УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 991/644/26

провадження № 51-1259 ск 26

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 березня 2026 року про повернення апеляційної скарги,

установив:

2 лютого 2026 року Вищий антикорупційний суд (далі - ВАКС) ухвалив вирок, яким затвердив угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000217 від 3 травня 2024 року, укладену 28 січня 2026 року між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 та засудженим ОСОБА_8 . Цим вироком суд першої інстанції визнав винуватим ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368-4 КК України та на підставі угоди про визнання винуватості призначив йому штраф у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.

Адвокат ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , не погодилась із вказаним судовим рішенням, подала до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі - АП ВАКС) апеляційну скаргу, порушивши питання про скасування вироку і направлення кримінального провадження до суду першої інстанції для проведення судового провадження в загальному порядку.

Ухвалою судді-доповідача АП ВАКС від 10 березня 2026 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на вирок ВАКС, на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України повернуто захиснику у зв`язку з тим, що апеляційну скаргу подано особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

2 квітня 2026 року до касаційного суду надійшла касаційна скарга захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на ухвалу АП ВАСК від 10 березня 2026 року.

6 квітня 2026 року колегія суддів Касаційного кримінального суду (далі - ККС), перевіривши скаргу на виконання захисником вимог процесуального закону дійшла висновку, що скарга подана без дотримання вимог ст. 427 КПК України, оскільки замість лише обґрунтування незаконності ухвали про повернення апеляційної скарги вона містить доводи щодо вироку та затвердження угоди із засудженим ОСОБА_8 , які не стосуються предмета перегляду та виходять за межі повноважень захисника. Тому, колегія суддів ухвалила рішення про залишення касаційної скарги без руху і встановила строк для усунення недоліків, зазначивши про необхідність викладення аргументів виключно щодо того, які права саме  ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були порушені ухвалою апеляційного суду і як це могло вплинути на їх можливість реалізувати право на апеляційний перегляд.

У межах наданого судом строку захисник звернулась до касаційного суду із уточненою касаційною скаргою, у якій навела доводи щодо необхідності скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

У цій касаційній скарзі захисник стверджує, що вирок суду першої інстанції порушує права ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , оскільки, на її думку, фактично містить твердження, які дозволяють однозначно ідентифікувати останніх, що формує передчасний висновок про їхню вину та суперечить принципу презумпції невинуватості. Апеляційний суд не переглянувши цей вирок обмежив право на апеляційний перегляд та доступ до суду, що ґрунтується на формальному підході суду, який не дослідив доводів захисника та не надав їм належної оцінки. Ухвала апеляційного суду, на її думку, постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки не відповідає вимогам щодо вмотивованості судового рішення, а повернення апеляційної скарги не дозволяє встановити з яких саме підстав суд дійшов висновку про відсутність права ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на апеляційне оскарження вироку. 

Крім того захисник зазначає, що суддя-доповідач раніше брала участь у розгляді клопотання про направлення з ВАКС до Солом`янського районного суду м. Києва кримінального провадження стосовно обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_6 та, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні клопотання, вона погодилась з висновками колегії про наявність взаємозв`язку між діями ОСОБА_8 та інших осіб, а тепер у цій ухвалі про повернення апеляційної скарги, дійшла протилежного висновку про відсутність преюдиціального значення та відсутність зв`язку з іншими особами. На думку захисника, це свідчить про «подвійний підхід» та можливу упередженість.

Перевіривши зміст цієї касаційної скарги, колегія суддів касаційного суду дійшла висновку, що підстав для відкриття касаційного провадження з наведених у скарзі доводів немає, з огляду на таке.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 475 КПК України, вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому цим Кодексом, з підстав, передбачених статтею 394 цього Кодексу.

Коло осіб, які мають право подати апеляційну скаргу, визначено ст. 393 КПК України. Пунктом 10 цієї норми передбачено, що апеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, у постанові від 3 березня 2016 року (справа № 5-347 кс 15) зазначено, що конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути реалізовано, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження; і при цьому відсутність «інших осіб» у вичерпному переліку суб`єктів оскарження, передбаченому ст. 394 КПК України, за умови, що судове рішення стосується їх прав, свобод та інтересів, не є перешкодою в доступі до правосуддя та звернення до суду вищої інстанції, що передбачено ч. 2 ст. 24 КПК України.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду в постанові від 18 травня 2020 року у справі № 639/2837/19 сформулювала такий висновок: суддя-доповідач суду апеляційної інстанції, вирішуючи відповідно до вимог ст. 398 КПК України питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою іншої особи (захисника чи представника іншої особи) на вирок на підставі угоди, має впевнитися, що у тексті вироку зазначено такі дані, які прямо вказують на дану конкретну особу, або визнані встановленими такі обставини, які дозволяють апеляційному суду (судді-доповідачеві) з впевненістю ідентифікувати іншу особу; крім того, вирок має стосуватися прав, свобод та інтересів цієї іншої особи. Дані, які містяться у процесуальних документах, складених слідчим або прокурором (обвинувальний акт, повідомлення про підозру, тощо), не можуть слугувати підставою для визнання вироку на підставі угоди про визнання винуватості однієї особи таким, що стосується прав, свобод та інтересів інших осіб.

Доводи, наведені захисником в уточненій касаційній скарзі щодо порушення процесуальних прав  ОСОБА_5 та ОСОБА_6  спростовуються змістом оскаржуваної ухвали апеляційного суду. Перевіривши апеляційну скаргу захисника  ОСОБА_4 , подану в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , на відповідність вимогам КПК України, суддя-доповідач встановила, що захисник не є тією особою, яка може оскаржити вирок ВАКС, ухвалений на підставі угоди між прокурором та засудженим ОСОБА_8 , тому керуючись п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України ухвалила рішення про повернення апеляційної скарги захиснику. Мотивуючи своє рішення суддя зазначила, що обсяг обвинувачення, визнаний судом першої інстанції стосується виключно ОСОБА_8 , а будь-які дії інших осіб не досліджувались та не оцінювались судом. Тому, застосувавши правову позицію об`єднаної палати ККС від 18 травня 2020 року, суддя дійшла висновку, що вирок не зачіпає права, свободи чи інтереси  ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у зв`язку з цим ухвалила рішення про повернення апеляційної скарги захиснику, оскільки скарга подана особою, яка не має права її подавати.

Колегія суддів Касаційного кримінального суду погоджується з наведеними в ухвалі мотивами судді-доповідача та вважає їх обґрунтованими. Твердження захисника про порушення презумпції невинуватості, доступу до суду чи обмеження права на апеляційне оскарження не виникає там де судове рішення не стосується осіб та не містить жодних висновків щодо них. Зазначення у касаційній скарзі щодо загальних відомостей (адрес, номеру провадження, згадок про юридичну особу, інформації з відкритих реєстрів чи ЗМІ) не створюють юридично значущої ідентифікації конкретної фізичної особи у розумінні процесуального закону та практики ЄСПЛ з вироком. Посилання захисника на рішення Karaman v. Germany та Мucha v. Slovakia є безпідставними, оскільки в цих справах ЄСПЛ аналізував ситуації, коли національні суди прямо описували роль інших осіб. Натомість суддя апеляційного суду встановила, що вирок стосується виключно засудженого ОСОБА_8 . Тому усі твердження захисника про ідентифікацію інших осіб є суб`єктивними висновками, а не фактичним змістом оскаржуваного судового рішення.

Доводи захисника про можливу упередженість судді-доповідача АП ВАКС, які обґрунтовані посиланням на її участь у розгляді іншого кримінального провадження (Єдиний унікальний номер судової справи 991/7893/25) та припущення про «подвійність підходу», колегія суддів ККС вважає безпідставними. Ухвалене суддею-доповідачем АП ВАКС судове рішення про повернення апеляційної скарги не містить жодних оцінок дій ОСОБА_10 або ОСОБА_6 , при цьому ухвала постановлена виключно в межах вимог ст. 399 КПК України та не містить будь-яких ознак упередженості.

Ухвала апеляційного суду достатньо мотивована, постановлена відповідно до вимог кримінального процесуального закону, узгоджується із висновками ККС. Підстав для задоволення скарги немає, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає. 

Керуючись вимогами п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 березня 2026 року про повернення апеляційної скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: 

 

 

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3