Справа № 991/1936/25

Номер провадження 1-кп/991/29/25

 

УХВАЛА

 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

23 квітня 2026 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , 

співвласника майна ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання ОСОБА_8 про скасування арешту майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 червня 2018 року за № 52018000000000546, за обвинуваченням

ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Зубра Пустомитівського району Львівської області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія провадження

 

1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду (надалі - ВАКС) перебувають матеріали окресленого кримінального провадження.

1.2. 21 жовтня 2025 року до ВАКС надійшло клопотання ОСОБА_8 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді ВАКС 08 лютого 2024 року у справі № 991/1003/24, як передумову для звернення із запитом про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Словацької Республіки, на житловий будинок з інвентарним номером 2111, побудований на земельних ділянках реєстру C KN, номери ділянок НОМЕР_1 та НОМЕР_2, за адресою: АДРЕСА_2, який придбаний на підставі договору купівлі-продажу V-16416/2023 від 11 вересня 2023 року та на праві спільної власності належить ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Клопотання обґрунтоване тим, що арешт на майно було накладено необґрунтовано та на цей час відпала потреба в застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження.

На переконання заявника ОСОБА_8 , необґрунтованість накладення арешту полягає в тому, що слідчий суддя ВАКС у ході розгляду клопотання про накладення арешту на майно:

- провів закрите судове засідання без виклику власника майна, що позбавило сторону захисту можливості висловити свої аргументи і, як наслідок, ухвалити обґрунтоване, законне та вмотивоване рішення;

- не надав оцінку доказам набуття права власності на майно, щодо арешту якого вирішувалось питання, як в частині порядку його набуття, так і в частині фінансування придбання нерухомого майна;

- не дослідив походження коштів у сумі 117 000 євро на здійснення першого внеску на придбання будинку, на який накладався арешт, в той час, коли подружжя ОСОБА_12 отримали ці кошти у законний спосіб, мали легальні доходи та можливість для накопичення грошових коштів;

- не надав оцінки тій обставині, що придбання подружжям ОСОБА_12 житлового будинку, на який було накладено арешт, на 80 % було профінансовано за рахунок запозичених у банківській установі (кредитних) коштів та на момент накладення арешту на майно і даний час кредит не погашений.

Також у своєму клопотанні ОСОБА_8 навів деталізовану інформацію щодо (1) хронології укладення договору кредиту у розстрочку (житловий кредит) на суму 468 000 євро від 28 червня 2023 року між ним, його дружиною ОСОБА_13 та банківською установою АТ «Словенська спортілєльня» та змісту цього договору, (2) хронології укладення договору передачі права власності на нерухоме майно (купівлі-продажу) від 10 липня 2023 року між продавцями та подружжям ОСОБА_12 , (3) діяльності своєї родини у розрізі походження коштів, зокрема повідомив про свої доходи та заощадження, а також його дружини ОСОБА_13 , які вона отримала у вигляді дивідендів від ТОВ «СПГ «Львівське», подарунків її батька - ОСОБА_6 , а також у вигляді інвестиційних доходів від Українсько-канадського СП ТОВ «Телекомпанія «Міст» та низки інших підприємств.

ОСОБА_8 наголосив, що належне його родині на праві спільної власності майно (a) не було одержано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, не є доходом від такого майна, (b) не призначалося (використовувалося) для схилення особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, (c) не було предметом кримінального правопорушення, (d) не було відшукано, виготовлено, пристосовано або використано як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, (e) було придбане на законних підставах, а він та його дружина - ОСОБА_13 є його добросовісними набувачами.

Крім того, ОСОБА_8 стверджував, що в застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, оскільки у ході розгляду клопотання про накладення арешту на майно слідчий суддя виходив з потреб кримінального провадження, зокрема з конкретної його стадії - досудового розслідування. На цей час обвинувальний акт було направлено до суду, відтак зазначена в ухвалі слідчого судді ВАКС від 08 лютого 2024 року потреба перестала існувати. Ба більше, окреслений захід забезпечення кримінального провадження унеможливлює проведення реконструкції та ремонту арештованого будинку.

1.3. 11 березня 2026 року заявник ОСОБА_8 звернувся до суду із додатковими поясненнями до свого клопотання про скасування арешту майна.

У своїх поясненнях ОСОБА_8 проаналізував заперечення прокурора ОСОБА_5 на його клопотання про скасування арешту майна та наголосив, що твердження прокурора про те, що у ході розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна було встановлено незаконне походження коштів для здійснення першого внеску у сумі 117 000 євро, є необґрунтованим, позаяк у ході розгляду цього клопотання органу досудового розслідування не було відомо про існування іпотеки, а також про те, що переважна частина вартості будинку була профінансована за рахунок банківського кредиту.

1.4. 09 березня 2026 року у ході проведення судового засідання прокурор ОСОБА_5 звернувся до ВАКС із запереченнями на клопотання співвласника майна ОСОБА_8 .

У своїх запереченнях прокурор ОСОБА_5 зазначив:

- ОСОБА_8 стверджував, що основним джерелом коштів, які були використанні для придбання арештованого майна був кредит від банківської установи АТ «Словенська спортілєльня», проте у ході розгляду клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя встановив, що перший внесок за житловий будинок у розмірі 117 000 євро було сплачено двома платежами з особистих рахунків подружжя ОСОБА_12 , на які надходили дивіденди від ТОВ «Ліг Агро», ТОВ «Цетуля Солар» та ТОВ «Львівбудмакс-Інвест». Окреслені товариства капіталізувалися за рахунок кредитних ліній від офшорів обвинуваченого ОСОБА_6 (АДРЕСА_3), куди було виведено кошти у розмірі 2, 155 млрд грн, отримані від заволодіння газом НАК «Нафтогаз Україна». Відтак, на переконання прокурора, іпотечний кредит був лише елементом маскування грошових коштів, які були отримані протиправним шляхом;

- наданий ОСОБА_8 репутаційний висновок аудиторської компанії Kroll щодо аналізу грошових надходжень кіпрських компаній ОСОБА_13 не є джерелом доказів у розумінні ст. 84 КПК України. Прокурор наголосив, що аудитори компанії Kroll діяли на замовлення заявників та аналізували обмежене коло документів та не мали у своєму розпорядженні матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, а також низки наявних у сторони обвинувачення документів, які підтверджують фіктивність кредитних ліній між офшорними компаніями та українськими ТЕЦ;

- доводи заявника про неспівмірність застосованого заходу забезпечення кримінального провадження, які він пов`язує з неможливістю проведення реконструкції будинку, за який подружжя ОСОБА_12 продовжує сплачувати кредитні кошти, не є переконливим, позаяк кредитні зобов`язання є приватним ризиком подружжя, який був ними взятий у ході набуття у власність майна за кошти сумнівного походження за умов наявності кримінального провадження щодо ОСОБА_6 (батька ОСОБА_13 ).

ІІ. Позиція учасників судового засідання

 

2.1. Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 та заявник ОСОБА_8 висловили консолідовану позицію, якою підтримали клопотання про скасування арешту майна із окреслених у них мотивів.

2.2. Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання ОСОБА_8 про скасування арешту майна з мотивів, наведених у його письмових запереченнях.

ІІІ. Мотиви суду

 

3.1. Ознайомившись з клопотанням та додатковими поясненнями заявника ОСОБА_8 , запереченнями прокурора ОСОБА_5 та наданими матеріалами, заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, суд дійшов таких висновків.

3.2. Правове регулювання

 

Кримінальний процесуальний закон визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном для досягнення цілей кримінального провадження, у тому числі забезпечення можливої конфіскації майна (ст. 170 КПК України).

Накладення арешту на майно становить втручання у право особи мирно володіти своїм майном, передбачене ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому при його застосуванні суд повинен оцінювати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. При цьому втручання у права та свободи осіб завжди повинне бути мінімально необхідним для досягнення мети цього втручання.

Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення:

- збереження речових доказів;

- спеціальної конфіскації;

- конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частина 1 ст. 174 КПК України передбачає право власника або володільця майна заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт може бути скасований ухвалою слідчого судді у випадку, якщо особа доведе наявність принаймні однієї з таких підстав:

- в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба;

- арешт накладено необґрунтовано.

3.3. Обставини, встановлені судом

 

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 08 лютого 2024 року як передумову для звернення із запитом про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Словацької Республіки було накладено арешт на житловий будинок з інвентарним номером 2111, побудований на земельних ділянках реєстру C KN номери ділянок НОМЕР_3 та НОМЕР_2, за адресою: АДРЕСА_2, який придбаний на підставі договору купівлі-продажу V-16416/2023 від 11 вересня 2023 року та на праві спільної власності належить ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , шляхом заборони розпорядження ним.

Ця ухвала ВАКС в апеляційному порядку сторонами не оскаржувалась.

Зі змісту ухвали слідчого судді ВАКС від 08 лютого 2024 року вбачається, що у ході розгляду клопотання про арешт майна, слідчий суддя:

(а) «встановив, що детективами НАБУ здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 червня 2018 року за № 52018000000000546, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, у тому числі, за фактами того, що упродовж 2013-2017 років на рахунки ТОВ «Корпорація КРТ», кінцевими бенефіціарами якого є народні депутати України ОСОБА_14 та ОСОБА_6 , від пов`язаних СГД: ТОВ «Експозиція», ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» та ТзОВ «Енергія-Новояворівськ» надійшло понад 1 500 000 000 грн., одержаних від ПАТ «Укрзалізниця» і ДП «Енергоринок» у результаті вчинення суспільно небезпечних діянь, передбачених ст. 191, 212, 366, 364 КК України, які є предметом досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 52017000000000394 від 14 червня 2017 року, № 52017000000000846 від 01 грудня 2017 року, № 22016000000000243 від 22 червня 2016 року, № 52018000000000546 від 12 червня 2018 року, після чого, з метою маскування їх незаконного походження, одержані у такий злочинний спосіб кошти були перераховані на розрахункові рахунки ряду підприємств, що мають ознаки «фіктивності», у подальшому відтворені в активи і таким чином легалізовані. Поряд з цим, частина коштів у розмірі близько 5 млн дол США, які були одержані службовими особами ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» та ТзОВ «Енергія-Новояворівськ» від ДП «Енергоринок» у результаті заволодіння чужим майном була перерахована на рахунки підприємства-нерезидента «ES Energy Invest LTD», що зареєстроване на території республіки Кіпр в якості оплати відсотків за користування кредитною лінією і таким чином легалізована. А також у межах досудового розслідування перевіряються факти протиправних дій народного депутата України ОСОБА_6 щодо організації вчинення впродовж 2013-2017 років службовими особами ТОВ «Енергія-Новий Розділ» та ТОВ «Енергія-Новояворівськ» протиправного заволодіння природним газом НАК «Нафтогаз України» в особливо великому розмірі з метою його подальшого використання для генерації енергії, яка була продана ДП «Енергоринок»;

 

(b) дослідив матеріали справи та дійшов висновку про необхідність проведення розгляду клопотання про арешт майна у закритому судовому засіданні, без виклику власника майна, оскільки наявні достатні підстави вважати, що існує реальна загроза його відчуження, та з оприлюдненням судового рішення в порядку ст. 2 ЗУ «Про доступ до судових рішень»;

 

(c) дослідив низку матеріалів кримінального провадження, зокрема, низку протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, висновки експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи, консультації спеціаліста, декларацій про довірчий характер власності, договір дарування акцій, а також низку інших матеріалів, отриманих в порядку міжнародної правової допомоги;

 

(d) констатував наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України;

 

(e) встановив, що (1) бенефіціарним власником ТОВ «Енергія-Новий Розділ» та ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» є, зокрема, ОСОБА_6 ; що ці товариства уклали як позичальники договори кредитної лінії з компанією ES Energy Invest LTD, предметом яких є поповнення обігових коштів шляхом надання відновлювальної кредитної лінії; зазначені товариства, здійснюючи господарську діяльність, отримували прибуток, зокрема і від продажу електроенергії ДП «Енергоринок»; частка розміру коштів, отриманих товариствами ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» та ТОВ «Енергія-Новий Розділ» від ДП «Енергоринок» за наслідками реалізації впродовж 2013-2017 років електроенергії, виробленої з природного газу, придбаного у НАК «Нафтогаз України» та використаного не за призначенням для власних потреб, як сплата відсотків перераховано компанії ES Energy Invest; компанія Energypoint Holding Limited має дочірні підприємства: Miro Trade, RSW Global Ltd, Suntown Projects ltd, Westfield Global, Baltinvase Holding Ltd, KRT Investments ltd, ES Energy Investments ltd.; бенефіціарним власником компанії Energypoint Holding Limited був ОСОБА_6 , з 23 вересня 2010 року номінальним власником призначено ОСОБА_15 , а в подальшому акції компанії ES Energy Investments ltd, Energypoint Holding Limited, Suntown Projects ltd передані Пиртко Роксолані - донька ОСОБА_6 , однак, керівництво всіма вказаними компаніями здійснює саме ОСОБА_6 , (2) відповідно до протоколу огляду від 15 березня - 12 вересня 2023 року, складеного за результатами огляду відомостей про рух коштів компаній - нерезидентів: KRT Investments ltd, ES Energy Investments ltd, Energypoint Holding Ltd, Suntown Projects ltd, SIA Baltinvest Holding Ltd, Miro Trade GMBH, та юридичних осіб-резидентів, виявлено, що кошти, вірогідно отримані внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, перераховувались на рахунки вказаних компаній-нерезидентів, а ними під виглядом надання позик перераховувались на рахунки компаній резидентів - ТОВ «НР Солар», ТОВ «Цетуля Солар», ТОВ «Солар Грін Тех», ТОВ «Ліг Агро», ТОВ «Львівбудмакс-Інвест», (3) ОСОБА_13 протягом 2017-2023 років отримала доходи, у тому числі, від: ТОВ «Львівбудмакс-Інвест» - 214 826 867 грн (сума поворотної фінансової допомоги), у тому числі 11 859501 грн (дивіденди) протягом 2018-2020 років; ТОВ «Ліг Агро» - 13452 грн - надання майна в лізинг, оренду або суборенду згідно з п. 170.1 ПК України, 10327595 грн (дивіденди) протягом 2020-2022 років; ТОВ «Цетуля Солар» - 10163037 грн (дивіденди) протягом 2020-2022 років (т. 2 а.с. 78-82). ОСОБА_16 протягом 2019-2023 років отримав доходи, у тому числі від: ТОВ «Ліг Агро» - 4773000грн (дивіденди); ТОВ «Цетуля Солар» - 466200 грн (дохід); ТОВ «НР Солар» - 4066000 грн (дохід); ТОВ «Солар Грін Тех» - 4280000 грн (дохід), що підтверджується матеріалами справи, (4) фізичні та юридичні особи, які фігурують у цьому провадженні, пов`язані між собою однією особою - ОСОБА_6 , а ТОВ «Львівбудмакс-Інвест», ТОВ «Ліг Агро», ТОВ «Цетуля Солар» могли бути залучені до схеми легалізації (відмивання) доходів, одержаних упродовж 2013-2017 злочинним шляхом службовими особами ТОВ «Енергія - Новий Розділ» та ТОВ «НВП «Енергія-Новояворівськ», одним із кінцевих бенефіціарних власників яких станом на 2017 рік був ОСОБА_6 , який є батьком ОСОБА_13 , (5) ОСОБА_16 та ОСОБА_17 є власниками нерухомого майна, придбаного на підставі договору купівлі-продажу V-16416/2023 від 11 вересня 2023 року за адресою: Братислава ІІІ, кадастрова територія: мікрорайон Виногради, НОМЕР_4-сад, НОМЕР_3-сімейний будинок з гаражем, НОМЕР_2-сімейний будинок з гаражем, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до витягу з реєстру нерухомого майна Управління геодезії, картографії та кадастру Словацької Республіки житловий будинок з інвентарним номером 2111, який придбаний на підставі договору купівлі-продажу V-16416/2023 від 11 вересня 2023 року, побудований на земельних ділянках реєстру CKN номери ділянок НОМЕР_3 та НОМЕР_2, за адресою: АДРЕСА_2, (6) ОСОБА_17 та ОСОБА_16 оскільки вони як бенефіціарні власники юридичних осіб, які отримували кошти від компанії-нерезидента, є близькими особами ОСОБА_6 , знали або повинні були знати, що кошти отримані як доходи від зазначених вище товариств, за які було придбано житловий будинок, відповідають ознакам п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України, а саме: одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна. Отже, житловий будинок з інвентарним номером 2111, за адресою: АДРЕСА_2, який придбаний на підставі договору купівлі-продажу V-16416/2023 від 11 вересня 2023 року, може бути предметом спеціальної конфіскації у кримінальному провадженні № 52018000000000546, (7) не застосування обмежень на розпорядження житловим будинком, який на праві власності належить ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , може призвести до вжиття власниками майна заходів до його відчуження».

 

3.4. Оцінка та висновки суду

 

3.4.1. Як вже зазначала колегія суддів, кримінальний процесуальний закон передбачає дві окремі підстави для скасування арешту. Втім, необґрунтованість накладеного арешту, як одна з цих підстав, на наявність якої посилається співвласник майна ОСОБА_8 , не передбачає оцінку та перегляд по суті постановленого слідчим суддею рішення про накладення арешту. Кримінальний процесуальний закон (1) не визначає переліку обставин, за наявності яких суд може встановити таку підставу як необґрунтованість накладення арешту, що зазначена у клопотанні про скасування арешту, однак логічне тлумачення відповідної норми свідчить, що, перевіряючи наявність цієї підстави суд повинен враховувати обставини, які існували на час накладення арешту, не підміняючи водночас апеляційну інстанцію, (2) визначає процедуру такого перегляду виключно в апеляційному порядку. У протилежному випадку це становило би порушення принципу остаточності судового рішення «res judicata».

3.4.2. З наведених співвласником майна ОСОБА_8 , доводів у розрізі необгрунтованості накладення слідчим суддею арешту на належне, зокрема, йому майно вбачається, що вони фактично зводяться до того, що слідчий суддя у ході накладення арешту не врахував, що домоволодіння не відповідає ознакам майна, що підлягає спеціальній конфіскації (ст. 96-2 КК України), а також походження грошових коштів, за які було придбане це домоволодіння.

Разом з тим, як встановлено судом та зазначено у п. 3.3. цієї ухвали у ході розгляду клопотання про арешт, слідчий суддя констатував наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, а також дослідив ланцюг пов`язаності низки підприємств з ОСОБА_6 та подружжям ОСОБА_12 , зокрема, констатував, що ОСОБА_17 та ОСОБА_16 як бенефіціарні власники юридичних осіб, які отримували кошти від компанії-нерезидента, є близькими особами ОСОБА_6 , знали або повинні були знати, що кошти отримані як доходи від зазначених вище товариств, за які було придбано житловий будинок, відповідають ознакам п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України. Крім того, слідчий суддя врахував майновий стан подружжя ОСОБА_12 , про який наголошував у своєму клопотанні заявник, зокрема, виходячи з наявних на момент розгляду клопотання відомостей.

Як вже зазначав суд, перевіряючи необґрунтованість накладеного арешту, суд повинен враховувати обставини, які існували на час накладення арешту, не підміняючи водночас апеляційну інстанцію. Відтак, низка повідомлених заявником ОСОБА_8 відомостей щодо індивідуальних фінансових можливостей родини Пиртків, наявності довідки аудиторської компанії Kroll, про яку наголошував заявник ОСОБА_12 , була відсутня у розпорядженні слідчого судді у ході розгляду клопотання про арешт майна. Крім того, окреслена репутаційна довідка була складена компанією Kroll на замовлення та на основі наданих подружжям ОСОБА_12 матеріалів, тобто вона не відображає у повній мірі усі обставини кримінального провадження, на чому слушно акцентував увагу прокурор ОСОБА_5 .

Прикметно, що у ході розгляду цього клопотання заявник ОСОБА_8 повідомив, що не звертався з апеляційною скаргою до АП ВАКС, позаяк, послуговуючись практикою діяльності органу досудового розслідування та національних судів, уважав цей інститут безперспективним.

Крім того, колегія суддів вважає недоречними твердження заявника ОСОБА_8 щодо порушення слідчим суддею ВАКС у ході розгляду клопотання про накладення арешту на майно принципів змагальності та рівності сторін, позаяк. По-перше, клопотання слідчого, прокурора про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення, зокрема, іншого власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна (ч. 2 ст. 172 КПК України). По-друге, зі змісту ухвали слідчого судді ВАКС від 08 лютого 2024 року вбачається, що слідчий суддя встановив, що матеріали клопотання про арешт майна містили відомості, які становили таємницю, що охороняється законом, що виправдовувало проведення розгляду клопотання у закритому судовому засіданні та без виклику власника майна, а тому зазначені ОСОБА_8 принципи змагальності та рівності не були порушені.

За викладених у п. 3.3 цієї ухвали відомостей та встановлених у ході судового засідання обставин, колегія суддів вважає, що арешт на домоволодіння подружжя ОСОБА_12 накладено обґрунтовано, а зазначена в ухвалі підстава, мета та необхідність такого арешту відповідають положенням чинного законодавства.

Крім того, колегія суддів наголошує, що ОСОБА_6 обвинувачується, серед іншого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, відтак формальне дотримання вимог цивільного (господарського) законодавства при укладенні певних правочинів не виключає злочинного умислу або злочинності дій. Навпаки, в деяких випадках укладення господарських чи цивільних договорів може бути проявом об`єктивної сторони злочину або мати на меті надання тим чи іншим протиправним діям вигляду законності. Зазначене відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 04 серпня 2021 року у справі № 390/934/13-к.

3.4.3. Оцінюючи наявність іншої підстави скасування арешту (відсутність потреби у подальшому його застосуванні), на існуванні якої також наполягав співвласник майна ОСОБА_8 , колегія суддів виходить з правової природи цього заходу забезпечення кримінального провадження.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою накладення арешту на належне подружжю ОСОБА_12 майно було забезпечення спеціальної конфіскації.

Колегія суддів наголошує, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини відповідності грошей, цінностей та іншого майна ознакам майна, щодо якого може бути застосована спеціальна конфіскація (п. 6 ч. 1 ст. 91 КПК України). Питання щодо застосування спеціальної конфіскації вирішується судом за результатами розгляду справи по суті та ухвалення кінцевого рішення (ст. 374 КПК України). У зв`язку з тим, що це кримінальне провадження знаходиться на початковій стадії судового провадження, суд позбавлений можливості надати оцінку доказам у їх сукупності щодо належності, допустимості, в т.ч. і щодо питання, чи підлягає таке майно спеціальній конфіскації, оскільки питання конфіскації майна засудженого, його пов`язаної особи, вирішується в суді, якщо не буде підтверджено законність підстав набуття прав на таке майно відповідно до п. 6-1 ч. 9 ст. 100 КПК України.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що закріплено в ч. 1 ст. 170 КПК України.

Згідно з принципом диспозитивності, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч. 3 ст. 26 КПК України).

Отже, колегія суддів вважає, що подальше збереження раніше застосованих умов накладення арешту на майно подружжя ОСОБА_12 є співмірним із завданнями застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження.

Ба більше, колегія суддів наголошує, що при накладенні арешту слідчий суддя обрав найменш обтяжливий спосіб - шляхом заборони відчуження майна, що дозволяє володіти та користуватись ним, зокрема, проводити ремонтні роботи в домоволодінні. Відтак повідомлені ОСОБА_8 обставини щодо існуючих перешкод від органів місцевого самоврядування Словацької Республіки не свідчать про відсутність потреби у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення, оскільки в межах цього кримінального провадження таких перешкод від суду немає.

Таким чином, враховуючи, що співвласник майна ОСОБА_8 не навів переконливих доводів щодо існування підстав для скасування арешту майна, у задоволенні його клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 372, 376 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

У задоволенні клопотання ОСОБА_8 про скасування арешту майна, - відмовити.

 

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

 

Головуючий суддя ОСОБА_1 

 

Судді ОСОБА_2 

 

ОСОБА_3