Document No. 137459659

Proceeding № 52023000000000154
Case № 991/7615/26
Date of the hearing 16/06/2026
Date of the decision 16/06/2026
Instance HACC
Judicial form Criminal
Presiding judge (HACC) Maslov V.V.

Справа № 991/7615/26

Провадження 1-кс/991/7628/26

 

 

У Х В А Л А

 

16 червня 2026 року м. Київ

 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52026000000000020, виділеному з № 52023000000000154,

 

ВСТАНОВИВ:

 

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається 

1.09.06.2026 на розгляд слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного на майно у кримінальному провадженні № 52023000000000154 (з якого було виділено кп № 52026000000000020).

2.За змістом клопотання адвокат ОСОБА_3 просить скасувати арешт, необґрунтовано накладений, на його переконання, ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 12.02.2025 на кошти, що знаходяться на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_4 в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «СЕНС БАНК»: НОМЕР_1 , UA173003460000026203903057957. 

3.У своєму клопотанні адвокат ОСОБА_3 посилається на те, що: (1) кошти, на які накладено арешт вищезазначеними судовими рішеннями, є особистою приватною власністю ОСОБА_4 , яка з 19.06.2008 зареєстрована в ЄДРЮФОП як фізична особа - підприємець та отримує від здійснюваної підприємницької діяльності дохід; (2) відкриті на ім`я ОСОБА_4 в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «СЕНС БАНК» рахунки, про які йдеться у клопотанні, використовуються останньою у підприємницькій діяльності, так як з них здійснюється покриття усіх видатків; (3) певне грошове накопичення ОСОБА_4 було забезпечено її батьком, який здійснив дарування їй певної грошової суми, щонайменше понад 5 000 000 доларів США, а тому на підставі положень ст. 57 Сімейного кодексу України (далі-СК) такі кошти є особистою приватною власністю ОСОБА_4 ; (4) в межах даного кримінального провадження та в будь-якому іншому кримінальному провадженні ОСОБА_4 не повідомлялось про підозру, а тому на майно, яким вона володіє на праві особистої приватної власності, не може бути накладено арешт; (5) стороною обвинувачення не зазначається, що арештоване майно (відповідно до ухвали від 12.02.2025) використовувалось для вчинення будь-якого з інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень чи є таким, що одержано внаслідок вчинення інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, відтак рішення слідчого судді про накладення арешту на кошти ОСОБА_4 є необґрунтованим та невмотивованим; (6) ухвала від 12.02.2025 у справі № 991/1095/25 (провадження № 1- кс/991/1096/25) про накладання арешту на майно (в т.ч. кошти) , всупереч приписам КПК України приймалася без участі особи та/або представника особи - власника майна, на яке накладено арешт.

 

ІІ. Позиції учасників кримінального провадження

4.Адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надіслав суду заяву, в якій просив задовольнити клопотання про скасування арешту майна, врахувавши наведені у ньому доводи, та здійснювати розгляд такого клопотання без його участі.

5.Прокурор ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився. Натомість детектив Національного антикорупційного бюро України (далі-НАБУ), діючи за дорученням прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, направив письмові заперечення щодо клопотання, в яких зазначив, що ОСОБА_4 та її представники неодноразово зверталися до слідчих суддів ВАКС та Апеляційної палати ВАКС із клопотаннями та скаргами щодо скасування арештів майна, накладених як на майно підозрюваного ОСОБА_5 , так і на майно, яке орган досудового розслідування вважає об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Водночас, долучені до поданого клопотання матеріали не спростовують встановлених слідчим суддею обставин під час вирішення питання про накладення арешту на майно, не містять нових відомостей та не ставлять під сумнів законність і обґрунтованість накладеного арешту.

6.Також у своїх письмових запереченнях детектив зазначив, що ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у вищевказаному кримінальному провадженні та обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 206 КК України (далі-КК), а тому у разі ухвалення обвинувального вироку щодо вказаної особи суд буде зобов`язаний вирішити питання щодо застосування конфіскації майна як додаткового виду покарання, що обумовлює необхідність забезпечення такої можливої конфіскації шляхом арешту належного вказаному підозрюваному майна.

7.Водночас, згідно із письмовими запереченнями детектива, під час досудового розслідування, у тому числі за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, встановлено, що ОСОБА_5 фактично володіє значною кількістю активів, які оформлюються на підконтрольних або пов`язаних із ним осіб. Зібраними доказами встановлено системне використання механізму оформлення майна на довірених осіб з метою приховування фактичного власника такого майна та унеможливлення встановлення його справжнього майнового стану. Також встановлено використання підконтрольних осіб, у тому числі близьких родичів, для формування видимості законного походження коштів та подальшого володіння активами.

8.Окрім того, як зазначає детектив, під час проведення слідчих та процесуальних дій встановлено, що ОСОБА_5 фактично контролює значну кількість об`єктів нерухомого майна та реалізує підприємницькі проекти у сфері будівництва, торгівлі та оренди нерухомості через юридичних осіб та пов`язаних фізичних осіб. Матеріали кримінального провадження також свідчать про систематичне використання ним механізмів приховування активів шляхом їх оформлення на родичів, працівників та інших довірених осіб із збереженням фактичного володіння та контролю над таким майном.

9.Також у своїх запереченнях детектив вказує на те, що доводи сторони захисту про наявність у ОСОБА_4 самостійних джерел походження активів та фінансової спроможності її батька ОСОБА_7 неодноразово були предметом судового розгляду у межах цього кримінального провадження. Разом із тим, судом встановлено відсутність належних та достатніх доказів, які б підтверджували фінансову спроможність ОСОБА_7 сформувати такі заощадження та надалі передати їх ОСОБА_4 . Зокрема, посилання сторони захисту на розміщення ОСОБА_7 депозитного вкладу близько 15 років тому на суму майже 42 млн грн не було підтверджене доказами походження відповідних коштів, тоді як відомості, отримані під час досудового розслідування, свідчать, що його сукупний офіційний дохід до 2012 року не перевищував 1 млн грн. При цьому, як зазначає детектив, наведені обставини набувають особливого значення з огляду на встановлені під час досудового розслідування факти використання ОСОБА_7 як номінального власника активів, фактичним власником яких був підозрюваний ОСОБА_5 .

10.Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_4 не є підозрюваною у кримінальному провадженні, на переконання детектива, самі по собі не можуть свідчити про незаконність арешту майна, яке орган досудового розслідування обґрунтовано вважає об`єктом спільної сумісної власності подружжя, враховуючи, що арештовані грошові кошти перебувають на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_4 під час її перебування у шлюбі з ОСОБА_5 , на них поширюється встановлена законом презумпція спільної сумісної власності подружжя. Сам факт відкриття рахунків на ім`я одного з подружжя не змінює правового режиму коштів, які знаходяться на таких рахунках.

11.Також детектив зазначає про те, що стороною захисту не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що грошові кошти, розміщені на вказаних рахунках, є виключно особистою приватною власністю ОСОБА_4 та були сформовані виключно за рахунок доходів від підприємницької діяльності ОСОБА_4 .

12.З урахуванням викладеного, детектив вважає, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_4 в АТ «Сенс Банк», забезпечивши розумний баланс між інтересами кримінального провадження та правом власності. На даний час, на переконання сторони обвинувачення, потреба у застосуванні арешту не відпала, а доводи сторони захисту не спростовують встановлених під час розгляду питання про арешт обставин та не свідчать про необґрунтованість такого заходу забезпечення кримінального провадження. Відтак підстави для скасування арешту майна, передбачені ст. 174 КПК, відсутні.

13.За змістом ст. 174 КПК неявка особи, яка заявила клопотання, та особи, за клопотанням якої було арештовано майно, не перешкоджає розгляду клопотання про скасування арешту, а тому слідчий суддя вирішив здійснювати його розгляд за відсутності адвоката ОСОБА_3 та детектива.

 

ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали 

14.У відповідності до пункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна. 

15.Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваногообвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

16.Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 1, 2 ст. 170 КПК).

17.У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК (ч. 3 ст. 170 КПК).

18.Також, у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК, арешт накладається на майно підозрюваногообвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК.

19.Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК (ч. 4 ст. 170 КПК).

20.У випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК, арешт накладається на майно підозрюваногообвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна(ч. 5 ст. 170 КПК).

21.Водночас положеннями абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, його захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

 

ІV. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази

22.Згідно з клопотанням, в провадженні НАБУ перебувають матеріали кримінального провадження № 52023000000000154 (з якого було виділено кп № 52026000000000020) за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 369 КК.

23.Ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 12.02.2025 у кримінальному провадженні № 52023000000000154 накладено арешт на вищезазначене майно. При вирішенні вказаного питання слідча суддя дійшла висновку про те, що наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а також визнав достатніми підстави вважати, що, виходячи із санкцій ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 206, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 369 КК, суд може призначити ОСОБА_5 у випадку його подальшого засудження покарання у виді конфіскації майна, яке належить останньому та яке на праві власності зареєстроване за його дружиною ОСОБА_4 , а також коштів на її рахунках, з огляду на правовий режим права спільної сумісної власності подружжя. 

 

V. Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали

24.Із аналізу норми ст. 174 КПК вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе лише за таких умов:

- вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба;

- вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

25. У клопотанні адвокат зазначає про необхідність скасування арешту, накладеного ухвалами слідчого судді на вищезазначене майно (кошти), з огляду на необґрунтованість накладення такого арешту. 

26.Враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя має встановити наявність або відсутність вказаної адвокатом підстави для скасування арешту.

27.З матеріалів, долучених до клопотання, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні № 52026000000000020 (виділеному з кп № 52023000000000154), 19.01.2026 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, зокрема, ОСОБА_5 . За версією органу досудового розслідування, не пізніше листопада 2023 року у м. Києві сформувалася злочинна організація під керівництвом ОСОБА_5 , до складу якої увійшли ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . У період із листопада 2023 року по грудень 2024 року вказаною ЗО вчинено низку злочинів, а саме: 6 незакінчених замахів на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах земельними ділянками, які перебували у комунальній власності територіальної громади м. Києва, незакінчений замах на протидію законній господарській діяльності приватного підприємства «КОЛІБРІС» (код ЄДРПОУ 21452580), а також організовано обіцянку надання неправомірної вигоди службовій особі - депутату КМР та члену постійної комісії КМР з питань архітектури містопланування та земельних відносин ОСОБА_10 .

28.Перевіряючи наявність фактичних підстав для арешту майна слідчий суддя бере до уваги такі обставини.

29.Згідно з ухвалою від 12.02.2025 вирішуючи питання про арешт майна слідча суддя дійшла висновку, що наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а також визнала достатніми підстави вважати, що, виходячи із санкцій ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 206, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 369 КК, суд може призначити ОСОБА_5 у випадку його подальшого засудження покарання у виді конфіскації майна, яке належить останньому та яке на праві власності зареєстроване за його дружиною ОСОБА_4 , а також коштів на її рахунках, з огляду на правовий режим права спільної сумісної власності подружжя. 

30.Детальне обґрунтування вказаних висновків з посиланням на зібрані органом досудового розслідування матеріали викладено у відповідній ухвалі слідчої судді Вищого антикорупційного суду про накладення арешту та ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, постановленій за результатами її апеляційного перегляду.

31.Водночас, наведені у поданому адвокатом ОСОБА_3 клопотанні обставини та відомості, що містяться у долучених до нього матеріалах, не спростовують і не ставлять під сумнів обґрунтованість накладеного арешту.

32.Так, зокрема, безпідставними є доводи клопотання про відсутність підстав для накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_4 .

33.Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 60 СК майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності. Такий же підхід до питання належності особам, які є подружжям, на праві власності майна, набутого ними під час шлюбу, закріплюють ч. ч. 1, 3, 4 ст. 368 ЦК України. Зокрема, цими нормами визначено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям під час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

34.Як було встановлено слідчою суддею під час вирішення клопотання про накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках, ОСОБА_4 з 30.10.1999 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_5 . Відтак, слідчою суддею правильно встановлено, що арештоване майно набуто у власність подружжя під час перебування у шлюбі, а отже, є спільною сумісною власністю. Вказане цілком відповідає змісту ст. 60 СК.

35.При цьому, для накладення в порядку кримінального судочинства арешту на майно, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя, не потрібно встановлювати належну саме підозрюваному частку у цьому майні. Не є обов`язковою і наявність у титульного власника такого майна процесуального статусу підозрюваного.

36.Враховуючи те, що вищевказане майно набуто ОСОБА_4 під час її перебування у шлюбі з підозрюваним, в силу вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України та ст. 60 СК воно є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, що презюмується.

37.Натомість, визнання такого майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка потребує доведення. Тобто, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Критеріями, які дозволяють надати майну статус особистої власності, є час набуття, джерело набуття, мета придбання, тощо.

38.Втім, адвокатом ОСОБА_3 під час звернення з клопотанням про скасування арешту майна не надано жодних доказів на підтвердження того, що грошові кошти, розміщені на банківських рахунках в АТ «Сенс Банк» є особистою власністю ОСОБА_4 .

39.Зокрема, надаючи оцінку доводам клопотання про незаконність накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках, які є результатом здійснення ОСОБА_4 законної підприємницької діяльності, слідчий суддя виходить з того, що адвокатом ОСОБА_3 не надано доказів, що грошові кошти на банківських рахунках набуті нею до шлюбу, чи за час шлюбу, але на підставі договору дарування чи в порядку спадкування, чи набуті нею за кошти, які належали їй особисто.

40.Водночас, стверджуючи про можливість батька ОСОБА_4 подарувати (передати) їй значну суму готівкових коштів з посиланням на здійснений ним депозитний вклад 15-річної давності на суму у майже 42 млн грн, адвокат не надає жодних відомостей про джерела одержання таких коштів і фінансової спроможності самостійно внести такий депозит.

41.Виходячи з того, що завданням арешту майна є запобігання можливості його знищення, перетворення, відчуження, а також зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього провадження, враховуючи подальшу можливість конфіскації майна ОСОБА_5 за вироком суду у разі доведення його вини, заявлена стороною обвинувачення мета (забезпечення конфіскації майна як виду покарання) може бути досягнута через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна підозрюваного, з метою запобігання ризику його відчуження.

42.Відтак, вжитий слідчим суддею захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна застосований не щодо особистого майна ОСОБА_4 , а щодо майна підозрюваного, яке в тому числі перебуває у спільній сумісній власності з дружиною. 

43.Отже, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що адвокат ОСОБА_3 не навів переконливих аргументів, що арешт на кошти, що знаходяться на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_4 в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «СЕНС БАНК»: UA943003460000026002015830401, UA173003460000026203903057957, накладено необґрунтовано.

44.За таких обставин, скасування арешту, накладеного на зазначені у клопотанні кошти, може призвести до вжиття ОСОБА_5 або його близькими чи довіреними особами заходів щодо передачі їх іншій особі.

45.З огляду на вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для скасування арешту, накладеного накошти, що знаходяться на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_4 в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «СЕНС БАНК»: UA943003460000026002015830401, UA173003460000026203903057957.

Керуючись статтями 98, 170-174, 309, 372, 376 КПК, слідчий суддя

 

ПОСТАНОВИВ:

 

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52026000000000020, виділеному з № 52023000000000154 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

 

 

 

Слідчий суддя       ОСОБА_1