Справа № 991/8083/26

Провадження 1-кс/991/8100/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року         м.Київ 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 і захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) ОСОБА_3 

про продовження строку дії обов`язків щодо

ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Ржищів Обухівського району Київської області, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , народний депутат України),

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368-5 Кримінального кодексу України (далі - КК),

у кримінальному провадженні №42024000000000635 від 29.04.2024

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

12.06.2026 до ВАКС надійшло клопотання прокурора САП ОСОБА_3 (далі - прокурор), погоджене Генеральним прокурором ОСОБА_6 , про продовження строку дії обов`язків, для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1 , яким здійснено судовий розгляд 15.06.2026.

2. Короткий виклад клопотання і позицій учасників судового провадження.

2.1. Прокурор у клопотанні просив: «Задовольнити клопотання і продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , …, строк дії обов`язків на два місяці: 1) прибувати до визначеної службової особи - детектива Національного бюро Четвертого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 та/або детективів Національного бюро, які входять до групи слідчих у кримінальному провадженні №4202400000000063 5 від 29.04.2024, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які входять до складу групи прокурорів у цьому провадженні, за кожним їх викликом для проведення слідчих або процесуальних дій за участю підозрюваного; 2) не відлучатися із м. Києва без дозволу детективів Національного бюро, які входять до групи слідчих у кримінальному провадженні №4202400000000063 5 від 29.04.2024, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які входять до складу групи прокурорів у цьому провадженні, суду; 3) повідомляти детективів Національного бюро, які входять до групи слідчих у кримінальному провадженні №42024000000000635 від 29.04.2024, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які входять до складу групи прокурорів у цьому провадженні, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з такими особами: - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 »,

що обґрунтовувалось зокрема таким: «Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024000000000635 від 29.04.2024 за ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України.

Короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється або обвинувачується особа

Відповідно до ст. 75, ч. ч. 1, 4 ст. 76 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституційний склад Верховної Ради України - чотириста п`ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п`ять років. Повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією та законами України.

Згідно з ч. ч. 1,3 ст. 1 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат України є обраний відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України» представник Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України. При виконанні своїх повноважень народний депутат керується Конституцією України, законами України та загальновизнаними нормами моралі.

Відповідно до постанови Центральної виборчої комісії від 16.08.2019 «Про реєстрацію народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21.07.2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі», ст. 78 Конституції України, ч. ч. 1, 3, 6, 7 ст. 101 Закону України «Про вибори народних депутатів України», на підставі протоколу Центральної виборчої комісії про результати виборів народних депутатів України в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від 03.08.2019 Центральна виборча комісія зареєструвала народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21.07.2019 в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, згідно з додатками 1-3.

За додатком 2 до постанови Центральної виборчої комісії від 16.08.2019 № 1878, ОСОБА_4 включено до списку зареєстрованих народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ».

ОСОБА_4 визнано обраним депутатом України IX скликання, після чого 29.08.2019 він склав присягу народного депутата України перед Верховною Радою України на вірність Україні, зобов`язався усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, присягнув додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов`язки в інтересах усіх співвітчизників.

Того ж дня ОСОБА_4 , скріпивши текст присяги особистим підписом, відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про статус народного депутата України» як представник Українського народу у Верховній Раді України набув повноважень народного депутата України IX скликання, передбачених Конституцією України та законами України, та є ним дотепер.

ОСОБА_4 29.08.2019 був попереджений про встановлені законами України обмеження, заборони та вимоги, пов`язані з виконанням повноважень народного депутата України.

Відповідно до вимог ст. ст. 7, 8 Закону України «Про статус народного депутата України» ОСОБА_4 як народний депутат України відповідальний за свою депутатську діяльність перед Українським народом, як уповноважений ним представник у Верховній Раді України у своїй діяльності повинен дотримуватися загальновизнаних норм моралі, завжди зберігати власну гідність, поважати честь і гідність службових та посадових осіб і громадян, а також утримуватись від дій, заяв та вчинків, що компрометують його самого, виборців, Верховну Раду України, державу.

Згідно з вимогами ст. 24 Закону України «Про статус народного депутата України» ОСОБА_4 зобов`язаний дбати про благо України і добробут Українського народу, захищати інтереси виборців та держави, додержуватись вимог Конституції України, інших законів України, присяги народного депутата та норм депутатської етики.

Відповідно до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_4 є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у розумінні п. 1 примітки до ст. 368-5 КК України.

У зв`язку з набранням 26.04.2015 чинності Законом України від 14.10.2014 № 1700-УП «Про запобігання корупції» (далі - Закон) визначено правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Незважаючи на вищезазначені вимоги законодавства, ОСОБА_4 , будучи народним депутатом України, маючи значний досвід у сфері державної служби та авторитет у суспільстві, прийняв рішення про незаконне збагачення.

Будучи народним депутатом України, ОСОБА_4 отримав можливість набувати активи, вартість яких суттєво перевищувала його законні доходи.

Достовірно знаючи, що відповідно до положень ч. 1 ст. 45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті З цього Закону, до переліку яких входять народні депутати України, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством, у ОСОБА_4 виник умисел на набуття таких активів та вчинення дій щодо приховування дійсних джерел їх походження. Бажаючи уникнути притягнення до кримінальної відповідальності за такі дії, він вирішив здійснити набуття цих активів шляхом оформлення їх у власність інших фізичних осіб за його дорученням, зберігаючи за собою право вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

Впродовж 2020-2021 років ОСОБА_4 , будучи народним депутатом України IX скликання, діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, набув у власність активи в розмірі не менше 12 73 7 190,99 гривні, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами та які більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищують його законні доходи, за таких обставин. 

ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне збагачення, з метою приховування набуття ним активів не пізніше ніж у листопаді 2020 року залучив до здійснення вказаних дій своїх знайомих - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його дружину ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Діючи за дорученням народного депутата України IX скликання ОСОБА_4 та в його інтересах, ОСОБА_11 (від імені якої на момент укладення договору діяв ії чоловік ОСОБА_8 ) відповідно до договору купівлі-продажу від 12.11.2020 набула у власність квартиру загальною площею 132,6 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 5 632 200 гривень.

Продовжуючи свій умисел на незаконне збагачення, ОСОБА_4 після набуття активу у вигляді квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у 2021 році набув актив у вигляді наданих йому ОСОБА_9 послуг щодо розробки дизайн-проєкту інтер`єру квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на суму 97 609,75 гривні.

З метою приховування факту набуття вказаного активу ОСОБА_4 за його дорученням у договорі про розробку дизайн-проєкту інтер`єру від 06.02.2021, укладеному з ОСОБА_9 , замовником послуг зазначено ОСОБА_8 .

У період з 06.02.2021 по 04.11.2021 ОСОБА_4 набув активів, які відповідно до п. 3 примітки до ст. 368-5 КК України віднесені до категорії іншого майна, у вигляді матеріалів, техніки, меблів, елементів дизайну для облаштування квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на загальну суму 3 296 587,18 гривні.

Крім того, з 24.03.2021 по 04.11.2021 ОСОБА_4 набув активів у вигляді робіт, наданих йому найнятими ним робітниками, а саме демонтажу та монтажу елементів інтер`єру, ремонтних та будівельних робіт у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , на загальну суму 2 262 516,50 гривні.

Після набуття активів у вигляді об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а також набуття активів у вигляді іншого майна - отриманих робіт та послуг, пов`язаних із будівельними та ремонтними роботами у згаданій квартирі, її облаштуванням ОСОБА_4 разом зі своєю дружиною ОСОБА_12 з грудня 2021 року проживають у цій квартирі на постійній основі.

З метою приховування факту набуття вказаних активів і створення видимості законності свого проживання з дружиною у цій квартирі ОСОБА_4 ініціював підписання договору оренди від 10.01.2022 між номінальною власницею ОСОБА_11 та своєю дружиною ОСОБА_12 .

За інформацією Державного реєстру актів цивільного стану громадян, 13.10.2023 зареєстровано актовий запис про смерть ОСОБА_11 .

Приватному нотаріусу Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_13 . 05.04.2024 надійшла заява від чоловіка ОСОБА_11 ОСОБА_8 , відповідно до якої він прийняв спадщину після смерті дружини у вигляді квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Надалі, 26.06.2024, ОСОБА_8 , діючи за дорученням та в інтересах ОСОБА_4 , з метою створення умов для надання йому можливостей у подальшому прямо чи опосередковано вчиняти щодо зазначеного активу дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, видав довіреність із реєстраційним номером 56904381 (строк дії - до 26.06.2027) тестю ОСОБА_4 . ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , якою уповноважив його представляти інтереси ОСОБА_8 з усіх без винятку питань, пов`язаних з управлінням та розпорядженням: переданням у найм (оренду) та продаж за ціною і на умовах (на його розсуд) належної ОСОБА_8 квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, з цією ж метою ОСОБА_8 26.06.2024 видав довіреність з реєстраційним номером 56904115 (строк дії - до 26.06.2027) на ім`я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , щодо продажу, передачі в оренду майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_15 є чоловіком ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка є рідною дочкою ОСОБА_4 .

Водночас ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне збагачення, з метою приховування набуття ним активів не пізніше ніж у вересні 2021 року повторно залучив до здійснення вказаних дій ОСОБА_8 .

Діючи за дорученням ОСОБА_4 та в його інтересах, ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 16.09.2021 № 299 придбав котедж К1 площею 100,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 , за 1 571 557 гривень та на підставі договору купівлі-продажу від 16.09.2021 № 298 - земельну ділянку площею 0,0526 га, кадастровий номер 4820982200:09:000:0668, за 122 604 гривні.

Надалі, 26.06.2024, ОСОБА_8 , діючи за дорученням та в інтересах ОСОБА_4 , з метою створення умов для надання йому можливостей в подальшому прямо чи опосередковано вчиняти щодо зазначених активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, видав довіреність з реєстраційним номером 569043 81 (строк дії - до 26.06.2027) тестю ОСОБА_4 ОСОБА_14 , якою уповноважив його представляти інтереси ОСОБА_8 з усіх без винятку питань, пов`язаних з управлінням та розпорядженням: переданням у найм (оренду) та продаж за ціною і на умовах (на його розсуд) належної ОСОБА_8 земельної ділянки площею 0,0526 га, кадастровий номер 4820982200:09:000:0668, та котеджем К1 площею 100,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, з цією ж метою ОСОБА_8 26.06.2024 видав аналогічну довіреність із реєстраційним номером 56904115 (строк дії - до 26.06.2027) на ОСОБА_15 , який є зятем ОСОБА_4 .

Разом із тим особи, залучені ОСОБА_4 для набуття активів на його користь, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , не мали фінансової спроможності придбати ці активи самостійно.

Встановлено, що на 31.12.2021 сукупний дохід ОСОБА_8 та ОСОБА_11 склав 845 707,59 гривні. Крім того, виявлено готівкові кошти в розмірі 35 818,60 гривні, що могли бути використані для покриття витрат.

Водночас, за наявними даними, крім витрат на придбання нерухомості у 2020-2021 роках, видатки подружжя склали 319 865,28 гривні. Таким чином, обсяг чистих доходів, доступних для здійснення інших витрат, становить 561 660,91 гривні.

З огляду на викладене підтверджені доходи ОСОБА_8 та ОСОБА_11 є недостатніми для придбання протягом 2020-2021 років об`єктів нерухомого майна загальною вартістю 7 326 361 гривня.

Також встановлено, що сукупний обсяг законних доходів та інших виплат, отриманих ОСОБА_4 та ОСОБА_12 протягом 2020-2021 років, становить 2 225 116,64 гривні.

Згідно з даними щорічних декларацій станом на 31.12.2019 ОСОБА_4 володів грошовими активами (готівкові кошти) у сумі 750 000 гривень. Протягом 2020-2021 років зафіксовано зменшення обсягу вказаних активів на 36 177 гривень, що свідчить про можливість залучення цієї суми для покриття видатків у звітний період.

Водночас документально підтверджені видатки подружжя за 2020-2021 роки (включаючи сплачені податки та операції за банківськими рахунками) склали 2 015 410,20 гривні.

Таким чином, за результатами зіставлення доходів, видатків та зміни обсягу грошових активів встановлено, що залишок коштів, який міг бути використаний для інших цілей у період з 01.01.2020 по 31.12.2021, становить 245 883,44 гривні.

Тож народний депутат України ОСОБА_4 в період з 12.11.2020 по 04.11.2021 незаконно збагатився, тобто набув активів (у розумінні пунктів 2-4 примітки до ст. 3685 КК України) на загальну суму 12 983 074,43 гривні, що на 12 737 190,99 гривні перевищує законні доходи ОСОБА_4 за період з 01.01.2020 по 31.12.2021. Різниця між вартістю набутих активів та законними доходами є більшою ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На 01.01.2021 шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян становить 7 377 500 гривень.

ОСОБА_4 06.04.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України (у редакції Закону України від 04.10.2021 № 2147а-УІІІ)».

Згідно з доданими до клопотання доказами обґрунтованість підозри підтверджувалась таким:  - 1) витягом з розпорядження Голови Верховної Ради України № 936-к від 29.08.2019 про зарахування на роботу до Верховної Ради України народного депутата України дев`ятого скликання ОСОБА_4 , 2) протоколом огляду від 24-28.06.2024; 3) протоколом огляду від 24.10.2024; 4) протоколом огляду від 10.02.2025; 5) відповіддю на запит в порядку ст. 93 КПК України від ТОВ «ДІМ.РІА.МАРКЕТПЛЕЙС», 6) повному витязі з Єдиного реєстру довіреностей (адміністративний), 7) протоколом огляду від 02.07.2025; 8) протоколом огляду від 03.07.2025, 9) щорічними деклараціях суб`єкта декларування - ОСОБА_4 за 2021 - 2024 роки; 9) протоколом обшуку від 14.08.2025; 10) протоколом огляду від 20.08.2025, 11) протоколом огляду від 22-24.08.2025; 12) протоколом огляду від 09.09.2025; 13) протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; 14) протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; 15) протокол огляду від 07-10.11.2025; 16) протоколом огляду від 06-11.11.2025; 17) протоколом огляду від 21.11.2025; 18) протоколом допиту свідка ОСОБА_8 .

З огляду на обґрунтованість підозри в клопотанні стверджувалось про наявність таких ризиків: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, 4) ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється.

Окрім того, у клопотанні наводився виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали (в частині покладених обов`язків), а саме: «Враховуючи специфіку інкримінованих дій, виникла потреба у встановленні та допиті осіб, які проводили ремонтні й будівельні роботи у квартирі АДРЕСА_3 , а також осіб, які здійснювали догляд за присадибною ділянкою та котеджем К1, розташованим за адресою: Миколаївська обл., Березанський р-н, с. Коблеве, просп. Курортний, буд. 39-А/15. На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_17 у справі № 991/3427/26 від 16.04.2026 надано дозвіл на проведення тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у володінні АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та стосуються банківських операцій ОСОБА_4 та ОСОБА_12 . Тимчасовий доступ до вказаних речей та документів фактично проведено 20.05.2026. На цей час є необхідність у проведенні огляду (аналізу) отриманих відомостей. Органом досудового розслідування здійснено повне копіювання відомостей з мобільних телефонів, належних ОСОБА_4 , його дружині ОСОБА_12 та сину ОСОБА_18 . Враховуючи викладене, є необхідність у проведенні додаткового огляду 4 мобільних телефонів з метою встановлення наявності інформації, яка має доказове значення для кримінального провадження. З урахуванням зібраних доказів визначити остаточну правову кваліфікацію дій підозрюваних та у випадку наявності законних підстав вирішити питання щодо повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та/або нової підозри. Результати вказаних вище процесуальних дій мають вагоме значення для судового розгляду зазначеного кримінального провадження. Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні у тому числі підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Таким чином, процесуальні дії, які необхідно провести, є джерелами доказів, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Так, у суді показання свідків є одним із основних джерел доказів (ст. 95 КПК України). Свідки допомагають відтворити цілісну картину події, підтвердити або спростувати обставини подій. Проведення огляду інформації, вилученої в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», дасть змогу проаналізувати відомості щодо руху коштів по банківських рахунках ОСОБА_4 , його дружини ОСОБА_12 та фактичні безповоротні витрати згаданих осіб. Огляд техніки дозволяє знайти листування, контакти та історію дзвінків, що доводять факт вчинення підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення. Непроведения цих дій призведе до неповноти судового розгляду. Суд не зможе встановити істину через відсутність ключових ланок доказового ланцюга».

2.2. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання і просив таке задовольнити, зазначивши, що наявні ризики не зменшились.

Підозрюваний ОСОБА_19 і захисник ОСОБА_5 загалом не заперечували проти задоволення клопотання, проте просили не продовжувати обов`язок не відлучатися із міста Києва без дозволу детективів НАБУ чи прокурорів САП, які вже двічі не надали такий дозвіл попри необхідність негайного лікування підозрюваного за кордоном через важке онкологічне захворювання.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини 7 статті 42 КПК підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно із частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 статті 177 КПК визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 7 статті 194 КПК визначено, що обов`язки, передбачені цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Згідно із частинами 3 та 4 статті 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Тобто клопотання про продовження строку дії обов`язків розглядаються згідно з загальними правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, відтак необхідно керуватись правилами, які регулюють питання про застосування відповідного запобіжного заходу (обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків) із врахуванням додаткових обставин, передбачених частиною 3 статті 199 КПК, а саме: обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з`явилися нові ризики, та обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.

3.2. Судом встановлені такі обставини:

29.04.2024 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024000000000635 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 366-2 і статтею 368-5 КК.

06.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368-5 КК, тобто у незаконному збагаченні - набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.

17.04.2026 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_17 у справі №991/3425/26  задоволено частково клопотання детектива НАБУ ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 12 738 796 грн., застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3 000 000 грн., покладено на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки: - прибувати до визначеної службової особи - детектива Національного бюро Четвертого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів ОСОБА_7 та/або детективів Національного бюро, які входять до групи слідчих у кримінальному провадженні 42024000000000635, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які входять до складу групи прокурорів у вказаному провадженні, за кожним їх викликом для проведення слідчих або процесуальних дій за участю підозрюваного; - не відлучатися із м. Києва без дозволу детективів Національного бюро, які входять до групи слідчих у кримінальному провадженні 42024000000000635, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які входять до складу групи прокурорів у вказаному провадженні; - повідомляти детективів Національного бюро, які входять до групи слідчих у кримінальному провадженні 42024000000000635, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які входять до складу групи прокурорів у вказаному провадженні, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; - утримуватися від спілкування з такими особами: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначено два місяці, з дня постановлення цієї ухвали до 17.06.2026, але не довше строку досудового розслідування.

13.05.2026 ухвалою АП ВАКС залишена без задоволення апеляційну скаргу прокурора і без змін ухвалу слідчого судді ВАКС від 17.04.2026.

29.05.2026 постановою заступником Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_20 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024000000000635 від 29.04.2024 до трьох місяців, тобто до 06.07.2026.

3.3. Дослідивши клопотання із додатками, заслухавши доводи сторін, слідчий суддя зазначає, що клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 відповідає формальним вимогам статей 184 і 199 КПК, а його копія разом із матеріалами, якими воно обґрунтовується, вручена підозрюваному 11.06.2026 та його захиснику.

Також слідчий суддя зазначає, що кримінальне провадження №42024000000000635 від 29.04.2024 належить до предметної підсудності ВАКС відповідно до пункту 1 частини 5 статті 216 КПК, з огляду на статус народного депутата у ОСОБА_4 .

3.4. Підставою продовження строку дії обов`язків зокрема є набуття особою статусу підозрюваного та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою певного кримінального правопорушення.

КПК не визначає змісту поняття «обґрунтована підозра», а тому відповідно до частини 5 статті 9 КПК, належить керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обстави (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011). Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994).

Слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження та факт вручення ОСОБА_4 06.04.2026 повідомлення про підозру, яке відповідає формальним вимогам статей 276-279 КПК та здійснене згідно із статтями 111, 135, 278-279 КПК, дають підстави визнати набуття ним статусу підозрюваного та наявність в його діях ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368-5 КК.

Разом із цим належить зазначити, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження та продовження строку дії обов`язків, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для доведення чи не доведення винуватості особи (що здійснюється судом при ухваленні вироку), а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.

3.5. Підставою продовження строку обов`язків також є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності вчинення підозрюваним певних дій, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. У той же час КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, але вимагає наявність підстав вважати реальною можливість здійснити такі у майбутньому.

3.5.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовувався таким: «Досудовим розслідуванням встановлено наявність мотиву та реальної можливості в підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Ці обставини у сукупності свідчать про наявність такого ризику на сьогодні. Про наявність мотиву свідчать такі обставини. ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Загроза настання покарання за цей злочин є мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зокрема, з огляду на неможливість звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж перебачено законом, та можливість закінчення строків давності до постановлення вироку, що набрав законної сили.

Про наявність реальної можливості свідчать такі обставини. ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, неодноразово виїздив за кордон після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, володіє суттєвими майновими ресурсами для забезпечення тривалого переховування від органів досудового розслідування та/або суду на території іноземної держави.

Крім того, ОСОБА_4 підозрюється в тому, що у період з 2020 до 2021 року набув активів загальною вартістю 12 983 074,43 гривні, що значно перевищує його законні доходи та свідчить про систематичне отримання ним доходів поза межами офіційних джерел.

Ці факти в поєднанні з характером злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , свідчать про наявність у нього значних прихованих активів, у тому числі грошових коштів, які можуть ним вільно використовуватися, зокрема для тривалого переховування від органів досудового розслідування та/або суду».

Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема суворістю можливого покарання.

Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, передбаченого статтею 368-5 КК, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, то тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Також належить зазначити, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ), дія якого неодноразово продовжувалась і наразі Указом Президента України від 12 січня 2026 року №40/2026 (затверджений Законом України від 12.01.2026 р. № 14366) продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 04.05.2026 включно.

Слідчий суддя зазначає, що наразі є території України, які тимчасово окуповані російською федерацією, й території, на яких ведуться бойові дії, для виїзду на які не потрібен закордонний паспорт, що потенційно посилює ступінь ризику переховування.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень та додані матеріали, є достатніми підстави вважати наявним ризик можливого переховування підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності, особливо в умовах воєнного стану.

3.5.2. Ризик знищення або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовувався таким: 

«Обставинами, які свідчать про наявність такого ризику, є спосіб вчинення злочину, приховання слідів злочину та вжиття заходів для введення органів слідства в оману вже після того, як інформація про активи стала публічною.

Спосіб вчинення злочину характеризується тим, що набуття майна постійно здійснювалося із вжиттям заходів конспірації, створенням видимості законного ним користування, із використанням третіх осіб під час реєстрації права власності на активи та під час здійснення витрат на утримання й покращення таких активів.

Указані обставини у сукупності свідчать про наявність ризику, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі або документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, але ще не були відшукані та вилучені слідством.

Крім того, слід зазначити, що досудове розслідування вказаного кримінального провадження триває, що не виключає у подальшому встановлення іншого майна (активів), набутого ОСОБА_4 поза межами його законних доходів. У зв`язку з нещодавнім набуттям статусу підозрюваного ОСОБА_4 , розуміючи ризик його притягнення до кримінальної відповідальності, безпосередньо зацікавлений у вжитті заходів з метою унеможливлення встановлення набуття ним таких активів, тому може сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення».

Слідчий суддя зазначає, що у цьому кримінальному провадженні досудове розслідування не завершено і тривають слідчі та процесуальні дії, відтак підозрюваний потенційно може вживати заходів, спрямованих на таке знищення чи приховування з урахуванням схильності до протиправної поведінки. З огляду на таке, слідчий суддя вважає доведеним такий ризик.

3.5.3. Ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні обґрунтовувався таким: «Під час проведення досудового розслідування отримано показання низки свідків, що мають ключове значення у процесі доказування.

Відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положення ст. 95 КПК України визначають, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не має права обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.

Отже, надані під час проведення досудового розслідування покази свідків, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, судом безпосередньо не досліджувались. З метою створення передумов для подальшого уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, бажаючи змінити їх покази на свою користь. Також під час досудового розслідування зафіксовано намагання ОСОБА_4 викривити істину та вплинути на людей таким чином, щоб ввести слідство та суд в оману. Так, допитана під час досудового розслідування свідок ОСОБА_9 повідомила, що їй телефонував чоловік, що представився ОСОБА_21 (з невідомого номера телефону), який поцікавився, чи вона ще працює дизайнером, та з невідомих їй причин зазначив, що саме він мав проживати в цій квартирі по АДРЕСА_4 зі свого боку лише виконував його вказівки з приводу ремонту.

Слід звернути увагу на те, що вказані дії (у цьому випадку дзвінок) почали відбуватись після проведення низки обшуків за місцем мешкання ОСОБА_4 . Тож після набуття статусу підозрюваного ОСОБА_4 самостійно або через залучення інших осіб може продовжити вчиняти відповідні заходи.

Вказані обставини у своїй сукупності свідчать про існування реального ризику в подальшому з огляду на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, долученими до цього клопотання, вжиття заходів ОСОБА_4 щодо впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.».

Ризик незаконного впливу на свідка у певному кримінальному провадженні обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили. Тобто ризик впливу на осіб існує аж до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань такими, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.

Частиною 5 статті 194 КПК передбачено, що слідчий суддя, суд зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена, зокрема таких як «утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом» і «не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом».

Тобто слідчий суддя має повноваження обмежити спілкування підозрюваного з будь-якою особою або заборонити підозрюваному відвідувати певні місця, але при цьому належить їх конкретно визначити шляхом зазначення повних імен осіб і конкретних адрес місць.

Враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення та додані матеріали, та з огляду на фактично початковий етап досудового розслідування, слідчий суддя вважає доведеною вірогідність існування ризику можливого незаконного впливу підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності на свідків у цьому кримінальному провадженні, перелік яких зазначено в резолютивній частині ухвали.

3.5.4. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується, обґрунтовувався таким:

«Під час проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 до 2023 року користувався автомобілем «Toyota Land Cruiser 200», 2017 р.в. Відповідно до поданих ОСОБА_4 щорічних декларацій вказаний транспортний засіб у нього перебував на праві користування згідно з договором оренди, укладеним з ОСОБА_22 .

Під час проведення огляду інформації, що міститься на мобільному телефоні, який належить ОСОБА_4 , «А2484 iPhone 13 Pro Мах» (серійний номер НОМЕР_1 ), встановлено, що фактичним власником вказаного транспортного засобу є ОСОБА_4 . Це підтверджується протоколом огляду від 02.10.2025. Однак, враховуючи те, що зазначений транспортний засіб він набув до введення в дію кримінальної відповідальності за ст. 3685 КК України (до 2019 року), вказані обставини підозрюваному не інкримінувались. Водночас це дійсно підтверджує наявність ризику можливості вчинити підозрюваним інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється».

Слідчий суддя зазначає, що обґрунтування цього ризику є хитким припущенням, тому вважає недоведеним такий ризик.

3.6. Слідчий суддя, оцінивши на підставі наявних матеріалів в сукупності всі обставини, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, і доведених ризиків, а також таке: 

1) підозрюваний має 57 років і наявна інформація щодо його важкого онкологічного захворювання, яке потребує коштовного лікування за кордоном, зокрема в Німеччині, проведені декілька разів оперативні втручання лікарів, що оцінювалось в ухвалі слідчого судді від 17.04.2026 і ухвалі АП ВАКС від 13.05.2026, з огляду на що немає підстав продовжувати обов`язок не відлучатися за межі Києва, на що двічі підозрюваному не надано дозвіл прокурором;

2) відсутні відомості про порушення підозрюваним процесуальних обов`язків, покладених при застосування запобіжного заходу,

3) чинний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 3 000 000 грн. забезпечує дотримання підозрюваним покладених на нього обов`язків,

4) матеріали клопотання підтверджують, що з огляду на обставини вчинення кримінальних правопорушень, ступінь їх тяжкості, обґрунтування наведених ризиків, наявні ризики не зменшились, й наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування,

вважає, що клопотання прокурора належить задовольнити частково з метою забезпечення дієвості застосованого запобіжного заходу, можливості здійснення контролю за належною процесуальною поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.Керуючись статтями 131, 132, 176-199, 309, 369-372, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити частково клопотання.

2. Продовжити до 15.08.2026 включно строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного  ОСОБА_4 , а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду;

2) повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, про зміну свого місця проживання та/або роботи;

3) утримуватися від спілкування щодо обставин, викладених у чинному повідомленні про підозру, з такими особами: ОСОБА_8 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_9 (народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_10 (народився ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

Контроль за виконанням ухвали покласти на детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво., у кримінальному провадженні.

Ухвала не підлягає оскарженню та набирає законної сили з моменту оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 18.06.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1 _____________