Справа № 991/4723/26

Провадження 1-кс/991/4735/26

 

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

08 травня 2026 року         м.Київ 

 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюван ого  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №52026000000000034 від 20.01.2026,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор просить продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, суду; не відлучатися з Кіровоградської, Одеської і Миколаївської областей без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , підозрюваним ОСОБА_11 щодо обставин викладених у письмовому повідомленні про підозру; здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання та просила задовольнити із викладених у ньому підстав.

Захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 щодо поданого прокурором клопотання не заперечували.

Заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. 

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 194 КПК України обов`язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52026000000000034 від 20.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

За версією органу досудового розслідування, до Олександрівського районного суду Кіровоградської області 23.12.2025 надійшла справа № 397/1769/25 про притягнення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто за ч. 1 ст. 130 КУпАП. За результатами автоматизованого розподілу 23.12.2025 вищевказаний протокол передано для розгляду судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_4 (справа № 397/1769/25, провадження № 3/397/16/26).

Приблизно у грудні 2025 року ОСОБА_7 , перебуваючи у селищі Олександрівське Кіровоградської обл., зустрів свого знайомого ОСОБА_8 , якому розповів про обставини складення щодо нього протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому ОСОБА_7 наголосив, що на момент зупинки працівниками поліції перебував у тверезому стані, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння не відмовлявся та наполягав на застосуванні іншого способу проведення відповідного огляду. У свою чергу ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_7 , що звернеться з цим питання до заступника селищного голови Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області ОСОБА_11 для отримання консультації та спробує допомогти.

Прокурор зазначає, що після цієї розмови ОСОБА_8 у грудні 2025 року звернувся до ОСОБА_11 за консультацією щодо притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності, на це він зазначив, що спробує дізнатися, як діяти в цій ситуації, у тому числі у знайомих юристів. Через кілька днів ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_8 та запропонував зустрітися з ним і ОСОБА_7 . Приблизно об 11 год 26.12.2025 ОСОБА_11 зустрівся з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , під час якої вони обговорили справу про адміністративне правопорушення.

У подальшому, у середині січня 2026 року, за результатами розмови з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , за не встановлених органом досудового розслідування обставин у ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , які підтримують дружні стосунки, виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди за прийняття рішення у справі про адміністративне правопорушення № 397/1769/25 в інтересах ОСОБА_7 , а саме непритягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_11 , діючи як пособник, мав повідомити про наміри ОСОБА_4 одержати неправомірну вигоду від ОСОБА_7 та передати її ОСОБА_4 , тобто шляхом усунення перешкод мав сприяти в одержанні неправомірної вигоди.

ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_8 13.01.2026 та запропонував зустрітися. Під час зустрічі ОСОБА_11 повідомив, що обговорював із суддею Олександрівського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_4 справу, у якій ОСОБА_7 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Під час цієї розмови ОСОБА_11 запропонував ОСОБА_8 вжити заходів для знищення відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, які складали протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_7 , однак він від цієї пропозиції відмовився.

Після цього, о 12 год 38 хв 16.01.2026, ОСОБА_11 , використовуючи програмний додаток WhatsApp», запропонував ОСОБА_8 зустрітися в Олександрівській селищній раді, щоб обговорити справу про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності. ОСОБА_8 того ж дня прибув до Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, приміщення якої розташоване за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, с-ще Олександрівка, вул. Незалежності України, буд. 78, де о 13 год 15 хв зустрівся з ОСОБА_11 , який повідомив, що розмовляв із суддею ОСОБА_4 і що він прийме рішення про непритягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності у разі надання неправомірної вигоди в сумі 35 000 гривень. Також ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_8 , що з ОСОБА_7 він більше не спілкуватиметься, а комунікація з приводу розгляду справи та надання неправомірної вигоди відбуватиметься безпосередньо між ними.

Як зазначає прокурор, ОСОБА_8 27.01.2026 ще раз зустрівся зі ОСОБА_11 , який під час розмови повідомив, що кошти в сумі 35 000 грн повинні перебувати у ОСОБА_8 , а після прийняття ОСОБА_4 рішення у справі про адміністративне правопорушення їх необхідно віддати йому для подальшої передачі судді Олександрійського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_4 .

Під час зустрічі 02.02.2026, на якій був присутній ОСОБА_11 , ОСОБА_4 надав вказівку ОСОБА_8 зателефонувати ОСОБА_7 та повідомити йому про необхідність написання заяви про ознайомлення з матеріалами справи. Цього ж дня ОСОБА_7 подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи, у зв`язку з чим судове засідання у справі № 397/1769/25 було відкладено на 18.02.2026.

У подальшому, 04.02.2026 під час зустрічі, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_11 , що ОСОБА_7 повинен написати заяву про розгляд справи без його участі, а також зазначити в ній, що він вважав, що протокол було складено за вимкнене ближнє світло фар, а не за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Того ж дня, під час зустрічі ОСОБА_11 передав ОСОБА_8 вказівку судді ОСОБА_4 щодо необхідності подання ОСОБА_7 заяви про розгляд справи без його участі та зазначення в ній обставин щодо його необізнаності про складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_7 подав 09.02.2026 до Олександрівського районного суду Кіровоградської області заяву про проведення судового засідання без його участі та надав письмові пояснення, зміст яких раніше був повідомлений суддею Олександрівського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_4 . 

18.02.2026 суддя Олександрівського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_4 , розглянувши справу № 397/1769/25, постановив рішення, яким провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За версією прокурора, приблизно о 13 год 20 хв 23.02.2026, ОСОБА_11 , продовжуючи реалізовувати спільний з ОСОБА_4 злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 за прийняття рішення в його інтересах, прибув до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 35 000 грн за прийняття суддею Олександрівського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_4 рішення в інтересах ОСОБА_7 , а саме про закриття провадження про адміністративне правопорушення стосовно нього.

У подальшому, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_11 передав судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області частину неправомірної вигоди в сумі 30 000 грн, а частину в сумі 5 000 грн залишив для себе.

Під час обшуку 04.03.2026 за місцем проживання судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_4 , за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, с. Бірки, вул. Сергія Горбатенка, буд. 3, знайдено та вилучено частину вищевказаної неправомірної вигоди в сумі 25000 гривень.

У межах цього кримінального провадження 11.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб.

Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. 

Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. 

При цьому слідчий суддя зауважує, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальним правопорушенням на даному етапі досудового розслідування. 

Отже, повідомлена ОСОБА_4 підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування та досліджених доказах, тож слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми. 

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.03.2026 у справі №991/2306/26 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 1 000 000,00 грн. з покладенням ряду процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 11.05.2026 включно.

Водночас прокурор зазначає, що наразі в кримінальному провадженні наявні обставини, які перешкоджають спрямуванню обвинувального акта до суду до закінчення строку дії вказаних обов`язків, а тому встановлена необхідність у вчиненні ряду процесуальних дій для об`єктивного, повного завершення досудового розслідування.

З урахуванням наведеного, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.05.2026 у справі № 991/4104/26 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52026000000000034 від 20.01.2026 до шести місяців, тобто до 11.09.2026. 

Слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст. 2 КПК України необхідно провести всі слідчі та процесуальні дії, які мають значення для судового розгляду, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Виконання зазначених дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Таким чином, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні не може бути закінчено у межах строку дії покладених на підозрюваного обов`язків.

Оскільки 11.05.2026 строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , закінчується, за таких обставин виникла необхідність у зверненні сторони обвинувачення до суду з клопотанням про їх продовження.

При цьому, як стверджує прокурор, встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, тим самим виправдовуючи застосування до підозрюваного запобіжного заходу та покладення на нього відповідних обов`язків. 

Перевіряючи наявність ризиків, які обґрунтовує прокурор, слідчий суддя виходить з того, що наявні (встановлені) на початковому етапі слідства ризики по мірі розслідування кримінального провадження мають тенденцію до зменшення та втрати своєї актуальності і для підтвердження існування або відсутності таких ризиків на час розгляду клопотання про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків, на переконання слідчого судді, необхідно враховувати попередню поведінку підозрюваного, складність справи, тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень тощо.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Водночас, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. 

На переконання слідчого судді, заявлений прокурором ризик переховування  ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду на даний час продовжує існувати, з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим за вчинення інкримінованого корупційного кримінального правопорушення, що передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування у відповідній категорії справ пільгових інститутів, таких як звільнення від покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачене законом (ч. 1 ст. 69 КК України).

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також з п. 36 рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України».

Варто врахувати, що ОСОБА_4 у період із 2010 року обіймає посаду судді Каланчацького районного суду Херсонської області та Олександрівського районного суду Кіровоградської області, у зв`язку з чим міг набути широке коло зв?язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду, у тому числі шляхом залишення території України.

Поряд з цим слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 має чинний паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , від 31.10.2018 виданий Херсонським відділом Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області. Так, згідно постанови Кабінету міністрів України від 27.01.1995 №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону України» особи, які досягли 60 річного віку мають право перетинати державний кордон. Враховуючи те, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 наразі 61 рік, останній має право безперешкодно перетинати кордон України, що розширює його можливості залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

При цьому, ОСОБА_4 володіє нерухомим майном та зареєстрований у Одеській області, яка територіально розташована безпосередньо на кордоні України з Румунією та Республікою Молдова, що підсилює цей ризик.

Наведені вище обставини в сукупності дають підстави стверджувати про наявність ризику втечі, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_4 .

На підтвердження продовження існування ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, сторона обвинувачення зазначає, що на даний час органом досудового розслідування не відшукано частину ймовірно одержаної неправомірної вигоди у розмірі 10000 грн, що вказує на можливе приховання або знищення коштів, що є предметом кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_4 .

Тож продовження існування такого ризику визнається слідчим суддею спроможним.

Слідчий суддя вважає доведеним продовження існування ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків та іншого підозрюваного у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Таким чином, у результаті обізнаності ОСОБА_4 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом погроз, підкупу, вмовляння або іншим чином впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які ще не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.

Окрім того, з огляду на те, що ОСОБА_4 ймовірно вчинив кримінальне правопорушення за попередньою змовою з іншою особою, є підстави вважати, що останній може здійснювати вплив на іншого підозрюваного, з метою створення альтернативної версії подій.

Вищезазначене у своїй сукупності дає підстави обґрунтовано стверджувати про те, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, що свідчить про наявність такого ризику.

Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

На переконання слідчого судді є обґрунтованими доводи прокурора щодо існування цього ризику, з огляду на обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення, зокрема щодо ймовірного спілкування ОСОБА_4 щодо необхідності надання неправомірної вигоди через інших осіб, що може вказувати на конспіративність дій останнього.

Також, комунікація між іншим підозрюваним та заявниками відбувалась за допомогою месенджера «WhatsApp», який ускладнює для правоохоронних органів можливість фіксації розмов.

Тож продовження існування такого ризику визнається слідчим суддею спроможним.

Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи  продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 .

На переконання слідчого судді є обґрунтованими доводи щодо існування цього ризику.

Зокрема у клопотанні прокурор посилається на протокол НСРД від 24.02.2026, відповідно до якого зафіксована розмова між ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , під час якої ОСОБА_4 ймовірно висловив вимогу надати йому неправомірну вигоду у виді зарядної станції ЕсоFlоw 3 кВТ по «свинопасу». У подальшому ОСОБА_11 зазначає: «Цей, там ОСОБА_12 (він же «Свинопас пузатий», який вирішує питання за свого родича обвинуваченого ОСОБА_10 по справі 797/1426/25) поїхав, він оставив там 50 ето самое.», «Давайте я тоді чи віддам, та ви комусь поручите щоб купили, бо я бл*** чуствую що куплю, та не таке», на що ОСОБА_4 відповідає: «Да нам оно і не надо із ним связиваться. Ладно, давайте (ймовірно має на увазі віддати йому грошові кошти), я займусь сам, ну его нахер», ОСОБА_11 : «Ну я тільки... воно сейчас не у мене», ОСОБА_4 : «Та я понял..» «Пусть пока полежит».

З огляду на характер злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , зокрема в одержанні неправомірної вигоди, зазначені обставини у своїй сукупності, на переконання слідчого судді, можуть вказувати на наявність ризику вчинення ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень.

З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженим продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні; знищити, приховати або спотворити речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З огляду на доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри та продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 , а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, суду; не відлучатися з Кіровоградської, Одеської і Миколаївської областей без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , підозрюваним ОСОБА_11 щодо обставин викладених у письмовому повідомленні про підозру; здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Таким чином, на переконання слідчого судді, покладені на підозрюваного обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, мають найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, жодним чином не перешкоджають та не обмежують звичний спосіб життя підозрюваного, отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.

З огляду на положення ч. 7 ст. 194 КПК України строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 підлягає продовженню на два місяці, тобто до 08.07.2026 включно але в межах строку досудового розслідування.

За таких обставин, клопотання прокурора належить задовольнити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 9, 176-178, 182, 194, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, суду;

2) не відлучатися з Кіровоградської, Одеської і Миколаївської областей без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , підозрюваним ОСОБА_11 щодо обставин викладених у письмовому повідомленні про підозру;

5) здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Визначити термін дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного  ОСОБА_4 до 08.07.2026 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52026000000000034 від 20.01.2026.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Слідчий суддя ОСОБА_1