Справа № 991/7781/23

Провадження 1-кп/991/97/23

У Х В А Л А 

іменем України

28 травня 2026 року м.Київ 

Вищий антикорупційний суд у складі

головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (в режимі відеконоференції),

розглянувши у судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12015100100003812 від 01.04.2015 за обвинуваченням 

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209 КК України, 

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 КК України,

ОСОБА_12 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Запоріжжя, зареєстрований за адресою (останнє відоме місце проживання): АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 КК України,

ОСОБА_13 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Києві, зареєстрована за адресою (останнє відоме місце проживання): АДРЕСА_5 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №2015100100003812 від 01.04.2015 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

1.1. Від обвинуваченого ОСОБА_6 надійшло клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, що перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 .

1.2. Клопотання мотивовано тим, що в рамках цього кримінального провадження в офісі ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » вилучені документи, що підтверджують поставку, встановлення та використання програмного забезпечення «TrueConfClient». Натомість при ознайомленні з матеріалами досудового розслідування сторона обвинувачення повідомила про відсутність наміру надавати вказані вище документи суду.

1.3. З огляду на це обвинувачений зазначив, що документи, до яких він просить тимчасовий доступ, містяться в матеріалах досудового розслідування. Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_7 в цьому провадженні від 01.05.2020 ОСОБА_6 вже надавався тимчасовий доступ до запитуваних документів з можливістю виготовлення їх копій.

1.4. Обвинувачений вважає, що запитувана інформація має важливе значення для доведення його невинуватості та підтвердження факту постачання та використання вказаного програмного забезпечення. Відповідно, виникла необхідність вилучення саме оригіналів документів.

1.5. У зв`язку із зазначеним обвинувачений просить надати тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом вилучення їх оригіналів, а саме:

- протоколів проведення моніторингу роботи комплексу обладнання та програмного забезпечення в органах юстиції;

- відомостей передачі дисків з матеріалами для навчання роботі із системою відеоконференцзв`язку в органи юстиції;

- відомостей передачі інсталяційних дисків системи відеоконференцзв`язку (програмного забезпечення «TrueConf») в органи юстиції;

- відомостей проведення навчання роботі із системою відеоконференцзв`язку в органах юстиції;

- відомостей передачі комплексів обладнання відеоконференцзв`язку в органи юстиції.

2. Учасники судового засідання висловили такі позиції:

2.1. Обвинувачений ОСОБА_6 клопотання підтримав, просив задовольнити.

2.2. Обвинувачений ОСОБА_7 , захисники ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 підтримали позицію обвинуваченого ОСОБА_6 .

2.3. Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що запитувані документи не входять до обсягу обвинувачення.

2.4. Від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшло заперечення щодо заявленого клопотання. У запереченнях вказано, що клопотання не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, не пов`язане з предметом доказування, грунтується на припущеннях і не спрямоване на забезпечення права на захист. При цьому стороною захисту не доведено підстав для вилучення оригіналів документів та не обгрунтовано неможливість досягнення мети без їх вилучення.

3. Заслухавши учасників, дослідивши доводи клопотання, Суд дійшов таких висновків.

3.1. Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

3.2. У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх, здійснити їх виїмку (ст. 159 КПК України).

3.3. Сторони кримінального провадження мають право звернутися до суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів (ч. 1 ст. 160 КПК України).

3.4. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 160 КПК України у клопотанні про тимчасовий доступ серед іншого має бути обґрунтоване значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

3.5. У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні. 

3.6. Згідно із ч. 6 ст. 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

3.7. Згідно з ч.7 ст.163 КПК України суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

3.8. Доводи обвинуваченого ґрунтуються на тому, що запитувані документи є матеріалами досудового розслідування і є важливими для підтвердження обставин, які мають значення у цьому кримінальному провадженні, зокрема в контексті його невинуватості і спростування обставин, викладених в обвинувальному акті.

3.9. Суд зважує, що сторона обвинувачення, реалізуючи принцип змагальності та диспозитивності, самостійно визначає обсяг доказів, якими збирається обґрунтовувати власну правову позицію. Водночас, неподання стороною обвинувачення певних доказів не повинно позбавляти сторону захисту можливості використовувати такі матеріали для підтвердження своїх доводів або спростування версії сторони обвинувачення. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. 

Суд з метою забезпечення рівності сторін кримінального провадження, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ст. 22 КПК України). 

3.10. При цьому аналогічним доводам обвинуваченого Суд надав вичерпну оцінку в ухвалі від 01.05.2025, якою частково задовольнив клопотання ОСОБА_6 і надав тимчасовий доступ до копій запитуваних документів. За таких обставин обвинувачений фактично мав можливість ознайомитися із відповідними документами та зробити їх копії для подальшого доведення власної правової позиції.

3.11. У поданому наразі клопотанні обвинувачений просить отримати тимчасовий доступ до ідентичного переліку документів, але шляхом вилучення їх оригіналів.

3.12. Суд звертає увагу, що із самої природи змагальності, як засади кримінального провадження, випливає можливість сторони захисту для спростування висунутого обвинувачення використовувати докази, які отримані стороною обвинувачення під час досудового розслідування та які не використовуються для пред`явлення обвинувачення. Доказ, здобутий стороною обвинувачення під час досудового розслідування, не втрачає своєї процесуальної природи лише тому, що прокурор прийняв рішення не використовувати його для підтримання обвинувачення. Такий доказ вже введений у сферу кримінального провадження і набув ознак допустимості (за умови дотримання процедури його отримання) та належності до предмету доказування. Відтак, він перестає бути «виключною власністю» сторони обвинувачення і натомість стає елементом доказового масиву провадження як такого.

3.13. Ігнорування стороною обвинувачення певних доказів не може обмежувати сторону захисту у праві на їх використання. Інакше це створювало би небезпечну асиметрію: прокурор, одержуючи можливість формувати «зручну» доказову реальність, вилучає з неї все, що не відповідає обраній версії обвинувачення. Такий підхід суперечив би не лише принципу змагальності, а й вимозі об`єктивності і повноти дослідження обставин кримінального правопорушення.

3.14. Право сторони захисту використовувати такі підходи є проявом більш широкої гарантії - права на захист. Воно охоплює можливість оперувати будь-якою інформацією, яка вже здобута у провадженні і потенційно спростовує обвинувачення незалежно від процесуальної позиції прокурора щодо їх значущості.

3.15. З цієї ж логіки випливає, що для використання таких доказів не потрібне застосування інституту тимчасового доступу до речей і документів. Цей інститут є процесуальним засобом здобуття нових доказів або отримання тих, що перебувають у володінні інших осіб і ще не інтегровані у кримінальне провадження.

3.16. Натомість у ситуації, що розглядається, йдеться про докази, які вже отримані стороною обвинувачення в межах досудового розслідування, тобто вже існують в процесуальному полі. Вимагати повторного «доступу» до них означало б штучно ускладнювати реалізацію права на захист і фактично підміняти зміст процесуальних гарантій формальними процедурами. 

3.17. Суд також зважує, що під час переходу судового розгляду до стадії подання доказів сторони захисту ОСОБА_6 , реалізуючи свої процесуальні права, може подати отриманий раніше перелік документів, які стануть предметом оцінки Судом в сукупності з іншими доказами.

4. За таких обставин Суд доходить висновку, що заявлене клопотання не містить належного обґрунтування необхідності застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового доступу до речей і документів, а відтак підстави для його задоволення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 131, 132, 159 - 164, 372, 376 КПК України, Суд 

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про тимчасовий доступ до речей та документів, що перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя       ОСОБА_14 

Судді:         ОСОБА_15 

ОСОБА_16