Справа № 991/3071/26

Провадження № 11-сс/991/264/26

 

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року            м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

судді - доповідача     ОСОБА_1 ,

суддів       ОСОБА_2 , 

ОСОБА_3 , 

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю: 

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

прокурора ОСОБА_8 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.04.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дрезден Німеччини, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України, у кримінальному провадженні № 52021000000000753 від 07.12.2021.

ВСТАНОВИЛА:

1. Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) від 03.04.2026 частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_9 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_8 , застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 30.05.2026 включно. Визначено підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 6 000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 19 968 000 (дев`ятнадцять мільйонів дев`ятсот шістдесят вісім тисяч) гривень, з покладенням на підозрюваного, у разі внесення застави, процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці.

Слідчим суддею встановлено, що 07.12.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 29.11.2021 у справі № 991/7326/21 внесено відомості та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000573, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

20.10.2025 до ЄРДР у кримінальному провадженні № 52021000000000573 внесено відомості щодо ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

23.02.2026 до ЄРДР внесено відомості та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52026000000000109 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

28.02.2026 постановою прокурора САП ОСОБА_8 об`єднано в одне провадження № 52021000000000573 матеріали кримінальних проваджень № 52021000000000573 від 07.12.2021 і № 52026000000000109 від 23.02.2026.

01.04.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України, а саме в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою, в особливо великих розмірах; набутті, володінні, використанні та розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинених організованою групою, в особливо великому розмірі; організації підроблення офіційних документів - коносаментів та міжнародних ветеринарних сертифікатів на корми рослинного походження, які експортують з України, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя прийшов до переконання, що наведені у ньому обставини в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження, а також факт вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру, дають підстави визнати набуття ним статусу підозрюваного та наявність в його діянні ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України.

Також слідчий суддя вважав доведеним існування трьох ризиків, а саме: ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

При визначенні розміру застави слідчий суддя вказав, що стороною обвинувачення належним чином не обґрунтовано пропорційність запропонованого розміру застави у розмірі 20 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 66 560 000 гривень, а тому визначив заставу у розмірі 6000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 19 968 000 (дев`ятнадцять мільйонів дев`ятсот шістдесят вісім тисяч) гривень із покладенням на підозрюваного процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

2. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження, звернувся з апеляційною скаргою в якій прохає скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце проживання без дозволу детектива, прокурора або суду. 

В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник вказує, що висновки слідчого судді про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відповідають обставинам кримінального провадження, адже в основу висновків про наявність обґрунтованої підозри та відповідних ризиків покладено неналежні докази.

Заперечуючи наявність обґрунтованої підозри пред`явленої ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України, захисник вказує, що сторона обвинувачення не надала жодного належного, допустимого та достовірного доказу наявності зв`язку між ОСОБА_5 та обставинами, щодо яких здійснюється досудове розслідування. Основна частина доказової бази ґрунтується виключно на смс повідомленнях, які орган досудового розслідування трактує та використовує виключно з обвинувальним ухилом.

Крім того, сторона захисту вважає, що прокурором не доведено наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, адже твердження про їх існування є припущенням та не має жодного об`єктивного підтвердження.

На спростування існування вказаних ризиків захисник зазначає, що підозрюваний ОСОБА_5 офіційно працевлаштований, має на утримані родину та постійне місце проживання. Стороною обвинувачення не надано доказів спроб переховування, а свідки у даному кримінальному провадженні допитані ще у 2021 році. Крім того, прокурором не зазначено, які документи та речі підозрюваний ОСОБА_5 буде мати можливість або буде намагатись знищити. Оскільки в кримінальному процесі обов`язок доказування є тягарем сторони обвинувачення, то саме детективом та прокурором мало бути забезпечено надання такої кількості належних й допустимих доказів, на підставі яких суд міг би дійти висновку про наявність будь-якого з ризиків.

Захисник вважає, що оскільки стороною обвинувачення не доведено існування заявлених у клопотанні ризиків, висновки слідчого судді про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може їм запобігти, є необґрунтованими.

3. Позиції учасників судового провадження.

Захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , прохали її задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , наполягав на її задоволенні.

Прокурор ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника.

4.Мотиви суду.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, крім наявності зазначених у статті 177 КПК України ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі передбачені ст. 178 КПК України.

У своїй апеляційній скарзі захисник стверджує про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України. Оцінюючи доводи апеляційної скарги захисника у цій частині, колегія суддів дійшла таких висновків.

З матеріалів апеляційного провадження вбачається, що НАБУ здійснюється розслідування обставин неправомірних дій службових осіб АТ «ДПЗКУ», які призвели до заволодіння майном (кукурудзою) під час виконання зовнішньоекономічних контрактів з компаніями «TRANS TRADE RK SA» (3 контракти) та «QAM7 DMCC» (1 контракт) на загальну суму 28 860 792,4 дол. США.

Так, ОСОБА_10 , будучи призначеним на посаду в. о. голови Правління АТ «ДПЗКУ» на підставі наказу № 794 - к від 12.11.2021 (т. 2, а. п. 51), не пізніше травня 2021 року, спільно зі своїм знайомим та одночасно директором і кінцевим бенефіціарним власником компанії «Trans Trade RK SA» ОСОБА_11 залучили керівника Департаменту АТ «ДПЗКУ» ОСОБА_12 (т. 2, а. п. 53), довірену особу ОСОБА_11 - ОСОБА_5 , а також ОСОБА_13 , які упродовж 2021 року шляхом зловживання ОСОБА_10 та ОСОБА_12 своїм службовим становищем, безоплатно та безповоротно заволоділи майном АТ «ДПЗКУ» (кукурудзою) загальною вартістю понад 28,8 млн дол. США. Одним зі способів заволодіння чужим майном стало підроблення офіційних документів (коносаментів та ветеринарних сертифікатів), організоване ОСОБА_11 і ОСОБА_5 , а безпосередньо вчинене ОСОБА_13 . При цьому, оригінали таких документів залишались у розпорядженні цих осіб, а підроблені документи спрямовувалися до АТ «ДПЗКУ» для створення хибного враження володіння оригіналами цих документів та контролю майна. Після цього ОСОБА_10 спільно з ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , були вчинені дії з легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги захисника про недоведеність існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 зазначеного кримінального правопорушення, оскільки такі доводи спростовуються наявними матеріалами судового провадження.

Так, з наявних матеріалів кримінального провадження № 52021000000000753 від 07.12.2021 вбачається наступне. 

Відповідно до протоколу огляду від 27.10.2023, складеного детективом НАБУ ОСОБА_9 за результатом огляду інформації, скопійованої з мобільного телефону «iPhone 14 Pro Max», який було вилучено в ході обшуку житла ОСОБА_5 , у додатку - месенджері «WhatApp», встановленому на телефоні, наявне листування у чаті між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , якого ОСОБА_5 09.07.2021 запитує чи можливо відпустити судно «EIDER S» без оплат з боку ОСОБА_14 , на що ОСОБА_11 надає згоду. Надалі ОСОБА_5 уточнює щодо паузи відносно ОСОБА_14 до понеділка і висловлюється щодо необхідності досягти домовленості з АТ «ДПЗКУ» випустити судно «EIDER S». ОСОБА_11 погоджується, але вказує про необхідність оплат. Крім того, зі змісту листування у чаті вбачається, що ОСОБА_5 прохав ОСОБА_11 телефонувати ОСОБА_15 (ймовірно йдеться про ОСОБА_10 ), щоб той дав вказівку відкликати лист щодо нерозвантаження зерна на склад «Ойлз», на що ОСОБА_11 дав вказівку набирати «ОСОБА_29» (ймовірно йдеться про ОСОБА_12 ). 

У повідомленнях від 12.07.2021 міститься інформація щодо отримання документів від ОСОБА_29 та ОСОБА_12 ( ОСОБА_12 та ОСОБА_10 ), для пересилання в Одесу, які потім мають передати синам ОСОБА_14 .

У листуванні 13.07.2021 ОСОБА_11 прохає ОСОБА_5 дізнатись у «ОСОБА_29» ( ОСОБА_12 ) щодо документів, на що ОСОБА_5 відповідає, що їх направлять кур`єром. Крім того, ОСОБА_11 говорить про необхідність ОСОБА_5 зв`язатись з «другом» ( ОСОБА_12 ), на що той відповідає: «33 К з «QAM7 DMCC»». 

У листуванні 13.07.2021 ОСОБА_11 запитує у ОСОБА_5 чи готові документи на судно «EIDER S», на що ОСОБА_5 відповідає, що вони їдуть у Київ. У листуванні 18.07.2021 ОСОБА_11 уточнює у ОСОБА_5 інформацію щодо судна «EIDER S».

19.07.2021 ОСОБА_11 прохає ОСОБА_5 зв`язатись з АТ «ДПЗКУ» щодо боргу, а ОСОБА_5 відправляє ОСОБА_11 інформацію щодо навантаження судна «ISLANDER S». Надалі, між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 відбувається листування щодо оплат стосовно суден « EIDER S », « ISLANDER S » та «SCROOGE», передачі документів ОСОБА_14 , а також ОСОБА_5 повідомляє, що направить ОСОБА_13 до Каїру для початку вивантаження товару(т. 1, а. п. 132 - 149).

Крім того, з протоколу огляду від 27.10.2023 вбачається спілкування ОСОБА_5 з ОСОБА_12 , у якому ОСОБА_5 інформує ОСОБА_12 про роботу «TRANS TRADE RK SA» та АТ «ДПЗКУ», повідомляє про збільшення строків оплати та передачу документів особисто представникам «TRANS TRADE RK SA». Надалі у спілкуванні містяться повідомлення щодо номінацій судна «EIDER S», повідомлення про те, що ОСОБА_10 викликали до міністра у зв`язку із великою дебіторською заборгованістю. Також у листуванні обговорюється ціна за контрактом для «QAM7 DMCC», номінація судна «SCROOGE», заборгованість «TRANS TRADE RK SA», а також документи, стосовно відвантаження судна «ISLANDER S».

27.07.2021 ОСОБА_5 направляє ОСОБА_12 файл «скан-копію платежу на судно «EIDER S». 05.08.2021 ОСОБА_5 та ОСОБА_12 спілкуються з приводу передачі оригіналів коносаментів на судно «SCROOGE», та процедури здійснення продажу зерна в Єгипті зі складу «Oils and Grains», де вказують, що питання повинні узгодити ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (т. 1, а. п. 176 - 207).

У протоколі огляду від 13.06.2025, складеному прокурором САП ОСОБА_8 , наведено зміст спілкування між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , у якому ОСОБА_11 запитує у ОСОБА_5 : « ОСОБА_18 , а что если, сейчас мне мысль пришла в голову, если экспедиторы просто попросят еще один фумигационный сертификат у фумкомпании, как ни в чем не бывало»; «ОСОБА_18, ребята прилетели, сейчас займутся документами. А скажи, что там по фумикам и всей документации». На що ОСОБА_5 відповідає: «ОСОБА_30 - на друге» (йдеться про ОСОБА_12 ). Он должен заказать 2 штуки, вернее не штуки, а 2 комплекта. Один из них отправит нам, а другой - положит в общий комплект» (т. 3, а. п. 31 - 67). 

Також, зі змісту наведених розмов вбачається спілкування ОСОБА_13 з різними особами, щодо підробки документів на товар (зернові культури) АТ «ДПЗКУ», який було завантажено у різні періоди на судна «ISLANDER S», «EIDER S», «SCROOGE» (коносаментів, ветеринарних сертифікатів), до підробки яких ОСОБА_5 залучив ОСОБА_13 , а останній в свою чергу залучив невстановлену особу - ОСОБА_31. Зокрема, зі спілкування ОСОБА_5 та ОСОБА_13 вбачається, що ОСОБА_5 прохає ОСОБА_13 , щоб він зробив йому якісні скан-копії документів, які надалі будуть направлені на адресу АТ «ДПЗКУ», і які вже були підроблені ОСОБА_13 та невстановленою особою на ім`я - ОСОБА_19 (т. 3, а. п. 180 - 191). 

Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_20 від 22.08.2024, яка працювала в АТ «ДПЗКУ» на час описуваних подій, свідок повідомила, що комунікація з компанією «TRANS TRADE RK SA» відбувалась електронною поштою, інколи телефонним зв`язком за допомогою месенджерів. Свідок контактувала з менеджером «TRANS TRADE RK SA» ОСОБА_21 , а трейдером був ОСОБА_5 , але з ним контактували ОСОБА_12 та ОСОБА_22 (т. 5 а. п. 122 - 128).

Відповідно до протоколу огляду інформації, скопійованої з мобільного телефону «Iphone 14 Pro Max», який був вилучений в ході обшуку житла ОСОБА_5 , складеного 27.10.2023 детективом НАБУ ОСОБА_9 , у месенджері «WhatApp», встановленому на телефоні, виявлено спільний чат за участі ОСОБА_5 та інших осіб (Джейхун, ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 ), у якому ОСОБА_5 повідомляє, що ця група створена, щоб обговорити всі питання щодо виконання контрактів та товару навантаженого на судна «ISLANDER S», «EIDER S» (т. 5, а. п. 147 - 191). 

Згідно з висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 29.02.2024 № 89/1, підписи від імені ОСОБА_26 (іноземною мовою - ОСОБА_27 ) на коносаментах № № 1-6 (Bill of lading) (кожен в трьох примірниках) від 10.07.2021 на судно «EIDER S», виконані за допомогою кулькової ручки. Відбитки печатки «M/V EIDER S * MONROVIA * IMO 9364784» у наданих на дослідження коносаментах нанесені за допомогою друкарської форми високого друку (кліше). Підписи від імені капітана судна «CAPT. ALI ABDULLAH» на коносаментах № № 1-6 (Bill of lading) (кожен в трьох примірниках) від 19.07.2021 на судно «ISLANDER S», нанесені за допомогою друкарської форми високого друку (кліше) (т. 3 а. п. 227 - 231). 

З висновку експерта ДНДЕКЦ МВС України від 02.12.2025 № СЕ-19-25/47868/ПЧ вбачається, що підписи від імені ОСОБА_26 (іноземною мовою - ОСОБА_26) в графі «CAPT. ОСОБА_26» коносаментів № № 1-6 (Bill of lading) (кожен в трьох примірниках) від 10.07.2021 на судно «EIDER S», виконані не ОСОБА_28 (іноземною мовою - ОСОБА_27 ), а іншою особою. (т. 3 а. п. 220 - 226).

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що наявні матеріали судового провадження свідчать про причетність ОСОБА_5 до ймовірного вчинення кримінальних правопорушень за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України, адже досліджені матеріали свідчать про обізнаність фігурантів щодо реальних умов укладених контрактів, умов оплати, деталей навантаження, підробки документів, подій і обставин вчинення кримінального правопорушення.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги в цій частині, колегія суддів зауважує, що на цьому етапі досудового розслідування слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування. Встановлення наявності складу злочину на підставі зібраних у кримінальному провадженні доказів та їх оцінка за критеріями належності, достатності та допустимості здійснюється виключно на стадії судового розгляду.

На підставі викладеного колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги захисника щодо необґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_5 .

Стосовно доводів апеляційної скарги захисника про недоведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів надає їм таку оцінку.

Слідчий суддя вважав доведеним існування трьох ризиків, а саме: ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Реальне існування ризику підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з особою останнього, його моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Оцінюючи наявність ризику переховування колегія суддів вважає слушним посилання слідчого судді в тому числі на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення.

Так, ОСОБА_5 крім іншого підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, який є особливо тяжким і за вчинення якого санкцією статті встановлене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

При цьому, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого, зокрема підозрюється ОСОБА_5 , віднесене законодавцем до категорії корупційних, у зв`язку з чим колегія суддів зауважує, що ОСОБА_5 не може розраховувати на застосування до нього заохочувальних заходів кримінально-правового впливу у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення вироком суду. 

Міра покарання, яке може бути призначене підозрюваному у випадку визнання його винним, не є вирішальним фактором, але на неї слід зважати при врахуванні наявності ризику переховування, відповідно до положень ст. 177 КПК України. Існуюча ймовірність притягнення у майбутньому підозрюваного до кримінальної відповідальності з усіма негативними для особи наслідками може мати значення при визначенні ризику переховування.

Заперечення ж захисником таких висновків, з підстав того, що підозрюваний одружений, має на утримані дитину, офіційно працевлаштований та не вчиняв спроб до переховування після проведення слідчих дій детективами НАБУ, а також те, що він після виїзду за кордон завжди повертався до України, не є вирішальними для колегії суддів. У цьому аспекті важливим є те, що ОСОБА_5 набув статус підозрюваного в актуальному провадженні лише 01.04.2026. Відтак ключовим фактором у цьому випадку при оцінці ризику переховування має бути ймовірність вжиття особою відповідних дій та заходів саме після набуття статусу підозрюваного.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що майновий стан підозрюваного, може дозволити ОСОБА_5 тривалий час переховуватись від органу досудового розслідування задля уникнення кримінальної відповідальності. Так, за наслідком дослідження матеріалів клопотання детектива в частині, що стосується відомостей про майновий стан ОСОБА_5 його дружини та близьких родичів, можна дійти висновків, що ОСОБА_5 володіє достатніми активами для переховування (т. 1, а. п. 35 - 55).

Колегія суддів також відхиляє доводи захисника та погоджується з висновками слідчого судді про наявність ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Так, ОСОБА_5 як працівник компанії, безпосередньо контактував з кінцевим бенефіціарним власником «TRANS TRADE RK SA» - ОСОБА_11 , з яким обговорювали деталі контрактів, суми оплат та заборгованостей перед АТ «ДПЗКУ», обговорювали необхідність впливу на осіб, які займають керівні посади в АТ «ДПЗКУ», а саме ОСОБА_10 , як в. о. голови правління та ОСОБА_12 , як директора Департаменту АТ «ДПЗКУ», а також обговорювали схеми заволодіння майном корпорації, та механізм реалізації цього товару і його вивантаження в інших країнах, з його подальшим продажем іншим компаніям іноземного походження. Вказані обставини на переконання колегії суддів, свідчать про актуальність вказаного ризику, оскільки ОСОБА_5 як довірена особа ОСОБА_11 може як безпосередньо, так і опосередковано впливати на осіб, які є та/або можуть бути свідками у вказаному кримінальному провадженні. 

Колегія суддів зауважує, що такий ризик зберігає свою актуальність до моменту безпосереднього допиту свідків в суді під час судового розгляду, з огляду на встановлену КПК процедуру отримання показань (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 225 КПК України). В контексті цього ризику важливого значення набуває визначений законодавцем принцип безпосередності сприйняття показань під час судового засідання або отримання їх у порядку, передбаченому ст. 225 КПК.

Також колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо актуальності ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Адже підозрювані організували підроблення низки документів (коносаментів, ветеринарних сертифікатів тощо). Безпосередня вказівка щодо підроблення документів була надана ОСОБА_11 . ОСОБА_5 , підроблення цих документів здійснювалося ОСОБА_13 , якого залучив ОСОБА_5 , а також невстановленою особою, на ім`я ОСОБА_19 . Своєю чергою інший підозрюваний у цьому кримінальному провадженні - ОСОБА_12 забезпечив зберігання в сейфі АТ «ДПЗКУ» підроблених документів з метою приховання заволодіння зерном АТ «ДПЗКУ», створював уявлення про реальність оплати за умовами контрактів у правління АТ «ДПЗКУ», подаючи їм на розгляд службові записки про відтермінування оплат за умовами контрактів. На переконання колегії суддів, дані обставини дають всі підстави вважати, що ОСОБА_5 може здійснювати дії, спрямовані на приховування або викривлення змісту відповідних письмових доказів з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги захисника у відповідній частині.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги сторони захисту про можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, колегія суддів виходить із наступного.

Так, слідчий суддя вважав, що наявність обґрунтованої підозри та встановлених ризиків на цьому етапі кримінального провадження обґрунтовують мету застосування виняткового запобіжного заходу, який об`єктивно є необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження та виконання покладених на підозрюваного, у разі внесення застави, процесуальних обов`язків, а застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, не буде достатнім для запобігання реалізації установленим ризикам.

Відповідно до градації запобіжних заходів, що визначені ст. 176 КПК України, більш м`яким запобіжним заходом аніж тримання під вартою, є домашній арешт та застава. 

Кримінальні правопорушення у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 є особливо тяжкими й передбачають безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, у разі доведення його вини вироком суду.

В контексті даного кримінального провадження та обставин, встановлених в ході судового розгляду, колегія суддів вважає правильними висновки слідчого судді, що незастосування запобіжного заходу, про який прохав детектив у своєму клопотанні, та застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, може не забезпечити здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків з метою досягнення завдань кримінального провадження. Крім того, колегія суддів враховує, що слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначено підозрюваному ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яка у разі внесення буде здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а відтак колегія суддів відхиляє такі доводи сторони захисту, адже застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначеним розміром застави є достатнім та належним запобіжним заходом.

Колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга захисника не містить доводів в частині визначеного підозрюваному ОСОБА_5 слідчим суддею розміру застави.

При цьому, колегія суддів, дослідивши відповідні матеріали судового провадження дійшла висновку, що визначений слідчим суддею розмір застави, з огляду на встановлені ризики, обґрунтованість повідомленої підозри, поточну стадію досудового розслідування та перебування у володінні підозрюваного ОСОБА_5 та його родини значних активів, здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і не є вочевидь непомірним.

Висновки суду.

Згідно із ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. 

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Колегія суддів оцінила в сукупності всі обставини, що характеризують особу підозрюваного, обставини вчинення та тяжкість злочинів, у вчиненні яких він підозрюється, відомості про його майновий стан, наявність у нього соціальних зв`язків, співмірність застосованого запобіжного заходу та покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків особі підозрюваного та обставинам провадження, і констатує, що слідчий суддя дійшов обґрунтованих висновків та постановив ухвалу, яка відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості. Водночас доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, а тому її слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.04.2026 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

 

Суддя - доповідач          ОСОБА_1 

 

Судді           ОСОБА_2 

 

ОСОБА_3