Справа № 991/4196/26

Провадження 1-кс/991/4204/26

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року         м.Київ 

 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі - слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , 

захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_6 

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Зоря Саратського району Одеської області, громадянин України, місце реєстрації та останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209, частиною 3 статті 27/частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України (далі - КК),

у кримінальному провадженні №52021000000000573 від 07.12.2021

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

30.04.2026 до ВАКС надійшли клопотання -1, -2 детектива НАБУ ОСОБА_6 (далі-детектив) про здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_4 і ОСОБА_7 та клопотання того ж детектива про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , погоджені прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №52021000000000573 від 07.12.2021, для розгляду яких відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) і протоколів передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1 в судових справах №991/4196/26 (провадження 1-кс/991/4204/26, №991/4198/26 (провадження 1-кс/991/4205/26), №991/4199/26 (провадження 1-кс/991/4206/26), які 01.05.2026 ухвалою суду об`єднано в одне судове провадження із присвоєнням єдиного унікального номера судової справи №991/4196/26 (провадження 1-кс/991/4204/26).

05.05.2026 адвокат ОСОБА_8 заявив відвід слідчому судді ОСОБА_1 від участі у розгляді справи №991/4196/26.

07.05.2026 ухвалою судді ВАКС ОСОБА_9 у справі №991/4196/26 (провадження №1-кс/4376/26) відмовлено у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_8 про відвід слідчого судді ВАКС ОСОБА_1 

05.05.2026, 12.05.2026, 14.05.2026 здійснено судовий розгляд з постановленням ухвал за кожним видом клопотань.

2. Короткий виклад клопотання і позицій учасників судового провадження.

2.1. Детектив у клопотанні просив: «Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою», що обґрунтовувалось зокрема таким: 

«1.1 Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у провадженні №52021000000000573 за підозрою, зокрема, ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.27 ч.3 ст.358 КК України.

1.2 У провадженні розслідуються обставини неправомірних дій службових осіб АТ «ДПЗКУ», що призвело до заволодіння майном (кукурудзою) під час виконання зовнішньоекономічних контрактів з компаніями «TRANS TRADE RK SA» (3 контракти) та «QAM7 DMCC» (1 контракт) на загальну суму 28 860 792,4 дол США.

Як виявлено слідством, ОСОБА_7 , очоливши у листопаді 2020 року АТ ДПЗКУ, не пізніше травня 2021 року спільно з своїм знайомим та одночасно директором та кінцевим бенефіціарним власником компанії Trans Trade RK SA (далі - ТТ) ОСОБА_4 , створив та очолив ОЗГ, до якої ними залучено керівника Департаменту АТ ДПЗКУ ОСОБА_11 , довірену особу ОСОБА_4 - ОСОБА_12 , а також ОСОБА_13 , та яка упродовж 2021 року шляхом зловживання ОСОБА_7 та ОСОБА_11 своїм службовим становищем безоплатно та безповоротно заволоділа майном АТ ДПЗКУ (кукурудзою) загальною вартістю більше 28,8 млн дол США при укладенні й виконанні АТ ДПЗКУ як Продавцем 4 договорів поставки.

Одним із способів заволодіння чужим майном стало підроблення офіційних документів (коносаментів та ветеринарних сертифікатів), організоване ОСОБА_4 і ОСОБА_12 , а безпосередньо вчинене, зокрема ОСОБА_13 , оригінали яких залишалися у розпорядженні ОЗГ, а підроблені документи спрямовувалися до АТ ДПЗКУ для створення хибного враження володіння оригіналами цих документів та контролю майна.

Після закінчення злочину ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_12 вчинено легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

1.3. Так, в.о. голови правління ОСОБА_7 та директор департаменту трейдингу ОСОБА_11 уклали 3 контракти з ТТ щодо поставки кукурудзи, а саме:- №EXP120521-FC від 12.05.2021 - загальна вага Товару становить 65 000,00 метричних тонн +/- 5%, ціною 292,00 доларів США за 1 (одну) метричну тонну, загальною вартістю - 18 980 000, 00 доларів США. - №EXP020621-FC від 02.06.2021 - загальна вага Товару становить 35 000,000 метричних тонн +/-10%, ціною 287,00 доларів США за 1 (одну) метричну тонну, загальною вартістю - 10 045 000,00 доларів США. - №EXP140621-FC від 14.06.2021 - загальна вага Товару становить 60 000,00 метричних тонн +/- 10%, ціною 290,00 доларів США за 1 (одну) метричну тонну, загальною вартістю - 17 400 000, 00 доларів США. 

Згідно з п. 4.3. контракту датою поставки вважається дата коносамента, виданого в порту завантаження. Оригінали коносаментів повинні бути видані та передані Продавцю не пізніше ніж через 2 дні після закінчення завантаження товару (п. 7.3).

За п. 4.4. контракту, право власності на Товар належить Продавцеві та не повинне бути передане Покупцеві до моменту оплати та отримання Продавцем 100% вартості Товару.

Згідно з п. 6.1 договору 100% вартості товару, поставленого за Контрактом, Покупець сплачує у безготівковій формі на умовах CAD відповідно до рахунку Продавця протягом 3 робочих днів по скан-копіям, наведеним у п. 6.2 Контракту документів, але в будь-якому разі до початку до початку розвантаження судна.

Також у абзаці другому п. 6.1 передбачено, що у разі необхідності та за власним бажанням, Продавець має право вимагати від Покупця надати на їх бланку гарантійний лист, виданий Головними власниками виконуваного судна, адресований АТ «ДПЗКУ», підписаний та скріплений печаткою, в якому зазначається, що судно не розпочне розвантаження вантажу до отримання офіційного підтвердження від АТ «ДПЗКУ» або від призначених ними вантажних портових агентів.

Після отримання оплати оригінали документів надаються Покупцеві протягом 2 днів.

1.4. Морське судно «EIDER S» було завантажено на виконання двох контрактів, укладених між АТ «ДПЗКУ» та компанією ТТ (№EXP120521-FC від 12.05.2021 - завантажено 12 500 метричних тонн фуражної кукурудзи заг вартістю 3 650 000 дол США та №EXP020621-FC від 02.06.2021. - завантажено 38 500 метричних тонн фуражної кукурудзи заг вартістю 11 049 500 дол США).

За результатами завантаження на судно «EIDER S» видано 6 коносаментів від 10.07.2021 на загальну кількість 51 000 метричних тонн (№ 1 на кількість 10 000,000 мт; №2 на кількість 10 000,000 мт; № 3 на кількість 10 000,000 мт; № 4 на кількість 10 000,000 мт; № 5 на кількість 3 300,000 мт; № 6 на кількість 7 700,000 мт). В графі «вантажоодержувач» вказаних коносаментів зазначено: GOL BAHAR SILK ROAD VEGETABLE OIL (IRAN).

1.5. На виконання контракту №EXP140621-FC від 14.06.2021 АТ «ДПЗКУ» завантажила на морське судно «ISLANDER S» 27 797,560 метричних тонн фуражної кукурудзи загальною вартістю 8 061 292,40 дол США.

За результатами завантаження товару на це судно видано 6 коносаментів від 19.07.2021 на загальну кількість 27 797,560 метричних тонн фуражної кукурудзи (в графі «вантажоодержувач» коносаменту № 1 на кількість 3 344,440 мт зазначено: DANEH GOSTAR MESHKAT (IRAN), а в графі «вантажоодержувач» коносаментів № 2 від 19.07.2021 на кількість 4 800,000 мт; № 3 від 19.07.2021 на кількість 3 300,000 мт; № 4 від 19.07.2021 на кількість 10 000,000 мт, № 5 від 19.07.2021 на кількість 5 600,000 мт, № 6 від 19.07.2021 на кількість 753,120 мт зазначено: GOL BAHAR SILK ROAD VEGETABLE OIL (IRAN).

1.6. Усвідомлюючи необхідність одержання до оплати АТ товару САМЕ ОРИГІНАЛІВ, зокрема коносаментів та ветеринарних сертифікатів, без яких продаж товару кінцевим покупцям був неможливим, у червні 2021 року ОСОБА_4 , організовуючи подальше вчинення підроблення документів, запропонував ОСОБА_12 виготовлення ДВОХ НАЧЕБТО ОРИГІНАЛЬНИХ комплектів документів. Таке виготовлення передбачало підроблення щонайменше двох видів документів: коносаментів та ветеринарних сертифікатів. 

ОСОБА_12 , організовуючи вчинення підроблення вказаних документів, залучив до цього процесу ОСОБА_13 , який будучи залученим до ОЗГ не пізніше липня 2021 року та будучи начальником експедиційного відділу ТОВ «Тервіон сервіс», діючи за вказівкою ОСОБА_12 , здійснював оформлення документів, які необхідно для експорту зерна АТ, яке навантажено на судна «EIDER S» та «ISLANDER S». 

Безпосереднє підроблення документів ОСОБА_12 , який організовував та керував цим процесом, та ОСОБА_13 доручили невстановленій особі - ОСОБА_34.

12.07.2021 у період часу з 13.38 до 14.22 ОСОБА_13 довів до відома ОСОБА_33 необхідність підроблення офіційних документів - 6 ветеринарних сертифікатів та 6 коносаментів на товар, завантажений на судно «EIDER S».

Цього ж дня ОСОБА_33 узгодив з ОСОБА_12 надання грошових коштів для підроблення згаданих документів.

13.07.2021 в ранковий час ОСОБА_13 отримав аркуші паперу формату А4, на яких ОСОБА_33 за допомогою друкарської форми високого друку (кліше), наніс відтиск печатки судна «EIDER S», що за візуальними ознаками імітує оригінальну, а також підпис від імені капітана судна, використовуючи пишучий прилад за типом кулькової ручки з пастою синього кольору. Одночасно з цим відбулось підроблення міжнародних ветеринарних сертифікатів, в яких поставлено підпис за державного лікаря ветеринарної медицини.

В період часу з 11.00 год до 16.00 год 13.07.2021 ОСОБА_13 роздрукував на отриманих аркушах паперу 6 підроблених коносаментів.

Цього ж дня, 13.07.2021, близько 16.20 год ОСОБА_13 направив підроблений пакет документів кур`єрською службою доставки на адресу АТ «ДПЗКУ».

13.07.2021 о 22.41 год ОСОБА_12 доповів ОСОБА_4 про виготовлення двох комплектів документів та витрати, здійснені на їх підроблення. 

Крім того, 20.07.2021 о 17.01 год ОСОБА_13 доручив ОСОБА_34 підробити 6 коносаментів до 20.07.2021, а в подальшому 21.07.2021 ОСОБА_13 організував їх отримання. 

21.07.2021 ОСОБА_13 отримав аркуші паперу формату А4, на яких ОСОБА_33 за допомогою друкарської форми високого друку (кліше), наніс відтиск печатки судна «ISLANDER S», що за візуальними ознаками імітує оригінальну, а також підпис від імені капітана судна, використовуючи пишучий прилад за типом кулькової ручки з пастою синього кольору. Одночасно з цим відбулось підроблення міжнародних ветеринарних сертифікатів, в яких поставлено підпис за державного лікаря ветеринарної медицини.

В період часу з 11.00 год 21.07.2021 до 16.43 год 22.07.2021 ОСОБА_13 роздрукував на отриманих аркушах паперу проекти коносаментів та близько 17.00 год направив підроблений пакет документів кур`єрською службою доставки на адресу АТ «ДПЗКУ».

У подальшому підроблені коносаменти передавались до АТ для зберігання в службовому сейфі керівника Департаменту АТ ОСОБА_11 .

1.7. Однак, компанія ТТ не оплатила рахунки №EXP120521-FC-2 від 12.07.2021 на суму 3 650 000,00 доларів США, №EXP020621-FC від 12.07.2021 на суму 11 049 500,00 доларів США за товар, завантажений на морське судно «EIDER S», №EXP140621-FC від 19.07.2021 на суму 8 061 292,40 доларів США за товар, завантажений на морське судно «ISLANDER S».

Тому у відповідності до п. 4.4. контрактів право власності на зерно, яке завантажене на судна «EIDER S» та «ISLANDER S» залишилось за АТ «ДПЗКУ» і компанія ТТ не набула права ним розпоряджатися.

1.8. У подальшому учасниками ОЗГ змінено спосіб вчинення злочину та до процедури укладення зовнішньоекономічного договору залучено сторонню юридичну особу - QAM7 DMCC, залучення якої було необхідним з огляду на виникнення заборгованості ТТ перед АТ по раніше укладеним договорам.

Так, 16.07.2021 керівництво АТ «ДПЗКУ» в особі ОСОБА_14 та ОСОБА_15 уклали з компанією «QAM7 DMCC» зовнішньоекономічний контракт № EXP160721-FC щодо поставки кукурудзи фуражної в загальній кількості 33 000 метричних тонн +/- 10%, за ціною 264 дол США за 1 метричну тонну, загальна вартість контракту становить 8 712 000,00 доларів США.

На виконання контракту 23.07.2021 АТ «ДПЗКУ» завантажила 27 049,300 метричних тонн фуражної кукурудзи загальною вартістю 7 141 015,20 доларів США на морське судно «SCROOGE», а отримано від «QAM7 DMCC» коштів на суму 1 041 015,20 дол США. Таким чином, дебіторська заборгованість компанії «QAM7 DMCC» за контрактом EXP160721-FC від 16.07.2021 становила 6 100 000 доларів США.

Незважаючи на відсутність повної оплати за товар, всупереч умовам абз. 4 п. 6.1. контракту та інтересам АТ «ДПЗКУ», оригінали коносаментів №№ 1-27 від 23.07.2021 на товар, завантажений на судно «SCROOGE», ОСОБА_11 09.08.2021 були передані іншій компанії «TRANS TRADE RK SA» в особі ОСОБА_16 як представнику компанії «QAM7 DMCC». 

Внаслідок цього компанія ТТ та «QAM7 DMCC» отримала можливість розпоряджатися товаром, завантаженим на судно «SCROOGE», без здійснення повної оплати за контрактом EXP160721-FC від 16.07.2021.

1.9. АТ «ДПЗКУ» звернулись листами до власників суден «EIDER S» та «ISLANDER S», щодо надання інформації про місцезнаходження зерна, яке перевозилось на виконання контрактів з «TRANS TRADE RK SA», оскільки оригінали коносаментів залишились в АТ «ДПЗКУ». 

В свою чергу представники власників судна «EIDER S» повідомили, що твердження АТ «ДПЗКУ» є хибним, зерно було розвантажено в порту призначення на склад під контролем агентів APMARIN DENIZCILIK VE Ulustararasі, які мали при собі оригінали коносаментів. 

В листі судновласників «EIDER S» зазначається, що є лише один оригінальний коносамент, який підписаний капітаном судна паном ОСОБА_17 , та скріплений оригінальною печаткою судна - комплект документів, які пред`явили власники зерна в пункті розвантаження. Документи, які зберігаються в АТ «ДПЗКУ» - це підроблені документи, підпис не є підписом капітана судна, а печатка, очевидно згенерована комп`ютером, та не є оригінальною печаткою судна. Дані факти підтверджені допитом свідка ОСОБА_18 , а також висновком судової-почеркознавчої експертизи коносаментів, які залишились в АТ «ДПЗКУ».

1.10. З огляду на викладене в.о. голови правління АТ «ДПЗКУ» ОСОБА_7 , діючи умисно, будучи співорганізатором організованої групи, у співучасті з співорганізатором ОСОБА_4 , співвиконавцями ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , шляхом зловживання своїм службовим становищем, заволодів зерном АТ «ДПЗКУ», під час реалізації сільськогосподарської продукції в адресу компаній TRANS TRADE RK SA та QAM7 DMCC за контрактами №EXP120521-FC від 12.05.2021, №EXP020621-FC від 02.06.2021 та №EXP140621-FC від 14.06.2021, EXP160721-FC від 16.07.2021 на загальну суму 28 860 792,40 (22 760 792,40 + 6 100 000,00) доларів США, що еквівалентно 776 147 518 грн., за курсом НБУ станом на момент прострочення заборгованості 01.09.2021, що є особливо великим розміром, чим вчинив кримінальне правопорушення, 

1.11. У період часу з 02.08.2021 по 08.10.2021 ОСОБА_12 , діючи відповідно до узгодженого злочинного плану з ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , здійснював комунікацію з представниками APMARIN DENIZCILIK VE ULUSLARARASI DIS.TIC.LTD.STI. щодо здійснення оплати за зерно АТ «ДПЗКУ», яке навантажувалось на судна «EIDER S» та «ISLANDER S», а також організовував передачу оригіналів коносаментів щодо даного зерна. 

Зокрема, в період часу з 09.08.2021 по 10.08.2021 ОСОБА_19 , діючи за вказівкою ОСОБА_12 , перебуваючи в Турецькій Республіці, передав представникам APMARIN DENIZCILIK VE ULUSLARARASI DIS.TIC.LTD.STI. 6 коносаментів від 10.07.2021 щодо навантаження зерна АТ «ДПЗКУ» на судно «EIDER S». Таким, чином APMARIN DENIZCILIK VE ULUSLARARASI DIS.TIC.LTD.STI. отримала можливість розпоряджатися зерном АТ «ДЗПКУ» на власний розсуд.

В період часу з 07.10.2021 по 11.10.2021 ОСОБА_12 , перебуваючи в Турецькій Республіці, передав представникам APMARIN DENIZCILIK VE ULUSLARARASI DIS.TIC.LTD.STI. 6 коносаментів від 19.07.2021 щодо навантаження зерна АТ «ДПЗКУ» на судно «ISLANDER S». Таким, чином APMARIN DENIZCILIK VE ULUSLARARASI DIS.TIC.LTD.STI. отримала можливість розпоряджатися зерном АТ «ДЗПКУ» на власний розсуд.

В свою чергу в період з 30.07.2021 по 08.10.2021 на рахунок TRANS TRADE RK SA - UA253003460000026008092242801 (Євро), який відкрито в АТ «Альфа-Банк», надійшло 8 платежів на загальну суму 19 560 059 євро, як оплата за зерно АТ «ДПЗКУ» з суден «EIDER S» та «ISLANDER S», а саме: 30.07.21 - 3 599 925 Євро з рахунку № НОМЕР_2 - компанії APMARIN DENIZCILIK VE ULUSLAR TIC; 02.08.21 - 8 099 925 Євро з рахунку № НОМЕР_2 - компанії APMARIN DENIZCILIK VE ULUSLAR TIC; 10.08.21 - 819 865 Євро з рахунку НОМЕР_7 - компанії DERYA GLOBAL LOGISTICS AND COMMODITY; 20.08.21 - 149 624 Євро з рахунку НОМЕР_7 - компанії DERYA GLOBAL LOGISTICS AND COMMODITY; 14.09.21 - 3 494 865 Євро з рахунку НОМЕР_7 - компанії DERYA GLOBAL LOGISTICS AND COMMODITY; 27.09.21 - 1 299 925 Євро з рахунку № НОМЕР_2 - компанії APMARIN DENIZCILIK VE ULUSLAR TIC; 07.10.21 - 1 009 865 Євро з рахунку НОМЕР_7 - компанії DERYA GLOBAL LOGISTICS AND COMMODITY; 08.10.21 - 1 086 065 Євро з рахунку НОМЕР_7 - компанії DERYA GLOBAL LOGISTICS AND COMMODITY.

В період часу з 12.08.2021 по 15.11.2021, ОСОБА_20 діючи за дорученням ОСОБА_4 , надіслала 27 коносаментів на зерно АТ «ДПЗКУ» з судна «SCROOGE» компанії OILS AND GRAINS LLC через АТ «Альфа-Банк» послугою документарного інкасо, яка регулюється Уніфікованими правилами для інкасо №522, опублікованими Міжнародною торговою Палатою в м. Париж. 

За таких умов, банк виступає як посередник між продавцем (експортером) та покупцем (імпортером), банк отримує документи разом з інструкціями продавця і передає їх покупцю проти здійснення платежу.

В свою чергу, в період з 31.08.2021 по 23.11.2021 на рахунок TRANS TRADE RK SA - UA253003460000026008092242801 (долари США), який відкрито в АТ «Альфа-Банк», надійшло 24 платежі на загальну суму 7 198 450,00 доларів США, як оплата за зерно АТ «ДПЗКУ» з судна «SCROOGE».

Таким чином, в результаті вчинення правочинів із майном АТ «ДПЗКУ» (105 846,86 (51000+27797,56+27049,3) метричних тон зерна фуражної кукурудзи врожаю 2020 року), одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, діючи умисно у складі організованої групи, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 отримали та використали 19 560 059,00 євро та 7 198 450,00 доларів США, що еквівалентно 809 121 227,21 грн, за курсом НБУ станом на момент отримання коштів на рахунок, що відповідно до Примітки 2 до ст. 209 КК України є особливо великим розміром, оскільки предметом злочину були кошти, що перевищують вісімнадцять тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян. 

Після зарахування коштів на рахунки компанії TRANS TRADE RK SA, відкриті в АТ «Альфа-Банк», у розмірі 19 560 059 євро та 7 198 450 доларів США (що за курсом НБУ еквівалентно 809 121 227,21 грн), службові особи зазначеної компанії продовжили здійснювати фінансові операції, спрямовані на легалізацію цих коштів шляхом приховування та маскування їх незаконного походження, а саме: - переміщення з одного рахунку на інший для змішування коштів, отриманих злочинних шляхом та коштів, отриманих від законної господарської діяльності;- придбання за кошти, отриманні внаслідок вчинення злочину, сировини, продукції, іншого майна для використання у господарській діяльності. 

2. Правова кваліфікація

ОСОБА_4 підозрюється у: - заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України; - набутті, володінні, використанні та розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинених організованою групою, в особливо великому розмірі, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 209 КК України; - організації підроблення офіційних документів - коносаментів та міжнародних ветеринарних сертифікатів на корми рослинного походження, які експортують з України, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 27 ч. З ст. 358 КК України.

3. Повідомлення про підозру, міжнародний розшук, обґрунтованість підозри

3.1. Старшим детективом Національного бюро Третього підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 01.04.2026 складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.27 ч.3 ст.358 КК України, яке погоджено прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 , та 01.04.2026 відповідно до ст. ст. 135, 276-278 КПК України повідомлено ОСОБА_4 .

01.04.2026 ОСОБА_4 в порядку ч.1 ст.278 та ч.1, 2 ст.135 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.27 ч.3 ст.358 КК України…

На вказані виклики до органу досудового розслідування, а саме 06.04.2026, 07.04.2026, 08.04.2026, 13.04.2026, 14.04.2026, 15.04.2026 ОСОБА_4 не з`явився та про поважні причини неявки не повідомив.

В ході досудового розслідування також встановлено, ОСОБА_4 07.09.2022 покинув територію України в напрямку кордону з Республікою Молдова та до цього часу не повертався.

Наразі місце перебування підозрюваного ОСОБА_4 органу досудового розслідування не відоме.

3.2. У зв`язку з тим, що місцезнаходження підозрюваного невідоме, а також те що він не з`являється без поважних причин на виклик детектива, при цьому його належно було повідомлено про такий виклик, 21.04.2026 органом досудового розслідування оголошено розшук та міжнародний розшук ОСОБА_4 

3 дня прийняття детективом рішення у формі постанови про оголошення розшуку та міжнародного розшуку підозрюваного останній вважається таким, що оголошений у міжнародний розшук, та орган досудового розслідування наділений правом на звернення до слідчого судді з відповідним клопотанням та його розгляд у порядку Ч. 6 ст. 193 КПК України».

Водночас у клопотанні стверджувалось, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними доказами у кримінальному провадженні, а саме: 1. копія статуту АТ «ДПЗКУ», затвердженого наказом Мінекономіки №38 від 08.06.2021; 2. копія наказу № 794-К від 12.11.2020 про призначення до виконання обов`язків голови ПАТ «ДПЗК України» ОСОБА_7 ; 3. копія наказу АТ «ДПЗКУ»№ 869-К від 07.12.2020 про прийняття на роботу ОСОБА_11 ; 4. копія наказу АТ «ДПЗКУ»№ 149-К від 12.02.2021 про переведення ОСОБА_11 ; 5. копія наказу АТ «ДПЗКУ» №14 від 16.03.2021 про розподіл функціональних обов`язків між в.о. голови правління і заступниками голови правління та делегування повноважень; 6. копія наказу АТ «ДПЗКУ» №43 від 14.05.2021 про розподіл функціональних обов`язків між в.о. голови правління і заступниками голови правління та делегування повноважень; 7. копія положень про департамент трейдингу та реалізації готової продукції АТ «ДПЗКУ» затвердженого протоколом засідання правління №81/2021 від 30.04.2021; 8. контракти №№ EXP120521-FC, EXP020621-FC, EXP140621-FC, № EXP160721-FC від 16.07.2021 та додаткові угоди до них; 9. протоколами засідання правління АТ № 87/2021 від 12.05.2021, № 102/2021 від 02.06.2021, № 102/2021 від 03.06.2021, № 113/2021 від 11.06.2021, № 129/2021 від 02.07.2021, № 141/2021 від 16.07.2021, № 150/2021 від 27.07.2021, № 160/2021 від 06.08.2021 та № 161/2021 від 09.08.2021; 10. копія цивільного позову АТ «ДПЗК України» №130-6-19/1904 від 10.09.2025; 11. лист АТ «ДПЗК України» №130-12-2544/2-19/2257 від 23.08.2023 (щодо завданих збитків внаслідок вчинення злочинів); 12. висновок експерта УНДІСТЕ №89/1 від 29.02.2024 (технічна експертиза документів - щодо способу відтиску печатки та підписів на коносаментах); 13. висновку експерта УНДІСТСЕ № 287/1 від 10.04.2024 (почеркознавча експертиза щодо підпису ОСОБА_11 на актах передачі пакету документів на судно Scrooge); 14. висновок експерта ДНДЕКЦ №СЕ-19-25/47868-ПЧ від 02.12.2025 (почеркознавча експертиза щодо підписів в коносаментах з судна «Eider S» виконані не капітаном судна); 15. протоколами оглядів інформації отриманих з носіїв інформації (мобільні телефони, комп`ютери, жорсткі диски), які вилучені в ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_11 ; 16. протоколами оглядів електронного листування між АТ «ДПЗКУ» та компаніями Trans Trade RK SA, QAM7 DMCC; 17. протоколами тимчасового доступу до АТ «Укрексімбанк», АТ «Альфа-Банк Україна»; 18. протоколи допиту свідків; 19. інші матеріалами кримінального провадження.

З огляду на вищенаведене, в клопотанні стверджувалось про наявність таких ризиків: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 3) ризик знищення, приховування або спотворення підозрюваним речей чи документів, які мають істотне значення.

2.2. Прокурор ОСОБА_3 , який є старшим групи прокурорів САП у цьому кримінальному провадженні, в судових засіданнях підтримав подані клопотання і просив такі задовольнити, додавши ухвалу слідчого судді ВАКС ОСОБА_9 від 07.05.2026 у справі №991/4200/26 про обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, 01.05.2026 надіславши клопотання про неможливість фізичної участі в судовому засіданні 05.05.2026 та прохання про участь в режимі відеоконференції, де зокрема зазначалось таке: «Разом із цим вважаю за необхідне повідомити слідчому судді, що ОСОБА_4 , стосовно якого буде здійснюватися розгляд клопотань, не зможе прибути до приміщення ВАКС ані 05.05.2026 року, ані у проміжок 12-22 травня 2026 року у зв`язку із обставинами, що є поважними, адже ОСОБА_4 з вересня 2022 року покинув територію України та постійно перебуває за її межами, зокрема, постійно проживає у АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_4 ) та є резидентом Дубай з квітня 2022 року. Вказане підтверджується відповіддю Головного центру оброки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (вих.№19.5.2/27059-26-Вих) від 13.04.2026. Про те, що ОСОБА_4 не перебуває в Україні НАБУ було відомо, додатково ж про цей факт було повідомлено НАБУ 07.04.2026 року (шляхом надіслання відповідного повідомлення вих.№ 07/04/2026 на електронну пошту  ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Разом із тим з 12.11.2025 року до ОСОБА_4 компетентним органом Дубай (Відділом поліції Bur Dubai Генерального департаменту кримінальних розслідувань Головного управління поліції) застосовано запобіжний захід у вигляді заборони виїзду з країни (travel ban) в рамках кримінальної справи № 22229955, що робить неможливим залишення територію ОАЕ» із доданим таким: свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю і договір про надання правничої допомоги з ордером, витяг про заборону виїзду, ID карта резидента ОАЕ ОСОБА_4 ; відповідь АДПСУ від 09.04.2026; повідомлення детективу. Окрім того, 14.05.2026 захисник ОСОБА_5 надав письмове заперечення на клопотання, де узагальнено зазначив таке: 1) сторона обвинувачення фактично намагається вивести можливість заочного розгляду клопотання з власного процесуального рішення детектива, а не з належно підтвердженого факту міжнародного розшуку та не з доведення передумов, передбачених КПК; 2) станом на 01.04.2026 орган досудового розслідування не мав об`єктивних підстав розглядати відсутність ОСОБА_4 за адресою реєстрації в Україні як звичайну «тимчасову відсутність». Йшлося про тривале перебування особи за межами України. За таких обставин належним способом повідомлення і виклику ОСОБА_4 мав бути спеціальний порядок, передбачений ч. 7 ст. 135 КПК України для особи, яка проживає за кордоном; 3) матеріали клопотання підтверджують лише факт технічної спроби направлення документів, але не підтверджують належного вручення повідомлення про підозру, належного вручення повісток або реального ознайомлення ОСОБА_4 з їх змістом; 4) так звані «неявки» ОСОБА_4 є наслідком неналежно обраного органом досудового розслідування способу повідомлення, а не проявом процесуальної поведінки ОСОБА_4 , спрямованої на ухилення від явки; 5) орган досудового розслідування не перебував у ситуації повної невідомості щодо місцезнаходження або перебування ОСОБА_4 , оскільки матеріали провадження свідчать, що НАБУ мало відомості про виїзд ОСОБА_4 з України ще 07.09.2022 та його тривале перебування за межами України, а 07.04.2026 сторона захисту додатково повідомила про перебування ОСОБА_4 за кордоном; 6) клопотання щодо тримання під вартою не може бути розглянуте та задоволене в порядку частини 6 статті 193 КПК, оскільки сторона обвинувачення не довела належних процесуальних підстав для розгляду такого клопотання за відсутності підозрюваного..

Попри здійснені належним чином судові виклики в порядку частини 8 статті 135 КПК шляхом публікації в засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Голос України», на сайті Офісу Генерального прокурора та на офіційному сайті ВАКС, підозрюваний ОСОБА_4 не прибував в судові засідання.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини 7 статті 42 КПК підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно із частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 статті 177 КПК визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Також згідно із статтею 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Частинами 1, 3 статті 183 КПК визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу, крім випадків, передбачених частинами 6 та 8 статті 176 цього кодексу.…Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Частина 6 статті 193 КПК встановлює, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

3.2.1. Судом встановлено такі обставини:

07.12.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) на підставі ухвали слідчого судді ВАКС ОСОБА_26 від 29.11.2021 у справі №991/7326/21 внесено відомості та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000573 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК.

20.10.2025 до ЄРДР у кримінальному провадженні №52021000000000573 внесено відомості щодо ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 209 КК.

23.02.2026 до ЄРДР внесено відомості та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52026000000000109 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 358 КК.

28.02.2026 постановою прокурора САП ОСОБА_3 об`єднано в одне провадження №52021000000000573 матеріали кримінальних проваджень №52021000000000573 від 07.12.2021 і №52026000000000109 від 23.02.2026.

01.04.2026 складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209, частиною 3 статті 27 частини 3 статті 358 КК.

21.04.2026 постановою детектива НАБУ підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в національний (державний) та міжнародний розшук.

07.05.2026 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_9 у справі № 991/4200/26 обрано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою. 

14.05.2026 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_1 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000573 від 07.12.2021 щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .

3.2.2. Згідно із частиною 1 статті 278 КПК письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень.

Статтею 111 КПК визначено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій здійснюється у випадку, якщо участь цих осіб у таких діях не є обов`язковою. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Відповідно до частини 1 статті 135 КПК особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Частиною 2 статті 135 КПК визначено, що у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. При цьому статтею 136 КПК визначено, що належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Отже, у разі відсутності особи за місцем її проживання, дотримання її прав при врученні складеного щодо неї повідомлення про підозру полягає не у фактичному врученні такого повідомлення, а у вжитті органом досудового розслідування усіх можливих заходів для того, щоб така особа могла дізнатися про факт складання такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин з усіх доступних джерел.

Слідчий суддя встановив, що детективом складено протокол  від 01.04.2026 щодо вручення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_4 та повісток про виклик як підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень, де зазначено про вжиття таких заходів:

1) здійснено виїзд за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . У ході виїзду детективів за вказаною адресою ОСОБА_4 та осіб, які з ним проживають не встановлено. Встановлено факт тимчасової відсутності за місцем проживання. У зв`язку із тимчасовою відсутністю ОСОБА_4 та дорослих членів сім`ї за місцем проживання та реєстрації, письмове повідомлення про підозру, пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного ОСОБА_4 вручені житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання ОСОБА_4 - представнику ОСББ «Довженка 2» (код 38976140) ОСОБА_27 ;

2) здійснено виїзд за місцем роботи ОСОБА_4 в ТОВ «УКРАЇНА-2010» (код ЄДРПОУ 30504160) за адресою: 68001, Одеська обл., Одеський р-н, селище міського типу Овідіополь, вул. Колісниченка Євгена, будинок 140. За вказаною адресою директору цього підприємства ОСОБА_28 під підпис вручено письмове повідомлення про підозру, пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваному ОСОБА_4 від 01.04.2026 для передачі ОСОБА_4 . В ході розмови ОСОБА_28 підтвердив, що ОСОБА_4 працевлаштований на даному підприємстві та отримує заробітну плату;

3) здійснено телефонні дзвінки на відомі мобільні номери телефонів ОСОБА_4 : НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , які були залишені без відповіді;

4) електронні файли письмового повідомлення про підозру, пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_4 до органу досудового розслідування на 10.00 06.04.2026, 07.04.2026, 08.04.2026 направлені ОСОБА_4 на його електронну скриньку: ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

5) електронні файли письмового повідомлення про підозру, пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, повістка про виклик підозрюваного ОСОБА_4 до органу досудового розслідування на 10.00 06.04.2026, 07.04.2026, 08.04.2026 направлено ОСОБА_4 через месенджер «telegram» на його мобільний номер НОМЕР_4 ;

6) електронні файли письмового повідомлення про підозру, пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, повістка про виклик підозрюваного ОСОБА_4 до органу досудового розслідування на 10.00 06.04.2026, 07.04.2026, 08.04.2026 направлено ОСОБА_4 через месенджер «VIBER» на його мобільний номер НОМЕР_3 ;

7) 08.04.2026 на адресу реєстрації і роботи ОСОБА_4 повторно направлено повістки про виклик до органу досудового розслідування на 10.00 13.04.2026, 14.04.2026, 15.04.2026.

З огляду на вищенаведене слідчий суддя висновує, що орган досудового розслідування вжив усіх можливих процесуальних заходів, необхідних для вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень, й відтак у розумінні статті 42 КПК такий набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №52021000000000573.

3.2.3. Щодо тверджень захисника про проживання ОСОБА_4 в Об`єднаних Арабських Еміратах, слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 №3857-XII із змінами, оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. Оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово, здійснюється закордонними дипломатичними установами України. Провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання здійснюється в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Згідно з чинним Порядком провадження в закордонних дипломатичних установах України за заявами про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово, затвердженим наказом Міністерства закордонних справ України від 22.12.2017 №573 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.01.2018 за №77/31529, цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» та Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», й визначає процедуру прийому і розгляду в закордонних дипломатичних установах України заяв про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово та прийняття за ними рішень (пункти 1, 2).

Також, чинним Порядком ведення обліку громадян України, які проживають за межами України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2020 № 85 зі змінами, визначено, що цей Порядок регулює питання ведення закордонними дипломатичними установами України обліку громадян України, які постійно проживають або тимчасово перебувають за межами України (далі - консульський облік). Там же визначено зокрема, що консульський облік - це вчинення уповноваженими посадовими особами закордонних дипломатичних установ України (далі - уповноважені посадові особи) комплексу дій з реєстрації інформації про місце проживання або перебування громадянина України на території іноземної держави шляхом внесення даних до інформаційно-комунікаційної системи «е-Консул»; постійний консульський облік - це реєстрація інформації про місце проживання за межами України громадян України, які постійно проживають за кордоном (оформили в установленому законодавством порядку документи для виїзду за кордон на постійне проживання або документи для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово); тимчасовий консульський облік - реєстрація інформації про місце перебування за межами України громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном.

Листом №71/16-533-46733 від 10.04.2026 Міністерство закордонних справ України повідомило, що за даними Відомчої інформаційної системи (ВІС) МЗС України відсутня інформація щодо оформлення посвідчення особи на повернення в Україну або перебування на консульському обліку в закордонних дипломатичних установах України громадянина ОСОБА_4 . За даними ВІС наявна інформація стосовно оформлення в Консульстві України в Дубаї паспорту громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_5 від 15.03.2024 року.

Відтак судом не встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на будь-якому консульському обліку як громадянин України за її межами, тому жодним чином не підтверджується сталість його проживання за вказаними захисником адресами.

Щодо тверджень захисника про нібито неможливість ОСОБА_4 прибути до України через застосування щодо нього компетентним органом ОАЕ запобіжного заходу у вигляді заборони виїзду з країни (travel ban) в рамках кримінальної справи №22229955, суд зазначає про неспроможність таких з огляду на відсутність підтвердження такої обставини належним документальним чином, а також з огляду на те, що згідно із статтею 1 чинного Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 №3857-XII зі змінами, громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в`їзд в Україну.

3.3. Частиною 6 статті 193 КПК передбачена можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статті 177 КПК, зокрема буде доведено, що підозрюваний виїхав з України і оголошений у міжнародний розшук.

КПК не розкриває зміст понять «розшук» та «міжнародний розшук» та не визначає відмінностей між ними, проте поняття «міжнародний розшук» використовується в КПК як обов`язкова підстава для здійснення спеціального досудового розслідування чи судового провадження (in absentia).

Системне тлумачення норм КПК свідчить, що розшуком є комплексом слідчих, оперативно-розшукових, розшукових, інформаційно-довідкових, сигнальних та інших заходів, які здійснюються правоохоронними органами відповідно до національного законодавства в місцях можливого перебування розшукуваних осіб, тоді як, у свою чергу, міжнародним розшуком є комплекс зазначених заходів, що здійснюється у відповідності до норм й національного, й міжнародного законодавства та проводиться поза межами держави-ініціатора за запитами спеціально уповноважених органів держав силами правоохоронних органів запитуваних країн з використанням можливостей Міжнародної організації кримінальної поліції «Інтерпол».

Також КПК не визначає моменту часу, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук. Однак, частинами 1, 2 статті 281 КПК визначено, що якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Аналіз наведених норм КПК свідчить, що оголошення у розшук підозрюваного здійснюється у разі, якщо такий не з`являється без поважних причин на виклик слідчого чи прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик і наявності будь-якої з таких умов: 1) якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме; 2) підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України; 3) підозрюваний виїхав та/або перебуває за межами України. Водночас термін «місцезнаходження» стосується винятково першої умови.

Тобто, для того щоби підозрюваний вважався оголошеним у розшук, лише має бути прийнята відповідна постанова. Водночас КПК не зобов`язує доводити факт перебування підозрюваного у розшуку та цілком достатнім є сам факт оголошення такої особи в міжнародний розшук. Також у слідчого чи прокурора відсутній обов`язок вживати заходи для встановлення місцезнаходження підозрюваного, щодо якого достеменно відомо про його виїзд за межі України, а з`ясування інформації про фактичне місцеперебування підозрюваного за межами України само по собі не є підставою для припинення розшуку, оскільки метою розшуку є забезпечення прибуття підозрюваного до органу досудового розслідування.

Згідно із статтею 2 Статуту Міжнародної організації кримінальної поліції- Інтерпол від 13.06.1956, який набув чинності для України 04.11.1992, цілями такої організації є: (1) забезпечувати та підтримувати найширшу взаємну допомогу між усіма органами кримінальної поліції в межах законодавства різних країн та в дусі Загальної декларації прав людини; (2) створювати та розвивати всі інституції, які можуть ефективно сприяти попередженню та припиненню загальнокримінальних злочинів.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 17.08.2020 №613/380/93/228/414/510/2801/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.09.2020 за №849/35132), цілями міжнародного співробітництва з використанням інформаційної системи Інтерполу зокрема є установлення місцезнаходження осіб, які розшукуються, з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції).

Пунктом 1 розділу IV цієї Інструкції визначено, що Уповноважений підрозділ запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну. Публікація Червоного оповіщення запитується за таких умов: вчинене особою діяння кваліфіковано як злочин відповідно до Кримінального кодексу України; особу в установленому законодавством порядку оголошено в розшук правоохоронними органами України: для притягнення до кримінальної відповідальності за злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк не менше двох років; для виконання вироку, яким особу засуджено до позбавлення волі на термін щонайменше шість місяців, або якщо невідбута особою частина покарання становить не менше шести місяців. Для запиту публікації Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення правоохоронний орган України надсилає уповноваженому підрозділу формуляр для запиту публікації Червоного оповіщення (додаток 1), а також зокрема таку інформацію та документи: завірену копію постанови про оголошення розшуку особи (постанови про зупинення досудового розслідування); завірену копію ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу) на стадії досудового розслідування.

Пунктом 2 розділу IV цієї Інструкції визначено, що Уповноважений підрозділ запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Синього оповіщення щодо осіб, які становлять інтерес для правоохоронних органів України в рамках кримінальних проваджень та/або оперативно-розшукових справ, з метою: отримання інформації про особу; встановлення місцезнаходження особи; ідентифікації особи. Публікація Синього оповіщення запитується за сукупності таких умов: особа, щодо якої запитується публікація оповіщення, була засуджена чи притягалася до кримінальної відповідальності або вона є підозрюваним, обвинуваченим, свідком чи потерпілим у кримінальному провадженні; є потреба отримання додаткової інформації про можливе злочинне минуле особи, установленні її місцезнаходження або ідентифікації, здобуття інших відомостей у рамках кримінального провадження чи оперативно-розшукової справи.

Тобто на момент звернення із запитом до Інтерполу особа вже має бути оголошена в розшук, відтак момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук, відповідає часу прийняття постанови органу досудового розслідування про оголошення у міжнародний розшук, а належним доказом факту оголошення у міжнародний розшук є наявність процесуального рішення у формі постанови про оголошення такої особи в міжнародний розшук.

Слідчий суддя встановив, що відповідно до чинних відомостей Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» -07.09.2022 о 09.13 ОСОБА_4 востаннє перетнув державний кордон України на виїзд через пункт пропуску «Старокозаче» як пасажир автомобіля з реєстраційним номером НОМЕР_6 , після чого до України не повертався.

В зв`язку з цим постановою детектива НАБУ ОСОБА_6 від 21.04.2026 оголошено національний та міжнародний розшук ОСОБА_4 .

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає доведеним належне оголошення ОСОБА_4 у розшук і міжнародний розшук, які тривають дотепер.

3.4. Підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, набуття особою статусу підозрюваного та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою певного кримінального правопорушення.

КПК не визначає змісту поняття «обґрунтована підозра», а тому відповідно до частини 5 статті 9 КПК, належить керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011). Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (наприклад, пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994).

Слідчий суддя вважає, що додані до клопотання матеріали кримінального провадження та факт належного надсилання письмового повідомлення про підозру від 01.04.2026 ОСОБА_4 (яке відповідає формальним вимогам статті 277 КПК та здійснене згідно із статтями 111, 135, 278 КПК), дають підстави визнати набуття ним статусу підозрюваного та наявність в його діяннях ознак кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209, частиною 3 статті 27/частиною 3 статті 358, відтак є неспроможними доводи захисника щодо необґрунтованості повідомленої підозри ОСОБА_4 .

Разом із цим належить зазначити, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для доведення чи не доведення винуватості особи (що здійснюється судом при ухваленні вироку), а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.

3.5. Підставою застосування запобіжного заходу, серед іншого, є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій. Водночас, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак належить з`ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.

3.5.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовувався такими твердженнями: 

«4.1.1. Злочини, які інкримінуються ОСОБА_4 (ч.5 ст.191, ч.3 ст.209), є особливо тяжкими, їх санкція передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Злочин, визначений ч. 5 ст. 191 КК України, належить до корупційних. 

При оцінці ризику переховування може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ у справі «Пунцельт проти Чехії» від 25.04.2000 Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, які прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявнику загрожувало відносно суворе покарання.

У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Відповідно до вказаної Рекомендації важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин.

Ці обставини самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного  ОСОБА_4  переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

4.1.2. У п. 60 рішення ЄСПЛ у справі «Смірнова проти росії» від 21.07.2003 суд відзначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, у якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.

Раніше, 13 серпня 2021 року, підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність викриття його протиправної діяльності, намагався залишити територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

ОСОБА_7 та ОСОБА_4 були затримані працівниками Національної поліції в аеропорту «Жуляни» безпосередньо перед посадкою на літак. Спроба вильоту відбулася в момент активної фази слідчих дій, що свідчить про свідомий намір особи змінити місце проживання на іншу державу для недопущення проведення з ним процесуальних дій.

ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_5 від 15.03.2024, який оформлений в Консульстві України в місті Дубай.

У ході здійснення своєї багаторічної діяльності керівником холдингу, який займається продажем та виробництвом сільськогосподарської продукції ОСОБА_4 набув широкого кола зв`язків серед політичної еліти, представників правоохоронних органів та бізнес-структур. Зазначене у сукупності з наявними у підозрюваного значними фінансовими ресурсами створює реальні можливості для тривалого переховування від органів досудового розслідування та суду поза межами офіційного місця проживання, використання особистих знайомств для незаконного перетину державного кордону або отримання прихистку на територіях, що знаходяться поза межами досяжності національного правосуддя, забезпечення автономного життєзабезпечення в умовах конспірації без потреби звернення до державних установ, що значно ускладнює роботу з його розшуку.

4.1.3. Майновий стан підозрюваного ОСОБА_4 може дозволити йому тривалий час жити в умовах розшуку. 

Згідно з матеріалами кримінального провадження, всередині країни ОСОБА_4 прямо та через підставних осіб контролює понад 15 підприємств із загальним статутним капіталом понад 250 млн грн, володіє стратегічним агропромисловим комплексом (елеватори на 180 тис. тонн, власні залізничні колії, ферми ВРХ площею в десятки тисяч квадратних метрів) та елітною нерухомістю в смт. Затока площею понад 1000 кв.м і квартирами в Києві та Одесі. 

Проте ключовим інструментом, що забезпечує ухилення від слідства, є розгалужена мережа іноземних компаній та офшорних рахунків.

Встановлено, що ОСОБА_4 цілеспрямовано виводив незаконно здобуті активи за кордон для їх подальшої легалізації. Яскравим прикладом є інтеграція капіталу в європейський ринок нерухомості та бізнесу. 

20.04.2023 року ОСОБА_4 придбав елітну земельну ділянку в м. Марбелья (Іспанія) вартістю 1 200 000 євро під приватне будівництво для ОСОБА_7 . 

Для приховування слідів цієї транзакції було залучено місцеву юридичну компанію, на рахунки якої з рахунку ОСОБА_4 у сінгапурській філії "VP Bank Ltd" було перераховано загалом 1 320 000 євро. 

Крім того, фігурантами реалізовано масштабну схему інвестування тіньових коштів у ресторанний бізнес у провінції Малага (Іспанія). Через підконтрольну іспанську компанію («AQUAVUE SL», керівниками яких в різний виступають члени сім`ї ОСОБА_7 ) було укладено договори спільного інвестування та фіктивні договори позик на загальну суму 4 550 000 євро. Наявність такого діючого європейського бізнесу створює ідеальні передумови для легалізації статусу резидента в країнах ЄС та унеможливлює ефективний розшук.

Окремої уваги заслуговує наявність у розпорядженні групи тіньового капіталу (близько 29 млн доларів США) та доступу до міжнародної інфраструктури відмивання коштів («тіньового банкінгу»). Слідством зафіксовано, що лише в період з липня 2023 по квітень 2024 року з рахунку швейцарської компанії "TRANS TRADE RK SA", відкритого у Credit Suisse, було перераховано понад 37,4 млн доларів США на рахунки компаній-прокладок в ОАЕ, Маврикії, Гонконгу та США. Ці транзакції здійснювалися виключно з метою подальшої неконтрольованої видачі готівки в пунктах обміну валют по всьому світу. 

Системність фінансування переховування та забезпечення розкішного життя співучасників об`єктивно підтверджується задокументованими фактами видачі готівки та переказів у криптовалюті. За вказівкою ОСОБА_4 через довірених осіб іншому співучаснику ( ОСОБА_7 ) було видано та перераховано колосальні суми: понад 710 000 євро, 1 045 000 доларів США та понад 615 000 USDT (криптовалюта Tether, що еквівалентна долару). Ці кошти систематично знімалися або конвертувалися у найрізноманітніших юрисдикціях - від Києва до Марбельї (Іспанія), Бішкека (Киргизстан) та Дубая (ОАЕ). Отримані злочинним шляхом активи також вільно витрачалися фігурантами на оренду елітного житла в Іспанії (146 875 євро на рік), брендові речі (сумка за 28 500 євро) та елітний відпочинок у Мексиці (27 700 доларів США).

Наведені факти беззаперечно доводять: підозрювані володіють не просто активами, а безперебійним механізмом генерації готівки та криптовалюти у будь-якій країні світу, які важко відслідкувати. Сукупність цих легальних та прихованих фінансових ресурсів формує колосальну матеріальну базу, що об`єктивно здатна профінансувати ухилення від слідства та забезпечити тривале, безбідне проживання в умовах розшуку не лише йому особисто, а й усім іншим співучасникам кримінального провадження.

4.1.4. Розслідуванням здобуто докази, які свідчать про вжиття учасниками ОЗГ заходів конспірації, контролю над витоком інформації про вчинювані злочини тощо. 

Наприклад, обговорюючи 28.05.2021 зустріч, на якій були присутні ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , ОСОБА_4 зауважує: «головне, щоб нічого лишнього не говорили» (т.2, а.с. 203). На що ОСОБА_12 реагує: «ні в цьому плані все було максимально під контролем…» (там же). 

Обговорюючи 22.06.2021 з ОСОБА_29 обсяг інформації, яку можна повідомити юристу ОСОБА_30 , ОСОБА_12 визнає, що «офіційно як ця вся ситуація виглядає ОСОБА_31 вже знає, а ось що йому вже треба знати чого не потрібно знати, Ви вже самі вирішуйте і скажете мені» (т.3, а.с. 32). 

12.07.2021 спілкуючись з ОСОБА_32 з приводу підроблення документів ОСОБА_12 зауважує йому: «Ти дістав писати про це. Тобі скільки раз говорити, щоб ти перестав» (т.3, а.с. 178). Пізніше ОСОБА_12 написав ОСОБА_34: «В течение получаса наберу. Надо, чтобь ть подьехал ко мне. Сильно много вопросов накопилось, нетелефонного характера». 

Вжиття заходів конспірації, приховування своїх справжніх планів та намірів також свідчить про існування ризику переховування. 

4.1.5. ОСОБА_4 , діючи усвідомлено та з розумінням протиправного характеру своїх дій, володів конфіденційною інформацією щодо запланованих слідчих (розшукових) дій та систематично інформував про це ОСОБА_12 , фактично сприяючи уникненню останнім процесуальних наслідків таких дій. Зокрема, 10.08.2021 ОСОБА_4 попередив ОСОБА_12 про ймовірне проведення слідчих дій, зазначивши: «завтра будуть в офісі», «ну крім того, що заберуть компи чи постараються, більше нічого цікавого немає», «це не факт, що будуть, але групи на ранок виділені, можливо, що по іншим адресам» (т. 5, а.с. 52-55). Зміст цих висловлювань свідчить не лише про обізнаність ОСОБА_4 із внутрішніми організаційними аспектами підготовки слідчих дій, але й про наявність у нього доступу до інформації, що становить таємницю досудового розслідування.

Викладене вказує на наявність у ОСОБА_4 сталих неформальних зв`язків із представниками правоохоронних органів або іншими особами, які мають доступ до відповідної службової інформації, що, у свою чергу, дозволяло йому отримувати такі відомості поза передбаченими законом процедурами. 

Наявність таких зв`язків істотно підвищує ризики протиправної поведінки, зокрема можливість подальшого використання цих контактів з метою перешкоджання кримінальному провадженню, у тому числі шляхом організації нелегального перетину державного кордону, переховування від органів досудового розслідування та суду, узгодження позицій із іншими співучасниками, знищення або спотворення доказів, а також іншого незаконного впливу на хід кримінального провадження.

4.1.6. Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого корупційного злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування».

Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні двох особливо тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення яких передбачена санкція у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна (частина 5 статті 191 КК), та у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна (частина 3 статті 209 КК), то тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрювана може втекти.

Також належить зазначити, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ), дія якого неодноразово продовжувалась і наразі Указом Президента України від 27.04.2026 (затверджений Законом України №4857-IX від 28.04.2026) продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 02.08.2026 включно.

Окрім того, слідчий суддя зазначає, що наразі є території України, які тимчасово окуповані російською федерацією, й території, на яких ведуться бойові дії, для виїзду на які не потрібен закордонний паспорт, що потенційно посилює ступінь ризику переховування.

Слідчий суддя вважає, що враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень та додані матеріали, а також заможний майновий стан ОСОБА_4 , який здатен забезпечити тривале перебування за межами України, є достатніми підстави вважати наявним ризик можливого переховування підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності, особливо в умовах воєнного стану.

3.5.2. Ризик незаконного впливу на свідків обґрунтовувався такими твердженнями:

«Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , може особисто чи опосередковано впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема на працівників юридичних осіб, які входять в «Trans Trade Holding SA» та можливих інших свідків, яким можуть бути відомі обставини вчинення злочину.

Здійснюючи тривалий час діяльність в сфері міжнародної торгівлі, підозрюваний набув широке коло ділових та особистих зв`язків, які він може використовувати для впливу на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності. 

Згідно зі ст. ст. 7, 23 КПК України однією із загальних засад кримінального провадження є безпосередність дослідження показань, речей і документів. Можливість настання для кримінального провадження негативних наслідків через вплив на свідків зберігається до моменту усного отримання судом їх показань під час судового розгляду і не може бути усунута шляхом їх допиту під час досудового розслідування.

КПК України передбачена процедура отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні. На стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. 

За таких обставин ризик впливу на свідків є таким, що існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Матеріали розслідування підтверджується схильність ОСОБА_4 до впливу на інших осіб. 

Так, 29.04.2021 ОСОБА_12 вживає заходів для впливу на працівників ДПЗКУ, написавши саме ОСОБА_4 : «тут все просто В дає команду своїм дати нам документи і ми спокійно завантажуємо» (т.2, а.с. 143). 

Пізніше ОСОБА_12 скаржиться ОСОБА_4 про те, що «у ОСОБА_36 взагалі ніяких новин для нас. Треба, щоб В його зґвалтував, мабуть» (т.2, а.с. 193). 

Крім того, 28.05.2021 обговорюючи зустріч між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 підозрюваний вказує ОСОБА_4 : «У кінці я розбив вухом 2 кальяни, ОСОБА_36 заснув. В цілому, відмінно посиділи. Так що гроші пропиваємо не даремно, нормальні відносини не заважають явно» (т.2, а.с. 203-204). 

Наведені відомості досудового розслідування у своїй сукупності свідчать про наявність у ОСОБА_4 стійкої здатності та готовності впливати на інших осіб, у тому числі свідків у кримінальному провадженні.

Цей злочин вчинено у співучасті. 

Всі учасники ОЗГ активно комунікували між собою. Наприклад, 07.05.2021 ОСОБА_12 звертається до ОСОБА_4 про те, що «ОСОБА_35 через ОСОБА_36 просить, щоб ви його набрали, цікава схема». 

Факти опосередкованого впливу та комунікації між учасниками ОЗГ свідчать про те, що вони можуть також опосередковано впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні…

Матеріали свідчать і про фактичне використання членами ОЗГ, зокрема ОСОБА_4 , підкупу через довірених осіб як способу впливу на інших осіб. 

Так, 06.05.2021 ОСОБА_12 вказав: «на 30 в Аркадії посидіти - це треба вміти… це корисно витрачені кошти, як і на минулому тижні, тепер ОСОБА_36 - наші люди» (т.3, а.с. 2-3). 

Таким чином, наявні обставини свідчать про те, що підозрюваний уже вдавався до використання матеріальних заохочень як інструменту досягнення власних цілей, що характеризує відповідну модель його поведінки як усвідомлену та цілеспрямовану. З огляду на це, відсутні підстави вважати, що така практика не буде продовжена у майбутньому; навпаки, існує обґрунтований ризик її подальшого застосування, зокрема з метою незаконного впливу на свідків, спонукання їх до надання вигідних показань або відмови від правдивого свідчення, що, у свою чергу, може перешкоджати встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Матеріали справи засвідчують певну управлінську роль ОСОБА_4 щодо інших підозрюваних, зокрема ОСОБА_12 . Останній доповідає ОСОБА_4 про свої дії, погоджує ту чи іншу поведінку. 

Вказане однозначно свідчить про здатність ОСОБА_4 впливати на інших підозрюваних у цій справі, зокрема ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ».

Слідчий суддя зазначає, що ризик незаконного впливу на свідка у певному кримінальному провадженні обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання таких отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили. Тобто ризик впливу на свідків існує аж до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань такими, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.

Частиною 5 статті 194 КПК передбачено, що слідчий суддя, суд зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена, зокрема таких як «утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом» і «не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом».

Тобто слідчий суддя має повноваження обмежити спілкування підозрюваного з будь-якою особою або заборонити підозрюваному відвідувати певні місця, але при цьому належить їх конкретно визначити шляхом зазначення повних імен осіб і конкретних адрес місць.

Слідчий суддя зазначає, що обов`язок щодо заборони спілкування підозрюваної із іншими підозрюваними був би доречним на цьому етапі досудового розслідування з огляду на те, що кожний співучасник відповідає за спільно вчинене кримінальне правопорушення у межах індивідуальної відповідальності (у межах ним вчиненого й усвідомленого), тому має метою запобігання унеможливлення визначення конкретних меж відповідальності кожного зі співучасників, оскільки згодом суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю обвинувачення повинен встановити межі відповідальності кожного зі співучасників з огляду на характер і ступінь участі кожного з них у вчиненому кримінальному правопорушенні, які, у свою чергу, обумовлюються виконуваною функцією (роллю), усвідомленням характеру дій інших співучасників та низкою інших обставин.

Також слідчий суддя враховує, що наразі у цьому кримінальному провадженні ще не завершено досудове розслідування, відтак може продовжуватись збір фактичних даних, що можуть бути використані як докази вчинення кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_4 .

Враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення та додані матеріали, слідчий суддя вважає доведеною вірогідність існування ризику можливого незаконного впливу підозрюваного на свідків, проте КПК не вимагає при обранні запобіжного заходу в порядку частини 6 статті 193 взагалі покладати на підозрюваних певні обов`язки.

3.5.3. Ризик знищення, приховування або спотворення підозрюваним речей чи документів, які мають істотне значення, обґрунтовувався такими твердженнями: 

« ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень.

Так, у ході досудового розслідування здійснено низку процесуальних та слідчих дій, спрямованих на збирання доказів. В той же час на теперішній час розслідування триває. 

Механізм вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України, передбачав спотворення документів - їх підроблення. Саме ОСОБА_4 організував підроблення щонайменше двох видів документів: коносаментів та ветеринарних сертифікатів. Безпосереднє підроблення цих документів здійснювалося ОСОБА_13 та невстановленою особою на ім`я ОСОБА_33 .

Таким чином, попередні дії в т.ч. ОСОБА_4 свідчать про його схильність та здатність приховувати та спотворювати документи для досягнення свої мети. Вказане безумовно свідчить про існування відповідного ризику. 

У ході розслідування встановлено, що ОСОБА_4 та інші співучасники схильні до спотворення дійсності, знищення речей та документів, які мають значення для справи. 

Наприклад, у ході листування 22.07.2021 між ОСОБА_13 та особою на ім`я ОСОБА_33 останній визнає, що «я чистив усе», маючи на увазі видалення відповідної інформації щодо підроблення коносаментів та ветеринарних сертифікатів. Такі дії ОСОБА_33 пояснив тим, що «був движ і він на всякий випадок все почистив» (т. 4, а.с. 83). 

Таким чином, раніше співучасники злочину вже вдавалися до знищення (чищення) відомостей, які з усієї очевидністю мали відношення для цієї справи. Також очевидним є те, що таке знищення відбувалося з метою завадити викрити себе у вчиненні кримінального правопорушення (бо був движ). 

На цей час, ураховуючи, що процедуру притягнення підозрюваних до кримінальної відповідальності вже розпочато, ризик використання ними усіх засобів для перешкоджання такому притягненню, у т.ч. шляхом знищення певних речей чи документів, їх спотворення чи приховування вкрай зростає. 

А тому сукупність наведених даних підтверджує реальний і високий ризик того, що ОСОБА_4 може вдаватися до підроблення або організації підроблення документів у межах кримінального провадження. Зокрема, існує обґрунтована ймовірність виготовлення або коригування документів з метою спотворення доказів, створення фіктивних підтверджень певних обставин чи забезпечення алібі, а також залучення до цього третіх осіб для приховування своєї ролі. Це потребує врахування при оцінці процесуальних ризиків та визначенні належних заходів запобігання».

Слідчий суддя зазначає, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні фактично ще перебуває на стадії збирання доказів і тривають відповідні процесуальні дії, відтак цілком вірогідним є знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які можуть бути потенційними доказами. Також органом досудового розслідування ще не завершено усі процесуальні дії.

Відтак слідчий суддя висновує про існування такого ризику на цьому етапі досудового розслідування.

3.6. Слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини на підставі наявних матеріалів, заслухавши учасників судового провадження, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні трьох кримінальних правопорушень, доведених ризиків, факт належного оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, а також таке:

1) надані відомості свідчать про вагомість на цьому етапі досудового розслідування наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209, частиною 3 статті 27/частиною 3 статті 358 КК;

2) інкриміновані підозрюваному кримінальні правопорушення відповідно до статті 12 КК класифікується як два особливо тяжких та нетяжкий злочини;

3) підозрюваний має 50 років і відсутня інформація щодо його стану здоров`я, яка перешкоджає застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою;

4) підозрюваний практично не має в Україні соціальних зв`язків;

5) майновий стан підозрюваного є дуже заможним з огляду на контроль понад 15 підприємств із загальним статутним капіталом понад 250 млн грн, володіння стратегічним агропромисловим комплексом і низкою коштовної нерухомості як в Україні, так й за її межами,

6) підозрюваний раніше не судимий,

вважає, що наявні підстави для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, й той же час розмір застави не визначається відповідно до частини 4 статті 183 КПК та не визначається строк дії ухвали на підставі частини 4 статті 197 КПК.

Водночас при розгляді клопотання у порядку частини 6 статті 193 КПК, слідчий суддя перевіряє лише можливість обрання єдиного запобіжного заходу - тримання під вартою, тому відсутня необхідність вирішувати питання щодо можливості застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.

Разом з тим, норми частини 6 статті 193 КПК свідчать, що питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу вирішуватиметься остаточно вже в разі його затримання та доставки до суду, тому строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного, якого оголошено в міжнародний розшук, не обмежується строком, встановленим частиною 1 статті 197 КПК.

Керуючись статтями 131, 132, 176-199, 309, 369-372,532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити клопотання.

2. Обрати щодо підозрюваного  ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

3. Після затримання підозрюваного  ОСОБА_4  не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку впродовж п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошений 19.05.2026.

 

Слідчий суддя ОСОБА_1 _________________