справа № 991/13304/25

провадження № 22-ц/991/29/26

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

 

У Х В А Л А

 

28 травня 2026 року м.Київ

 

Суддя-доповідач Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Семенников О.Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_1 на рішення Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2026 року у справі за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання необґрунтованим активу та його стягнення в дохід держави,

ВСТАНОВИВ:

 

Рішенням Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2026 року позов Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури задоволено повністю.

Визнано необґрунтованою частину активу - закінченого будівництвом об`єкта: магазину змішаної торгівлі, кафе, офісними приміщеннями та житловою квартирою загальною площею 913,8 кв.м, у тому числі житловою площею 52,7 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6825055500:01:001:0103, який 17 жовтня 2023 року зареєстрований на праві власності за ОСОБА_1 , в частині його вартості у сумі 7 348 436,82 грн.

Стягнуто із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в дохід держави вартість частини необґрунтованого активу в сумі 7 348 436,82 грн. в рівних частках, тобто по 3 674 218,41 грн. з кожного.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачка ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, за вимогами якої просить рішення Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2026 року скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про визнання необґрунтованим частини активу та стягнення із ОСОБА_1 в дохід держави вартості частини необґрунтованого активу в сумі 3 674 218,41 грн.

На етапі вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач перевіряє апеляційну скаргу на предмет її відповідності вимогам цивільного процесуального закону.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.356 ЦПК до апеляційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До апеляційної скарги ОСОБА_1 не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на те, що у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави судовий збір не справляється, а при поданні позову у цій категорії справ ставка судового збору становить «0». На обґрунтування цієї позиції апелянтка посилається на п.15 ч.2 ст.3, ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», а також на судову практику.

Такі доводи апелянтки не можуть бути прийняті судом.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір».

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судові рішення.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв чи скарг перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

За п.15 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Отже, за змістом вказаної норми від сплати судового збору звільняється особа, яка звертається до суду саме з позовною заявою у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Натомість у випадку подання апеляційної скарги відповідачем судовий збір за її подання справляється в установленому законом розмірі.

Релевантним для вирішення цього питання є підхід, застосований Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в ухвалі від 16 листопада 2021 року у справі №991/3401/21, провадження №61-18043ск21. У зазначеній справі касаційну скаргу відповідача на судові рішення у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави залишено без руху через несплату судового збору. Верховний Суд виходив із того, що звільнення від сплати судового збору стосується особи, яка звернулася до суду з відповідним позовом, а не відповідача, який оскаржує судове рішення у такій справі.

Посилання особи, яка подала апеляційну скаргу, на окремі ухвали суду апеляційної інстанції не спростовує цього висновку, оскільки такі ухвали не мають обов`язкового характеру для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у цій справі. Крім того, у справі №991/3299/25 одним із членів колегії суддів викладено окрему думку щодо необхідності залишення апеляційних скарг відповідачів без руху через несплату судового збору з огляду на те, що п.15 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» не звільняє відповідача у справі про визнання необґрунтованими активів від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Водночас наведені в апеляційній скарзі правові висновки Верховного Суду у справах про звільнення споживачів від сплати судового збору не є релевантними до спірного питання, оскільки сформовані в іншій категорії правовідносин та стосуються спеціальної гарантії захисту прав споживачів, а не порядку справляння судового збору з відповідача у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Положення пп.6 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачають, що за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 328 грн.

З огляду на те, що ОСОБА_1 оскаржує рішення суду першої інстанції в частині стягнення з неї в дохід держави вартості частини необґрунтованого активу в сумі 3 674 218,41 грн., розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 26 624 грн. та обраховується виходячи з граничного розміру судового збору, встановленого пп.6 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» для апеляційної скарги, поданої фізичною особою.

Згідно з ч.2 ст.357 ЦПК до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу, застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст.185 ЦПК суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у цьому Кодексі, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Відповідно до ч.2 ст.185 ЦПК в ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, а у разі залишення заяви без руху з підстави несплати судового збору - точна сума судового збору, яку необхідно сплатити.

З урахуванням викладеного апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши їй строк для усунення зазначеного недоліку шляхом надання документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 26 624 грн.

Судовий збір у вказаному розмірі має бути перераховано або внесено за такими реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030103

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача: UA518999980313101240000026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030103

Призначення платежу: 101, РНОКПП особи-платника, судовий збір за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2026 року у справі №991/13304/25, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду.

Керуючись ст.ст.185, 356, 357 ЦПК, суддя-доповідач

 

ПОСТАНОВИВ:

 

1. Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 на рішення Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2026 року залишити без руху та встановити строк для усунення вказаного в ній недоліку - десять днів з моменту отримання копії ухвали.

2. Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

 

 

 

Суддя           О.Ю. Семенников