Справа № 991/372/26

Провадження 1-кп/991/4/26

 

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

 

У Х В А Л А

 

06 травня 2026 року м. Київ

 

Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора в режимі відеконференції 

з власних технічних засобів ОСОБА_5 ,

обвинуваченого в залі суду ОСОБА_6 ,

обвинуваченого в режимі відеконференції 

з власних технічних засобів ОСОБА_7 ,

захисників - адвокатів в режимі відеконференції 

з власних технічних засобів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 

 

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні зали суду в місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року, за обвинуваченням 

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Росохи Самбірського р-ну Львівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Сніжинськ, російської федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 . Останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Боромля Тростянецького р-ну Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Львів, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_15 ,  ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с. Липча Хустського р-ну Закарпатської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_5 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця с. Пустовійтівка Роменського р-ну, Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м. Львів, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_8 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_17 ,  ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця м. Астрахань російської федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_9 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Острівка Очаківського р-ну Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_10 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_11 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженця м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_12 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_19 ,  ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженця м. Дубно Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_13 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_20 ,  ІНФОРМАЦІЯ_11 , уродженця с. Великий Житин Рівненського р-ну Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_14 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_15 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_21 ,  ІНФОРМАЦІЯ_12 , уродженця с. Путивль Путивльського р-ну Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_16 . Останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_16 

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

 

До Вищого антикорупційного суду надійшов вищезазначений обвинувальний акт. У справі триває підготовче провадження.

06 травня 2026 року засобами електронного зв`язку до суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 про продовження на два місяці строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті щодо ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року з іншими обвинуваченими: ОСОБА_19 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , свідками: ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , а також особами, які вказані в обвинувальному акті щодо ОСОБА_7 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначила, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 травня 2024 року до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням застави у розмірі 6700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 20 287 600 грн. 09 травня 2024 року ОСОБА_7 звільнено з-під варти у зв`язку із внесенням застави у вказаному розмірі та покладено обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України. В подальшому ухвалами слідчих суддів продовжувались строки дії обов`язків, покладених на ОСОБА_7 . Останній раз ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13 березня 2026 року строк дії обов`язків продовжено на два місяці, тобто до 13 травня 2026 року включно.

Відтак на теперішній час існує необхідність продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 процесуальних обов`язків з урахуванням існування наявних ризиків, які дають підстави вважати можливим переховування останнього від суду, здійснення ним незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Ризик переховування від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у пособництві у вчиненні особливо тяжких корупційних злочинів, що передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Загроза бути підданим такому покаранню сама по собі є підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення інкримінованих злочинів, ОСОБА_7 може планувати втечу за кордон, тимчасово окуповану територію України, або переховуватися на території України з метою уникнення кримінальної відповідальності. Зважаючи на бронювання від військової служби, наявність у ОСОБА_7 паспортів громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 09 лютого 2023 року, НОМЕР_2 від 29 вересня 2016 року та значних матеріальних статків, останній має можливість тривалий час переховуватися як за кордоном, так і на території України. У період воєнного стану по даний час ОСОБА_7 19 разів покидав межі України. Крім того, сторона обвинувачення просить врахувати те, що ОСОБА_7 обіймав посаду заступника Міністра аграрної політики та продовольства України, а також його обізнаність у галузі права, напрацьовані ним ділові зв`язки, у тому числі серед працівників правоохоронних органів, які обвинувачений може використати для переховування від суду. Наведені вище обставини, на думку сторони обвинувачення, дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування обвинуваченого ОСОБА_7 від суду. Саме тому є необхідним і виправданим продовження строку дії, раніше покладених на ОСОБА_7 обов`язків, - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Ризик незаконного впливу ОСОБА_7 на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) прокурор обґрунтовує тим, що частина службових осіб ГУ ДГК в Сумській області, яким відомі обставини кримінального провадження, не знали про існування плану вчинення злочину, направленого на заволодіння землями ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія». З огляду на викладене, зв`язки, напрацьовані ОСОБА_7 на посаді заступника Міністра аграрної політики та продовольства України, можуть бути ним використані з метою незаконного впливу на службових осіб Держгеокадастру, зокрема на свідків - працівників ГУ ДГК в Сумській області щодо обставин вчинення інкримінованих ОСОБА_7 злочинів. Крім того, ОСОБА_7 може незаконно впливати на власників земельних ділянок, сформованих за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», оскільки має їхні персональні дані та засоби зв`язку, а також може впливати на власників земельних ділянок використовуючи їхню залежність від договірних відносин з ТОВ «АФ Довіра 2008» по оренді землі. З огляду на викладене, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Саме тому продовження судом строку дії обов`язку, покладеного на обвинуваченого ОСОБА_7 , утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні, зі свідками, а також особами, які вказані у повідомленні про підозру ОСОБА_7 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, є необхідним і виправданим.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином прокурор обґрунтовує тим, що в ході досудового розслідування за результатами розгляду клопотань сторони обвинувачення слідчим суддею ВАКС 04 жовтня 2023 року постановлено ухвали про дозвіл на проведення обшуку ряду житлових та офісних приміщень (судові справи № 991/8699/23, № 991/8700/23, № 991/8697/23, № 991/8698/23, № 991/8696/23), які пов`язані безпосередньо з ОСОБА_11 та його довіреними особами, у тому числі ОСОБА_7 . В подальшому стороною обвинувачення отримано відомості про витік інформації, що стосується вищевказаних обшуків, які заплановано провести у жовтні 2023 року. Окрім цього, відповідно до інформації детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000585, невстановленими особами з використанням логіну та паролю судді Шевченківського районного суду м. Києва із застосуванням повного доступу здійснено контекстний пошук: 52019000000000585, а також перегляд 100 судових рішень постановлених у цьому кримінальному провадженні. За рахунок цього, невстановлені особи одержали доступ до інформації, що становить таємницю досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. Прокурор вважає встановленим, що ОСОБА_11 та ОСОБА_7 будували плани по встановленню контролю над Національною академією аграрних наук України шляхом призначення підконтрольної особи президентом НААН, для чого планували використати наявний вплив, зокрема, у судовій гілці влади та мережі НААН. Також прокурор вважає встановленим, що ОСОБА_11 та ОСОБА_7 здійснювали систематичний вплив на низку судів з метою забезпечення прийняття ними потрібних співучасникам рішень не на користь державних підприємств, у справах між ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» з однієї сторони та ГУ ДГК в Сумській області з іншої сторони. Наведене свідчить про наявність високого ризику перешкоджання кримінальному провадженню шляхом тиску на судову гілку влади. Крім цього, за час перебування ОСОБА_7 на посаді, у нього склалися тісні зв`язки з представниками низки органів державної влади, представників силового блоку, експертних установ, які обвинувачений може використовувати для перешкоджання кримінальному провадженню з метою уникнення кримінальної відповідальності.

З огляду на заявлені ризики, які не зменшилися та продовжують існувати, сторона обвинувачення вбачає необхідність у продовженні дії обов`язків, покладених на ОСОБА_7 ще на два місяці. У разі, якщо суд не продовжить строк дії цих обов`язків, це унеможливить досягнення мети застосування запобіжного заходу та не дозволить запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Позиції учасників кримінального провадження

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав подане клопотання та зазначив, що наразі продовжують існувати три ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які зберігають свою актуальність та інтенсивність. Зокрема, йдеться про ризик переховування обвинуваченого від суду, ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків, інших обвинувачених, експертів і спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, а також ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. На обґрунтування зазначених ризиків прокурор послався на тяжкість інкримінованого злочину та можливість призначення покарання за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, що може спонукати ОСОБА_25 до ухилення від суду. Крім того, зазначив, що у разі непродовження покладених обов`язків існуватиме можливість безперешкодного виїзду за межі України. Також прокурор звернув увагу на значний матеріальний стан обвинуваченого, який може сприяти його переховуванню. Окремо було наголошено на стадії судового розгляду, оскільки на даний час ще не допитані свідки та інші учасники кримінального провадження, а також не досліджені письмові та інші докази. Крім того, послався на те, що у клопотанні наведені обставини, які, на думку сторони обвинувачення, свідчать про можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом впливу на судові органи у пов`язаних судових процесах, що стосуються земельних ділянок державної власності. У зв`язку з наведеним прокурор вважав, що зазначені ризики продовжують існувати й на теперішній час, а тому є необхідність у продовженні строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 обов`язків ще на два місяці.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_9 у судовому засіданні захист повідомив, що за весь період досудового розслідування не виявлено жодних нових обставин, які б обґрунтовували клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на ОСОБА_7 обов`язків. Захист зазначив, що клопотання не відповідає вимогам п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України, оскільки, окрім викладення обставин, воно повинно містити посилання на матеріали, якими ці обставини підтверджуються. Сторона захисту наголосила, що ОСОБА_7 , перебуваючи за кордоном, дізнався про існування даного кримінального провадження та намір повідомити йому про підозру, після чого добровільно повернувся із закордонного відрядження, прибув до органу досудового розслідування та отримав повідомлення про підозру. На думку захисту, така поведінка свідчить про відсутність ризику переховування від слідства чи суду. Також захист звернув увагу, що серед додатків до клопотання відсутні будь-які документи, які хоча б опосередковано підтверджували намір ОСОБА_7 залишити територію України, виїхати за кордон або на тимчасово окуповану територію. Зазначив, що ОСОБА_7 виїжджав за межі України виключно у службові відрядження під час роботи в Міністерстві аграрної політики, а після припинення трудових відносин такі поїздки припинилися. Крім того, захист вказав, що ОСОБА_7 не має значних матеріальних статків, а орган досудового розслідування не конкретизував, що саме мається на увазі під «значними матеріальними статками», та не надав жодних підтверджуючих документів. На переконання сторони захисту, такі твердження прокурора є голослівними. Окремо захист зазначив, що Міністерство аграрної політики фактично припинило діяльність майже рік тому, а його керівництво ще до ліквідації двічі змінювалося. Попри це, прокурор продовжує посилатися у клопотанні на обставини, які не відповідають актуальному стану речей. Захист також підкреслив, що з моменту обрання запобіжного заходу й до теперішнього часу не здобуто жодних доказів, навіть непрямих, які б свідчили про наявність у ОСОБА_7 зв`язків у правоохоронних органах або про намір використати такі зв`язки з метою перешкоджання слідству чи ухилення від правосуддя. Крім цього, сторона захисту звернула увагу, що у підготовчому судовому засіданні був присутній представник власників земельних ділянок, однак від нього жодного разу не надходило заяв про будь-який тиск з боку ОСОБА_7 чи інші дії, які могли б бути розцінені як вплив на учасників провадження. Також відсутні будь-які зареєстровані кримінальні провадження щодо можливого тиску ОСОБА_7 на судові органи. Захист повторно наголосив, що починаючи з 2023 року державні підприємства підпорядковуються Фонду державного майна України, а не НААН, у зв`язку з чим НААН більше не має відношення до діяльності таких підприємств. Незважаючи на це, прокурор продовжує посилатися на зазначену обставину як на підставу існування ризиків, хоча вона не відповідає дійсності. З огляду на викладене, сторона захисту просила відмовити у задоволенні клопотання, оскільки воно не відповідає вимогам кримінального процесуального закону щодо змісту та належного обґрунтування процесуальних документів.

Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначив, що сторона захисту надала ґрунтовні та детальні заперечення щодо доводів прокурора, які він повністю підтримує, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні поданого прокурором клопотання.

Суд, вирішуючи подане прокурором клопотання, встановив такі факти та обставини.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 09 травня 2024 року (справа № 991/3710/24, провадження 1-кс/991/3747/24) до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. ОСОБА_7 визначено розмір застави у розмірі 6700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 20 287 600 грн. 00 коп. У разі внесення застави на ОСОБА_7 покладено обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України (том 3, а.с. 19-30).

Того ж дня ОСОБА_7 звільнено з під варти, у зв`язку із внесенням застави у розмірі 20 287 600 грн. 00 коп.

В подальшому ухвалами Вищого антикорупційного суду від 28 червня 2024 року, 23 серпня 2024 року, 21 жовтня 2024 року, 19 грудня 2024 року, 17 лютого 2025 року, 14 квітня 2025 року, 11 червня 2025 року, 06 серпня 2025 року, 01 жовтня 2025 року, 26 листопада 2025 року, 22 січня 2026 року продовжувалися строки дії обов`язків, покладених на ОСОБА_7 .

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13 березня 2026 року продовжено на два місяці, тобто до 13 травня 2026 року включно, строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з приводу обставин викладених в обвинувальному акті щодо ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року зі іншими обвинуваченими: ОСОБА_19 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , свідками: ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , а також особами, які вказані в обвинувальному акті щодо ОСОБА_7 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Оцінка судом доводів прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 .

Розділ II КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

Частинами 1, 2, 3 ст. 331 КПК України встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Оцінюючи доводи прокурора, зазначені у поданому клопотанні, суд керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням особливостей, визначених ч. 7 ст. 194 КПК України, відповідно до яких обов`язки, передбачені частинами 5 та 6 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Враховуючи положення ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та встановити, чи існують обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з`явились нові ризики, які виправдовують покладення на особу певних обов`язків.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати ризики, що визначені у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ризик переховуватися від суду, ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, для констатації існування ризику має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до версії обвинувачення, яка викладена в обвинувальному акті, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_6 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , у період з 21 липня 2017 року по 09 серпня 2021 року, умисно, з корисливих мотивів та з корисливою метою, вчинив пособництво у заволодінні шляхом зловживання службовими особами ГУ ДГК у Сумській області своїм службовим становщем в інтересах ТОВ "АФ "Довіра 2008" та його бенефіціарного власника ОСОБА_26 1250 земельними ділянками загальною площею 2499,1387 га, розміщеними на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, сформованими за рахунок землі, яка перебувала у постійному користуванні ДП "ДГ "Іскра" та ДП "ДГ "АФ Надія", ринкова вартість яких на момент переходу у приватну власність становила 280 702 336 грн., на користь третіх осіб, чим завдано збитків державі на вказану суму. Крім того, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_6 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , у період з 21 липня 2017 року по 09 серпня 2021 року, умисно, з корисливих мотивів та з корисливою метою, вчинив пособництво у незакінченому замаху на заволодіння шляхом зловживання службовими особами ГУ ДГК у Сумській області своїм службовим становищем в інтересах ТОВ "АФ "Довіра 2008" 293 земельними ділянками загальною площею 3244, 4989 га, розміщеними на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, сформованими за рахунок землі, яка перебувала у постійному користуванні ДП "ДГ "Іскра" та ДП "ДГ "АФ Надія", на користь третіх осіб, ринкова вартість яких на момент формування становила 195 702 295 грн.

Обвинуваченням визначено, що розмір шкоди, завданої злочином, складає 280 702 336 грн.

Вказане обвинувачення є серйозними, охоплює тривалий період, містить два епізоди, вчинене за попередньою змовою з службовими особами ГУ ДГК у Сумській області, іншими особами, та в інтересах представників бізнесу.

Обвинувачення вказує, що ОСОБА_7 був залучений до вчинення злочину як довірена особа ОСОБА_11 не пізніше 21.07.2017 для, зокрема, юридичного супроводу судових справ між ГУ ДГК у Сумській області та державними підприємствами з метою недопущення постановлення рішень на користь останніх, який полягатиме у підготовці проєктів відповідних судових рішень та юридичних позицій, наданні порад та вказівок начальнику юридичного управління ГУ ДГК у Сумській області ОСОБА_15 , яка представляє інтереси Головного управління в цих судових справах; ініціювання включення земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» до переліку на проведення земельних торгів у ході реалізації плану вчинення злочину тощо. В обвинувальному акті зазначено як конкреті дії ОСОБА_7 так і співучасників, спрямовані на вчинення злочину.

Дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 3 ст.15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, які відповідно до класифікації злочинів за ступенем тяжкості, закріпленої у ст. 12 КК України, належать до особливо тяжких злочинів, за що передбачене покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Також суд враховує, що з огляду на положення ст. 45 КК України цей злочин належить до категорії корупційних, що, як правило, виключає можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, звільнення від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України, а також призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України.

Сторона захисту не ставить під сумнів обгрунтованість підозри щодо ОСОБА_7 , а відтак колегія суддів дотримується свого попереднього висновку про її обгрунтованість.

Ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_7 від суду.

Існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для обвинуваченого ОСОБА_7 бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати, виходячи виключно з суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (п. 33 рішення у справі «W v.Switzerland», заява № 14379/88, 26.01.1993).

З цього слідує, що саме по собі обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину не є беззаперечним свідченням того, що в обвинуваченого існує бажання переховуватись від суду, а тому така обставина має значення лише у випадку встановлення інших релевантних факторів.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України продовжено, та він діє дотепер.

Водночас, попри існуючі наразі обмеження щодо перетину державного кордону чоловіками призовного віку, суд не виключає можливість здійснювати перетин кордону навіть в умовах воєнного стану з огляду на наявність у обвинуваченого ОСОБА_7 двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон, а також внаслідок бронювання останнього за місцем роботи. 

Крім того, обвинувачений ОСОБА_7 , члени його сім`ї, родичі володіють значними активами, а саме: ОСОБА_7 володіє земельною ділянкою № 4610136900:05:003:0110 (частка 1/4), загальною площею 0, 0781 га, розташованою в АДРЕСА_7 , житловим будинком (частка 18/100), реєстраційний номер 493824046101, загальною площею 382, 2 кв.м., розташованим у АДРЕСА_7 та об`єктами незавершеного будівництва (квартирою загальною площею 75 кв.м, за адресою АДРЕСА_17 та машиномісцем загальною площею 13,9 кв.м., за адресою АДРЕСА_18 ). Колишня дружина ОСОБА_7 - ОСОБА_27 володіє квартирою (частка власності: 1 Ціна нерухомого майна, встановлена в договорі: 944620,07), реєстраційний номер 2655390380000, загальною площею 38,9 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_19 ; квартирою (частка власності: 4/5), ресєтраційний номер 1426135246239, загальною площею 64,9 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_20 . Батько ОСОБА_7 - ОСОБА_28 володіє житловим будинком (частка власності: 62/100), реєстраційний номер 49382446101, загальною площею 382, 2 кв.м., розташованим у АДРЕСА_7 , квартирою (частка власності 1/18), реєстраційний номер 116326846101, загальною власністю 66, 9 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_21 , квартирою (частка власності 1/1), реєстраційний номер 20368677, загальною площею 35,3, розташованою за адресою: АДРЕСА_22 , приміщенням квартири спільного заселення; площа підвалу - 2,0 кв.м. (частка власності 1/1), реєстраційний номер 20580994, загальною площею 24,0 кв.м, розташованим за адресою: АДРЕСА_22 . Мати ОСОБА_7 - ОСОБА_29 володіє земельною ділянкою № 1668894946227, загальною площею 0,0423 га, земельною ділянкою (частка власності 1/2), за № 702749546101, загальною площею 0,0781 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_7 , № 4610136900:05:003:0110, квартирою (частка власності 1/1), реєстраційний номер 138390246101, загальною площею 60,2 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_23 . Рідний брат ОСОБА_7 - ОСОБА_30 володіє гаражем (частка власності: 99/100), реєстраційний номер 2003303046101, загальною площею 117,7кв.м, розташованим за адресою: АДРЕСА_7 , гараж Б, квартирою (частка власності: 2/3), реєстраційний номер 775874780000, загальною площею 73 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_24 . Колишня теща ОСОБА_7 - ОСОБА_31 володіє земельною ділянкою (частка власності 1:1), реєстраційний номер 2568038046120, загальною площею 2,0198 га, земельною ділянкою (частка власності 1:1), реєстраційний номер 2568025046120, загальною площею 0, 8877 га, земельною ділянкою (частка власності 1:1), реєстраційний номер 2568012246120, загальною площею 0,3375 га, земельною ділянкою (частка власності 1:1), реєстраційний номер 137485046239, загальною площею 0,1989, розташованою у Львівській області, Радехівському районі, с. Увин, земельною ділянкою (частка власності 1:1), реєстраційний номер 137430946239, 025 га, розташованою у Львівській області, Радехівському районі, с. Увин, земельною ділянкою (частка власності 1:1), реєстраційний номер 136505446239, загальною площею 0,3374 га, розташованою за адресою: Львівська область, Радехівський район, с/рада Увинська, земельною ділянкою (частка власності 1:1), реєстраційний номер 136447346239, загальною площею 1,1249 га, розташованою за адресою: Львівська область, Радехівський район, с/рада Увинська, земельною ділянкою (частка власності 1:1), реєстраційний номер 136375046239, загальною площею 2,5104 га, розташованою за адресою: Львівська область, Радехівський район, с/рада Увинська. Сестра колишньої дружини ОСОБА_7 - ОСОБА_32 володіє об`єктом незавершеного будівництва, реєстраційний номер 2051406046239, за адресою: АДРЕСА_25 , будівлею (частка власності 1/2),реєстраційний номер 1819440446239, загальною площею 1357, 2 кв.м, за адресою: Львівська область, Радехівський район, м. Радехів, вул. Стоянівська, буд. 27, земельною ділянкою (частка власності 1/1), реєстраційний номер 1674962146239, загальною площею, 0,0164 га, за адресою: АДРЕСА_25 , квартирою, реєстраційний номер 1005981346239, загальною площею 62 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_26 , нежитловою будівлею (частка власності 1:1), реєстраційний номер 18801028, загальною площею 300,1 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_27, нежитловою будівлею (частка власності 1:1), реєстраційний номер 1843739, загальною площею 34,2, розташованою за адресою: АДРЕСА_28, нежитловою будівлею (частка вдасності 1/1), реєстраційни номер 21761575, загальною площею 265, 0 кв.м, розташованою за адресою: АДРЕСА_29 (том 3, а.с. 82-86).

Крім того, ОСОБА_7 володіє автомобілем марки AUDI A3, 2016 року випуску, колишня дружина - автомобілем марки VOLKSWAGEN T-ROC, 2020 року випуску, батько - автомобілем марки SKODA OCTAVIA, 2015 року випуску, рідний брат - автомобілем марки MERSEDES-BENZ GLE 43 AMG 4 MATIC, 2016 року випуску та автомобілем марки MINI COOPER D COUNTRYMAN, 2017 року випуску (том 3, а.с. 87). 

Вказані обставини у поєднанні з тяжкістю інкримінованих кримінальних правопорушень, за які законом передбачено суворе покарання, об`єктивно підвищують ризик його ухилення від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Більше того, ризик переховування від суду не обмежується можливістю ухилення обвинуваченого ОСОБА_7 у спосіб виїзду за межі України, а й охоплює також імовірність його переховування на території держави, з огляду на достатній його матеріальний стан. У зв`язку з цим, сам по собі факт передання ним на зберігання документа, що дає право на виїзд за кордон, не усуває зазначеного ризику. Водночас у разі не продовження дії покладених на нього мінімальних процесуальних обов`язків, отримання у розпорядження ОСОБА_7 паспорта створить реальну можливість залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Ураховуючи, що кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинуваченого, визначення можливих негативних для обвинуваченого наслідків у вигляді можливого ув`язнення у майбутньому, робить цей ризик достатньо високим. На даний час захисту відкрито матеріали досудового розслідування, які сторона обвинувачення має намір використовувати як докази, а відтак обвинувачені мають можливість оцінити вагомість вказаних доказів та надати перевагу незаконним діям з метою уникнення відповідальності, зокрема і переховуванню від суду.

Зазначені обставини у сукупності із тяжкістю покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі ймовірного засудження, усіма іншими обставинами, що враховуються при обранні запобіжного заходу, дають Суду підстави вважати обґрунтованою позицію прокурора про існування ризику переховування останнього від суду на високому рівні.

Ризик незаконного впливу ОСОБА_7 на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Оцінюючи можливість впливу на свідків/інших обвинувачених суд виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками/обвинуваченими у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків чи інших обвинувачених існує до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків/інших обвинувачених та дослідження їх судом.

Разом із цим, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків та інших обвинувачених, обвинувачений ОСОБА_7 знає як їх персональні дані, так і зміст наданих ними показань на стадії досудового розслідування.

Також, не залишається поза увагою колегії суду і те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів у співучасті з іншими особами, які є обвинуваченими у цій справі, із залученням осіб, добросовісність яких прокурором ставиться під сумнів. Відтак вплив щодо формування спільної позиції у справі може мати сприятливі наслідки для інтересів вказаного обвинуваченого.

Отже, вказане в сукупності дає підстави обґрунтовано припускати ймовірність незаконного впливу зі сторони ОСОБА_7 на свідків та інших обвинувачених з метою надання суду неправивих показань.

Поза увагою суду не залишилось те, що обвинувачений ОСОБА_7 має сталі зв`язки із аграрним сектором, у якому він працює на даний час, за рахунок чого має статус заброньованого від несення військової служби чи то перебуває під заставою, внаслідок внесення застави агропромисловим підприємством. Відтак суд погоджується із прокурором з приводу зв`язків обвинуваченого ОСОБА_7 , які можуть бути ним використані з метою незаконного впливу на свідків - працівників ГУ ДГК в Сумській області щодо обставин вчинення інкримінованих злочинів.

При цьому суд зазначає, що для встановлення ризику незаконного впливу на свідків не вимагається доведення факту такого впливу, а достатнім є обґрунтоване припущення про його реальну можливість, яке у даному випадку підтверджується проаналізованою вище сукупністю обставин.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_7 внаслідок ознайомлення з матеріалами кримінального провадження володіє персональними даними власників земельних ділянок, сформованих за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», а також має засоби зв`язку з ними, вказане створює реальну можливість незаконного впливу на зазначених осіб з метою зміни їхньої процесуальної поведінки або показань.

При цьому суд переконався, що перелік осіб, щодо яким прокурор просить встановити обмеження на спілкування, є вичерпним та обмежується їх даними, зазначеними в обвинувальному акті, а тому вказаний у клопотанні обов`язок стосується визначеного кола осіб та є застосовним у розумінні п. 4) ч. 5 ст. 194 КПК України. Покладення вказаного обов`язку зможе запобігти прямому чи опосередкованому впливу на вказаних осіб, з метою схиляння останніх до надання неправдивих показань, у разі їх виклику для допиту в якості свідків тощо.

Оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, суд доходить висновку, що ризик незаконного впливу ОСОБА_7 на свідків та інших учасників кримінального провадження є не абстрактним, а є реальним та обґрунтованим.

Ризик перешкоджати кримінальному проваженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Як убачається з матеріалів провадження, ухвалами слідчого судді ВАКС від 04 жовтня 2023 року було надано дозвіл на проведення обшуків у низці житлових та офісних приміщень, які за версією обвинувачення безпосередньо пов`язані із ОСОБА_11 та його довіреними особами, зокрема ОСОБА_7 , із визначенням строку дії таких ухвал до 04 листопада 2023 року. Разом із тим у ході досудового розслідування стороною обвинувачення отримано відомості, які об`єктивно свідчать про можливий витік інформації щодо запланованих слідчих дій.

Зокрема, із наявних документів (том 3 а.с. 48-58), вбачається, що після винесення ухвали від 04.10.2023 про проведення обшуку у приміщенні, де здійснювали діяльність ОСОБА_33 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та інші особи, встановлено витік інформації, що стосується такого обшуку: мало місце призупинення діяльності офісу однієї з осіб, пов`язаних із ОСОБА_7 , до закінчення строку дії ухвали про обшук, відбулась зміна паролів входу в систему, мобільних терміналів і переінсталяція месенджерів іншими особами, щодо яких також було надано дозвіл на проведення обшуків; 23.12.2021 невстановлені особи, використовуючи облікові дані судді Шевченківського районного суду м. Києва, здійснили несанкціонований доступ до матеріалів кримінального провадження, у тому числі шляхом контекстного пошуку за номером провадження 52019000000000585, та перегляду значної кількості судових рішень; за фактами такого витоку інформації заведено кримінальне провадження № 52023000000000620 від 18 грудня 2023 року.

Такі дії з високим ступенем ймовірності свідчать про наявність осіб, які були обізнані із намірами органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000585 та використання очевидно незаконних способів доступу до відомостей, які становили таємницю досудового розслідування. Припинення діяльності осіб, щодо яких сторона обвинувачення встановила зв`язок із обвинуваченим ОСОБА_7 в офісі, у якому було заплановано відшукання доказів, які цікавили слідство, зміна паролів, переустановка месенжерів тощо, очевидно свідчать про доведення даних, отриманих із реєстру судових рішень до відповідних осіб, які на строк дії ухвали вжили заходів для того, щоб обшук не був результативним.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про обґрунтованість тверджень сторони обвинувачення щодо наявності, зокрема у ОСОБА_7 відповідних зв`язків, у тому числі в правоохоронних органах. За таких обставин існують достатні підстави вважати, що, зокрема, ОСОБА_7 може використати зазначені зв`язки з метою перешкоджання кримінальному провадженню.

Таким чином, наведені обставини та докази на їх підтвердження у своїй сукупності переконливо свідчать про те, що перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином мало місце на стадії досудового розслідування. Наразі, захист у своїй промові вказані факти не спростовує, зосередившись на інших аргументах захисту. Відтак Суд приходить до переконання, що встановлений ризик хоч і зменшився, але продовжує існувати на мінімальному рівні.

З огляду на викладене, Суд вбачає необхідність у продовженні строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з приводу обставин викладених в обвинувальному акті щодо ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року зі іншими обвинуваченими: ОСОБА_19 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , свідками: ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , а також особами, які вказані в обвинувальному акті щодо ОСОБА_7 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Оцінюючи співмірність обов`язків, про продовження строку дії яких прокурор заявив клопотання, з встановленими судом ризиками: переховування від суду, впливу на свідків та інших обвинувачених в цьому кримінальному провадженні, перешкоджанню кримінального провадження іншим чином, Суд дійшов висновку, що покладення на обвинуваченого ОСОБА_7 наведених вище обов`язків становитиме мінімальне втручання у його права, а тому є співмірним меті застосування запобіжних заходів та здатне запобігти вказаним ризикам у цьому кримінальному провадженні.

Оцінка доводів сторони захисту під час розгляду клопотання.

Доводи сторони захисту про відсутність підстав для продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 обов`язків суд вважає необґрунтованими. Сам по собі факт того, що з моменту досудового розслідування не було встановлено нових обставин, які б обгрунтовували клопотання прокурора, не свідчить про відсутність підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 . Вирішуючи питання про продовження строку дії процесуальних обов`язків, суд оцінює не лише наявність нових обставин, а насамперед те, чи продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та чи не втратили актуальності обставини, які були підставою для їх застосування. На час розгляду клопотання суд не встановив обставин, які б свідчили про зменшення або відсутність зазначених ризиків.

Твердження захисту про невідповідність клопотання вимогам п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України є безпідставними, оскільки у клопотанні прокурором наведено обставини, якими обґрунтовується необхідність продовження строку дії покладених обов`язків, а також зазначено матеріали кримінального провадження, якими підтверджуються викладені доводи. При цьому на даній стадії, суд оцінює надані матеріали з точки зору достатності для висновку про подальше існування ризиків, а не з позиції доведеності винуватості особи. 

Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_7 , перебуваючи за кордоном, добровільно повернувся в Україну та прибув до органу досудового розслідування для отримання повідомлення про підозру, безумовно характеризує його процесуальну поведінку на певному етапі кримінального провадження, однак саме по собі не виключає існування ризику переховування від суду в подальшому. Суд враховує, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, мають прогностичний характер та оцінюються з урахуванням усіх обставин кримінального провадження, тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, обсягу обвинувачення, можливого покарання у разі ухвалення обвинувального вироку, а також наявності у обвинуваченого об`єктивної можливості залишити територію України.

Доводи захисту про відсутність у матеріалах клопотання доказів наміру ОСОБА_7 виїхати за кордон або на тимчасово окуповану територію також не спростовують наявності відповідного ризику, оскільки кримінальний процесуальний закон не вимагає доведення факту вчинення обвинуваченим конкретних дій, спрямованих на ухилення від суду. Для продовження дії процесуальних обов`язків достатнім є встановлення ймовірності такої поведінки з урахуванням обставин кримінального провадження та даних про особу обвинуваченого. Посилання сторони захисту на те, що виїзди ОСОБА_7 за межі України здійснювалися виключно у службові відрядження під час роботи в Міністерстві аграрної політики, а після припинення трудових відносин такі поїздки припинилися, не є безумовною підставою для висновку про відсутність ризику переховування, оскільки сама наявність у обвинуваченого досвіду та можливостей виїзду за межі України підлягає врахуванню судом при оцінці відповідних ризиків у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження.

Доводи сторони захисту щодо відсутності у обвинуваченого ОСОБА_7 значних матеріальних статків суд оцінює критично, оскільки при вирішенні питання про продовження строку дії покладених обов`язків враховується не виключно формальний розмір офіційно підтверджених доходів чи наявність конкретного майна, а сукупність даних про особу обвинуваченого, його соціальні зв`язки, попередню професійну діяльність, спосіб життя, а також об`єктивні можливості забезпечити зміну місця перебування чи виїзд за межі України. Проаналізований майновий стан обвинуваченого ОСОБА_7 та членів його родини, який зафіксований в офіційних документах, на переконання колегії суду є достатнім. 

Посилання сторони захисту на те, що Міністерство аграрної політики фактично припинило діяльність, а його керівництво змінювалося, не спростовує доводів прокурора щодо наявності ризиків, оскільки такі ризики оцінюються не лише через формальне зайняття особою певної посади на момент розгляду клопотання, а й з урахуванням раніше набутого кола професійних контактів, ділових зв`язків, досвіду роботи в органах державної влади та можливостей впливу на інших осіб, які можуть бути пов`язані з обставинами кримінального провадження.

Суд погоджується із аргументами захисту про відсутність наразі доказів можливого впливу на судові органи, на що також зверталась увага прокурора. Разом з тим, з огляду на зміст інкримінованих ОСОБА_7 дій як пособника (плани по встановленню контролю над НААН України, супровід судових справ, надання порад та вказівок начальнику юридичного управління ГУ ДГК у Сумській області тощо), вбачається, що певні докази існування ризиків по суті є доказами у кримінальному провадженні, які на стадії підготовчого провадження судом оцінюватись не можуть.

Доводи сторони захисту про те, що з 2023 року державні підприємства підпорядковуються Фонду державного майна України, а не НААН, у зв`язку з чим НААН більше не має відношення до діяльності таких підприємств, не спростовують наявності ризиків, на які посилається прокурор у клопотанні.

Дійсно, ДП «ДГ АФ Надія» та ДП «ДГ Іскра» було передано до сфери управління Фонду державного майна України відповідно до розпорядження КМУ № 697 від 11 серпня 2023 року. Разом з тим, суд враховує, що оцінка ризиків у розумінні ст. 177 КПК України здійснюється не виключно з огляду на чинну організаційну структуру чи формальне адміністративне підпорядкування відповідних підприємств, а з урахуванням характеру інкримінованого обвинувачення, кола осіб, з якими обвинувачений ОСОБА_7 підтримував професійні та службові контакти, а також можливості впливу на учасників кримінального провадження чи інших осіб, обізнаних з обставинами справи. Сам по собі факт зміни органу управління державними підприємствами не свідчить про автоматичне припинення раніше сформованих професійних, службових або особистих зв`язків обвинуваченого ОСОБА_7 , які можуть мати значення для кримінального провадження. 

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на доводи сторони захисту щодо певної формалізованості поданого клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 обов`язків. У цій частині суд вважає за необхідне зазначити, що ефективність судового контролю у кримінальному провадженні значною мірою залежать від належного обґрунтування процесуальних ініціатив сторони обвинувачення. Суд виходить із того, що клопотання про продовження процесуальних обов`язків мають бути індивідуалізованими, вмотивованими та такими, що містять належну оцінку актуальних обставин кримінального провадження на момент їх подання. При цьому формальне відтворення попередніх доводів без урахування динаміки провадження, змін фактичної ситуації чи висновків, викладених у попередніх судових рішеннях, не повною мірою відповідає вимогам належної процесуальної аргументації. З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу сторони обвинувачення на потребу врахування як доводів сторони захисту, так і правових позицій та висновків, викладених у попередніх ухвалах суду, при підготовці подальших клопотань. Такі клопотання мають ґрунтуватися на актуальних даних кримінального провадження та містити конкретне обґрунтування необхідності збереження чи продовження відповідних процесуальних обов`язків, а не носити загальний чи повторюваний характер. Такий підхід сприятиме забезпеченню належного балансу між завданнями кримінального провадження, правами учасників процесу та вимогами обґрунтованості судових рішень.

Разом з тим, суд звертає увагу на процесуальну поведінку захисту, яка має місце у даному провадженні. Захист очевидно протидіє тому, щоб судові засідання у справі відбувались, подаючи почергові клопотання про їх відкладення, за процесуальної можливості їх проведення за відсутності певних учасників за умов, які не порушать право на захист обвинувачених. Загалом вказана поведінка захисту призводить до відсутності динаміки у судовому провадженні, що у контексті клопотання, яке перебуває на розгляді, призводить до повторів раніше висловлених аргументів як сторонами, так і судом. 

Керуючись ст. 177, 178, 182, 194, 314, 315, 331, 372, 376 КПК України, Суд,-

 

ПОСТАНОВИВ:

 

Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року - задовольнити.

Продовжити на два місяці, тобто до 06 липня 2026 року, строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 , а саме:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з приводу обставин викладених в обвинувальному акті щодо ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року зі іншими обвинуваченими: ОСОБА_19 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , свідками: ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , а також особами, які вказані в обвинувальному акті щодо ОСОБА_7 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_7 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 .

Надати обвинуваченому ОСОБА_7 копію ухвали негайно після її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

 

 

 

Головуюча суддя ОСОБА_1 

 

 

 

 

 

Судді: ОСОБА_3 

 

 

 

ОСОБА_2