Справа № 991/136/26

Провадження 1-кп/991/2/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року          м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 

прокурора ОСОБА_5 , 

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

представника потерпілого ОСОБА_15 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених у межах кримінального провадження№ 52023000000000229 від 23.05.2023 на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000229 від 23.05.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

На стадії підготовчого провадження прокурор подав до суду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 , а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатись за межі України без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 щодо обставин даного кримінального провадження;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Також прокурор вказав на те, що ризики переховування від суду та незаконного впливу на свідків, у зв`язку з існуванням яких застосовано запобіжний захід, не зменшились, продовжують існувати та виправдовують подальшу дію покладених на обвинуваченого додаткових обов`язків.

Ризик переховування від органу досудового розслідування чи суду прокурор мотивує тяжкістю інкримінованих кримінальних правопорушень, наявністю паспорта громадянина України для виїзду за кордон та, власне, неодноразовими виїздами за межі України під час дії воєнного стану, майновим станом обвинуваченого, що обумовлює фінансову можливість тривалого переховування, у тому числі, за кордоном.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні прокурор обґрунтовує наявністю впливових контактів з посадовими особами, які ОСОБА_9 набув, будучи тривалий час директором ТОВ НВФ «МС Авіа-Грейд», а також, перебуваючи на посаді помічника-консультанта народного депутата. Зазначає про можливість впливу на свідків, використовуючи відповідні зв`язки.

У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження ОСОБА_9 строку дії обов`язків, навівши мотиви, аналогічні викладеним у ньому.

Захисник ОСОБА_14 надав суду письмові заперечення на клопотання прокурора, в яких просив відмовити у задоволенні клопотання в частині обов`язку здати паспорт для виїзду за кордон, пославшись на відсутність ризику незаконного переховування від суду з огляду на тривалу зразкову поведінку його підзахисного. Зауважив на необхідності ОСОБА_9 здійснювати відрядження за кордон у рамках міжнародного співробітництва очолюваного ним товариства, що має на меті зміцнення обороноздатності держави.

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав позицію свого захисника.

Дослідивши клопотання, заслухавши позиції учасників провадження, суд дійшов до таких висновків.

Судом установлено, що слідчим суддею Вищого антикорупційного суду 02.07.2025 розглянуто клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_9 , яке задоволено частково: застосовано заставу у розмірі 8 000 000 грн з покладенням відповідних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, відмовлено у покладенні обов`язку носити електронний засіб контролю.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11.07.2025 ухвалу Вищого антикорупційного суду від 02.07.2025 скасовано в частині визначення розміру застави та постановлено в цій частині нову, якою ОСОБА_9 визначено заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 грн. В іншій частині ухвалу слідчого судді залишено без змін.

Строк дії обов`язків продовжувався ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 01.09.2025, від 30.10.2025, від 26.12.2025. Востаннє - ухвалою колегії суддів від 25.02.2026 до 25.04.2026 продовжено строк дії таких обов`язків: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатись за межі України без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 щодо обставин даного кримінального провадження; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Оцінюючи доводи прокурора, зазначені у поданому клопотанні, суд керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням особливостей, визначених ч.7 ст.194 КПК України, відповідно до яких обов`язки, передбачені частинами 5 та 6 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу.

З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання суд керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і стадії кримінального провадження.

Враховуючи положення ст. 199 КПК України, суд під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків має з`ясувати, крім обставин, зазначених у ч. 1 ст. 194 КПК України, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлені ним ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше застосування покладених на особу обов`язків.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Питання наявності/відсутності обґрунтованої підозри (обвинувачення) неодноразово проходило ретельну перевірку судового органу як під час обрання запобіжного заходу, так і в ході його апеляційного перегляду та подальших розглядів клопотань про продовження строку дії покладених на підозрюваного (обвинуваченого) обов`язків, у тому числі, колегією суддів у даному провадженні.

Водночас необхідно зазначити, що на даній стадії кримінального провадження обґрунтованість обвинувачення не може бути предметом безпосереднього судового дослідження, оскільки оцінка доказів, які, на думку сторони обвинувачення, його підтверджують, здійснюється виключно в порядку, передбаченому параграфом 3 глави 28 КПК України, і лише за результатами судового розгляду буде вирішено питання про доведеність пред`явленого обвинувачення.

За таких обставин, суд під час розгляду клопотання надаватиме оцінку доводам, які стосуються лише продовження існування заявлених прокурором ризиків.

Аналізуючи питання наявності ризиків, суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до спроби протидії досудовому розслідуванню та судовому розгляду у формах, що передбачені ч. 1 ст.177 КПК України. Водночас закон не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високий ступінь ймовірності вчинення зазначеною особою позапроцесуальних дій. При цьому, згідно з приписами КПК України обов`язок належного обґрунтування існування ризиків кримінального провадження покладається саме на сторону обвинувачення.

Отже, для підтвердження ризику достатнім є встановлення обґрунтованої ймовірності такої поведінки обвинуваченого за певних фактичних обставин, що прямо випливає з превентивної природи запобіжних заходів.

Попереднім судовим рішенням колегії суддів продовжено строк дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_9 , у зв`язку з встановленням існування ризиків можливого переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

На думку колегії суддів, зазначені ризики не втратили своєї актуальності.

Під час розгляду клопотання прокурором доведено існування ризику переховування від суду, який суд оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистих обставин життя обвинуваченого ОСОБА_9 .

Так, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, який є особливо тяжким злочином, що виключає застосування пільгових інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення більш м`якого покарання, крім випадку затвердження угоди про визнання винуватості.

Втім, саме по собі обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів не є беззаперечним свідченням бажання обвинувачення переховуватись від суду, а тому така обставина має значення лише у випадку встановлення інших релевантних факторів.

Такими факторами у цьому кримінальному провадженні є наявність у ОСОБА_9 двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон, дійсних до 2027 та 2032 років, а також неодноразові перетини ним державного кордону України, у тому числі під час дії на території України правового режиму воєнного стану, що вказує на наявність у нього реальної можливості виїзду за межі України.

Крім того факт неодноразового перетину кордону також може оцінюватися як доказ достатнього фінансового забезпечення обвинуваченого. Наявність соціальних/ділових зв`язків в інших країнах підтверджена захистом. Майновий стан обвинуваченого можна вважати достатньо забезпеченим, що встановлено в ухвалі слідчого судді про застосування запобіжного заходу з посиланням на відповідні докази.

Не оцінюючи наперед обґрунтованість обвинувачення, однак, як того вимагає п.11 ч. 1 ст. 178 КПК України, суд бере до уваги характер злочину, з приводу якого ОСОБА_9 висунуто обвинувачення. Так, предметом злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, заволодіння яким інкримінується обвинуваченим, є грошові кошти на суму більше 25 млн грн. Вказані обставини у поєднанні з тяжкістю інкримінованого діяння та суворістю покарання є додатковим фактором, який підтверджує наявність ризику ухилення обвинуваченого від суду.

Доводи захисника щодо відсутності вказаного ризику з огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченого суд відхиляє з огляду на таке.

Твердження сторони захисту щодо відсутності ризику переховування у зв`язку із сумлінним виконанням обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, на думку колегії суддів, свідчить про дієвість застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу з додатковими обов`язками, які регулюють межі поведінки обвинуваченого. Водночас необхідно враховувати, що кримінальне провадження не є статичним, що не виключає непрогнозовану зміну поведінки обвинуваченого за відсутності механізму державного примусу. При цьому ймовірність неналежної процесуальної поведінки, як правило, підвищується з наближенням судового розгляду до фінальної стадії.

Посилання захисту на необхідність перетину кордону України з огляду на характер діяльності обвинуваченого, мають бути оцінені у кожному конкретному випадку задля забезпечення балансу між інтересами кримінального провадження та правами і свободами особи.

Суд зазначає, що обмеження права обвинуваченого на виїзд за межі України автоматично не свідчить про настання непоправних наслідків чи виникнення непереборних перешкод для поточної діяльності очолюваного ним підприємства, оскільки такі управлінські питання можуть бути вирішені шляхом делегування повноважень, використання дистанційних засобів комунікації, зміною місця укладання угоди тощо.

Крім цього необхідно зауважити, що обов`язок не виїжджати за межі України без дозволу суду безпосередньо пов`язаний з існуванням ризику переховування від суду.

Обмеження права на вільне пересування у даному випадку є пропорційним і виправданим законною метою - забезпечення ефективного судочинства та запобігання ухиленню від правосуддя, що зрештою має на меті досягнення завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України.

За наведених обставин колегія суддів не вбачає підстав для відмови у продовженні строку дії обов`язку здати паспорт для виїзду за кордон.

Ризик впливу обвинуваченого на свідків у цьому кримінальному провадженні на теперішній час також не втратив своєї актуальності, зважаючи на визначену ч. 1, 2 ст. 23, ст.224 КПК України процедуру отримання судом показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, усну шляхом допиту у судовому засіданні.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання (ст. 352 КПК України), або отримав у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, на стадії досудового розслідування слідчим суддею, що обумовлює існування ризику впливу на свідків на стадії судового розгляду до моменту отримання судом та дослідження показань свідків.

Поряд з цим, професійна діяльність обвинуваченого, набуті завдяки їй зв`язки можуть сприяти йому у спробах впливу на свідків.

Таким чином ризик впливу обвинуваченого на свідків не зменшився та є обґрунтованим.

Ураховуючи доведеність існування двох наведених вище ризиків, стадію кримінального провадження, суд вважає, що наявні підстави для продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 обов`язків. На переконання суду, завдання кримінального провадження вимагають такого ступеню втручання у права особи, яке є пропорційним та не занадто обтяжливим.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 176-178, 182, 193, 194, 199, 315, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на два місяці, а саме до 21 червня 2026 року, строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатись за межі України без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 щодо обставин даного кримінального провадження;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52023000000000229 від 23.05.2023.

Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1 

Судді ОСОБА_2 

ОСОБА_3