Справа № 991/7777/26

Провадження № 1-кс/991/7790/26

УХВАЛА

про відмову у задоволенні скарги 

17 червня 2026 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

скаржника ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову детектива від Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 02.06.2026 про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 12024050000000570 від 13.09.2024.

(1) Зміст поданої скарги

10.06.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга.

З її змісту вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024050000000570 від 13.09.2024, за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

На підставі договору від 12.01.2026 № 12/01/2026 про надання правничої допомоги, захисник здійснює представництво, а також захист прав, свобод і законних інтересів ОСОБА_5 .

За версією сторони обвинувачення у кримінальному провадженні, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючи у складі організованої злочинної групи та за попередньою змовою, в умовах воєнного стану, шляхом проведення закупівлі Департаменту ЖКГ ДОДА у ПП «ПОЛІ» товарів та послуг у період з липня до грудня 2023 року заволоділи коштами у сумі 41 270 208,48 грн, а з липня 2023 року до квітня 2024 року, вчинили заволодіння коштами в сумі 99 629 947 грн, що є особливо великим розміром.

Унаслідок сукупності протиправних дій обласному бюджету Донецької області в особі Донецької обласної військової адміністрації було завдано збитків на загальну суму 140 900 156,4 грн, що на момент вчинення кримінального правопорушення станом на 2023 рік є особливо великим розміром.

Так, ОСОБА_5 від імені Департаменту ЖКГ ДОДА підписав з ПП «ПОЛІ» договори постачання від 05.09.2023 №№ 11-23, 12-23, відповідно до яких ПП «ПОЛІ» зобов`язувалось здійснити поставку засобів водопостачання, водовідведення та їх підключення до зовнішніх мереж товару з комплектацією в місті Святогірськ у межах реалізації проектів «Відновлення водопостачання у місті Святогірськ шляхом придбання та підключення модульної насосної станції до існуючих свердловин, мереж живлення та водопровідних мереж для забезпечення послугою водопостачання мешканців, та для проходження опалювального періоду 2023-2024 років» та «Відновлення водовідведення у місті Святогірськ шляхом придбання та підключення модульних очисних споруд до існуючих мереж живлення для забезпечення послугою водовідведення мешканців, та для проходження опалювального періоду 2023-2024 років».

Після цього, ПП «ПОЛІ» проведено роботи на об`єкті модульних очисних споруд, який знаходиться на земельній ділянці комунальної власності, із кадастровим номером 1414170500:01:001:0260, площею 0,6218 га, за адресою: АДРЕСА_2; а також на об`єкті насосної станції, який знаходиться на земельній ділянці комунальної власності, із кадастровим номером 1414170500:01:001:0596, площею 1,3020 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, допитані у якості свідків службові особи Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації показали, що при виконанні службових обов`язків отримували від начальника зазначеного Департаменту вказівки на виконання протиправних дій, в тому числі, щодо визначення істотних умов договорів на придбання обладнання, що укладались Департаментом, щодо контролю виконання та прийняття робіт і товарно-матеріальних цінностей за договорами.

Разом з тим, сам ОСОБА_5 категорично заперечує свою причетність до вчинення будь-яких протиправних дій, що є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також, навіть свою обізнаність про вчинення будь-яких протиправних дій іншими особами. Крім того, ОСОБА_5 наполягає на тому, що будь-яких вказівок на вчинення описаних у повідомленні про підозру дій він службовим особам Департаменту ЖКГ Донецької ОДА не надавав.

Перевірка та спростування зазначеної версії сторони обвинувачення має здійснюватися шляхом, в тому числі, допиту у якості свідка головного спеціаліста - юрисконсульта відділу управління персоналом та правового забезпечення Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації ОСОБА_10 та у якості підозрюваного заступника начальника управління - начальника відділу реалізації програм і проектів управління з питань розвитку комунальної інфраструктури Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації ОСОБА_7 за участі сторони захисту.

01.06.2026 сторона захисту звернулась до детектива із клопотаннями про проведення слідчих дій, а саме, допиту свідка - ОСОБА_10 та підозрюваного ОСОБА_7 за участі підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_11 .

Проте, 09.06.2026, засобами поштового зв`язку захисник отримав постанову від 02.06.2026 про відмову в задоволенні зазначених клопотань, яка мотивована тим, що, на думку сторони обвинувачення, на даний час відсутні підстави для проведення допиту зазначених осіб.

Така постанова детектива не містить будь-якого обґрунтування, жодного висновку в обґрунтування та посилання на норми чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Захисник у скарзі просить: 1) скасувати постанову детектива ОСОБА_4 від 02.06.2026 про відмову в задоволенні клопотань від 01.06.2026 про проведення допиту свідка ОСОБА_10 та підозрюваного ОСОБА_7 ; 2) зобов`язати детектива провести за участі підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_11 допит у якості свідка ОСОБА_10 та у якості підозрюваного ОСОБА_7 .

(2) Позиції учасників провадження

Захисник ОСОБА_15 у судовому засіданні скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених у ній. Вказав, що він звернувся з клопотаннями про допит свідка та підозрюваного у цьому кримінальному провадженні. Однак, детектив відмовив у таких клопотаннях своєю постановою. Така постанова є необґрунтованою та підлягає скасуванню. При цьому, детектив у постанові відмовив у проведенні одночасного допиту свідка та підозрюваного, хоча в клопотаннях не ставилося питання про їх одночасний допит. У клопотанні він просив провести додатковий допит указаних осіб.

Детектив НАБУ у судове засідання не з`явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином. До суду надійшли заперечення детектива НАБУ ОСОБА_13 . Вказує, що 01.06.2026 до НАБУ надійшли клопотання захисника ОСОБА_3 про допит свідка ОСОБА_10 та підозрюваного ОСОБА_7 . За результатами розгляду клопотань захисника, постановою детектива від 02.06.2026 відмовлено у їх задоволенні. У постанові наведено достатні мотиви для такої відмови. А тому, детектив просив відмовити у задоволенні скарги, а її розгляд здійснювати без участі детектива.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 306 КПК, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності слідчого, рішення якого оскаржується, оскільки це не є перешкодою для її розгляду.

(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні скарги

За результатами дослідження матеріалів скарги та з урахуванням думки учасників провадження, слідчий суддя доходить висновку, що в скарзі захисника слід відмовити з огляду на таке.

Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК є судовий контроль за додержанням законів органами досудового розслідування, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування.

Однією з форм такого контролю є розгляд скарг на рішення, дії та бездіяльність слідчого та прокурора у порядку ст. 303 КПК.

Зокрема, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК, на досудовому провадженні, може бути оскаржене рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.

З аналізу норм КПК вбачається, що при розгляді цієї категорії скарг судом оцінюється:

1) дотримання процесуального порядку вирішення клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій та строку його розгляду (не більше трьох днів);

2) обґрунтованість внесеного учасником кримінального провадження клопотання та предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим.

Так, предметом судового контролю під час розгляду такої категорії скарг є не лише прийняте слідчим, прокурором рішення за результатом розгляду відповідного клопотання, а й дотримання процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні.

(3.1) Щодо дотримання процесуального порядку вирішення клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій та строку його розгляду (не більше трьох днів)

Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

Таким чином, відмова слідчого у проведенні слідчих (розшукових) дій має оформлюватись у вигляді постанови про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій.

Рішення детектива НАБУ ОСОБА_4 було прийнято у вигляді постанови від 02.06.2026, а тому є об`єктом оскарження до слідчого судді. Як убачається з постанови, клопотання про проведення слідчих дій надійшли до НАБУ 01.06.2026. А тому, постанова детектива НАБУ була складена без порушення вимог триденного строку розгляду клопотань сторони захисту.

Вимоги до постанови встановлені у ч. 5 ст. 110 КПК. Вона повинна складатися з 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Перевіривши зміст постанови детектива НАБУ від 02.06.2026 про відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, слідчий суддя вважає, що ця постанова містить усі відомості (елементи), передбачені для такого процесуального рішення. Наведені детективом у постанові мотиви і обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя вважає достатніми для її винесення.

При цьому, з клопотань захисника про допит свідка та підозрюваного убачається, що вони стосувалися по суті повторного допиту таких осіб, а не проведення одночасного допиту всіх цих осіб. 

У резолютивній частині постанови йдеться про відмову у допиті свідка ОСОБА_10 , допиту підозрюваного ОСОБА_7 за участі підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_11 .

У мотивувальній частині детектив указав про відсутність підстав для одночасного допиту свідка ОСОБА_10 , підозрюваного ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_5 .

Отож, детектив оцінював питання одночасного допиту цих осіб, хоча в клопотанні захисника про це не йшлося.

Незважаючи на таку помилку, детектив у своїй постанові навів мотивування, які дають слідчому судді підстави вважати, що було відмовлено загалом у допиті свідка ОСОБА_10 та підозрюваного ОСОБА_7 .

Так, у постанові детектив зазначив - ???на даному етапі досудового слідства допит свідка ОСОБА_14 та підозрюваного ОСОБА_7 в присутності сторони захисту може негативно вплинути на подальше досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки присутність захисника може призвести до розкриття тактики розслідування та відомостей, отримання яких стороною захисту на цьому етапі може зашкодити плануванню та проведенню інших слідчих (розшукових) та процесуальних дій; присутність сторони захисту під час допиту свідка ОСОБА_14 , допиту підозрюваного ОСОБА_7 може становити загрозу для свідка та підозрюваного з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення та можливого подальшого тиску на свідка з боку підозрюваних. Слід зауважити, що ризик впливу підозрюваного ОСОБА_5 на свідків, підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні був однією з підстав для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що встановлено відповідною ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Також, у постанові детектив указав, що показання свідка ОСОБА_14 та підозрюваного ОСОБА_7 є вичерпними та повними.

Отож, незважаючи на помилку детектива про оцінку питання одночасного допиту цих осіб, мотиви прийняття його рішення стосуються в цілому відсутності необхідності допиту таких осіб, як одночасно, так і повторно.

(3.2) Щодо обґрунтованості внесеного учасником кримінального провадження клопотання та предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 223 КПК слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Аналізуючи цю норму, вбачається, що має бути чітко визначена мета проведення слідчої (розшукової) дії, яка має значення для здійснення неупередженого, повного та всебічного досудового розслідування.

У першому клопотанні захисник ОСОБА_15 просив провести за участі підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_3 допит підозрюваного ОСОБА_7 , у другому - допит свідка ОСОБА_10 .

В обґрунтування своїх клопотань вказав, що перевірка та спростування версії сторони обвинувачення має здійснюватися шляхом, в тому числі: 

1) допиту у якості підозрюваного заступника начальника управління - начальника відділу реалізації програм і проектів управління з питань розвитку комунальної інфраструктури Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації ОСОБА_7 за участі сторони захисту;

2) допиту у якості свідка головного спеціаліста - юрисконсульта відділу управління персоналом та правового забезпечення Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації ОСОБА_10 за участі сторони захисту.

Ані у своїй скарзі, ані у клопотаннях про проведення додаткового допиту вказаних осіб, захисник не конкретизує мету, для досягнення якої необхідно провести відповідні слідчі дії, а з їх змісту самостійно визначити таку мету не видається можливим.

При цьому, з постанови детектива убачається, що такі показання свідка та підозрюваного є вичерпними та повними.

Захисник не обґрунтовує важливість проведення таких слідчих дій, які обставини можуть бути встановлені саме шляхом повторного допиту свідка ОСОБА_10 та підозрюваного ОСОБА_7 .

Так само захисник не вказав, для доведення чи спростування яких саме обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, необхідно з`ясувати такі відомості, не обґрунтував, у чому полягає їх значення для сторони захисту і яким чином такі відомості можуть бути використані на їх користь.

Також, слідчий суддя виходить з того, що допит - це слідча (розшукова) дія, змістом якої є одержання показань від особи, яка володіє відомостями, що мають значення для розслідуваного кримінального правопорушення. Існують певні тактика, методика та особливості проведення такої слідчої дії, зокрема, створення слідчим безконфліктної ситуації, що допомагає в об`єктивному висвітленні відомих допитуваній особі обставин справи, використання тактичних прийомів, спрямованих на актуалізацію забутого у пам`яті тощо.

Присутність під час допиту такої особи підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника може прямо впливати на активність, цілеспрямованість та повноту допиту, значно знизити ефективність та результативність його проведення, що зашкодить встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Зазначене, у взаємозв`язку із відсутністю аргументації щодо мети такого допиту та його важливості для сторони захисту, об`єктивно унеможливлює для слідчого судді встановлення необхідності проведення такої слідчої дії.

У цьому контексті, слідчий суддя зазначає, що змагальність сторін, як одна із загальних засад кримінального провадження, передбачає, самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК).

У випадку, коли стороною захисту ініційовано проведення слідчої (розшукової) дії, саме вона має довести доцільність проведення такої дії. Слідчий суддя під час розгляду скарги, у межах долучених до неї матеріалів, не має об`єктивної можливості визначити доцільність проведення тієї чи іншої слідчої (розшукової) дії, якщо дана обставина не буде доведена належним чином.

Також, слідчий суддя звертає увагу, що КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

У випадку звернення до суду з обвинувальним актом, свідок та підозрюваний очевидно будуть допитані під час процедури судового розгляду у порядку ст. 352 КПК. В межах такого допиту, як підозрюваний ОСОБА_5 , так і його захисник ОСОБА_15 зможуть ставити запитання та отримувати відповіді на них. У випадку ж, якщо сторона обвинувачення не заявить клопотання про допит таких свідків, то вже захисник може самостійно ініціювати допит таких осіб.

Враховуючи необґрунтованість необхідності додаткового допиту свідка та підозрюваного, підстави для задоволення скарги відсутні.

Також, слідчий суддя не може залишити поза увагою наступне.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.05.2026 у справі № 991/5135/26 підозрюваному ОСОБА_5 в межах кримінального провадження № 12024050000000570 від 13.09.2024 продовжено на два місяці до 14.07.2026 строк дії покладених на нього обов`язків, визначених у ч. 5 ст. 194 КПК. Серед встановлених обов`язків - утримуватися від спілкування із підозрюваним ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_10 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_5 .

Такий обов`язок логічно випливає із встановленого слідчим суддею ризику незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. В обґрунтування такого ризику, слідчий суддя вказав, що про його існування свідчить сама роль підозрюваного в організованій групі. Так, ОСОБА_5 здійснював безпосередньо або через інших осіб вплив на підпорядкований персонал Департаменту ЖКГ Донецької ОДА з метою вчинення кримінальних правопорушень. Приймаючи рішення про продовження обов`язків, слідчий суддя врахував існування ризику можливого незаконного впливу на підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності та на свідків.

У клопотанні ж про допит свідка та підозрюваного захисник ставить питання про його проведення за участі підозрюваного ОСОБА_5 , що прямо суперечить ухвалі слідчого судді від 14.05.2026 у справі № 991/5135/26, якою встановлено обов`язок ОСОБА_5 утримуватися від спілкування з такими особами.

На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:

- відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 02.06.2026 про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 12024050000000570 від 13.09.2024.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя         ОСОБА_1