Справа № 991/2807/26

Провадження 1-кс/991/2823/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, представника заявника - адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України стосовно невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою про вчинення кримінального правопорушення від 20.03.2026,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, у якій заявник просить зобов`язати Національне антикорупційне бюро України (далі - НАБУ) внести за його заявою від 20.03.2026 відомості доЄдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) про можливе вчинення суддею Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3, діючи в інтересах ОСОБА_4, повністю підтримала викладені у скарзі вимоги та просила задовольнити.

Від представника НАБУ ОСОБА_7 до суду надійшли заперечення по справі, в яких зазначалося про те, що до НАБУ надійшла заява ОСОБА_5 від 20.03.2026, зареєстрована 24.03.2026 за №К-3847, щодо можливих неправомірних дій судді Солом`янського районного суду міста Києва, які можуть полягати у зловживанні владою, службовим становищем за викладених у заяві обставин та інших питань. За результатами розгляду зазначеної вище заяви, НАБУ листом від 30.03.2026 №112-294/10527, повідомлено заявника про те, що не встановлено підстав для внесення відомостей до ЄРДР. Тож на переконання представника НАБУ факт бездіяльності уповноважених осіб відсутній, а тому права та інтереси заявника не порушені. За наведених обставин, просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_5 повністю та розглянути справу без участі представника НАБУ за наявними письмовими поясненнями.

Слідчий суддя вважає за можливе розгляд скарги проводити за відсутності представника НАБУ, оскільки його відсутність відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги по суті.

Заслухавши думку представника заявника, вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Встановлено, що 20.03.2026 адвокат ОСОБА_5, діючи в інтересах ОСОБА_4, в порядку ст. 214 КПК України звернувся до НАБУ із заявою про можливе вчинення суддею Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

В обґрунтування такої заяви адвокат ОСОБА_5 посилається на те, що Солом`янським районним судом міста Києва розглядається обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22023000000000773 від 31.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ст. 111-2, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України. Відповідно до Договору про надання правничої допомоги б/н від 28.11.2023, Адвокатським об`єднанням «Кравець і партнери» надається правнича допомога ОСОБА_4 з метою захисту його законних прав та інтересів.

Вказана справа перебуває на розгляді у складі колегії суддів Солом`янського районного суду міста Києва: ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Чергове судове засідання по цій справі відбулось 11 лютого 2026 року, де, серед іншого, розглядалось клопотання сторони обвинувачення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 . За результатами розгляду такого клопотання, колегією суддів прийнято рішення задовольнити клопотання прокурора та продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою до 11.04.2026 включно з визначенням розміру застави в межах 200 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665 600 грн.

В цей же день, після проголошення вступної та резолютивної частин ухвали, в момент очікування копії короткого тексту ухвали від 11.02.2026 у холі суду, приміщення зали суду і самого суду покинули судді ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

У подальшому, 11.02.2026 об 19 год. 05 хв. працівником суду вручено захиснику ОСОБА_4 - ОСОБА_5 копію короткого тексту ухвали Солом`янського районного суду міста Києва, якою зокрема, визначено розмір застави у сумі 665 000 гривень. Крім того, разом з вказаною ухвалою, скріплено іншу копію ухвали про виправлення описки в ухвалі від 11.02.2026, якою змінено розмір застави з 665 000 гривень на 665 000 000 гривень. Жодних повідомлень про дату, час і місце засідання для виправлення описки в ухвалі від 11.02.2026 ні захисникам, ні ОСОБА_4 не здійснювалось. Таким чином, на думку захисника, ОСОБА_4 умисно позбавили можливості прийняти участь в засіданні і висловити свої міркування з приводу істотної зміни розміру застави.

Тож на переконання скаржника-адвоката ОСОБА_5 з врахуванням факту відсутності двох бокових суддів у приміщенні суду, закінчення робочого часу суду, головуючою суддею ОСОБА_6 умисно всупереч вимогам закону та з позбавленням ОСОБА_4 права на справедливий суд в позапроцесуальний спосіб винесено ухвалу про виправлення описки, якою змінено розмір застави з 665 000 гривень на 665 000 000 гривень, де така зміна фактично перетворила заставу в безальтернативне тримання під вартою.

Враховуючи викладене, скаржник-адвокат ОСОБА_5 вбачає в діях судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_6 наявність ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, а саме: зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

З поданих скаржником матеріалів слідує, що вищевказана заява отримана НАБУ 24.03.2026, а отже відомості про кримінальне правопорушення мали бути внесені до ЄРДР протягом 24 годин у відповідності до ст. 214 КПК України.

Враховуючи, що відомості за вказаною заявою до ЄРДР внесені не були, заявник звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність у порядку ч. 1 ст. 303 КПК України.

Згідно зі ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому КПК України.

Статтею 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Статтею 33-1 КПК України встановлено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

Частиною 1 ст. 306 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Аналіз норм ст.ст. 214, 303 КПК України свідчать про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Порядок внесення таких відомостей врегульований ч. 5 ст. 214 КПК України та розділом ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та внесення, затвердженого Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298 (в редакції наказу Генерального прокурора від 17.08.2023 № 231).

Згідно з п. 1 Глави 3 Розділу ІІ зазначеного Положення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, п. 1 Глави 1 Розділу ІІ зазначеного Положення визначено, що до Реєстру вносяться відомості, зокрема про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, а також попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п. 4-5 ч. 5 ст. 214 КПК України.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2021 року в справі № 556/450/18, слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Із наведених положень вбачається, що слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізують її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення.

Встановлений ст. 214 КПК України порядок початку досудового розслідування надає кожній особі право заявляти про вчинення кримінального правопорушення та очікувати, що за відповідними фактами буде розпочате розслідування, та в тій же мірі забезпечує можливість здійснювати досудове розслідування виключно за фактами вчинення кримінальних правопорушень, захищаючи тим самим інших осіб від необґрунтованого кримінального переслідування та процесуального примусу.

Слідчий суддя звертає увагу, що лише наявність у заяві про кримінальне правопорушення конкретних та об`єктивних відомостей, які свідчать про вірогідність вчинення кримінального правопорушення, створює у слідчого/прокурора обов`язок внести їх до ЄРДР. Саме по собі твердження заявника про існування кримінального правопорушення, за відсутності таких відомостей, не є достатньою підставою для ініціювання досудового розслідування.

Поряд з цим, із дослідженої заяви від 20.03.2026 не вбачається наведення заявником достатніх об`єктивних даних та конкретних фактів, що можуть прямо свідчити про наявність в діях судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_6 ознак вчинення кримінальних правопорушень.

Викладені у заяві відомості зводяться лише до висунення домислів ОСОБА_5 та надання ним суб`єктивної оцінки щодо зловживання суддею ОСОБА_6 своїми службовими повноваженнями.

Таким чином, відсутні підстави стверджувати про наявність в описаних ОСОБА_5 кримінальних правопорушеннях хоча б однієї з умов, передбачених п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, що є обов`язковими для віднесення такого кримінального правопорушення до підслідності детективів НАБУ.

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до статей 124 та 126 Конституції України, положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Судді у своїй діяльності незалежні і недоторкані. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються, зокрема, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

Для вирішення питання про наявність у діях суддів ознак складу кримінального правопорушення, слід звернути увагу на роз`яснення викладені, зокрема, у постанові Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади». Так, у пункті 10 вказаної постанови зазначено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.

Отже, сам лише факт незгоди із судовим рішенням не свідчить про його неправосудність, підроблення, отримання суддею неправомірної вигоди за прийняття такого рішення або зловживання ним службовим становищем.

В резолютивній частині ухвали колегії суддів від 11.02.2026 вказано про визначення застави в розмірі 200 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, Даний розмір становить 665 600 000 гривень, але в ухвалі вказано 665 600 грн, що явно є опискою. Яким чином вона була виправлена слідчий суддя за наявними у справі матеріалами встановити не може. Присутня в засідання адвокат ОСОБА_3 на запитання усно повідомила, що в клопотанні сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 було прохання визначити заставу 665 600 000 гривень. Таким чином колегія суддів визначила заставу враховуючи клопотання сторони обвинувачення, а не керуючись власними свавільними кримінальними мотивами. Слідчий суддя не вбачає підстав для висновку, що визначення великого розміру застави є спричиненням істотної шкоди особі, яка передбачена у ч. 1 ст. 364 КК України.

Можливе порушення суддею норм матеріального та процесуального права, як результат суддівської помилки, не може кваліфікуватися як кримінальне правопорушення та як підстава для притягнення судді до відповідальності.

Разом з тим частиною першою статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлюються підстави дисциплінарної відповідальності суддів. Так, якщо поведінка суддів може бути приводом для їх дисциплінарної відповідальності, скарга подається у письмовій формі до Вищої ради правосуддя відповідно до вимог статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що з інформації, яка міститься у заяві від 20.03.2026, не вбачається наявності обов`язкових ознак кримінальних правопорушень, а тому не викликає в слідчого/прокурора обов`язку вносити відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР та розпочинати досудове розслідування.

За наведеного, на переконання слідчого судді, бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка може бути оскаржена до слідчого судді в порядку, передбаченому ст. 303 КПК України, в даному випадку не встановлена.

З урахуванням викладеного, підстави для зобов`язання уповноважених осіб НАБУ виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести відповідні відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР згідно з заявою захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 від 20.03.2026 - відсутні.

Керуючись статтями 9, 214, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1