Справа № 991/2712/26

Провадження 1-кс/991/2726/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, представника ОСОБА_4, розглянувши клопотання прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 42026000000000221 від 21.02.2026,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора (далі - ОГП) ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 42026000000000221 від 21.02.2026 (далі - Кримінальне провадження), у якому прокурор просить:

-накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку 18.03.2026, за місцем мешкання ОСОБА_6, за адресою: АДРЕСА_1, а саме ноутбук Acer N20c1 чорного кольору із зарядним пристроєм; мобільний телефон Iphone 16 Pro у корпусі чорного кольору; зошит із чорновими записами; печатку ТОВ «Деревообробна Європоліс»; печатку ФОП « ОСОБА_6 »; рахунок № 646 від 17.03.2026 на 1 арк; акт надання послуг № 689 від 17.03.2026 на 1 арк; сертифікат відповідності № 1078503 на 1 арк; рахунок № 475 від 24.02.2026 на 1 арк; акт надання послуг № 480 від 24.02.2026 на 1 арк; сертифікат відповідності № 1078663 на 1 арк (далі - Майно).

Клопотання мотивовано тим, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань (далі - ГСУ ДБР) здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОГП - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України, у межах якого 18.03.2026 прокурором у Кримінальному провадженні проведено невідкладний обшук за місцем проживання ОСОБА_6 . Під час проведення обшуку виявлено та вилучено зазначене у Клопотанні Майно, яке, у подальшому, визнано речовим доказом у Кримінальному провадженні. За такого, з метою забезпечення збереження речових доказів прокурор звернувся до суду з Клопотанням.

Крім того, прокурор у Клопотанні просить розглянути його без повідомлення власника майна/ його представників, оскільки існує ризик відчуження такого майна.

За ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Враховуючи, що Майно, на яке прокурор просить накласти арешт, вилучене в ході проведення обшуку та станом на день розгляду Клопотання перебуває у розпорядженні сторони обвинувачення, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором не доведено наявність ризику відчуження Майна, на який він посилається. За такого, з метою виконання вимог ч. 1 ст. 172 КПК України та забезпечення прав власника майна, зокрема щодо висловлення своєї позиції з приводу Клопотання, його розгляду слід проводити з повідомленням ОСОБА_6 та/або його представників.

У судовому засіданні прокурор Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОГП ОСОБА_3 підтримав доводи Клопотання, просив задовольнити із викладених у ньому підстав. Додатково зазначив, що проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 обумовлене необхідністю відшукання доказів протиправної діяльності заступника начальника ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_7, яка полягає у організації контрабандного каналу вивезення бурштину за межі України.

У судовому засіданні представник власника/володільця майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні Клопотання у зв`язку з його необґрунтованістю.

Власник/володілець майна ОСОБА_6, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду Клопотання, до суду не прибув, причини неявки не повідомив.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 172 КПК України, з метою дотримання розумних строків розгляду Клопотання, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд Клопотання за відсутності власника/володільця майна.

Дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

За ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Під час судового розгляду Клопотання встановлено, що станом на 18.03.2026 слідчими ГСУ ДБР здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОГП - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України, а саме вимагання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі групою осіб, до якої входять військовослужбовці (працівники Служби безпеки України), зокрема заступник начальника ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_7, за вчинення в інтересах того, хто її надає, дій з використанням наданої їм влади, вчиненого за попередньою змовою.

Згідно матеріалів Клопотання, 18.03.2026 прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОГП ОСОБА_8 проведено невідкладний обшук за місцем проживання ОСОБА_6 адресою: АДРЕСА_1, оскільки були достатні підстави вважати, що у вказаній квартирі знаходяться речі та документи, що мають значення для Кримінального провадження, та вони можуть бути знищені, спотворені, пошкоджені у випадку зволікання із негайним проведенням указаної слідчої дії.

У ході проведення обшуку виявлено та вилучено зазначене у Клопотанні Майно.

Згідно відомостей, що містяться в автоматизованій системі документообігу суду «Д-3», 23.03.2026 прокурором у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України було подано до Вищого антикорупційного суду клопотання про надання дозволу на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.04.2026 у справі 991/2710/26 відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки 1) дозвіл на проникнення до житла ОСОБА_6 слідчим суддею надано не було; то беручи до уваги 2) пряму норму КПК України щодо недопустимості доказів, отриманих в ході обшуку, на проведення якого не було надано дозвіл слідчим суддею; враховуючи 3) що вилучені у ОСОБА_6 речі та документи, а також відомості, що у них містяться, в силу положень ч. 3 ст. 233 КПК України не можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час Кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку що Клопотання не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 98, 132, 170, 172, 173, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені клопотання відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_9