Справа № 910/304/19

Провадження №11-кп/991/40/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 

за участю: 

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 , 

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 

захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

представника цивільного позивача ОСОБА_14 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання захисника ОСОБА_13 про зміну обвинуваченій ОСОБА_9 запобіжного заходу, застосованого вироком Вищого антикорупційного суду від 30 квітня 2025 року, -

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду перебувають апеляційні скарги сторони захисту на вирок Вищого антикорупційного суду від 30 квітня 2025 року, ухвалений за результатами розгляду кримінального провадження №52017000000000618 від 14 вересня 2017 року. 

Відповідно до оскаржуваного вироку Вищого антикорупційного суду до обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 застосовані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, а до обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 застосовані запобіжні заходи у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем їх проживання.

06 листопада 2025 року захисником обвинуваченої ОСОБА_9 адвокатом ОСОБА_13 подано клопотання про зміну вищевказаного запобіжного заходу на домашній арешт в нічний період доби з 22:00 до 06:00 год. до закінчення апеляційного розгляду. В обґрунтування клопотання захисником зазначалось, що застосований до її підзахисної запобіжний захід є занадто суворими, а обставини, які дозволяють застосувати більш м`який запобіжний захід, зокрема: належна процесуальна поведінка, міцність соціальних зав`язків та необхідність отримання доходів, не враховані судом. 

В судовому засіданні обвинувачені та їх захисники, заявлене клопотання про зміну запобіжного заходу підтримали та просили його задовольнити. 

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, а представник цивільного позивача вирішення цього питання відніс на розсуд суду. 

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження в частині, що стосується розгляду клопотання, та обговоривши його доводи, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено колегією, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, а призначене їй за вироком покарання у виді позбавлення волі у разі набрання таким вироком законної сили належить відбувати реально. 

Відповідно до ч.4 ст. 374 КПК України, у резолютивній частині вироку зазначаються, зокрема, рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Таким чином, вимогами зазначеної норми закону закріплено обов`язок суду під час постановлення вироку вирішити питання щодо запобіжного заходу, який буде запобігати ризикам та забезпечувати дієвість кримінального провадження, зокрема належне виконання обвинуваченими їх процесуальних обов`язків під час можливого перегляду вироку судом апеляційної інстанції, а також запобігання спробам втечі обвинувачених для уникнення від можливого відбування призначеного покарання.

Відповідно до положень ст. ст. 200, 201 КПК України, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більше або менше суворий. 

Отже, для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, остання повинна довести, що обставини, наведені у ст. 194 КПК України, які враховувались судом при застосуванні запобіжного заходу, перестали існувати або ж їх вага суттєво зменшилась.

Натомість, клопотання захисника про зміну запобіжного заходу не містить доводів на підтвердження зміни підстав застосування запобіжного заходу чи обставин, які враховувалися при його обранні, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про необхідність зміни запобіжного заходу на більш м`який.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, за пунктом (а) ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод для визнання затримання законним вимагається лише наявність законного вироку суду, яким особу визнано винуватою і призначено відповідне покарання. 

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_9 , ухвалення судом першої інстанції обвинувального вироку, яким до обвинуваченої ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід до набрання рішенням законної сили, не завершений апеляційний перегляд, наведені судом першої інстанції відомості щодо неповноти виконання процесуальних обов`язків обвинуваченою, колегія не вбачає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу. Доводи захисту про необхідність підтримання соціальних зв`язків та отримання доходів, не спростовують встановлений судом у вироку ризик переховування та висновок суду щодо необхідності і достатності застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. 

З наведених мотивів колегія суддів дійшла висновку про відхилення доводів сторони захисту та залишення без задоволення клопотання захисника ОСОБА_13 . 

Керуючись статтями 177, 194, 201, 331, 532 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання захисника залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1 

Судді ОСОБА_2 

ОСОБА_3