Справа № 991/7273/26

Провадження 1-кс/991/7825/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року         м.Київ 

Суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі - суддя чи суд),

отримавши заяву адвоката ОСОБА_2 

про відвід слідчого судді ВАКС ОСОБА_3 

у справі №991/7273/26 (провадження №1-кс/991/7285/26)

щодо розгляду заяви про відвід детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ)

у кримінальному провадженні №52026000000000020 від 16.01.2026

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

05.06.2026 до ВАКС надійшло заява адвоката ОСОБА_2 (далі-заявник) про відвід детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52026000000000020 від 16.01.2026, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду у справі №991/7273/26 (провадження 1-кс/991/7285/26) визначено слідчого суддю ОСОБА_3 .

11.06.2026 в судовому засіданні адвокат ОСОБА_2 заявив відвід слідчому судді ОСОБА_3 , подавши письмову заяву, для розгляду якого відповідно до статті 35 КПК і протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями у справі №991/7273/26 (провадження 1-кс/991/7825/26) визначено суддю ВАКС ОСОБА_1 .

2. Короткий виклад заяви про відвід.

2.1. Заявник у поданій заяві про відвід зазначив таке: «На розгляді слідчого судді Вищого антикорупційного перебуває справа за клопотанням захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_2 про зменшення суми застави та повернення паспортів для виїзду за кордон.

Розгляд клопотання призначено на 08.06.2026 о 12-00. Наступна справа, також за клопотанням захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_2 про надання ОСОБА_5 дозволу на виїзд за кордон для побачення із дітьми, призначена слуханням також на 08.06.2026 о 12-05.

Таким чином, на розгляд питання про зменшення застави слідчий суддя ОСОБА_3 відвів 5 хвилин. З урахуванням перебування у нарадчій кімнаті. Такий графік призначення свідчіть про відверте нехтування слідчим суддею ОСОБА_3 права підозрюваного ОСОБА_5 на справедливий суд, оскільки п`ятихвилинний інтервал між справами в принципі унеможливлює їх розгляд згідно із процесуальними вимогами КПК України.

Крім того, під час винесення ухвалі від 28 травня 2026 року по справі №991/6809/26 щодо продовження підозрюваному ОСОБА_5 обов`язків слідчий суддя ОСОБА_3 також продемонстрував поверхове ставлення до вивчення матеріалів, доданих прокурором до клопотання про продовження обов`язків - п`ять томів матеріалів, доданих до вищевказаного клопотання прокурора, слідчий суддя ОСОБА_3 вивчив за 15 хвилин знаходження у нарадчій кімнаті. Кожен том становить мінімум 250 аркушів, тобто, 1250 аркушів за 15 хвилин, 83 аркуші за хвилину. Швидкість, яка не має нічого спільного із правосуддям, проте яскраво характеризує неприхований формалізм слідчого судді ОСОБА_3 по відношенню до підозрюваного ОСОБА_5 .

У цій же самій ухвали слідчий суддя ОСОБА_3 зробив висновок про те, що саме «.. ОСОБА_6 , маючи вплив на окремих депутатів КМР, у березні 2021 року сприяв призначенню ОСОБА_5 на посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень».

Цим формулюванням слідчий суддя ОСОБА_3 повторив тези, викладені у клопотання прокурора, а це свідчить, що матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя ОСОБА_3 не вивчав, оскільки в цих матеріалах а) відсутній список «окремих депутатів», на яких нібито мав вплив ОСОБА_6 „ б) відсутній протокол засідання КМР в березні 2021 року, з якого було б видно, що за призначення ОСОБА_5 проголосувало більше 70-и депутатів, тобто, більше половини складу КМР.

Вищенаведене підтверджує тезу про формальне ставлення слідчого судді ОСОБА_3 до розгляду вищевказаного клопотання прокурора і абсолютне ігнорування позиції сторони захисту, яка використовує докази, зібрані стороною обвинувачення. їх просто треба вивчити. Хоча б поверхово і не за 15 хвилин. З цього приводу мною 05.06.2026р. подана відповідна скарга до Вищої ради правосуддя.

Крім того, сторона захисту обґрунтовано вбачає порушення вимог ст.35 КПК України щодо розподілу справ за принципом випадковості та хронологічного порядку - останні декілька місяців всі (!) клопотання як сторони захисту так і сторони обвинувачення розглядаються виключно слідчим суддею ОСОБА_3 .

Відповідно до положень ч.1 п.4) ст.75 КПК України слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Вказана ст.75 КПК України містить положення, яке підтверджується сталою практикою ЄСПЛ в оцінці вмотивованості відводу, адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти в громадськість (рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), «Кастільо Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain)» із доданою ухвалою від 28.05.2026 у справі№991/6809/26.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. 02.06.2026 до ВАКС надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, для розгляду якого відповідно до статті 35 КПК і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду у справі №991/7146/26 (провадження 1-кс/991/7157/26) визначено слідчого суддю ВАКС ОСОБА_3 .

08.06.2026 в судовому засіданні адвокат ОСОБА_2 заявив відвід слідчому судді ОСОБА_3 , подавши письмову заяву, для розгляду якого відповідно до статті 35 КПК визначено суддю ВАКС ОСОБА_1 у справі №991/7146/26 (провадження 1-кс/991/7398/26), 

09.06.2026 ухвалою судді ВАКС ОСОБА_1 у справі № 991/7146/26 (провадження 1-кс/991/7398/26) відмовлено у відводі слідчого судді ОСОБА_3 .

3.2. Дослідивши зміст заяв заявника про відвід слідчого судді ОСОБА_3 від 08.06.2026 у справі №991/7146/26 (провадження 1-кс/991/7157/26) та від 11.06.2026 у справі №991/7273/26 (провадження 1-кс/991/7285/26), суд встановив, що такі тотожні за змістом та наведеними аргументами.

Частиною 4 статті 81 КПК визначено, що якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.

Норми КПК безпосередньо не врегульовують визначення поняття «зловживання процесуальними правами» учасниками кримінального провадження, проте частиною 6 статті 9 КПК визначено, що у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу. Також, згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство застосовується із урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (зокрема ухвала Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду (ККС ВС) від 30.05.2018 у справі №676/7346/15-к). Процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання (постанова ККС ВС від 09.04.2019 у справі № 306/1602/16-к).

Окрім того, згідно із частиною 2 статті 1 КПК кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Відтак суд зауважує, що інші процесуальні закони України містять достатньо чіткі норми щодо запобігання зловживанню процесуальними правами, а саме статтями 44 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПКУ), 43 Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ) та 45 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) під загальною назвою «Неприпустимість зловживання процесуальними правами» передбачено тотожні норми, за якими учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Окрім того, згідно із частинами 2-4 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка регулює діяльність ЄСПЛ, суд не розглядає жодної індивідуальної заяви, поданої згідно зі статтею 34, якщо вона: a) є анонімною; або b) за своєю суттю є ідентичною до заяви, що вже була розглянута Судом чи була подана на розгляд до іншого міжнародного органу розслідування чи врегулювання, і якщо вона не містить нових фактів у справі. Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає: a) що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви; або b) що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не розглянув належним чином. Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно з цією статтею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.

Тобто зловживання правом тягне за собою відмову у захисті права.

3.3. Суд зазначає, що у цьому випадку повторно заявлений адвокатом ОСОБА_2 відвід слідчому судді ВАКС ОСОБА_3 має очевидні ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування розгляду заяви у цьому кримінальному провадженні, відтак подану повторно заяву про відвід належить залишити без розгляду.

Керуючись статтями 7, 9, 75, 80, 81 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без розгляду заяву про відвід.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту постановлення.

Слідчий суддя ОСОБА_1 _________