Справа № 991/6644/26

Провадження № 1-кс/991/6655/26

У Х В А Л А

28 травня 2026 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , 

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

детектива - ОСОБА_3 ,

представника власника майна - ОСОБА_4 

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 (далі - прокурор, САП) про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000315 від 26.06.2024 (далі - кп № 52024000000000315),

у с т а н о в и в:

Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається

1.На розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя, ВАКС) надійшло клопотання детектива НАБУ про арешт майна.

2.Клопотання обґрунтоване тим, що НАБУ здійснює досудове розслідування у кп № 52024000000000201 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК), ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, та за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК.

3.Детектив покликався на те, що у жовтні 2022 року, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, у групи осіб виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном під час використання складських площ підприємств та організацій зі сфери управління Держрезерву з метою отримання неправомірної вигоди та особистого збагачення.

4.Також установлено, що учасниками злочинної діяльності станом на 18.10.2022 розроблено схему заволодіння майном ДО «Комбінат «Прогрес» Державного агентства резерву України (після реорганізації - ДП «Комбінат Прогрес» Державного агентства резерву України) у вигляді коштів від надання складських послуг, які державне підприємство надавало суб`єктам реального сектору економіки.

5.Ця злочинна схема передбачала безкоштовне та без відповідного документального оформлення передання закріплених за ДО «Комбінат Прогрес» на праві оперативного управління складських площ, окремо підібраним для злочинної діяльності та підконтрольним співучасникам злочину суб`єктам господарювання, котрі використовували такі площі для подальшої передачі в оренду суб`єктам реального сектору економіки або надання послуг зі зберігання їх продукції за ринковими цінами.

6.Водночас функціонування такої схеми передбачало систематичне вчинення дій, спрямованих на пошук та ведення переговорів із суб`єктами реального сектору економіки від імені окремо підібраних та підконтрольних співучасникам злочину суб`єктів господарювання, яким безоплатно надані в користування складські площі державної організації, ведення бухгалтерії, адміністрування податків, документальне оформлення господарських операцій тощо. 

7.З метою приховування слідів злочинної діяльності, підконтрольні співучасникам злочину суб`єкти господарювання мали укладати з ДО «Комбінат «Прогрес» договори про надання платних послуг, на підставі яких, надалі складалися акти приймання-здавання наданих послуг із унесенням до таких документів завідомо неправдивих відомостей в частині розрахунку наданих державною організацією послуг зі зберігання. Вчинення таких дій давало змогу акумулювати та залишати у володінні співучасників злочину кошти від фактично наданих за рахунок безоплатно отриманих складських площ ДО «Комбінат «Прогрес» послуг, конвертувати їх у готівкові кошти та розподіляти між собою.

8.Так з метою заволодіння коштами ДО «Комбінат «Прогрес» у вигляді оплати за фактично надані державною організацією поза офіційним бухгалтерським обліком послуги та задоволення у такий спосіб свого корисливого мотиву, група осіб, починаючи з 01.01.2023, запровадила діяльність злочинної схеми, яка полягала у переданні у фактичне користування без документального оформлення та оплати складських площ державної організації, які закріплені за нею на праві оперативного управління, окремо визначеним та узгодженим із учасниками злочинної діяльності підконтрольним суб`єктами господарювання.

9.Такі суб`єкти господарювання насамперед використовували безоплатно отримані складські площі для отримання прибутку за рахунок їх передачі в оренду суб`єктам реального сектору економіки або надання таким суб`єктам складських послуг на таких складських площах. Отримані від такої діяльності кошти конвертувалися у готівку та розподілялися між учасниками злочинної діяльності. 

10.З метою приховування слідів злочинної діяльності підконтрольні співучасникам злочину суб`єкти господарювання, зокрема ТОВ «ШОК ТРАНС», ТОВ «НОВОЛ», ТОВ «ПІДНЕСЕНЯ», ТОВ «ДОГМА ЕНЕРДЖІ», ТОВ «ВІНШУВАННЯ», ТОВ «ДРАЙФЛОУ ЛАЙН» укладали з ДО «Комбінат «Прогрес» (після реорганізації - з ДП «Комбінат «Прогрес») договори про надання платних послуг, на підставі яких, складалися акти приймання-здавання наданих послуг, із внесенням до таких документів завідомо неправдивих відомостей в частині розрахунку наданих державною організацією послуг зі зберігання та відповідно фактично використаних для надання таких послуг складських площ державної організації.

11.Отже, до ланцюга постачання послуг ДО «Комбінат «Прогрес» суб`єктам реального сектору економіки свідомо були залучені окремо визначені учасниками злочинної діяльності та підконтрольні їм суб`єкти господарювання, які використовувалися для заволодіння коштами державної організації за надані нею послуги.

12.Також детектив зазначав, що службові особи державної організації, усвідомлюючи, що ДО «Комбінат «Прогрес» (ДП «Комбінат «Прогрес») надає ТОВ «ШОК ТРАНС», ТОВ «НОВОЛ», ТОВ «ПІДНЕСЕНЯ», ТОВ «ДОГМА ЕНЕРДЖІ», ТОВ «ВІНШУВАННЯ», ТОВ «ДРАЙФЛОУ ЛАЙН» у користування більші площі, ніж зазначені в офіційних документах, підписували акти приймання-здавання наданих послуг із вказаними суб`єктами господарювання, у яких унесено завідомо неправдиві відомості в частині розрахунку наданих державним підприємством послуг зі зберігання.

13.Крім цього, досудовим розслідуванням установлено, що ТОВ «ШОК ТРАНС», ТОВ «НОВОЛ», ТОВ «ПІДНЕСЕНЯ», ТОВ «ДОГМА ЕНЕРДЖІ», ТОВ «ВІНШУВАННЯ», ТОВ «ДРАЙФЛОУ ЛАЙН» за рахунок складських площ, яким на праві оперативного управління володіла ДО «Комбінат «Прогрес», а після реорганізації - на праві господарського відання ДП «Комбінат «Прогрес», отримували від суб`єктів реального сектору економіки кошти за надані складські послуги.

14.Водночас ці кошти, після їх надходження у розпорядження учасників злочинної схеми, конвертувалися у готівку, котра щомісячно розподілялася між учасниками злочинної схеми та використовувалася надалі на їх власний розсуд.

15.Також детектив покликався на те, що ТОВ «Шок Транс», ТОВ «Новол», ТОВ «Піднесеня» за рахунок складських площ, якими на праві оперативного управління володіла ДО «Комбінат «Прогрес», а після реорганізації - на праві господарського відання ДП «Комбінат «Прогрес», за період з 01.01.2023 до 01.06.2025 отримало від суб`єктів реального сектору економіки кошти за надані складські послуги на загальну суму 47 633 372,42 грн, сплативши 11 231 280,11 грн на користь державної організації/державного підприємства за отримані послуги в аналогічний період часу.

16.Визначена під час експертного дослідження різниця між вартістю складських послуг, наданих ДО «Комбінат «Прогрес» (після реорганізації - ДП «Комбінат «Прогрес») та вартістю складських послуг, наданих ТОВ «Шок Транс», ТОВ «Новол», ТОВ «Піднесеня» суб`єктам реального сектору економіки, складає 36 402 091,65 грн, що відповідно до примітки до ст. 185 КК є особливо великим розміром.

17.Тож, зважаючи на це, детектив стверджував, що існують обґрунтовані підстави вважати, що службові особи Держрезерву та службові особи організацій/підприємств зі сфери управління Держрезерву за участі інших осіб, вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК.

18.Крім цього, досудовим розслідуванням установлено, що, починаючи орієнтовно із початку 2023 року, окремими фізичними особам, котрі взяли під контроль діяльність Державного агентства резерву України та підконтрольних йому підприємств, запроваджено злочинну схему, спрямовану на отримання неправомірної вигоди від діяльності таких підприємств. 

19.З метою реалізації цієї злочинної схеми, такі особи забезпечили ухвалення необхідних їм управлінських рішень керівництвом Держрезерву на свою користь та подальше невтручання у діяльність підконтрольних підприємств, яка мала ознаки злочинної. 

20.Для досягнення цієї мети фізичні особи систематично, орієнтовно один раз на місяць, починаючи із початку 2023 року до теперішнього часу, за рахунок коштів, отриманих як неправомірна вигода від діяльності підконтрольних Держрезерву підприємств, передавали неправомірну вигоду керівництву Держрезерву, представникам Міністерства економіки України, заступнику Міністра аграрної політики та продовольства України.

21.Водночас посада керівника Державного агентства резерву України відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну службу» належить до категорії «А» та до переліку службових осіб, які згідно із приміткою до ст. 368 КК займають особливо відповідальне становище. 

22.З огляду на це, детектив покликався на те, що у нього існують обґрунтовані підстави вважати, що керівництво Державного агентства резерву України, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, представники Міністерства економіки України одержали неправомірну вигоду для себе за вчинення та невчинення такими службовими особами в інтересах тих, хто надає неправомірну вигоду, та в інтересах третіх осіб дій із використанням наданого їм службового становища, чим вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК.

23.Також детектив зазначав, що фізичні особи надали службовим особам, а саме керівництву Державного агентства резерву України, заступнику Міністра аграрної політики та продовольства України, представникам Міністерства економіки України неправомірну вигоду за вчинення та невчинення такими службовими особами в інтересах тих, хто надає таку вигоду, дій із використанням наданого їм службового становища, чим вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 369 КК.

24.21.05.2026 детективами НАБУ на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 28.04.2026 проведено обшук квартири АДРЕСА_1 , що перебуває у власності ОСОБА_10 та у фактичному користуванні ОСОБА_11 .

25.Під час обшуку виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Iphone 17 Pro Max», s/n НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_11 .

26.Детектив зазначав, що надалі проведено огляд цього мобільного телефона та виявлено наявність застосунків для обміну повідомленнями, в яких установлені таймери автоматичного видалення повідомлень, а також відомості щодо безпосереднього видалення окремих повідомлень у таких застосунках їх користувачем ( ОСОБА_11 ).

27.Крім цього, детектив покликався на те, що ОСОБА_11 не надав пароль для подолання системи логічного захисту телефона, чим обмежив доступ до інформації, яка у ньому міститься. Також детектив зазначав, що наявність виявленої системи логічного захисту доступу до інформації унеможливлює дослідження вмісту пам`яті телефона без застосування спеціальних технічних знань, навичок та обладнання для подолання системи логічного захисту доступу.

28.За таких обставин, детективом ухвалено рішення про вилучення мобільного телефона.

29.Крім цього, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_11 , у співучасті з іншими особами може бути причетним до, ймовірного, вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються, позаяк він міг забезпечувати отримання і подальший розподіл неправомірної вигоди серед учасників схеми, а також здійснювати контроль над фінансовими показниками діяльності злочинної схеми.

30.Водночас детектив зазначав, що учасники злочинної схеми активно використовують засоби мобільного зв`язку для комунікації між собою, зокрема з метою обговорення обставин, ймовірного, вчинення кримінального правопорушення. Крім цього, з метою конспірації вони використовують спеціалізовані застосунки для обміну повідомленнями, зокрема «Threema» та інші сервіси, що забезпечують конфіденційність передавання даних і анонімність користувачів.

31.За таких обставин, у детектива існують достатні підстави вважати, що належний ОСОБА_11 мобільний телефон може містити інформацію, котра становить значний інтерес для досудового розслідування та може бути використана як доказ обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні. Зокрема,  ОСОБА_11 міг використовувати цей мобільний телефон, здійснюючи за допомогою нього дії, спрямовані на організацію отримання та подальший розподіл неправомірної вигоди між учасниками схеми.

32.Крім цього, детектив зазначав, що з огляду на наявність у мобільному телефоні встановлених застосунків для обміну повідомленнями, виявлені ознаки видалення даних, а також відмову власника надати пароль доступу до пристрою, в органу досудового розслідування виникла необхідність у проведенні експертного дослідження вилученого майна, як речового доказу, з метою виявлення та відновлення даних, видалених із пам`яті мобільного телефона, що можуть мати значення для кримінального провадження.

33.Детектив звертав увагу на те, що мобільний телефон може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

34.Також детектив уважав, що цей мобільний телефон відповідає критеріям речового доказу, позаяк міг використовуватися як засіб вчинення кримінального правопорушення, зберегти на собі його сліди, а також містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. У зв`язку із чим, постановою детектива від 22.05.2026 цей мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

35.Зважаючи на це, з метою забезпечення збереження речових доказів, детектив просив накласти арешт на вилучене майно.

Позиція учасників у судовому засіданні

36.У судове засідання прокурор САП ОСОБА_5 не з`явилася, про причини неявки не повідомила.

37.У судовому засіданні детектив ОСОБА_3 , який діє на підставі доручення прокурора САП ОСОБА_5 від 25.05.2026, клопотання підтримав та просив його задовольнити, покликаючись на викладені у ньому обставини. 

38.Представник власника майна ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні проти клопотання заперечував та зазначав, що мобільний телефон моделі «Iphone 17 Pro max» є пристроєм покоління 2025-2026 років. Відповідно ОСОБА_11 придбав його у 2026 році. Натомість обставини, котрі розслідуються у цьому кримінальному провадженні стосуються діянь, вчинених за період із 01.01.2023 до 01.06.2025, що насамперед свідчить про те, що на момент їх вчинення, телефон не перебував у серійному виробництві. З огляду на це, він не міг бути: (1) знаряддям або засобом вчинення кримінального правопорушення; (2) предметом злочину; та (3) засобом збереження слідів діянь, котрі відбувалися у 2023-2025 роках.

39.Також представник покликався на те, що на підставі протоколу огляду від 22.05.2026 установлено, що у зв`язку із відсутністю у розпорядженні спеціаліста коду-паролю мобільного телефона та технічних можливостей для обходу системи логічного захисту пристрою, створити копію мобільного телефона не вдалося. 

40.Однак вміст телефона досліджено органом досудового розслідування в повному обсязі та зафіксовано відсутність інформації, котра могла б мати значення для досудового розслідування.

41.Крім цього, представник зазначав, що вилучений мобільний телефон не відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК та накладення арешту порушує принцип пропорційності.

42.Також представник звертав увагу на те, що в протоколі огляду від 22.05.2026 зазначено, що мобільний телефон був розблокований, тобто без активованого блокування екрана. Натомість, на переконання представника, неможливість вилучення даних зумовлена виключно технічними особливостями системи захисту iOS 26.5 (Apple Secure Enclave), а не умисними діями ОСОБА_11 . Використання режиму польоту є стандартною функцією пристрою та не свідчить про намір особи перешкодити проведенню слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій.

43.Водночас представник покликався на те, що згідно із протоколом огляду під час проведення слідчої дії системні дата та час мобільного телефона змінені на один рік назад. Такі дії здійснено детективом. За таких обставин, будь-які часові мітки на пристрої після його огляду є недостовірними без встановлення їх достовірності незалежною технічною експертизою. Тому покликання на відомості із телефона як на підставу для накладення арешту є передчасними. 

Установлені слідчим суддею обставини, положення закону та мотиви, якими він керувався, постановляючи цю ухвалу

Факти та обставини, встановлені слідчим суддею, що мають значення для кримінального провадження

44.Вирішуючи заявлене клопотання, слідчий суддя на підставі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) установив, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кп № 52024000000000315. До ЄРДР внесені відомості за фактами того, що: (1) фізичні особи, діючи за попередньою змовою з посадовими особами Держрезерву та службовими особами організацій/підприємств зі сфери управління Держрезерву шляхом залучення у ланцюг постачання послуг державними підприємствами та організаціями підконтрольних суб`єктів господарювання ТОВ «ДОГМА ЕНЕРДЖІ», ТОВ «НОВОЛ», ТОВ «ШОК ТРАНС», ТОВ «ПІДНЕСЕНЯ», ТОВ «ВІНШУВАННЯ», ТОВ «ДРАЙФЛОУ ЛАЙН» заволоділи чужим майном в особливо великому розмірі; (2) службові особи, які займають особливо відповідальне становище, одержали неправомірну вигоду для себе за вчинення та невчинення такими службовими особами в інтересах тих, хто надає неправомірну вигоду, та в інтересах третіх осіб дії з використанням наданого їм службового становища; (3) фізичні особи надали службовим особам, які займають особливо відповідальне становище, неправомірну вигоду за вчинення та невчинення такими службовими особами в інтересах тих, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданого їм службового становища(т. 1 а.п. 8).

45.28.04.2026 слідчий суддя ВАКС постановив ухвалу у справі № 991/4001/26, якою надав дозвіл на проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , що перебуває у власності ОСОБА_10 та у фактичному користуванні ОСОБА_11  (т. 1 а.п. 224-234).

46.21.05.2026 на підставі цієї ухвали детективами НАБУ проведений обшук, за результатами якого складений протокол, додатком до якого є опис речей і документів, які були вилучені під час обшуку (т. 1 а.п. 235-238, т. 2 а.п. 21).

47.Згідно із протоколом обшуку від 21.05.2026 детективами відшукано та вилучено мобільний телефон марки «Iphone 17 Pro max», який належить ОСОБА_11 .

48.Постановою детектива від 22.05.2026 вилучений мобільний телефон визнано речовим доказом у кп № НОМЕР_4  (т. 1 а.п. 241-246).

Положення закону, якими керувався слідчий суддя

49.З огляду на встановлені обставини, далі будуть наведені норми КПК, якими керувався слідчий суддя, вирішуючи це клопотання.

50.Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення (ст. 16 КПК).

51.Згідно із ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. 

52.Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК).

53.Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. 

54.Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: (1) збереження речових доказів; (2) спеціальної конфіскації; (3) конфіскації майна як виду покарання; (4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. 

55.Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК. 

56.Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, зокрема кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

57.Згідно із ч. 1 ст. 171 КПК із клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися, зокрема, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором. 

58.Згідно із ч. 1 ст. 173 КПК слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

59.Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК під час вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен ураховувати, зокрема: (1) правову підставу для арешту майна; (2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); (3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; (4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. 

60.Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

61.Згідно із ч. 5 ст. 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: (1) перелік майна, на яке накладено арешт; (2) підстави застосування арешту майна; (3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі ухвалення такого рішення; (4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; (5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

62.Оскільки у клопотанні детектив просив накласти арешт на мобільний телефон з метою збереження речових доказів, то далі слідчий суддя, вирішуватиме чи є підстави для арешту вилученого під час обшуку майна.

63.Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

64.Отже, законодавством передбачено можливість тимчасового вилучення систем зв`язку і електронних носіїв інформації виключно у разі, якщо тимчасове вилучення передбачено ухвалою суду; власник обмежив доступ до інформації на відповідних носіях; майно отримано внаслідок кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення; тимчасове вилучення безпосередньо пов`язано із необхідністю вивчення фізичних властивостей телефона та з метою його експертного дослідження.

65.Відповідно для вилучення таких носіїв інформації сторона обвинувачення під час проведення обшуку та надалі зобов`язана довести наявність зазначених умов, адже інакше підстави для вилучення майна відсутні.

66.Згідно зі ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

67.Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).

68.Отже, аналізуючи характеристику речових доказів, визначену ч. 1 ст. 98 КПК, слідчий суддя дійшов висновку, що матеріальний об`єкт, відповідатиме ознакам речового доказу лише у разі, якщо він:

(1) був знаряддям вчинення кримінального правопорушення;

(2) зберіг на собі сліди кримінального правопорушення;

(3) містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

69.Вилучений мобільний телефон не був знаряддям або об`єктом вчинення кримінального правопорушення, не зберіг на собі його сліди та не є набутим кримінально протиправним шляхом, а тому сам по собі не має ознак речового доказу.

70.Відповідно до протоколу обшуку від 21.05.2026 детективами НАБУ проведено огляд мобільного телефона ОСОБА_11 , під час якого встановлено наявність застосунків для обміну повідомленнями. У застосунку «WhatsApp» детективами виявлено листування з різними абонентами, у яких установлено функцію таймера автоматичного видалення повідомлень. 

71.Також у протоколі зафіксовано інформацію, що доступ цього мобільного телефона захищений системою логічного захисту, тоді як ОСОБА_11 відмовився надавати детективам паролі для її подолання. У зв`язку із чим, детективом ухвалено рішення про його вилучення. 

72.Водночас у клопотанні детектив звертав увагу на те, що у мобільному телефоні ОСОБА_11 також виявлено відомості щодо безпосереднього видалення ним окремих повідомлень у застосунках.

73.Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_11 , у співучасті з іншими особами може бути причетним до, ймовірного, вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються, позаяк він міг забезпечувати отримання і подальший розподіл неправомірної вигоди серед учасників схеми, а також здійснювати контроль над фінансовими показниками діяльності злочинної схеми, детально описаної раніше в цій ухвалі.

74.Ці обставини підтверджуються, зокрема протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 06.03.2025 (т. 1 а.п. 87-91), у якому він детально описав події щодо обставин звільнення ОСОБА_13 із посади керівника ДО «Комбінат «Прогрес», призначення на цю посаду ОСОБА_14 , а також механізм реалізації схеми, котра полягала у тому, що окремо визначені компанії орендували складські потужності ДО «Комбінат «Прогрес» на підставі відповідних договорів, сплачували за них по установленому тарифу кошти, але отримували у фактичну оренду значно більші площі (тобто частина площ передавалася державною організацією таким компаніям безкоштовно). Надалі ці площі передавалися в оренду підприємствам реального сектору економіки за ринковими цінами. Отриману «виручку» витрачали на оплату оренди тих площ комбінату, котрі передавалися за договором, а також на податки, заробітну плату тощо. Увесь залишок коштів розподіляли між собою залучені до цього процесу особи, зокрема і керівництво комбінату й Держрезерву.

75.Надалі на одній із чергових зустрічей, ОСОБА_8 і ОСОБА_15 познайомили ОСОБА_16 із ОСОБА_11 , якого порекомендували їм як людину, котра представляє інтереси Першого віцепрем`єр-міністра України - Міністра економіки України.

76.Крім цього, свідок зазначав про існування «бек-офісу», куди входить, зокрема і ОСОБА_11 , який є головним. Останній контролює облік незаконних доходів від діяльності Міністерства економіки та підконтрольних йому установ, впливає на ухвалення службовими особами Міністерства економіки та інших установ управлінських рішень на свою користь. 

77.Також свідок зазначав, що із ОСОБА_11 узгоджувалися окремі аспекти незаконної діяльності таких установ та передавалася певна частина від «заробітку» від схеми. Тобто, ОСОБА_11 і ОСОБА_17 отримували частину коштів, які щомісяця акумулювалися та передавалися від діяльності схеми на ДО «Комбінат «Прогрес». 

78.Водночас свідок ОСОБА_12 показав, що ОСОБА_18 і ОСОБА_11 курували та контролювали діяльність не лише Держрезерву, а й інших суб`єктів зі сфери управління Мінекономіки, зокрема підприємства за напрямком стандартизації та метрології, інституту стартандизації. Їх бек-офіс, розташований в районі Музейного провулку у м. Києві. У цьому бек-офісі ОСОБА_7 , після звільнення із посади т.в.о. Голови Держрезерву, займається якоюсь діяльністю. 

79.Крім цього, зокрема й ОСОБА_11 неодноразово ініціював зустрічі із ОСОБА_6 , під час яких вони обговорювали фінансові питання. ОСОБА_11 був обізнаний із бухгалтерією, яка формувалася під час роботи схеми. 

80.Також детектив зазначав, що учасники злочинної схеми з метою конспірації використовують спеціалізовані застосунки для обміну повідомленнями, зокрема «Threema», які забезпечують конфіденційність передавання даних і анонімність користувачів для обговорення обставин, ймовірного, вчинення кримінального правопорушення. Ці обставини підтверджуються протоколом огляду мобільного телефона ОСОБА_8 від 11.07.2025 (т. 1 а.п. 167-200).

81.Тож слідчий суддя дійшов переконання, що вилучений в ОСОБА_11 мобільний телефон може містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК.

82.З огляду на це, слідчий суддя вважає, що на цій стадії кримінального провадження наведених детективом обставин та поданих доказів достатньо, для висновку про відповідність вилученого мобільного телефона критеріям, установленим ст. 98 КПК.

83.Слідчим суддею встановлено, що мобільний телефон вилучено детективами НАБУ з метою призначення експертного дослідження для подолання системи логічного захисту, оскільки ОСОБА_11 , хоч і надав його для огляду, натомість відмовився повідомити пароль.

84.22.05.2026 детективом НАБУ ОСОБА_19 за участі головного спеціаліста підрозділу детективів цифрової криміналістичної лабораторії НАБУ ОСОБА_20 проведено огляд мобільного телефона, за результатами якого складено протокол. Зі змісту цього протоколу випливає, що мобільний телефон перебуває у ввімкненому стані, на ньому не активований автономний режим (режим польоту). Детектив повідомив, що мобільний телефон містить систему логічного захисту доступу, значення якого є невідомим.

85.Також детективом оглянуто технічні характеристики телефона, наявні на ньому застосунки, дзвінки та листування, зокрема і здійсненні через застосунки.

86.Крім цього, зазначено, що системний час та дату мобільного телефона переведено на один рік назад. 

87.Надалі з метою копіювання інформації, що міститься на вбудованому носії пам`яті, мобільний телефон підключався до програмно-апаратного комплексу «GrayKey Online Advanced» та здійснювалася спроба створення часткової копії файлової системи мобільного телефона. Під час налаштування процесу копіювання надходив запит на введення код-паролю мобільного телефона. У зв`язку із відсутністю в розпорядженні спеціаліста код-паролю та/або технічних можливостей для обходу системи логічного захисту пристрою, створити копію мобільного телефона не вдалося.

88.26.05.2026 постановою детектива НАБУ у кп № 52024000000000315 призначено комп`ютерно-технічну експертизу мобільного телефона марки «iPhone 17 Pro Max», серійний номер: НОМЕР_5 , IMEI: НОМЕР_2 , IМЕI2: НОМЕР_3 , з метою подолання системи логічного захисту, а також виявлення та копіювання усієї наявної інформації.

89.З огляду на це, слідчий суддя вважає передчасними доводи адвоката щодо дослідження детективами вмісту мобільного телефона в повному обсязі та відсутності інформації, котра могла б мати істотне значення для досудового розслідування, позаяк у протоколі огляду зазначено, що через наявність системи логічного захисту доступу та відсутність код-пароля не вдалося створити копію мобільного телефона, а тому відповідно й отримати усю інформацію, котра на ньому містилася задля повного та всебічного аналізу таких відомостей.

90.Крім цього, слідчий суддя враховує доводи детектива про те, що у мобільному телефоні ОСОБА_11 також виявлено відомості щодо безпосереднього видалення ним окремих повідомлень у застосунках.

91.Водночас слідчий суддя відхиляє доводи представника про те, що на мобільному телефоні не може міститися інформація, яка є предметом досудового розслідування, оскільки він придбаний пізніше таких подій, позаяк загальновідомим є факт, що після авторизації користувача у системі іСloud на мобільних телефонах марки «Apple iPhone», така система може надавати доступ до раніше створеної інформації, котра зберігається у хмарному сховищі цієї системи.

92.Крім цього, після авторизації уже існуючого абонента у більшості месенджерів, їх програмне забезпечення надає можливість відновити попереднє листування на новому пристрої.

93.У цьому випадку, не лише вбудована пам`ять мобільного телефона є місцем зберігання інформації, котра може мати значення для досудового розслідування. За допомогою цього мобільного телефона та авторизованих акаунтів ОСОБА_11 у певних месенджерах та програмах, можна отримати доступ до інформації (листування), яка зберігається на інших ресурсах, зокрема хмарних сховищах (архівні копії раніше створеної інформації тощо).

94.Також слідчий суддя звертає увагу на те, що зміна детективами системних дати і часу пристрою сама по собі не свідчить про втрату доказового значення інформації, що міститься на ньому. Питання достовірності таких відомостей та їх належності до предмета доказування підлягає перевірці під час досудового розслідування, а не вирішується на стадії розгляду клопотання про арешт. 

95.На цій стадії кримінального провадження не вимагається остаточне підтвердження достовірності відомостей, що можуть міститися на носії інформації. Достатнім є наявність розумних підстав уважати, що мобільний телефон може містити відомості, котрі мають значення для кримінального провадження. Саме з цією метою забезпечується його збереження шляхом накладення арешту. 

96.Згідно із ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.

97.З огляду на те, що на мобільному телефоні, ймовірно, містяться відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, водночас ознайомлення із такими відомостями неможливе через необхідність подолання системи логічного захисту, то з метою збереження речових доказів, на це майно може бути накладений арешт.

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи

98.Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).

99.На переконання слідчого судді, на цьому етапі досудового розслідування накладення арешту на мобільний телефон, котрий належить ОСОБА_11 , з метою забезпечення збереження речових доказів, є необхідним для виконання вищенаведеного завдання кримінального провадження щодо захисту держави від кримінальних правопорушень.

100.Такий арешт пов`язаний із втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у протидії корупційним кримінальним правопорушенням.

101.Слідчий суддя дійшов висновку, що цей суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.

102.Крім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна - мобільного телефона, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є речовим доказом, а також матиме строковий характер - до подолання системи логічного захисту та копіювання інформації, яка має значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

103.Зважаючи на це, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання необхідно задовольнити.

З цих підстав, керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000315 від 26.06.2024 задовольнити.

Накласти арешт на майно, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, яке вилучене 21.05.2026 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_11 , а саме мобільний телефон марки «iPhone 17 Pro Max», серійний номер НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , з метою забезпечення збереження речових доказів.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1