Справа № 991/2186/24

Провадження № 11-кп/991/86/26

У Х В А Л А

07 квітня 2026 року місто Київ

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 розглянула питання про можливість проведення розгляду апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника адвоката ОСОБА_3 на вирок Вищого антикорупційного суду від 12.01.2026 у режимі відеоконференції,

У С Т А Н О В И Л А:

У провадженні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали кримінального провадження № 52023000000000156 за вказаними вище апеляційними скаргами.

Розгляд призначено на 09.04.2026 о 10:00 у залі судових засідань № 1 Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (м. Київ, пров. Хрестовий, 4).

До початку судового засідання від захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_3 надійшло клопотання, в якому він просить надати йому та обвинуваченому можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів. Посилається на воєнний стан та віддалене місце проживання від приміщення суду.

Суддя розглянула питання про можливість проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги у режимі відеоконференції та дійшла таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 336 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції (в тому числі поза межами суду), якщо безпосередня участь учасника неможлива через поважні причини, для забезпечення безпеки чи оперативності розгляду, під час допиту неповнолітніх, в умовах воєнного стану або карантину, а також з інших підстав, визнаних судом достатніми.

Водночас ураховуючи, що в ч. 1 ст. 336 КПК України законодавець використав слово «може», то така норма кримінального процесуального закону закріплює не обов`язок, а право суду прийняти рішення стосовно проведення судового засідання чи засідань у режимі відеоконференції.

Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження (ч. 2 ст. 336 КПК України).

За приписами ч. 5 ст. 336 КПК учасники кримінального провадження беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та кваліфікованого електронного підпису згідно з вимогами Положення про ЄСІТС та/або положень, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС.

Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв`язку тощо несе учасник кримінального провадження, який подав відповідне клопотання (ч. 6. ст. 336 КПК України).

Отже, вищенаведене вказує на те, що клопотання стосовно проведення судового засідання у режимі відеоконференції має містити не лише наведення фактів, наявність яких обумовлює потребу в дистанційному судовому провадженні, але й до нього зазвичай повинні бути долучені докази, які б підтверджували існування однієї з підстав, передбачених у ч. 1 ст. 336 КПК України. Тобто сама по собі наявність клопотання сторін судового провадження про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не покладає на суд обов`язку його задоволення.

Застосовуючи наведений підхід у ході розгляду клопотання сторони захисту, суддя доходить висновку, що особа, яка ініціювала проведення судового засідання в режимі відеоконференції, не довела наявність однієї із зазначених у ч. 1 ст. 336 КПК підстав.

Надаючи саме таку оцінку суддя виходить із того, що захисник не довів відсутність у нього та його клієнта можливості прибути до суду для участі в судовому засіданні. Посилання на введений у державі воєнний стан, віддаленість місця проживання від міста Києва є загальними та не свідчить про неможливість прибути до суду для участі в судовому розгляді. Правовий режим воєнного стану хоч і запроваджено на всій території України, однак на даний час ані в м. Києві, ані в Київській області не ведуться активні бойові дії, а Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду здійснює правосуддя.

Крім того, суддя враховує, що на території України мають місце відключення електропостачання, що, своєю чергою, зумовлює нестабільність доступу до мережі Інтернет, а також періодичні технічні збої в роботі підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Зазначені обставини створюють ризики переривання судового засідання, унеможливлення повноцінної участі сторін у судовому розгляді та порушення принципів безперервності й оперативності судового провадження, що є несумісним із завданнями кримінального провадження.

Окремо, з огляду на конкретні обставини цього кримінального провадження, обсяг пред`явленого ОСОБА_2 обвинувачення, характер та обсяг процесуальних дій, які мають бути проведені судом у цьому кримінальному провадженні, з метою забезпечення принципу рівності та змагальності сторін кримінального провадження, суддя доходить висновку, що саме безпосередня особиста участь обвинуваченого ОСОБА_2 у залі судових засідань в приміщенні суду сприятиме належній організації судового процесу, забезпеченню швидкому, повному та неупередженому судовому розгляду, оперативності судового провадження та проведенню всіх процесуальних дій у строки, визначенні кримінальним процесуальним законодавством.

Керуючись ст. 336, 371, 372, 424, 532 КПК України, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання залишити без задоволення.

Копію ухвали направити для відома заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя ОСОБА_1