справа №991/2002/26

провадження №1-кс/991/7494/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

«11» червня 2026 року         м. Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду  ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , обвинувачених: ОСОБА_3 , адвокатів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , про відвід судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_9 від розгляду справи № 991/2002/26 за матеріалами кримінального провадження № 52023000000000114 від 10 березня 2023 року, 

Керуючись ст. ст. 75, 80, 81, 372, 376 КПК України, суддя, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд судді Вищого антикорупційного суду 09 червня 2026 року надійшла заява адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_8 про відвід судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_9 від розгляду справи за матеріалами кримінального провадження № 52023000000000114 від 10 березня 2023 року з підстав, передбачених п. 4 

ч. 1 ст. 75 КПК України.

Заява адвоката ОСОБА_4 обґрунтована тим, що, на його переконання, головуючий суддя у справі № 991/2002/26 (провадження № 1-кп/991/30/26)ОСОБА_9 фактично від початку розгляду вказаної справи по суті допускав численні порушення чинного кримінального процесуального законодавства в частині додержання процесуальних прав обвинувачених. Зокрема, за твердженнями захисника, суддя задовольняв клопотання прокурора які, на його переконання, не мали достатніх на те підстав, та не реагував на відповідні клопотання обвинувачених та їх захисників, проявляючи тим самим упередженість до сторони захисту.

На підтвердження викладених у заяві доводів захисник навів наступні аргументи.

Так, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 24 квітня 2026 року за результатами підготовчого судового засідання у справі № 991/2002/26 було призначено судовий розгляд по суті. Водночас, на розгляді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду перебувало клопотання захисника ОСОБА_10 про визначення інстанційної підсудності кримінального провадження в частині обвинувачення, пред`явленого його підзахисному ОСОБА_11 , за судом загальної юрисдикції за місцем вчинення інкримінованого кримінального правопорушення. Незважаючи на це, головуючий суддя призначив графік із десяти судових засідань, визначивши, у тому числі, обов`язкову явку на них обвинуваченого ОСОБА_11 та його захисника.

У подальшому, у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні під час призначеного судового засідання, яке відбулось 26 травня 2026 року, не з`явився обвинувачений ОСОБА_12 . З`ясувавши обставини його відсутності, попри імперативні вимоги ч. 1 ст. 323 КПК України, щодо необхідності відкладення судового засідання у випадку неявки на нього обвинуваченого, суддя ОСОБА_9 продовжив розгляд справи. Зважаючи на це, захисником ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 було ініційоване клопотання про відкладення судового засідання, вмотивоване тим, що його підзахисний є інвалідом 2-ї групи, якого напередодні судового засідання через загострення хвороб серцево-судинної системи було госпіталізовано до КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради. Фактично головуючий суддя у справі вказане клопотання не розглянув по суті, продовжив судове засідання, та, не з`ясувавши стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_12 , об`єктивну можливість приймати цієї особи у судових засіданнях, порадив адвокату ОСОБА_7 або привезти обвинуваченого у наступне судове засідання, призначене 28 травня 2026 року, або організувати його участь з лікарняної палати вказаного медичного закладу.

Окрім того, у судовому засіданні 26 травня 2026 року, прокурор ОСОБА_13 заявив клопотання про долучення трьох томів кримінального провадження. Попри те, що прокурором не була зазначена інформація про те, які саме томи кримінального провадження він долучає, кількість документів, які у них містяться, не був визначений порядок та обсяг дослідження доказів, суддею було прийнято рішення долучити ці матеріали кримінального провадження до судової справи. При цьому, на думку адвоката, судом було грубо порушено визначені ст. 42 КПК України права обвинуваченого ОСОБА_12 , який не був присутнім під час проведення цього судового засідання та був позбавлений можливості звертатись до суду з відповідними клопотаннями і заявами, у тому числі із заявою про відвід судді.

Крім того, адвокат звертає увагу на те, що під час цього ж судового засідання обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що не зміг укласти договір із захисником на платній основі для здійснення його захисту під час розгляду справи по суті. З огляду на те, що він є професійним адвокатом, а інкриміновані йому злочини, не віднесені законодавцем до категорії особливо тяжких, при розгляді яких обов`язковою є участь захисника, останній висловив позицію про можливість здійснювати свій захист під час судового засідання самостійно. Незважаючи на ці твердження, суддя ОСОБА_9 на свій розсуд ухвалив рішення щодо залучення останньому захисника з Центру вторинної безоплатної правової допомоги, чим, на думку захисника ОСОБА_4 , створив передумови до порушення в подальшому вимог ст. 28 КПК України щодо розумності строків розгляду справи.

У подальшому, 28 травня 2026 року року, у зв`язку з незначним проміжком часу між судовими засіданнями, який становив дві доби, а також проживанням обвинуваченого ОСОБА_3 та призначеного йому Центром вторинної безоплатної правової допомоги захисника ОСОБА_14 у різних містах, останні не мали можливості провести конфіденційне побачення, а суд, за твердженнями адвоката ОСОБА_4 , не забезпечив їм такої можливості, внаслідок чого призначений адвокат не був готовим здійснювати захист обвинуваченого, а правом вступної промови не зміг скористуватися ні він, ні його підзахисний. Крім того, наприкінці зазначеного судового засідання захисник ОСОБА_14 повідомив суд про неможливість участі в наступному судовому засіданні, призначеному на 04 червня 2026 року, у зв`язку із зайнятістю в іншій судовій справі, де його клієнту мають обирати запобіжний захід. Попри це головуючий у справі суддя ОСОБА_9 не змінив дату наступного судового засідання та вирішив здійснювати розгляд справи 04 червня 2026 року о 12 год. 30 хв.

Як на одну з підстав для відводу, заявник посилається також на те, що попри погоджений час початку судового засідання 04 червня 2026 року та попередження адвокатами ОСОБА_4 та ОСОБА_7 головуючого про призначене на цей день іншого судового засідання у справі № 522/17419/24 в Приморському районному суді м. Одеси о 14 год. 30 хв., судове засідання у Вищому антикорупційному суді було розпочато о 13 год. 25 хв., тобто із запізненням на 1 годину 25 хвилин. Таким чином, головуючий суддя виявив неповагу до інших учасників процесу, не рахуючись із часом, питаннями організації роботи та здійснення професійної діяльності зазначених адвокатів. Окрім цього, в даному судовому засіданні суддя ОСОБА_9 порушив право обвинуваченого ОСОБА_3 на захист, продовживши розгляд справи за відсутності призначеного йому захисника, у зв`язку з чим обвинувачений вкотре не зміг реалізувати право на виступ із вступною промовою. 

Попри те, що порядок та обсяг дослідження доказів відповідно до ст. 349 КПК України, не були затверджені судом, 04 червня 2026 року головуючий суддя вдруге задовольнив клопотання прокурора ОСОБА_13 про долучення до матеріалів кримінального провадження семи томів без з`ясування їх змісту, нумерації та кількості аркушів, чим, на думку ініціатора заяви про відвід, також порушив право обвинувачених на захист. 

Після спроби захисником ОСОБА_15 з`ясувати причини такої упередженості та припущених суддею порушень щодо процедури ведення процесу, прав обвинувачених та інших учасників на справедливий суд, головуючий у присутності учасників процесу повідомив, що прийняв відповідне рішення та не вбачає необхідності додаткового надання пояснень своїм діям сторонам.

За таких обставин, на думку адвоката ОСОБА_4 подальше здійснення правосуддя у даному кримінальному провадженні суддею ОСОБА_9 є неможливим, так як викликає обґрунтований сумнів у його неупередженості по відношенню до сторони захисту, у зв`язку з чим захисник просить розглянути його заяву про відвід.

В судовому засіданні 11 червня 2026 року представники сторони захисту, зокрема обвинувачений: ОСОБА_3 , адвокати:  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 заяву про відвід підтримали та просили задовольнити, з підстав викладених у ній.

Додатково на обґрунтування заявленого відводу, захисник ОСОБА_4 висловив твердження, що, 09 червня 2026 року, він здійснив телефонний дзвінок до секретаря судового засідання судді ОСОБА_9 , з метою перевірки обставин отримання судом поданої напередодні заяви про його відвід. За твердженням адвоката, під час телефонної розмови секретар повідомила, що, у зв`язку з надходженням заяви про відвід судове засідання, призначене відповідно до графіка 18 червня 2026 року, не відбудеться, натомість засідання 30 червня 2026 року має відбутися, що, зі слів секретаря було попередньо погоджено нею із суддею. Незважаючи на те, що захисник особисто не володіє відомостями щодо погодження суддею такої інформації, на його переконання, вказані висловлення свідчать про передчасну впевненість в результатах розгляду заяви про відвід, а відтак, викликають сумніви в неупередженості цього складу суду.

Прокурор ОСОБА_13 у судове засідання не прибув, попередньо надіславши письмові заперечення на заяву адвоката ОСОБА_4 про відвід судді у ОСОБА_9 у справі № 991/2002/26. У поданих запереченнях прокурор зазначив, що вважає заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки, на його думку, аргументи сторони захисту щодо упередженості судді зводяться виключно до незгоди з прийнятими судом процесуальними рішеннями. За таких обставин, прокурор просив відмовити в задоволенні заяви про відвід.

Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_9 та інші учасники кримінального провадження, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду заяви про відвід, у судове засідання не з`явились, правом подачі пояснень, у тому числі письмових, не скористались.

Враховуючи те, що, зі змісту ч. 3 ст. 81 КПК України, присутність осіб, які беруть участь у справі, при розгляді заяви про відвід не є обов`язковою, суддя приходить до висновку про можливість здійснення розгляду заяви про відвід за відсутності учасників, які не з`явились, що не є порушенням їх прав.

Розглянувши заявлений відвід, вважаю за необхідне зазначити, що, відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст. 75 КПК України. Зокрема, зі змісту п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.

Незалежність і об`єктивність судді в кожному кримінальному провадженні забезпечується, серед іншого, закріпленням чіткого переліку підстав для відводу від участі у цьому провадженні.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.

Розглядаючи заявлені доводи, суддя виходить із того, що при визначенні існування у даній справі законних підстав сумніватися в неупередженості судді ОСОБА_9 позиція учасника, який заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому має наявність фактів, що дають можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Оцінивши наведені стороною захисту доводи з точки зору наявності підстав для відводу судді ОСОБА_9 від участі у вказаному кримінальному провадженні, суд приходить до висновку, що такі доводи фактично зводяться до незгоди з організацією ведення судового процесу та прийнятими суддею рішеннями про подальший перебіг кримінального провадження, а тому ці доводи не можуть бути підставами для відводу відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

Сумнів в неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу, а тому власне бачення застосування тих чи інших норм процесуального права ініціатором відводу, яке не узгоджується з позицією суду не може бути підставою для відводу. При цьому, судом не встановлено, що прийняті процесуальні рішення не були індивідуальним застосуванням (розумінням) норм права судом та/або були свідомо направлені та спричинили порушення прав сторони захисту чи призвели до інших негативних наслідків в такій мірі, які могли б поставити під сумнів безсторонність та неупередженість судді.

Отже, оскільки в даному конкретному випадку не встановлено жодної обставини, яка б викликала розумний, об`єктивно обґрунтований сумнів в неупередженості судді ОСОБА_9 під час розгляду справи №991/2002/26 за матеріалами кримінального провадження № 52023000000000114 від 10 березня 2023, суддя приходить до висновку, що у задоволенні заяви про його відвід необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 75, 80, 81, 372, 376 КПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_4 про відвід судді - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. 

Суддя           ОСОБА_16