справа № 991/3626/26

провадження №11-сс/991/343/26

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

19 травня 2026 року м.Київ

 

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 , 

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисників підозрюваного ОСОБА_5 адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 та його захисників - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 травня 2026 року про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення,

ВСТАНОВИЛА:

 

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 травня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про роз`яснення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 квітня 2026 року, якою продовжено строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42021000000002568 від 13 грудня 2021 року.

Відмовляючи у задоволенні заяви, слідчий суддя виходив із того, що ухвала від 22 квітня 2026 року є зрозумілою, не містить положень, які допускають неоднозначне тлумачення, а доводи сторони захисту фактично стосуються порядку виконання судового рішення та тлумачення положень чинного законодавства, що не є предметом роз`яснення в порядку ст.380 КПК.

Разом з тим слідчий суддя зазначив, що з огляду на вже виконаний підозрюваним обов`язок та здачу паспортів до уповноважених органів міграційної та дипломатичної служб повторно здавати їх до інших органів немає необхідності. За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для роз`яснення судового рішення.

 

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи осіб, які її подали.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, підозрюваний ОСОБА_5 та його захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 звернулися з апеляційною скаргою, у якій просили скасувати ухвалу слідчого судді від 06 травня 2026 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про роз`яснення ухвали слідчого судді від 22 квітня 2026 року.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянти зазначали, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для роз`яснення судового рішення, оскільки у сторони захисту виникла об`єктивна необхідність у з`ясуванні того, чи є належним виконанням покладеного на підозрюваного обов`язку здача паспортів до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області, а дипломатичного паспорта - до Міністерства закордонних справ, здійснена на виконання попередньої ухвали слідчого судді.

На думку осіб, які подали апеляційну скаргу, відмінність формулювань попередніх ухвал слідчих суддів щодо органу, до якого мають бути здані відповідні документи, а саме за місцем проживання або за місцем реєстрації підозрюваного, створює правову невизначеність та ризик довільного тлумачення належності виконання покладеного на нього процесуального обов`язку.

Також апелянти вказують, що слідчий суддя фактично надав відповідь на поставлене стороною захисту питання у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, зазначивши про відсутність необхідності повторно здавати паспорти до інших органів, однак безпідставно відмовив у належному процесуальному оформленні такого роз`яснення. На їх переконання, заява про роз`яснення судового рішення не була спрямована на зміну змісту ухвали, скасування або зміну покладеного обов`язку, а стосувалася виключно усунення неясності щодо його виконання.

 

Позиції учасників судового провадження.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисники у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити з наведених у ній підстав.

Прокурор у судове засідання не з`явився, подав до суду письмові пояснення, у яких вважав доводи апеляційної скарги надуманими та такими, що не спростовують висновків слідчого судді, у зв`язку з чим просив врахувати ці пояснення, провести апеляційний розгляд за його відсутності та відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

З урахуванням положень ч.4 ст.405 КПК та позиції учасників судового провадження колегія суддів вважала за можливе провести апеляційний розгляд за відсутності прокурора.

 

Мотиви суду.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

За положеннями ч.1 ст.380 КПК якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Роз`яснення судового рішення полягає у викладенні його у більш ясній та зрозумілій формі і, виходячи зі змісту цієї норми, може бути здійснене лише у разі, якщо без такого роз`яснення судове рішення складно виконати у зв`язку з неясністю його змісту або можливістю неоднозначного тлумачення.

Отже, роз`ясненню підлягає не будь-яке судове рішення, з яким учасник провадження не погоджується або щодо виконання якого в нього виникають додаткові питання, а лише таке рішення, зміст якого є нечітким, суперечливим або допускає різне розуміння його висновків.

При цьому суд, роз`яснюючи судове рішення, не вправі змінювати його зміст, доповнювати новими положеннями, вирішувати питання, які не були предметом судового розгляду, або фактично визначати новий спосіб чи порядок виконання постановленого рішення.

Саме тому роз`яснення судового рішення в порядку ст.380 КПК не може підміняти собою апеляційне оскарження відповідного рішення, звернення із клопотанням про зміну чи скасування запобіжного заходу або покладених на особу процесуальних обов`язків, а також не є процесуальним механізмом отримання консультації щодо подальших дій учасника провадження під час виконання судового рішення.

Як убачається з матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 квітня 2026 року продовжено строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у виді застави.

Зокрема, цією ухвалою на підозрюваного покладено обов`язок здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України за місцем реєстрації свій паспорт для виїзду за кордон, а до інших відповідних органів державної влади - інші документи, що дають право на виїзд з України.

У поданій заяві про роз`яснення судового рішення сторона захисту посилалася на те, що раніше ОСОБА_5 уже виконав аналогічний обов`язок, здавши паспорти громадянина України для виїзду за кордон до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області, а дипломатичний паспорт - до Міністерства закордонних справ.

При цьому підставою для звернення із заявою про роз`яснення судового рішення сторона захисту визначила відмінність формулювань у попередніх ухвалах слідчих суддів щодо органу, до якого мають бути здані відповідні документи, а саме за місцем проживання або за місцем реєстрації підозрюваного.

Отже, зі змісту заяви вбачається, що сторона захисту фактично просила слідчого суддю підтвердити, чи є раніше вчинені ОСОБА_5 дії належним виконанням обов`язку, продовженого ухвалою від 22 квітня 2026 року, та чи повинен підозрюваний вчиняти додаткові дії щодо передачі паспортів до іншого органу Державної міграційної служби України.

За таких обставин слідчий суддя обґрунтовано виходив із того, що поставлені у заяві питання стосуються не змістовної неясності ухвали від 22 квітня 2026 року, а порядку виконання покладеного на підозрюваного процесуального обов`язку з урахуванням уже вчинених ним дій та попередніх судових рішень.

Водночас сама по собі наявність у попередніх ухвалах слідчих суддів різних формулювань щодо органу, до якого підозрюваний мав здати відповідні документи, не свідчить про незрозумілість саме ухвали слідчого судді від 22 квітня 2026 року.

Зміст цієї ухвали в оспорюваній частині є визначеним: підозрюваному продовжено строк дії обов`язку здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон до органу Державної міграційної служби України за місцем реєстрації, а інші документи, що дають право на виїзд з України, - до інших відповідних органів державної влади.

Тобто резолютивна частина ухвали містить конкретне формулювання покладеного на підозрюваного обов`язку та не допускає різного розуміння того, який саме обов`язок продовжено слідчим суддею.

Фактично ж доводи сторони захисту зводяться до необхідності отримати від суду відповідь на питання про те, чи охоплюється виконанням цього обов`язку попередня здача паспортів до іншого територіального органу Державної міграційної служби України, а також чи має підозрюваний додатково вчиняти дії з їх передачі до органу за місцем реєстрації.

Однак такі питання стосуються не роз`яснення змісту судового рішення, а оцінки належності його виконання та визначення подальшого способу дій підозрюваного, що виходить за межі ст.380 КПК. При розгляді заяви про роз`яснення судового рішення слідчий суддя не наділений повноваженнями вирішувати питання про зарахування раніше вчинених дій як належного виконання процесуального обов`язку або визначати порядок переміщення документів між органами державної влади.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що ухвала від 22 квітня 2026 року є зрозумілою, а наведені стороною захисту обставини не свідчать про наявність передбачених ст.380 КПК підстав для її роз`яснення.

Доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя фактично сам надав роз`яснення у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, проте безпідставно відмовив у задоволенні заяви, також не спростовують правильності прийнятого рішення.

Дійсно, в оскаржуваній ухвалі слідчий суддя зазначив, що з огляду на вже виконану підозрюваним ухвалу та здачу паспортів до уповноважених органів міграційної та дипломатичної служб повторно здавати їх до інших органів немає необхідності.

Разом з тим наведене міркування не змінює процесуальної природи поданої заяви та не свідчить про наявність у судовому рішенні такої неясності, яка потребувала б його роз`яснення в порядку ст.380 КПК.

Зазначений висновок слідчого судді є оцінкою доводів заявників у межах перевірки наявності підстав для роз`яснення судового рішення. Він не означає, що резолютивна частина ухвали від 22 квітня 2026 року була нечіткою або допускала різне тлумачення, а також не перетворює питання належності виконання процесуального обов`язку на предмет роз`яснення судового рішення.

Тому сам факт наведення слідчим суддею відповідного зауваження у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали не є підставою для висновку про необхідність задоволення заяви про роз`яснення судового рішення.

Посилання апелянтів на ризик можливого довільного тлумачення стороною обвинувачення факту виконання підозрюваним відповідного обов`язку також не є самостійною підставою для роз`яснення судового рішення.

Такий ризик, про який зазначала сторона захисту, пов`язується не з нечіткістю формулювання ухвали від 22 квітня 2026 року, а з можливими майбутніми процесуальними діями або оцінкою поведінки підозрюваного іншими учасниками кримінального провадження.

Водночас роз`яснення судового рішення не може здійснюватися з метою попереднього врегулювання можливих спорів щодо належності його виконання або запобігання гіпотетичним процесуальним ризикам, які можуть виникнути у майбутньому.

У разі виникнення спору щодо виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків відповідні обставини можуть бути предметом оцінки у межах того процесуального питання, з яким вони будуть пов`язані. Однак це не змінює висновку про відсутність підстав для роз`яснення судового рішення саме в порядку ст.380 КПК.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що заява сторони захисту фактично спрямована на отримання відповіді щодо порядку виконання ухвали та правових наслідків уже вчинених підозрюваним дій, а не на усунення неясності судового рішення.

Відтак, з урахуванням того, що ухвала слідчого судді від 22 квітня 2026 року постановлена з дотриманням вимог ст.372 КПК, її положення не допускають різночитання, а слідчий суддя надав належну оцінку аргументам та доводам заявників, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок про відмову у задоволенні заяви про її роз`яснення. При цьому колегія суддів під час розгляду цієї апеляційної скарги на судове рішення від 06 травня 2026 року не надає правової оцінки правомірності мотивів та підстав прийняття ухвали слідчого судді від 22 квітня 2026 року, про роз`яснення якої просила сторона захисту.

На підставі викладеного колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді від 06 травня 2026 року законною та обґрунтованою, прийнятою з додержанням вимог КПК. Правових підстав для скасування цього судового рішення за викладеними в апеляційній скарзі обставинами під час апеляційного розгляду не встановлено, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала слідчого судді - без змін.

Керуючись ст.380, 395, 404, 405, 407, 419 КПК, колегія суддів

 

ПОСТАНОВИЛА:

 

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 травня 2026 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

 

Судді:

 

 

 

_______________ _______________ _______________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3