Справа № 991/6693/26

Провадження 1-кс/991/6704/26

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року         м.Київ 

 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду  ОСОБА_1 , 

за участю секретарів судового засідання   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 

детектива ОСОБА_4 ,

підозрюваної       ОСОБА_5 ,

захисників       ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 

ОСОБА_8 ,

 

розглянувши у частково закритому судовому засіданні в залі суду заяву підозрюваної ОСОБА_5 про відвід детектива - заступника керівника Четвертого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від участі у кримінальному провадженні №42025000000000706 від 19.08.2025,

 

ВСТАНОВИВ:

1. Суть заяви підозрюваної про відвід та заперечень детектива, позиції сторін

26.05.2026 до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшла заява підозрюваної ОСОБА_5 про відвід детектива - заступника керівника Четвертого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_4 від участі у кримінальному провадженні №42025000000000706 від 19.08.2025.

Заява про відвід мотивована наявністю обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості детектива ОСОБА_4 , свідчать про його особисту зацікавленість у результатах досудового розслідування, а також підтверджують системне порушення права на захист підозрюваної ОСОБА_5 та рівності сторін кримінального провадження. 

Так, під час одночасного допиту свідка та підозрюваної ОСОБА_5 21.05.2026 за участю її захисників, детектив, на переконання підозрюваної, фактично приховав свідка від сторони захисту та уникнув належного проведення цієї процесуальної дії. Зокрема, детектив ОСОБА_4 вказував та наполягав свідку не знаходитись перед камерою, а при задаванні питань свідку, було видно що він читає відповідь. Окрім того, поруч зі свідком знаходився інший співробітник НАБУ, особистість якого згідно документів встановлена не була. При цьому, жодних представників захисту до свідка не було допущено та йому не була вручена пам`ятка про права і обов`язки під підпис, а також свідком не був підписаний протокол допиту, як того вимагає КПК.

Водночас, як вказано в заяві про відвід, детектив самостійно вирішив проводити одночасний допит у режимі відеоконференції у зв`язку із застосуванням заходів безпеки до свідка, про що сторону захисту детектив належним чином не повідомив та відповідну постанову згідно вимог ч. 2 ст. 232 КПК не виніс. Після припинення відеозапису допиту детектив роз`яснив стороні захисту не в зовсім цензурній формі причину особистої відсутності свідка під час проведення процесуальної дії, що полягала у страху останнього в особистій участі у одночасному допиті з підозрюваною.

Підозрювана також вказує, що детективом застосовано до свідка заходи безпеки з посиланням на його «залегендованість», однак при цьому фактично детектив не забезпечує жодного реального фізичного захисту цієї особи. Його твердження про необхідність приховування даних свідка є суперечливими та свідчать про маніпулятивний характер дій детектива, оскільки саме ним раніше було розсекречено дані цього свідка та подано їх у інших процесуальних документах до суду. На переконання підозрюваної, такі дії обмежують можливості сторони захисту здійснювати ефективний захист та перевіряти достовірність показань свідка.

Окрім того, на думку підозрюваної, детектив ОСОБА_4 особисто зацікавлений у результатах кримінального провадження, оскільки після припинення відеозапису допиту він повідомив, що в нього є репутація та він не хоче, щоб потім суд виправдав підозрювану і це б завдало шкоди його показникам. Вказане прямо свідчить про обвинувальний ухил детектива та втрату ним об`єктивності.

27.05.2026 до ВАКС надійшли заперечення детектива ОСОБА_4 на заяву про відвід, в яких він просив відмовити у його задоволенні, оскільки викладені в заяві твердження є безпідставними, надуманими та не можуть свідчити про упередженість та необ`єктивність детектива.

Детектив пояснив, щоу кримінальному провадженні №42025000000000706 до свідка, про якого йдеться у заяві про відвід, застосовано заходи безпеки 

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

, оскільки з боку підозрюваної 04.09.2026,після того як вона дізналась, що свідок не приніс на зустріч завчасно обумовлену суму грошових коштів, в бік свідка були висловлені твердження, які можна розцінювати як погрозипро застосування до нього актів фізичного насилля.

Водночас, оскільки 12.03.2026 під час допиту підозрювана ОСОБА_5 надала розгорнуті показання, і вони суперечили показанням вказаного свідка, зокрема, з метою усунення розбіжностей між їх показаннями, детективом було задоволено клопотання захисника про їх одночасний допит.

21.05.2026 від цього свідка до початку проведення слідчої дії надійшла заява в порядку ст. 232 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) про проведення його одночасного допиту із підозрюваною у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення з метою забезпечення його безпеки. У зв`язку із наявністю вказаної заяви, а також факту застосування до свідка заходів безпеки, детективом було прийнято рішення про проведення одночасного допиту свідка та підозрюваної відповідно до ст. 232 КПК у такому режимі з метою забезпечення безпеки свідка. На думку детектива, ст. 110, 232 КПК не передбачає необхідності винесення відповідної постанови про прийняття такого рішення до початку слідчої дії, а тому відповідна постанова детективом не виносилась. 

Також у запереченнях детектив вказує, що свідку були роз`яснені його права та вручено відповідну пам`ятку детективом НАБУ ОСОБА_9 , який приймав участь у проведенні допиту зіншого приміщення, перебуваючи поряд із свідком до закінчення цього допиту. При цьому, під час допиту свідка в режимі відеоконференції зміни зовнішності і голосу, за яких його неможливо було б упізнати, не проводились.

Під час проведення допиту підозрювана заявила відвід детективу, а також разом із захисникам зазначила, що вони заперечують проти подальшого проведення слідчої дії у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення. У зв`язку із цим та необхідністю прийняття рішення про необхідність подальшого здійснення слідчої дії в порядку ст. 232 КПК, детективом було прийнято рішення про зупинення цієї слідчої дії. По завершенні допиту відповідний протокол було підписано всіма учасниками.

З приводу питання ОСОБА_5 щодо незабезпечення особистої присутності свідка на допиті детектив зазначає, що намагався пояснити підозрюваній, що свідок дійсно переживає за своє життя та здоров`я. Детектив також підтверджує, що це роз`яснення відбулосяпісля припинення відеозапису допиту в не зовсім цензурній формі, однак це було здійснено виключно в контексті передачі страху, емоційного стану та емоційних переживань свідка, які пов`язані із переживанням останнього за своє життя та здоров`я.

При цьому детектив заперечив, що ним було допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що прямо вплинуло на реалізацію ОСОБА_5 її права на захист та поставило сторону захисту у нерівні процесуальні умови, оскільки сторона захисту мала реальну технічну можливість ставити запитання свідку в режимі відеоконференції.

Також детектив категорично заперечив, що під час проведення даної слідчої дії, після вимкнення камери відеофіксації, він нібито повідомив про свою особисту зацікавленість у результатах досудового розслідування, що виявилося в заявах про його репутацію та про те, що виправдання підозрюваної судом зашкодить його показникам.

Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала подану нею заяву про відвід з підстав, викладених у ній. Захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 також підтримали заяву про відвід та надали пояснення щодо викладених у ній обставин.

Детектив ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про відвід, підтримавши свої заперечення, подані у письмовій формі.

За клопотанням сторони захисту, слідчим суддею було витребувано й досліджено оптичний диск для лазерних систем зчитування із відеозаписом слідчої дії - одночасного допиту свідка ОСОБА_10 та підозрюваної ОСОБА_5 від 21.05.2026.

2. Право

Статтею 3 КПК визначено, що детектив як службова особа підрозділу детективів НАБУ, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень, - є слідчим.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Статтею 3 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» встановлено, що основними принципами діяльності НАБУ є безсторонність та справедливість.

Статтею 77 КПК визначено, що прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Положеннями ст. 80 КПК визначено поняття заяви про відвід, окрім того частиною п`ятою вказаної статті передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Кримінальне процесуальне законодавство висуває загальні вимоги до вмотивованості відводу, а тому при вирішенні питання про наявність підстав для відводу детектива, доцільним буде звернутись до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). 

ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретної особи у провадженні, тобто чи виявляє ця особа упередженість або безсторонність у справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечувала особа відсутність будь-яких сумнівів у її безсторонності. Особиста безсторонність презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного учасника кримінального провадження, позиція особи, яка це стверджує, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, і у цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення. При оцінці можливої упередженості потрібно з`ясувати, чи проявляв детектив ворожість чи недоброзичливість до учасників кримінального провадження, що дає підстави сумніватися в неупередженості та особистій безсторонності, що презюмується (такий критерій використовувався в рішенні у справі De Cubber проти Бельгії від 26.10.1984, заява №9186/80, параграф 25).

3. Мотиви слідчого судді

Встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000706 від 19.08.2025, зокрема, за підозрою народного депутата України ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України.

21.05.2026 підозрюваною ОСОБА_5 під час проведення одночасного допиту свідка та підозрюваної в рамкахкримінального провадження №42025000000000706 було заявлено про відвід детектива НАБУ  ОСОБА_4 від участі у цьому кримінальному провадженні. 26.05.2026 до ВАКС надійшла відповідна письмова заява підозрюваної про відвід цього детектива.

Розглянувши обставини, викладені у заяві про відвід як підстави для відводу детектива НАБУ  ОСОБА_4 від кримінального провадження №42025000000000706, слідчий суддя дійшов таких висновків. 

Доводи заяви про відвід у частині прийняття детективом рішення про проведення одночасного допиту підозрюваної та свідка в режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (в частині свідка) по суті зводяться до незгоди з процесуальним рішенням детектива та його неоформленням у вигляді письмової постанови. Сторона захисту стверджувала, що детективом не винесено постанову про проведення слідчої дії в такому режимі.

Слід відзначити, що ч. 2 ст. 232 КПК передбачає винесення постанови лише в разі, якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного досудового розслідування. Згідно ж з ч. 10 цієї статті, особа, якій забезпечується захист, може бути допитана в режимі відеоконференції з такими змінами зовнішності і голосу, за яких її неможливо було б упізнати.

Оскільки під час слідчої дії йшлося про те, що щодо свідка вжиті заходи безпеки, законом передбачено можливість проведення допиту такої особи в режимі відеоконференції, відповідні дії детектива не свідчать про його упередженість. Неоформлення відповідного процесуального рішення постановою та законність застосування до свідка заходів безпеки - виходять за межі розгляду заяви про відвід і також не свідчать про упередженість детектива.

Щодо вжиття різкої лексики під час та після проведення слідчої дії. Так, детектив підтвердив, що після припинення відеозапису допиту він роз`яснив стороні захисту з використанням різкого вислову причину особистої відсутності свідка під час проведення процесуальної дії, що було здійснено в такій формі для передачі страху, емоційного стану та емоційних переживань свідка. Хоча це і може свідчити про порушення певних морально-етичних норм з боку детектива, проте це ніяким чином не свідчить про його упередженість.

На відеозаписі, на якому зафіксовано початок слідчої дії одночасного допиту видно, що сторона захисту висловлювала категоричну незгоду з проведенням її в режимі відеоконференції, внаслідок чого між детективом і стороною захисту виникле напружене обговорення, в ході якого підозрюваною повідомлено про заявлення відводу, який нині розглядається. В ході цього напруженого обговорення підозрювана особисто також вживала різку лексику - подібну до тієї, котру, судячи зі змісту заяви про відвід та пояснень детектива, надалі (поза межами процесуальної дії) було вжито детективом. Слідчий суддя не надаючи оцінки дотриманню правил ділової та професійної етики учасниками процесуальної дії та розмови, що мала місце після її проведення, вважає, що наведена обставина не свідчить про упередженість детектива.

Щодо твердження про те, що детектив повідомляв сторону захисту про свою особисту зацікавленість у результатах досудового розслідування, заявляючи про його репутацію та про те, що виправдання підозрюваної судом зашкодить його показникам- стороною захисту не надано запису чи інших доказів такої розмови. Детектив пояснив, що для нього важливо, щоб підозрювана та інші особи не зазнали подальшого кримінального переслідування, якщо доказами буде спростована їх винуватість; також він пояснив, що бажає продовжувати розслідувати цю справу оскільки: «він її розпочинав та хотів би до логічного завершення по ній пройти». За відсутності доказів відповідних обставин, ґрунтуючись на поясненнях заявника та детектива, слідчий суддя не встановив, що наведені поведінка й твердження детектива свідчили про його особисту зацікавленість у результатах кримінального провадження або виходили за межі звичайної професійної позиції юриста, обумовленої стороною кримінального провадження, яку він представляє. Так, згідно з п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК слідчий належить саме до сторони обвинувачення, на яку за ст. 92 КПК покладається відповідний обов`язок доказування в кримінальному провадженні. Відтак, наведене не свідчить про упередженість детектива.

Стосовно зачитування свідком підготовлених відповідей - відповідний довід не знайшов свого підтвердження, адже як свідчить відеозапис, і підтвердили сторони, одночасний допит свідка проведений не був, сторони не дійшли до запитань свідкові.

На переконання слідчого судді, ці та інші доводи сторони захисту у своїй сукупності не можуть викликати у стороннього спостерігача сумнівів у неупередженості детектива, а тому підстави для відводу детектива відсутні. Таким чином, в задоволенні заяви належить відмовити.

Керуючись статтями 77, 81, 372 КПК, слідчий суддя

 

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви підозрюваної ОСОБА_5 про відвід детектива - заступника керівника Четвертого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від участі у кримінальному провадженні №42025000000000706 від 19.08.2025 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

 

Слідчий суддя      ОСОБА_1