Справа № 991/4215/26

Провадження 1-кс/991/4224/26

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

01 травня 2026 року          м. Київ

 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 , 

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023121060001545 від 21.09.2023, відносно 

ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Дніпропетровськ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України,

 

ВСТАНОВИВ:

 

01 травня 2026 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 . 

 

1.Зміст поданого клопотання

 

В обґрунтування поданого клопотання вказано, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023121060001545 від 21.09.2023 за підозрою, серед інших, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.

Детектив стверджує, що в ході досудового розслідування встановлені обставини, які свідчать, що начальник Лисичанської МВА ОСОБА_7 , зловживаючи службовим становищем та діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , заволоділи бюджетними коштами в особливо великому розмірі, виділеними на реалізацію програми розселення евакуйованих мешканців Лисичанської міської територіальної громади, що стало можливим у зв`язку з придбання Лисичанською МВА у ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» об`єкта нерухомого майна за завідомо завищеною вартістю, яка, за версією слідства, перевищує його реальну ринкову ціну у понад 19 мільйонів гривень.

Надалі, як зазначає детектив, після заволодіння бюджетними коштами внаслідок придбання об`єкта нерухомого майна за завищеною вартістю, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи за сприяння ОСОБА_4 та використавши підконтрольного власника ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» ОСОБА_9 та керівника вказаного товариства ОСОБА_10 , вчинили дії, спрямовані на організацію та проведення фінансових операцій і укладення цивільно-правових правочинів з метою легалізації (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом.

Детектив зазначає, що з огляду на встановлені обставини та наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.

На підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри детектив у своєму клопотанні навів перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі і які, на думку сторони обвинувачення, об`єктивно пов`язують підозрюваного зі злочином, про підозру у вчиненні якого йому повідомлено.

На переконання детектива, вказані докази є достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри і вона повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо рівня «обґрунтованості».

Також у клопотанні вказано, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання ОСОБА_4  під вартою, а саме: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На думку детектива, встановлені під час досудового розслідування та відображені у цьому клопотанні обставини вчинення кримінальних правопорушень, ступінь їх тяжкості, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків, а також те, що основним є ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду, дають обґрунтовані підстави вважати, що жодні інші більш м`які запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування. Відтак, просить застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4  запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

З огляду на тяжкість, специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , його майновий стан та особисті обставини, детектив вважає, що необхідно визначити останньому заставу в розмірі 5 000 000 гривень, адже внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання покладених на нього обов`язків.

У разі внесення застави, на думку детектива, обґрунтованою є необхідність покласти на підозрюваного ряд обов`язків, передбачених п.п. 1-4, 8-9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

 

2.Позиція учасників у судовому засіданні

 

Прокурор  ОСОБА_3 підтримав доводи викладені в клопотанні та просив його задовольнити. 

Підозрюваний  ОСОБА_4  заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість повідомленої йому підозри. Він не заперечував факту надання юридичних послуг  ОСОБА_8 , в тому числі у питаннях пов`язаних з діяльністю ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА», однак зазначав, що його дії були абсолютно законними, а матеріали, долучені до клопотання, не містять доказів зворотного.

Також підозрюваний наголошував, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, а розмір застави, про який просить прокурор, є надмірним і не відповідає його майновому стану.

Захисник  ОСОБА_5 також заперечував проти задоволення клопотання.

 

3. Мотиви та оцінка слідчого судді

 

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:

1) чи набула особа статусу підозрюваного?

2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?

3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?

4) чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?

5) чи можливо застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою та чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?

6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави?

 

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.

 

3.1. Щодо набуття статусу підозрюваного

На стадії досудового розслідування запобіжні заходи можуть застосовуватися тільки до особи, яка має статус підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Як встановлено слідчим суддею, 30 квітня 2026 року о 13 год. 10 хв. ОСОБА_4 було затримано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України, у зв`язку з наявністю ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України, що підтверджується відповідним протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30.04.2026, складеного детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_11 .

Відповідно до ч. 2 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.

Письмове повідомлення про підозру було вручено ОСОБА_4 30 квітня 2026 року о 22 год. 30 хв., що підтверджується особистим підписом останнього, проставленим у тексті повідомлення. 

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

 

3.2. Щодо наявності обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. 

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини. 

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азербайджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»). 

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміновані йому злочини. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, ОСОБА_4 підозрюється в пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах та пособництві в легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом, тобто здійсненні правочинів, спрямованих на придбання іншого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, особою, яка повинна була знати, що таке майно одержано злочинним шляхом, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України.

Зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів убачається, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за фактом заволодіння бюджетними коштами в особливо великому розмірі, виділеними на реалізацію програми розселення евакуйованих мешканців Лисичанської міської територіальної громади, а також їх подальшої легалізації.

У ході досудового розслідування встановлено, що у період з 2022 року по березень 2023 року службові особи Лисичанської МВА Сєвєродонецького району Луганської області, діючи за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «ДЗОВ ДРУЖБА», заволоділи бюджетними коштами під час придбання 23.03.2023 у ТОВ «ДЗОВ ДРУЖБА» комплексу будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_5, призначених для розміщення внутрішньо переміщених осіб Лисичанської територіальної громади, за вартістю, завищеною більш ніж на 19 млн грн.

Відповідно до змісту повідомленої підозри, ОСОБА_7 , обіймаючи посаду начальника Лисичанської МВА, діючи у змові із суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_8 , розробили злочинний план, спрямований на заволодіння грошовими коштами, виділеними на реалізацію Комплексної цільової програми розселення евакуйованих мешканців Лисичанської міської територіальної громади «Тимчасова оселя» на 2022-2023 роки (далі - Програма), сановною метою якої визначено забезпечення життєдіяльності переміщених осіб, зокрема їх тимчасового проживання та належних умов перебування.

За версією слідства, службові особи Лисичанської МВА, використовуючи службове становище, шляхом прийняття відповідних управлінських рішень щодо виділення бюджетних коштів, затвердження порядку їх використання, а також організації процедури придбання нерухомого майна у комунальну власність і створення відповідної комісії, створили видимість законності використання бюджетних коштів для потреб територіальної громади.

Оскільки реалізація Програми передбачала придбання у комунальну власність об`єктів нерухомого майна, одним із етапів реалізації вказаного плану було підшукання відповідного об`єкта для розміщення внутрішньо переміщених осіб. З цією метою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обрали будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_5, яка на той час перебувала у власності ТОВ «ДЗОВ ДРУЖБА».

З метою встановлення контролю над ТОВ «ДЗОВ ДРУЖБА» ОСОБА_8 , діючи відповідно до розробленого плану та виконуючи роль організатора, приблизно у жовтні 2022 року залучив до спільної діяльності ОСОБА_4 , який забезпечував юридичний супровід правочинів, пов`язаних із діяльністю товариства.

В ході досудового розслідування встановлено, що безпосередньо перед укладенням договору з Лисичанською МВА, з метою приховання фактичного контролю ОСОБА_8 над товариством, було змінено склад учасників та керівництво ТОВ «ДЗОВ ДРУЖБА». Новим власником товариства став ОСОБА_9 , який придбав частки попередніх власників за значно нижчою ціною порівняно з раніше узгодженими умовами їх продажу, а директором призначено ОСОБА_10 , який, за наданими показаннями, фактично не здійснював управління діяльністю товариства та лише підписував документи за вказівками інших осіб.

23.03.2023 між Лисичанською МВА в особі начальника управління власності ОСОБА_12 та ТОВ «ДЗОВ ДРУЖБА» в особі директора ОСОБА_10 укладено договір купівлі-продажу зазначеної будівлі. Розрахунок за придбання здійснено у повному обсязі шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок ТОВ «ДЗОВ ДРУЖБА» на загальну суму 34 559 850 грн.

Водночас, згідно з висновком судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи від 26.04.2024 № 226/24-27, ринкова вартість зазначеного нерухомого майна станом на дату укладення договору становила 18 274 185 грн (у тому числі ПДВ), що свідчить про істотне завищення ціни придбання.

Також, висновком зазначеної експертизи встановлено невідповідність вказаного нерухомого майна вимогам визначеним «Комплексною цільовою програмою розселення евакуйованих мешканців Лисичанської міської територіальної громади «Тимчасова оселя» на 2022-2023 роки», затвердженої розпорядженням № 253 начальника Лисичанської МВА.

Таким чином, придбання об`єкта нерухомості за завищеною вартістю призвело до безпідставного вибуття з бюджету територіальної громади коштів у сумі 19 331 362,50 грн, які були перераховані на рахунок ТОВ «ДЗОВ ДРУЖБА», чим Лисичанській міській територіальній громаді завдано шкоду у вказаному розмірі. Зазначене підтверджується висновком судової економічної експертизи № 324-95/2026.01.-6 від 17.02.2026.

Після надходження коштів на рахунок ТОВ «ДЗОВ ДРУЖБА» вони були перераховані на інші рахунки та використані у низці фінансових операцій, зокрема пов`язаних із розміщенням депозитів, їх подальшим поверненням, а також переведенням коштів до іншого банку. Крім того, частину коштів спрямовано на придбання цінних паперів за договором купівлі-продажу акцій, укладеним з іншим товариством.

За версією слідства, зазначені фінансові операції могли мати ознаки штучного завищення вартості активів та використовуватись як спосіб легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом. Аналіз руху коштів, за твердженням сторони обвинувачення, свідчить про те, що єдиним джерелом їх надходження на рахунки ТОВ «ДЗОВ ДРУЖБА» були кошти, отримані від продажу вказаного об`єкта нерухомості, після чого вони були розподілені через низку фінансових операцій, що, за версією слідства, може свідчити про їх подальшу легалізацію та можливий розподіл між учасниками кримінального правопорушення.

Викладені обставини, у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження переконують слідчого суддю у тому, що мало місце вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, а ОСОБА_4 міг виконувати роль пособника у їх вчиненні.

Описані вище дії зазначених осіб, зв`язки між особами та характер їх взаємовідносин, послідовність виконаних дій, створюють у слідчого судді переконання у тому, що такі особи ймовірно діяли у співучасті, мали спільний умисел, направлений на заволодіння бюджетними кошами, які були виділені на реалізацію програми розселення евакуйованих мешканців Лисичанської міської територіальної громади, а тому існують підстави для висновку, що підозрюваний міг вчинити інкриміновані йому злочини.

Підсумовуючи, слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями та наслідками, які полягають у завданні збитків територіальній громаді міста Лисичанськ Луганської області шляхом придбання об`єкту нерухомості за ціною, вищою від ринкової. В подальшому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

При цьому, відповідні обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої  ОСОБА_4 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів: 

- Розпорядження начальника Лисичанської МВА від 27.09.2022 № 253 яким ОСОБА_7 затвердив Комплексну цільову програму розселення евакуйованих мешканців Лисичанської міської територіальної громади «Тимчасова оселя» на 2022-2023 роки;

- Розпорядження начальника Лисичанської МВА від 28.11.2022 № 417 яким ОСОБА_7 затвердив Порядок придбання у комунальну власність Лисичанської міської територіальної громади об`єктів нерухомого майна за кошти бюджету громади;

- протокол огляду від 02.10.2025 образу мобільного телефону «iPhone 13 Pro Max», серійний номер « НОМЕР_1 », IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , належного ОСОБА_7 та який 12.05.2025 вилучений під час обшуку за місцем мешкання останнього за адресою: АДРЕСА_3 . Під час огляду образу вказаного телефону серед іншого встановлено:

щодо контакту « ОСОБА_13 »

- з 25.02.2025 по 26.04.2025 де останні обмінювались контактами, планували заходи спільного сімейного відпочинку, а також домовлялись щодо забезпечення вантажним транспортом;

- протокол засідання комісії з придбання об`єктів нерухомого майна за кошти бюджету громади від 30.11.2022 № 1;

- розпорядження начальника Лисичанської МВА від 19.12.2022 № 458 яким ОСОБА_7 затверджено бюджет Лисичанської міської територіальної громади на 2023 рік з урахуванням фінансування в сумі 35 000 000 грн (що відповідало сумі зазначеній в комерційній пропозиції ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА», поданій в подальшому) на видатки спеціального фонду, що фінансуються за рахунок доходів загального фонду бюджету;

- оголошенням на офіційному сайті Лисичанської МВА від 19.12.2022 про намір придбати об`єкти нерухомого майна в комунальну власність. При цьому, вказане оголення не містило детальних критеріїв для об`єкта нерухомого майна, що створювало передумови для обрання заздалегідь визначеної пропозиції;

- протоколи допиту ОСОБА_14 та ОСОБА_15 від 28.11.2025, які повідомили про:

1) бажання колишніх власників ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» продати у жовтні 2021 року об`єкти нерухомості вказаного товариства, що розташовані за адресою АДРЕСА_5;

2) приїзд ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 13.09.2022 на територію ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА», до видання розпорядження № 253 від 27.09.2022 «Про затвердження «Комплексної цільової програми розселення евакуйованих мешканців Лисичанської міської територіальної громади «Тимчасова оселя» на 2022 - 2023 роки» (Додаток 7, аркуші 4, 6 - 8, 13, 15, 16);

3) укладання ОСОБА_8 договорів завдатку № 1 та № 2 від 19.12.2022 з колишніми власниками вказаного товариства, що підтверджували наміри останнього придбати в майбутньому частки в статутному капіталі ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА»;

4) здійснення оплати 19.12.2022 та 10.02.2023 ОСОБА_8 , на виконання укладених договорів завдатку № 1 та № 2 від 19.12.2022 та договорів купівлі-продажу ОСОБА_9 часток колишніх власників у статутному капіталі ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА», на їх рахунки, відкритих у АТ КБ «Приватбанк» у сумі 100 500 грн. та 71 800 грн. кожному у безготівковій формі;

5) придбання 10.02.2023 ОСОБА_9 (замість ОСОБА_8 ) корпоративних прав ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА», що належали колишнім власникам в розмірах 50% кожна, за ціною 296 383 грн. за кожну частку;

6) участь та обізнаність ОСОБА_4 про реальну вартість корпоративних прав під час укладення договорів завдатку від 19.12.2022, під час підписання договору купівлі-продажу від 03.02.2023, а також оформлення актів приймання-передачі від 10.02.2023 часток у статутному капіталі ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА»;

7) часткову оплата ОСОБА_4 грошових коштів договором купівлі-продажу від 03.02.2023 часток ОСОБА_9 у статутному капіталі ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА»;

- інформація від ТОВ «ІНТЕРНЕТ-РЕКЛАМА РІА» № 898/ІРР від 27.11.2025, що підтверджує розміщення 08.10.2021 продавцем ОСОБА_16 (id користувача НОМЕР_4 ) оголошення про «продаж спеціального приміщення на АДРЕСА_5» площею 5 300 кв.м. за ціною 200 000 доларів США (id оголошення 15129989);

- протокол огляду від 16.02.2026 інформації отриманої під час тимчасового доступу в АТ КБ «ПриватБанк», яким підтверджується факт переказу ОСОБА_8 грошових коштів на рахунки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , а саме:

1) 19.12.2022 по 100 550, 00 грн кожному, що відповідає укладеним договорам завдатку укладеним тієї ж дати;

2) 10.02.2023 по 71 800, 00 грн доплати кожному суми якої не вистачало ОСОБА_9 для здійснення оплати за договором купівлі-продажу від 03.02.2023;

- договір завдатку № 1 та № 2 від 19.12.2022 з якого вбачається:

1) намір ОСОБА_8 придбати у ОСОБА_14 та ОСОБА_15 100 % часток в статутному капіталі ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» по ціні 100 500 грн кожному;

2) укладення вказаних договорів завдатку від 19.12.2022 за участі ОСОБА_4 ;

- службовова записка секретаря комісії з придбання об`єктів нерухомого майна за кошти бюджету громади від 30.12.2022 якою доведено до відома голови комісії - першому заступнику начальника Лисичанської МВА про відсутність поданих комерційних пропозицій щодо продажу об`єктів нерухомості відповідно до поданого 19.12.2022 оголошення. Разом з цим, секретарем комісії запропоновано продовжити строк приймання пропозицій;

- протокол огляду від 02.02.2026 образу мобільного телефону «iPhone 15 Pro Max», модель «A3102», серійний номер « НОМЕР_5 », IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 , належного ОСОБА_8 та який 12.05.2025 вилучений під час обшуку за місцем мешкання останнього за адресою: АДРЕСА_4 . Під час огляду образу вказаного телефону серед іншого встановлено:

щодо контакта « ОСОБА_17 »

- 03.12.2022 19:32:52 - повідомлення із контактом « ОСОБА_17 » ( ОСОБА_7 ) в месенджері WhatsApp: «А скажи, по вашей линии никто не может с этим хером александрийским вести параллельную работу? Он подозрительно молчит, я тоже держу паузу. Думаю в понедельник набрать его, для ясности» може свідчити, про невдоволення ОСОБА_8 через паузу у перемовинах з ОСОБА_15 щодо продажу корпоративних прав ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА»;

- 05.12.2022 10:20:10 - повідомлення із контактом « ОСОБА_17 » ( ОСОБА_7 ) в месенджері WhatsApp: «Привет! Поедешь к ОСОБА_27, захвати, составлю компанию. По ОСОБА_18 новостей нет? Ощущнхение, что с 6им кто-то працюет с »нашей» стороны. Мне его набирать? Если ему не на что опираться, я его доломаю. Но нужно будет сразу везти задаток…» може свідчити, про обговорення ОСОБА_8 з ОСОБА_7 щодо тактики ведення перемовин з ОСОБА_15 з приводу продажу корпоративних прав ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА»;

- 12.12.2022 13:33:27 - повідомлення із контактом « ОСОБА_17 » ( ОСОБА_7 ) в месенджері WhatsApp: «Что думаю. Если эта программа реальна и с нашей стороны сбоя не будет, конечно идеальный вариант выкупить у него в этом году и попрощаться. В худшем случае конечно задаток, думаю тысяч 5,0 достаточно. Но он, сука, может сорваться, даже с двойным штрафом. Чувак, как видишь, очень не предсказуемый. Задаток я могу ви», а також наступне повідомлення «задаток могу найти сам.» може свідчити про обговорення умов внесення завдатку на підтвердження намірів укласти в майбутньому договір купівлі-продажу часток власників ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» у статутному капіталі вказаного товариства;

- 12.12.2022 14:35:32 - повідомлення від контакту « ОСОБА_17 » ( ОСОБА_7 ) в месенджері WhatsApp: «Повністю згоден», «Я буду в Дніпрі на слідуючий неділі», «Якщо потрібно привезу раніше» може свідчити про умисел та участь ОСОБА_7 в придбанні ОСОБА_8 часток статутного капіталу ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА»;

- 12.12.2022 13:59:45 - повідомлення від контакта « ОСОБА_17 » ( ОСОБА_7 ) в месенджері WhatsApp: «Привет! Клиент сломался, но просит поднять до 150.0 Можно упереться, уверен он сглотнёт. Можем проявить гуманизм и что- то накинуть. Хотя я бы оштрафовал за нервы:) Работаем?» може свідчити про бажання ОСОБА_8 пересвідчитись про гарантії виконання злочинного плану ОСОБА_7 від імені Лисичанської МВА;

- 14.12.2022 14:37:42 - повідомлення із контактом « ОСОБА_17 » ( ОСОБА_7 ) в месенджері WhatsApp: «клиент плакал, но я был непреклонен. вопрос: время окончательных расчётов какое ставим? это нужно указать в договоре, ну и конечно выдержать в реалии. я объяснил, что центр категорически нет, а я лично от себя готов отломить ему 5. это его утешило. подумай когда мы реально с ним можем рассчитаться полностью?» що може свідчити про результати переговорів ОСОБА_8 з ОСОБА_15 , а також про погодження з ОСОБА_7 строків повної оплати за договором купівлі-продажу часток власників у статутному капіталі ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА»;

- 16.12.2022 16:40:39 - голосове повідомлення із контактом « ОСОБА_17 » ( ОСОБА_7 ) в месенджері WhatsApp: «Я тебе написал. Меня интересует эээ нам в договоре надо указывать дату полного расчета, я тебе уже второй раз задаю этот вопрос. Надо понимать что мы напишем в контракте.» ймовірно свідчить про узгодження з ОСОБА_7 дату повного розрахунку за купівлю часток власників ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» яку необхідно зазначити у відповідних договорах завдатку;

- 16.12.2022 - повідомлення від контакта « ОСОБА_17 » ( ОСОБА_7 ) в месенджері WhatsApp: «До 01.02.23», що відповідає даті вказаній у п. 2.3 договорів завдатку № 1 та № 2 укладених 19.12.2022 між ОСОБА_8 та колишніми власниками ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ;

- 16.12.2022 17:01:47 - повідомлення із контактом « ОСОБА_17 » ( ОСОБА_7 ) в месенджері WhatsApp: «Пишу в договоре до 1.02.23г.»;

- 16.12.2022 17:01:56 - повідомлення від контакта « ОСОБА_17 » ( ОСОБА_7 ) в месенджері WhatsApp: «Так»;

- 17.12.2022 14:19:51 - повідомлення із контактом « ОСОБА_17 » ( ОСОБА_7 ) в месенджері WhatsApp: «Планирую быть в понедельник в Александрии, делаем предварительный договор, я дам по 2500,0$ каждому, итого 5000,0 Всю сумму сделки показываем официально. По окончательному расчёту определились. Деньги на сделку у меня в принципе есть. У тебя будут ещё пожелания?» може свідчити, що мова йде про договори завдатку № 1 та № 2 від 19.12.2022 (ця дата дійсно припадає на понеділок, а сума відповідає зазначеній у відповідних договорах) з колишніми власниками ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ;

- 17.12.2022 14:21:43 - повідомлення від контакта « ОСОБА_17 » ( ОСОБА_7 ) в месенджері WhatsApp: «Я при необходимости можу деньги подвезти в воскресенье. Если не критично или понедельник вечер или вторник» ймовірно свідчить про пропозицію ОСОБА_7 надати допомогу ОСОБА_19 при оплаті укладених вподальшому договорів завдатку № 1 та № 2 від 19.12.2022;

- 19.12.2022 11:31:56 - повідомлення із контактом « ОСОБА_17 » ( ОСОБА_7 ) в месенджері WhatsApp: «Стоит вопрос о имуществе: койки, кондиционеры и прочая х***я, которая не относится к майновому комплексу. ОСОБА_28 спрашивает, это может что-то стоить?» може свідчити про те, що ОСОБА_8 під час укладання договорів завдатку з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , радився з ОСОБА_7 щодо умов оплати за вказаними договорами;

- 20.12.2022 13:02:38 - повідомлення від контакту « ОСОБА_17 » ( ОСОБА_7 ) в месенджері WhatsApp: де останній надіслав файл «ОБЯВА.docx» який містить текст оголошення Лисичанської МВА про намір придбати у комунальну власність;

- 20.12.2022 16:30:49 - повідомлення із контактом « ОСОБА_17 » ( ОСОБА_7 ) в месенджері WhatsApp: у якому ОСОБА_8 надіслав файл з назвою «К-т Д-т на 01.12.22.docx» у якому збережено розрахунок заборгованості ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» за електроенергію, файл з назвою «Статут.pdf» у якому збережено статут ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА», а також файл з назвою «баланс.pdf» у якому збережено Фінансову звітність малого підприємства ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА», що напевно свідчить про надсилання ОСОБА_8 частини документів відповідно до переліку викладеному в оголошені, надісланому йому раніше ОСОБА_7 ;

- 21.12.2022 16:09:43 - повідомлення із контактом « ОСОБА_17 » ( ОСОБА_7 ) в месенджері WhatsApp: «Кондиціонери - 4 шт. по 5000.0 = 20 000 грн.станція керуванння керування подачею води і насос- 100 000, ліжка з матрасами 75 шт.- 80 000грн. Всього на 200 000грн.» ймовірно свідчить про погодження ОСОБА_8 з ОСОБА_7 складових загальної суми оплати відповідно до договору купівлі-продажу часток колишніх власників у статутному капіталі ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» який в подальшому укладений 03.02.2023;

- 21.12.2022 16:10:00 - повідомлення із контактом « ОСОБА_17 » ( ОСОБА_7 ) в месенджері WhatsApp: «Это от ОСОБА_29 из Александрии.» ймовірно йшлось про колишнього власника товариства ОСОБА_15 ;

- 27.12.2022 19:57:54 - повідомлення із контактом « ОСОБА_17 » ( ОСОБА_7 ) в месенджері WhatsApp: «Сумма контракта 700,0 по 42,0? Нужно указать в документах.» може свідчити про попереднє узгодження ОСОБА_8 ціни продажу об`єктів нерухомості ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА»;

- 28.12.2022 16:16:57 - повідомлення від контакта « ОСОБА_17 » ( ОСОБА_7 ) в месенджері WhatsApp де останній надіслав голосове повідомлення наступного змісту: « ОСОБА_20 , смотри эээ мы сейчас вам готовим полностью ответ за вас. Мы вам его скинем, а вы потом просто поставите печать, нам отошлете. Мы еще все равно определяемся. По этому не спешите. Если что, не если что, а мы просто продлим срок конкурса. Мы специально это делаем.» яке свідчить про формальний характер очікування Лисичанською МВА комерційних пропозицій про продаж нерухомого майна, а також про контроль ОСОБА_7 комісії з придбання об`єктів нерухомості за кошти бюджету громади;

- 04.01.2023 16:25:43 - повідомлення із контактом « ОСОБА_17 » ( ОСОБА_7 ) в месенджері WhatsApp: «Письма пока нет. Подскажи, мой ОСОБА_30 может пообщаться с твоим юристом, который консультировался по налогообложению? Его терзают смутные сомнения...» ймовірно підтверджує факт залучення ОСОБА_8 юриста ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення;

- 04.01.2023 16:28:56 - повідомлення від контакта « ОСОБА_17 » ( ОСОБА_7 ) в месенджері WhatsApp: «НОМЕР_11 ОСОБА_31» містить номер абонента, що за матеріалами досудового розслідування належить ОСОБА_21 - першому заступнику начальника Лисичанської МВА який разом з цим є головою комісії з придбання об`єктів нерухомості за кошти бюджету громади;

- 29.01.2023 16:38:50 - повідомлення із контактом « ОСОБА_17 » ( ОСОБА_7 ) в месенджері WhatsApp: «Мы пока без новостей? Времени чертовски мало.» у якому ймовірно ОСОБА_8 малось на увазі час протягом якого відповідно до договорів завдатку від 19.12.2022 необхідно укласти договір купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА»;

Щодо контакту « ОСОБА_22 » який належить директору ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» ОСОБА_10 .

- 05.02.2015 12:41:15 - смс повідомлення із контактом « ОСОБА_22 »: « НОМЕР_8 privat bank ОСОБА_32» свідчить про тривале знайомство ОСОБА_8 з ОСОБА_10 .

Щодо контакту «ОСОБА_33 »

- 17.03.2025 15:26:47 - повідомлення із контактом «ОСОБА_33 » в месенджері Telegram: «Привет! А печать Дружбы случаем не у тебя?» може свідчити про контроль господарської діяльності ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» ОСОБА_8 ;

- 17.03.2025 15:29:16 - повідомлення від контакта «ОСОБА_33 » в месенджері Telegram: «Привет. Мне этот вопрос задавала Вика. Я после этого разговаривал с Женей бухгалтером. Я печать не брал, это точно. Но мы с тобой, точнее девушка, которая у тебя работает, ставила ее дважды, когда отправляли документы в Кировоград. Так что она должна быть у нее. Я сказал, что печать это не проблема, сделаем новую.» може вказувати на те, ОСОБА_8 для юридичного супроводу діяльності товариства найнято нового юриста.

Щодо контакту « ОСОБА_24 »

- ІНФОРМАЦІЯ_2 - повідомлення із контактом « ОСОБА_24 » в месенджері WhatsApp: « ОСОБА_25 , добрый день! Хорошего и победного года? Мы планируем сделку по выкупу корпоративных прав и возможно через дней десять продажу имущества. Думаю подъехать на следующей неделе. С Вами общается мой юрист-помощник ОСОБА_30, но есть ещё вопросы, которые хочет обсудить мой партнёр. Могу я дать Ваш номер телефона?» ймовірно підтверджує мету ОСОБА_8 щодо купівлі корпоративних прав ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА», а також роботу участь ОСОБА_4 при укладені вказаного правочину.

Щодо збережених в телефоні записів в розділі «нотатки»

- 05.10.2022 створено, а 19.12.2022 внесено останні зміни до нотатки з назвою «ОСОБА_34 Покупка Александрия» у якій занотовано наступний текст: «ОСОБА_34 Покупка Александрия, топливо - 6600, Доверенность -750,0 грн, Аванс учредителям 201100,0 грн», що ймовірно свідчить про фінансування ОСОБА_8 зміни власників ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА»;

- 15.07.2023 створено нотатку з назвою «ОСОБА_35 56300,0$» у якій занотовано наступний текст: «ОСОБА_35 56300,0$», що відповідає 2 101 397,5 грн (за середнім курсом обміну валют в банках України на 15.07.2023 за даними Міністерства Фінансів України) та підтверджується показами ОСОБА_14 та ОСОБА_15 щодо остаточної пропозиції ОСОБА_8 про купівлю часток статутного капіталу ТОВ «ДЗОВ» ДРУЖБА». Вказане також може вказувати на те, що ОСОБА_8 здійснювалось фінансування зміни власників зазначеного товариства, а також про його участь, як організатора у вчиненні кримінального правопорушення;

Щодо збережених в телефоні зображень в розділі «Images»

- «1.jpg» - скріншот на якому відображено таблицю з найменуванням витрат та їх розміру. Серtд вказаних витрат зокрема встановлені наступні: «Доверенность», «Аванс учередителям», «Доплата документы», «Оформление п/отчет ОСОБА_36», «Покупка корпоративных прав», «Оплата за новую оценку обьекта», «Назначение директора, смена устава», «Премия ОСОБА_37», «Устав переоформление» та інші на загальну суму 319 800 грн;

- «013.jpg» - який містить сформовану квитанцію АТ КБ ПриватБанк (код P24A621272055D29732) на суму 100 550, 00 грн., відправник ОСОБА_8 , одержувач ОСОБА_14 , дата проведення 19.12.2022.

- лист від 16.12.2022 начальника управління власності Лисичанської МВА, щодо видатків на 2023 рік, адресований начальнику Лисичанської МВА ОСОБА_7 з проханням передбачити в бюджеті на 2023 рік видатки на придбання нерухомого майна у сумі 35 000 000, 00 грн, що ймовірно свідчить про попередню обізнаність службових осіб Лисичанської МВА стосовно ціни комерційної пропозиції щодо продажу об`єктів нерухомості ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» яку подали в майбутньому;

- протокол засідання комісії від 04.01.23 № 2, яким, серед іншого, затверджено рішення про повторне розміщення оголошення у засобах масової інформації та інтернет-ресурсах про придбання об`єктів нерухомого майна зміст якого відповідав попередньому;

- договори купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» від 03.02.2023 (та відповідні до них акти приймання-передачі часток) укладені ОСОБА_9 з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 по ціні яка повністю відповідала укладеним попередньо договорам завдатку від 19.12.2022, укладеним ОСОБА_8 з колишніми власниками зазначеного товариства. Вказане може свідчити про зв`язок ОСОБА_9 з ОСОБА_8 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 11.04.2024, який повідомив про участь ОСОБА_4 під час зміни керівника ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» та під час укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» від 23.03.2023;

- рішення Єдиного учасника № 1.2023 від 24.02.2023, відповідно до якого ОСОБА_9 призначено ОСОБА_10 новим директором ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА», свідчить про встановлення ОСОБА_8 контролю над вказаним товариством;

- розпорядження начальника Лисичанської МВА від 14.03.2023 № 119 яким ОСОБА_7 уповноважив начальника управління власності Лисичанської МВА ОСОБА_12 укласти договір купівлі-продажу з метою придбання у комунальну власність Лисичанської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області об`єкт нерухомого майна - будівель загальною площею 5316,9 кв. м., розташованих за адресою: АДРЕСА_5.

- договір купівлі-продажу об`єктів нерухомості ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» від 23.03.2023 № 401;

- висновок судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи № 226/24-27 від 26.04.2024 яким встановлено, що ринкова вартість нерухомого майна ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» загальною площею 5316,9 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_5, на момент укладення договору купівлі-продажу з Лисичанською МВА, тобто на 23.03.2023, становить 18 274 185 грн (у т.ч. ПДВ);

- висновок судової економічної експертизи № 324-95/2026.01.-6 від 17.02.2026, яким підтверджено завдання матеріальної шкоди (збитків) Лисичанській міській територіальній громаді Сєвєродонецького району Луганської області в сумі 19 331 362, 50 грн. внаслідок придбання об`єкту нерухомого майна - будівель загальною площею 5316,9 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_5, згідно з договором купівлі - продажу № 401 від 23.03.2023, з урахуванням ринкової вартості цього майна, визначеного у висновках судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи від 26.04.2024 № 226/24-27.

- договір від 21.04.2023 № 210423/1-БВ купівлі продажу цінних паперів (акцій) ПрАТ «Скарби України», яким підтверджується купівля ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» у ТОВ «ІНТЕР-ОПТ ФУДЗ» цінних паперів (акцій), загальною вартістю 10 000 000, 00 грн;

- договір від 26.05.2023 № 501 купівлі-продажу нерухомого майна (турбінного цеху) за адресою м. Дніпро, вул. Кротова Бориса, 24 яким підтверджується купівля ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» турбінного цеху у ТОВ «ЛІТА-2020», вартістю 19 850 000, 00 грн;

- протокол огляду від 14.03.2025 інформації вилученої в АТ «КОМІНБАНК» яким встановлено переказ коштів на виконання договорів купівлі-продажу від 21.04.2023 № 210423/1-БВ та від 26.05.2023 № 501;

- інформація по рахунку в цінних паперах, відкритому в АТ «КОМІНБАНК», що підтверджує зарахування на рахунок ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» цінних паперів (акцій) ПрАТ «СКАРБИ УКРАЇНИ»;

- протокол огляду від 06.01.2026 образу мобільного телефону «iPhone 15 Pro Max», модель «A3102», серійний номер « НОМЕР_5 », IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 , належного ОСОБА_8 та який 12.05.2025 вилучений під час обшуку за місцем мешкання останнього за адресою: АДРЕСА_4 . Під час огляду образу вказаного телефону серед іншого встановлено:

Щодо контакту «ОСОБА_26»

- 10.12.2024 - повідомлення із контактом « ОСОБА_26 » в месенджері WhatsApp: «Привет! А давай сменим собственника на «Дружбе»? Чтоб удобнее было...» може свідчити, про контроль ОСОБА_8 над ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» і прийняття ним рішень з ключових питань вказаного товариства;

- 03.03.2025 - повідомлення від контакта «ОСОБА_26» в месенджері WhatsApp: «Скажи пожалуйста, покупатель хочет купить цех как юр лицо или как физ лицо?» може свідчити про плани ОСОБА_8 продати турбінний цех розташований за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Кротова Бориса, 24, що належить ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» та наявність у останнього вирішального впливу у подібних питаннях товариства;

- 05.03.2025 - повідомлення із контактом « ОСОБА_26 Адвокат Лавина» в месенджері WhatsApp: «Привет! У тебя же есть ифна про исполнителя по "Дружбе", просят "покупатели"...» може свідчити про бажання ОСОБА_8 продати ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» та наявність у останнього контролю над товариством;

- інших матеріалів кримінального провадження у їх сукупності.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій  ОСОБА_4 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України за викладених у клопотанні обставин.

Разом з тим заперечення сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої  ОСОБА_4 підозри не спростовують вказаного висновку, оскільки не усувають обґрунтованого припущення про його можливу участь у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. На даному етапі досудового розслідування повноваження слідчого судді обмежуються перевіркою наявності достатнього рівня вірогідності причетності особи до злочину, необхідного для вирішення питання про застосування запобіжного заходу, а не встановленням факту вини або аналізом усіх обставин справи по суті.

Оцінка конкретних дій підозрюваного, їх правова кваліфікація та питання доведеності вини підлягають подальшій перевірці з урахуванням усієї сукупності доказів, зібраних у кримінальному провадженні. Водночас сторона захисту не надала доказів, які б однозначно та беззаперечно виключали причетність підозрюваного до інкримінованого йому діяння.

 

3.3. Щодо наявності ризиків

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрюваний  ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (3) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, (5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

 

3.3.1. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним, оскільки  ОСОБА_4  підозрюється у вчиненні корупційних кримінальних правопорушення, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України. Характер інкримінованих правопорушень пов`язано з корисливою спрямованістю та використанням службового становища. Злочини, які інкримінуються  ОСОБА_4  є особливо тяжкими, їх санкція передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років (ч. 5 ст. 191 КК України) та від восьми до дванадцяти років (ч. 3 ст. 209 КК України) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. 

Вирішуючи питання щодо наявності вказаного ризику, окрім тяжкості злочинів, у вчиненні яких підозрюється  ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує також інші обставини, якими в цьому випадку є: (1) можливість безперешкодного виїзду за межі території України (батько трьох малолітніх дітей, відтак відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» має право на відстрочку від мобілізації, (2) історія перетину державного кордону ( ОСОБА_4  03.08.2025, тобто упродовж дії на території України правового режиму воєнного стану, виїжджав за межі України, що свідчить про наявність в нього реальної можливості безперешкодного виїзду за межі території України), (3) дані про наявність фінансових ресурсів для забезпечення свого перебування за межами України (описаний у п. 3.6. цієї ухвали). 

На думку слідчого судді, наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду. 

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин у найближчій перспективі свідчить про наявність зазначеного ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

 

3.3.2. Щодо наявності ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора щодо існування вказаного ризику, з огляду на те, що відповідно до фактичних обставин кримінального провадження ОСОБА_4 , здійснюючи юридичний супровід укладення правочинів вищезазначеними товариствами, зокрема ТОВ «ДЗОВ ДРУЖБА», та діючи від імені їх посадових осіб, отримував у своє розпорядження низку оригіналів документів, які можуть мати істотне значення для досудового розслідування. Відтак, переконливими є доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 має можливість вжити заходів для знищення або спотворення зазначених документів.

Окрім цього, з часу повідомлення про підозру ОСОБА_4 володіє інформацією про кримінальне провадження відносно нього, обставини, які є предметом доказування у кримінальному провадженні, відтак має можливість знищити, сховати документи, які мають значення для кримінального провадження, однак ще не віднайдені стороною обвинувачення, як особисто так і доручити виконання відповідних дій стороннім особам.

 

3.3.3. Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги:

- інкриміновані підозрюваному злочини ймовірно вчинені ним у співучасті, в якому він виконував активні дії, у зв`язку з чим він може координувати дії та показання інших співучасників або вчиняти вплив на інших осіб щодо змісту, характеру та обсягу їх показань та процесуальної поведінки;

-характер та обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень свідчать про наявність ризику його незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні. Зокрема, ОСОБА_4 , маючи досвід у сфері юриспруденції, а також будучи знайомим з ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 та іншими особами, причетними до укладення вищевказаних договорів, може впливати на них шляхом надання порад з метою ускладнення досудового розслідування та введення в оману органу досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності.

-на цій стадії досудового розслідування не допитані всі особи, яким можуть бути відомі обставини розслідуваного злочину;

-в ході розгляду цього клопотання підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту свідків, з яких він дізнався зміст їх показань та особисті дані, що уможливлює вплив на останніх.

Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження. 

 

3.3.4. Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином 

Оцінюючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує, що обставини та характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , свідчать про високий рівень підготовки та конспіративності його дій, що підтверджує здатність і схильність останнього приховувати та маскувати протиправну діяльність усіма доступними засобами, а відтак створює підстави вважати, що він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Зазначене, зокрема, підтверджується тим, що ОСОБА_4 для маскування своєї протиправної діяльності, здійснював юридичний супровід укладених між товариствами правочинів без належного відповідного юридичного оформлення своєї діяльності.

Відтак, наведені обставини в сукупності підтверджують наявність реального ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. 

 

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя доходить висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень та ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. 

Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

 

3.4. Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 290 КК України; 

-пред`явлення йому підозри у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

-високий майновий стан, який описаний у 3.6. цієї ухвали;

-є адвокатом;

-одружений, має трьох малолітніх дітей, які перебувають на його утриманні;

-станом на день розгляду клопотання ОСОБА_4 виповнилось 44 роки;

-раніше не судимий, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.

Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваного злочину та відомостями про ймовірну участь у ньому підозрюваного, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність застосування запобіжного заходу.

 

3.5. Щодо можливості застосування запобіжного заходу більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. 

Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор на основі наданих доказів не довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім. 

В обґрунтування необхідності застосування виняткового запобіжного заходу тримання під вартою прокурор зазначає тяжкість імовірного покарання за інкримінований підозрюваному злочин, а також наявні ризики.

Водночас, з урахуванням даних про особу підозрюваного, зокрема наявності у нього обов`язків щодо утримання сім`ї та трьох малолітніх дітей, міцність соціальних зв`язків за місцем проживання останнього, а також з огляду на недосягнення встановленими ризиками такого рівня інтенсивності, який би обумовлював необхідність ізоляції підозрюваного, позиції прокурора, який у судовому засіданні обмежився загальним твердженням про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу без наведення належного обґрунтування, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність достатніх та вагомих підстав для застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду, хоча і доведений, однак не досягає такого рівня інтенсивності, який би виправдовував обмеження свободи підозрюваного. Це зумовлено наявністю у нього стійких соціальних зв`язків і стримуючих від втечі факторів. Зокрема, про це свідчить відсутність з його боку спроб ухилення від органу досудового розслідування до моменту повідомлення про підозру, коли він мав реальну можливість для цього, адже у період, коли йому вже було відомо про це кримінальне провадження (з травня 2025 року), він виїжджав за межі України, однак щоразу після нетривалого перебування за кордоном добровільно повертався. На переконання слідчого судді, наведені обставини свідчать про можливість мінімізації встановленого ризику переховування шляхом застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу та покладення на нього відповідних процесуальних обов`язків, які забезпечать належний контроль з боку сторони обвинувачення за його пересуванням. Так само і реалізацію ризиків незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, знищення важливих для цього кримінального провадження речей і документів та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином можна запобігти покладенням на підозрюваного певних обов`язків, яких він має дотримуватися, а не ізоляцією підозрюваного від суспільства.

Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, на думку слідчого судді, як запобіжний захід, який передбачає обмеження перебування та пересування особи також є надмірним заходом у світлі обставин, наведених вище. 

Застава як запобіжний захід має середній рівень суворості і є адекватним забезпечувальним заходом в цьому кримінальному провадженні. Водночас, слідчий суддя вважає, що досліджені під час судового засідання ризики та індивідуальні особливості кримінального провадження і підозрюваного свідчать, що менш суворий запобіжний захід, ніж застава може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і русі кримінального провадження. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого підозрюваного та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків. 

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину у співучасті, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді застави буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваного та інших осіб.

 

3.6. Щодо розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного

При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочину, в якому підозрюється особа, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.

Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 290 КК України, тобто особливо тяжких кримінальних правопорушень, а тому враховуючи положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 

Прокурор просив визначити підозрюваному заставу у розмірі, що перевищує встановлений п. 3 ч. 1 ст. 182 КПК України, а саме 5 000 000 гривень, посилаючись на те, що встановлені під час досудового розслідування обставини свідчать про неможливість забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків у межах застави, визначеної законом.

Так, відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Вирішуючи питання про визначення розміру застави, слідчий суддя враховує характер і ступінь суспільної небезпечності інкримінованого діяння, яке пов`язане з імовірним заволодінням коштами територіальної громади міста Лисичанськ, спрямованими на забезпечення потреб соціально вразливої категорії населення, а саме осіб, які втратили або були змушені залишити свої домівки внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, а також специфіку цього кримінального провадження. 

Поряд з цим, слідчий суддя бере до уваги, що кримінальне провадження здійснюється не у зв`язку із вчиненням загально-кримінального злочину, мова йде про особливо тяжкий корупційний злочин вчинений за попередньою змовою групою осіб, внаслідок вчинення якого Лисичанській міській територіальній громаді завдано збитків у розмірі 19 331 362, 50 гривень. 

Вказане, на переконання слідчого судді, свідчить про виключність обставин справи, а тому розмір застави може перевищувати межі, встановлені законодавцем.

Водночас, зважаючи на тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , роль останнього, обставини кримінальних правопорушень, а також індивідуальні особливості підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що застава у межах, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 182 КПК України, є достатньою для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і може слугувати належним стримуючим фактором для запобігання встановленим ризикам.

З огляду на це, слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу саме у розмірі, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 182 КПК України, оскільки прокурором не наведено достатніх обставин, які б свідчили про неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного за допомогою такого розміру застави.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя виходить із наданих сторонами відомостей про майновий стан підозрюваного.

Так, відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за період з 2023 по 2025 роки ОСОБА_4 отримав 5 910 782 гривень сукупного доходу.

Крім того, у власності ОСОБА_4 перебуває чотка квартири, розташованої в місті Дніпро та автомобіль марки RЕNАULТ SСЕNІС д.н.з. НОМЕР_9 , 2006 р.в.

Згідно з долучених до клопотання матеріалів ОСОБА_4 є засновником та кінцевим бенефіціарним власником ряду юридичних осіб, зокрема ТОВ «Полюс права» (статутний капітал станом на 20.02.2026 - 66 900 гривень), ТОВ «АСВ Групп» (статутний капітал станом на 20.02.2026 - 2 000 гривень, ТОВ «Профнастил-Комплект» (статутний капітал станом на 20.02.2026 - 2 000 гривень), а також здійснює господарську діяльність як самозайнята особа. 

Відтак, з урахуванням обставин справи, розміру шкоди, ролі підозрюваного у вчиненні інкримінованих злочинів, з огляду на наявність ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає, що розмір застави слід визначити у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень. Такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного та його індивідуальних характеристик зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не є непомірним для нього. Визначений розмір застави є співмірним з офіційно підтвердженими доходами та вартістю належного йому майна, а також відповідним з огляду на розмір ймовірно завданої шкоди.

Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрюваний або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного. 

Водночас, слідчий суддя зауважує, що розмір застави, про який просить сторона обвинувачення є безпідставним та не виправданим, ані матеріалами кримінального провадження, ані відомостями про матеріальний стан підозрюваного. 

Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки: 

1) прибувати до слідчих (детективів Національного антикорупційного бюро України), які здійснюють досудове розслідування, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, слідчого судді та суду за першою вимогою;

2) не відлучатись за межі Дніпропетровської області, без дозволу слідчих, прокурорів, слідчого судді або суду;

3) повідомляти слідчих, прокурорів, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 

4) утримуватися від спілкування із підозрюваними у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , свідками у справі: власником ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» ОСОБА_9 та керівником вказаного товариства ОСОБА_10 ; 

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваного і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.

Строк дії таких обов`язків слід визначити тривалістю два місяці, але в межах строку досудового розслідування, тобто до 30 червня 2026 року включно.

Водночас слідчий суддя не вбачає ані необхідності, ані доцільності покладення на підозрюваного обов`язку носити електронний засіб контролю, з огляду на невисокий рівень інтенсивності встановлених ризиків.

За наведених вище обставин подане клопотання слід задовольнити частково. 

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Оскільки встановлено, що ОСОБА_4 є адвокатом (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4988, видане 18.12.2020 Радою адвокатів Дніпропетровської області), на виконання п. 1 ч. 1 ст. 483 КПК України, про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 необхідно повідомити відповідний орган адвокатського самоврядування.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 182-184, 193-197, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, 

 

ПОСТАНОВИВ:

 

1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023121060001545 від 21.09.2023, - задовольнити частково.

2.Застосувати до підозрюваного  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень.

3.У зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави на підозрюваного  ОСОБА_4 , покласти такі обов`язки: 

1) прибувати до слідчих (детективів Національного антикорупційного бюро України), які здійснюють досудове розслідування, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, слідчого судді та суду за першою вимогою;

2) не відлучатись за межі Дніпропетровської області, без дозволу слідчих, прокурорів, слідчого судді або суду;

3) повідомляти слідчих, прокурорів, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 

4) утримуватися від спілкування із підозрюваними у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , свідками у справі: власником ТОВ «ДЗОВ «ДРУЖБА» ОСОБА_9 та керівником вказаного товариства ОСОБА_10 ; 

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

4.  Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити строком у 2 місяці, але в межах строку досудового розслідування, до 30 червня 2026 року включно.

5.  В іншій частині вимог клопотання - відмовити. 

6.  Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами: 

Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_10 ;

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави,

згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).

7.  Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

8.  Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що  ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжких корупційних злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України (карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна ) та ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України (карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна). Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом. 

9.  Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

10.  Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12023121060001545 від 21.09.2023 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування. 

11.  Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

12.Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, його захиснику. 

13.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

 

Слідчий суддя   ОСОБА_1