Справа № 991/6647/26

Провадження № 1-кс/991/6658/26

У Х В А Л А

26 травня 2026 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника Керівника Першого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 (далі - детектив, НАБУ), погоджене прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 (далі - прокурор, САП) про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000315 від 26.06.2024 (далі - кп № 52024000000000315),

у с т а н о в и в:

Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається

1.На розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя, ВАКС) надійшло клопотання детектива НАБУ про арешт майна.

2.Клопотання обґрунтоване тим, що НАБУ здійснює досудове розслідування у кп № 52024000000000201 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК), ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, та за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК.

3.Детектив покликався на те, що у жовтні 2022 року, більш точного часу органом досудового розслідування не dстановлено, у групи осіб виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном під час використання складських площ підприємств та організацій зі сфери управління Держрезерву з метою отримання неправомірної вигоди та особистого збагачення.

4.Також установлено, що учасниками злочинної діяльності станом на 18.10.2022 розроблено схему заволодіння майном ДО «Комбінат «Прогрес» Державного агентства резерву України (після реорганізації - ДП «Комбінат Прогрес» Державного агентства резерву України) у вигляді коштів від надання складських послуг, які державне підприємство надавало суб`єктам реального сектору економіки.

5.Ця злочинна схема передбачала безкоштовне та без відповідного документального оформлення передання закріплених за ДО «Комбінат Прогрес» на праві оперативного управління складських площ, окремо підібраним для злочинної діяльності та підконтрольним співучасникам злочину суб`єктам господарювання, котрі використовували такі площі для подальшої передачі в оренду суб`єктам реального сектору економіки або надання послуг зі зберігання їх продукції за ринковими цінами.

6.Водночас функціонування такої схеми передбачало систематичне вчинення дій, спрямованих на пошук та ведення переговорів із суб`єктами реального сектору економіки від імені окремо підібраних та підконтрольних співучасникам злочину суб`єктів господарювання, яким безоплатно надані в користування складські площі державної організації, ведення бухгалтерії, адміністрування податків, документальне оформлення господарських операцій тощо. 

7.З метою приховування слідів злочинної діяльності, підконтрольні співучасникам злочину суб`єкти господарювання мали укладати з ДО «Комбінат «Прогрес» договори про надання платних послуг, на підставі яких, надалі складалися акти приймання-здавання наданих послуг із унесенням до таких документів завідомо неправдивих відомостей в частині розрахунку наданих державною організацією послуг зі зберігання. Вчинення таких дій давало змогу акумулювати та залишати у володінні співучасників злочину кошти від фактично наданих за рахунок безоплатно отриманих складських площ ДО «Комбінат «Прогрес» послуг, конвертувати їх у готівкові кошти та розподіляти між собою.

8.Так з метою заволодіння коштами ДО «Комбінат «Прогрес» у вигляді оплати за фактично надані державною організацією поза офіційним бухгалтерським обліком послуги та задоволення у такий спосіб свого корисливого мотиву, група осіб, починаючи з 01.01.2023, запровадила діяльність злочинної схеми, яка полягала у переданні у фактичне користування без документального оформлення та оплати складських площ державної організації, які закріплені за нею на праві оперативного управління, окремо визначеним та узгодженим із учасниками злочинної діяльності підконтрольним суб`єктами господарювання.

9.Такі суб`єкти господарювання насамперед використовували безоплатно отримані складські площі для отримання прибутку за рахунок їх передачі в оренду суб`єктам реального сектору економіки або надання таким суб`єктам складських послуг на таких складських площах. Отримані від такої діяльності кошти конвертувалися у готівку та розподілялися між учасниками злочинної діяльності. 

10.З метою приховування слідів злочинної діяльності підконтрольні співучасникам злочину суб`єкти господарювання, зокрема ТОВ «ШОК ТРАНС», ТОВ «НОВОЛ», ТОВ «ПІДНЕСЕНЯ», ТОВ «ДОГМА ЕНЕРДЖІ», ТОВ «ВІНШУВАННЯ», ТОВ «ДРАЙФЛОУ ЛАЙН» укладали з ДО «Комбінат «Прогрес» (після реорганізації - з ДП «Комбінат «Прогрес») договори про надання платних послуг, на підставі яких, складалися акти приймання-здавання наданих послуг, із внесенням до таких документів завідомо неправдивих відомостей в частині розрахунку наданих державною організацією послуг зі зберігання та відповідно фактично використаних для надання таких послуг складських площ державної організації.

11.Отже, до ланцюга постачання послуг ДО «Комбінат «Прогрес» суб`єктам реального сектору економіки свідомо були залучені окремо визначені учасниками злочинної діяльності та підконтрольні їм суб`єкти господарювання, які використовувалися для заволодіння коштами державної організації за надані нею послуги.

12.Також детектив зазначав, що службові особи державної організації, усвідомлюючи, що ДО «Комбінат «Прогрес» (ДП «Комбінат «Прогрес») надає ТОВ «ШОК ТРАНС», ТОВ «НОВОЛ», ТОВ «ПІДНЕСЕНЯ», ТОВ «ДОГМА ЕНЕРДЖІ», ТОВ «ВІНШУВАННЯ», ТОВ «ДРАЙФЛОУ ЛАЙН» у користування більші площі, ніж зазначені в офіційних документах, підписували акти приймання-здавання наданих послуг із вказаними суб`єктами господарювання, у яких унесено завідомо неправдиві відомості в частині розрахунку наданих державним підприємством послуг зі зберігання.

13.Крім цього, досудовим розслідуванням установлено, що ТОВ «ШОК ТРАНС», ТОВ «НОВОЛ», ТОВ «ПІДНЕСЕНЯ», ТОВ «ДОГМА ЕНЕРДЖІ», ТОВ «ВІНШУВАННЯ», ТОВ «ДРАЙФЛОУ ЛАЙН» за рахунок складських площ, яким на праві оперативного управління володіла ДО «Комбінат «Прогрес», а після реорганізації - на праві господарського відання ДП «Комбінат «Прогрес», отримували від суб`єктів реального сектору економіки кошти за надані складські послуги.

14.Водночас ці кошти, після їх надходження у розпорядження учасників злочинної схеми, конвертувалися у готівку, котра щомісячно розподілялася між учасниками злочинної схеми та використовувалася надалі на їх власний розсуд.

15.Також детектив покликався на те, що ТОВ «Шок Транс», ТОВ «Новол», ТОВ «Піднесеня» за рахунок складських площ, якими на праві оперативного управління володіла ДО «Комбінат «Прогрес», а після реорганізації - на праві господарського відання ДП «Комбінат «Прогрес», за період з 01.01.2023 до 01.06.2025 отримало від суб`єктів реального сектору економіки кошти за надані складські послуги на загальну суму 47 633 372,42 грн, сплативши 11 231 280,11 грн на користь державної організації/державного підприємства за отримані послуги в аналогічний період часу.

16.Визначена під час експертного дослідження різниця між вартістю складських послуг, наданих ДО «Комбінат «Прогрес» (після реорганізації - ДП «Комбінат «Прогрес») та вартістю складських послуг, наданих ТОВ «Шок Транс», ТОВ «Новол», ТОВ «Піднесеня» суб`єктам реального сектору економіки, складає 36 402 091,65 грн, що відповідно до примітки до ст. 185 КК є особливо великим розміром.

17.Тож, зважаючи на це, детектив стверджував, що існують обґрунтовані підстави вважати, що службові особи Держрезерву та службові особи організацій/підприємств зі сфери управління Держрезерву за участі інших осіб, вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК.

18.Крім цього, досудовим розслідуванням установлено, що, починаючи орієнтовно із початку 2023 року, окремими фізичними особам, котрі взяли під контроль діяльність Державного агентства резерву України та підконтрольних йому підприємств, запроваджено злочинну схему, спрямовану на отримання неправомірної вигоди від діяльності таких підприємств. 

19.З метою реалізації цієї злочинної схеми, такі особи забезпечили ухвалення необхідних їм управлінських рішень керівництвом Держрезерву на свою користь та подальше невтручання у діяльність підконтрольних підприємств, яка мала ознаки злочинної. 

20.Для досягнення цієї мети фізичні особи систематично, орієнтовно один раз на місяць, починаючи із початку 2023 року до теперішнього часу, за рахунок коштів, отриманих як неправомірна вигода від діяльності підконтрольних Держрезерву підприємств, передавали неправомірну вигоду керівництву Держрезерву, представникам Міністерства економіки України, заступнику Міністра аграрної політики та продовольства України.

21.Водночас посада керівника Державного агентства резерву України відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну службу» належить до категорії «А» та до переліку службових осіб, які згідно із приміткою до ст. 368 КК займають особливо відповідальне становище. 

22.З огляду на це, детектив покликався на те, що у нього існують обґрунтовані підстави вважати, що керівництво Державного агентства резерву України, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, представники Міністерства економіки України одержали неправомірну вигоду для себе за вчинення та невчинення такими службовими особами в інтересах тих, хто надає неправомірну вигоду, та в інтересах третіх осіб дій із використанням наданого їм службового становища, чим вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК.

23.Також детектив зазначав, що фізичні особи надали службовим особам, а саме керівництву Державного агентства резерву України, заступнику Міністра аграрної політики та продовольства України, представникам Міністерства економіки України неправомірну вигоду за вчинення та невчинення такими службовими особами в інтересах тих, хто надає таку вигоду, дій із використанням наданого їм службового становища, чим вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 369 КК.

24.21.05.2026 детективами НАБУ на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 29.04.2026 проведено обшук будинку та інших споруд, розташованих на земельній ділянці за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада (земельна ділянка кадастровий номер: 3221888800:37:008:6003), що перебувають у власності ОСОБА_9 та знаходяться у фактичному володінні ОСОБА_6 .

25.Під час обшуку виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Iphone 13 Pro Max», сірого кольору, який належить ОСОБА_6 .

26.Детектив зазначав, що цей телефон захищений системою логічного захисту у вигляді код-паролю, який ОСОБА_6 повідомити відмовився, тож через неможливість подолання системи логічного захисту, його було вилучено.

27.Крім цього, детектив, ураховуючи обсяг зібраних доказів, покликався на існування обґрунтованих підстав уважати, що ОСОБА_6 у співучасті з іншими особами може бути причетним до, ймовірного, вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються, позаяк він, будучи керівником Держрезерву, забезпечував ухвалення необхідних управлінських рішень, спрямованих на реалізацію злочинної схеми.

28.Водночас детектив зазначав, що учасники злочинної схеми активно використовують засоби мобільного зв`язку для комунікації між собою, зокрема з метою обговорення обставин, ймовірного, вчинення кримінального правопорушення. Крім цього, з метою конспірації вони використовують спеціалізовані застосунки для обміну повідомленнями, зокрема «Threema» та інші сервіси, що забезпечують конфіденційність передавання даних і анонімність користувачів.

29.За таких обставин, у детектива існують достатні підстави вважати, що мобільний телефон марки «Iphone 13 Pro Max», може містити інформацію, котра становить значний інтерес для досудового розслідування та може бути використана як доказ обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.

30.Також детектив покликався на те, що на цьому мобільному телефоні могли зберегтися сліди кримінального правопорушення, зокрема у його пам`яті може міститися листування ОСОБА_6 з іншими причетними до, ймовірного, вчинення злочину особами.

31.Тому у зв`язку із тим, що ОСОБА_6 під час проведення обшуку обмежив доступ до інформації, яка міститься у його мобільному телефоні, для її виявлення, детективам НАБУ необхідно призначити судову експертизу комп`ютерної техніки і програмних продуктів, а накладення арешту на мобільний телефон є необхідною умовою проведення такого експертного дослідження.

32.Крім цього, детектив зазначав, що ОСОБА_6 міг використовувати цей мобільний телефон як засіб вчинення кримінального правопорушення, зокрема для передання через мережі мобільного зв`язку або за допомогою мобільних застосунків вказівок чи розпоряджень, спрямованих на організацію, підготовку або вчинення цих злочинів іншим особам.

33.З метою перевірки зазначених обставин, детективу необхідно дослідити відомості, зокрема ті, щодо яких вживалися заходи з їх видалення та які можуть міститися в пам`яті цього мобільного телефона. У зв`язку із необхідністю виявлення, відновлення та копіювання документів і відомостей, що можуть мати значення для кримінального провадження у детектива виникла потреба призначити комп`ютерно-технічну експертизу.

34.Також детектив уважав, що цей мобільний телефон відповідає критеріям речового доказу, позаяк міг використовуватися як засіб вчинення кримінального правопорушення, зберегти на собі його сліди, а також містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. У зв`язку із чим, постановою детектива від 22.05.2026 цей мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

35.Зважаючи на це, з метою забезпечення збереження речових доказів, детектив просив накласти арешт на вилучене майно.

Позиція учасників у судовому засіданні

36.Детектив НАБУ ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився. Водночас надіслав до суду заяву, у якій просив розглянути клопотання про арешт майна за його відсутності та задовольнити клопотання. 

37.Власник майна - підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_10 у судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили.

38.25.05.2026 секретар судового засідання шляхом телефонного зв`язку повідомила підозрюваному ОСОБА_6 , який користується абонентським номером НОМЕР_1 , а також його захиснику ОСОБА_10 , котрий користується абонентським номер НОМЕР_2 інформацію щодо призначення цього клопотання до розгляду.

39.З огляду на це, слідчим суддею вжито заходів задля повідомлення ОСОБА_6 про розгляд цього клопотання.

40.Відповідно до ст. 172 КПК неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

41.Відповідно до ч. 4 ст. 107 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) у зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалося. 

Установлені слідчим суддею обставини, положення закону та мотиви, якими він керувався, постановляючи цю ухвалу

Факти та обставини, встановлені слідчим суддею, що мають значення для кримінального провадження

42.Вирішуючи заявлене клопотання, слідчий суддя на підставі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) установив, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кп № 52024000000000315. До ЄРДР внесені відомості за фактами того, що: (1) фізичні особи, діючи за попередньою змовою з посадовими особами Держрезерву та службовими особами організацій/підприємств зі сфери управління Держрезерву шляхом залучення у ланцюг постачання послуг державними підприємствами та організаціями підконтрольних суб`єктів господарювання ТОВ «ДОГМА ЕНЕРДЖІ», ТОВ «НОВОЛ», ТОВ «ШОК ТРАНС», ТОВ «ПІДНЕСЕНЯ», ТОВ «ВІНШУВАННЯ», ТОВ «ДРАЙФЛОУ ЛАЙН» заволоділи чужим майном в особливо великому розмірі; (2) службові особи, які займають особливо відповідальне становище, одержали неправомірну вигоду для себе за вчинення та невчинення такими службовими особами в інтересах тих, хто надає неправомірну вигоду, та в інтересах третіх осіб дії з використанням наданого їм службового становища; (3) фізичні особи надали службовим особам, які займають особливо відповідальне становище, неправомірну вигоду за вчинення та невчинення такими службовими особами в інтересах тих, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданого їм службового становища(т. 1 а.п. 8).

43.29.04.2026 слідчий суддя ВАКС постановив ухвалу у справі № 991/4090/26, якою надав дозвіл на проведення обшуку будинку та інших споруд, розташованих за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада (земельна ділянка кадастровий номер 3221888800:37:008:6003), котрі перебувають у власності ОСОБА_9 та у фактичному користуванні ОСОБА_6  (т. 1 а.п. 224-234).

44.21.05.2026 на підставі цієї ухвали детективами НАБУ проведений обшук, за результатами якого складений протокол, додатком до якого є опис речей і документів, які були вилучені під час обшуку (а.п. 235-240).

45.Згідно із протоколом обшуку від 21.05.2026 детективами відшукано та вилучено мобільний телефон марки «Iphone 13 Pro Max», сірого кольору.

46.Постановою детектива від 22.05.2026 вилучений мобільний телефон визнано речовим доказом у кп № НОМЕР_3  (т. 1 а.п. 241-246).

Положення закону, якими керувався слідчий суддя

47.З огляду на встановлені обставини, далі будуть наведені норми КПК, якими керувався слідчий суддя, вирішуючи це клопотання.

48.Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення (ст. 16 КПК).

49.Згідно із ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. 

50.Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК).

51.Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. 

52.Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: (1) збереження речових доказів; (2) спеціальної конфіскації; (3) конфіскації майна як виду покарання; (4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. 

53.Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК. 

54.Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, зокрема кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

55.Згідно із ч. 1 ст. 171 КПК із клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися, зокрема, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором. 

56.Згідно із ч. 1 ст. 173 КПК слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

57.Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК під час вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен ураховувати: (1) правову підставу для арешту майна; (2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); (3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; (4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. 

58.Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

59.Згідно із ч. 5 ст. 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: (1) перелік майна, на яке накладено арешт; (2) підстави застосування арешту майна; (3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі ухвалення такого рішення; (4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; (5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

60.Оскільки у клопотанні детектив просив накласти арешт на мобільний телефон з метою збереження речових доказів, то далі слідчий суддя, вирішуватиме чи є підстави для арешту вилученого під час обшуку майна.

61.Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

62.Отже, законодавством передбачено можливість тимчасового вилучення систем зв`язку і електронних носіїв інформації виключно у разі, якщо тимчасове вилучення передбачено ухвалою суду; власник обмежив доступ до інформації на відповідних носіях; майно отримано внаслідок кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення; тимчасове вилучення безпосередньо пов`язано із необхідністю вивчення фізичних властивостей телефона та з метою його експертного дослідження.

63.Відповідно для вилучення таких носіїв інформації сторона обвинувачення під час проведення обшуку та надалі зобов`язана довести наявність зазначених умов, адже інакше підстави для вилучення майна відсутні.

64.Згідно зі ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

65.Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).

66.Отже, аналізуючи характеристику речових доказів, визначену ч. 1 ст. 98 КПК, слідчий суддя дійшов висновку, що матеріальний об`єкт, відповідатиме ознакам речового доказу лише у разі, якщо він:

(1) був знаряддям вчинення кримінального правопорушення;

(2) зберіг на собі сліди кримінального правопорушення;

(3) містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

67.Вилучений мобільний телефон не був знаряддям або об`єктом вчинення кримінального правопорушення, не зберіг на собі його сліди та не є набутим кримінально протиправним шляхом, а тому сам по собі не має ознак речового доказу.

68.Відповідно до протоколу обшуку від 21.05.2026 доступ цього мобільного телефона захищений системою логічного захисту, тоді як ОСОБА_6 відмовився надавати детективам паролі для її подолання. У зв`язку із чим, детективом ухвалено рішення про його вилучення. 

69.Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 у співучасті з іншими особами може бути причетним до, ймовірного, вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються, позаяк він, будучи керівником Держрезерву, забезпечував ухвалення необхідних управлінських рішень, спрямованих на реалізацію злочинної схеми, детально описаної раніше в цій ухвалі.

70.Ці обставини підтверджуються, зокрема протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 28.10.2024 (т. 1 а.п. 70, 71), зі змісту якого, вбачається, що орієнтовно на початку вересня 2022 року ОСОБА_6 призначили на посаду т.в.о. Голови Держрезерву. Також описуються події щодо звільнення ОСОБА_12 із посади керівника ДО «Комбінат «Прогрес» та тимчасового покладення обов`язків на ОСОБА_13 - ОСОБА_14 . Зокрема те, що перед звільненням ОСОБА_12 , ОСОБА_13 звернувся до ОСОБА_14 та повідомив, що у нього є знайомі, котрі спілкуються із новим Головою Держрезерву ОСОБА_6 . Крім цього, ОСОБА_13 зазначав, що у разі, якщо ОСОБА_14 виявить бажання надалі працювати у комбінаті або очолити його, то через знайомих можна запитати у ОСОБА_6 , чи бачить він ОСОБА_15 керівником ДО «Комбінат «Прогрес».

71.Надалі ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_14 , що його двоюрідний брат ОСОБА_16 , а також ОСОБА_17 спілкуються із ОСОБА_18 , котрий раніше працював із ОСОБА_6 в Держгеокадастрі та співпрацює із ним з приводу питань, що стосуються діяльності Держрезерву. Водночас зазначав, що для призначення ОСОБА_14 на керівну посаду в Держрезерві, йому необхідно буде пройти неформальну співбесіду із ОСОБА_18 , адже саме від цього залежатиме призначення ОСОБА_14 на посаду керівника ДО «Комбінат «Прогрес». ОСОБА_14 погодився на таку пропозицію.

72.Після чого, орієнтовно на початку 2023 року в одному із закладів громадського харчування у місті Києві відбулася зустріч ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_19 , під час якої останній провів із ОСОБА_14 неформальну співбесіду.

73.Надалі ОСОБА_13 розповів ОСОБА_14 , що він зустрічався із ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , які повідомили йому про призначення ОСОБА_14 на посаду керівника ДО «Комбінат «Прогрес» виключно за умови, якщо він погодиться працювати за схемою «60 на 40» (тобто кошти, котрі можливо заробити у комбінаті шляхом надання неправомірних переваг окремим суб`єктам господарювання, будуть розподілятися: 60% - Держрезерв, куди входили ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_22 та представники НАБУ, 40% - залишатимуться ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . 

74.Після отримання згоди на цю пропозицію, 20.01.2023 ОСОБА_14 призначено в.о. генерального директора ДО «Комбінат «Прогрес». У січні - березні 2023 року вищезазначена схема була запроваджена у комбінаті. 

75.Також свідок зазначав, що ОСОБА_6 цікавився як реалізовується схема та наполягав на збільшенні обсягів заробітку.

76.Крім цього, зі змісту цього протоколу вбачається, що орієнтовно у квітні 2023 року, на прохання ОСОБА_6 , ОСОБА_8 призначено заступником генерального директора ДО «Комбінат «Прогрес», проінформовану щодо механізму схеми та надано доступ до електронної таблиці на хмарному сервісі «Google», до якого вноситься уся інформація щодо «чорної бухгалтерії», яка велася під час реалізації схеми. 

77.Аналогічні обставини також викладено у протоколі допиту свідка ОСОБА_23 від 06.03.2025 (т. 1 а.п. 83-93). 

78.Водночас ці обставини також підтверджуються фактичними даними, котрі містяться: (1) у розпорядженні Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 27.09.2022 № 829-р Про призначення ОСОБА_6 заступником Голови Держрезерву (2) у розпорядженні КМУ № 883-р Про тимчасове покладення виконання обов`язків Голови Державного агентства резерву України на ОСОБА_6 ; (3) у протоколі за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіоконтроль особи від 22.05.2025; (4) у наказі т.в.о. Голови Держрезерву ОСОБА_6 від 01.11.2022 № 113-к про покладення на ОСОБА_14 т.в.о. генерального директора ДО «Комбінат «Прогрес» на період відсторонення ОСОБА_12 ; (5) у наказі т.в.о. Голови Держрезерву ОСОБА_6 від 20.01.2023 № 23-к, яким ОСОБА_14 призначено в.о. генерального директора ДО «Комбінат «Прогрес»; (6) у наказі в.о. генерального директора ДО «Комбінат «Прогрес» ОСОБА_14 від 25.01.2023 № 23-к про призначення ОСОБА_8 на посаду заступника директора ДО «Комбінат «Прогрес» та іншими документами, які містяться у матеріалах кримінального провадження (т. 1 а.п. 15-17, 19, 24, 116). 

79.Також детектив зазначав, що учасники злочинної схеми з метою конспірації використовують спеціалізовані застосунки для обміну повідомленнями, зокрема «Threema», які забезпечують конфіденційність передавання даних і анонімність користувачів для обговорення обставин, ймовірного, вчинення кримінального правопорушення. Ці обставини підтверджуються протоколом огляду мобільного телефона ОСОБА_7 від 11.07.2025 (т. 1 а.п. 167-200).

80.Тож вилучений у ОСОБА_6 мобільний телефон може містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК.

81.З огляду на це, слідчий суддя дійшов переконання, що на цій стадії кримінального провадження наведених детективом обставин та поданих доказів достатньо, для висновку про відповідність вилученого мобільного телефона критеріям, установленим ст. 98 КПК.

82.Зі змісту клопотання випливає, що мобільний телефон вилучено детективами НАБУ з метою призначення експертного дослідження для подолання системи логічного захисту, оскільки ОСОБА_6 відмовився надавати детективам пароль. 

83.22.05.2026 детективом НАБУ ОСОБА_24 за участі головного спеціаліста Підрозділу детективів цифрової криміналістичної лабораторії НАБУ ОСОБА_25 проведено огляд мобільного телефона за результатами якого, складено протокол. На підставі цього протоколу установлено, що мобільний телефон перебуває у включеному стані, на ньому не активований автономний режим (режим польоту) та на екрані відобразився запит на введення шестизначного числового коду допуску. Для розблокування телефона та отримання доступу до його вмісту, що збережено на його вбудованому носії інформації необхідно введення числового шестизначного коду допуску. Детективом повідомлено, що код допуску не відомий.

84.Надалі з метою копіювання інформації, що міститься на вбудованому носії пам`яті, мобільний телефон підключався до програмно-апаратного комплексу «GrayKey Online Advanced» та здійснювалася спроба створення часткової копії файлової системи мобільного телефона. Під час налаштування процесу копіювання надходив запит на введення код-паролю мобільного телефона. У зв`язку із відсутністю в розпорядженні спеціаліста код-паролю та/або технічних можливостей для обходу системи логічного захисту пристрою, створити копію мобільного телефона не вдалося.

85.26.05.2026 постановою детектива НАБУ у кп № 52024000000000315 призначено комп`ютерно-технічну експертизу мобільного телефона марки «Аpple», модель «iPhone 13 Pro Mах», серійний номер « НОМЕР_4 », IМЕІ: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 , MEID «НОМЕР_7», з метою подолання системи логічного захисту, а також виявлення та копіювання усієї наявної інформації.

86.Згідно із ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.

87.З огляду на те, що на мобільному телефоні, ймовірно, містяться відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, водночас ознайомлення із такими відомостями неможливе через необхідність подолання системи логічного захисту, то з метою збереження речових доказів на це майно може бути накладений арешт.

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи

88.Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).

89.На переконання слідчого судді, на цьому етапі досудового розслідування накладення арешту на мобільний телефон, котрий належать ОСОБА_6 , з метою забезпечення збереження речових доказів, є необхідним для виконання вищенаведеного завдання кримінального провадження щодо захисту держави від кримінальних правопорушень.

90.Такий арешт пов`язаний із втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у протидії корупційним кримінальним правопорушенням.

91.Слідчий суддя дійшов висновку, що цей суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.

92.Крім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна - мобільного телефона, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є речовим доказом, а також матиме строковий характер - до подолання системи логічного захисту та копіювання інформації, яка має значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

93.Зважаючи на це, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити.

З цих підстав, керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання заступника Керівника Першого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 , погоджене прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000315 від 26.06.2024 задовольнити.

Накласти арешт на майно, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, яке вилучене 21.05.2026 під час проведення обшуку будинку та інших споруд, розташованих за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада (земельна ділянка кадастровий номер 3221888800:37:008:6003) та належить ОСОБА_6 , а саме мобільний телефон марки «iPhone 13 Pro Max», сірого кольору, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1