Справа № 991/7021/26

Провадження 1-кс/991/7030/26

 

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

03 червня 2026 року м. Київ

 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисникыв ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 52022000000000152 від 23.06.2022,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_8 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_9 (далі - Клопотання) у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000152 від 23.06.2022, зокрема, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України (далі - Кримінальне провадження), в якому детектив просить:

1) Продовжити на шістдесят днів (тобто до 04.08.2026) строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2) При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави у розмірі 21 632 000,00 гривень.

3) У разі внесення підозрюваним застави, покласти на ОСОБА_9 у межах строків досудового розслідування обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, котрі здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, слідчого судді, який здійснює судовий контроль у даному провадженні за першою вимогою;

- повідомляти детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання (як постійного, так і тимчасового) та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;

- не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні щодо обставин викладених у письмовому повідомленні про підозру, а саме: з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 

- не відвідувати приміщення Державного підприємства «Науково-виробниче об`єднання «ІНФОРМАЦІЯ_6»;

- носити електронний засіб контролю.

Клопотання обґрунтовано тим, що: (1) ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, що є особливо тяжким корупційним злочином; (2) встановлені слідчим суддею при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу ризики того, що він може протидіяти Кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, передбачених п. 1, п. 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України; (3) жоден із більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_9 у Кримінальному провадженні; (4) завершити досудове розслідування у Кримінальному провадженні до закінчення строку дії попередньої ухвали, якою до підозрюваного застосовано запобіжний захід, не є можливим; (5) застава у визначеному ОСОБА_9 розмірі не є завідомо непомірною для підозрюваного, його близьких осіб та здатна запобігти встановленим ризикам.

В судовому засіданні прокурор САП ОСОБА_3 вимоги Клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.

Захисники підозрюваного - адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заперечували проти доводів Клопотання, просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на наступне: (1) повідомлена ОСОБА_9 підозра є необґрунтованою (висновок експерта № 230/6 від 27.11.2024 не доводить заподіяння збитків у Кримінальному провадженні, оскільки експертне дослідження проведено з порушенням методики його проведення та на підставі нормативно-правових актів, які втратили чинність; середньоринкова ціна базується на листах суб`єктів господарювання, які містять припущення, а не достовірні дані, не використано первинних бухгалтерських документів; відсутні будь-які докази, що суб`єкти господарювання, зазначені у вказаному висновку, дійсно могли виготовити у квітні-травні 2022 року динамічний захист для танків; формулювання висновків, а саме щодо «зайвої сплати коштів» не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки ця категорія не має нормативного визначення; висновок експерта № 236/1/25від 21.05.2025, який базується на висновку експерта № 230/6 від 27.11.2024, також є помилковим; прокурором не доведено, що ОСОБА_9 отримував будь-яку матеріальну вигоду, тобто відсутній факт заволодіння грошовими коштами; діяння, які інкримінуються ОСОБА_9 , є здійсненням правомірної господарської діяльності ДП НВО «ІНФОРМАЦІЯ_6» (далі - ДП ІНФОРМАЦІЯ_7»)); (2) відсутні ризики, на які посилається прокурор (до ОСОБА_9 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в іншому кримінальному провадженні; значна сума застави (загалом понад 60 млн грн), внесена за ОСОБА_9 в інших кримінальних провадженнях, є достатнім стримуючим фактором; ОСОБА_9 звільнений з посади генерального директора ДП ІНФОРМАЦІЯ_7» та не може впливати на його працівників або перешкоджати Кримінальному провадженню іншим чином; паспорти громадянина України для виїзду за кордон, належні ОСОБА_9 , вилучені слідчим СБУ; набуття ОСОБА_9 громадянства іншої країни не підтверджуються жодними доказами; за час перебування ОСОБА_9 під вартою у ІНФОРМАЦІЯ_8 його стан здоров`я значно погіршився, він хворіє на тяжку хворобу та потребує належного лікування і харчування); (3) розмір визначеної ОСОБА_9 застави є непомірним для нього (на всі активи підозрюваного накладено арешт ще з 2021 року; майно, зареєстроване за дружиною ОСОБА_9 - ОСОБА_13 , не є спільною сумісною власністю, а є її особистою приватною власністю; ОСОБА_13 не зобов`язана вносити заставу за ОСОБА_9 , цей обов`язок покладається саме на підозрюваного; ОСОБА_9 є підозрюваним в інших кримінальних провадженнях, у рамках яких за нього сукупно внесена застава більш ніж 60 млн грн, з яких самим підозрюваним, як зазначили захисники, внесено 4 млн грн); (4) належну процесуальну поведінку ОСОБА_9 здатен забезпечити більш м`який запобіжний захід, зокрема, цілодобовий домашній арешт.

Крім того, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21), захисники вказали на відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі державного підприємства.

У випадку наявності підстав для застосування запобіжного заходу, захисники просили застосувати до ОСОБА_9 цілодобовий домашній арешт або визначити розмір застави, який підозрюваний здатен внести.

Захисники також зазначили, що у зв`язку із погіршенням стану здоров`я ОСОБА_9 , ненаданням йому належної медичної допомоги у ІНФОРМАЦІЯ_8 та відмовою у конвоюванні до приватної медичної установи, а також відсутністю у ІНФОРМАЦІЯ_8 належних умов для підготовки позиції захисту, у тому числі обчислювальної техніки, комп`ютера і т.д., необхідним є зміна місця його попереднього утримання. 

Підозрюваний ОСОБА_9 підтримав позицію захисників.

Слідчий суддя, дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріалами, заслухавши доводи учасників судового провадження, дійшов до наступного висновку.

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні, у рамках якого ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

У рамках Кримінального провадження ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.12.2025 у справі № 991/12952/25 до підозрюваного ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 15.02.2025, та визначено заставу у розмірі 30 280 000 грн.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.01.2026 (справа № 991/12952/25) вказану ухвалу слідчого судді залишено без змін.

У подальшому, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.02.2026 (справа № 991/1107/26) продовжено підозрюваному ОСОБА_9 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 11.04.2026 та визначено заставу у розмірі 24 960 000 грн.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18.03.2026 (справа № 991/1107/26) вказану ухвалу слідчого судді залишено без змін.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.04.2026 (справа № 991/2878/26) частково задоволено клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу та зменшено розмір визначеної ОСОБА_9 застави до 21 632 000 грн. 

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.04.2026 (справа № 991/3137/26) продовжено підозрюваному ОСОБА_9 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 05.06.2026 та визначено заставу у розмірі 21 632 000 грн.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23.04.2026 (справа № 991/3137/26) вказану ухвалу слідчого судді залишено без змін.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.02.2026 (справа № 991/928/26) строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні продовжено до 8 місяців, тобто до 10.08.2026 включно.

Станом на день розгляду даного Клопотання, доказів внесення визначеного розміру застави за підозрюваного ОСОБА_9 слідчому судді не надано.

Згідно матеріалів Клопотання, ОСОБА_9 утримується під вартою у ІНФОРМАЦІЯ_8.

Як вбачається із матеріалів Клопотання (а.с. 21-зворот), копію Клопотання з додатками підозрюваний ОСОБА_9 отримав 22.05.2026, тобто, більше ніж за три години до початку розгляду Клопотання слідчим суддею.

Згідно з положеннями статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

В свою чергу, правила, передбачені для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, врегульовані параграфом 1 Глави 18 Розділу ІІ, зокрема, статтями 176-178, 184-198 КПК України.

Так, згідно ч. 1-2 ст.196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК України).

З огляду на вищезазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення Клопотання з метою визначення чи є законні підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_9 , необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та обґрунтованість підозри у його вчиненні; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, їх обґрунтованість та доведеність наявності обставин, які свідчать про те, що заявлені стороною обвинувачення та наведені в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.10.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ризики наразі не зменшилися та продовжують існувати; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України; 4) наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

За версією сторони обвинувачення, інкриміноване ОСОБА_9 кримінальне правопорушення було вчинено за наступних обставин.

У квітні 2022 року (точні дата, час і місце невстановлені), з метою реалізації заздалегідь розробленого плану та з огляду на тривале особисте знайомство та відносини підпорядкування, генеральний директор ДП ІНФОРМАЦІЯ_7» ОСОБА_9 залучив до злочинної діяльності ОСОБА_10 , який обіймав посаду директора комерційного та мав повноваження укладати договори за діяльністю із ІНФОРМАЦІЯ_9, а також формувати цінову політику при укладанні вищезазначених договорів як самостійно, так і через безпосередньо підпорядкований йому виробничо-комерційний відділ та його посадових осіб. 

Крім того, з огляду на тривале особисте знайомство ОСОБА_9 залучив до злочинної діяльності ОСОБА_11 , який був директором та одноосібним кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10». 

При цьому, ОСОБА_9 одноосібно визначив, що саме ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10», кероване ОСОБА_11 , буде залучено до реалізації плану заволодіння грошовими коштами як постачальник ІНФОРМАЦІЯ_28 за завищеними цінами.

Таким чином, у квітні 2022 року (точні дата, час і місце невстановлені, але не раніше 08.04.2022) ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 домовились про спільне вчинення кримінальних правопорушень, об`єднаних єдиним планом, спрямованих на заволодіння грошовими коштами ДП ІНФОРМАЦІЯ_7» шляхом закупівлі ІНФОРМАЦІЯ_28 за завищеними цінами з подальшим вчиненням фінансових операцій з таким майном. 

У квітні 2022 року (точні дата, час і місце невстановлені), з огляду на можливість укладення з ІНФОРМАЦІЯ_11 державного контракту щодо поставки ІНФОРМАЦІЯ_12», проведення організаційних та підготовчих дій, спрямованих на заволодіння грошовими коштами ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7» (підшукання співучасників, доведення плану, розподіл ролей), ОСОБА_9 зв`язався з директором ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» ОСОБА_11 та повідомив його про необхідність оформити договір поставки для державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_28, на що ОСОБА_11 погодився. 

У той же період ОСОБА_9 одноособово визначив ціну закупівлі вказаного товару у ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» (а саме: ІНФОРМАЦІЯ_13 з ПДВ), що приблизно відповідало ціні попередньої закупівлі такої ж продукції у ПП «ІНФОРМАЦІЯ_14».

Також, ОСОБА_9 надав ОСОБА_11 та невстановленим особам орієнтовні технічні умови на ІНФОРМАЦІЯ_15, що згідно з умовами договору підлягали поставці.

У подальшому, у квітні 2022 року (точні дата, час і місце невстановлені) ОСОБА_11 та невстановлені особи, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, на виконання вказівки ОСОБА_9 , склали і надіслали до ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7» комерційну пропозицію про можливість поставки ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» ІНФОРМАЦІЯ_16 вказавши неправдиву інформацію про те, що ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» є виробником ІНФОРМАЦІЯ_28.

У подальшому, ОСОБА_9 погодив зазначену комерційну пропозицію та передав її до виконання ОСОБА_12 , котрий склав проєкт договору поставки № НОМЕР_6 між ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7» (в особі директора комерційного ОСОБА_10 ) та ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» (в особі директора ОСОБА_11 ).

Того ж дня, директор комерційний ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7» ОСОБА_10 підписав договір поставки з ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» № НОМЕР_6 і додатки до нього - специфікацію № 1 та графік поставки.

Не пізніше 15.04.2022 ОСОБА_9 , діючи від імені ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7», підписав з ІНФОРМАЦІЯ_11 державний контракт на поставку (закупівлю) товарів ІНФОРМАЦІЯ_17». 

Додатковою угодою від 08.07.2022 № 1 ІНФОРМАЦІЯ_18.

У подальшому, ОСОБА_9 листом від 20.04.2022 № 20/427-555 ініціював здійснення попередньої оплати за державним контрактом № НОМЕР_7 та в подальшому ІНФОРМАЦІЯ_19 переказало ІНФОРМАЦІЯ_20 на поточний банківський рахунок ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7».

Того ж дня, директор ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» ОСОБА_11 , діючи на виконання розробленого ОСОБА_9 плану заволодіння чужим майном, підписав і надіслав до ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7» рахунок-фактуру № СФ-0000009 щодо здійснення передплати за договором поставки від 14.04.2022 № НОМЕР_6 у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_21

Після того, у квітні 2022 року (точні дата, час і місце невстановлені, але у період з 20.04.2022 по 22.04.2022) ОСОБА_9 , діючи на виконання заздалегідь розробленого плану, з метою заволодіння грошовими коштами державного підприємства, погодив оплату на користь ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» за рахунком-фактурою № СФ-0000009, шляхом підписання документа у графі «До сплати», який після цього передано посадовим особам фінансового відділу державного підприємства для виконання та підготовки платіжних доручень.

У період з 22.04.2022 по 16.05.2022 ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7», на підставі платіжних доручень №№ 26743, 26776, 27164 переказало з рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Укрексімбанк» грошові кошти в розмірі відповідно ІНФОРМАЦІЯ_22 на рахунок ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» № НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ» (далі - рахунок ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10»). 

Продовжуючи злочинні дії, 23.05.2022 і 26.08.2022 директор ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» ОСОБА_11 , склав, підписав і надіслав до ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7» рахунки-фактури №№ СФ-0000018, СФ-0000022 щодо здійснення оплати за договором поставки від 14.04.2022 № НОМЕР_6 у розмірі відповідно ІНФОРМАЦІЯ_23

Упродовж травня-жовтня 2022 року (точні дата, час і місце невстановлені) ОСОБА_9 , діючи на виконання заздалегідь розробленого плану, з метою заволодіння грошовими коштами державного підприємства, погодив оплату на користь ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» за рахунками-фактурами №№ СФ-0000018, СФ-0000022 шляхом підписання документів у графі «До сплати», які після цього передано посадовим особам фінансового відділу державного підприємства для виконання та підготовки платіжних доручень.

У той же період часу, ОСОБА_11 , діючи узгоджено з ОСОБА_9 щодо реалізації плану заволодіння коштами ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7» усвідомлюючи, що вартість ІНФОРМАЦІЯ_28 визначена в договорі поставки від 14.04.2022 № НОМЕР_6 є в декілька разів завищеною залучив до виготовлення та поставки ІНФОРМАЦІЯ_28 сторонніх суб`єктів господарювання. 

За таких же обставин, ОСОБА_11 підшукав і забезпечив придбання ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10», ІНФОРМАЦІЯ_24 у НВФ «ІНФОРМАЦІЯ_25» ТОВ за ціною ІНФОРМАЦІЯ_26, тобто за значно нижчою ціною, аніж визначено умовами договору поставки від 14.04.2022 № НОМЕР_6. 

Залишок необхідних ІНФОРМАЦІЯ_27, для ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» були виготовлені іншими суб`єктами господарювання. Ціна виготовлення одиниці комплекту ІНФОРМАЦІЯ_15 залученими ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» суб`єктами господарювання була значно нижчою, ніж визначена умовами договору поставки від 14.04.2022 № НОМЕР_6. 

При цьому, з метою приховування злочинної діяльності та створення видимості законних дій ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10», на виконання наперед узгодженого з ОСОБА_9 плану заволодіння коштами ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7» ОСОБА_11 із залученням інших невстановлених осіб відобразив удавані господарські операції щодо придбання предмета поставки (ІНФОРМАЦІЯ_28) у суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності (ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_29.» та ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_30»). 

Після вчинення вказаних дій, у період з 09.05.2022 по 26.10.2022, ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10», на виконання вимог договору від 14.04.2022 № НОМЕР_6, поставило ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7» ІНФОРМАЦІЯ_31 про що ОСОБА_11 склав, підписав і видав відповідні видаткові накладні.

У період з 20.07.2022 по 09.09.2022 ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7», на виконання умов договору поставки від 14.04.2022 № НОМЕР_6, згідно з рахунком-фактурою від 23.05.2022 № СФ-0000018, на підставі видаткових накладних ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» та платіжних доручень від 20.07.2022 № 22903, від 25.07.2022 № 22904, від 28.07.2022 № 22908, від 05.08.2022 № 22914, від 15.08.2022 № 22920, від 23.08.2022 № 22931, від 01.09.2022 № 22936, від 09.09.2022 № 22947 переказало з рахунків № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 в АТ «Укрексімбанк» грошові кошти в розмірі відповідно ІНФОРМАЦІЯ_32 на рахунок ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10».

Крім того, за аналогічних обставин, у період з 04.10.2022 по 10.11.2022, ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7», на підставі платіжних доручень від 04.10.2022 № 22954, від 10.11.2022 № 22969, переказало з рахунку № НОМЕР_3 в АТ «Укрексімбанк» грошові кошти в розмірі відповідно ІНФОРМАЦІЯ_33 на рахунок ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10».

Загалом, ОСОБА_9 , будучи службовою особою, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та невстановленими особами. з корисливих мотивів, зловживаючи службовим становищем, у період з 22.04.2022 по 10.11.2022, забезпечив переказ ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7» грошових коштів на суму ІНФОРМАЦІЯ_34 (з ПДВ) на рахунок ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» як оплату вартості поставлених ІНФОРМАЦІЯ_35 ІНФОРМАЦІЯ_28 у рамках виконання договору поставки від 14.04.2022 № НОМЕР_6.

При цьому, реальна ринкова ціна поставлених ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» ІНФОРМАЦІЯ_36, а загальна вартість поставлених ІНФОРМАЦІЯ_35 складала ІНФОРМАЦІЯ_37

Внаслідок таких дій щодо придбання ІНФОРМАЦІЯ_28 за завідомо завищеними цінами, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та невстановлені особи, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, у період з 22.04.2022 по 10.11.2022, в умовах воєнного стану, заволоділи грошовими коштами на загальну суму ІНФОРМАЦІЯ_38 що зайво сплачені ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7» для ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» у рамках виконання договору поставки від 14.04.2022 № НОМЕР_6, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та згідно з п. 4 примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром. 

10.12.2025 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану.

Щодо обґрунтованості підозри.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Слідчий суддя, при постановлені ухвали, керується висновками ЄСПЛ. Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть об`єктивно переконати в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. 

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Згідно з доводами, викладеними у Клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів (оптичний диск DVD-R Verbatim а.с. 25), обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_9 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями наступних документів: 

- комерційної пропозиції ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» від 11.04.2022, якою запропоновано ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7» виробити ІНФОРМАЦІЯ_39 відповідно за підписом ОСОБА_11 та з візою ОСОБА_9 ;

- договору поставки від 14.04.2022 № НОМЕР_6 між ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7» та ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10», ІНФОРМАЦІЯ_40

- рахунків-фактур ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10», оплата яких погоджена особисто ОСОБА_9 щодо сплати коштів ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» за ІНФОРМАЦІЯ_48; 

- видаткових накладних ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» щодо поставки ІНФОРМАЦІЯ_49 для ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7» за завищеними цінами за підписом ОСОБА_11 ;

- платіжних доручень ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7» щодо сплати грошових коштів ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» для поставки ІНФОРМАЦІЯ_49 для ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7» за завищеними цінами;

- первинних документів щодо взаємовідносин ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» з підприємством з ознаками фіктивності - ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_30», взаємовідносин ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» з підприємством з ознаками фіктивності - ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_29.», взаємовідносин ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» з реальним виробником - НВФ «ІНФОРМАЦІЯ_25» щодо поставки кришок та ІНФОРМАЦІЯ_41

- висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 27.11.2024 № 230/6, яким визначено ринкову вартість товару на умовах поставки, передбачених договором від 14.04.2022 № НОМЕР_6 між ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7» та ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» станом на 14.04.2022 у розмірі: ІНФОРМАЦІЯ_42 

- висновку експертів Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності за результатами проведення судової комісійної економічної експертизи від 21.05.2025 № 236/1/25, яким документально підтверджено факт сплати ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7» ІНФОРМАЦІЯ_50 для ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» за договором поставки від 14.04.2022 № НОМЕР_6, документально підтверджено зайву сплату ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7» коштів на загальну суму ІНФОРМАЦІЯ_43 для ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» під час виконання договору поставки від 14.04.2022 № НОМЕР_6 з урахуванням ринкової вартості ІНФОРМАЦІЯ_49;

- матеріалами НСРД;

- показаннями свідків;

- статутів ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10», контракта ОСОБА_9 , відомостей про роботу ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , якими підтверджується наявність у вказаних осіб організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у тому числі, стосовно майна державного підприємства;

- документів ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7» щодо працевлаштування директора ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» ОСОБА_11 на посаду в державному підприємстві впродовж 2022 року;

- інших матеріалів Кримінального провадження в їх сукупності.

Доводи сторони захисту, що у діях ОСОБА_9 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, оскільки інкриміновані йому діяння, є наслідком здійснення ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7» правомірної господарської діяльності, слідчим суддею відхиляються, оскільки специфіка та характер корупційного злочину, передбаченого ст. 191 КК України, передбачає укладання правочинів, зокрема, з метою привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном. Однак, злочином може вважатись лише те діяння, яке підпадає під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність, а наявні у матеріалах Клопотання докази, надані стороною обвинувачення, у своїй сукупності дають підстави вважати, що підозрюваним могли бути вчинені дії, які можна кваліфікувати за відповідною статтею Кримінального кодексу України.

Слідчим суддею також відхиляються доводи сторони захисту щодо відсутності шкоди у Кримінальному провадженні, так як її розмір базується на висновках експертів № 230/6 від 27.11.2024 та № 236/1/25 від 21.05.2025, які є помилковими, оскільки експертні дослідження проведені із порушеннями.

Наявність у сторони захисту сумнівів щодо висновків проведених у Кримінальному провадженні судових експертиз є підставою для призначення повторної або додаткової експертизи, у тому числі під час судового розгляду за клопотанням сторони захисту (ч. 1 ст. 332 КПК України).

Сама по собі наявність таких сумнівів, без надання будь-яких доказів, не вказує на помилковість наданих висновків.

При цьому, слідчий суддя не вбачає підстав для допиту судових експертів, оскільки наявних у матеріалах Клопотання висновків (№ 230/6 від 27.11.2024 та № 236/1/25 від 21.05.2025) на даному етапі досудового розслідування та за відсутності іншого висновку експертів, який би їм суперечив, достатньо щоб встановити, що внаслідок інкримінованих ОСОБА_9 діянь могла бути заподіяна шкода.

Крім того, посилання сторони захисту на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) є не релевантним до цього Клопотання. Так, висновки, викладені у зазначеній постанові стосуються відсутності у прокурора повноважень подавати цивільний позов при здійсненні функції представництва інтересів держави в суді, якщо позовні вимоги прокурора, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства.

Вказані висновки Великої Палати Верховного Суду жодним чином не позбавляють прокурора права здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у даному Кримінальному провадженні.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що відмова державного підприємства від заявлення цивільного позову у кримінальному провадженні автоматично не свідчить про відсутність завдання шкоди. ЇЇ наявність та розмір підлягає встановленню у ході досудового розслідування.

Враховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може об`єктивно переконати у тому, що ОСОБА_9 своїми діями, про які йдеться у повідомленні йому про підозру, міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_9 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

За такого, доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, про яку повідомлено ОСОБА_9 , відхиляються, оскільки обґрунтованість такої підозри підтверджується наявними в матеріалах Клопотання доказами, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_9 із кримінальним правопорушенням, яке йому інкримінується, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити таке кримінальне правопорушення за викладених у повідомленні йому про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Разом з тим, обґрунтованість такої підозри перевірялась слідчим суддею Вищого антикорупційного суду та Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду під час розгляду клопотань про застосування/продовження строку дії запобіжного заходу.

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. 

При цьому, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, у Клопотанні детективом заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. 

Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, організація у вчиненні якого інкримінується ОСОБА_9 ) передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна). Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на значний строк, яке може бути призначене ОСОБА_9 у випадку направлення обвинувального акта щодо нього до суду та визнання його винуватим у вчиненні злочину, який йому інкриміновано, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

З метою встановлення продовження існування відповідного ризику, слідчий суддя бере до уваги:

- на підозрюваного не поширюються обмеження про перетин державного кордону в умовах воєнного стану, ОСОБА_9 покидав територію України вже у період діючого правового режиму;

- підозрюваний не має міцних соціальних зв`язків в Україні (звільнений з посади генерального директора ДП ІНФОРМАЦІЯ_7», члени родини (дружина та діти) тривалий час проживають закордоном, що свідчить про наявність у них постійного побуту і відповідно можливості швидкої адаптації підозрюваного, у разі виїзду до них);

- значний майновий стан підозрюваного ОСОБА_9 та його дружини ОСОБА_13 , а саме (сукупний дохід ОСОБА_9 та його дружини ОСОБА_13 за 2024 рік склав понад 20 млн грн; ОСОБА_9 задекларував за 2024 рік велику суму заощаджень (своїх та дружини), у тому числі кошти позичені третім особам, на загальну суму ІНФОРМАЦІЯ_44 ІНФОРМАЦІЯ_45; у власності подружжя ОСОБА_14 перебуває значна кількість об`єктів нерухомості, які придбані у 2018-2025 роках (4 земельні ділянки, 4 житлових будинки та 4 квартири).

Крім того, згідно протоколу огляду від 28 листопада-03 грудня 2025 року оглядом Єдиного реєстру довіреностей встановлено, що ОСОБА_9 видав ОСОБА_15 та ОСОБА_16 довіреність № 53747425 від 24.05.2022, посвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_17 «на представництво з питань оформлення та одержання на моє ім`я моїх національних та/або закордонних паспортів громадян Румунії».

Доводи сторони захисту щодо строку дії довіреності (до 24.05.2023), який закінчився, слідчим суддею беруться до уваги. Разом з тим, сам факт видання такої довіреності може свідчити про здійснення ОСОБА_9 дій, спрямованих на оформлення та одержання національних та/або закордонних румунських паспортів та не спростовує можливості їх отримання довіреними особами. 

При цьому, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду стосується не ухилення підозрюваного виключно за кордоном, а розповсюджується й на переховування в межах України, з огляду на що факт вилучення у ОСОБА_9 паспортів громадянина України, у тому числі для виїзду за кордон, не виключає такого ризику. 

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_9 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність можливого покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Так, враховуючи, що існує взаємообумовленість дій між підозрюваним ОСОБА_9 та іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення, зважаючи на тривале зайняття ОСОБА_9 керівної посади в ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7», наявні обґрунтовані підстави вважати про наявність у підозрюваного усталених зв`язків серед працівників та керівного складу ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7». Використовуючи свої зв`язки, авторитет, приязні стосунки з такими особами, інший незаконний вплив (шантаж, підкуп, погрози), безпосередньо або опосередковано через інших осіб ОСОБА_9 може впливати на свідків/інших підозрюваних у Кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань/відмови від дачі показань, схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді задля уникнення/мінімізації можливої кримінальної відповідальності.

Вказане, зокрема, підтверджується протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтролю особи стосовно ОСОБА_10 від 08.10.2024, згідно з яким ОСОБА_12 в ході зустрічі повідомляє ОСОБА_10 обставини його допиту як свідка у Кримінальному провадженні та вказує, що якщо запропонують піти на угоду зі слідством, то він піде. Так, ОСОБА_10 запитує ОСОБА_12 чи сказав він на допиті, що без команди ОСОБА_14 нічого, ніхто не робив. ОСОБА_12 відповідає, що сказав на допиті, що від трьох тисяч гривень усі перекази лише за підписом ОСОБА_14 . ОСОБА_10 повідомляє, що він дійсно не міг на допиті говорити, тому що адвокат усе доповість ОСОБА_13, а по-друге, що завтра ОСОБА_13 усе знатиме і капець. Продовжує, що він на допиті тому й «мяукав, мяукав».

Зазначене в сукупності дає підстави для висновку, що ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні продовжує існувати. 

Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

В аспекті вказаного ризику слідчий суддя бере до уваги, що після початку досудового розслідування у цьому Кримінальному провадженні 06.10.2022 адвокатом ОСОБА_18 надіслано проект відповіді директору ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_5 на запит контролюючого органу відправником якого зазначений ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7» з питань взаємовідносин ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7» з ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10».

Також під час проведення у вказаному Кримінальному провадженні обшуків у приміщеннях ДП «ІНФОРМАЦІЯ_7» органом досудового розслідування виявлено копію запиту детективів НАБУ у даному Кримінальному провадженні, який направлявся ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_46» з метою отримання від вказаного підприємства комерційної пропозиції для проведення судової товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні. Зазначений запит знаходився у службовому кабінеті підозрюваного ОСОБА_10 .

Вказані дані можуть свідчити про намагання ОСОБА_9 контролювати та передбачати подальші слідчі кроки детективів, імовірно з метою приховування доказів.

Таким чином, зазначені ризики продовжують існувати.

При цьому, перебування ОСОБА_9 під вартою у межах іншого кримінального провадження (№52024000000000083), яке розслідується іншим слідчим органом, на думку слідчого судді не нівелює можливості реалізації ОСОБА_19 встановлених ризиків, оскільки ставить таку можливість у пряму залежність від внесення застави за підозрюваного у такому кримінальному провадженні та звільнення його з-під варти, що, з урахуванням посиленого процесуального тиску та усвідомлення невідворотності можливих негативних правових наслідків, може спонукати ОСОБА_9 до активних дій щодо перешкоджання Кримінальному провадженню.

Наявність зазначених ризиків, передбачених п. 1, п. 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, також неодноразово була встановлена слідчим суддею Вищого антикорупційного суду та Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду під час розгляду клопотань про застосування/продовження строку дії запобіжного заходу.

Можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_9 більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й такого виняткового, як тримання під вартою, відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав детектив у Клопотанні, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану.

Згідно положень ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким злочином.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчим суддею серед іншого, приймається до уваги особиста ситуація підозрюваного (одружений, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей), проте, зважаючи, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого в умовах дії в Україні воєнного стану, беручи до уваги специфіку інкримінованого ОСОБА_9 злочину, зважаючи на ризики, наявність яких встановлена слідчим суддею, застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, у тому числі домашнього арешту або застави (до її внесення), не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам. 

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що Клопотання детектива про продовження строку дії застосованого до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Обґрунтованість розміру застави та покладання додаткових процесуальних обов`язків.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у таких межах - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України). 

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. 

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Підозрюваний ОСОБА_9 отримував значні прибутки у 2024 році (16 438 547 грн, 40 800 грн, 277 960 грн), а дружина за 2024 рік отримала дохід від підприємницької діяльності в сумі 2 837 035 грн, гонорар та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами від ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_47» в сумі 762 747 грн.

ОСОБА_9 задекларував за 2024 рік велику суму заощаджень (своїх та дружини), а саме: грошові кошти в сумі 537 985 гривень, 32 996 доларів США та 241 195 євро розміщені в АТ «СЕНС БАНК», що належать ОСОБА_9 ; грошові кошти в сумі 167 857 гривень, 24 289 доларів США та 84 057 євро США, розміщені в АБ «Укргазбанк», що належать ОСОБА_9 ; грошові кошти в сумі 12 137 412 гривень, 8377 доларів США, 22 562 євро розміщені в АТ «Ощадбанк», що належать ОСОБА_9 ; готівкові кошти в сумі 65 000 євро, що належать ОСОБА_9 ; готівкові кошти в сумі 42 000 доларів США, що належать ОСОБА_9 ; готівкові кошти в сумі 1 940 000 гривень, що належать ОСОБА_9 ; кошти позичені третім особам (сину ОСОБА_20 ) в сумі 800 004 євро, що належать ОСОБА_9 ; кошти позичені третім особам (доньці ОСОБА_21 ) в сумі 60 000 доларів США, що належать ОСОБА_9 ; кошти позичені третім особам (доньці ОСОБА_22 ) в сумі 420 000 гривень, що належать ОСОБА_9 ; грошові кошти в сумі 14 240 доларів США, 25 717 євро та 548 382 грн розміщені в АТ «СЕНС БАНК», що належать ОСОБА_13 ; грошові кошти в сумі 5 000 євро, розміщені в АБ «Укргазбанк» що належать ОСОБА_13 ; готівкові кошти в сумі 37 000 доларів США, що належать ОСОБА_13 ; готівкові кошти в сумі 10 000 євро, що належать ОСОБА_13 );

У власності подружжя ОСОБА_13 перебуває велика кількість об`єктів нерухомості, які придбані у 2018-2025 роках:

- житловий будинок садибного типу площею 327,6 м?, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 3088833812100. Дата державної реєстрації 12.02.2025;

- житловий будинок площею 476,4 м?, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 1820619412232. Дата державної реєстрації: 26.04.2019;

- житловий будинок площею 62,1 м?, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 2412568612232. Дата державної реєстрації: 20.07.2021;

- квартира площею 55,3 м?, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер: 2365636612101. Дата державної реєстрації: 20.05.2021;

- житловий будинок площею 49,4 м?, розташований за адресою: АДРЕСА_6 реєстраційний номер: 2226161012232. Дата державної реєстрації: 19.11.2020;

- квартира площею 55,1 м?, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер: 2161470612101. Дата державної реєстрації: 03.09.2020;

- земельна ділянка площею 0,1704 га, розташована за адресою: АДРЕСА_7, реєстраційний номер: 1820671412232. Дата державної реєстрації: 26.04.2019;

- квартира площею 60,7 м?, розташована за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер: 1596873212101. Дата державної реєстрації: 09.07.2018;

- квартира площею 47,5 м?, розташована за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер: 1437882651101. Дата державної реєстрації: 01.07.2021;

- земельна ділянка площею 0,2055 га, розташована за адресою: АДРЕСА_8, реєстраційний номер: 1077262912232. Дата державної реєстрації: 19.11.2020;

- земельна ділянка площею 0,17 га, розташована за адресою: АДРЕСА_9, реєстраційний номер: 169122012121. Дата державної реєстрації: 19.04.2021;

- земельна ділянка площею 0,248 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 166723912232. Дата державної реєстрації: 20.07.2021.

Слідчим суддею беруться до уваги доводи сторони захисту щодо накладення у 2021 році арешту на всі активи ОСОБА_9 , однак, накладення арешту не позбавляє підозрюваного права власності на його майно.

Крім того, як зазначив захисник, сукупний розмір застави внесений за ОСОБА_9 у різних кримінальних провадженнях у 2024-2025 роках, перевищує 60 млн грн, з яких підозрюваним внесено 4 млн грн. 

Крім того, зазначені обставини не є новими та були враховані слідчим суддею Вищого антикорупційного суду та колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_9 (справа № 991/3137/26).

Таким чином, застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин Кримінального провадження, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_9 , що підозрюється у організації вчинення особливо тяжкого корупційного злочину, покладених на нього обов`язків, та запобігти ризикам, передбаченим п. 1, п. 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовження існування яких встановлено слідчим суддею, і має бути визначена у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом.

За такого, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_9 заставу у розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.04.2026 у справі № 991/3137/26, у сумі 21 632 000 грн, оскільки така застава, з урахуванням майнового стану підозрюваного ОСОБА_9 , зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення, не є завідомо непомірною для підозрюваного, здатна забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти ризикам, встановленим слідчим суддею.

Враховуючи вищевикладене, у разі внесення застави, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, на підозрюваного ОСОБА_9 слід покласти наступні додаткові процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: (1) прибувати до детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, котрі здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, слідчого судді, який здійснює судовий контроль у даному провадженні за кожною вимогою; (2) повідомляти детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання (як постійного, так і тимчасового) та місця роботи; (3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон; (4) не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; (5) утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні щодо обставин викладених у письмовому повідомленні про підозру, а саме: з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; (6) не відвідувати приміщення Державного підприємства «Науково-виробниче об`єднання «ІНФОРМАЦІЯ_6»; (7) носити електронний засіб контролю.

Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.02.2026 (справа № 991/928/26) строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні продовжено до 8 місяців, тобто до 10.08.2026 включно.

З метою проведення всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування Кримінального провадження стороні обвинувачення необхідно провести/закінчити проведення ряду слідчих/процесуальних дій, зокрема: 

- отримати висновок експерта за результатами проведення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій мобільного телефону, вилученого за адресою місця мешкання головного бухгалтера ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» ОСОБА_23 ;

- отримати висновки експертів за результатами проведення комплексних судових комп`ютерно-технічних експертиз та експертиз електронних комунікацій мобільних телефонів, вилучених за адресою місця мешкання головного бухгалтера ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» ОСОБА_23 ;

- отримати висновок експерта за результатами проведення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій ноутбука головного бухгалтера ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» ОСОБА_23 , вилученого за результатами здійснення тимчасового доступу до речей і документів з матеріалів кримінального провадження № 12022040000000505 від 23.09.2022;

- отримати матеріали виконання запиту про міжнародну правову допомогу з Республіки Польщі.

Вказані слідчі та процесуальні дії неможливо завершити до закінчення дії попередньої ухвали, якою строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_9 , визначено до 05.06.2026 включно.

Щодо установи для попереднього ув`язнення.

Згідно матеріалів Клопотання, ОСОБА_9 утримується під вартою у ІНФОРМАЦІЯ_8.

Сторона захисту зазначила, що у зв`язку із погіршенням стану здоров`я ОСОБА_9 , ненаданням йому належної медичної допомоги у ІНФОРМАЦІЯ_8 та відмовою у конвоюванні до приватної медичної установи, а також відсутністю у ІНФОРМАЦІЯ_8 належних умов для підготовки позиції захисту, у тому числі обчислювальної техніки, комп`ютера і т.д., необхідним є зміна місця його попереднього утримання.

Жодних доказів, які б вказували на неможливість утримання підозрюваного ОСОБА_9 в установі попереднього ув`язнення у зв`язку зі станом його здоров`я стороною захисту суду не надано. Із медичної документації, долученої захисниками до Клопотання, не вбачається, що підозрюваний хворіє на таку хворобу, яка унеможливлює застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За ч. 4-5 ст. 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув`язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров`я. Порядок надання ув`язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув`язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров`я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.

Крім цього, відповідно до пунктів 2.5-2.8 Розділу ІІ Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту за № 212/20525, затвердженого Наказом МОЗ України № 239/5/104 від 10.02.2012 з подальшими змінами та доповненнями, консультування, обстеження і лікування фахівцями закладів охорони здоров`я (якщо воно можливе в умовах медичної частини СІЗО) здійснюється в медичних частинах СІЗО в присутності персоналу медичної частини. Особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця. Відшкодування витрат, пов`язаних із залученням обраного лікаря-фахівця, здійснюється за рахунок особи, узятої під варту, якій надавалась медична допомога, або її родичів. У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку. Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров`я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку. Якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров`я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров`я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров`я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи. Керівництво СІЗО організовує та забезпечує цілодобову охорону особи, узятої під варту, під час лікування у закладах охорони здоров`я відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров`я.

Таким чином, підозрюваний ОСОБА_9 , перебуваючи під вартою, має можливість отримати належне медичне обслуговування та пройти всі необхідні обстеження, у тому числі використовуючи з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув`язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров`я.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення» до установ для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою, зокрема, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України.

В судовому засіданні прокурор пояснив, що подальше утримання ОСОБА_9 під вартою саме у ІНФОРМАЦІЯ_8 не є обов`язковим. 

Враховуючи викладене, слідчий суддя не вважає за необхідне вказувати конкретну установу для попереднього ув`язнення, оскільки достатнім є зазначення про продовження строку дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_9 , у вигляді тримання під вартою в установі для попереднього ув`язнення (установі для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою).

Щодо строку дії ухвали.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. 

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).

При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.

Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.

З огляду на вищевикладене, строк дії ухвали в частині застосування до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід встановити до 01.08.2026 включно, але в межах строку досудового розслідування, строк дії ухвали в частині покладених на підозрюваного обов`язків - два місяці з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.

Поняття закінчення строку досудового розслідування та закінчення досудового розслідування не є тотожними. Факт звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України) свідчить про припинення обчислення строку досудового розслідування і не призводить до закінчення (спливу) такого строку.

За такого, Клопотання підлягає частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 177-178, 182-183, 194, 196-197, 199, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу, застосований до підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в установі для попереднього ув`язнення (установі для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою) на 60 днів, тобто до 01 серпня 2026 року включно, але в межах строку досудового розслідування.

Визначити підозрюваному ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі визначеному ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.04.2026 у справі № 991/3137/26 у сумі 21 632 000 (двадцять один мільйон шістсот тридцять дві тисячі) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_5 

Роз`яснити, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1) прибувати до детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, котрі здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, слідчого судді, який здійснює судовий контроль у даному провадженні за кожною вимогою;

2) повідомляти детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання (як постійного, так і тимчасового) та місця роботи;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;

4) не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

5) утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні щодо обставин викладених у письмовому повідомленні про підозру, а саме: з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

6) не відвідувати приміщення Державного підприємства «Науково-виробниче об`єднання «ІНФОРМАЦІЯ_6»;

7) носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - до 01.08.2026 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - два місяці з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.

Попередити підозрюваного ОСОБА_9 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

 

 

 

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_24