Справа № 991/9881/25

Провадження № 1-кп/991/120/25

 

 

 

 

 

 

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].

 

Дата і місце постановлення [1-1]. 

19 травня 2026 року, місто Київ.

Назва та складу суду, секретаря судового засідання [1-2].

Колегія суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (надалі - суд), секретар судового засідання ОСОБА_4 .

Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].

Кримінальне провадження за № 12024000000001129 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 13 червня 2024 року.

Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, року, місяця і дня його народження, місця народження і місця проживання [1-4].

1) обвинувачений ОСОБА_5 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Колісники Ніжинського району Чернігівської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) обвинувачений ОСОБА_6 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у смт. Турійськ, Турійського району, Волинської області, проживає заадресою: АДРЕСА_2 ;

3) обвинувачений ОСОБА_7 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Мрин, Носівського району, Чернігівської області, проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України (обвинувачений ОСОБА_5 ), кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України (обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ).

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].

Сторона обвинувачення: прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 .

Сторона захисту: захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; обвинувачені: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 

 

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].

 

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].

Вирішуються питання про повернення застави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_7 , а також про скасування запобіжного заходу у вигляді застави та повернення застави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні за № 12024000000001129 від 13 червня 2024 року.

Дане питання вирішується за клопотаннями захисника ОСОБА_10 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , та захисника ОСОБА_11 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 .

Встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].

Суд встановив таке.

25 вересня 2025 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12024000000001129 від 13 червня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а також ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25 листопада 2025 року вказане кримінальне провадження призначене до судового розгляду.

26 березня 2026 року до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_10 , у якому він просить суд постановити ухвалу про повернення заставодавцям застави ( ОСОБА_12 у розмірі 200 000 грн та ОСОБА_13 у розмірі 102 800 грн), яка була внесена на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12024000000001129 від 13 червня 2024 року.

У клопотанні адвокат зазначає, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 липня 2025 року (справа № 991/7278/25) обвинуваченому ОСОБА_7 був обраний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 302 800,00 грн, а також покладено низку обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 17 вересня 2025 року. Після чого, 23 липня 2025 року ОСОБА_12 вніс заставу за ОСОБА_7 у розмірі 200 000 грн, а 24 липня 2025 року ОСОБА_13 - у розмірі 102 800,00 грн.

Адвокат також звертає увагу на те, що прокурори та детективи не звертались до слідчого судді або суду із клопотанням про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_7 .

Як на підставу для повернення застави адвокат посилається на те, що застава як вид запобіжного заходу забезпечує виконання обвинуваченим саме тих обов`язків, які покладені на нього ухвалою слідчого судді за результатами розгляду відповідного клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу, тобто пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Крім того, адвокат зазначає, що законодавцем презюмується строковий характер дії застави як запобіжного заходу, що виключає підхід про його дію до моменту скасування. У зв`язку з чим, починаючи із 18 вересня 2025 року, у ОСОБА_7 відсутні обов`язки, виконання яких забезпечується заставою, що внесена за нього заставодавцями.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_10 подане клопотання підтримав та просив задовольнити.

13 травня 2026 року до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_11 про скасування запобіжного заходу у вигляді застави та повернення застави, яке він обґрунтував наступним.

Так, 06 серпня 2025 року слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу, якою до ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 гривень, а також покладено низку обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 06 жовтня 2025 року.

08 серпня 2025 року ОСОБА_14 внесла на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду заставу за ОСОБА_5 у розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді.

Адвокат зазначає, що прокурори та детективи не звертались з клопотанням про продовження строку дії покладених обов`язків або запобіжного заходу, а тому о 24 годині 00 хвилин 06 жовтня 2025 року ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припинила свою дію, а обов`язки перестали діяти в часі.

Адвокат також стверджує, що в разі закінчення строку дії обов`язків, перестає діяти мета обрання запобіжного заходу у вигляді застави, тобто перестає діяти і запобіжний захід у вигляді застави, тому що застава перестає забезпечувати обов`язки, які перестали існувати.

Разом з тим, на думку захисника ОСОБА_11 , утримання коштів застави без законної для цього підстави (скасування ухвали слідчого судді), порушує право власності заставодавця, внаслідок чого він позбавлений змоги реалізувати свої права на користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд, що узгоджується з численними рішеннями судів, а саме: ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.09.2019 (справа № 357/378/19), ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 05.09.2019 року (справа № 459/895/18), ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16.01.2025 (справа № 405/750/20).

У зв`язку з викладеним, адвокат ОСОБА_11 звернувся до суду з клопотанням, у якому просить скасувати застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави та повернути заставодавцю ОСОБА_14 кошти в сумі 908 400 гривень, внесені нею як заставу по ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12024000000001129 від 13.06.2024 ОСОБА_5 .

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_11 вимоги клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор  ОСОБА_8 заперечував щодо задоволення клопотань, зазначив, що закінчення строку дії обов`язків, покладених на обвинувачених, не свідчить про закінчення строку дії запобіжного заходу у вигляді застави.

Захисники ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 підтримали подані захисниками клопотання та просили задовольнити їх вимоги.

Крім того, у судове засідання прибули заставодавці - ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які також підтримали клопотання адвокатів та просили повернути внесені ними кошти, у якості застави. Також, 19 травня 2026 року до суду надійшла заява заставодавця ОСОБА_12 , у якій останній просив суд проводити розгляд клопотання захисника про повернення застави без його участі та задовольнити таке клопотання.

Суд дослідив клопотання з доданими матеріалами та заслухав думки сторін та учасників кримінального провадження.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].

Суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 42 КПК України: «Підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді».

Відповідно до вимог п. 1-5 ч. 1 ст. 176 КПК України: «Запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 КПК України: «Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу».

Відповідно до вимог абз. 1 ч. 3 ст. 182 КПК України: «При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків».

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України: «Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього».

Відповідно до вимог п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України: «Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні».

Відповідно до вимог ч. ч. 5 та 7 ст. 194 КПК України: «Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 201 КПК України: «Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання».

Дослідивши зміст та вимоги поданих захисниками клопотань, суд приходить до висновку, що метою для звернення з такими клопотаннями є скасування запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_5 , та повернення заставодавцям коштів, які були внесені у якості застави за ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , в той же час, підставою для цього, на думку сторони захисту, слугує закінчення строку дії обов`язків, які були покладені ухвалами слідчих суддів на підозрюваних (обвинувачених).

Разом з тим, суд, з огляду на зазначені вище норми процесуального права, звертає увагу на те, що запобіжний захід у вигляді застави не має визначеного строку дії та залишається чинним до його скасування, зміни, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження, тоді як обов`язки, покладені слідчим суддею чи судом є строковими і мають обмежену дію у часі.

У зв`язку з чим, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки, які були покладені ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду на підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_5 припинили свою дію 17 вересня та 06 жовтня 2025 року відповідно, тоді як запобіжний захід у вигляді застави продовжує свою дію до теперішнього часу. 

Суд також зауважує, що захисники штучно звужують правову природу застави, ототожнюючи основний запобіжний захід (заставу) та додаткові процесуальні обов`язки, оскільки у структурі кримінального процесуального закону це абсолютно різні правові інститути, які мають різний порядок застосування, продовження та припинення.

Суд також не погоджується з доводами захисника ОСОБА_10 про те, що застава не забезпечує виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ст. 42 КПК України, вважає такі твердження безпідставним та таким, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм кримінального процесуального закону, оскільки метою застосування будь-якого запобіжного заходу, у тому числі і застави, є забезпечення виконання підозрюваними та обвинуваченими процесуальних обов`язків, визначених статтею 42 КПК України. 

Підтвердженням цього є системний аналіз положень ч. 5 ст. 194 КПК України, яка регламентує порядок покладення додаткових обов`язків. Так, у разі застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя або суд взагалі не визначає та не покладає на особу жодних додаткових обов`язків, передбачених вказаною нормою, проте це жодним чином не означає, що такий підозрюваний чи обвинувачений звільняється від виконання процесуальних обов`язків як таких. Навпаки, у цьому випадку в силу закону продовжують безперервно діяти базові процесуальні обов`язки, закріплені у ст. 42 КПК України, належна поведінка щодо виконання яких і забезпечується обраним запобіжним заходом.

Таким чином, правова природа застави, як і будь-якого іншого запобіжного заходу, полягає у забезпеченні загального процесуального статусу особи та її фундаментальних обов`язків (зокрема, з`являтися за викликом, не перешкоджати провадженню тощо), які є невіддільними від статусу обвинуваченого протягом усього часу дії запобіжного заходу, незалежно від наявності чи строку дії додаткових обмежень.

Узагальнюючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_10 про повернення застави, а також клопотання захисника ОСОБА_11 про скасування запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 , та повернення застави.

Суд також вважає нерелевантними посилання захисника ОСОБА_11 на ухвали судів першої інстанції, оскільки, відповідно до ч. 6.ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», при застосуванні норм права судами враховуються лише висновки, викладені у постановах Верховного Суду.

Суд, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження та керуючись положеннями ст. ст. 7, 9, 131, 132, 182, 201, 315, 372, 376 КПК України дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_10 та ОСОБА_11 

 

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].

Висновок суду [3-1].

Суд постановив.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_10 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , про повернення заставодавцям застави, яка була внесена за обвинуваченого ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12024000000001129 від 13 червня 2024 року, відмовити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_11 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , а також представляє інтереси заставодавця ОСОБА_14 , про скасування запобіжного заходу у вигляді застави та повернення заставодавцю застави у кримінальному провадженні за № 12024000000001129 від 13 червня 2024 року відмовити.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене вимогами ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали складений та оголошений 25 травня 2026 року 

 

 

 

 

 

Головуючий суддя   ОСОБА_15 

 

 

 

Судді  ОСОБА_16 

 

 

 

ОСОБА_17