Справа № 991/3949/25
Номер провадження 1-кп/991/59/25
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2026 року Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників обвинуваченого ОСОБА_7 адвокатів ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_11 ,
обвинуваченого ОСОБА_12 ,
його захисника адвоката ОСОБА_13 ,
обвинуваченого ОСОБА_14
його захисника адвоката ОСОБА_15 ,
обвинуваченого ОСОБА_16 ,
його захисника адвоката ОСОБА_17 ,
обвинуваченого ОСОБА_18 ,
обвинуваченої ОСОБА_19 ,
захисника обвинувачених ОСОБА_18 ,
ОСОБА_19 адвоката ОСОБА_20 ,
обвинуваченого ОСОБА_21 ,
його захисника адвоката ОСОБА_22 ,
обвинуваченого ОСОБА_23 ,
його захисника адвоката ОСОБА_24 ,
обвинуваченого ОСОБА_25 ,
обвинуваченого ОСОБА_26 ,
представника ТОВ «Кернел-Трейд» ОСОБА_27 ,
представника потерпілого
Золочівської сільської ради
Бориспільського району Київської області ОСОБА_28 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяви захисника обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_19 - адвоката ОСОБА_20 , захисника обвинуваченого ОСОБА_16 - адвоката ОСОБА_17 про відвід прокурора ОСОБА_6 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 травня 2019 року за № 62019000000000639, за обвинуваченням
ОСОБА_29 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Калуш Івано-Франківської обл., проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,
ОСОБА_30 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Чорноморськ Одеської обл., проживає за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,
ОСОБА_31 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,
ОСОБА_32 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Жовнине Чорнобаївського р-н, Черкаської обл., проживає за адресою: АДРЕСА_5 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 361 (у редакції, чинній до 02 квітня 2022 року), ч. 1 ст. 361-2 КК України,
ОСОБА_33 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_34 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_8 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,
ОСОБА_35 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у РФ, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_9 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,
ОСОБА_36 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_10 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,
ОСОБА_37 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 у м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_11 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_38 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 у м. Києві, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_12 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 361 (в редакції до 02 квітня 2022 року), ч. 1 ст. 361-2 КК України,
ОСОБА_39 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_10 у с Жовнине Чорнобаївського району Черкаської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_13 , проживає за адресою: АДРЕСА_14 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 361 (в редакції до 02 квітня 2022 року), ч. 2 ст. 361 (в редакції до 02 квітня 2022 року) КК України,
В С Т А Н О В И В :
І. Історія провадження
1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду (надалі - ВАКС) перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.
Ухвалою ВАКС від 10 вересня 2025 року постановлено здійснювати розгляд цього кримінального провадження в суді першої інстанції колегіально судом у складі трьох суддів та тоді ж, протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів для розгляду матеріалів кримінального провадження визначено колегію суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
1.2. У ході проведення підготовчого судового засідання сторона захисту обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_16 звернулася до ВАКС із усними заявами про відвід прокурора ОСОБА_6 .
1.3. Заява захисника обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_19 - адвоката ОСОБА_20 .
Захисник обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_19 - адвокат ОСОБА_20 повідомив, що прокурор ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді детектива НАБУ, входив до складу групи детективів, які здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 11 травня 2019 року за № 62019000000000639, а також безпосередньо ним було складено обвинувальний акт, який перебуває на розгляді ВАКС, відтак його участь як прокурора у цьому кримінальному провадженні буде впливати на його неупередженість.
Крім того, адвокат ОСОБА_20 зазначив, що має низку матеріалів, які, на його переконання, свідчать про порушення органом досудового розслідування вимог національного законодавства під час здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. Зокрема, за його переконанням, такі порушення були допущені безпосередньо детективом ОСОБА_6 , а відтак його участь як прокурора на стадії судового розгляду буде впливати на об`єктивну оцінку зібраних доказів.
1.4. Заява захисника обвинуваченого ОСОБА_16 - адвоката ОСОБА_17 .
Адвокат ОСОБА_17 у своїй заяві фактично навів аналогічні доводи, викладені захисником обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_19 - адвокатом ОСОБА_20 , а саме про те, що прокурор ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді детектива НАБУ, здійснював досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Також наголосив, що, хоча положення КПК України не містять прямої заборони на підтримання публічного обвинувачення прокурором, який, перебуваючи на посаді детектива, здійснював досудове розслідування у цьому ж кримінальному провадженні, проте штучний інтелект багатонаціональної технологічної корпорації Google вказує на наявність підстав для відводу такого прокурора.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Учасники кримінального провадження з боку сторони захисту висловили консолідовану позицію, якою підтримали заяви захисника обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_19 - адвоката ОСОБА_20 та захисника обвинуваченого ОСОБА_16 - адвоката ОСОБА_17 про відвід прокурора ОСОБА_6 .
Крім того, (a) обвинувачений ОСОБА_18 повідомив, що прокурор ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді детектива, фактично самостійно здійснював досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, (b) захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 наголосив, що сторона захисту планує звертатися до ВАКС із клопотанням про допит ОСОБА_6 у якості свідка у межах окресленого кримінального провадження, зокрема з метою з`ясування обставин щодо низки процесуальних порушень у ході здійснення досудового розслідування, (c) захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_9 повідомив, що прокурор ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді детектива, приймав усі ключові рішення у цьому кримінальному провадженні, зокрема щодо призначення експертизи, допиту свідків.
2.2. Прокурори ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також представник ТОВ «Кернел-Трейд» - ОСОБА_27 висловили консолідовану позицію, якою заперечували проти задоволення заяв захисника обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_19 - адвоката ОСОБА_20 та захисника обвинуваченого ОСОБА_16 - адвоката ОСОБА_17 про відвід прокурора ОСОБА_6 у зв`язку із їх необґрунтованістю.
Прокурор ОСОБА_6 зазначив, що (1) участь особи, яка раніше обіймала посаду детектива, а згодом стала прокурором, не є підставою для відводу, позаяк детектив і прокурор належать до однієї сторони кримінального провадження - сторони обвинувачення, (2) під час перебування на посаді детектива всі його процесуальні дії у ході досудового розслідування підлягали ретельній перевірці з боку процесуальних керівників - прокурорів САП, (3) наразі обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні перебуває на розгляді ВАКС, відтак у разі призначення справи до судового розгляду оцінку доказам, зібраним у ході досудового розслідування, надаватиме виключно суд, а не сторона обвинувачення, (4) він не має статусу свідка у цьому кримінальному провадженні, позаяк він не був допитаний та жодних викликів щодо такого допиту він не отримував, (5) потенційний його допит у цьому кримінальному провадженні не є підставою для його відводу.
2.3. Представник потерпілого Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області - ОСОБА_28 просив вирішити заяви захисника обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_19 - адвоката ОСОБА_20 та захисника обвинуваченого ОСОБА_16 - адвоката ОСОБА_17 про відвід прокурора ОСОБА_6 на розсуд суду.
ІІІ. Мотиви суду
3.1. Ознайомившись з заявами захисника обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_19 - адвоката ОСОБА_20 та захисника обвинуваченого ОСОБА_16 - адвоката ОСОБА_17 про відвід прокурора ОСОБА_6 , заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали кримінального провадження у межах, необхідних для вирішення цих заяв, суд дійшов таких висновків.
3.2. Правове регулювання
Прокурор, як один з учасників кримінального провадження, що належить до сторони обвинувачення, реалізує функції прокуратури, передбачені ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, зокрема, організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в суді, а тому його об`єктивність є неодмінною передумовою забезпечення права на справедливий суд.
Слід зазначити, що здійснення об`єктивного розслідування прокурором є одним із основоположних міжнародних стандартів. Так, відповідно до Керівних принципів ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня - 7 вересня 1990 pоку), обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов`язки справедливо, послідовно та швидко, поважають і захищають людську гідність й захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов`язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено та уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють об`єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного (пп. 12, 13). Необ`єктивність, упереджене і дискримінаційне ставлення прокурора до учасників кримінального провадження і поєднання в одній особі різних процесуальних функцій є підставою для відводу (самовідводу) прокурора.
Правовий інститут відводу є механізмом, спрямованим на забезпечення виконання прокурором своїх професійних обов`язків об`єктивно, неупереджено та без будь-яких форм дискримінації. Правові підстави для відводу прокурора визначені ч. 1 ст. 77 КПК України.
Гарантії неупередженості прокурора під час здійснення ним своїх повноважень реалізовані в положеннях ч. 1 ст. 36 КПК України, за змістом яких прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, та положеннях ст. 77 КПК України, які виключають участь прокурора у кримінальному провадженні за наявності підстав, які можуть викликати обґрунтований сумнів в його неупередженості.
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити відвід прокурору. Варто підкреслити, що ч. 5 ст. 80 КПК України визначає, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто, заявляючи відвід прокурору, особа повинна не просто декларувати сумнів у неупередженості прокурора, а зазначити конкретні обставини, які його викликають, який вплив ці обставини мають на об`єктивність прокурора, та підтвердити їх належними доказами.
Необхідність доведення підстав для відводу також випливає з практики ЄСПЛ, який зазначав, що відсутність упередженості або прихильності презюмується, поки не надано доказів протилежного. При встановленні неупередженості думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно обґрунтованим (рішення у справах «Білуха проти України», «Веттштайн проти Швейцарії», «Мікалеф проти Мальти»).
Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає, за якими критеріями має встановлюватися неупередженість прокурора як ключова складова цього інституту кримінального процесуального права. Лінгвістичний підхід дозволяє визначити її як синонім об`єктивності, тобто надання оцінки фактам та вчинення дій щодо них виключно на підставі їх правової природи за відсутності особистих та позапрофесійних мотивів.
Системний аналіз норм ст. 77 КПК України дозволяє визначити упередженість як зацікавленість службової особи у певних результатах процесуальних дій чи рішень, які вчиняються цією особою. При цьому ця зацікавленість має носити особистий характер, тобто створювати конфлікт публічних і приватних інтересів прокурора, або інтересів його близьких родичів чи інших осіб, і вона повинна мати ступінь, здатний вплинути на об`єктивність прокурора при прийнятті ним рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Водночас упередженість прокурора, яка може бути викликана особистими мотивами, необхідно відмежовувати від його професійної зацікавленості у розгляді кримінального провадження, яка є проявом реалізації ним функцій прокуратури.
3.3. Обставини, встановлені ВАКС
Відповідно до обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 361 (у редакції, чинній до 02 квітня 2022 року), ч. 1 ст. 361-2 КК України, ОСОБА_21 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_23 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_25 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_19 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 361 (в редакції до 02 квітня 2022 року), ч. 1 ст. 361-2 КК України, ОСОБА_26 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 361 (в редакції до 02 квітня 2022 року), ч. 2 ст. 361 (в редакції до 02 квітня 2022 року) КК України ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді детектива НАБУ, здійснював досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, а також складав та підписував окреслений обвинувальний акт.
Зазначені обставини не були спростовані жодною зі сторін.
3.4. Оцінка та висновки ВАКС
3.4.1. У своїх заявах про відвід захисник обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_19 - адвоката ОСОБА_20 та захисник обвинуваченого ОСОБА_16 - адвоката ОСОБА_17 посилаються на п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, відповідно до якого прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
З аналізу доводів адвокатів ОСОБА_20 та ОСОБА_17 , а також доповнень інших учасників кримінального провадження з боку сторони захисту щодо упередженості прокурора ОСОБА_6 вбачається, що вони фактично ґрунтуються на двох окремих обставинах, зокрема, (1) участі ОСОБА_6 як детектива у ході досудового розслідування цього кримінального провадження, (2) наміру сторони захисту допитати ОСОБА_6 як свідка у цьому кримінальному провадженні.
3.4.2. Щодо участі ОСОБА_6 як детектива НАБУ у ході досудового розслідування цього кримінального провадження
Оцінюючи доводи адвокатів ОСОБА_20 та ОСОБА_17 в цій частині, колегія суддів вважає за необхідне проаналізувати комплекс підстав, передбачених ч. 1 ст. 77 КПК України для відводу прокурора, позаяк доводи сторони захисту фактично містять певний симбіоз, передбачених п. 2 та п. 3 підстав зазначеної норми.
Так, відвід прокурора можливий лише за наявності обставин, визначених ст. 77 КПК України. Зокрема, п. 2 ч. 1 окресленої норми закріпляє, що прокурор не має права брати участь у провадженні, якщо він раніше брав у ньому участь як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації чи перекладач. Водночас попередня участь особи у кримінальному провадженні як слідчого, у тому числі детектива НАБУ, законодавцем не віднесена до обставин, що виключають участь цієї особи як прокурора у цьому ж провадженні. У ході розгляду окресленого клопотання адвокат ОСОБА_17 погодився з цим твердженням та зазначив, що попри відсутність прямої вказівки за такими обставинами вбачає підстави для відводу прокурора ОСОБА_6 з підстав, передбачених ч. 1 п. 3 ст. 77 КПК України.
Порівняльний аналіз положень ст. 75 та ст. 77 КПК України свідчить, що законодавець встановив значно ширші обмеження щодо повторної участі саме судді, що обумовлено особливим статусом суду як незалежного та неупередженого арбітра (ст. 129 КУ, ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Натомість прокурор та слідчий (детектив НАБУ) є представниками сторони обвинувачення (ст. 3 ч. 1 п. 19 КПК України), процесуальні функції яких спрямовані на реалізацію публічного обвинувачення у кримінальному провадженні, підтримання якого в суді здійснюється прокурором. У зв`язку з цим законодавець не встановив для прокурора аналогічної заборони повторної участі у провадженні після здійснення ним функцій слідчого (детектива НАБУ), що свідчить про свідоме нормативне розмежування процесуального статусу суду та сторони обвинувачення (аналогічного висновку дійшов ВАКС у своїх ухвалах від 10 квітня та 01 травня 2026 року у справах № 991/2364/23, № 991/13651/24 відповідно).
На переконання колегії суддів, здійснення як детективом НАБУ, так і прокурором сукупності процесуальних дій, які передбачені законом на стадії досудового розслідування, жодним чином не свідчить про те, що ці особи не можуть брати участь у розгляді кримінального провадження в суді та виконувати функції з підтримання обвинувачення.
В протилежному випадку за логікою сторони захисту всі прокурори, які здійснювали організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, не мали б права підтримувати публічне обвинувачення в суді, що прямо суперечить вимогам закону.
Сам по собі факт здійснення ОСОБА_6 раніше функцій детектива НАБУ у цьому ж кримінальному провадженні, станом на дату розгляду цих заяв адвокатів ОСОБА_20 та ОСОБА_17 , не свідчить про його особисту заінтересованість у результатах розгляду цього кримінального провадження або про інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви у його неупередженості як прокурора.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що, незважаючи на визначений ст. 94 КПК України суб`єктний склад осіб, уповноважених на оцінку доказів, така оцінка здійснюється слідчим, детективом, прокурором, слідчим суддею та судом на відповідних стадіях кримінального провадження. З огляду на те, що наразі обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні перебуває на стадії підготовчого судового засідання колегії суддів ВАКС, у разі його призначення до судового розгляду, оцінку доказам, зібраним під час досудового розслідування, надаватиме виключно суд, а позиція державного обвинувача не може вплинути на цей процес. Своєю чергою, сторони кримінального провадження на засадах змагальності самостійно відстоюють перед судом свої правові позиції, а тому сторона захисту не обмежена в праві спростовувати докази сторони обвинувачення.
Ба більше, колегія суддів наголошує, що право обвинуваченого на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забезпечується, передусім, незалежністю та безсторонністю суду, який здійснює розгляд кримінального провадження по суті.
Відтак, участь прокурора ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні після виконання ним функцій детектива НАБУ не створює конфлікту інтересів, не суперечить вимогам кримінального процесуального закону та сама по собі не є підставою для його відводу.
Окрім того, у контексті наявності підстав, передбачених п. 3 ст. 77 КПК України колегія суддів зазначає, що зазначена норма має оціночний характер та підлягає застосуванню з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження. При цьому такі обставини повинні бути обґрунтовані не суб`єктивним трактуванням певних подій, а підтверджені належними і допустимими доказами, які свідчать про особисту заінтересованість та упередженість прокурора, що об`єктивно можуть вплинути на його процесуальну поведінку у ході підтримання публічного обвинувачення у ВАКС.
Колегія суддів наголошує, що обов`язок доведення обставин, які є підставою для відводу, покладається на сторону, яка заявляє відвід. Ненадання стороною захисту доказів на підтвердження своїх доводів свідчить про те, що ці доводи носять характер припущення (ч. 5 ст. 80 КПК України). Водночас, у ході розгляду заяви про відвід таких доказів стороною захисту не надано та про їх наявність не повідомлено.
Принагідно, колегія суддів наголошує, що суд здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, є висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду (ч. 2 ст. 48, ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»). Відтак, висновки штучного інтелекту багатонаціональної технологічної корпорації Google, на які посилався адвокат ОСОБА_17 , не належать до таких.
3.4.3. Щодо наміру сторони захисту допитати ОСОБА_6 у якості свідка
Відповідно до правової природи інституту відводу, закріпленого КПК України, відвід є процесуальним механізмом усунення наявних обставин, що перешкоджають участі особи у кримінальному провадженні, а не засобом превентивного реагування на можливі майбутні процесуальні ситуації.
Сам по собі намір сторони захисту ініціювати виклик прокурора як свідка не свідчить про наявність на момент розгляду заяв про відвід обставин, передбачених ст. 77 КПК України, позаяк до фактичного виклику та допиту особи в установленому законом порядку вона не набуває статусу свідка.
Як встановлено у судовому засіданні, у межах цього кримінального провадження прокурор ОСОБА_6 статусу свідка не набував, як свідок не допитувався, а постановою уповноваженої особи був включений до групи прокурорів, які здійснювали процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні. Відтак, доводи сторони захисту не є належною правовою підставою для відводу прокурора.
Разом із тим суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 65 КПК України свідком є особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Такі обставини визначені ст. 91 КПК України. Зокрема, до них належать подія кримінального правопорушення, час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення, винуватість обвинуваченого, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Отже, предметом показань свідка є фактичні відомості про обставини об`єктивної дійсності, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні.
Натомість процесуальні рішення та дії слідчого чи прокурора, зокрема прийняття постанов, ініціювання слідчих (розшукових) дій, повідомлення про підозру, мають владно-розпорядчий характер, здійснюються в межах наданих законом повноважень з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, та оформлюються відповідними процесуальними документами.
Особа, яка вчинила процесуальні дії або ухвалила процесуальне рішення, не набуває статусу свідка лише з цих підстав і не зобов`язана давати показання суду, на відміну від особи, яка була очевидцем кримінального правопорушення.
Перевірка законності та обґрунтованості таких рішень і дій здійснюється в іншому процесуальному порядку. Заявлення відводу з метою підмінити оскарження процесуальних дій допитом особи, яка їх вчинила, є неприйнятним.
Отже, намір сторони захисту допитати прокурора щодо мотивів ухвалення ним процесуальних рішень або законності його дій як детектива виходить за межі предмета доказування у кримінальному провадженні та не відповідає правовій природі інституту свідка. Це не надає такій особі статусу свідка у розумінні ст. 65 КПК України, а відтак не створює несумісності процесуальних ролей ні на цей час, ні в майбутньому.
Суд також враховує, що особа, яка здійснювала повноваження слідчого/детектива/прокурора у конкретному кримінальному провадженні, не є незалежним спостерігачем подій, а виступає суб`єктом владних повноважень. Відтак її допит як свідка щодо власних процесуальних дій суперечив би суті та призначенню доказування.
У контексті процесу доказування суд зазначає, що джерелом доказів є показання, тобто відомості про факти. Оцінка законності процесуальних рішень є питанням права, яке вирішує суд, а не свідок.
За таких обставин відсутні як фактичні, так і потенційні правові підстави для висновку про несумісність процесуального статусу прокурора з можливим статусом свідка у цьому кримінальному провадженні.
Прикметно, що суд не виключає можливості допиту детектива як свідка. Водночас предмет таких показань обмежується обставинами, які детектив особисто сприймав та які не відображені у процесуальних документах, позаяк його показання не можуть підміняти зміст цих документів. У разі подання клопотання про допит детектива суд зобов`язаний з`ясувати, чи стосуються поставлені питання обставин, щодо яких детектив може бути допитаний відповідно до наведених критеріїв, та вирішити таке клопотання з урахуванням сукупності інших обставин кримінального провадження.
3.5. Відтак, оскільки заяви захисника обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_19 - адвоката ОСОБА_20 , захисника обвинуваченого ОСОБА_16 - адвоката ОСОБА_17 про відвід прокурора не містить обґрунтованих доводів, які могли б викликати обґрунтований сумнів у неупередженості прокурора ОСОБА_6 , у їх задоволенні має бути відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 369, 372, 376 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні заяв захисника обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_19 - адвоката ОСОБА_20 , захисника обвинуваченого ОСОБА_16 - адвоката ОСОБА_17 про відвід прокурора ОСОБА_6 , - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3