Справа № 761/2940/17

Провадження 1-кп/991/50/24

 

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2026 Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 суддівОСОБА_2   ОСОБА_3 за участю секретаря судового засіданняОСОБА_4 прокурораОСОБА_5 обвинуваченоїОСОБА_6 її захисників, адвокатівОСОБА_7 , ОСОБА_8 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 , адвоката  ОСОБА_8 , про призначення судової технічної експертизи документів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015220000001081 від 14.12.2015, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Фастові Київської області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, - 

ВСТАНОВИВ:

І.  Історія провадження

1.1. 13.05.2024 з Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду до Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали зазначеного кримінального провадження.

1.2. Ухвалою суду від 14.05.2024 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, а ухвалою від 27.05.2024 - судовий розгляд.

1.3. 20.05.2026 захисник обвинуваченої ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_8 , звернулася до суду з клопотанням про призначення судової технічної експертизи документів, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення якої поставити наступні питання:

- чи виконано рукописні записи у вступній, мотивувальній та резолютивній частинах ухвали слідчого судді Апеляційного суду Харківської області від 14.12.2015 N? 14220т безпосередньо письмовим приладом (кульковою ручкою) на оригіналі документа, чи вони є результатом електрофотографічного копіювання (ксерокопіювання)?

- чи виконано рукописні записи у вступній, мотивувальній та резолютивній частинах ухвали слідчого судді Апеляційного суду Харківської області від 19.02.2016 N? 1090т безпосередньо письмовим приладом (кульковою ручкою) на оригіналі документа, чи вони є результатом електрофотографічного копіювання (ксерокопіювання)?

- чи виконано рукописні записи у вступній, мотивувальній та резолютивній частинах ухвали слідчого судді Апеляційного суду Харківської області від 19.04.2016 N? 2658т безпосередньо письмовим приладом (кульковою ручкою) на оригіналі документа, чи вони є результатом електрофотографічного копіювання (ксерокопіювання)?

- чи виконано рукописні записи у вступній, мотивувальній та резолютивній частинах ухвали слідчого судді Апеляційного суду Харківської області від 06.06.2016 N? 4190т безпосередньо письмовим приладом (кульковою ручкою) на оригіналі документа, чи вони є результатом електрофотографічного копіювання (ксерокопіювання)?

Потребу у проведенні такої експертизи сторона захисту обґрунтовувала наявністю сумнівів у процесуальній допустимості ухвал слідчих суддів Апеляційного суду Харківської області про надання дозволу на проведення НСРД. Зокрема, як стверджує захисник, з ухвали слідчого судді Апеляційного суду Харківської області від 19.02.2016 N? 1090т виготовлена за допомогою, як друкованого тексту, так і рукописного тексту. При цьому, рукописний текст у вступній, мотивувальній та резолютивній частинах зазначеної ухвали виконаний із застосуванням копіювально-розмножувальної техніки. Саме такий спосіб виготовлення судового акта помічається неозброєним оком, а при використанні мікроскопа вбачається очевидність таких висновків. Аналогічним способом виготовлено й інші ухвали слідчих суддів про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 14.12.2015 N? 14220т, від 19.04.2016 N? 2658т, від 06.06.2016 N? 4190т.

Наведені способи виготовлення ухвали слідчого судді, на думку захисту, свідчать, що прокурор надавав слідчим суддям Апеляційного суду Харківської області заздалегідь виготовлені та заповнені рукописним шляхом відомостями бланки ухвал, розмножені за допомогою копіювальної техніки. Натомість слідчий суддя лише вписував дату, свої ПІБ, термін дії ухвали та проставляв підпис, тобто фактично здійснював «посвідчувальний напис». Такий маршрут документів від прокурора до слідчого судді (передача вже заповнених прокурором бланків ухвал про дозвіл на проведення НСРД у відповідних кількостях, виготовлених за допомогою копіювальної техніки) свідчить про те, що судове засідання з розгляду клопотання прокурора відділу прокуратури Харківської області фактично не проводилось у встановленому КПК України порядку, судовий контроль за дотримання прав та свобод та інтересів у кримінальному провадженні не здійснювався, слідчий суддя фактично виконував нотаріальну функцію, що свідчить про упередженість наперед виготовленого рішення та нівелює обов?язок прокурора довести перед слідчим суддею наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 248 КПК, які обумовлюють достатність підстав для проведення НСРД. 

ІІ.  Позиції сторін судового провадження

2.1.  Сторона захисту клопотання про призначення експертизи підтримала.

2.2.  Прокурор щодо призначення експертизи заперечувала. 

III. Мотиви та обґрунтування суду

3.1. Заслухавши думку учасників судового засідання, проаналізувавши доводи поданого клопотання, суд дійшов до таких висновків.

3.2 Правове регулювання та межі оцінки.

Відповідно до ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст. 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Частиною 1 ст. 242 КПК України визначено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених ст. 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. 

Згідно з ч. 1 ст. 244 КПК України сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо:

1)  для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з`ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок;

2) сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об`єктивних причин.

З огляду на те, що проведення технічної експертизи документів не належить до обов`язкових експертних досліджень суду належить встановити наявність передбачених у ч. 1 ст. 242 та ст. 244 КПК України підстав для її призначення.

3.3 Оцінка суду

Як вбачається зі змісту клопотання, необхідність у проведенні технічної експертизи документів обумовлена існуванням у сторони захисту сумнівів щодо допустимості отриманих у цьому кримінальному провадженні доказів.

Зокрема, захист ставить під сумнів спосіб виготовлення ухвал слідчих суддів, якими надавались дозволи на проведення НСРД у цьому кримінальному провадженні, оскільки їх текст містяться рукописні тексти, які на думку сторони захисту, ймовірно виконані різними особами.

Тобто, необхідність у проведенні технічної експертизи документів обумовлена існуванням у сторони захисту сумнівів щодо оригінальності частини ухвал слідчих суддів, а саме описової частини.

Так, достовірність документа - це відповідність відомостей, які у ньому відображені, об`єктивній дійсності. Інакше кажучи, це ознака правдивості того чи іншого доказу.

У цьому контексті варто відзначити, що згідно зі сталою практикою ККС ВС ухвала слідчого судді не є доказом в розумінні ст. 84 КПК України, оскільки вона не містить відомостей (фактів) про обставини кримінального правопорушення, а лише фіксує дозвіл на проведення певних слідчих або процесуальних дій.

Своєю чергою ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення НСРД є обов`язковою правовою підставою для отримання доказів та передумовою їх законності, тому підлягає перевірці на предмет допустимості.

За таких обставин вимоги клопотання захисту варто оцінювати з позиції необхідності підтвердження чи спростування тези про недостовірність ухвал слідчих суддів, що унеможливлює використання інших доказів, зокрема результатів НСРД, які проведені на підставі цих рішень.

У цьому відношенні колегія суддів звертає увагу на те, що ані у клопотанні, ані під час судового розгляду, сторона захисту не оспорювала (1) факт постановлення зазначених ухвал слідчими суддями апеляційного суду Харківської області; (2) належність підписів в згаданих ухвалах слідчим суддям апеляційного суду Харківської області; (3) факт видачі цих ухвал уповноваженим працівником апеляційного суду Харківської області.

Сумніви викликають лише особливості виготовлення мотивувальної частини ухвали в якій наводяться обставини справи, а саме заповнення їх шляхом рукописного тексту та здійснення копіювання по кількості ухвал. Проте ці обставини можуть бути перевірені колегією суддів шляхом оцінки цих процесуальних документів на предмет їх достовірності, зокрема шляхом перевірки, чи дійсно такі ухвали були постановлені у законний спосіб. 

Таким чином, очевидних ознак, які б потребували спеціальних знань для встановлення неоригінальності, підробки чи інших елементів, які б ставили під сумнів достовірність цих процесуальних документів, зазначені ухвали не містять. Питання підробки цих документів виходить за межі судового розгляду у цій справі.

Водночас, що стосується питання допустимості та належності вказаних ухвал слідчих суддів, то суд відзначає, що в силу вимог ч. 1 ст. 94 КПК України оцінка доказів - це розумова (логічна) діяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, яка полягає у тому, що вони за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення (ч. 1 ст. 94 КПК України).

Докази оцінюються за внутрішнім переконанням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду. Внутрішнє переконання - це тверда впевненість, що склалась у судді, слідчого судді, прокурора, слідчого в тому, що ними дано правильну оцінку всім наявним у кримінальному провадженні засобам доказування і всім встановленим фактам, і те, що отриманий таким шляхом висновок з усіх питань, які виникли в кримінальному провадженні, є єдино правильними.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КПК України експертом є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об`єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.

Тобто, експерт досліджує об`єкти, явища і процеси, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, а не оцінює докази на предмет їх допустимості. Оцінка доказів здійснюється визначеними у ч. 1 ст. 94 КПК України суб`єктами, до яких експерт не відноситься.

Отже, оскільки можливість використання доказу суд вирішує самостійно відповідно до передбаченої у кримінальному процесуальному законі процедури і застосування для цього експертних методик не потребується, підстави для призначення експертизи у даному випадку відсутні.

3.4 Висновки суду.

Враховуючи, що порушені у клопотанні питання, з якими захист пов`язує потребу у проведенні експертизи, можуть бути вирішені судом самостійно і для цього не потрібні спеціальні знання, у задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_8 , належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 242, 244, 332, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_8 про призначення судової технічної експертизи документів ? відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

 

Головуючий суддя         ОСОБА_1 

 

Судді           ОСОБА_2 

 

ОСОБА_3