стягнення у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб за невиконання ним процесуального обов`язку повідомити про причини неприбуття у судове засідання.

Позиції учасників судового провадження

Представник потерпілого ОСОБА_6 клопотання прокурора підтримав та прохав його задовольнити.

Захисник ОСОБА_10, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9, проти задоволення клопотання прокурора заперечив. Уважав, що неприбуття обвинуваченого у судові засідання обумовлено поважними причинами, а саме проходженням військової служби, про що суд було завчасно повідомлено. Тому захисник не вбачав підстав для накладення на обвинуваченого грошового стягнення за клопотанням прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 також заперечили проти застосування до обвинуваченого ОСОБА_9 грошового стягнення, вказавши на безпідставність клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_9, завчасно належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, втім у черговий раз участі в ньому не взяв. Суд уважав за можливе розглянути клопотання прокурора у відсутність обвинуваченого.

Мотиви суду

Заслухавши думки учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з огляду на таке.

Релевантні джерела права

Згідно з ч. 1 ст. 323 КПК України якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про накладення на обвинуваченого грошового стягнення в порядку, передбаченому главою 12 цього Кодексу (ст. 144?147 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 144 КПК України грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов`язків.

У силу ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 131 КПК України накладення грошового стягнення є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, метою застосування яких є досягнення дієвості конкретного провадження.

Пунктом 21 ч. 1 ст. 7 КПК України розумність строків віднесено до основних засад кримінального провадження. Право особи на розгляд справи упродовж розумного строку закріплено також у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч. 2 ст. 146 КПК України під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно після його ініціювання.

Щодо виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків

Пунктами 1?3 ч. 7 ст. 42 КПК України визначено, що обвинувачений зобов`язаний:

- прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це;

- виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- підкорятися законним вимогам та розпорядженням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КПК України якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин на виклик суду або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальних обов`язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення (ч. 3 ст. 146 КПК України).

Обставини справи

З матеріалів справи слідує, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_9 надійшов до суду ще 12.06.2024.

У цей же день у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, яке завершено лише 09.05.2025.

Упродовж підготовчого провадження обвинувачений ОСОБА_9 систематично не з`являвся у судові засідання та не повідомляв суд про поважні причини свого неприбуття. Внаслідок невиконання обвинуваченим процесуальних обов`язків ухвалою суду від 22.11.2024 на нього накладено грошове стягнення у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що становить 3 028,00 грн).

Окрім того, з метою забезпечення участі обвинуваченого ОСОБА_9 у судовому засіданні суд вживав, зокрема такі заходи:

- скерував на адреси військових частин, де обвинувачений проходив службу (а саме НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 )) повістки про виклики до суду та забезпечення його участі у судових засіданнях, зокрема дистанційно;

- 22.11.2024 постановив ухвалу про привід ОСОБА_9, який на той час проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2, до суду, найбільш територіально наближеного до місця проходження служби;

- 16.12.2024 постановив ухвалу про привід обвинуваченого ОСОБА_11, який на той час проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 .

Також, з приводу неприбуття обвинуваченого ОСОБА_9 у судові засідання суд неодноразово ініціював перед Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України проведення службових перевірок з проханням перевірити причини невиконання вимог суду про забезпечення участі ОСОБА_9 .

Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_1 № 306/18463 від 15.10.2024 під час перевірки, проведеної у військовій частині НОМЕР_1, встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_9 ігнорував судові повістки з причин особистої недисциплінованості та нехтування вимогами нормативно-правових актів та інших керівних документів посадовими особами військової частини НОМЕР_1, в умовах відсутності дієвого контролю з боку командування військової частини НОМЕР_1 . За результатами перевірки, проведеної у військовій частині НОМЕР_2, встановлені аналогічні порушення, що у підсумку стало підставою для переведення ОСОБА_9 до військової частини НОМЕР_3 .

Загалом за час судового провадження ОСОБА_9 вчетверте змінив місце проходження військової служби: (1) до 03.10.2024 він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ); (2) до 21.11.2024 - у військовій частині НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ); (3) до 10.06.2025 - у військовій частині НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 ); (4) з 10.06.2025 - у військовій частині НОМЕР_4 ( АДРЕСА_4 ).

Ухвалою суду від 09.05.2025 у кримінальному провадженні призначено судовий розгляд. Під час судового розгляду судові засідання призначалися неодноразово, зокрема на 03.06.2025, 20.08.2025, 16.12.2025, 03.03.2026, 31.03.2026.

Про кожне судове засідання обвинувачений ОСОБА_9 особисто повідомлений усіма можливими процесуальними способами (шляхом надіслання судової повітки поштою, на електронну адресу), а також через командування військових частин, у яких він проходив та проходить військову службу, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Втім, у судові засідання 16.12.2025, 03.03.2025 та 31.03.2026 обвинувачений ОСОБА_9 не прибув, про причини свого неприбуття суд не повідомив.

Листом від 15.01.2026 суд ініціював перед ІНФОРМАЦІЯ_2 проведення службового розслідування щодо поважності причин неприбуття у судове засідання 16.12.2025 ОСОБА_9, який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_4, та щодо можливості його подальшої участі у судовому засіданні.

06.03.2026 суду надійшов лист за підписом тимчасово виконуючого обов`язки начальника управління запобігання вчиненню, виявлення і припинення правопорушень - заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_12 (далі ? Військова служба правопорядку). Цим листом повідомлено, що з метою усунення порушень вимог ст. 11, 16, 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, виявлених в діях командування військової частини НОМЕР_4, а також з метою прийняття відповідного правового рішення у частині забезпечення явки (взяття участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції) старшого лейтенанта ОСОБА_9 командиру військової частини НОМЕР_5 внесене подання.

Розпискою від 27.12.2025 підтверджується, що ОСОБА_9 отримав повістку про виклик у наступні судові засідання, призначені на 03.03.2025 та 31.03.2026.

Однак, 02.03.2026 командир військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_13 (далі - командир військової частини) повідомив суд про неможливість участі ОСОБА_9 у судовому засіданні, обмежившись загальними фразами про його залучений до виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини. Втім жодних документів, які б це підтверджували до листа не додано.

Водночас, зі змісту п. 2010 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України слідує, що обставини, які свідчать про неможливість участі у судовому провадженні обвинуваченого у вчиненні тяжкого та / або особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, який проходить військову службу, встановлюються судом на підставі документів та інших відомостей, що свідчать про безпосередню участь такої особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.

Зі змісту наданих суду матеріалів убачається відсутність об`єктивних перешкод для участі обвинуваченого у судових засіданнях. Навпаки, компетентним органом внесено подання про необхідність забезпечення такої участі.

Сам по собі факт проходження військової служби не є поважною причиною неприбуття до суду у розумінні ст. 138 КПК України та не звільняє обвинуваченого від обов`язку повідомляти суд про причини неявки.

Обвинувачений, будучи належним чином повідомленим про судові засідання та маючи процесуальний обов`язок з`являтися за викликом суду, повинен був діяти добросовісно та вживати заходів для виконання такого обов`язку, зокрема ініціювати перед командуванням вирішення питання щодо забезпечення своєї участі у судовому засіданні. Натомість матеріали справи не містять відомостей про вчинення ним таких дій.

Суд звертає увагу, що добросовісне виконання процесуальних обов`язків є складовою принципу справедливого судового розгляду. Учасники кримінального провадження зобов`язані користуватися своїми процесуальними правами відповідно до їх призначення та утримуватися від їх зловживання. Поведінка, спрямована на безпідставне затягування розгляду справи або невиконання процесуальних обов`язків, розцінюється як зловживання процесуальними правами та може тягнути відповідні процесуальні наслідки.

Додатково суд зазначає, що обвинувачений ОСОБА_9 не повідомляє суд про актуальний номер свого мобільного телефону, що унеможливлює його належне інформування засобами телефонного зв`язку. Водночас він не реагує на листи суду, надіслані на відому суду адресу електронної пошти.

Така поведінка свідчить про відсутність належної комунікації з судом та невиконання обов`язку сприяти суду у здійсненні судового провадження.

За сукупності наведених обставин (систематична неявка у судові засідання без повідомлення причин, відсутність належного інформування суду про засоби зв`язку, ігнорування електронного листування) такі дії обвинуваченого можуть свідчити про намагання ухилитися від участі у судовому розгляді.

Крім того, у судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_10, без надання внятних пояснень, відмовився повідомити суду актуальні контактні дані свого підзахисного. Така позиція захисника не сприяє забезпеченню належної процесуальної поведінки сторони захисту та ефективному здійсненню судового провадження.

Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про недобросовісну процесуальну поведінку сторони захисту та можуть бути підставою для застосування передбачених КПК України процесуальних заходів реагування.

Ураховуючи викладене, суд констатує, що обвинувачений ОСОБА_9 продовжує не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, передбачені п. 1, 3 ч. 7 ст. 42 КПК України, що виражається у неприбутті за викликами суду, не повідомленні суд про причини свого неприбуття та у непідкоренні законним вимогам та розпорядженням суду. У силу ч. 1 ст. 139 та ч. 3 ст. 146 КПК України зазначене є підставою для накладення на нього грошового стягнення.

Ураховуючи систематичність невиконання обвинуваченим свого процесуального обов`язку повідомляти про причини неприбуття, суд уважає за необхідне застосувати до ОСОБА_9 грошове стягнення у розмірі 2 (двох) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 144?146 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора ОСОБА_5 - задовольнити.

Накласти на обвинуваченого ОСОБА_9 грошове стягнення у розмірі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6656,00 гривень, за його неявку на виклик суду.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Чернівці Чернівецької обл., РНОКПП НОМЕР_6, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_6, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_4 ) грошове стягнення за неявку до суду у розмірі 6656,00 (шість тисяч шістсот п`ятдесят шість) гривень.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.

Роз`яснити обвинуваченому право звернення до суду із клопотанням про скасування ухвали про накладення грошового стягнення у порядку, передбаченому ст. 147 КПК України.

ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_17