УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

22 червня 2026 року

м. Київ

справа № 991/3227/24

провадження № 51-1303ск25

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28 травня 2026 року,

встановила:

Ухвалою судді Вищого антикорупційного суду від 23 квітня 2026 року частково задоволено подання представника Дергачівського відділу Державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області та надано дозвіл на примусовий вхід до житла з метою проведення виконавчих дій на виконання рішення суду про конфіскацію майна боржника ОСОБА_6 (за адресами відповідно до переліку, зазначеного в ухвалі). 

Адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу на вказане судове рішення.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28 травня 2026 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що оскаржувана ухвала не стосується прав, свобод, інтересів та обов`язків ОСОБА_5 як особи, яка не брала участь у справі.

На адресу Верховного Суду від захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 надійшла касаційна скарга, в якій порушено питання про перегляд попередніх ухвал у касаційному порядку.

Перевіривши доводи касаційної скарги та копії судових рішень, розміщених у Єдиному державному реєстрі судових рішень, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України касаційне оскарження судового рішення забезпечується у визначених законом випадках.

Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, зазначено в частинах 1, 2 ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК). Це стосується вироків та ухвал про застосування або відмову в застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, судових рішень апеляційного суду, постановлених щодо зазначених судових рішень місцевого суду, а також ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвал апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім у випадках, передбачених КПК.

З матеріалів провадження вбачається, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23 квітня 2026 року було надано дозвіл на примусовий вхід до житла з метою проведення виконавчих дій на виконання рішення суду про конфіскацію майна боржника ОСОБА_6 за адресами відповідно до переліку, зазначеного в ухвалі.

Вироком Вищого антикорупційного суду від 14 листопада 2024 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України, та призначено йому покарання, зокрема з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна.

Суд ухвалив конфіскувати, зокрема, нежитлову будівлю, квартири, земельну ділянку та житловий будинок, розташовані у м. Харкові та Харківській області, майнові права на які належать ОСОБА_7 .

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 жовтня 2025 року вищевказаний вирок залишено без змін.

Наразі у касаційному провадженні перебувають касаційні скарги на вищевказані судові рішення стосовно ОСОБА_6 , за якими відкрито касаційне провадження та призначено їх до судового розгляду в суді касаційної інстанції. 

Отже, оскаржуване рішення стосується питання примусового доступу державного виконавця до приміщень для проведення виконавчих дій, пов`язаних з виконанням вироку стосовно ОСОБА_6 .

Питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за правилами розділу VIII КПК «Виконання судових рішень» і порядок їх вирішення врегульовано ст. 539 цього Кодексу, згідно з якою за наслідками розгляду відповідного клопотання (подання) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, установлених законом, суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку. Разом із тим, кримінальний процесуальний закон не передбачає касаційного порядку оскарження вказаних судових рішень.

Оскаржуване захисником ОСОБА_4 судове рішення постановлене відповідно до ст. 537 та ст. 539 КПК, тобто на стадії виконання вироку, у зв`язку з чим касаційне оскарження такого рішення кримінальним процесуальним законом не передбачене

Така позиція узгоджується з правовим висновком, що міститься у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 березня 2019 року (№ 756/9514/15-к).

Згідно з вимогами КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження в разі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28 травня 2026 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_8 ОСОБА_2 ОСОБА_3