Справа № 991/7332/26

Провадження 1-кс/991/7344/26

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року         м.Київ 

 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

скаргу ОСОБА_3 на 

постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_4 

про закриття кримінального провадження №42025000000000329 від 22.04.2025

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

08.06.2026 до ВАКС надійшла скарга ОСОБА_3 (далі-скаржник) на постанову від 13.10.2025 детектива НАБУ ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження №42025000000000329 від 22.04.2025, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) і протоколу автоматизованого визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 , яким здійснено судовий розгляд 09.06.2026.

2. Короткий виклад скарги і позицій учасників судового провадження.

2.1. Скаржник у скарзі просив: «1. Поновити термін оскарження Постанови про закриття кримінального провадження 42025000000000329. 2. Постанову про закриття кримінального провадження 42025000000000329 від 13.10.2025р. постановлену Старшим детективом Національного бюро другого підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційної бюро України ОСОБА_4 скасувати»,

що обґрунтовувалось зокрема таким: «Старшим детективом Національного бюро другого підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційної бюро України ОСОБА_4 (в подальшому, старший детектив НАБУ ОСОБА_4 ) розслідується кримінальне провадження 42025000000000329, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.364 КК України, зловживання службовим становищем, щодо судді Івано-Франківського міського суду ОСОБА_5 

13 жовтня 2025р. старший детектив НАБУ ОСОБА_4 виносить постанову про закриття кримінального провадження 42025000000000329 в зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. (Постанова про закриття кримінального провадження №42025000000000329 в додатку 1)

Так як я не маю спеціальної освіти правника, а надана мені як учаснику бойових дій, правова допомога через Місцевий центр НБПД, адвокатами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 некваліфікована, 10.11.2025р. я помилково звернувся з скаргою на бездіяльність детектива НАБУ в Солом`янський районний суд м.Київ. Слідчий суддя Солом`янського районного суду порушуючи вимоги процесуального права, розглянув мою скаргу тільки 22 травня 2026р. Судова справа 760/31351/25. І знову порушуючи закон суд направив мені Ухвалу по справі від 22 травня 2026р, через систему електронного суду тільки 4 червня 2026р. (Скриншот з електронної пошти від 4 червня 2026р. щодо надсилання Ухвали по справі 760/31351/25 в додатку 8)

В даний час правову допомогу мені надає мій давній товариш з Бразилії, бувший почесний консул України в ОСОБА_8 , та адвокат, професор права, віце президент ОСОБА_9 ( додаток 2, додаток 3) котрі пояснили мені що відповідно до обставин, та законів України, я маю право просити суд поновити терміни оскарження протиправної постанови про закриття кримінального провадження 42025000000000329.

Висновок старшого детектива НАБУ ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження в зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, постанова про закриття кримінального провадження, постановлена з порушеннями вимог матеріального та процесуального права».

 

2.2. В судове засідання попри здійснений належним чином виклик скаржник не прибув, надіславши клопотання про участь в режимі відеоконференції поза приміщенням суду із використанням власних технічних засобів. З огляду на відсутність достатніх підстав, визначених частиною 1 статті 336 КПК, і недотримання вимог частини 4 статті 336 КПК щодо завчасного надсилання клопотання суду та іншим учасникам кримінального провадження, таке клопотання не підлягало задоволенню. Водночас, з метою дотримання розумних строків судового провадження та враховуючи достатність матеріалів скарги, слідчий суддя визнав можливим здійснити судовий розгляд без участі скаржника.

Детектив НАБУ ОСОБА_4 не прибула в судове засідання, що не перешкоджало судовому розгляду відповідно до частини 3 статті 306 КПК, та надіслала письмові заперечення на скаргу із доданими матеріалами на 29 аркушах, що обґрунтовувалось зокрема таким : «Ознайомившись зі скаргою вважаємо, що її доводи не спростовують законності постанови про закриття кримінального провадження з огляду на таке. Національним антикорупційним бюро України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні 42025000000000329 від 22.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. Матеріали кримінального провадження надійшли разом із постановою прокурора другого відділу управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 від 23.04.2025 про визначення підслідності кримінального правопорушення за Національним бюро. Зміст заяви ОСОБА_3 про вчинення злочину зводився до незгоди із ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду ОСОБА_5 від 06.05.2022 у справі 344/5108/22 (провадження кс/344/2297/22). Оскільки під час досудового розслідування не встановлено обов`язкових елементів об`єктивної сторони кримінального правопорушення за ст. 364 КК України, а саме суперечності інтересам служби та істотної шкоди (тяжких наслідків),- постановою старшого детектива Національного бюро ОСОБА_4 від 13.10.2025 кримінальне провадження 42025000000000329 від 22.04.2025 закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.»

Відповідно до частини 4 статті 107 КПК фіксування судового розгляду скарги за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 1 статті 11 КК визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення, а за частиною 1 статті 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Склад кримінального правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об`єкт; 2) об`єктивна сторона; 3) суб`єкт; 4) суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність.

3.2. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.

Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.

Зокрема, пунктами 3, 4 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, та рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім`ї, коло яких визначено цим кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

3.3. Відповідно до частини 1 статті 304 КПК скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Згідно з наявними матеріалами справи (зокрема відомостями автоматизованої системи документообігу НАБУ, доданими до заперечення детектива), встановлено, що оскаржувана постанова детектива НАБУ від 13.10.2025 направлена скаржнику поштою 14.10.2025 із супровідним листом №512-294/31318.

Згідно з пунктом 9 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (із змінами), оператори поштового зв`язку зобов`язані забезпечувати: надання послуг поштового зв`язку встановленого рівня якості відповідно до нормативно-правових актів, що регламентують діяльність операторів поштового зв`язку, умов договору; пересилання поштових відправлень, що належать до універсальних послуг поштового зв`язку, у нормативні строки.

Розділом ІІ «Нормативні строки пересилання поштових відправлень» Нормативів і нормативних строків, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 № 173/24950 (https://www.ukrposhta.ua/ua/normatyvy-peresylannia-poshtovykh-vidpravlen_) визначено, що нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; а - 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Актуальна інформація щодо нормативних строків пересилання відправлень листів по Україні (без урахування вихідних днів поштових відділень) міститься на сайті Укрпошти (https://www.ukrposhta.ua/ua/terminy-dostavka-lystiv-ta-poshtovykh-kartok), де зазначено, що нормативний строк пересилання непріоритетного простого листа у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва) становить Д+3, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; а 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Таким чином, на основі елементарних розрахунків, датою надходження скаржнику листа НАБУ було 17.10.2025, й з огляду на це, останнім днем строку можливого подання скарги на постанову детектива НАБУ (який відраховується з дня, наступного за днем отримання постанови) було 27.10.2025, проте фактично скарга надійшла до ВАКС лише 08.06.2026.

3.4. Статтею 113 КПК визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього кодексу

Частинами 1, 3, 5, 7 статті 115 КПК визначено, що строки, встановлені цим кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію…При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку… При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу…При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.

Згідно із частиною 1 статті 117 КПК, пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Пропущений строк у кримінальному провадженні, що здійснюється з урахуванням особливостей, визначених статтею 615 цього кодексу, може бути поновлений, якщо заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану.

З огляду на вищенаведене, поновленню підлягають порушені винятково з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом, адже дотримання строків звернення до суду є одним із засобів забезпечення виконання завдань кримінального провадження учасниками судового провадження, оскільки інститут строків у кримінальному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності та стимулює як суд, так й учасників кримінального процесу добросовісно користуватись правами та належно виконувати обов`язки.

Відтак поважними причинами пропуску процесуального строку можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась із скаргою, заявою чи клопотанням, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Враховуючи наведене очевидно, що у цьому випадку скаржник пропустив встановлений КПК процесуальний строк на оскарження постанови майже на 8 місяців за відсутності поважних причин для поновлення пропущеного строку та існування реальних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного вчинення процесуальних дій.

У той же час повністю неспроможними є посилання скаржника на звернення із скаргою до Солом`янського районного суду 11.11.2025, оскільки на момент звернення до цього суду скаржник вже пропустив можливий строк оскарження.

Відтак скаржником пропущено визначений статтею 304 КПК строк на подання скарги, й слідчий суддя не вбачає належних підстав для поновлення такого пропущеного строку.

3.5. Згідно із частиною 2 статті 307 КПК після відкриття провадження за скаргою та за результатами її розгляду слідчий суддя може постановити ухвалу про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Також частинами 2, 3 статті 304 КПК визначено, що скарга повертається, якщо: 1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді; 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Аналіз наведених норм дає висновок, що рішення про повернення скарги особі, яка її подала, може бути ухвалене лише на стадії вирішення питання про відкриття провадження, а рішення, передбачені частиною 2 статті 307 КПК , - за наслідками розгляду скарги по суті.

Оскільки та обставина, що скаржником пропущено строк на оскарження постанови детектива встановлена судом під час дослідження матеріалів скарги, тобто після відкриття провадження, належить закрити відповідне провадження за скаргою , що узгоджується із правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка міститься у постанові від 19.02.2019 в справі №569/17036/18 (провадження №51-598кмо19).

Керуючись статтями 113-117, 284, 303-309, 369-372, 532 КПК суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 09.06.2026.

 

Слідчий суддя ОСОБА_1 ___________