Справа № 991/3481/26

Провадження № 1-кс/991/3493/26

УХВАЛА

про часткове задоволення скарги

16 квітня 2026 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

представника заявника ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу заявника ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

(1) Зміст поданої скарги

14.04.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга.

З її змісту вбачається, що 03.04.2026 до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) надійшла заява ОСОБА_4 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Жодного рішення за його заявою слідчим не приймалося, його не повідомлено про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).

А тому, заявник просить: внести до ЄРДР відомості про ознаки вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України: ОСОБА_5, ОСОБА_6 та іншими прокурорами; надати документ, який підтверджує прийняття заяви та її реєстрацію в ЄРДР; визнати його потерпілим в порядку ст. 55 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), вручити йому пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого.

(2) Позиції учасників провадження

Представник заявника підтримала подану скаргу та просила її задовольнити. Вказала, що заявник звернувся до НАБУ з заявою про вчинення злочинів. Однак, будь-які відомості до ЄРДР внесені не були. А тому, наявна бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Представник особи, бездіяльність якої оскаржується, у судове засідання не з`явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином. До суду надійшли письмові пояснення особи, уповноваженої представляти інтереси НАБУ ОСОБА_7 . Вказує, що заявником не наведено достатніх об`єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, здійснення досудового розслідування якого віднесено до підслідності детективів НАБУ. Просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_4, а скаргу розглянути за відсутності представника НАБУ за наявними матеріалами та письмовими поясненнями.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 306 КПК, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності представника особи, бездіяльність якої оскаржується, оскільки це не є перешкодою для її розгляду.

(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні скарги

На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК).

Чинний КПК закріплює наступну процедуру початку досудового розслідування. Так, слідчий, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК).

З аналізу вказаної норми вбачається обов`язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення. Ключовим є наявність у них таких ознак злочину, як час, місце та подія.

Як убачається зі скарги та доданих до неї матеріалів, ОСОБА_4 звернувся до НАБУ з заявою від 30.03.2026 про вчинення кримінальних правопорушень.

03.04.2026 заява надійшла до НАБУ.

Отож, станом на день подання скарги, уповноважені особи НАБУ не внесли відомості до ЄРДР у строк, передбачений ч. 1 ст. 214 КПК.

Не оцінюючи обґрунтованість заяви ОСОБА_4, яка надійшла до НАБУ, на предмет наявності ознак складу злочину, слідчий суддя встановив, що в ній наявні відомості, які можуть стати предметом перевірки. У ній описано можливу подію правопорушення та її кваліфікацію, вказано причетних осіб та місце й час вчинених, на думку заявника, злочинів.

Встановлення конкретніших обставин, що свідчать або ж спростовують факт вчинення кримінальних правопорушень, має здійснюватися вже після внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.

В ч. 5 ст. 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, ст. 364 КК України (якщо предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у п`ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення), ст. 368 та ст. 369 КК України (якщо кримінальне правопорушення вчинено суддею або прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»).

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 гривень.

Отож, для віднесення злочину за ст. 364 КК України до підслідності НАБУ предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди має перевищувати 15 140 000 грн (5000х3028 грн).

У заяві від 30.03.2026 йдеться про можливе зловживання владою та службовим становищем прокурорами органів прокуратури та суду, а саме, закриття кримінального провадження № 42019000000000673 від 26.03.2019, що призвело до зняття арешту з грошових коштів у розмірі 100 млн доларів США (станом на 01.01.2025 за курсом НБУ складає 4 202 950 000 грн). Зняття арешту можливо призвело до втрати Україною права на спеціальну конфіскацію незаконно отриманих коштів. Незаконність постанови про закриття підтверджено тим, що у подальшому ця постанова була скасована заступником Генерального прокурора.

Окрім цього, в заяві йдеться про злочини, передбачені ст. 368 та ст. 369 КК України. Заявник указує, що кримінальне провадження № 42019000000000673 було закрите внаслідок прийняття постанови прокурором Офісу Генерального прокурора. Далі ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва від 10.03.2025 та 12.03.2025 було скасовано арешт майна, накладений на грошові кошти, які знаходяться на рахунках в швейцарському банку та банку в князівстві Монако.

Зміст заяви в загальних рисах свідчить про можливу підслідність зазначених в ній кримінальних правопорушень детективам НАБУ. Відтак, визначений ст. 214 КПК обов`язок щодо внесення відомостей до ЄРДР за отриманою заявою про вчинення злочинів покладений на уповноважених осіб НАБУ.

Ураховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку, що уповноважені особи НАБУ не виконали обов`язок, передбачений ст. 214 КПК, тому наявні підстави для зобов`язання їх внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення на підставі заяви скаржника. Відтак, скаргу ОСОБА_4 в цій частині слід задовольнити.

Водночас, необґрунтованою є вимога скаржника стосовно зазначення в резолютивній частині ухвали визначену ним правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України, а також причетних осіб. До повноважень слідчого судді, під час розгляду скарги, не належить встановлення ознак складу злочину, зазначеного у заяві про вчинення кримінального правопорушення та визначення підозрюваних. Цей обов`язок покладено на слідчого або прокурора на стадії досудового розслідування.

Вимога скаржника надати документ, що підтверджує прийняття його заяви та її реєстрацію в ЄРДР є передчасною, адже відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК, така дія є обов`язком слідчого після внесення до ЄРДР відповідних відомостей про кримінальне правопорушення. А тому в цій частині вимог у скарзі слід відмовити.

Вимога визнати його потерпілим та вручити пам`ятку про процесуальні права та обов`язки є передчасною. Визнання осіб потерпілими та залучення їх до провадження відбувається вже після виконання слідчим вимог ч. 1 ст. 214 КПК та внесення відомостей до ЄРДР.

На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:

- скаргу заявника ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України задовольнити частково;

- зобов`язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 від 30.03.2026;

- в іншій частині у задоволенні скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п`яти днів з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1