Document No. 136862553

Proceeding № 52026000000000001
Case № 991/5812/26
Date of the hearing 20/05/2026
Date of the decision 20/05/2026
Instance HACC
Judicial form Criminal
Presiding judge (HACC) Maslov V.V.

Справа № 991/5812/26

Провадження 1-кс/991/5823/26

 

 

У Х В А Л А

 

20 травня 2026 року м.Київ 

 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 

детектива - ОСОБА_3 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання заступника начальника Третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52026000000000001,

 

ВСТАНОВИВ:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.На розгляд слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання прокурора.

2.За змістом клопотання прокурор, з метою збереження речового доказу, просить накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яке було вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- Iphone 13 prо, Іmеі1: НОМЕР_1 ; іmеі2: НОМЕР_2;

- носій usb 3.0 з написом (datashur 8 gb номер 7008180882014140);

- Ipad білого кольору модель А1474;

- ноутбук asus сірого кольору, модель UX433F, serial number K1N0СV06Р103038.

ІІ. Позиції учасників кримінального провадження

3.Детектив, діючи за дорученням прокурора, у судовому засіданні підтримала заявлене клопотання в частині накладення арешту на мобільний телефон Iphone 13 prо та Ipad білого кольору модель А1474, з огляду на викладені у ньому обставини. Водночас в частині клопотання про накладення арешту на носій usb 3.0 та ноутбук asus детектив відмовилась.

4.Особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали

5.У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

6.Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

7.Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваногообвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

8.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

9.Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 1, 2 ст. 170 КПК).

10.У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК (ч. 3 ст. 170 КПК).

11.Арешт може бути накладений у встановленому КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

12.Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 10, 11 ст. 170 КПК).

13.Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

14.При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваногообвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

15.У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

16.У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб (1, 2, 4, 5 ст. 173 КПК).

17. Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК). 

18. Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК.

19. Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність.

20. Положеннями ч. 1, 3 ст. 26 КПК передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

ІV. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали

21.Заслухавши доводи детектива та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора про арешт майна підлягає частковому задоволенню.

22.З огляду на законодавчі вимоги до ухвалення відповідного рішення, далі слідчий суддя наведе обставини та надасть оцінку питанням, які потребують розв`язання, у такому порядку: (1) щодо повноважень слідчого судді на розгляд клопотання; (2) щодо обставин кримінального провадження, яке розслідується; (3) щодо наявності підстав для арешту майна з метою збереження речових доказів; (4) щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи; (5) щодо існування ризиків; (6) щодо наслідків арешту майна; (7) щодо можливості виконання завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням; (8) щодо клопотання прокурора про накладення арешту на носій usb 3.0 та ноутбук asus.

 

Щодо повноважень слідчого судді на розгляд клопотання

23.Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя встановив, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК, а тому його розгляд належить до повноважень слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

 

Щодо обставин кримінального провадження, яке розслідується

24.Згідно з доданими до клопотання прокурора матеріалами встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 52026000000000001 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.209, ч. 2 ст. 366-2 КК. Вказане підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.05.2026 (а.с. 6).

25. Як зазначає прокурор у своєму клопотанні, обставини кримінальних правопорушень, у зв`язку з розслідуванням яких подається клопотання, полягають у такому.

26. У період з 2019 до 2025 років, ОСОБА_6 , під час перебування на посаді голови Південно-західного апеляційного господарського суду набула активи у вигляді нерухомого майна, загальна вартість яких сумарно становить понад два мільйони доларів США, що значно перевищує її офіційні доходи. Всього з 2019 до 2024 рік ОСОБА_6 отримала доходів з офіційних джерел на суму 13 777 619 грн, що становить суму близько 330 000 доларів США.

27. Як зазначає прокурор, фактичні обставини свідчать про те, що ОСОБА_6 оперує значною кількістю готівкових коштів, що викликає об`єктивні сумніви в органу досудового розслідування відносно законності їх набуття.

28. Водночас, за версією сторони обвинувачення, оскільки ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді з особливо відповідальним становищем, набула активи, сумарна вартість яких значно перевищує її законні доходи та вчинила дії, спрямовані на приховування фактичного володіння та користування ними, а також переважне використання нею при розрахунках готівки, дає підстави вважати, що об`єкти нерухомості придбано за кошти, отримані злочинним шляхом.

29. На підтвердження цих обставин слідчим суддею були досліджені фактичні дані, які зафіксовані у матеріалах досудового розслідування, а саме: деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані ОСОБА_6 за 2023-2025 року; інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо субєкта від 14.05.2026; протоколі огляду від 20.02-20.04.2026, в якому зафіксоване листування між ОСОБА_6 та її помічником ОСОБА_7 , яке свідчить про те, що ймовірно через ОСОБА_6 вирішувались питання про те, яке рішення має бути в першій та апеляційній інстанції.

30. На переконання слідчого судді, наведені фактичні дані та обставини свідчать про те, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

 

Щодо наявності підстав для арешту майна з метою збереження речових доказів

31.Правовою підставою для арешту зазначеного у клопотанні прокурора майна є п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК - арешт з метою збереження речових доказів.

32.12.05.2026 детективом проведено санкціонований слідчим суддею обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_5 (а.с. 7-11).

Поряд з цим, під час цього обшуку було вилучено, в тому числі: (1) Iphone 13 prо, Іmеі1: НОМЕР_1 ; іmеі2: НОМЕР_2 ; (2) Ipad білого кольору модель А1474(а.с. 10-11).

33. У подальшому, 12.05.2026 детективом винесено постанову про визнання, в тому числі вказаних мобільного телефону та планшетуречовими доказами у кримінальному провадженні (а.с. 12-13).

34. Згідно з протоколом обшуку від 12.05.2026 під час огляду мобільного телефону Iphone 13 prо, Іmеі1: НОМЕР_1 ; іmеі2: НОМЕР_2 , зокрема додатку «WhatsApp» було виявлено контакт « ОСОБА_8 », у листуванні ввімкнено автовидалення 24 години. Також в додатку «WhatsApp» виявлено листування з контактом « ОСОБА_9 » (за версією сторони обвинувачення, є довіреною особою ОСОБА_6 ), в якому також ввімкнено автовидалення 24 години. 

35.Окрім того, під час проведення обшуку виявлено планшет Ipad білого кольору, на якому наявний 4 значний пароль. ОСОБА_5 пароль не надала.

36. Відповідно до постанови детектива від 12.05.2026 для здійснення огляду, в тому числі вказаного мобільного телефону та планшету, було залучено спеціаліста - службову особу Підрозділу детективів цифрової криміналістичної лабораторії Національного антикорупційного бюро України. 

37. Як зазначила детектив у судовому засіданні, на даний час орган досудового розслідування за допомогою спеціаліста намагається отримати видалені дані з мобільного телефону та подолати систему логічного захисту, встановлену на планшет, що належать ОСОБА_5 . 

38.На переконання слідчого судді, наведені обставини, які були зафіксовані у протоколі обшуку (автовидалення повідомлень, відмова у наданні паролю доступу) можуть свідчити про те, що мобільний телефон та планшет, які належать  ОСОБА_5 можуть містити важливі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, щодо листування з особами, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення та інші відомості, що можуть бути пов`язані з обставинами, які підлягають доказуванню. 

39.У зв`язку із цим та враховуючи незначний проміжок часу, який пройшов з часу вилучення вказаних технічних пристроїв, слідчий суддя вважає, що наявну на мобільному телефоні та планшеті інформацію з об`єктивних причин неможливо було повністю виявити і скопіювати у належному процесуальному порядку. 

40.З огляду на це, орган досудового розслідування має виправдану потребу у подальшому утриманні вказаних пристроїв для подальшого розкриття змісту інформації та відомостей, що у них можуть міститися, в тому числі й видалених, що може бути реалізовано шляхом проведення їх дослідження за участі спеціаліста та/або експертного дослідження.

41.Водночас, на переконання слідчого судді, вилучені під час обшуку мобільний телефон та планшет відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, оскільки можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема щодо ймовірної набуття ОСОБА_6 активі, сумарна вартість яких значно перевищує її законні доходи, а також щодо ймовірного вчинення останньою дій, спрямованих на приховування фактичного володіння та користування такими активами.

42.Отже, існують підстави для накладення арешту на вилучені детективом пристрої з метою збереження речових доказів. 

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи

43. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).

44. На переконання слідчого судді, на даному етапі досудового розслідування, накладення арешту на вилучене детективом майно, з метою збереження речового доказу, є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.

45. Такий арешт пов`язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - суспільної потреби у розслідуванні кримінальних правопорушень. 

46. Слідчий суддя дійшов висновку, що вказаний суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.

47. Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

 

Щодо існування ризиків

48.Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя доходить висновку, що не накладення арешту на вилучені речі може призвести до вжиття ОСОБА_5 заходів щодо їх пошкодження, псування, знищення, перетворення з метою неможливості використання як речових доказів у кримінальному провадженні.

 

Щодо наслідків арешту майна 

49. Дослідивши обставини вилучення майна, зазначеного у клопотанні прокурора, його доказове значення, зв`язок з особою володільця, слідчий суддя доходить висновку, що повернення вилученого майна його власнику (володільцю) може призвести до втрати як цього майна так і наявної у ньому доказової інформації.

50. Беручи до уваги вищенаведені положення ч. 11 ст. 170 КПК, слідчий суддя цією ухвалою накладає заборону на відчуження, користування та розпорядження щодо: Iphone 13 prо, Іmеі1: НОМЕР_1 ; іmеі2: НОМЕР_2; Ipad білого кольору модель А1474.

51. Внаслідок зазначеного власник (володілець) майна буде упродовж певного часу обмежений у своїх правомочностях, проте це є необхідним для виконання завдань кримінального провадження.

 

Щодо можливості виконання завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням

52. Прокурор обґрунтовує необхідність арешту майна необхідністю збереження доказів для забезпечення розслідування кримінального правопорушення.

53. На переконання слідчого судді наведене узгоджується із завданнями кримінального провадження, передбаченими у ст. 2 КПК та існують обґрунтовані підстави вважати, що таке завдання може бути виконане, внаслідок збирання детективами достатніх доказів для повного та неупередженого розслідування.

 

Щодо клопотання детектива про накладення арешту на носій usb 3.0 та ноутбук asus

54. Загальними положеннями КПК передбачено, що однією із засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом.

55. Оскільки детектив у судовому засіданні повідомила, що сторона обвинувачення не наполягає на арешті носія usb 3.0 та ноутбуку asus, слідчий суддя дійшов висновку, що детектив втратив інтерес у подальшому розгляді клопотання про арешт майна в цій частині.

56. За таких обставин, беручи до уваги принцип диспозитивності та враховуючи те, що детектив, діючи за дорученням прокурора, фактично не підтримує подане прокурором клопотання в частині накладення арешту на вказане майно, слідчий суддя вважає, що в цій частині клопотання необхідно залишити без задоволення.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 372 КПК, 

 

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання заступника начальника Третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52026000000000001 - задовольнити частково.

2. Накласти арешт на майно (з тимчасовим позбавленням власника (володільця) права на користування, відчуження та розпорядження), що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яке було вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- Iphone 13 prо, Іmеі1: НОМЕР_1 ; іmеі2: НОМЕР_2;

- Ipad білого кольору модель А1474.

3.В іншій частині клопотання відмовити.

4. Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

 

Слідчий суддя    ОСОБА_1