Справа № 760/724/17-к

Провадження 1-кп/991/162/19

У Х В А Л А 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м.Київ 

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 , 

прокурора ОСОБА_5 , 

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

потерпілого ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду заяву про відвід прокурора у кримінальному провадженні № 12016100090003550 від 26 березня 2016 року

установив:

У провадженні колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016100090003550 від 26 березня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 382, ч. 4 ст. 368 КК України.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_9 заявив відвід прокурору ОСОБА_5 з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, а саме, що прокурор особисто заінтересований в результатах кримінального провадження. 

Обґрунтовуючи заяву про відвід, захисник посилався на те, що 28 травня 2026 року о 07 год 45 хв у приміщенні Вищого антикорупційного суду він побачив як прокурор спілкується з потерпілим, а саме прокурор ставив питання, а потерпілий відповідав на них. Тоді він підійшов до прокурора і звернув його увагу на те, що не потрібно так відверто готовити потерпілого до надання ним показань. Захисник вважає, що він став свідком того як прокурор поза межами судового засідання нагадував потерпілому обставини кримінального провадження та надавав рекомендації, яким чином відповідати на запитання суду.

Захисник ОСОБА_11 додатково зазначив, що окрім наведених захисником ОСОБА_9 підстав для відводу прокурора, також підставою є те, що існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора. Про що, зокрема свідчить те, що ним встановлені випадки у даному кримінальному провадженні, коли прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, детективи Національного антикорупційного бюро України спілкувались зі свідками, можливо навіть впливали на них щодо надання останніми показань. Допит потерпілого ОСОБА_12 має важливе значення у цьому кримінальному провадження, оскільки саме цей потерпілий був учасником відповідних подій, про які зазначає сторона обвинувачення. 

Обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підтримали позицію своїх захисників.

Сторона захисту ОСОБА_6 вважала, що заявлений прокурору відвід є обґрунтованим, оскільки нагадування прокурором потерпілому фактичних обставин кримінального провадження є неприпустимим.

Прокурор ОСОБА_5 виявив бажання надати пояснення, у яких зазначив, що перед судовим засіданням він дійсно зустрівся з потерпілим і мав з ним розмову. Не вбачає в цьому жодних порушень. Зазначив, що розмова була пов`язана з роз`ясненням потерпілому певних питань, які можуть бути з`ясовані в ході його допиту. Роз`яснення таких питань, як потерпілій стороні, так і свідкам з боку сторони обвинувачення, не заборонено жодним нормативно-правовим актом. Все залежить від характеру розмов. Тобто, чи зміст розмови спрямований на якесь перекручування обставин кримінального провадження, чи спрямований виключно на роз`яснення процедури проведення допиту, щоб домогтись більш повного, ефективного результату у короткий термін. Щоб особа розуміла, що відповіді необхідно формулювати виключно відповідно до тих обставин, які вона особисто сприймала, а не з урахуванням нав`язаних обставин. Звернув увагу, що навіть попри зауваження захисника, розмова з потерпілим не була припинена, оскільки всі обговорення були в межах закону і, за наявності бажання, захисник мав можливість послухати її суть. Також зазначив, що потерпілий, як один із учасників кримінального провадження, має доступ до всіх матеріалів кримінального провадження, тому, враховуючи зазначені обставини, відсутня будь-яка необхідність у нагадуванні потерпілому обставин кримінального провадження. Наголосив на тому, що особисто він вперше зустрівся з потерпілим, а суть їх розмови полягала у роз`ясненні порядку проведення допиту. Будь-яких інших дій, у тому числі щодо впливу чи домовленостей щодо надання потерпілим тих чи інших відповідей, не було. Сторона захисту не позбавлена можливості ставити будь-які питання потерпілому під час його допиту. Щодо своєї заінтересованості пояснив, що вона полягає лише у забезпеченні повного, швидкого, всебічного та найбільш ефективного розгляду кримінального провадження.

Потерпілий ОСОБА_12 просив відмовити у задоволенні заяви про відвід прокурору.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Забезпечення неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.

У ст. 77 КПК України визначені підстави для відводу прокурора. 

Так, згідно із пунктом 3 ч. 1 цієї статті прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, зокрема якщо він особисто заінтересований в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Необхідно зауважити, що заявляючи відвід прокурору з підстави, передбаченої п. 3 ч.1 ст. 77 КПК України, заявник повинен не просто заявити про сумнів у неупередженості прокурора, а вказати на існування конкретних обставин, які викликають такий сумнів та які мають бути підтверджені відповідними доказами.

Вказане кореспондується із положеннями ст. 22, ч. 5 ст. 80 КПК України, згідно з якими відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Заява про відвід прокурора захисником подана з підстав, які виникли після початку судового розгляду.

Натомість, заявлений захисником ОСОБА_9 відвід ґрунтується на припущеннях та не містить будь-яких належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність сумніву у неупередженості та заінтересовані в результатах кримінального провадження прокурора ОСОБА_5 .

Колегія суддів звертає увагу, що кримінальним процесуальним законодавством України не визначене поняття «особиста заінтересованість».

Разом з тим, відповідно до ст. 3 Закону України «Про прокуратуру» діяльність прокуратури, серед іншого, ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, незалежності, неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Згідно із ст. 10, 14 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року, прокурор зобов`язаний діяти справедливо, неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об`єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.

Прокурор повинен вживати всіх можливих заходів щодо недопущення виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли він дізнався чи повинен був дізнатися про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника.

Визначення понять «потенційного конфлікту інтересів», «реального конфлікту інтересів» та «приватного інтересу» наведені в ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції»:

- потенційним конфліктом інтересів є наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

- реальним конфліктом інтересів є суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

- приватним інтересом є будь-який майновий або немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. 

Встановлено, що ОСОБА_12 є потерпілим у кримінальному провадженні № 12016100090003550 від 26 березня 2016 року та на 28 травня 2026 року його було викликано у судове засідання для допиту.

Цього ж дня потерпілий прибув до приміщення Вищого антикорупційного суду, де перед початком судового засідання між прокурором та потерпілим відбулась розмова, свідком якої став захисник ОСОБА_9 .

Ця обставина прокурором та потерпілим не заперечувалась.

Суд враховує, що кримінальне процесуальне законодавство України не містить обмежень для прокурора у спілкуванні з учасниками судового провадження поза межами судового засідання.

Також потерпілому у порядку ч. 7 ст. 290 КПК України була надана можливість ознайомитися з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, тому він має можливість ними користуватись протягом усього часу судового провадження.

Окрім цього суд враховує, що допит потерпілого здійснюється у порядку ст. 353 КПК України, відповідно до якої головуючий попереджає потерпілого про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та приводить до присяги. Тобто, особа, яка допитується як потерпілий, несе персональну відповідальність за надані нею показання. 

У той же час сторона захисту має право ставити потерпілому запитання щодо обставин кримінального провадження.

Отже, потерпілий, як самостійна процесуальна фігура, у кримінальному провадженні має відповідні процесуальні права та обов`язки, а прокурор, як підтримувач державного обвинувачення в суді, у межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства має забезпечувати, у тому числі виконання завдань кримінального провадження та дотримання загальних засад кримінального провадження.

Аналізуючи наведені захисниками підстави для відводу прокурора, колегія суддів не встановила жодної обставини, яка б викликала об`єктивно обґрунтований сумнів в особистій незаінтересованості та неупередженості прокурора ОСОБА_5 . 

Водночас, заява про відвід не є безумовною підставою для відсторонення прокурора від участі у кримінальному провадженні. Позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним є можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав, визначених п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, для задоволення заяви про відвід прокурора.

Керуючись ст. 2, 7, 77, 372, 376 КПК України, cуд

постановив:

Відмовити у задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 про відвід прокурора.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1 

Судді ОСОБА_2 

ОСОБА_3