- Presiding judge (HACC): Kravchuk O.O.
Справа № 991/5045/26
Провадження 1-кс/991/5057/26
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2026 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві скаргу
ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокурати, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві про кримінальні правопорушення від 01.05.2026, та скасування рішення прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 08.05.2026 про відмову у внесенні зазначених відомостейдо Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей,
ВСТАНОВИВ:
1. Зміст поданої скарги та позиції сторін
До Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшла скарга ОСОБА_3 від 09.05.2026 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Спеціалізованої антикорупційної прокурати (далі - САП), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань
(далі - ЄРДР) відомостей, викладених у заяві про вчинення кримінальних правопорушень від 01.05.2026 (далі - Заява), та скасування рішення прокурора САП від 08.05.2026 про відмову у внесенні зазначених відомостей до ЄРДР. Системою автоматизованого розподілу для розгляду скарги 11.05.2026 визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
Скарга обґрунтовується наступними доводами:
- ОСОБА_3 01.05.2026 була подана Заява до САП про внесення до ЄРДР відомостей про скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, 366, 384 Кримінального кодексу України (далі - КК);
- у відповідь на заяву прокурор САП направив лист, яким відмовив у внесенні зазначених відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР;
- станом на час подання скарги відомості про вчинені кримінальні правопорушення до ЄРДР не внесені, досудове розслідування не розпочато.
У судове засіданні заявник скарги не з`явився, направив заяву, в якій просив задовольнити скаргу та проводити її розгляд без його участі
Уповноважена особа САП у судове засідання не з`явилась, направила на адресу суду заперечення на скаргу за підписом прокурора САП ОСОБА_4 , в яких він просив суд відмовити у задоволенні скарги заявника та проводити судове засідання без участі представника САП. Суть пояснень зводиться до того, що Заява ОСОБА_3 не містить достатніх відомостей про вчинення злочинів, а містить лише виклад суб`єктивного ставлення до обставин кримінального провадження, яке перебуває на стадії досудового розслідування та у якому ОСОБА_3 має процесуальний статус підозрюваного.
За результатами розгляду Заяви щодо можливого вчинення детективом НАБУ та прокурором САП кримінальних правопорушень начальником третього відділу САП ОСОБА_4 надана відповідь заявнику, якою роз`яснено про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР. Так, ОСОБА_3 у заяві не викладено обставин та не надано доказів, що можуть свідчити про вчинення кримінального корупційного правопорушення, підслідного НАБУ відповідно до вимог
ч. 5 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
На переконання прокурора, якщо зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що (1) обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або (2) в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності заявника скарги та представника органу, бездіяльність уповноваженої особи якого оскаржується, оскільки це не перешкоджає розгляду скарги.
2. Мотиви слідчого судді
Дослідивши подану скаргу та додатки до неї, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що 01.05.2026 ОСОБА_3 звернувся до САП із Заявою, в якій вказав на те, що він є підозрюваним у кримінальному провадженні №52021000000000574 від 07.12.2021. В ході ознайомлення з матеріалами цього провадження ним встановлено, що прокурором САП було винесено постанову про виділення із цього кримінального провадження матеріалів в окреме кримінальне провадження матеріалів стосовно інших закупівель в
AT «Харківобленерго». При цьому, цю постанову оформлено не належним чином, оскільки вона не містить в собі переліку виділених матеріалів, форми їх виділення в оригіналах чи копіях та інформації про речі, які були виділенні. На переконання заявника, вказані дії сприяють фальсифікації матеріалів кримінального провадження та приховуванню доказів від сторони захисту, що можуть бути використані для доведення невинуватості, меншого ступеня винуватості обвинуваченого або сприяти пом`якшенню покарання, що, своєю чергою, грубо порушує право на захист заявника.
Водночас заявник скарги зазначає, щодетективом НАБУ 23.04.2025 було призначено товарознавчу експертизу по вартості лічильників в ТОВ "НІСЕ". Проте детектив НАБУ при призначенні експертизи навмисноз метою фальсифікації надав експерту лише ті цінові пропозиції, які були вигідні обвинуваченню, приховавши інші офіційні листи-відповіді з ринковими цінами.
До того ж, на думку заявника, під час судового засідання 15.04.2026 детектив НАБУ свідомо ввів в оману слідчого суддю ВАКС, стверджуючи, що виділені матеріали не стосуються цін та предмета доказування. Заявник дійшов цього висновку, оскільки після виконання ухвали слідчого судді ВАКС від 15.04.2026 ним було встановлено, що у виділених матеріалах наявні договори, де ціна на аналогічні лічильники становить 349,75 грн та 1000 грн, що повністю спростовує версію обвинувачення про завищення цін.
За наведених обставин, заявник скарги у своїй Заяві до САП просив внести відомості до ЄРДР щодо кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, 366, 374, 384 КК. Водночас у своїй скарзі заявник просив зобов`язати уповноважену особу САП внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінальних правопорушень за ст. 364, 366, 384 КК.
З цього приводу слідчий суддя зазначає, що згідно ч. 3 ст. 26 КПК слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 33-1 КПК слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини першої цієї статті.
Стаття 33-1 КПК України встановлює, що ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК.
Таким чином, Заява ОСОБА_3 не може бути предметом судового контролю з боку слідчого судді ВАКС в частині, що стосується, зокрема, ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366, 384 КК, які не належать до підсудності ВАКС.
Щодо іншої частини Заяви, яка стосується ймовірного вчинення детективом НАБУ та прокурором САП кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК, слідчий суддя зазначає, що вона не містить конкретних відомостей, які б могли свідчити про вчинення цього корупційного кримінального правопорушення. Заява ОСОБА_3 по суті зводиться до незгоди з процесуальними рішеннями чи діями прокурора САП та детектива НАБУ. Також із заяви не вбачається відомостей про ймовірне завдання діями цих посадових осіб істотної шкоди (або тяжких наслідків) охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, наявність якої, передбачено ст. 364 КК.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Пунктом 2 глави 3 розділу II Положення про ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджено Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 року № 298 встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення. Такі обставини можуть бути неповними з огляду на недостатню обізнаність заявника та початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій, але в той же час мають бути достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння як кримінального правопорушення за статтею, частиною статті КК.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення та не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР, через занадто абстрактний характер та неможливість встановлення попередньої кваліфікації кримінального правопорушення, предмета, меж та напрямку досудового розслідування, яке ініціюється заявником.
Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 року по справі № 556/450/18, відповідно до якої слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти повною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
Частина 1 статті 214 КПК не встановлює обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.
На переконання слідчого судді, доводів, наведених у поданій заяві про вчинення кримінальних правопорушень та скарзі (в частині, яка належить до підсудності ВАКС) недостатньо для того, щоб розпочати кримінальне провадження стосовно вказаних осіб, адже досудове розслідування розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, і не може слугувати механізмом для безпідставного переслідування лише з огляду на суб`єктивні припущення заявника про вчинення ними протиправних дій.
Отже, у даному випадку відсутня бездіяльність уповноважених осіб САП щодо невнесення відомостей до ЄРДР за Заявою ОСОБА_3 , оскільки викладені заявником скарги обставини або не належать до підсудності ВАКС, або не містять фактичних відомостей про вчинення кримінальних правопорушень.
Стосовно вимоги скарги щодо скасування рішення прокурора САП від 08.05.2026 про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР за Заявою слідчий суддя зазначає наступне.
Скарга в цій частині спрямована не на оскарження бездіяльності прокурора у формі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, а фактично зводиться до оскарження рішення прокурора про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР за Заявою ОСОБА_3 ..
Проте таке рішення відсутнє у переліку, передбаченому п. 1-11 ч. 1 ст. 303 КПК, що визначає рішення, дії чи бездіяльність прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК. Таким чином, скарга в цій часині подана на рішення прокурора, яке не підлягає оскарженню під час досудового розслідування.
На підставі наведеного, слідчий суддя вважає, що підстави для задоволення скарги відсутні.
Керуючись статтями 303, 304, 369-372, 375, 376 КПК, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокурати, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві про кримінальні правопорушення від 01.05.2026, та скасування рішення прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 08.05.2026 про відмову у внесенні зазначених відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1