Справа № 991/2687/26

Провадження 1-кс/991/2701/26

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 

01 травня 2026 року м. Київ 

 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна - підозрюваного ОСОБА_4 , представників власника майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42026000000000221 від 21.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, 

 

В С Т А Н О В И В:

 

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається 

26.03.2026 від прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 (далі - САП, прокурор) до слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 надійшло клопотання від 23.03.2026 про арешт майна, яке в подальшому 02.04.2026 та 06.04.2026 прокурор ОСОБА_8 уточнив, та в якому просив :

1) накласти арешт на майно на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України з метою збереження речових доказів, вилучене в ході проведення 16.03.2026, обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_4 за адресою: м. Рівне, вул. Відінська, 4, а саме:

- мобільний телефон Iphone 17 PRO MAX синього кольору;

- чеки квитанції та чорнові записи;

- флеш носій синього кольору;

- флеш носій чорного кольору 8gb;

- флеш носій чорного кольору 16gb;

- блокнот синього кольору;

- чорнові записи на 1 арк.;

- мобільний телефон Iphone (imei НОМЕР_1 );

- ноутбук HP Elit Book із зарядним пристроєм.

2) накласти арешт на майно на підставі п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою конфіскації майна як виду покарання, вилучене в ході проведення 16.03.2026, обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_4 за за адресою: АДРЕСА_1 , та за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , а саме:

- грошові кошти в сумі 53 420 доларів США, 10 000 євро, 319 200 грн;

- грошові кошти в сумі 27 739 доларів США, 500 євро, 591 733 грн.;

- грошові кошти в сумі 172 000 грн., 20 000 доларів США.

- грошові кошти в сумі 15 000 доларів США.

Необхідність арешту обґрунтовано потребою у забезпеченні збереження відповідного майна як речових доказів та забезпеченні конфіскації майна як виду покарання.

 

ІІ. Історія розгляду клопотання та позиції учасників у судовому засіданні

26.03.2026 слідчий суддя ВАКС ОСОБА_1 заявив самовідвід від розгляду справи № 991/2687/26 (провадження № 1-кс/991/2701/26).

Ухвалою від 31.03.2026 суддя ВАКС ОСОБА_9 відмовив у задоволенні заяви судді ВАКС ОСОБА_1 про самовідвід від розгляду справи № 991/2687/26 (провадження № 1-кс/991/2701/26).

Призначені судові засідання з розгляду клопотання про арешт майна неодноразово відкладалися з різних підстав, а саме:

01.04.2026 о 13:30 - відкладено на 01.04.2026 о 16:30 у зв`язку з неявкою прокурора.

01.04.2026 о 16:30 - оголошено перерву до 06.04.2026 о 13:00 з метою надання прокурором стороні захисту уточненого клопотання про арешт майна та ознайомлення з додатками до клопотання.

02.04.2026 та 06.04.2026 прокурор ОСОБА_8 подав до суду уточнене клопотання про арешт майна (т. 2, а.п. 36-37, 43-44).

06.04.2026 о 13:00 - захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заявив відвід слідчому судді ОСОБА_1 . Заяву про відвід слідчому судді було передано для автоматизованого розподілу та визначено суддю ОСОБА_10 для розгляду зазначеної заяви.

Ухвалою від 15.04.2026 суддя ВАКС ОСОБА_10 відмовив у задоволенні заяви захисника ОСОБА_5 про відвід слідчого судді ВАКС ОСОБА_1 від розгляду клопотання прокурора про арешт майна в справі № 991/2687/26 (провадження № 1-кс/991/2701/26).

Розгляд клопотання про арешт майно було призначено на 16.04.2026 о 16:00.

16.04.2026 - у судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_5 долучив до матеріалів клопотання письмові заперечення від 16.04.2026 (т. 2, а.п. 77-132) з додатками (розписку про отримання грошових коштів, роздруківки з єОселя, виписки з банківських рахунків, декларацію про доходи та заявив клопотання про виклик свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , у зв`язку з чим у судовому засіданні оголошено перерву до 21.04.2026 о 14:30 для виклику свідків.

21.04.2026 - у судовому засіданні прокурор ОСОБА_13 долучив до матеріалів клопотання наступні документи: оригінал клопотання про уточнення клопотання про арешт майна (т. 2, а.п. 150-152), а також копії документів: протоколу від 06.03.2026 за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтроль особи - ОСОБА_14 за 05.03.2026 (т. 2, а.п. 153-183), протоколу від 07.03.2026 за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтроль особи - ОСОБА_14 за 06.03.2026 (т. 2, а.п. 184-186), протоколу від 07.03.2026 за результатами контролю за вчиненням злочину (т. 2, а.п. 187-191), протоколу від 11.03.2026 за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтроль особи - ОСОБА_15 за 10.03.2026 (т. 2, а.п. 192-195), протоколу від 14.03.2026 за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтроль особи - ОСОБА_14 за 13.03.2026 (т. 2, а.п. 196-201), протоколу від 16.03.2026 за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтроль особи - ОСОБА_14 за 16.03.2026 (т. 2, а.п. 202-208). Крім того, прокурор долучив клопотання від 20.04.2026 (т. 2, а.п. 209-224) з додатками (постановою про виділення матеріалів досудового розслідування від 25.03.2026, реєстром виділених матеріалів та витягом з ЄРДР за № 62026000000000311 від 25.03.2026 за підозрою ОСОБА_14 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України), в якому просив прийняти до уваги уточнення до мотивувальної та резолютивної частини клопотання, а саме: врахувати зазначені процесуальні дії стосовно виділення матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_4 в окреме провадження під № 62026000000000311 від 25.03.2026, оскільки судове рішення, яке буде прийнято за наслідками розгляду цього клопотання, буде мати значення у кримінальному провадженні № 62026000000000311.

У судовому засіданні 21.04.2026 допитані свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_11 . 

 

Зокрема, свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснила, що є матір`ю ОСОБА_4 та пам`ятає, що вона віддавала своєму синові гроші в розмірі 35 тисяч доларів США на квартиру для онуки. Ці кошти належали їй та вона передала їх сину на зберігання. Зазначила, що вона придбала бензовоз, здала його в оренду й так заробляє. Бізнес йде по-різному, сьогодні він є, а завтра - немає. Вона хотіла зберегти свої гроші.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні стверджував, що передав ОСОБА_4 гроші в розмірі 100 000 доларів США, аби той придбав квартиру через програму єОселя. Ліцензії на здійснення фінансових операцій не має. 

За клопотанням захисника ОСОБА_5 21.04.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 28.04.2026 о 15:00 з метою ознайомлення з документами, які долучив прокурор у судовому засіданні.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні 28.04.2026 долучив до матеріалів клопотання флеш-карту microSD Mibrand 32 Gb з відеозаписом проведення обшуку. За клопотанням захисника ОСОБА_5 28.04.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 01.05.2026 об 11:00 з метою ознайомлення з відеозаписом проведення обшуку, який долучив прокурор у судовому засіданні.

01.05.2026 у судовому засіданні було оглянуто та досліджено флеш-карту microSD Mibrand 32 Gb з відеозаписом проведення обшуку у ОСОБА_4 .

Прокурор ОСОБА_3 , який входить до складу групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, у судовому засіданні 01.05.2026 уточнене клопотання про арешт майна підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Власник майна - підозрюваний ОСОБА_4 в судове засідання, призначене на 01.05.2026 об 11:00, не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був належним чином повідомлений шляхом вручення йому 29.04.2026 під особистий підпис повідомлення про судове засідання від 28.04.2026. Водночас, слідчий суддя звертає увагу, що підозрюваний ОСОБА_4 брав участь у всіх попередніх судових засіданнях, а саме: 01.04.2026, 06.04.2026, 16.04.2026, 21.04.2026 та 28.04.2026, що підтверджується журналами судових засідань, наявними в матеріалах справи.

Представник власника майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні 01.05.2026 не заперечував проти розгляду клопотання за відсутності підозрюваного ОСОБА_4 , просив відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна з підстав, аналогічних викладеним у його письмових запереченнях від 16.04.2026, які раніше долучені до матеріалів справи; також долучив до матеріалів клопотання: копію довідки № 16 від 01.05.2026 (медична карта стаціонарного хворого № 6384), згідно з якою ОСОБА_4 перебуває на лікуванні в Центрі хірургії та трансплантології з 30.04.2026 по теперішній час, діагноз на момент видачі довідки: Невизначений коліт. Гострий апендицит? Термінальний ілеїт, коліт; копії довідок про доходи від заняття підприємницькою діяльністю стосовно ОСОБА_11 за період з 2012 до 2025 року. 

Представник власника майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 підтримала думку захисника ОСОБА_5 , просила відмовити в задоволенні клопотання.

 

ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали 

Відповідно до ч. 1 та пункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, до яких, зокрема, належить арешт майна. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Поряд з цим, арешт майна застосовується у кримінальному провадженні незалежно від ступеню тяжкості кримінального правопорушення, що у ньому розслідується.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ст. 170 КПК України). 

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК). 

Крім того, арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України). 

У випадку накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається (частини 10-12 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

У силу частин 1, 2, 4 , 5 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: (1) правову підставу для арешту майна; (2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення збереження речових доказів) ; (3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; (4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. 

У разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

 

ІV. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази

У судовому засіданні слідчий суддя дослідив матеріали, якими прокурор обґрунтовує клопотання про арешт майна, серед яких копії: 

1)витягу з ЄРДР № № 42026000000000221 від 21.02.2026 відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 368 КК України, внесені до ЄРДР за № 42026000000000221 від 21.02.2026 про те, що відповідно до повідомлення Служби безпеки України група осіб, до якої входять військовослужбовці, за попередньою змовою вимагають надання їм неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах того, хто її надає, дій з використанням наданої їм влади (т. 1, а.п. 8-9);

2)рапорту про виявлене про виявлене кримінальне правопорушення від 21.02.2026 та супровідного листа до нього (т. 1, а.п. 18-20);

3)заяви ОСОБА_15 від 21.02.2026 про протиправну діяльність, яка шкодить інтересам держави (т. 1, а.п. 21-22); 

4)протоколу допиту свідка ОСОБА_15 від 23.02.2026 (т. 1, а.п. 23-27); 

5)договору про надання послуг з охорони від 01.11.2024 № 2024-11-01-БЕГ з додатками (т. 1, а.п. 28-35); 

6)довіреність стосовно ОСОБА_15 № 2 від 02.01.2026 (т. 1, а.п. 36); 

7)спеціальний дозвіл на користування надрами № 5352 від 25.01.2022 (т. 1, а.п. 37-38); 

8)угода про умови користування надрами № 5352 від 25.01.2022 (т. 1, а.п. 39-49); 

9)витяг з ЄДРПОУ від 01.07.2025 щодо ТОВ «Бізнес Еліт Груп ЛТД» (т. 1, а.п. 50-57); 

10)договір про надання послуг з охорони від 27.09.2023 № 2023-09-27/БМ-ЗЗР з додатками (т. 1, а.п. 58-66); 

11)додаткова угода № 1 від 29.09.2023 до договору про надання послуг з охорони від 27.09.2023 № 2023-09-27/БМ-ЗЗР (т. 1, а.п. 67); 

12)довіреність стосовно ОСОБА_15 № 2 від 02.01.2026 (т. 1, а.п. 68); 

13)спеціального дозволу на користування надрами № 5166 від 16.04.2021 (т. 1, а.п. 69-70);

14)угоди про умови користування надрами № 5166 від 16.04.2021 (т. 1, а.п. 71-77); 

15)витягу з ЄДРПОУ від 23.02.2026 щодо ТОВ «Західземресурс» (т. 1, а.п. 78-84); 

16)доручення прокурора ОСОБА_16 від 23.02.2026 про проведення слідчих (розшукових) дій (т. 1, а.п. 85-86); 

17)листа від 23.02.2026 щодо виконання доручення та встановлення відомостей щодо осіб, які можуть бути причетними до протиправної діяльності з метою отримання прибутку, зокрема, ОСОБА_14 (т. 1, а.п. 87); 

18)інформації про особу ДМС України відносно ОСОБА_14 від 23.02.2026 (т. 1, а.п. 88); 

19)рапорту про виявлене кримінальне правопорушення від 26.02.2026 та супровідний лист до нього (т. 1, а.п. 89-91); 

20)заяви ОСОБА_15 від 26.02.2026 про протиправну діяльність, яка шкодить інтересам держави (т. 1, а.п. 92); 

21)протоколу допиту свідка ОСОБА_17 від 26.02.2026 (т. 1, а.п. 97-102); 

22)протоколу допиту свідка ОСОБА_18 від 26.02.2026 (т. 1, а.п. 103-107); 

23)протоколу огляду та вручення грошових коштів від 06.03.2026 (т. 1, а.п. 109-163); 

24)протоколу допиту свідка ОСОБА_17 від 15.03.2026 (т. 1, а.п. 164-187); 

25)протоколу за результатами контролю за вчиненням злочину від 07.03.2026 (т. 1, а.п. 188-192);

26)повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (т. 1, а.п. 193-198);

27)інформації про особу ДМС України стосовно особи ОСОБА_4 (т. 1, а.п. 199);

28)протоколу затримання ОСОБА_4 від 16.03.2026 (т. 1, а.п. 200-205);

29)протоколу обшуку від 16.03.2026 (т. 1, а.п. 206-216), згідно з яким 16.03.2026 у період з 14:12 до 19:36, в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, проведено обшук у службовому кабінеті заступника начальника УСБУ у Рівненській області ОСОБА_4 за адресою: м. Рівне, вул. Відінська, 4 (який розташований на третьому поверсі вказаної будівлі та складається з робочого кабінету, кімнати відпочинку та санвузла), під час якого виявлено та вилучено наступні речі та документи: 

- Мобільний телефон Iphone 17 PRO MAX синього кольору;

- Чеки, квитанції та чорнові записи;

- Грошові кошти в сумі 53 420 доларів США, 10 000 євро, 319 200 грн;

- Флеш носій синього кольору;

- Флеш носій чорного кольору 8gb;

- Флеш носій чорного кольору 16gb;

- Блокнот синього кольору;

- Чорнові записи на 1 арк.;

- Мобільний телефон Iphone (imei НОМЕР_1 );

- Грошові кошти в сумі 27 739 доларів США, 500 євро, 591 733 грн.;

- Ноутбук HP Elit Book із зарядним пристроєм;

- Грошові кошти в сумі 172 000 грн., 20 000 доларів США. (т. 1, а.п. 162-172);

За змістом протоколу обшуку, ОСОБА_4 повідомив, що зазначений мобільний телефон схожий на його мобільний телефон.

30)протоколу обшуку від 16.03.2026 (т. 1, а.п. 217-227), згідно з яким 16.03.2026 у період з 21:03 до 22:35, в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого виявлено та вилучено наступні речі та документи: грошові кошти в сумі 15 000 доларів США (150 купюр номіналом 100 доларів США); 

За змістом протоколу обшуку, ОСОБА_4 добровільно видав зазначені грошові кошти;

31)постанови про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 17.03.2026 (т. 1, а.п. 228-242), якою визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42026000000000221 від 21.02.2026, зокрема, майно вилучене під час проведення 16.03.2026 обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_4 за адресою: м. Рівне, вул. Відінська, 4, а саме: мобільний телефон Iphone 17 PRO MAX синього кольору; чеки, квитанції та чорнові записи; флеш носій синього кольору; флеш носій чорного кольору 8gb; флеш носій чорного кольору 16gb; блокнот синього кольору; чорнові записи на 1 арк.; мобільний телефон Iphone (imei НОМЕР_1 ); ноутбук HP Elit Book із зарядним пристроєм; а також майно, вилучене під час проведення 16.03.2026 обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , та за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: грошові кошти в сумі 53 420 доларів США, 10 000 євро, 319 200 грн; грошові кошти в сумі 27 739 доларів США, 500 євро, 591 733 грн.; грошові кошти в сумі 172 000 грн., 20 000 доларів США; грошові кошти в сумі 15 000 доларів США;

32)протоколу від 06.03.2026 за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтроль особи - ОСОБА_14 за 05.03.2026 (т. 2, а.п. 153-183); 

33)протоколу від 07.03.2026 за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтроль особи - ОСОБА_14 за 06.03.2026 (т. 2, а.п. 184-186);

34)протоколу від 07.03.2026 за результатами контролю за вчиненням злочину (т. 2, а.п. 187-191);

35)протоколу від 11.03.2026 за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтроль особи - ОСОБА_15 за 10.03.2026 (т. 2, а.п. 192-195);

36)протоколу від 14.03.2026 за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтроль особи - ОСОБА_14 за 13.03.2026 (т. 2, а.п. 196-201);

37)протоколу від 16.03.2026 за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтроль особи - ОСОБА_14 за 16.03.2026 (т. 2, а.п. 202-208);

38)постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 25.03.2026 (т. 2, а.п. 211-213), згідно з якою матеріали досудового розслідування за підозрою заступника начальника УСБУ в Рівненській області ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та за підозрою громадянина України ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України (за цим же фактом) виділено з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 42026000000000221 від 21.02.2026 в окреме кримінальне провадження;

39)реєстру виділених матеріалів (т. 2, а.п. 214-222);

40)витягу з ЄРДР за № 62026000000000311 від 25.03.2026 за підозрою ОСОБА_14 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (т. 2, а.п. 223-224), з якого встановлено, що 25.03.2026 зазначене кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_14 виділене в окреме кримінальне провадження, якому присвоєно № 62026000000000311.

Також у судовому засіданні досліджено надані під час розгляду клопотання про арешт майна докази сторони захисту, зокрема, копії:

1)розписки ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_11 про отримання грошових коштів від ОСОБА_11 у розмірі 100 000 (сто тисяч) доларів США, як позики на умовах повернення та сплати 5% річних від суми позики (т. 2, а.п. 84). Водночас, слідчий суддя звертає увагу, що в цій розписці не зазначено мету отримання позики; 

2)пропозиції від забудовника за програмою єОселя (т. 2, а.п. 85-93);

3)заключної виписки АТ КБ «ПриватБанк» за рахунком ОСОБА_12 за період з 2022 до 25 року (т. 2, а.п. 94-105);

4)податкових декларацій платника єдиного податку ОСОБА_12 та квитанцій платника податків ОСОБА_12 (т. 2, а.п. 106-132).

5)довідки № 16 від 01.05.2026 (медична карта стаціонарного хворого № 6384), згідно з якою ОСОБА_4 перебуває на лікуванні в Центрі хірургії та трансплантології з 30.04.2026 по теперішній час, діагноз на момент видачі довідки: Невизначений коліт. Гострий апендицит? Термінальний ілеїт, коліт; 

6)довідок про доходи від заняття підприємницькою діяльністю стосовно ОСОБА_11 за період з 2012 до 2025 року.

Крім того, 01.05.2026 у судовому засіданні. за участі сторін кримінального провадження було оглянуто та досліджено флеш-карту microSD Mibrand 32 Gb з відеозаписом проведення обшуку у 

 

ОСОБА_4 . Мотиви слідчого судді

Щодо повноважень слідчого судді на розгляд клопотання

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду згідно із статтями 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Клопотання подане в межах строків, визначених ч. 5 ст. 171 КПК України, та відповідає положенням цієї статті щодо його змісту. 

 

Щодо підстав для арешту майна 

Правовою підставою для арешту майна у клопотанні прокурора вказано п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України - арешт з метою збереження речових доказів та п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України - арешт з метою конфіскації майна як виду покарання.

Отже, на переконання слідчого судді, така підстава для арешту майна як арешт з метою збереження речових доказів підлягає застосуванню щодо вилученого під час проведення обшуку майна, з огляду на таке.

 

Щодо можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні 

Як видно з клопотання про арешт майна від 18.03.2026, уточненого клопотання від 02.04.2026 та доданих до них додатків, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026000000000221 від 21.02.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбачено ч. 3 ст. 368 КК України. 

Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно у лютому 2026 року, у заступника начальника УСБУ в Рівненській області ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, з використанням наданого йому службового становища, від власників суб`єктів господарської діяльності, що спеціалізуються на видобутку бурштину та у подальшому отримання неправомірної вигоди від них за не створення штучних перешкод у роботі.

З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_4 залучив до вчинення кримінального правопорушення інших осіб, в тому числі представників правоохоронних органів та підлеглих йому осіб.

В подальшому для створення можливості вчинення тиску на посадових осіб групи компаній «Амбер Гальбін», знаючи про здійснення слідчими управлінням ГУ СБУ в м. Києві та Київській області досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025110000000024 від 21.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 201 КК України, стосовно групи компаній «Амбер Гальбін», що спеціалізуються на видобуванні бурштину, ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 04.02.2026, з метою конспірування своїх дій направлених на отримання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, залучив громадянина України ОСОБА_14 , якому відвів роль посередника у спілкуванні із посадовими особами групи компаній «Амбер Гальбін». 

19.02.2026, ОСОБА_14 сприяючи ОСОБА_4 в реалізації його злочинного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди від власників групи компаній «Амбер Гальбін», ОСОБА_14 під час зустрічі з ОСОБА_15 та ОСОБА_17 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , повторно повідомив останнім про наявність кримінального провадження стосовно групи компаній «Амбер Гальбін», та що з метою уникнення проблем під час здійснення господарської діяльності по видобуванню бурштину останнім необхідно надати неправомірну вигоду йому для подальшої передачі співробітникам ГУСБУ у м. Києві та Київській області для позитивного вирішення питання у кримінальному провадженні, а група компаній «Амбер Гальбін» лише сплатить штраф до 1 000 000 грн.

У період з 01.03.2026 по 03.03.2026, ОСОБА_14 , продовжуючи сприяння ОСОБА_4 в реалізації його злочинного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди від власників групи компаній «Амбер Гальбін», повторно організував зустрічі з ОСОБА_17 та ОСОБА_15 , на яких схиляв останніх до передачі неправомірної вигоди за «позитивне» вирішення проблемних питань по кримінальному провадженню стосовно групи компаній «Амбер Гальбін».

05.03.2026, ОСОБА_14 , перебуваючи у власному будинку за адресою: АДРЕСА_4, м. Сарни, Рівненська обл., продовжуючи сприяння ОСОБА_4 в реалізації його злочинного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди від власників групи компаній «Амбер Гальбін», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повторно організував зустріч з ОСОБА_17 , під час якої ОСОБА_14 із застосуванням месенджера «WhatsApp» здійснив три телефонні дзвінки заступнику 

ГУ СБ України в у м. Києві та Київській області ОСОБА_19 , в ході яких ОСОБА_14 та ОСОБА_19 обговорили питання щодо необхідності передання неправомірної вигоди та механізм уникнення кримінальної відповідальності директорами групи компаній «Амбер Гальбін» шляхом притягнення до відповідальності інших (підставних) осіб. Також ОСОБА_19 в ході розмови повідомив, що 06.03.2026 ОСОБА_17 повинен передати частину неправомірної вигоди у розмірі 50 тис. доларів США як підтвердження намірів, направлених на «позитивне» вирішення питань у зазначеному кримінальному провадженні, після чого представнику групи компаній «Амбер Гальбін» буде надана «дорожня карта» усіх подальших дій та їх строків виконання.

05.03.2026 ОСОБА_14 , перебуваючи у власному будинку за адресою: АДРЕСА_3 , із застосуванням месенджера «WhatsApp», здійснив телефонний дзвінок заступнику начальника УСБУ в Рівненській області ОСОБА_4 , та повідомив про хід реалізації злочинного наміру направленого на отримання неправомірної вигоди від представників групи компаній «Амбер Гальбін», Також він повідомив про надання згоди останніми на виконання заздалегідь розробленого ОСОБА_19 та ним плану дій направленого на уникнення кримінальної відповідальності та подальшої співпраці з метою уникнення кримінальної відповідальності посадовими особами групи компаній «Амбер Гальбін».

06.03.2026 у період часу з 18.00 години по 18.35 години за адресою: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 44 біля пабу «Бестія» ОСОБА_17 передав ОСОБА_14 частину неправомірної вигоди встановленої у розмірі 50 тис. доларів США (згідно з курсом НБУ складала 2 190 345 грн) та останній повідомив, що іншу частину грошових коштів у розмірі 250 тис. доларів США вони чекають до кінця наступного тижня. 

12.03.2026 ОСОБА_14 , перебуваючи в офісному приміщенні групи компаній «Амбер Гальбін» за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 94, продовжуючи сприяння ОСОБА_4 в реалізації його злочинного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди від власників групи компаній «Амбер Гальбін», під час зустрічі з ОСОБА_17 та ОСОБА_14 зателефонував ОСОБА_19 , який в котре повідомив про необхідність передачі залишку грошових коштів у розмірі 250 тис. доларів США, та узгодив дату передачі - 16.03.2026.

Також 13.03.2026 ОСОБА_14 , перебуваючи у власному будинку за адресою: АДРЕСА_3 , із застосуванням месенджера «WhatsApp» здійснив телефонний дзвінок заступнику начальника УСБУ в Рівненській області ОСОБА_4 . В ході розмови, яка відбувалась на гучномовці в присутності ОСОБА_17 , ОСОБА_14 обговорено з ОСОБА_4 питання правил видобутку бурштину та розміру оплати за один «мотор» тобто за одну робочу установку для видобутку бурштину. Також 

ОСОБА_4 повідомлено, що ОСОБА_17 може працювати. Крім цього, ОСОБА_14 повідомлено ОСОБА_4 , що питання по кримінальному провадженню з «Києвом» узгоджено, на що останній повідомив про свою обізнаність у цьому питанні.

16.03.2026 у період часу з 12.00 години по 12.35 години на території ресторанного комплексу «Трипільське сонце», що розташований за адресою: вул. Боровкова, 81, с. Підгірці, Київська область, ОСОБА_14 отримав від ОСОБА_17 неправомірну вигоду у розмірі 22100 доларів США (згідно з курсом НБУ складала 975 452 грн), в якості оплати за можливість безперешкодного здійснення видобутку бурштину групою компаній «Амбер Гальбін», про що відразу в ході телефонної розмови повідомив ОСОБА_4 , який підтвердив попередні домовленості.

ОСОБА_4 , являючись службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, будучи наділеним організаційно-розпорядчими обов`язками та адміністративно-господарськими функціями, перебуваючи на посаді заступника начальника УСБУ в Рівненській області, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення та, не рахуючись з покладеними на нього обов`язками, не звертаючи увагу на службові інтереси, за пособництва ОСОБА_14 , 16.03.2026 одержав від представника групи компаній «Амбер Гальбін» ОСОБА_17 неправомірну вигоду у розмірі 22100 доларів США (згідно з курсом НБУ складала 975 452 грн), в якості оплати за можливість безперешкодного здійснення видобутку бурштину.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

16.03.2026 під час невідкладного обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_4 за адресою: м. Рівне, вул. Відінська, 4 виявлено та вилучено наступні речі та документи: мобільний телефон Iphone 17 PRO MAX синього кольору; чеки, квитанції та чорнові записи; грошові кошти в сумі 53 420 доларів США, 10 000 євро, 319 200 грн; флеш носій синього кольору; флеш носій чорного кольору 8gb; флеш носій чорного кольору 16gb; блокнот синього кольору; чорнові записи на 1 арк.; мобільний телефон Iphone (imei НОМЕР_1 ); грошові кошти в сумі 27 739 доларів США, 500 євро, 591 733 грн.; ноутбук HP Elit Book із зарядним пристроєм; грошові кошти в сумі 172 000 грн., 20 000 доларів США.

Цього ж дня, під час невідкладного обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 виявлено та вилучено наступні речі та документи: грошові кошти в сумі 15 000 доларів США.

З тексту протоколу обшуку від 16.03.2026 встановлено, що ОСОБА_4 повідомив, що мобільний телефон Iphone 17 PRO MAX синього кольору схожий на його телефон. Отже, ОСОБА_4 не довів, що є власником зазначеного телефону, а його непослідовна позиція щодо власності не свідчить про доведеність його права власності на мобільний телефон Iphone 17 PRO MAX синього кольору. 

Санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, у вчиненні якого підозрюються ОСОБА_4 , передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Згідно з ч. 6 ст. 12, 45 КК України діяння, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином.

У клопотанні про арешт майна прокурор посилався на те, що приєднання до матеріалів досудового розслідування та дослідження вищевказаних предметів і документів має важливе значення для слідства за вказаним фактом, зокрема, для доведення вини ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, а також для встановлення інших осіб, причетних до вчинення даного злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Отже, вилучені речі та майно можуть зберегти на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення та містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження

Під час проведеного обшуку у службовому кабінеті підозрюваного ОСОБА_4 та за місцем його проживання вилучено речі та документи, які мають значення для кримінального провадження та відповідно до постанови прокурора від 17.03.2026 визнанні речовими доказами у кримінальному провадженні № 42026000000000221 від 21.02.2026. 

Прокурор в уточненому клопотанні про арешт майна просив, зокрема, накласти арешт на майно на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України з метою збереження речових доказів, вилучене в ході проведення 16.03.2026, обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_4 за адресою: м. Рівне, вул. Відінська, 4, а саме: мобільний телефон Iphone 17 PRO MAX синього кольору; чеки, квитанції та чорнові записи; флеш носій синього кольору; флеш носій чорного кольору 8gb; флеш носій чорного кольору 16gb; блокнот синього кольору; чорнові записи на 1 арк.; мобільний телефон Iphone (imei НОМЕР_1 ); ноутбук HP Elit Book із зарядним пристроєм.

Отже, підставою арешту майна є те, що відповідні об`єкти є речовими доказами, відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, тому необхідним є забезпечення їх збереження, а також запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

З огляду на викладене, для забезпечення його збереження та з метою запобігання можливості його приховування та відчуження існує потреба у накладенні на дане майно арешту із забороною відчуження, розпорядження та користування ним. 

Слідчий суддя встановив, що долучені до клопотання копії документів вказують на те, що могло бути вчинене кримінальне правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР. 

На теперішній час, з метою збереження вказаних речей та пристроїв як речового доказу, виникла необхідність у накладенні на них арешту (із забороною відчуження, розпорядження та користування).

З огляду на зазначене, вилучене 16.03.2026 під час обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_4 за адресою: м. Рівне, вул. Відінська, 4 майно (а саме: мобільний телефон Iphone 17 PRO MAX синього кольору; чеки, квитанції та чорнові записи; флеш носій синього кольору; флеш носій чорного кольору 8gb; флеш носій чорного кольору 16gb; блокнот синього кольору; чорнові записи на 1 арк.; мобільний телефон Iphone (imei НОМЕР_1 ); ноутбук HP Elit Book із зарядним пристроєм), ймовірно, вміщує відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. 

За таких обставин, наявні умови для накладення арешту на зазначене майно ( а саме: мобільний телефон Iphone 17 PRO MAX синього кольору; чеки, квитанції та чорнові записи; флеш носій синього кольору; флеш носій чорного кольору 8gb; флеш носій чорного кольору 16gb; блокнот синього кольору; чорнові записи на 1 арк.; мобільний телефон Iphone (imei НОМЕР_1 ); ноутбук HP Elit Book із зарядним пристроєм), зазначені у ч. 3 ст. 170 КПК України.

 

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення 

17.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди (т. 2, а.п. 193-198).

Слідчий суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України). 

У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява № 42310/04, п. 175).

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).

Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про арешт майна підозрюваного, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня, як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).

Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, слідчий суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальні правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.

Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, перелік яких наведено у розділі ІV «Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази».

 

Щодо ризиків приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна 

Оскільки ОСОБА_4 , з огляду на здобуті детективами відомості, вірогідно, має відношення до кримінального правопорушення та може володіти відомостями, які можуть мати значення для досудового розслідування, то вилучене у ОСОБА_4 (а саме: мобільний телефон Iphone 17 PRO MAX синього кольору; чеки, квитанції та чорнові записи; флеш носій синього кольору; флеш носій чорного кольору 8gb; флеш носій чорного кольору 16gb; блокнот синього кольору; чорнові записи на 1 арк.; мобільний телефон Iphone (imei НОМЕР_1 ); ноутбук HP Elit Book із зарядним пристроєм) майно, ймовірно, вміщує відомості, що можуть мати значення для цього провадження.

Тому наявні вагомі підстави вважати, що існує ризик приховування, пошкодження, псування, знищення, передання майна, на яке прокурор просить накласти арешт. 

З огляду на наведене, майно, перелік якого наведено в уточненому клопотанні прокурора про арешт майна та постанові детектива про визнання речовими доказами (а саме: мобільний телефон Iphone 17 PRO MAX синього кольору; чеки, квитанції та чорнові записи; флеш носій синього кольору; флеш носій чорного кольору 8gb; флеш носій чорного кольору 16gb; блокнот синього кольору; чорнові записи на 1 арк.; мобільний телефон Iphone (imei НОМЕР_1 ), підлягає арешту шляхом позбавлення права на його відчуження, розпорядження та користування ним, адже саме у наведений спосіб можна запобігти встановленим ризикам.

В уточненому клопотанні про арешт майна прокурор просив, зокрема, накласти арешт на майно на підставі п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою конфіскації майна як виду покарання, вилучене в ході проведення 16.03.2026, обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , та за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: грошові кошти в сумі 53 420 доларів США, 10 000 євро, 319 200 грн; грошові кошти в сумі 27 739 доларів США, 500 євро, 591 733 грн.; грошові кошти в сумі 172 000 грн., 20 000 доларів США; грошові кошти в сумі 15 000 доларів США.

З огляду на повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, то у підозрюваного ОСОБА_4 є вагомі підстави для вчинення дій щодо відчуження майна, на яке прокурор просить накласти арешт.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.

На переконання слідчого судді, саме у такий спосіб (шляхом позбавлення права відчуження та розпорядження майном) можна запобігти наведеному ризику, адже підозрюваний ОСОБА_4 може вжити заходів щодо приховування та відчуження належного йому майна.

 

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

На переконання слідчого судді, на даному етапі досудового розслідування накладення арешту на вилучене детективом майно з метою збереження речових доказів та забезпечення конфіскації майна підозрюваного як виду покарання в кримінальному провадженні є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.

Згідно зі ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Слідчий суддя підкреслює, що вислів «згідно із законом» у пункті 2 статті 8 Конвенції по суті відсилає до національного законодавства і закріплює обов`язок дотримувати його матеріальних і процесуальних норм (рішення від 13 листопада 2003 р. у справі «Елсі та інші проти Туреччини» (Elci and Others v. Turkey), заяви № 23145/93 і 25091/94, п. 697).

Втручання має ґрунтуватись на належних і достатніх підставах і повинне бути пропорційним щодо законної мети або цілей, що переслідуються (Segerstedt-Wiberg і Інші проти Швеції, 2006).

Отже, пропорційність втручання в особисте життя та приватне спілкування особи, відносно якої подано клопотання про арешт майна, - ОСОБА_4 , слідчий суддя оцінює на відповідність трьом критеріям, встановленим Європейським судом з прав людини: 1) чи відбувається втручання згідно із законом; 2) чи переслідує втручання законну мету; 3) чи є втручання необхідним в демократичному суспільстві. 

Так, КПК України передбачено, що рішення про проведення слідчих (розшукових) дій у випадках, визначених цим кодексом, приймає слідчий суддя Вищого антикорупційного суду в кримінальних провадженнях, віднесених до його підсудності. Втручання шляхом проведення слідчих (розшукових) дій має законну мету - отримання доказів, які можуть мати суттєве значення для з`ясування обставин кримінального правопорушення. Отже, таке втручання відбувається згідно з законом та переслідує законну мету. 

Також таке втручання буде необхідним та пропорційним, оскільки потреби досудового розслідування в частині виконання завдань кримінального провадження вимагають перевірки ймовірної причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (відомості про яке внесено до ЄРДР 21.02.2026 та 26.02.2026 про те, що група осіб, до якої входять військовослужбовці, за попередньою змовою вимагають надання їм неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах того, хто її надає, дій з використанням наданої їм влади), та існує необхідність перевірити відомості, що безпосередньо стосуються обставин вчинення особливо тяжкого корупційного злочину.

Слідчий суддя вважає, що вказаний суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.

Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

На переконання слідчого судді, з огляду на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , накладення арешту на належне йому майно (грошові кошти в сумі 53 420 доларів США, 10 000 євро, 319 200 грн; грошові кошти в сумі 27 739 доларів США, 500 євро, 591 733 грн.; грошові кошти в сумі 172 000 грн., 20 000 доларів США; грошові кошти в сумі 15 000 доларів США), з огляду на ч. 2 ст. 234 та ч. 1 ст. 236 ЦК України, з метою унеможливлення подальшого відчуження відповідного майна та з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження. 

При цьому, слідчий суддя критично відноситься до показань свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , наданих в судовому засіданні 21.04.2026, оскільки їх показання не підтверджуються відповідними належними та допустимими доказами, а також у судовому засіданні стороною захисту не доведено, що ці свідки передавали ОСОБА_4 грошові кошти з метою придбання квартири. 

Отже, на думку, слідчого судді, вилучені у підозрюваного ОСОБА_4 грошові кошти - не визначені індивідуальними ознаками, належать саме йому на праві власності, та відповідно не надано доказів належності на праві власності саме цих вилучених грошових коштів саме ОСОБА_12 та ОСОБА_11 .

 

Щодо наслідків арешту майна 

На переконання слідчого судді, з огляду на викладені в цій ухвалі обставини та початкову стадію досудового розслідування, такий арешт не є надмірно обтяжливим. 

Поряд з цим, наразі слідчому судді не надано будь-яких даних, які б вказували на суттєве позначення арешту відповідного майна на інтересах підозрюваного ОСОБА_4 .

 

Щодо можливості виконання завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням

Прокурор обґрунтовує необхідність арешту майна потребою збереження речових доказів для забезпечення розслідування кримінального правопорушення, а також необхідністю забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

З огляду на обставини, викладені в цій ухвалі, на переконання слідчого судді, наведене узгоджується із завданнями кримінального провадження, передбаченими в ст. 2 КПК України, та існують обґрунтовані підстави вважати, що таке завдання може бути виконане внаслідок збирання достатніх доказів для повного та неупередженого розслідування.

Як було зазначено вище, з тексту протоколу обшуку від 16.03.2026 встановлено, що ОСОБА_4 повідомив, що мобільний телефон Iphone 17 PRO MAX синього кольору схожий на його телефон. Отже, ОСОБА_4 не довів, що є власником зазначеного телефону, а його непослідовна позиція щодо власності не свідчить про доведеність його права власності на мобільний телефон Iphone 17 PRO MAX синього кольору. 

Крім того, з огляду на оголошення ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна, відповідне завдання може бути виконане.

Приймаючи рішення за даним клопотанням, суд виходить із ч. 1 ст. 22, ч. 6 ст. 22, ч. 3 ст. 26 КПК України, а також того, що на стадії досудового розслідування для прийняття рішення достатньо обґрунтованої підстави вважати, що відповідні обставини мали місце, та що відповідні речові докази, на переконання сторони обвинувачення, мають істотне значення для стратегії сторони обвинувачення, а також що відповідні обставини можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться ( ОСОБА_4 ), своїми діями міг вчинити кримінальне правопорушення, й такі обставини виправдовують подальше розслідування, а також виходячи зі стандарту «достатності підстав вважати», що суд може призначити покарання у виді конфіскації майна, та враховуючи стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про арешт майна підозрюваного.

З огляду на баланс інтересів та завдань кримінального провадження, КПК України дозволяє накласти арешт на майно з метою збереження речових доказів та з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Щодо доводів клопотання захисника ОСОБА_5 про те, що клопотання про арешт майно подано з порушенням строку, слідчий суддя зазначає, що клопотання про арешт майна було підготовлене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 18.03.2026, а 23.03.2026 (понеділок) таке надійшло засобами поштового зв`язку до Вищого антикорупційного суду. 

Ураховуючи те, що у цьому провадженні одночасно проводилось декілька обшуків, власне обшуки у ОСОБА_20 закінчилися 16.03.2026 о 19:36 (у службовому кабінеті ОСОБА_4 ) та о 22:35 (за місцем проживання ОСОБА_4 ), тобто у нічний час, слідчий суддя вважає, що строк звернення з цим клопотанням узгоджується з вимогами, передбаченими ч. 5 ст. 171 КПК України. Отже, вимоги КПК України в цій частині дотримані.

Крім того, слідчий суддя вважає, що доводи представника власника майна ОСОБА_5 з приводу того, що вилучені в робочому кабінеті ОСОБА_4 грошові кошти не є його власністю, а саме те, що кошти в розмірі 100 000 доларів США були отримані у позику від ОСОБА_11 на підставі розписки, а кошти у розмірі 36 000 доларів США були отримані від матері підозрюваного - ОСОБА_12 , не заслуговують на увагу та слідчий суддя критично відноситься до показань свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , наданих в судовому засіданні 21.04.2026, оскільки їх показання не підтверджуються відповідними належними та допустимими доказами, а також у судовому засіданні стороною захисту не доведено, що ці свідки передавали ОСОБА_4 грошові кошти з метою придбання квартири.

При цьому, слідчий суддя критично відноситься до показань свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , наданих в судовому засіданні 21.04.2026, оскільки їх показання не підтверджуються відповідними належними та допустимими доказами, а також у судовому засіданні стороною захисту не доведено, що ці свідки передавали ОСОБА_4 грошові кошти з метою придбання квартири. 

Отже, на думку, слідчого судді, вилучені у підозрюваного ОСОБА_4 грошові кошти - не визначені індивідуальними ознаками, належать саме йому на праві власності, та відповідно не надано доказів належності на праві власності саме цих вилучених грошових коштів саме ОСОБА_12 та ОСОБА_11 .

Загалом, детальна оцінка вказаних тверджень також виходять за межі цього провадження, оскільки стосуються питань допустимості доказів, які підлягають вирішенню на стадії судового розгляду.

За наведених обставин, слідчий суддя вважає, що справедливий баланс у цьому випадку дотримано, та враховує ту обставину, що накладений арешт діятиме протягом проведення досудового розслідування, або може бути скасований раніше, за результатами проведення експертиз.

Інші аргументи сторони захисту не потребують детального аналізу слідчого судді та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. При цьому слідчий суддя виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча § 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна трактувати як необхідність давати детальну відповідь на кожен аргумент. Ступінь застосування цього обов`язку обґрунтовувати рішення можна змінювати залежно від характеру рішення та потрібно визначати з урахуванням обставин конкретної справи (див. рішення у справах «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), від 09.12.1994, § 29, Серія A. 303-A, «Хіро Балані проти Іспанії» (Hiro Balani v. Spain), 09.12.1994, § 27, Серія A, № 303-B та Гарсіа Руїс (Garcia Ruiz), згадане вище, § 26).

Також слідчий суддя звертає увагу на клопотання прокурора від 20.04.2026 з додатками (постановою про виділення матеріалів досудового розслідування від 25.03.2026, реєстром виділених матеріалів та витягом з ЄРДР за № 62026000000000311 від 25.03.2026 за підозрою ОСОБА_14 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України), в якому прокурор просив прийняти до уваги уточнення до мотивувальної та резолютивної частини клопотання, а саме: врахувати зазначені процесуальні дії стосовно виділення матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_4 в окреме провадження під № 62026000000000311 від 25.03.2026, оскільки судове рішення, яке буде прийнято за наслідками розгляду цього клопотання, буде мати значення у кримінальному провадженні № 62026000000000311.

На думку слідчого судді, оскільки до слідчого судді надійшло клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 42026000000000221 від 21.02.2026, то саме в цьому кримінальному провадженні за № 42026000000000221 від 21.02.2026 має бути розглянуто клопотання про арешт майна, а не у виділеному кримінальному провадженні за № 62026000000000311 від 25.03.2026 за підозрою ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , яке було виділене вже під час розгляду клопотання про арешт майна по суті.

У цьому провадженні слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін.

Отже, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 170-173, 372 КПК України, слідчий суддя

 

П О С Т А Н О В И В:

 

Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42026000000000221 від 21.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт шляхом позбавлення права користування, відчуження та розпорядження, з метою забезпечення збереження речових доказів, на майно, вилучене під час проведення 16.03.2026 обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_4 за адресою: м. Рівне, вул. Відінська, 4, а саме:

- мобільний телефон Iphone 17 PRO MAX синього кольору;

- чеки, квитанції та чорнові записи;

- флеш носій синього кольору;

- флеш носій чорного кольору 8gb;

- флеш носій чорного кольору 16gb;

- блокнот синього кольору;

- чорнові записи на 1 арк.;

- мобільний телефон Iphone (imei НОМЕР_1 );

- ноутбук HP Elit Book із зарядним пристроєм.

Накласти арешт шляхом позбавлення права користування, відчуження та розпорядження, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, на майно, вилучене під час проведення 16.03.2026 обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , та за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , а саме:

- грошові кошти в сумі 53 420 доларів США, 10 000 євро, 319 200 грн;

- грошові кошти в сумі 27 739 доларів США, 500 євро, 591 733 грн.;

- грошові кошти в сумі 172 000 грн., 20 000 доларів США.

- грошові кошти в сумі 15 000 доларів США.

Ухвала підлягає негайному виконанню уповноваженими у кримінальному провадженні № 42026000000000221 від 21.02.2026 прокурором. 

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити прокурору, власнику майна та представникам власника майна.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково під час досудового розслідування слідчому судді, а під час судового провадження - суду.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

 

Слідчий суддя ОСОБА_1