Справа № 991/3141/26

Провадження 1-кс/991/3155/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, детектива ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання від 03.04.2026 захисника ОСОБА_3, яке подано в інтересах підозрюваної ОСОБА_5, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52026000000000106 від 22.02.2026,

В С Т А Н О В И В:

03.04.2026 на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) ОСОБА_1 надійшло клопотання від 03.04.2026 захисника ОСОБА_3, яке подано в інтересах підозрюваної ОСОБА_5, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52026000000000106 від 22.02.2026, в якому він просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.03.2026 у справі № 991/2649/26 (провадження № 1-кс/991/2664/26), в частині зупинення видаткових операцій, призупинення видачі готівкових коштів, перерахування на кореспондентські рахунки, перерахування на інші поточні рахунки юридичних та фізичних осіб по банківському рахунку, який відкритий на ім`я підозрюваної ОСОБА_5, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, та обслуговується в банківській установі АТ КБ «ПриватБанк», а саме НОМЕР_2, на який підозрювана отримує зарплатні виплати.

В обгрунтування клопотання представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 посилався на те, що ОСОБА_5 має в банківській установі АТ КБ «ПриватБанк» рахунок НОМЕР_2, на який отримує зарплатні виплати. Водночас ухвалою слідчого судді ВАКС від 20.03.2026 року справі № 991/2649/26 (провадження № 1-кс/991/2664/26) на цей банківський рахунок накладено арешт. Після накладення арешту залишок грошових коштів на вказаному рахунку становить 61 639,29 грн, які обліковуються на вказаному рахунку, сформовані виключно за рахунок надходжень заробітної плати. Зазначені грошові кошти мають легальне походження, є результатом трудової діяльності підозрюваної та не пов`язані з будь-якою кримінально протиправною діяльністю, що інкримінується в межах цього кримінального провадження. Вказаний рахунок має цільове призначення, а саме - отримання доходу від трудової діяльності, що підтверджується характером надходжень. Метою накладення арешту при постановленні ухвали було забезпечення можливої конфіскації майна, що передбачає обмеження прав саме щодо активів, які можуть бути об`єктом такої конфіскації. Проте арешт фактично поширено не на конкретні грошові кошти, що можуть бути об`єктом конфіскації, а на сам механізм отримання підозрюваною законного доходу в майбутньому. Вважав, що грошові кошти у виді заробітної плати не є предметом інкримінованого кримінального правопорушення; не є доходом, отриманим внаслідок його вчинення; не мають ознак активу, який може бути об`єктом конфіскації. Поширення заборони на здійснення видаткових операцій на рахунок, який використовується для отримання виключно законного доходу в майбутньому, не відповідає меті арешту майна та є очевидно надмірним втручанням у права підозрюваної. Таке обмеження фактично створює ситуацію, за якої підозрювана позбавляється можливості отримувати та використовувати заробітну плату, що є її законним джерелом існування. На його думку, слідчий суддя ВАКС під час постановлення ухвали про арешт майна не надав належної оцінки, чи виправдовують потреби досудового розслідування такий ступінь втручання у права та свободи особи, як позбавлення підозрюваної всіх можливих засобів для існування. У зв`язку з цим, вважає, що існують правові підстави для скасування заборони на здійснення видаткових операцій у частині коштів, що надходять як заробітна плата, або встановлення відповідного винятку щодо можливості їх використання.

Клопотання подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності ВАКС, згідно із статтями 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчого судді ВАКС.

У судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з мотивів, викладених у клопотанні. Пояснив, що кримінальне провадження розслідується за ст. 368 КК України та на теперішній час ОСОБА_5 відсторонена від посади, але мінімальну заробітну плату їй все одно будуть нараховувати. На його думку, у сторони обвинувачення взагалі відсутні докази того, що ці грошові кошти в розмірі 1,5 млн грн надавались. Додатково долучив до матеріалів справи виписку по картці ОСОБА_5 від 02.04.2026, відкритій в банківській установі АТ КБ «ПриватБанк», а саме по рахунку НОМЕР_2 за період з 01.01.2026 до 02.04.2026 з балансом на кінець періоду в розмірі 61 639,29 грн, якою підтверджується, це цей банківський рахунок є зарплатним. Пояснив, що ця довідка відображає рух коштів, а саме надходження заробітної плати ОСОБА_5 . Водночас на зазначену картку зупинені всі видаткові операції, тобто у майбутньому буде неможливо отримати заробітну плату, яка буде на неї надходити. Також посилався на те, що відповідно до постанови КМУ від 22.04.2005 № 318 для працівників бюджетних установ не існує іншого порядку, окрім як отримання заробітної плати шляхом здійснення банківських операцій.

Детектив ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про скасування арешту, зазначив, що арешт накладено правомірно, а сторона захисту не довела, що арешт накладено необґрунтовано, зменшилися чи відсутні ризики того, що це майно буде приховуватися. Пояснив, що на час накладення арешту у підозрюваної ОСОБА_5 не було відшукано 1 млн 400 тис грн, а також за тиждень до вчинення кримінального правопорушення вона задекларувала наявність грошових коштів в загальному розмірі 9 тисяч доларів США готівкою та 20 тисяч гривень готівкою, які не відшукані під час проведення обшуку. У разі доведення вини підозрюваної в подальшому суд може призначити покарання у виді конфіскації майна. Вважав, що 61 тисяча гривень нічого не змінить для підозрюваної.

Дослідивши матеріали провадження та заслухавши пояснення учасників, слідчий суддя встановив наступне.

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесено арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з п. 2, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання.

У випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).

Частиною 4 ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Тобто суд має право скасувати арешт майна лише з двох підстав, а саме у разі доведення існування обставин, які підтверджують, що арешт накладено необґрунтовано або в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, за наявності яких суд може встановити такі підстави, однак логічне тлумачення відповідної норми свідчить, що, перевіряючи наявність першої підстави, суд повинен враховувати обставини, які існували на час накладення арешту, а наявність другої - з огляду на існуючі обставини на час розгляду клопотання про скасування арешту майна.

Така підстава як необґрунтованість накладеного арешту не передбачає оцінку та перегляд по суті постановленого судового рішення про накладення арешту. Кримінальний процесуальний кодекс України визначає процедуру такого перегляду - виключно в апеляційному порядку. У протилежному випадку це становило би порушення принципу остаточності судового рішення «res judicata».

Обґрунтованість накладеного арешту може бути оцінена виключно з урахуванням обставин та доводів, які з тих чи інших причин не були предметом оцінки під час накладення арешту.

При цьому, відповідно до засади диспозитивності (ч. 3 ст. 26 КПК України), суд виходить тільки із тих обставин, на які посилаються учасники провадження. Саме на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту, покладається обов`язок довести те, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя встановив, що детективами національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52026000000000106 від 22.02.2026 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 20.03.2026 у справі № 991/2649/26 (провадження № 1-кс/991/2664/26) у цьому провадженні накладено арешт на майно, зокрема, на: безготівкові грошові кошти на суми 643 697 грн; 5 000 доларів США; 950 Євро, із забороною їх відчужувати (в частині видаткових операцій, крім обов`язкових платежів до бюджету) та користуватись ними у будь-який спосіб до завершення досудового розслідування та судового розгляду (до скасування арешту майна в порядку, встановленому КПК України), а також зупинити видаткові операції по банківським рахункам, які відкриті на ім`я підозрюваної ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, та обслуговується в банківській установі АТ КБ «ПриватБанк» (МФО: 305299), у тому числі призупинити видачу готівкових коштів, перерахування на кореспондентські рахунки, перерахування на інші поточні рахунки юридичних і фізичних осіб.

Згідно з долученою до клопотання та в судовому засіданні довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 30.03.2026 ОСОБА_5 станом на 30.03.2026 має в АТ КБ « ПриватБанк» картку НОМЕР_3 (рахунок НОМЕР_2 ), на яку отримує зарплатні виплати. Також на вказану картку (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ). Станом на 30.03.2026 залишок по рахунку становить 61 639,26 грн.

Як видно з довідки (виписки по картці) АТ КБ «ПриватБанк» від 02.04.2026 за період з 01.01.2026 до 02.04.2026 ОСОБА_5 на картку НОМЕР_3 (рахунок НОМЕР_2 ), відкриту в АТ КБ «ПриватБанк», отримує зарплатні виплати, а саме - зарплату, нараховану Головним управлінням ДПС у Сумській області. Станом на 02.04.2026 залишок по рахунку становить 61 639,26 грн.

Водночас 20.03.2026 слідчий суддя ВАКС ухвалою від 20.03.2026 у справі № 991/2649/26 (провадження № 1-кс/991/2664/26) в межах кримінального провадження № 52026000000000106 від 22.02.2026 наклав арешт на кошти ОСОБА_5, які знаходяться, в тому числі на зазначеному банківському рахунку НОМЕР_2 (картка НОМЕР_3 ), відкритому в АТ КБ «ПриватБанк», шляхом зупинення видаткових операцій по банківському рахунку, у тому числі призупинення видачі готівкових коштів, перерахування на кореспондентські рахунки, перерахування на інші поточні рахунки юридичних і фізичних осіб.

Відповідно до ухвали слідчого судді ВАКС від 20.03.2026 у справі № 991/2649/26 (провадження № 1-кс/991/2664/26) під час вирішення клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчий суддя врахував, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, яке, зокрема передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна. Тому, у разі визнання ОСОБА_5 винуватою у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, суд може призначити їй покарання у виді конфіскації майна. Водночас під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя дійшов висновку, що оскільки обмежень чи заборон щодо накладення арешту на вказане майно не було встановлено, тому вважав обгрунтованими доводи сторони обвинувачення щодо необхідності накладення арешту на кошти, зокрема, які знаходяться на банківському рахунку ОСОБА_5, відкритому в АТ КБ «ПриватБанк». Таким чином, слідчий суддя застосував такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Сторона захисту не зазначала про необґрунтованість накладення арешту як підставу для його скасування, тому, з огляду на положення ст. 26 КПК України, суд не надає оцінку наявності чи відсутності такої підстави.

Суть доводів захисту зводиться до того, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення відпала потреба, проте суд не погоджується з цим, оскільки наразі підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, не скасована, а тому зберігається ймовірність того, що у разі доведення її винуватості суд може призначити їй покарання у виді конфіскації майна.

Разом з тим, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_5 обіймає посаду начальниці управління податкового аудиту ГУ ДПС у Сумській області та на теперішній час, у зв`язку зі здійсненням досудового розслідування, її відсторонено від посади.

Заробітна плата ОСОБА_5 виплачується на банківський рахунок НОМЕР_2 (картка НОМЕР_3 ), відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання заробітної плати.

Вказані обставини підтверджуються дослідженими вище довідками АТ КБ «ПриватБанк» від 30.03.2026 та 02.04.2026.

Відповідно до виписки по картці від 02.04.2026, яка відображає рух коштів по рахунку НОМЕР_2 (картка НОМЕР_3 ), як до, та і після постановлення ухвали слідчого судді ВАКС від 20.03.2026 про арешт майна, на цей рахунок надходили лише кошти, виплачені ОСОБА_5 як заробітна плата від Головного управління ДПС у Сумській області.

Вирішуючи клопотання про зняття арешту з зарплатного рахунку ОСОБА_5, слідчий суддя констатує, що законодавство не передбачає віднесення зарплатних рахунків або рахунків фізичних осіб-підприємців до рахунків зі спеціальним режимом використання, який би унеможливлював арешт коштів, розміщених на них.

Так, відповідно до змісту ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», рахунки зі спеціальним режимом використання - це рахунки підприємств, що займаються виробництвом або постачанням енергії, води, опаленням приміщень тощо.

Водночас згідно з ч. 1, 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати, заробітна плата може стати об`єктом арешту або передачі лише у такій формі й у таких межах, які визначено національним законодавством. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Статтею 48 Конституції України передбачено, що кожен громадянин України має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. Це положення Основного Закону відтворює вимоги ст. 25 Загальної декларації прав людини щодо забезпечення високої якості життя на засадах соціальної справедливості, досягнення гідного життєвого рівня.

За загальним правилом, визначеним ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходу забезпечення кримінального провадження можливе лише тільки коли його потреби виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йшлося у клопотанні сторони обвинувачення.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що рахунок НОМЕР_2 (картка НОМЕР_3 ) використовується ОСОБА_5 для отримання цільових виплат - заробітної плати, з метою недопущення обмеження реалізації підозрюваною гарантованих Конституцією України прав на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, та на достатній рівень життя, а також з тим, аби накладений арешт не був для неї надмірним тягарем, зважаючи на незначну суму коштів (61 639,26 грн), розміщених на вказаному банківському рахунку, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити клопотання про скасування арешту майна.

Суд переконаний, що скасування арешту майна в частині зупинення видаткових операцій, призупинення видачі готівкових коштів, перерахування на кореспондентські рахунки, перерахування на інші поточні рахунки юридичних та фізичних осіб по банківському рахунку НОМЕР_2, який відкритий на ім`я підозрюваної ОСОБА_5 з метою отримання заробітної плати, не завдасть шкоди кримінальному провадженню та з огляду на необхідність ОСОБА_5 у подальшому працювати та отримувати дохід, відповідатиме принципу дотримання балансу між суспільними та приватними інтересами.

Таким чином, подане клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 170, 174, 176, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання від 03.04.2026 захисника ОСОБА_3, яке подано в інтересах підозрюваної ОСОБА_5, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52026000000000106 від 22.02.2026 - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.03.2026 року у справі № 991/2649/26 (провадження № 1-кс/991/2664/26), в частині зупинення видаткових операцій, призупинення видачі готівкових коштів, перерахування на кореспондентські рахунки, перерахування на інші поточні рахунки юридичних та фізичних осіб по банківському рахунку, який відкритий на ім`я підозрюваної ОСОБА_5, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, та обслуговується в банківській установі АТ КБ «ПРИВАТБАНК», а саме НОМЕР_2, на який підозрювана отримує зарплатні виплати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1