Справа № 991/3667/26

Провадження № 1-кс/991/3678/26

 

 

УХВАЛА

про відмову у задоволенні скарги

 

21 квітня 2026 року місто Київ

 

 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представника заявника ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу заявника ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

 

(1) Зміст поданої скарги

20.04.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга.

З її змісту вбачається, що заявник звернувся до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) з заявою (повідомленням) від 03.04.2026 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 365, ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

07.04.2026 указана заява надійшла до НАБУ.

Жодного рішення за його заявою слідчим не приймалося, його не повідомлено про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).

А тому, заявник просить зобов`язати відповідальних службових осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості за його заявою про ознаки вчинення кримінальних правопорушень; надати документи, що підтверджує прийняття заяви та її реєстрацію в ЄРДР; визнати його потерпілим та в порядку ст. 55 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), вручити йому пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого.

(2) Позиції учасників провадження

Представник заявника підтримала подану скаргу та просила її задовольнити. Вказала, що заявник звернувся до НАБУ з заявою про вчинення злочинів. Однак, будь-які відомості до ЄРДР внесені не були. А тому, наявна бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Представник особи, бездіяльність якої оскаржується, у судове засідання не з`явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином.

До суду надійшли письмові заперечення старшого детектива НАБУ ОСОБА_5 . Вказує, що заява ОСОБА_4 не містить достатніх підстав для внесення відповідних відомостей до ЄРДР та здійснення досудового розслідування саме НАБУ. Просить розглянути скаргу без участі уповноважених осіб НАБУ та відмовити у задоволенні скарги.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 306 КПК, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності представника особи, бездіяльність якої оскаржується, оскільки це не є перешкодою для її розгляду.

(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні скарги

На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК).

Чинний КПК закріплює наступну процедуру початку досудового розслідування. Так, слідчий, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК).

Крім цього, відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

З аналізу вказаних норм вбачається обов`язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення. При цьому, варто наголосити, що передбачена чинним КПК процедура внесення відомостей не свідчить, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, а передбачає те, що для перевірки відповідних підстав не потрібно проводити оцінку викладених у заяві відомостей, а необхідно перевірити зміст самої заяви.

Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у заяві має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).

У випадку, якщо зі змісту заяви про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ній, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі заяви не мають вноситися до ЄРДР.

Разом з тим, стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст. 2 КПК і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати його з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому, зокрема, є: встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (стаття 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК.

Реалізуючи функцію судового контролю, слідчим суддею досліджено подані скаржником матеріали.

Установлено, що ОСОБА_4 звернувся до НАБУ з заявою (повідомленням) про корупційні правопорушення від 31.03.2026

У ній він вказав, що 21.10.2024 НАБУ зареєструвало та розпочало досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000545, проте, лише за ч. 3 ст. 206 КК України (протидії законній господарській діяльності). Таку правову кваліфікація було обрано з метою передачі справи до іншого органу. 13.11.2024 постановою прокурора САП підслідність у цьому кримінальному провадженні визначено за детективами Бюро економічної безпеки.

09.09.2025 відмовлено у визнанні його потерпілим у цьому кримінальному провадженні, яке було скасовано ухвалою слідчого судді від 23.10.2025. Він повторно звернувся з заявою про залучення його як потерпілого. Однак, його не було розглянуто.

Він ініціював вчинення процесуальних (слідчих) дій з метою здійснення належного досудового розслідування. Однак, детективи проігнорували його клопотання, що демонструє явне небажання виконувати обов`язок щодо встановлення фактичних обставин справи та притягнення винних до відповідальності. Слідчий суддя ухвалою від 12.11.2025 зобов`язав детективів розглянути його клопотання.

28.10.2025 детективом винесено постанову про відмову у визнанні його потерпілим. Ця постанова була скасована ухвалою слідчого судді від 15.12.2025.

29.10.2025 він повторно звернувся до органу досудового розслідування із клопотанням про вчинення процесуальних дій. Це клопотання було проігнороване. Постановою від 14.11.2025 фактично відмовлено у задоволенні цього клопотання. Ця постанова скасована ухвалою від 27.01.2026.

НАБУ та БЕБ не зацікавлені у розслідуванні вказаних обставин, а тому продовжують безперешкодне вчинення кримінальних правопорушень з метою власного збагачення за рахунок держави.

Також, у своїй заяві заявник указує про завдання шкоди АТ «КБ ПриватБанк» у разі якщо його апеляційна скарга на рішення Високого Суду Лондона не буде задоволена, а неправомірна вигода буде розподілена між керівництвом та службовими особами банку та залученими співробітниками СБУ. Заявник указує про порушення порядку допиту свідка в кримінальному провадженні № 72022000410000012 від 21.10.2022, про тиск на свідка у кримінальному провадженні № 72023000410000034 від 11.08.2023 шляхом погроз чи спонукань дати завідомо неправдиві показання. Такі дії були спрямовані на фальсифікацію доказів з метою застосування до нього запобіжного заходу.

Також, заявник указує про складення завідомо недостовірних рапортів у кримінальному провадженні № 72024000410000019 з метою ініціювання та проведення НСРД щодо нього без належних правових підстав.

Заявник просить внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 365, ч. 4 ст. 368 КК України.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя доходить висновку, що у заяві не міститься конкретних фактичних відомостей та обставин відомих заявнику, що вказували або могли б свідчити про вчинення тих злочинів, про які йдеться у ній.

Заявник у своїй заяві робить лише голослівні припущення, які ґрунтуються на його суб`єктивній оцінці, оскільки злочинність дій не підтверджується ніякими об`єктивними даними, ґрунтуються на абстрактних доводах та мають характер припущення про можливе існування певних обставин, а тому, підстав для ініціювання кримінального провадження та проведення досудового розслідування не вбачається.

Слідчий суддя звертає увагу, що внесення до ЄРДР відомостей щодо ймовірного вчинення злочинів в умовах, коли така інформація не може бути відповідним чином перевірена, не відповідає завданням кримінального законодавства та кримінального провадження. А тому, абстрактні відомості не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування, який в свою чергу розпочинається саме на підставі конкретних та достатніх фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.

У протилежному випадку, це б призвело до розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення. Як наслідок, це б не дозволило концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень. Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені у статті 2 КПК.

Так, в резолютивній частині заяви ОСОБА_4 йдеться про вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 255 (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній), ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч. 3 ст. 365 (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу), ч. 4 ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою).

При цьому, фактично у заяві йдеться про неналежне, на думку заявника, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000545 (незаконна зміна підслідності, невизнання його потерпілим, відмова у проведенні слідчих дій) та можливі процесуальні порушення в кримінальному провадженні, в якому заявник є підозрюваний (порушення порядку допиту свідка, тиск на іншого свідка, незаконне складання рапортів).

Також, заявник указує про можливе настання якихось наслідків для України, якщо він не виграє суд в Лондоні. Водночас, далі в заяві він вказує, що у разі відмови у задоволенні його скарги, АТ «КБ ПриватБанк» може ініціювати примусове стягнення його активів, а не державних. При цьому, як убачається з самої заяви це стосується Люксембурзького холдингу «Georgian American Alloyes», акціонером якого є заявник. Він вказує про виведення коштів з холдингу для доведення його до банкрутства та передачі його у власність держави. 

З урахуванням того, що у заяві не зазначено достатніх відомостей, які могли б свідчити про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя доходить висновку, що подана скарга є необґрунтованою. Отже, вона не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:

 

- відмовити у задоволенні скарги заявника ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п`яти днів з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

 

 

 

Слідчий суддя          ОСОБА_1