Справа № 991/7274/25

Провадження 1-кп/991/95/25

У Х В А Л А 

іменем України

03 червня 2026 року м.Київ 

Вищий антикорупційний суд у складі: 

головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_9 про тимчасовий доступ до речей і документів, що перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 52024000000000474 від 16.09.2024 за обвинуваченням 

ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки смт. Новотроїцьке Волноваського району Донецької області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянка України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52024000000000474 від 16.09.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

1.1. Від захисника обвинуваченої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_9 надійшло клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 і стосуються відрядження детектива для проведення слідчої дії у м. Дніпро. Вказане клопотання мотивовано тим, що хронологія подій, відображена в протоколі від 23.09.2024 огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів-грошових купюр, не відповідає фактичним обставинам справи. Захисник також зазначив, що отримання запитуваних документів впливає на допустимість доказів, а також на законність проведення негласних слідчих (розшукових) дій. 

1.2. Захисник просить надати тимчасовий доступ до речей та документів, що перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- документів, які дозволяють ідентифікувати та підтвердити марку, модель, колір та номерний знак автомобіля, у якому проводилась слідча дія у м. Дніпро;

- документів, які підтверджують відрядження детектива ОСОБА_10 до м. Дніпро з метою проведення слідчої дії;

- документів, які підтверджують списання пального на автомобіль, у якому проведено слідчу дію у м. Дніпро;

- подорожній лист на 23.09.2024 на автомобіль, у якому проведено слідчу дію у м. Дніпро;

- документів на переобладнання автомобіля, які підтверджують та дозволяють використовувати засоби обчислювальної техніки у автомобілі, під час проведення слідчої дії та як забезпечено вимоги законодавства у сфері технічного захисту інформації;

- документів на закупівлю пакета з написом ЦУМ, куди було поміщено грошові кошти під час слідчої дії від 23.04.2025 у м. Дніпро. 

2. У судовому засіданні учасники висловили такі позиції:

2.1. Захисник ОСОБА_9 зазначив, що клопотання обумовлено сумнівом сторони захисту у проведенні вказаної слідчої дії саме у м. Дніпро та загалом про реальність її проведення. Своєю чергою, зі змісту розмов, зафіксованих під час НС(Р)Д, та відомостей, отриманих під час проведення допитів у ході досудового розслідування, не вбачається відповідного перебігу проведення такої слідчої дії.

2.2. Захисник ОСОБА_8 підтримав клопотання захисника, зазначив, що сторона обвинувачення приховує вказані документи.

2.3. Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала клопотання захисника.

2.4. Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання, зазначив, що протокол чітко містить дату, час і місце його складання. Крім цього, учасником слідчої дії є сам ОСОБА_11 , під час допиту якого можливо з`ясувати відомості стосовно його участі в слідчих діях. Запитувані документи не можуть і не впливають на допустимість доказів та на їх доказове значення у цьому кримінальному провадження. Наявність/відсутність таких документів перебувають у площині дисциплінарної відповідальності конкретного працівника. 

2.5. Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, просив розглядати клопотання без його участі. У запереченнях зазначив, що захисник не конкретизував предмет тимчасового доступу, що суперечить вимогам КПК України. Крім цього, клопотання не містить належного обґрунтування щодо значення запитуваних документів для встановлення обставин кримінального провадження та можливості використання отриманих відомостей в якості доказів. Додатково підкреслив, що вимоги адвоката ґрунтуються на отриманні інформації, пов`язаної із проходженням служби детективами НАБУ, поширення якої заборонено. 

3. Заслухавши учасників, дослідивши матеріали клопотання, Суд дійшов таких висновків.

3.1. Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

3.2. У відповідності до підп. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх, здійснити їх виїмку (ст. 159 КПК України). 

3.3. Сторони кримінального провадження мають право звернутися до суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів (ч. 1 ст. 160 КПК України). Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України стороною кримінального провадження з боку захисту є, зокрема, обвинувачений і його захисники.

3.4. Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

3.5. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 160 КПК України у клопотанні про тимчасовий доступ серед іншого має бути вказано значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

3.6. У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні. 

3.7. Згідно із ч. 6 ст. 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

3.8. Своєю чергою доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ст. 84 КПК України). Докази повинні бути належними та допустимими. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст. 85 КПК України). 

3.9. Доводи захисника фактично зводяться до припущення про можливу недостовірність відомостей, зафіксованих у процесуальних документах щодо проведення слідчої дії - огляду та вручення грошових коштів. Водночас такі твердження не підкріплені жодними об`єктивними даними, які б свідчили про фальсифікацію результатів слідчої дії, внесення до відповідних документів неправдивих відомостей, їх підроблення, штучне коригування змісту або інші істотні порушення порядку її проведення, здатні поставити під сумнів сам факт здійснення цієї процесуальної дії чи достовірність відображених у ній обставин.

Суд звертає увагу, що кримінальний процес ґрунтується на оцінці конкретних фактів та доказів, а не на перевірці сумнівів, абстрактних припущень чи теоретично можливих сценаріїв порушення закону. Сам по собі сумнів сторони захисту щодо належності дій органу досудового розслідування або посилання на гіпотетичну можливість недотримання детективом окремих внутрішньо-організаційних процедур не може вважатися достатньою підставою для висновку про недопустимість доказу чи необхідність застосування відповідного процесуального механізму перевірки.

Інше тлумачення фактично означало б покладення на суд обов`язку здійснювати перевірку будь-яких процесуальних дій виключно з огляду на припущення сторони про можливість порушень, незалежно від наявності хоча б мінімальних об`єктивних ознак їх вчинення. Такий підхід не узгоджується ані із засадами змагальності кримінального провадження, ані з принципом розумності процесу, оскільки перетворював би судовий контроль із механізму перевірки конкретних і належним чином обґрунтованих тверджень на інструмент пошуку потенційних порушень, існування яких нічим не підтверджене.

Бажання сторони захисту перевірити кожну процесуальну дію в аспекті її внутрішнього документального чи організаційного оформлення хоча і може становити елемент реалізації права на захист, однак таке право не звільняє сторону від обов`язку навести конкретні обставини, які б об`єктивно свідчили про можливе порушення вимог закону та обумовлювали необхідність відповідної процесуальної перевірки. За відсутності таких даних наведені доводи залишаються на рівні припущень і не можуть бути покладені в основу рішення про надання тимчасового доступу до речей і документів. 

3.10. Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили (ст. 94 КПК України). 

З огляду на вказане, Суд не вбачає підстав передчасно ставити під сумнів реальність проведеної слідчої дії і достовірність відомостей, якими вона оформлена, оскільки відповідний протокол від 23.09.2024 не був предметом безпосереднього дослідження під час судового розгляду. 

Таким чином, аргументи захисника лише зводяться до абстрактного сумніву у реальності проведення слідчої дії без наведення належних обґрунтованих мотивів цього. Суд також враховує, що процесуальне законодавство передбачає, що сумнів у достовірності доказу також можливо усунути інакшим шляхом (зокрема, допитом свідка, у тому числі з приводу обставин його залучення до конфіденційного співробітництва), аніж застосування заходів забезпечення. 

3.11. Більше того, Суд зважує, що запитувані документи не мають самостійного доказового значення для встановлення обставин, які мають істотне значення у цьому кримінальному провадження. Питання організаційного забезпечення участі детектива у слідчій дії, зокрема в частині оформлення відрядження, не є тією обставиною, яка впливає на підтвердження або спростування висунутого обвинувачення або на наявність/відсутність ознак провокації з боку сторони обвинувачення. При цьому наявність чи відсутність внутрішніх документів автоматично не спростовує факт проведення слідчої дії та не нівелює відомості, зафіксовані у процесуальних документах. 

Суд також відхиляє посилання сторони захисту щодо ненадання запитуваних документів стороні захисту у порядку ст. 290 КПК України, оскільки вказані доводи не відповідають положенням кримінального процесуального закону. Адже документи, пов`язані з внутрішнім забезпеченням діяльності детективів НАБУ, не є матеріалами досудового розслідування, не підтверджують обставин кримінального провадження і не впливають на доказове значення зібраних доказів, а відтак не підлягають відкриттю у порядку, передбаченому КПК України. 

4. З урахуванням викладеного, подане захисником клопотання не містить достатніх даних, які підтверджують підстави надання тимчасового доступу до речей і документів, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 131, 132, 159 - 164, 372, 376 КПК України, Суд 

П О С Т А Н О В И В:

1.У задоволенні клопотання захисника відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя       ОСОБА_12 

Судді:         ОСОБА_13 

ОСОБА_14