Справа № 991/10530/23

Провадження 1-кп/991/126/23

 

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

09 червня 2026 року м.Київ

 

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , представника власників (володільців) майна - адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах власників (володільців) майна ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні за № 42022000000000676 від 07.06.2022 за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111, ст. 368-5 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні колегії суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі - Суд) перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 42022000000000676 від 07.06.2022 за обвинуваченням ОСОБА_10 (далі - Обвинувальний акт) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111, ст. 368-5 КК України (далі - Кримінальне провадження).

06.02.2026 у межах Кримінального провадження на стадії судового розгляду від адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах власника/володільця майна ОСОБА_8 , надійшло клопотання про скасування арешту майна (далі - Клопотання), накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.08.2022 у справі № 991/2776/22 (далі - Ухвала) на грошові кошти, а саме 1600 купюр номіналом 100 доларів США кожна, загальною сумою 160 000 (сто шістдесят тисяч) доларів США (далі - Грошові кошти), вилучені 26-27 липня 2022 року в ході проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Квартира).

Клопотання мотивовано тим, що у межах Кримінального провадження під час досудового розслідування 26-27.07.2022 на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у Квартирі, яка на праві власності належить останній. У ході проведення обшуку вилучено ряд майна, зокрема Грошові кошти. У подальшому, Ухвалою з метою забезпечення збереження речових доказів накладено арешт, у тому числі на Грошові кошти. Як зазначає представник, арешт накладено необґрунтовано, оскільки вилучені Грошові кошти належать саме ОСОБА_8 , а не її чоловіку ОСОБА_11 , який за версією сторони обвинувачення нібито був причетний до обставин, які викладені в Обвинувальному акті; Грошові кошти є її особистою власністю та набуті законним шляхом, що підтверджується відомостями про її доходи. Крім того, Грошові кошти були вилучені у квартирі, яка належить ОСОБА_8 , із сейфу, де зберігалися її особисті речі, а відтак, на думку представника, вони не відповідають критеріям речових доказів. Також представник посилається на відсутність подальшої потреби у застосуванні арешту, зазначаючи, що досудове розслідування у Кримінальному провадженні завершено, а на даний час здійснюється судовий розгляд Обвинувального акта. Водночас, за результатами досудового розслідування, стороною обвинувачення не здобуто доказів на підтвердження того, що Грошові кошти набуті кримінально-протиправним шляхом та вони відповідають критеріям речового доказу, за такого арешт спричинює безпідставне, невиправдане обмеження права власності ОСОБА_8 .

У судовому засіданні представник власників/володільців майна  ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_7 доводи Клопотання підтримала, просила задовольнити із викладених у ньому підстав.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 підтримала позицію представника власників/володільців майна, просила Клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор САП ОСОБА_5 зазначив, що наразі відпала потреба у подальшому арешті Грошових коштів, оскільки вони не є речовими доказами у Кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про наявність/відсутність підстав для задоволення Клопотання, Суд дійшов такого висновку.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України (Розділ ІІ) заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час судового провадження розглядається судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Зі змісту Клопотання вбачається, що представник порушує питання про скасування арешту майна, посилаючись на необґрунтованість його накладення, а також на відсутність подальшої потреби у застосуванні такого заходу забезпечення.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.07.2022 у справі № 991/2516/22 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 у Квартирі, що належить на праві власності ОСОБА_8 , з метою відшукання та вилучення, зокрема грошових коштів, отриманих як неправомірна вигода від представників ГУ ГШ ЗС РФ, які є предметом вчинення кримінального правопорушення, що розслідується в межах Кримінального провадження.

Як вбачається зі змісту протоколу обшуку від 26-27.07.2022 та зауважень представника ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_12 від 27.07.2022 до вказаного протоколу, під час проведення обшуку у Квартирі, серед іншого, виявлено та вилучено Грошові кошти.

Ухвалою з метою забезпечення збереження речових доказів накладено арешт на майно, вилучене 26-27.07.2022 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 у Квартирі, зокрема на Грошові кошти.

Як вбачається з матеріалів Клопотання та пояснень представника у судовому засіданні, на момент проведення обшуку у Квартирі та вилучення Грошових коштів ОСОБА_8 була дружиною ОСОБА_9 , відомості про розірвання шлюбу між вказаними особами відсутні.

Згідно з ч.1, 3 ст. 368 Цивільного кодексу України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 2 ст. 60 СК України).

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ч. 1 ст. 61 СК України).

З огляду на викладене, наявні достатні підстави вважати, що вилучені Грошові кошти можуть бути об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

У судовому засіданні 09.06.2026 адвокат ОСОБА_7 надала ордер на надання правничої допомоги від 08.06.2026, яким підтверджуються її повноваження на представництво інтересів ОСОБА_9 . Відтак, під час розгляду Клопотання адвокат ОСОБА_7 діє в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що підтверджує належне представництво інтересів ОСОБА_8 при зверненні до суду з Клопотанням та забезпечує право ОСОБА_9 на участь у розгляді питання, яке може стосуватися належного йому майна.

При цьому, при розгляді вказаного Клопотання питання щодо належності Грошових коштів конкретному члену подружжя не вирішується.

 

Щодо обґрунтованості накладення арешту на Грошові кошти.

Під час судового розгляду встановлено, що 09.02.2024 адвокат ОСОБА_7 , в інтересах власника/володільця майна ОСОБА_8 , до початку судового розгляду Кримінального провадження вже зверталась з клопотанням про скасування арешту майна, а саме Грошових коштів, посилаючись на необґрунтованість накладення арешту та відсутність подальшої потреби у застосуванні такого заходу забезпечення.

Ухвалою Суду від 14.02.2024 у задоволенні, зокрема вищезазначеного клопотання було відмовлено. При цьому, Суд, заслухавши доводи представника та дослідивши надані докази на їх підтвердження, дійшов до висновку, що арешт на Грошові кошти накладено обґрунтовано. При цьому, враховуючи, що арешт на Грошові кошти накладено з метою забезпечення збереження речових доказів, з урахуванням того, що Обвинувальний акт щодо ОСОБА_10 перебуває на розгляді у суді, докази у справі судом не досліджувалися та остаточне рішення за результатами розгляду Обвинувального акта судом не прийняте, враховуючи те, що продовжує існувати ризик втрати Грошових коштів, зважаючи на мету накладення арешту, дійшов до висновку, що потреба у подальшому застосуванні арешту Грошових коштів не відпала.

Порівнявши подане Клопотання з клопотанням від 09.02.2024, Суд встановив, що представником фактично наведено аналогічні доводи з приводу необґрунтованості накладення арешту та долучено ті самі докази, яким уже надавалася оцінка Судом під час попереднього розгляду питання про скасування арешту майна. При цьому, будь-яких нових доказів, які не досліджувалися Судом та могли б спростувати висновки щодо обґрунтованості накладення арешту на Грошові кошти, представником не надано.

За такого, представником не доведено, що арешт на Грошові кошти накладено необґрунтовано.

 

Щодо наявності/відсутності подальшої потреби у накладенні арешту на Грошові кошти.

Ухвалою Суду від 09.02.2024 призначено судовий розгляд у Кримінальному провадженні.

Станом на день розгляду Клопотання (09.06.2026) прокурором долучено всі докази, якими сторона обвинувачення підтверджує наведені в Обвинувальному акті обставини.

Водночас, під час судового розгляду Кримінального провадження прокурор не долучав вилучені у Квартирі Грошові кошти та не посилався на них як на докази на підтвердження обставин, викладених в Обвинувальному акті.

Разом з тим, у судовому засіданні 09.06.2026 прокурор зазначив, що наразі відпала потреба у подальшому арешті Грошових коштів, оскільки вони не є речовими доказами у Кримінальному провадженні.

За такого, дослідивши всі докази сторони обвинувачення під час судового розгляду та беручи до уваги позицію прокурора, Суд дійшов висновку, що на даний час Грошові кошти не мають доказового значення у Кримінальному провадженні та наразі не відповідають критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, у зв`язку з чим відпала потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Таким чином, Клопотання підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 174, 369-372, 376 КПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.08.2022 у справі № 991/2776/22 на грошові кошти, а саме 1600 купюр номіналом 100 доларів США кожна, загальною сумою 160 000 (сто шістдесят тисяч) доларів США, вилучені 26-27 липня 2022 року в ході проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

 

 

 

Головуючий суддя ОСОБА_1 

 

 

 

Судді ОСОБА_2 

 

 

ОСОБА_3