Справа № 991/7179/26

Провадження 1-кс/991/7191/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року         м.Київ 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , детектива ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000387 від 23.11.2022,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло вказане клопотання старшого детектива, в якому він просить накласти арешт на речовий доказ - мобільний телефон Apple iPhone 16 Pro Max А3296, вилучений в ході проведеного 01.06.2026 на підставі ухвали слідчого судді ВАКС ОСОБА_5 від 21.05.2026 у справі № 991/6487/26 обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо суті поданого клопотання старший детектив ОСОБА_3 просив задовольнити його у повному обсязі з викладених у ньому підстав, зазначив, що необхідність в арешті вилученого мобільного телефону продовжує існувати.

Власник вилученого майна чи його представник у судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду клопотання. 

З урахуванням положень ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя визнав за можливе здійснювати розгляд клопотання за відсутності власника майна та його представника.

Заслухавши думку старшого детектива, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна. 

Частиною 3 ст. 132 КПК України визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. 

Частиною 2 цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Поряд з цим, необхідність арешту майна зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, 01.06.2026 на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 21.05.2026 у справі № 991/6487/26 (провадження № 1-кс/991/6497/26) органом досудового розслідування проведено обшук за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Київська, буд. 281.

Перевіряючи дотримання строків звернення із клопотанням про арешт вилученого майна, слідчий суддя встановив, що датоване 03.06.2026 клопотання про арешт майна того ж дня подано до ВАКС, про що свідчить відмітка суду про отримання з датою «03.06.2026», тобто в межах строків, встановлених ч. 5 ст. 171 КПК України.

Вимоги до клопотання слідчого, прокурора про арешт майна викладені в ч. 2 ст. 171 КПК України. Так, зокрема, в клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Як вбачається з клопотання, воно подане з додержанням вимог ст. 171 КПК України, містить всі встановлені законом обставини, а тому підстави для його повернення відсутні.

Старший детектив вказує на таку підставу для накладення арешту на майно, як збереження речових доказів. 

Положеннями ст. 170 КПК України встановлено, що арешт з метою збереження речових доказів накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Слідчий суддя, суд при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна (п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України).

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) у складі слідчої групи, за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ( далі - САП), здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 52022000000000387 від 23.11.2022 за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.

За версією слідства, службові особи ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом» за попередньою змовою зі службовими особами ПрАТ «Юженергобуд» (код ЄДРПОУ 04630809) шляхом зловживання своїм службовим становищем заволоділи грошовими коштами ДП «НАЕК «Енергоатом» в особливо великих розмірах під час постачання обладнання Автоматичної системи управління технічного процесу (АСУ ТП) Ташлицької ГАЕС (далі - ТГАЕС), що спричинило шкоду державним інтересам у розмірі 169 589 194,02 грн.

Встановлені на підставі досліджених слідчим суддею матеріалів відомості у сукупності із доводами клопотання та поясненнями старшого детектива у їх співставленні з диспозицією статті, яка передбачає кримінальну відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, формують у слідчого судді переконання про наявність достатніх підстав вважати, що зазначене у клопотанні кримінальне правопорушення могло бути вчинене.

Водночас слід зауважити, що на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу кримінального правопорушення, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні і не визначає ступінь вини таких осіб, а лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей встановлює, що існують об`єктивні дані про вчинення вказаного у клопотанні кримінального правопорушення, у зв`язку з яким вирішується питання про арешт майна.

Отже, як зазначалося вище у цій ухвалі, 01.06.2026 на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 21.05.2026 у справі № 991/6487/26 (провадження № 1-кс/991/6497/26) органом досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 52022000000000387 від 23.11.2022 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з протоколу обшуку від 01.06.2026, після потрапляння слідчої групи до приміщення кабінету розташованого на другому поверсі, іншими членами слідчої групи було повідомлено про виявлення на газоні під вікнами обшукуваної будівлі зі сторони вулиці Київської мобільного телефону Apple iPhone, огляд та вилучення якого здійснено під час окремої слідчої дії.

Протоколом огляду місця події від 01.06.2026 зафіксовано огляд земельної ділянки прилеглої до адміністративної будівлі розташованої за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Київська, буд. 281. Адміністративна будівля складається з двох поверхів. На кожному поверсі розташовано по п`ять вікон. Частина земельної ділянки, що є безпосереднім об`єктом огляду розташована навпроти третього вікна адміністративної будівлі зі сторони проїзної частини вулиці Київської. На момент огляду третє вікно на другому поверсі знаходиться у відчиненому стані. Навпроти вказаного вікна, на земельній ділянці виявлено мобільний телефон сірого кольору в прозорому силіконовому чохлі. Вказаний телефон переведено в авіа режим, після чого о 07:15 до огляду залучений детектив підрозділу цифрової криміналістичної лабораторії. Під час огляду встановлено, що доступ до телефону обмежений шестизначним цифровим паролем. Окрім цього детективом криміналістичної лабораторії ідентифіковано модель телефону - А3296 (Apple iPhone 16 Pro Max). У зв`язку з тим, що вказаний телефон може належати одному із фігурантів кримінального провадження, який міг викинути телефон через вікно, з метою приховування або знищення речових доказів, детективом прийнято рішення про його вилучення.

На переконання сторони обвинувачення, вилучення вказаного мобільного телефону є необхідним для подальшого дослідження в лабораторних умовах з метою подолання логічного захисту, виявлення та відновлення видалених та пошкоджених файлів, що мають значення для кримінального провадження, оскільки даний пристрій може бути використаний як доказ факту та обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, а тому він є речовими доказом у справі.

За таких обставин, 01.06.2026 детективом НАБУ ОСОБА_8 винесено постанову про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні № 52022000000000387 від 23.11.2022, серед іншого, мобільний телефон Apple iPhone 16 Pro Max А3296.

Протоколом огляду речей і документів від 08.06.2026 зафіксовано огляд мобільного телефону Apple iPhone 16 Pro Мах, що вилучений під час проведення огляду місця події з газону поряд з будівлею за адресою: АДРЕСА_1 . Попереднім оглядом мобільного телефону в умовах криміналістичної лабораторії із застосуванням спеціального програмного забезпечення вдалося видобути відомості з зазначеного вище телефону обсягом 84,4 GB, що потребує тривалого огляду із залученням спеціаліста. Разом з тим, первинним оглядом видобутої інформації встановлені відомості, що свідчать про належність цього мобільного телефону підозрюваному у кримінальному провадженні - голові наглядової ради ПрАТ «Юженергобуд» ОСОБА_6 , яким достовірно використовується абонентський номер НОМЕР_1 . Так, оглядом листування в меседжері WhatsApp, виявлено чат з абонентом ОСОБА_9 ( НОМЕР_2 ), у якому відображено власника мобільного телефону, що оглядається, а саме - YIM ( НОМЕР_1 ), що відповідає абревіатурі від Yiasenitskiy Ivan Matviyovich та номеру телефону, що ним використовується.

Крім того, в протоколі допиту свідка від 17.05.2023 ОСОБА_6 вказав як засіб зв`язку номер телефону - НОМЕР_1 .

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується у даному кримінальному провадженні, беручи до уваги, що вказаний пристрій може містити необхідні слідству відомості (інформацію, документи, зображення та ін.), які є предметом досудового розслідування, слідчий суддя вважає доводи сторони обвинувачення у клопотанні щодо необхідності збереження цього речового доказу аргументованими. 

За наведеного, слідчий суддя вважає, що наразі в контексті потреб досудового розслідування існує необхідність у проведенні детального огляду вилученого пристрою, що дозволить у повному обсязі скопіювати як вже наявні файли, так і ймовірно видалені. У такому випадку суттєвим для доступу до такої інформації є наявність самого пристрою. 

За таких обставин, слідчий суддя погоджується з тим, що є доцільним накладення арешту на вилучений під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , мобільний телефон, з огляду на існування сукупності розумних підозр вважати, що інформація, яка міститься в пам`яті цього пристрою може бути використана як доказ під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

На думку слідчого судді, досліджені під час судового розгляду матеріали свідчать про відповідність заявленого прокурором у клопотанні майна критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, так як вилучений мобільний телефон може містити інформацію та відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. 

З аналізу положень ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України вбачається, що майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні. 

З огляду на наведене, арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.

Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Доказів будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, слідчому судді під час розгляду не надані.

Натомість, відмова у задоволенні клопотання про арешт майна може потягнути безповоротну втрату відомостей, що містяться у вилученому мобільному телефоні. А відтак існують обставини, які підтверджують, що незастосування арешту щодо вказаного майна призведе до приховування, зміни, зникнення, втрати, знищення, перетворення цього майна та інформації в ньому. Зважаючи на такі ризики, слідчий суддя вважає доцільним застосувати заборону відчуження, користування та розпоряджання вказаним майном.

Водночас слідчий суддя зауважує, що накладення арешту на відповідне майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, однак такий захід є тимчасовим.

На підставі наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення доведено, що вилучений 01.06.2026 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , мобільний телефон відповідно до положень ст. 170 КПК України відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, зважаючи на постанову детектива від 01.06.2026 про визнання речовими доказами, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки відомості, що містяться у ньому за своїм змістом можуть бути використані як докази події кримінального правопорушення, для встановлення кола фізичних осіб, які можуть бути причетні до його вчинення, та інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування даного кримінального правопорушення. 

В той же час, слідчий суддя наголошує, що вилучений мобільний телефон не є предметом злочину та не може бути конфіскований, однак наявна в ньому інформація має суттєве значення для встановлення обставин кримінального провадження, а тому накладення арешту на вказаний пристрій повністю виправдовує потреби досудового розслідування та необхідність його збереження як речового доказу.

Врахувавши правову підставу для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя дійшов висновку, що на даний час є підстави для накладення арешту на вилучений в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , вищевказаний мобільний телефон, адже застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, забезпечення збереження речових доказів.

З огляду на викладене, клопотання старшого детектива підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 7, 9, 131, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання.

Накласти арешт шляхом тимчасового обмеження права володіння, користування та розпорядження на майно, вилучене 01.06.2026 в ході проведення огляду місця події - ділянки місцевості, прилеглої до адміністративної будівлі за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Київська, буд. 281, а саме на мобільний телефон Apple iPhone 16 Pro Max А3296.

Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1