Справа № 991/3271/26

Провадження № 1-кп/991/45/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].

Дата і місце постановлення [1-1]. 

16 червня 2026 року, місто Київ.

Назва та складу суду, секретаря судового засідання [1-2].

Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - суддя), секретар судового засідання ОСОБА_2 .

Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].

Кримінальне провадження за № 52022000000000097 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 11 травня 2022 року.

Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, року, місяця і дня його народження, місця народження і місця проживання [1-4].

1) обвинувачений ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Кунин Здолбунівського району Рівненської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) обвинувачений ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Жовква Жовківського району Львівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: 

АДРЕСА_3 .

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України (обвинувачений ОСОБА_3 ), кримінальне правопорушення, передбаченеч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України (обвинувачений ОСОБА_4 ).

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].

Сторона обвинувачення: прокурор четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 (надалі - прокурор САП).

Сторона захисту: захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; обвинувачені: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].

Вирішується питання про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за № 52022000000000097 від 11 травня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України.

Питання розглядається за клопотанням захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 .

Встановлені суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].

Суддя встановив таке.

08 квітня 2026 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 52022000000000097 від 11 травня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду (надалі - ВАКС) від 13 квітня 2026 року у вказаному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

19 травня 2026 року до суду надійшло клопотання від захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за № 52022000000000097 від 11 травня 2022 року, з таким обґрунтуванням.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 31 серпня 2023 року (справа № 991/7487/23) до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 805 200 грн та покладено обов`язки визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою АП ВАКС від 06 жовтня 2023 року вищевказану ухвалу частково скасовано в частині розміру застави, та визначено нову суму застави у розмірі 4 997 608 грн.

На виконання ухвали АП ВАКС, внаслідок об`єктивної відсутності у ОСОБА_3 та його родини фінансових та матеріальних ресурсів у достатньому обсязі, заставу було внесено іншими фізичними та юридичними особами, а саме: ТОВ «ЮМН» у розмірі 355 200 грн та 1 192 408 грн, ФГ «П`ятигірське» у розмірі 250 000 грн, ТОВ «Епіцентр» у розмірі 1 000 000 грн, ОСОБА_8 у розмірі 30 000 грн, ОСОБА_9 у розмірі 250 000 грн, ОСОБА_10 у розмірі 10 000 грн, ОСОБА_11 у розмірі 10 000 грн, ОСОБА_12 у розмірі 100 000 грн, ОСОБА_13 у розмірі 250 000 грн та 300 000 грн, ОСОБА_14 у розмірі 750 000 грн,. ОСОБА_15 у розмірі 250 000 грн, ОСОБА_16 у розмірі 250 000 грн.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 05 вересня 2024 року (справа № 991/8108/24) змінено застосований до ОСОБА_17 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 4 997 608 грн на заставу у розмірі 3 028 000 грн, а ухвалою ВАКС від 23 вересня 2024 року (справа № 991/9027/24) постановлено повернуто кошти у розмірі 1 969 608 грн заставодавцям, у визначених ухвалою частках.

Станом на сьогодні застава у розмірі 3 028 000 грн розподіляється між заставодавцями у таких розмірах: ОСОБА_8 - 18 182,35 грн, ОСОБА_9 - 151 519,6 грн, ОСОБА_10 - 6060,8 грн, ОСОБА_11 - 6060,8 грн, ОСОБА_12 - 60 607,9 грн, ОСОБА_13 - 333 343,12 грн, ОСОБА_14 - 454 558,8 грн, ОСОБА_15 - 151 519,6 грн, ОСОБА_16 - 151 519,6 грн, ТОВ «ЮМН» - 937 817,37 грн, ТОВ «Епіцентр К» - 606 078,4 грн, Фермерське господарство «П`ятигірське» - 151 519,6 грн. Водночас, на час постановлення ухвали ВАКС від 05 вересня 2024 року (справа № 991/8108/24) була відкрита спадщина ОСОБА_9 . На даний час спадщина прийнята спадкоємцями дружиною померлого ОСОБА_18 та сином ОСОБА_19 та порівно розподілена між ними. Ухвалою ВАКС від 27 листопада 2024 року (справа № 991/12697/24) постановлено повернути ОСОБА_18 та ОСОБА_19 частину коштів внесених як заставу ОСОБА_9 .

Захисник зазначає, що підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного чи захисника є, в тому числі, зменшення встановлених у провадженні ризиків зі спливом досудового розслідування, зміни в майновому чи сімейному стані підозрюваного, інші суттєві обставини, що враховувалися під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

На думку захисника, на даний час існують обставини, які свідчать про зменшення встановлених слідчим суддею ризиків у зв`язку зі спливом досудового розслідування, а також зміною інших суттєвих обставини, що враховувалися під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу. Так, з моменту зміни запобіжного заходу сплило більше ніж 1,5 роки, досудове розслідування у кримінальному провадженні закінчено, а обвинувальний акт направлено до суду для розгляду по суті. Сторона захисту вважає, що як і на момент застосування запобіжного заходу так і на даний час відсутні ризики визначені ст. 177 КПК України, які б свідчили про необхідність застосування запобіжного заходу, з огляду на таке.

ОСОБА_3 з жовтня 2022 року (дата проведення обшуку за місцем проживання) і по теперішній час, знав про здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні. Окрім того, саме представниками ОСОБА_3 ініційовано допит останнього в якості свідка у кримінальному провадженні. Так, ОСОБА_3 тричі -13.12.2022 року, 29.06.2023 року та 24.08.2023 року був допитаний в якості свідка у вказаному кримінальному провадженні та повідомив про всі відомі йому обставини, які встановлюються органом досудового розслідування. Після вручення 24.08.2023 повідомлення про підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_3 постійно з`являвся до слідчого судді та органу досудового розслідування для участі в судових засіданнях та процесуальних діях.

Захисник вважає, що така поведінка свідчить про готовність ОСОБА_3 брати участь у розслідуванні та судовому розгляді кримінального провадження, доводити необґрунтованість звинувачень органу досудового розслідування та відстоювати власну невинуватість у вчиненні інкримінованого йому злочині.

Захисник стверджує, що ОСОБА_3 не має на меті переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки має сталі соціальні зв`язки в Україні (постійне місце проживання, дружина та двоє неповнолітніх дітей на утриманні). Крім того, захисник зазначає, що зміна місця проживання, в тому числі втеча за кордон (з урахуванням неможливості вчинення таких дій під час воєнного стану), та підтримання належного рівня життя під час переховування від органів досудового слідства та суду вимагає значних матеріальних активів, якими ОСОБА_3 не володіє. Так, 28.02.2023 року сім`єю ОСОБА_3 придбано квартиру загальною вартістю 107 000 доларів США, при цьому, для придбання вказаного об`єкту нерухомості ОСОБА_3 у лютому 2023 року з банківських рахунків знято всі грошові кошти, що також підтверджено деклараціями про майновий стан. За таких підстав, адвокат вважає, що сама ймовірність переховування ОСОБА_3 з метою уникнення кримінальної відповідальності видається надуманою та такою, що не відповідає дійсності.

Сторона захисту вважає, що на даний час взагалі відсутній ризик знищення, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування закінчено, а тому стороною обвинувачення зібрано всі речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Аналогічне стосується, ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні, оскільки органом досудового розслідування проведено всі допити, які сторона обвинувачення вважала необхідними здійснити та свідки у кримінальному провадженні попереджені як про кримінальну відповідальність за введення в оману суду або іншого уповноваженого органу (ст. 384 КК України), за відмову свідка від давання показань (ст. 385 КК України) та розголошення даних досудового розслідування (ст. 387 КК України)

З урахуванням того, що за період з 24 серпня 2023 року ОСОБА_3 (з моменту повідомлення про підозру) не вчиняв і не виявляв спроби вчинити будь-які дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а навпаки своєю процесуальною поведінкою неодноразово доводив, що не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та/або впливати на свідків чи підозрюваних у кримінальному провадженні, знищувати або спотворювати речі чи документи, сторона захисту вважає, що відсутні будь-які виключні випадки, які можуть свідчити про можливість продовження застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі З 028 000 грн, а не у розмірі визначеному п. 2 ч. 5 cт. 182 КПК України, а саме у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Сторона захисту вважає, що застава визначена у розмірі 3 028 000 грн є непомірною для обвинуваченого ОСОБА_3 , а отримані родиною ОСОБА_3 доходи не можна розглядати як накопичені фінансові ресурси, оскільки саме за рахунок цих доходів здійснювалось забезпечення життєвих потреб родини. Саме через це, заставу внесено третіми особами з виникненням у ОСОБА_3 фінансових зобов`язань перед ними.

З огляду на викладене, захисник вважає, що застава у розмірі визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, що становить 266 240 грн (80*3 328 грн), зможе в повному обсязі забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а тому просить:

- змінити застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.09.2024 року у справі № 991/8108/24 до ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52022000000000097 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3 028 000 грн в частині зменшення розміру застави з 3 028 000 грн до 266 240 грн;

- повернути наступним громадянам та юридичним особам грошові кошти внесені ними як заставу у кримінальному провадженні № 52022000000000097 за обвинуваченого ОСОБА_3 :

1) ОСОБА_8 (код платника - НОМЕР_1 ) кошти у розмірі 16 583 грн на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 ;

2) спадкоємцям ОСОБА_9 (код платника - НОМЕР_3 ) - ОСОБА_18 (код платника - НОМЕР_4 ) грошові кошти у розмірі 69 098 грн на розрахунковий рахунок НОМЕР_5 та ОСОБА_20 (код платника - НОМЕР_6 ) грошові кошти у розмірі 69 098 грн. на розрахунковий рахунок НОМЕР_7 ;

3) ОСОБА_10 (код платника- НОМЕР_8 ) грошові кошти у розмірі 5 527 грн на розрахунковий рахунок НОМЕР_9 ;

4) ОСОБА_11 (код платника - НОМЕР_10 ) грошові кошти у розмірі 5 527 грн на розрахунковий рахунок НОМЕР_11 ;

5) ОСОБА_12 (код платника - НОМЕР_12 ) грошові кошти у розмірі 55 278 грн на розрахунковий рахунок НОМЕР_13 ;

6) ОСОБА_13 (код платника - НОМЕР_14 ) грошові кошти у розмірі 304 033 грн. на розрахунковий рахунок

 НОМЕР_15 ;

7) ОСОБА_14 (код платника - НОМЕР_16 ) грошові кошти у розмірі 414 590 грн на розрахунковий рахунок

 НОМЕР_17 ;

8) ОСОБА_15 (код платника - НОМЕР_18 ) грошові кошти у розмірі 138 196 грн на розрахунковий рахунок

 НОМЕР_19 :

9) ОСОБА_16 (код платника - НОМЕР_20 ) грошові кошти у розмірі 138 196 грн на розрахунковий рахунок

 НОМЕР_21 ;

10) ТОВ «ЮМН» (код платника - 43805148) грошові кошти у розмірі 855 357 грн на розрахунковий рахунок НОМЕР_22 ;

11) ТОВ «Епіцентр К» (код платника - 32490244) грошові кошти у розмірі 552 787 грн на розрахунковий рахунок НОМЕР_23 ;

12) Фермерському господарству «П`ятигірське» (код платника - 24170468) грошові кошти у розмірі 138 196 грн на розрахунковий рахунок НОМЕР_24 .

На підтвердження вказаних обставин, захисник долучив до клопотання копії матеріалів, зокрема: ухвалу слідчого судді ВАКС від 05.09.2024 року (справа № 991/8108/24); ухвалу слідчого судді ВАКС від 23.09.2024 року (справа № 991/9027/24); лист приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_21 за № 123/02-14 від 28.10.2024 року; ухвалу слідчого судді ВАКС від 27.11.2024 року (справа № 991/12697/24); довідок за реквізитами АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Райффайзен Банк», АТ «Універсал Банк» та АБ «Укргазбанк» з інформацією про розрахункові рахунки заставодавців; квитанцій про оплату та платіжних інструкцій АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Райффайзен Банк», АТ «Універсал Банк», АТ «Креді Агріголь Банк», АТ «Сенс Банк» та АТ «Прокредитбанк» з інформацією про внесення заставодавцями на рахунок ВАКС коштів застави за ОСОБА_3 ; щорічних декларацій ОСОБА_3 , як особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023, 2024 та 2025 роки.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_3 клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_4 не заперечували проти задоволення клопотання.

Прокурор САП ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання та зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні. Зазначив, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді застави з відповідним розміром є таким, що відповідає обставинам справи, а зменшення цього розміру уможливить потенційну неналежну поведінку підозрюваного. На підтвердження зазначених обставин, надав суду письмові заперечення до яких долучив копії таких матеріалів: ухвалу слідчого судді ВАКС від 31.08.2023 року (справа № 991/7487/23); ухвалу АП ВАКС від 06.10.2023 року (справа № 991/7487/23); окрему думку АП ВАКС від 06.10.2023 року; ухвалу слідчого судді ВАКС від 29.11.2024 року (справа № 991/13271/24); відомості про перетин кордону ОСОБА_3 ; протокол огляду від 14.08.2023 року з додатком (листування ОСОБА_22 та ОСОБА_3 ); протокол допиту свідка ОСОБА_23 від 27.12.2022 року.

Суд дослідив матеріали клопотання захисника ОСОБА_6 , письмові заперечення прокурора САП та надані ним документи, матеріали кримінального провадження, які є необхідними для розгляду та вирішення клопотання, заслухав думки учасників судового провадження, за наслідком чого дійшов висновку про часткове задоволення клопотання захисника з огляду на таке.

Мотиви, з яких суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].

Суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом».

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження в тому числі є запобіжні заходи».

Відповідно до вимог ч. ч. 1 та 4 ст. 132 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом».

Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України: «Запобіжними заходами є: особисте зобов`язання (1); особиста порука (2); застава (3); домашній арешт (4); тримання під вартою (5). Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України: «Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України».

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України: «Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України».

Відповідно до вимог п. п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України: «Суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (1); тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується (2); вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого (3); міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців (4); наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання (5); репутацію підозрюваного, обвинуваченого (6); майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (7); наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого (8); дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше (9); наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення (10); розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини (11); ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (12)».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 КПК України: «Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу».

Відповідно до вимог п. 3 та абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України: «Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно».

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України: «Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього».

Відповідно до вимог п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України: «Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні».

Відповідно до вимог ч. ч. 1 та 4 ст. 201 КПК України: «Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. 

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України: «Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу».

З змісту наведених норм кримінального процесуального права видно, що:

- суддя Вищого антикорупційного суду здійснює судовий розгляд у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності цього суду, з питань що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України;

- запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження та застосовуються з метою досягнення його дієвості цього провадження; 

- кримінальне процесуальне законодавство містить вичерпний перелік запобіжних заходів, а саме: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою; 

- обвинувачений та/або його захисник має право на звернення до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу, у тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України, або про зміну способу їх виконання.

Дослідивши клопотання про зміну запобіжного заходу суд прийшов до висновку, що захисником порушується питання не про зміну запобіжного заходу, а лише про зміну його обсягу (зменшення суми застави).

Зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів, видно, що ухвалою слідчого судді ВАКС від 05 вересня 2024 року (справа № 991/8108/24) обвинуваченому ОСОБА_3 змінено запобіжний захід шляхом зменшення раніше визначеного розміру застави до 1000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 028 000 гривень, який на думку слідчого судді достатній для забезпечення виконання покладених на нього обов`язків передбачених КПК України. 

Судом було встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яке відноситься до тяжкого злочину, відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 КК України.

Кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового провадження, метою якого, відповідно до глави 27 КПК України, є вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду, метою якого, в свою чергу, є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри у розумінні п. 175 рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» та інших рішень Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» і «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

За таких обставин, вирішуючи питання застосування запобіжного заходу, суд, з огляду на вимоги ст. 194 КПК України, має встановити наявність існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Суд звертає увагу на те, що після спливу строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді, прокурори САП не зверталися до слідчого судді чи суду з клопотанням про покладення на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. На думку суду, така процесуальна поведінка сторони обвинувачення підтверджує істотне зниження ймовірності вчинення обвинуваченим дій, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, ризики, які були встановлені під час застосування запобіжного заходу, з плином часу (досудового розслідування та судового провадження) істотно зменшилися та на даний час мають лише припустимий характер, а їх настання є значно менш імовірним, ніж на момент обрання запобіжного заходу, що узгоджується з п. 60 рішення ЄСПЛ у справі «Єлоєв проти України».

Суд також акцентує увагу на тому, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, будь-який запобіжний захід застосовується виключно з метою забезпечення виконання підозрюваним/обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам вчиняти дії перелічені у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не є покаранням за вчинене кримінальне правопорушення у розумінні норм кримінального закону і не може застосовуватися у якості такого. 

З огляду на викладене, суддя вважає, що застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави може належним чином забезпечувати виконання покладених на нього нормами кримінального процесуального закону процесуальних обов`язків, а тому вважає, що підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів ніж застава, немає.

Водночас, суд вважає за можливе вирішити питання можливості зменшення розміру застави застосованої до обвинуваченого ОСОБА_3 до меж, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні ЄСПЛ (справа Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року) зазначено, що гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції (звільнення особи обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання) покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховувано наявність грошових засобів у обвинуваченого. Тобто, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне. На думку суду, з урахуванням майнового стану та особи обвинуваченого, вказаний розмір застави буде порушувати принцип пропорційності, та буде явно непомірним для нього.

Суд зазначає, що відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначення застави у розмірі, який перевищує встановлені законом межі, допускається лише у виключних випадках, за умови встановлення судом того, що застава у межах, передбачених законом, не здатна забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Разом із тим, під час розгляду клопотання прокурором не наведено належних та достатніх доводів на підтвердження існування саме таких виключних обставин. Зокрема, стороною обвинувачення не доведено, що обвинувачений ОСОБА_3 , порушував покладені на нього процесуальні обов`язки або вчиняв дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню, які б свідчили про очевидну недостатність застави у межах, визначених ч. 5 ст. 182 КПК України, а тому суд дійшов висновку, що у даному випадку відсутні виключні обставини, передбачені ч. 5 ст. 182 КПК України, які б давали підстави для визначення обвинуваченому застави у розмірі, що перевищує встановлені законом межі.

Крім того, під час вирішення цього клопотання судом було враховано тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків; наявність постійного місця роботи; майновий стан обвинуваченого; відсутність судимостей; наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується ОСОБА_3 , а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

За таких обставин, суд не приймає наведені прокурором доводи, а також вважає, що надані на їх підтвердження матеріали не свідчать про наявність достатніх правових підстав для продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави у заявленому прокурором розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 

З огляду на викладене, суд вважає за можливе зменшити розмір застави застосованої до обвинуваченого ОСОБА_3 , у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на переконання судді, цілком здатний забезпечити належну процесуальну поведінку останнього та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків. Враховуючи, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на теперішній час становить 3 328 гривень, то розмір застави у грошовому вимірі становитиме 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, а частина застави у розмірі 2 761 760 (два мільйони сімсот шістдесят одна тисяча сімсот шістдесят) гривень, що не була звернена в дохід держави, підлягає поверненню заставодавцям у пропорційних частинах, які були внесені ними як застава за обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52022000000000097 від 11 травня 2022 року.

Разом з тим, не підлягає задоволенню клопотання захисника у частині повернути застави спадкоємцям заставодавця ОСОБА_9 - ОСОБА_18 у сумі 69 098 грн та ОСОБА_20 у сумі 69 098 грн, які були внесені ОСОБА_9 як застава за обвинуваченого ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні, оскільки на підтвердження прийняття спадщини ОСОБА_9 , його спадкоємцями дружиною померлого ОСОБА_18 та сином ОСОБА_19 захисник надав суду копію листа приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_21 за № 123/02-14 від 28.10.2024 року, який суд не може сприйняти як належний доказ оформлення права на спадщину цими особами. Разом з тим, оформлення права на спадщину підтверджується у порядку і спосіб, які визначені нормами ст. ст. 1296 і 1297 ЦК України або/та інформацією зі Спадкового реєстру, що передбачено Положенням про Спадковий реєстр, затверджене наказом Міністерства юстиції України № 1810/5 від 07.07.2011 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні. 

Суд, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження та керуючись положеннями ст. ст. 7, 9, 131, 132, 182, 201, 315, 372, 376 КПК України дійшов висновку про часткове задоволення клопотання захисника ОСОБА_6 

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].

Висновок суду [3-1].

Суд постановив.

1. Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за № 52022000000000097 від 11 травня 2022 року - задовольнити частково.

2. Змінити запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), шляхом зменшення розміру застави встановленого ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 вересня 2024 року (справа № 991/8108/24, провадження 

1-кс/991/8146/24) у розмірі 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень на 2 761 760 (два мільйони сімсот шістдесят одна тисяча сімсот шістдесят) гривень, остаточно встановивши розмір застави у кількості 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, грошовий еквівалент якої становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

3. Повернути наступним фізичним та юридичним особам (заставодавцям) грошові кошти, внесені ними як частини застави за обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52022000000000097 від 11 травня 2022 року, а саме:

3.1) ОСОБА_8 (код платника: НОМЕР_1 ) грошові кошти у розмірі 16 583 гривень;

3.2) ОСОБА_10 (код платника: НОМЕР_8 ) грошові кошти у розмірі 5 527 гривень;

3.3) ОСОБА_11 (код платника: НОМЕР_10 ) грошові кошти у розмірі 5 527 гривень;

3.4) ОСОБА_12 (код платника: НОМЕР_12 ) грошові кошти у розмірі 55 278 гривень;

3.5) ОСОБА_13 (код платника: НОМЕР_14 ) грошові кошти у розмірі 304 033 гривень; 

3.6) ОСОБА_14 (код платника: НОМЕР_16 ) грошові кошти у розмірі 414 590 гривень;

3.7) ОСОБА_15 (код платника: НОМЕР_18 ) грошові кошти у розмірі 138 196 гривень;

3.8) ОСОБА_16 (код платника: НОМЕР_20 ) грошові кошти у розмірі 138 196 гривень;

3.9) ТОВ «ЮМН» (код платника: 43805148) грошові кошти у розмірі 855 357 гривень;

3.10) ТОВ «Епіцентр К» (код платника: 32490244) грошові кошти у розмірі 552 787 гривень;

3.11) Фермерському господарству «П`ятигірське» (код платника: 24170468) грошові кошти у розмірі 138 196 гривень.

4. У решті клопотання - відмовити.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3-2].

Ухвала оскарженню не підлягає. 

Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене вимогами ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали складений та оголошений 22 червня 2026 року.

Суддя           ОСОБА_1