справа № 991/5579/26

провадження № 2-з/991/20/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

ОКРЕМА ДУМКА

судді Вищого антикорупційного суду Ткаченка О.В. до ухвали від 

18 травня 2026 року у справі № 991/5579/26

(провадження № 2-з/991/20/26)

18 травня 2026 року місто Київ

18 травня 2026 року колегією суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді Крикливої Т.Г., суддів Ткаченка О.В. і Чернової О.В. у цивільній справі за № 991/5579/26 (провадження № 2-з/991/20/26) була постановлена ухвала про задоволення заяви прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про забезпечення позову у цивільній справі за його позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і накладений арешт на актив, який є предметом спору, а саме на транспортний засіб «Toyota Land Cruiser». 2022 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 із забороною його виїзду, вивезення (переміщення) за межі території України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 35 ЦПК України: «Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення».

З цією ухвалою я не згоден з огляду на таке.

Перше.

Вважаю, що у суду були відсутні визначені нормами ЦПК України підстави для розгляду цієї заяви, а відповідно, і для її задоволення.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 151 ЦПК України: «До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі».

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 153 ЦПК України: «Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу».

Відповідно до вимог п. 15 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір»: «Судовий збір не справляється за подання позовної заяви у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави».

Прокурор не додав до заяви документа, що підтверджує сплату судового збору.

Судовий збір за подання до суду заяви про забезпечення цивільного позову справляється у розмірі, визначеному п. п. 4 п. 1. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», що встановлено ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, заява прокурора про забезпечення позову не могла бути розглянута судом, а підлягала поверненню.

Крім того, слід зазначити, що з огляду на вимоги ч. ч. 1 і 2 ст. 133 ЦПК України судовий збір є складовою судових витрат, розподіл яких здійснюється судом за наслідком розгляду справи у відповідності до ст. ст. 141 і 142 ЦПК України, тобто у разі задоволення позову прокурора сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення позову мав би бути покладений на відповідача.

Вважаю, що за таких обставин заяву про забезпечення позову необхідно було повернути прокурору.

Друге.

14 травня 2026 року (під час мого перебування у відпустці з 11 по 15 травня 2026 року) головуюча суддя самостійно без узгодження зі мною призначила судове засідання у цій справі на 18 травня 2026 року о 08:45 і про це заздалегідь мене не повідомила.

18 травня 2026 року я перебував на робочому місці у своєму робочому кабінеті приблизно з 08:00, але до мене ніхто не приходив і не повідомляв про судове засідання, а про нього я дізнався пізніше лише о 09:23 коли взяв телефон і побачив у чаті колегії «Постіна колегія» у застосунку WhatsApp повідомлення, що на 18 травня 2026 року о 08:45 призначене судове засідання у зазначеній справі (оскільки мав тимчасовий гострий розлад здоров`я), а о 09:41 там же з`явилося повідомлення про необхідність підписати скорочену ухвалу у цій справі. Надалі, з 10:00 до 13:00 у приміщенні по проспекту Берестейському, а з 14:00 до 17:00 у приміщенні по вулиці Хрещатик, я приймав участь у судових засіданнях з розгляду кримінальних справ, а тому у мене була відсутня можливість як ознайомитися із заявою прокурора, так і взагалі приділити час цій справі. Тільки після 17:00 18 травня 2026 року я отримав змогу ознайомитися з матеріалами по цій справі у системі документообігу суду Д3.

З огляду на наведені обставини, у призначеному на 18 травня 2026 року о 08:45 судовому засіданні я участі не приймав. 

Крім того, заява прокурора про розгляд його заяви про забезпечення позову без його участі не містить підстав для розгляду без участі та посилань на обставини, які унеможливлюють участь прокурора у судовому засіданні, а тому

необхідно було викликати прокурора у судове засідання та розглядати заяву про забезпечення позову за його участі, як то передбачено ч. 5 ст. 153 ЦПК України.

Слід звернути увагу на те, що у п. 4.3.5 цієї ухвали зазначено таке: «При цьому згідно з інформації отриманої на запит суду з Єдиного державного реєстру транспортних засобів № 2746641 від 18.05.2026 вбачається, що власником транспортного засобу «Toyota Land Cruiser», 2022 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 є ОСОБА_2 ».

Я у складі суду не приймав будь-яких рішень щодо звернення із цим запитом до Єдиного державного реєстру транспортних засобів і це питання зі мною не обговорювалося.

Більше того, за приписами ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Натомість, у даному випадку не мало місце саме витребування доказів і судом не була встановлена наявність сумнівів у добросовісному здійсненні прокурором процесуальних прав або виконанні ним обов`язків щодо подання доказів.

Вважаю, що за таких обставин були відсутні підстави для задоволення заяви прокурора про забезпечення позову, а розгляд його заяви необхідно було провести складом колегії суддів за участі прокурора. 

суддя      Олег ТКАЧЕНКО