Справа № 991/6544/26

Провадження № 1-кс/991/6554/26

 

 

У Х В А Л А

 

22 травня 2026 року місто Київ

 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

 

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 , 

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання заступника Керівника Першого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 (далі - детектив, НАБУ), погоджене прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 (далі - прокурор, САП) про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52024000000000315 від 26.06.2024 (далі - кп № 52024000000000315) за підозрою:

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Димівка Новоодеського району Миколаївської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК),

 

у с т а н о в и в:

 

Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається.

1. Клопотання обґрунтоване тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кп № 52024000000000315 за фактами, ймовірного, вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК.

2. Досудовим розслідуванням установлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України № 829-р від 27.09.2022 (далі - КМУ) ОСОБА_7 призначено заступником Голови Державного агентства резерву України (далі - Держрезерв).

3. Розпорядженням КМУ № 883-р від 08.10.2022 на ОСОБА_7 покладено тимчасово, до призначення в установленому порядку Голови Держрезерву, виконання обов`язків Голови Держрезерву.

4. Відповідно до пункту 1 Положення про Державне агентство резерву України, затвердженого Постановою КМУ № 517 від 08.10.2014 (далі - Положення), Держрезерв є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, що реалізує державну політику у сфері державних резервів.

5. Згідно із п. п. 15, 20 п. 4 Положення, Держрезерв відповідно до покладених на нього завдань здійснює управління діяльністю підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держрезерву щодо формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного матеріального резерву, дотримання нормативних умов їх зберігання, здійснює функції з управління об`єктами державної власності, що належать до сфери управління Держрезерву.

6. Відповідно до п. п. 1, 2 п. 5 Положення, Держрезерв з метою організації своєї діяльності, у межах повноважень, передбачених законом, забезпечує здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті Держрезерву та на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює добір кадрів в апарат Держрезерву та на підприємства, в установи, організації, що належать до сфери його управління, формує кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу із підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і працівників апарату Держрезерву.

7. Підпунктами 1, 15 пункту 10 Положення визначено, що Голова Держрезерву очолює Держрезерв, здійснює керівництво його діяльністю, представляє Держрезерв у відносинах із іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами, утворює, ліквідує, реорганізовує підприємства, установи та організації, затверджує положення про них (їх статути), в установленому порядку призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників, здійснює у межах повноважень, передбачених законом, інші функції з управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

8. Отже, ОСОБА_7 , обіймаючи посаду заступника Голови Держрезерву та тимчасово виконуючого обов`язки Голови Держрезерву є державним службовцем категорії «А», а перелік наданих йому повноважень та службових обов`язків свідчить про те, що він виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою.

9. Крім цього, органом досудового розслідування встановлено, що на момент покладення на ОСОБА_7 виконання обов`язків Голови Держрезерву, до сфери управління Держрезерву належали, зокрема суб`єкти господарювання, діяльність яких пов`язана зі складським господарством, а саме: (1) Державна організація «Комбінат «Прогрес», реорганізована 31.01.2024 шляхом перетворення у ДП «Комбінат «Прогрес» Державного агентства резерву України (далі - ДП «Комбінат «Прогрес»); (2) Державне підприємство «Комбінат «Салют» Державного агентства резерву України (далі - ДП «Комбінат «Салют»); (3) Державна організація «Комбінат «Трикутник» Державного агентства резерву України, реорганізована 25.04.2024 шляхом перетворення у Державне підприємство «Комбінат «Трикутник» Державного агентства резерву України (далі - ДП «Комбінат «Трикутник»).

10. Детектив стверджував, що одним із видів діяльності цих державних організацій та підприємств, крім збереження матеріальних цінностей державного резерву, є надання складських послуг у приміщеннях, котрі закріплені за ними на праві оперативного управління (після реорганізації - господарського відання).

11. Також зазначав, що у жовтні 2022 року, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном під час використання складських площ підприємств та організацій зі сфери управління Держрезерву з метою отримання неправомірної вигоди, а також особистого збагачення. 

12. З метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_5 розробив злочинний план, який полягав: (1) у розбудові неформальної комунікації із керівництвом Держрезерву; (2) у визначенні підприємств та організацій зі сфери управління Держрезерву, котрі можуть бути використані для отримання неправомірної вигоди за рахунок взяття під контроль існуючих у таких установах злочинних схем або запровадження нових, спрямованих на заволодіння майном таких підприємств та організацій; (3) у забезпеченні за рахунок неформальної комунікації ухвалення необхідних управлінських рішень керівництвом Держрезерву, спрямованих на отримання контролю ОСОБА_5 над діяльністю підприємств та організацій зі сфери управління Держрезерву; (4) у проведенні перемовин із керівниками таких підприємств та організацій з метою схиляння їх до участі у злочинній діяльності, спрямованої на особисте незаконне збагачення учасників злочинної схеми; (5) у забезпеченні відсторонення або зміни керівників таких підприємств та організації у разі їх незгоди брати участь у злочинній діяльності на запропонованих учасниками злочинної схеми умовах; (6) у призначенні на керівні посади на підприємства та організації зі сфери управління Держрезерву осіб, які погодилися брати участь у реалізації злочинної схеми; (7) у подальшому отриманні контролю над діяльністю існуючих на підприємствах та організаціях зі сфери управління Держрезерву злочинних схем або впровадженні нових, спрямованих на заволодіння майном таких підприємств та організацій; (8) в отриманні неправомірної вигоди від діяльності таких злочинних схем; (9) у забезпеченні за рахунок службових повноважень керівництва Держрезерву приховування злочинної діяльності від інших осіб, зокрема правоохоронних органів та під час контрольно-перевірочних заходів за участі службових осіб Держрезерву.

13. Отже, ОСОБА_5 усвідомлював те, що для реалізації злочинного плану йому необхідно залучити осіб, які своїми повноваженнями, зв`язками та навичками можуть посприяти йому в реалізації злочинного умислу. 

14. З цією метою, у жовтні 2022 року, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 вступив у злочинну змову із неустановленою особою, якій повідомив про свої злочинні наміри та запропонував ухвалити участь у реалізації розробленого ним злочинного плану, зокрема шляхом підшукання інших співучасників, необхідних для його реалізації.

15. Після цього, ця наразі невстановлена органом досудового розслідування особа, усвідомлюючи, що реалізація злочинного плану ОСОБА_5 може забезпечити йому отримання незаконного доходу у вигляді неправомірної вигоди, з метою реалізації свого корисливого мотиву, діючи умисно, не пізніше 18.10.2022, погодилася на пропозицію ОСОБА_5 долучитися до спільної злочинної діяльності.

16. Надалі у той же період часу, але не пізніше 18.10.2022, невстановлена особа, діючи на виконання спільного злочинного умислу, з метою реалізації злочинного плану ОСОБА_5 , повідомила ОСОБА_8 (із яким вона тривалий час підтримувала дружні та довірливі стосунки) про запропоновану ОСОБА_5 злочинну схему, а також запропонувала ОСОБА_8 доєднатися до спільної реалізації злочинного плану.

17. ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що реалізація злочинного плану ОСОБА_5 може забезпечити йому отримання незаконного доходу у вигляді неправомірної вигоди, з метою реалізації свого корисливого мотиву, діючи умисно, не пізніше 18.10.2022, погодився на пропозицію неустановленої особи долучитися до спільної злочинної діяльності.

18. За неустановлених слідством обставин, але не пізніше 18.10.2022, до реалізації спільного злочинного умислу долучилася інша неустановлена особа, яка із корисливих мотивів погодилася брати участь у реалізації злочинного плану ОСОБА_5 .

19. 18.10.2022 з метою підготовки до зустрічі, на якій мав обговорюватися злочинний план ОСОБА_5 , неустановлена особа, діючи умисно, надіслала ОСОБА_8 pdf-файл з інформацією про дії, які необхідно вчинити на ДО «Комбінат «Прогрес» з метою реалізації злочинного плану ОСОБА_5 . Крім цього, неустановлена особа, попросила ОСОБА_9 вивчити вміст цього файлу та підготуватися до зустрічі. 

20. Того ж дня, у невстановленому місці, відбулася зустріч ОСОБА_8 з іншими неустановленими особами, під час якої вони узгодили окремі деталі реалізації злочинного плану ОСОБА_5 , спрямовані на взяття під контроль учасників злочинної діяльності підприємств та організацій зі сфери управління Держрезерву. 

21. Детектив зазначав, що неустановлена особа усвідомлювала, що у разі досягнення згоди між усіма учасниками злочинної діяльності щодо вирішення питань, котрі є необхідними для реалізації злочинного плану ОСОБА_5 , буде задоволений корисливий мотив як самої неустановленої особи, так і ОСОБА_8 , про що вона 18.10.2022 у завуальованій формі повідомила ОСОБА_8 . 

22. За неустановлених слідством обставин, але не пізніше 31.10.2022, до участі у реалізації злочинної схеми ОСОБА_5 залучено ОСОБА_7 , який з метою реалізації свого корисливого мотиву погодився брати участь у цій злочинній діяльності.

23. Крім цього, детектив покликався на те, що ОСОБА_5 , у період з 18.10.2022 до 27.10.2022, з метою відсторонення ОСОБА_10 із посади генерального директора ДО «Комбінат «Прогрес» та призначення підконтрольного ОСОБА_5 керівництва державної організації, як необхідну передумову для отримання контролю над діяльністю цієї державної організації, забезпечив, за неустановлених слідством обставин, підписання та скерування на адресу т.в.о. Голови Держрезерву ОСОБА_7 депутатського звернення народного депутата України ОСОБА_11 із висвітленням у негативному контексті результатів службової діяльності ОСОБА_10 на займаній посаді.

24. Після підписання цього депутатського звернення, ОСОБА_5 27.10.2022 надіслав звернення ОСОБА_8 , який у той же день відправив його іншій неустановленій особі з проханням забезпечити відсторонення Головою Держрезерву ОСОБА_7 ОСОБА_10 із займаної посади. 

25. Водночас ОСОБА_8 (який був присутнім на зустрічі 18.10.2022 під час узгодження деталей реалізації злочинного плану ОСОБА_5 , спрямованого на отримання подальшого контролю над діяльністю цієї державної організації та створення необхідних умов для заволодіння її майном), усвідомлював, що відсторонення ОСОБА_10 із цієї посади є необхідною умовою для реалізації злочинного плану.

26. Детектив також зазначав, що неустановлена особа 28.10.2022 надіслала депутатське звернення Голові Держрезерву ОСОБА_7 із проханням забезпечити ним ухвалення відповідного управлінського рішення.

27. 01.11.2022 ОСОБА_7 , використовуючи свої службові повноваження як керівника Держрезерву, підписав наказ Держрезерву № 112-к, яким відсторонив генерального директора ДО «Комбінат «Прогрес» ОСОБА_10 від виконання обов`язків із 03.11.2022, усуваючи перешкоди, які могли зашкодити реалізації злочинного плану ОСОБА_5 .

28. Досудовим розслідування також установлено, що станом на 18.10.2022 учасниками злочинної діяльності розроблено схему заволодіння майном ДО «Комбінат «Прогрес» у вигляді коштів, від надання складських послуг, які державне підприємство надавало суб`єктам реального сектору економіки.

29. Так ця злочинна схема передбачала безкоштовну та без відповідного документального оформлення передачу, закріплених за ДО «Комбінат Прогрес» на праві оперативного управління складських площ, окремо підібраними для злочинної діяльності та підконтрольним співучасникам злочину суб`єктам господарювання, які використовували такі площі для подальшої передачі в оренду суб`єктам реального сектору економіки або надання послуг зі зберігання їх продукції за ринковими цінами.

30. Водночас функціонування такої схеми передбачало систематичне вчинення дій, спрямованих на пошук та ведення переговорів із суб`єктами реального сектору економіки від імені окремо підібраних та підконтрольних співучасникам злочину суб`єктів господарювання, яким безоплатно надані в користування складські площі державної організації, ведення бухгалтерії, адміністрування податків, документальне оформлення господарських операцій тощо. 

31. З метою приховування слідів злочинної діяльності, підконтрольні співучасникам злочину суб`єкти господарювання, мали укладати із ДО «Комбінат «Прогрес» договори про надання платних послуг, на підставі яких, надалі складалися акти приймання-здавання наданих послуг із внесенням до таких документів завідомо неправдивих відомостей в частині розрахунку наданих державною організацією послуг зі зберігання. Це насамперед давало змогу акумулювати та залишати у володінні співучасників злочину кошти від фактично наданих за рахунок безоплатно отриманих складських площ ДО «Комбінат «Прогрес» послуг, конвертувати їх у готівкові кошти та розподіляти між собою.

32. Ураховуючи, що для реалізації злочинної схеми в цій частині було необхідно підшукати окремих виконавців та доручити їм ведення операційної діяльності підконтрольних співучасникам злочину суб`єктів господарювання, у жовтні 2022 року, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 , діючи умисно та усвідомлюючи, що у разі відсутності таких виконавців реалізувати злочинний план ОСОБА_5 буде неможливо, підшукав, наразі неустановлених органом досудового розслідування, виконавців та пособників, яким довів суть злочинного плану ОСОБА_5 та переконав їх брати участь у злочинній діяльності.

33. Надалі ОСОБА_7 , з метою закріплення за ним фактичного контролю над діяльністю ДО «Комбінат «Прогрес», використовуючи свої службові повноваження як керівника Держрезерву, 01.11.2022 підписав наказ Держрезерву № 113-к, яким поклав на ОСОБА_12 тимчасове виконання обов`язків генерального директора ДО «Комбінат «Прогрес» з 03.11.2022.

34. Так з метою заволодіння коштами ДО «Комбінат «Прогрес» у вигляді оплати за фактично надані державною організацією поза офіційним бухгалтерським обліком послуги та задоволення у такий спосіб свого корисливого мотиву, ОСОБА_5 , починаючи із 01.01.2023, запровадив діяльність злочинної схеми, яка полягала у переданні окремо визначеним та узгодженим із учасниками злочинної діяльності підконтрольним суб`єктами господарювання складських площ державної організації, які закріплені за нею на праві оперативного управління, у фактичне користування без документального оформлення та оплати.

35. Такі суб`єкти господарювання використовували безоплатно отримані складські площі для отримання прибутку за рахунок їх передачі в оренду суб`єктам реального сектору економіки або надання таким суб`єктам складських послуг на таких складських площах. Отримані від цієї діяльності кошти конвертувалися у готівку та розподілялися між учасниками злочинної діяльності. 

36. З метою приховування слідів злочинної діяльності підконтрольні співучасникам злочину суб`єкти господарювання, зокрема Товариство з обмеженою відповідальністю «ШОК ТРАНС» (далі - ТОВ «ШОК ТРАНС»), Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВОЛ» (далі - ТОВ «НОВОЛ»), Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІДНЕСЕНЯ» (далі - ТОВ «ПІДНЕСЕНЯ») укладали з ДО «Комбінат «Прогрес» (після реорганізації - з ДП «Комбінат «Прогрес») договори про надання платних послуг, на підставі яких, надалі складалися акти приймання-здавання наданих послуг із внесенням до них завідомо неправдивих відомостей щодо розрахунку наданих державною організацією послуг зі зберігання та фактично використаних для надання таких послуг складських площ державної організації.

37. Отже, у ланцюг постачання послуг ДО «Комбінат «Прогрес» суб`єктам реального сектору економіки свідомо були залучені окремо визначені учасниками злочинної діяльності та підконтрольні їм суб`єкти господарювання, які використовувалися для заволодіння коштами державної організації за надані нею послуги.

38. Також детектив покликався на те, що для реалізації цієї схеми, у невстановлений період часу, але не пізніше 25.01.2023, до участі у злочинній діяльності було залучено ОСОБА_13 , якому доручено здійснювати контроль над діяльністю злочинної схеми в частині обліку надходжень коштів від наданих такими суб`єктами господарювання послуг, а також підписання від імені державної організації необхідних для реалізації злочинного плану фінансово-господарських документів.

39. Для виконання цих функцій ОСОБА_13 наказом в.о. генерального директора ДО «Комбінат «Прогрес» ОСОБА_12 від 25.01.2023 № 23-к призначено заступником генерального директора ДО «Комбінат «Прогрес» із комерційної діяльності адміністративно-управлінського персоналу та надалі надано неформальний доступ до обліку доходів та видатків, які отримувалися під час реалізації злочинної схеми.

40. 26.01.2023 ОСОБА_13 ознайомився із Положенням про розподіл обов`язків між керівником та заступниками, затвердженим наказом ДО «Комбінат «Прогрес» від 14.07.2021 № 91.

41. Згідно із цим Положенням, на заступника генерального директора із комерційної діяльності покладено, зокрема такі обов`язки: (1) здійснювати керівництво та забезпечує координацію роботи усіх підрозділів, що стосуються питань роботи з контрагентами організації; (2) здійснювати організацію роботи з підготовки та укладання договорів із контрагентами; (3) мати право укладати правочини із контрагентами (договори, контракти, угоди) про надання платних послуг, визначати істотні умови договору, інші умови договору, підписувати акти приймання-здавання цих послуг.

42. Отже, ОСОБА_13 , обіймаючи посаду заступника генерального директора ДО «Комбінат «Прогрес» із комерційної діяльності адміністративно-управлінського персоналу, виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою.

43. Крім цього, органом досудового розслідування установлено, що з метою контролю за злочинною схемою, ОСОБА_5 разом із неустановленими особами: (1) періодично перевіряли динаміку надходжень коштів від злочинної діяльності, (2) вимагали неформальних звітів від залучених осіб, яким було доручено ведення операційної діяльності підконтрольних співучасникам злочину суб`єктів господарювання та (3) надавали вказівки на вжиття заходів щодо збільшення сум коштів, які отримувалися учасниками злочинної діяльності в результаті заволодіння коштами ДО «Комбінат «Прогрес». 

44. Також детектив покликався на те, що у період з 01.02.2023 до 01.06.2025, з метою реалізації злочинного плану ОСОБА_5 , до участі у злочинній діяльності залучено ТОВ «Шок Транс», ТОВ «Новол», ТОВ «Піднесеня», із якими ДО «Комбінат «Прогрес» (після реорганізації - ДП «Комбінат «Прогрес») укладено низку договорів про надання платних послуг, а саме: (1) договір про надання платних послуг № 41 від 01.02.2023 між ДО «Комбінат «Прогрес» в особі генерального директора ОСОБА_12 та ТОВ «Новол» в особі директора ОСОБА_14 ; (2) договір про надання платних послуг № 52 від 01.04.2023 між ДО «Комбінат «Прогрес» в особі заступника генерального директора ОСОБА_13 та ТОВ «Шок Транс» в особі директора ОСОБА_15 ; (3) договір про надання платних послуг № 25 від 06.02.2024 між ДП «Комбінат «Прогрес» в особі заступника генерального директора ОСОБА_13 та ТОВ «Шок Транс» в особі директора ОСОБА_15 ; (4) договір про надання платних послуг № 37 від 06.02.2024 між ДП «Комбінат «Прогрес» в особі заступника генерального директора ОСОБА_13 та ТОВ «Новол» в особі директора ОСОБА_14 ; (5) договір про надання платних послуг № 26 від 06.02.2024 між ДП «Комбінат «Прогрес» в особі заступника генерального директора ОСОБА_13 та ТОВ «Піднесеня» в особі директора ОСОБА_16 ; (6) договір про надання платних послуг № 26 від 01.01.2025 між ДП «Комбінат «Прогрес» в особі генерального директора ОСОБА_12 та ТОВ «Піднесеня» в особі директора ОСОБА_17 ;

45. Водночас ОСОБА_13 , будучи службовою особою державного підприємства та усвідомлюючи, що ДО «Комбінат «Прогрес» (після реорганізації - ДП «Комбінат «Прогрес») надає ТОВ «Шок Транс», ТОВ «Новол», ТОВ «Піднесеня» у користування більші площі, ніж зазначені в офіційних документах, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з метою реалізації злочинного плану ОСОБА_5 , у період з 31.03.2023 до 31.10.2024 підписав акти приймання-здавання наданих послуг із вказаними суб`єктами господарювання, в яких було внесено завідомо неправдиві відомості щодо розрахунку наданих державним підприємством послуг зі зберігання, а саме: (1) акти приймання-здавання послуг між ДО «Комбінат «Прогрес» та ТОВ «НОВОЛ» за березень 2023 - грудень 2023 на загальну суму 709 500 грн; (2) акти приймання-здавання послуг між ДО «Комбінат «Прогрес» та ТОВ «ШОК ТРАНС» за квітень 2023 - грудень 2023 на загальну суму 37 800 грн; (3) акти приймання-здавання послуг між ДП «Комбінат «Прогрес» та ТОВ «ШОК ТРАНС» за лютий 2024 - вересень 2024 на загальну суму 43 896,66 грн.; (4) акт приймання-здавання послуг між ДП «Комбінат «Прогрес» та ТОВ «ПІДНЕСЕНЯ» за лютий 2024 - жовтень 2024 на загальну суму 7 257 517,67 грн.

46. На підставі цих договорів ДО «Комбінат «Прогрес» (після реорганізації - ДП «Комбінат «Прогрес») за період з 01.02.2023 до 01.06.2025 отримала від підконтрольних учасникам злочину суб`єктів господарювання ТОВ «Шок Транс», ТОВ «Новол», ТОВ «Піднесеня» кошти за надані складські послуги на загальну суму 11 231 280,11 грн.

47. Крім цього, досудовим розслідуванням установлено, що ТОВ «Шок Транс», ТОВ «Новол», ТОВ «Піднесеня» за рахунок складських площ, яким на праві оперативного управління володіла ДО «Комбінат «Прогрес», а після реорганізації - на праві господарського відання ДП «Комбінат «Прогрес», за аналогічний період часу отримало від суб`єктів реального сектору економіки кошти за надані складські послуги на загальну суму 47 633 372,42 грн.

48. Визначена під час експертного дослідження різниця між вартістю складських послуг, наданих ДО «Комбінат «Прогрес» (після реорганізації - ДП «Комбінат «Прогрес») та вартістю складських послуг, наданих ТОВ «Шок Транс», ТОВ «Новол», ТОВ «Піднесеня» суб`єктам реального сектору економіки, складає 36 402 091,65 грн, що відповідно до примітки до ст. 185 КК є особливо великим розміром.

49. Водночас ці кошти після їх надходження у розпорядження учасників злочинної схеми конвертувалася у готівкові кошти, які щомісячно розподілялися між учасниками злочинної схеми та використовувалися у подальшому на їх власний розсуд.

50. Тому детектив уважав, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, а саме організував заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

51. 21.05.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК. 

52. Покликаючись на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК, таких як: (1) переховування від органів досудового розслідування та суду; (2) знищення, ховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконний вплив на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, детектив просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, із визначенням застави у розмірі 5 408 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 17 997 824 грн та із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.

Позиція учасників у судовому засіданні.

53. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання, покликаючись на викладені у ньому обставини. 

54. Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання. Покликався на те, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні розпочато 26.06.2024. 16.06.2025 за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 детективами НАБУ проведено обшук, під час якого жодних речей і документів не вилучено. На переконання захисника, ці обставини свідчать про обізнаність підозрюваного щодо існування кримінального провадження, у якому він є фігурантом. Натомість, кожного разу, перетинаючи державний кордон, підозрюваний ОСОБА_5 повертався на територію України. 

55. Щодо майна та доходів доньки підозрюваного, захисник зазначав, що вона повнолітня особа, здійснює трудову діяльність, а також є власницею компанії. Майно, набуте нею у 2021 та 2022 роках було придбане до початку кримінального провадження. 

56. Підозрюваний ОСОБА_18 заперечував проти задоволення клопотання. Також, пояснюючи обставини, котрі відбулися 21.05.2026 під час перетину ним державного кордону зазначив, що поїздка за кордон була ним запланована заздалегідь. 19.05.2026 підозрюваний виїхав із міста Миколаїв у напрямку Тернопільської області, де надалі залишився на ніч. 20.05.2026 продовжив свою подорож, прямуючи до м. Чоп. Орієнтовно о 12 год 00 хв прибув до місця призначення (контрольного пункту для проходження контролю) та надав документи для перевірки. Коли він чекав завершення процедури перевірки документів, до нього зателефонував знайомий та повідомив, що орган досудового розслідування проводить слідчі розшукові дії, на що ОСОБА_5 відповів: у м. Миколаєві слідчих розшукових дій не проводили. 

57. Крім цього, підозрюваний зазначав, що у 2025 році у межах цього кримінального провадження за місцем його проживання детективи НАБУ проводили обшук. Після цього, будучи обізнаним про існування щодо нього кримінального провадження, близько п`яти-шести разів він виїжджав за кордон та повертався. 

58. Водночас підозрюваний зазначав, що у зв`язку зі станом здоров`я був виключений із військового обліку, у зв`язку із чим він не обмежений у праві виїзду за межі України.

Положення закону, якими керувався слідчий суддя.

59. Згідно із ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

60. Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК).

61. Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

62. Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК).

63. Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

64. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

65. Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

66. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).

67. Згідно із ч. 1 ст. 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

68. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК).

69. Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Установлені слідчим суддею обставини та мотиви, якими керувався слідчий суддя постановляючи цю ухвалу.

70. Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив такі обставини та дійшов таких висновків.

Щодо обґрунтованості підозри.

71. Відповідно до ч. 3 ст. 27 КК організатором є особа, яка організувала вчинення кримінального правопорушення (кримінальних правопорушень) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування кримінально протиправної діяльності організованої групи або злочинної організації.

72. Частина 5 ст. 191 КК встановлює відповідальність за привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою.

73. Згідно із усталеною судовою практикою, яка обґрунтовується рішеннями Європейського суду з прав людини (у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 та у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного із певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

74. Саме із огляду на таке розуміння обґрунтованості підозри слідчий суддя вирішував це клопотання, та дійшов висновку про те, що описана у клопотанні фабула, у сукупності із наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження, свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК.

75. Слід однак зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішував питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначив, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.

76. Для визначення причетності ОСОБА_5 до подій кримінальних правопорушень слідчим суддею досліджені та оцінені фактичні дані, які містяться:

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

77. Отже, оцінивши наведені вище докази в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в межах судового контролю, який наразі здійснюється, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.

78. На підставі встановлених вище обставин, слідчий суддя погоджується із твердженнями про те, що ОСОБА_5 може бути причетним до інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Щодо існування ризиків.

79. Прокурор, наполягаючи на застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, крім обґрунтованості підозри останнього у вчиненні кримінального правопорушення, покликався також на існування ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду, (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (3) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, а також (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

80. На переконання слідчого судді, ризики, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, необхідно вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним цих дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

81. Перевіряючи існування зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя врахував таке.

(1) Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

82. Слідчий суддя переконаний, що ймовірна можливість переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується насамперед тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, передбачає, зокрема покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років (ч. 5 ст. 191 КК), що згідно із класифікацією кримінальних правопорушень, передбачених ст. 12 КК, є особливо тяжким злочином.

83. Водночас звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину, яким є правопорушення за ст. 191 КК, не передбачено, за винятком затвердження угоди про визнання винуватості.

84. Крім цього, обставиною, яка може сприяти ОСОБА_5 у такому переховуванні є наявність у нього дійсного паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 строком дії до 27.04.2028 (т. 5 а.п. 14).

85. Також слідчий суддя враховує, що відповідно до відомостей, отриманих з інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи «Аркан», ОСОБА_5 у період з квітня 2021 до квітня 2026 перетинав державний кордон України 30 разів, зокрема і під час дії правого режиму воєнного стану, а саме: 07.04.2021, 25.08.2021, 28.11.2021, 02.06.2022, 01.07.2022, 10.07.2022, 25.07.2022, 28.08.2022, 24.11.2022, 20.03.2023, 05.04.2023, 02.05.2023, 30.06.2023, 24.07.2023, 10.09.2023, 21.11.2023, 25.02.2024, 27.03.2024, 29.04.2024, 27.06.2024, 20.11.2024, 10.12.2024, 16.01.2025, 11.03.2025, 01.06.2025, 17.07.2025, 10.10.2025, 14.11.2025, 12.03.2026, 14.04.2026 (т. 5 а.п. 99-101). 

86. На переконання слідчого судді, такі систематичні виїзди підозрюваного ОСОБА_5 за межі України, можуть, насамперед свідчити про наявність у нього стійких соціальних зв`язків, місця проживання, джерел доходу або майна за кордоном, які можуть бути використані ним для тривалого переховування від органів досудового розслідування та суду. 

87. Також слідчий суддя враховує доводи підозрюваного ОСОБА_5 про те, що у зв`язку зі станом здоров`я його знято із військового обліку, у зв`язку із чим він не обмежений у праві виїзду за межі України. На переконання слідчого судді, ці обставини свідчать про можливість підозрюваного у будь-який час безперешкодно перетнути державний кордон.

88. Тому слідчий суддя не виключає можливості перетину кордону ОСОБА_5 , з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних військовою агресією РФ проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду.

89. Крім цього, на підставі рапорту детектива НАБУ ОСОБА_6 установлено, що 20.05.2026 ОСОБА_18 , перебуваючи у місті Миколаєві, вчиняв активні дії, спрямовані на приховування свого фактичного місцезнаходження та засобів пересування. Зокрема, упродовж дня, підозрюваний користувався декількома транспортними засобами марок: (1) «Mercedes-Benz C300», реєстраційний номер НОМЕР_2 ; (2) «Toyota», реєстраційний номер НОМЕР_3 ; (3) «Mercedes-Benz GL», реєстраційний номер НОМЕР_4 ; (4) «Audi A6», реєстраційний номер НОМЕР_5 . Також зазначено, що ОСОБА_18 , керуючи цими транспортними засобами, порушував правила дорожнього руху та швидкісний режим, здійснював активні маневрування та постійно змінював напрямок руху. Надалі у вечірній час, підозрюваний, керуючи автомобілем марки «Audi A6», реєстраційний номер НОМЕР_5 , виїхав за межі міста Миколаєва та рухався у напрямку міста Києва (т. 5 а.п. 105, 106).

90. Під час розгляду клопотання, прокурор повідомила про те, що 21.05.2026 під час вчинення процесуальних дій органом досудового розслідування, спрямованих на повідомлення про підозру співучасникам кримінального правопорушення, яке розслідується у межах цього кримінального провадження, ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «Audi A6», реєстраційний номер НОМЕР_5 , пересувався територією Тернопільської області та надалі територією Закарпатської області у напрямку державного кордону України.

91. Також прокурор зазначала, що на той час іншим співучасникам кримінального правопорушення було вручено письмові повідомлення про підозру, у яких зокрема викладено обставини щодо ролі ОСОБА_5 як організатора вчинення кримінального правопорушення. Тому, на переконання прокурора, є достатні підстави вважати, що після вручення повідомлень про підозру співучасникам, ймовірного, вчинення злочину, останні могли безпосередньо або через третіх осіб проінформувати ОСОБА_5 про зміст підозри та обставин, установлених органом досудового розслідування.

92. Згідно із протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.05.2026 вбачається, що цього ж дня о 15 год 48 год ОСОБА_5 затримано у пункті пропуску «Чоп-Захонь» митного поста «Тиса» під час спроби перетину державного кордону України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК. Під час затримання, детективи НАБУ виявили у підозрюваного сумку чорного кольору, у якій знаходилися кошти у сумі 5 250 євро та 100 доларів США, котрі надалі ними були вилучені та поміщені до сейф-пакету НАБУ. Крім цього, у належній підозрюваному ОСОБА_5 сумці зеленого кольору, детективами НАБУ виявлено три мобільні телефони, паролі від яких, підозрюваний не надав (т. 5 а.п. 107-113).

93. Сукупність наведених вище обставини, зокрема здійснення 20.05.2026 підозрюваним упродовж дня дій щодо зміни транспортних засобів, його затримання 21.05.2025 під час спроби перетнути державний кордон, одночасне вручення повідомлень про підозру співучасникам, ймовірного, вчинення злочину, а також наявність значної суми коштів та мобільних телефонів, паролі від яких підозрюваний ОСОБА_5 відмовився надавати на прохання детективів НАБУ, на переконання слідчого судді, свідчить про наявність обґрунтованого ризику його переховування від органів досудового розслідування та суду. 

94. Крім цього, під час судового засідання підозрюваний ОСОБА_5 повідомив, що після його прибуття до пропускного пункту для проходження контролю, йому зателефонував знайомий та повідомив про проведення слідчих дій. 

95. Слідчий суддя бере до уваги установлений на підставі рапорту детектива НАБУ факт, що 20.05.2026 ОСОБА_5 рухався у напрямку м. Києва, однак уже 21.05.2026 перебував у районі м. Чоп, поблизу державного кордону, де був затриманий. Така різка зміна маршруту у короткий проміжок часу, у сукупності з іншими обставинами, дає підстави вважати, що підозрюваний міг завчасно отримати інформацію про проведення слідчих дій та, у зв`язку із чим, змінити напрям руху з метою залишення території України та ухилення від кримінальної відповідальності.

96. Загальновідомими фактами є непоодинокі випадки нелегального перетину державного кордону громадянами України, зокрема фігурантами кримінальних справ.

97. Водночас під час розгляду клопотання, установлено що ОСОБА_5 , ймовірно, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення у співучасті з іншими особами, зокрема із ОСОБА_7 , який є державним службовцем категорії «А».

98. Крім цього, на підставі досліджених під час судового засідання протоколів за результатами негласних слідчих (розшукових) установлено, що ОСОБА_5 має ділові зв`язки із представниками правоохоронних органів, зокрема Служби безпеки України, Національної поліції України, Державної прикордонної служби України, а також народним депутатом України ОСОБА_11 .

99. На переконання слідчого судді, сталі дружні та ділові зв`язки підозрюваного із переліченими особами, можуть бути використані ним з метою ухилення від кримінальної відповідальності. 

100. Відповідно до інформації із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих фізичними особами у період з 1998 року до 1 кварталу 2026 року підозрюваний ОСОБА_5 отримав доходи на загальну суму 820 881 грн, його дружина ОСОБА_19 - 6 391 849 грн, а їхня донька ОСОБА_20 - 4 250 595 грн (т. 5 а.п. 15-31).

101. На підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.04.2026 № 474143256, слідчим суддею установлено, що ОСОБА_5 на праві власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка площею 10,7 га, розташована за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, селищна рада Димівська (т. 5 а.п. 38, 39).

102. Також установлено, що підозрюваний ОСОБА_5 користується транспортним засобом марки «MERCEDES-BENZ V 300 D», 2025 року випуску, який перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер Лізинг». Ці обставини підтверджуються (1) реєстраційною карткою транспортного засобу; (2) протоколом про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за річчю від 07.03.2025, в якому зафіксовано факт використання ОСОБА_5 автомобіля «Mercedes», чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_6 (т. 2 а.п. 150-154, т. 5 а.п. 46). 

103. Дружині підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_19 на праві власності належать: (1) квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , (2) нежитлове приміщення салону краси, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , (3) земельна ділянка площею 0,15 га із кадастровим номером 6524755500:01:001:1068, (4) автомобіль марки «MERCEDES-BENZ E 450», 2022 року випуску (т. 5 а.п. 40-42, 45).

104. Доньці підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_20 на праві власності належить: (1) квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_5 (договір купівлі-продажу від 20.01.2022), (2) квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_6 (договір купівлі-продажу від 19.08.2021), (3) нежитлові приміщення бару, розташовані за адресою: АДРЕСА_7 (т. 5 а.п. 43-44).

105. Також у клопотанні детектив зазначав про те, що доньці підозрюваного - ОСОБА_20 на праві власності належить автомобіль марки «MERCEDES-BENZ С 300», 2023 року випуску, поставлений на облік 22.10.2025. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження цього, однак під час судового засідання підозрюваний ОСОБА_5 не заперечував факту, що у його доньки є власний автомобіль.

106. Відповідно до оглянутих відомостей про доходи, донька підозрюваного - ОСОБА_20 розпочала отримувати дохід із 2024 року (т. 5 а.п. 29), що насамперед свідчить про відсутність у неї достатніх майнових ресурсів для придбання у 2021 та 2022 роках за власні кошти квартир, розташованих в Одеській області та у місті Києві. Водночас під час розгляду клопотання, підозрюваний не заперечував, що це майно фактично придбано ним разом із дружиною.

107. Також установлено, що ОСОБА_5 є учасником ТОВ «Важливі Дії», а його дружина ОСОБА_19 - ТОВ «Гараж 2016», ТОВ «Екотеплиця півдня», ПВПТ «Імпульс» (т. 5 а.п. 47-71).

108. Крім того, на підставі відомостей, отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій установлено, що у ОСОБА_5 є водій - ОСОБА_21 . Ця особа є учасником ТОВ «Експерт БЗР», ТОВ «Ново-Град», ТОВ «Кнокер», ТОВ «Агро-Інвест-Трейд» (т. 2 а.п. 138-146, т. 5 а.п. 72-93). На переконання слідчого судді, ОСОБА_5 може бути дотичним до цих товариств, зокрема бути і фактичним власником часток ОСОБА_21 у статутному капіталі цих суб`єктів господарювання. 

109. Також досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 систематично отримував значні суми готівкових коштів від реалізації злочинної схеми і визначав подальший спосіб розподілу коштів між її учасниками. Ці обставини, зокрема підтверджуються фактичними даними, котрі містяться у: (1) протоколі огляду від 22.01.2025; (2) протоколі про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за річчю від 07.03.2025; (3) протоколі огляду від 22.04.2025; (4) протоколі про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за річчю від 08.05.2025; (5) протоколі огляду від 18.12.2024; (6) протоколі про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за річчю від 07.03.2025; (6) протоколі огляду від 12.03.2025; (7) протоколах допиту свідків, а також іншими дослідженими під час судового засідання документах (т. 2 а.п. 75-101, 147-154, 155-170, 189-194, 207-223).

110. Отже, установлені доходи та видатки ОСОБА_5 , а також членів його сім`ї, свідчать про наявність у підозрюваного значної кількості неофіційних (необлікованих) доходів і майна, якими ОСОБА_5 може скористатися, зокрема для оперативного переміщення та тривалого переховування від органів слідства та суду.

111. Крім цього, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 офіційно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично проживає за іншою адресою: АДРЕСА_2 . 

112. Слідчий суддя звертає увагу на те, що підозрюваний ОСОБА_5 попри наявність у нього власного житла, в якому він проживає, зареєстрований за іншою адресою - в гуртожитку, де він фактично не мешкає, а тому законні підстави для реєстрації підозрюваного за цієї адресою відсутні. Водночас матеріали кримінального провадження також не містять відомостей, які б підтверджували наявність таких підстав. Крім цього, під час судового засідання підозрюваний також підтвердив їх відсутність.

113. Тому, на переконання слідчого судді, це свідчить про вжиття ним заходів конспірації, з метою приховування інформації щодо свого фактичного місця перебування. 

114. З огляду на це, слідчий суддя погоджується із твердженнями, зазначеними у клопотанні про те, що ОСОБА_5 зможе переховуватися від органу досудового розслідування.

115. Зіставлення можливих для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі, переконують слідчого суддю у тому, що ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду є достатньо вірогідним.

(2) Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

116. В обґрунтування цього ризику прокурор зазначала, що після повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, він набув статусу підозрюваного у кримінальному провадження та отримав права, передбачені ч. 3 ст. 42 КПК, зокрема на ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, можливість оцінити обсяг наявних у сторони обвинувачення доказів, значення речей і документів, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні.

117. Також прокурор зазначала, що ураховуючи стадію досудового розслідування, необхідність проведення слідчих (розшукових) дій щодо встановлення та отримання додаткових доказів, підозрюваний ОСОБА_5 може використати набуті особисті зв`язки, зокрема серед посадових осіб Міністерства економіки, працівників правоохоронних органів, особисте знайомство із народними депутатами України, а також з іншими осібами з метою: (1) вжиття ними заходів щодо знищення, приховування або спотворення речей та (або) документів, які мають істотне значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, (2) здійснення перешкод в отриманні (вилученні) таких речей і документів органом досудового розслідування. 

118. Органом досудового розслідування зафіксовано використання ОСОБА_5 застосунку «Treema», який забезпечує анонімність та конфіденційність передачі даних, зміну мобільних пристроїв та номерів, які використовує підозрюваний, зокрема для спілкування з іншими співучасниками злочину, а також розмови із такими особами щодо використання цього застосунку.

119. Також установлено, що під час передання коштів від злочинної діяльності, ОСОБА_5 використовував методи та фінансові сервіси інших осіб, не обізнаних із цією злочинною діяльністю. Такі методи дозволяли підозрюваному приховати факт отримання ним коштів, а також унеможливлювали оперативного документування органом досудового розслідування його незаконних дій.

120. Водночас прокурор покликалася на те, що механізм вчинення кримінального правопорушення передбачав приховування від третіх осіб фактичних обставин, зокрема щодо внесення недостовірних відомостей у фінансово-господарські документи (акти приймання-здавання послуг із ДП «Комбінат «Прогрес»), включення у ланцюг постачання послуг державним підприємством декількох, формально не пов`язаних між собою суб`єктів господарювання, вжиття підозрюваним заходів для отримання відомостей про оперативні або слідчі дії, які можуть здійснюватися для розкриття злочинної діяльності.

121. Крім цього, зазначала, що оскільки досудове розслідування перебуває на активній стадії, а збір доказів у кримінальному провадженні триває, існує ризик того, що ОСОБА_5 особисто, чи доручивши це іншим особам (зокрема свідкам та іншим підозрюваним у цьому провадженні) може знищити або сховати речі та (або) документи, які мають доказове значення у цьому кримінальному провадженні, а також створити чи використати документи, спрямовані на формування уявлення про його непричетність до інкримінованих кримінальних правопорушень.

122. Слідчий суддя погоджується із такими доводами прокурора та вважає, що на цій стадії досудового розслідування проводяться слідчі та процесуальні дії щодо збору доказів, а тому є достатньою ймовірність знищення, ховання або спотворення підозрюваним будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

(3) Ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

123. Перевіряючи наявність ризику впливу підозрюваного, зокрема на свідків, слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас суд зможе обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто, якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

124. Цей незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрювану як на особу, причетну до вчинення кримінального правопорушення, так і свідків, які можуть надати показання щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою.

125. Слідчий суддя вважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.

126. Також слідчий суддя враховує те, що інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, ймовірно, вчинене ним у співучасті. Водночас у цьому кримінальному провадженні, ОСОБА_5 відводиться роль організатора, а тому, на переконання слідчого судді, існує ризик того, що він може використовувати свій вплив на інших учасників кримінального провадження, а також осіб, котрі можуть бути причетними до вчинення злочину, однак наразі неустановлені органом досудового розслідування, з метою узгодження показань, зміни їх процесуальної поведінки або перешкоджанню повному установленню усіх обставин.

127. Водночас можливість такого впливу була неодноразово зафіксована під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій за участі підозрюваного ОСОБА_5 . Зокрема, він інструктував та надавав вказівки керівнику ДП «Комбінат «Прогрес» ОСОБА_12 щодо форми та способу його взаємодії із правоохоронними органами, впливав як на ухвалення управлінських рішень керівником Держрезерву ОСОБА_7 , так і на його поведінку та взаємодію з іншими співучасниками після звільнення з керівної посади, надавав вказівки щодо ухвалення рішень про доцільність звільнення ОСОБА_13 із займаної посади.

128. Крім цього, ОСОБА_5 неодноразово погрожував настанням негативних наслідків для третіх осіб, які не виконують його вказівки або перешкоджають його ймовірно злочинній діяльності.

129. За таких умов, слідчий суддя дійшов висновку про достатню ймовірність ризику впливу ОСОБА_18 на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

(4) Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

130. Оцінюючи наявність цього ризику, слідчий суддя бере до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 має неформальні зв`язки із народним депутатом України ОСОБА_11 , представниками органів Національної поліції України, Служби безпеки України, інших органів державної влади.

131. За таких обставин, підозрюваний може використовувати свої зв`язки у правоохоронних органах та в органах державної влади з метою впливу на хід досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, зокрема шляхом отримання несанкціонованого доступу до інформації, що становить таємницю досудового розслідування, а також сприяння уникненню викриття інших співучасників кримінального правопорушення, які наразі неустановлені органом досудового розслідування.

132. Про можливість впливу на таких осіб також може свідчити те, що ОСОБА_5 , не будучи службовою особою органів влади, забезпечив собі можливість здійснювати неформальний вплив на діяльність ДП «Комбінат «Прогрес» та Держрезерву. 

133. З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що ризик перешкоджання ОСОБА_5 кримінальному провадженню іншим чином може існувати.

Мотиви суду щодо запобіжного заходу, який необхідно застосувати щодо підозрюваного та інші питання.

134. Оскільки раніше було встановлено обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, та наявність чотирьох ризиків, то з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного є об`єктивно необхідним. Тому наступним кроком буде визначення, запобіжного заходу, який належить застосувати.

135. Прокурор під час розгляду клопотання просила застосувати щодо ОСОБА_18 найбільш суворий запобіжний захід - тримання під вартою на 60 днів, покликаючись на обґрунтованість підозри та наявність ризиків. Прокурор уважала, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, передбачених КПК, не забезпечить виконання підозрюваним своїх обов`язків та не запобігатиме існуючим ризикам.

136. Як зазначалося раніше, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

137. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК).

138. Під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності зазначених ризиків, слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів враховує такі обставини:

(1) вагомість наданих прокурором доказів на підтвердження вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;

(2) тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі його визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, а саме позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;

(3) вік підозрюваного 48 років та задовільний стан здоров`я ОСОБА_5 ;

(4) зі слів підозрюваного розлучений та не має утриманців, тож на території України ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв`язків;

(5) майновий стан підозрюваного, про що йшлося раніше у цій ухвалі. Те, що ОСОБА_5 після запровадження на території України правового режиму воєнного стану безперешкодно виїжджав за кордон, на переконання слідчого судді, свідчить про достатній рівень матеріального забезпечення підозрюваного;

(6) ОСОБА_5 не судимий;

(7) доказів застосування до ОСОБА_5 раніше запобіжних заходів слідчому судді не надано;

(8) даними про повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя не володіє.

139. Відомостей, які свідчили б про неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторонами не надано.

140. Отже, зважаючи на положення п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК, до ОСОБА_5 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

141. Строк дії ухвали суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання затриманого - з моменту затримання (частини 1, 2 ст. 197 КПК).

142. Зважаючи на установлені ризики, про які йшлося раніше, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Такий строк необхідно обраховувати з моменту затримання підозрюваного ОСОБА_5 .

143. Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК. Така оцінка стосується перспективних фактів, тому слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, зокрема застава, домашній арешт та інші, не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

144. На переконання слідчого судді, застосування щодо ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та для запобігання реалізації ним установлених ризиків. Ця позиція слідчого судді обґрунтовується сукупністю усіх без винятку обставин, наведених раніше у цій ухвалі, з урахуванням відомостей про особу підозрюваного.

145. Слідчий суддя також ураховує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань, чого можливо досягнути лише за умови нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин, необхідним є саме тримання підозрюваного під вартою, оскільки застосування більш м`якого запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні буде не недієвим. Домашній арешт пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому його етапі.

146. Крім цього, застосування застави, як основного запобіжного заходу, відтермінує можливість виконання такого заходу, що, з урахуванням установлених слідчим суддею ризиків, створює сприятливі умови для їх реалізації, позаяк із моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави до моменту внесення (або ж невнесення та, як наслідок, ініціювання питання про зміну запобіжного заходу) підозрюваним або іншим заставодавцем коштів на виконання ухвали, стосовно підозрюваного не буде діяти жодного стримуючого фактору, як то ймовірна втрата застави.

147. Також, на переконання слідчого судді, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

148. З огляду на це, слідчий суддя дійшов висновку, що стосовно ОСОБА_5 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та таке обмеження права підозрюваного на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

149. Натомість згідно із ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Щодо визначення розміру застави

150. Відповідно до ч. 4 та п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

151. Згідно із п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

152. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК).

153. За таких умов, слідчий суддя вважає, що розмір застави, визначений підозрюваному ОСОБА_5 , повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на нього обов`язків. Цей розмір має бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від порушення встановлених процесуальними нормами та\або покладених судом на нього обов`язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку, та не була надмірною. Водночас слідчий суддя також ураховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК.

154. Крім того, під час визначення розміру застави, слідчий суддя бере до уваги обставини, наведені у ст. 178 КПК та відображені у пункті 138 ухвали.

155. Також слідчий суддя враховує ту обставину, що підозрюваним та його сім`єю було набуто рухомого та нерухомого майна, вартістю більшою, ніж їх офіційні доходи. 

156. Зважаючи на тяжкість злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_5 , обставини кримінального правопорушення, індивідуальні особливості підозрюваного та його ймовірну роль в його вчиненні, майновий стан підозрюваного, його процесуальну поведінку, а саме те, що він міг здійснити спробу переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному ОСОБА_5 , має бути більшим за розмір, встановлений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК.

157. Крім цього, слідчий суддя також враховує, що редакція ч. 5 ст. 182 КПК щодо граничних розмірів застави була ухвалена ще Законом № 1774-VIII від 06.12.2016, тоді як девальвація національної валюти, інфляційні процеси в економіці країни відбуваються щороку, що очевидно впливає також на розмір застави.

158. Слідчий суддя, із урахуванням досліджених даних щодо фінансового стану підозрюваного, вважає, що запропонований прокурором розмір застави, а саме 17 997 824 грн є невиправданим за встановлених обставин, а тому не може бути застосований. Водночас слідчий суддя дійшов висновку, що заставу необхідно установити у розмірі 15 000 000 грн.

159. На переконання слідчого судді, саме такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_5 та разом із покладеними на нього обов`язками, про що йтиметься далі, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК та вимогам статей 178, 182, 183 КПК.

Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК.

160. Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

161. Оскільки встановлено існування ризиків і слідчим суддею вирішено застосувати до ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, то у разі внесення застави в розмірі, визначеному цією ухвалою, на підозрюваного необхідно покласти також обов`язки, об`єктивна необхідність у яких доведена прокурором, а саме: (1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; (2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (3) не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого (детектива), прокурора; (4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (5) утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_5 , з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , а також зі свідком ОСОБА_22 ; (6) носити електронний засіб контролю. 

162. Ці обов`язки покладаються на підозрюваного строком на два місяці з моменту внесення застави (ч. 7 ст. 194 КПК).

163. З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Мотиви слідчого судді щодо доводів захисту

164. Доводи підозрюваного та його захисника, наведені під час судового засідання, були предметом оцінки слідчого судді під час вирішення цього клопотання, а тому слідчий суддя не зазначатиме про це повторно.

165. З огляду на це, клопотання детектива належить задовольнити частково.

З огляду на це, керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, слідчий суддя

 

п о с т а н о в и в:

 

1. Клопотання заступника Керівника Першого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 , погоджене прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52024000000000315 від 26.06.2024 задовольнити частково.

2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Димівка Новоодеського району Миколаївської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, але у межах строку досудового розслідування.

3. Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 15 000 000 грн (п`ятнадцять мільйонів) гривень.

4. Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_7 .

5. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом строку дії ухвали.

6. У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного застосований запобіжний захід у вигляді застави.

7. У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком на два місяці такі обов`язки:

(1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

(2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

(3) не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого (детектива), прокурора;

(4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

(5) утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_5 , з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , а також зі свідком ОСОБА_22 

(6) носити електронний засіб контролю.

8. В іншій частині клопотання відмовити.

9. Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.

10. Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

 

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

 

 

 

Слідчий суддя ОСОБА_1