Справа № 991/372/26

Провадження 1-кп/991/4/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

18 червня 2026 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених в залі суду ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинувачених в режимі відеоконференції 

з власних технічних засобів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , 

обвинуваченого в режимі відеоконференції

з ДУ "Хмельницький слідчий ізолятор" ОСОБА_13 ,

захисників - адвокатів в залі суду ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,

ОСОБА_19 , ОСОБА_20 

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні залу суду в місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Росохи Самбірського р-ну Львівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_21 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Сніжинськ, російської федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 . Останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Боромля Тростянецького р-ну Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_22 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Львів, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с. Липча Хустського р-ну Закарпатської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_5 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця с. Пустовійтівка Роменського р-ну, Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м. Львів, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_8 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця м. Астрахань російської федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_9 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Острівка Очаківського р-ну Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_10 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_11 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженця м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_12 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_11 ,  ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженця м. Дубно Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_13 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_11 , уродженця с. Великий Житин Рівненського р-ну Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_14 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_15 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_25 ,  ІНФОРМАЦІЯ_12 , уродженця с. Путивль Путивльського р-ну Сумської області, громадянина України, зареєстрованого за останньою відомою в Україні адресою: АДРЕСА_16 , останнє відоме місце проживання за кордоном: АДРЕСА_17 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває вищезначений обвинувальний акт. Наразі триває підготовче провадження, яке неодноразово відкладалось за клопотаннями сторони захисту.

17 червня 2026 року засобами електронного зв`язку до суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження на два місяці строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року, а саме: прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 в цьому кримінальному провадженні, зі свідками: ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , іншими обвинуваченими: ОСОБА_11 , ОСОБА_24 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_25 , ОСОБА_21 , ОСОБА_8 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_7 , а також особами, які зазначені в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначила, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 квітня 2024 року до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7 570 000 грн. Із застосуванням запобіжного заходу на підозрюваного ОСОБА_6 покладено процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

В подальшому строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 , неодноразово продовжувався ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду. Останній раз ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23 квітня 2026 року термін дії обов`язків продовжено до 23 червня 2026 року, включно.

Відтак на теперішній час існує необхідність продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 процесуальних обов`язків з урахуванням існування наявних ризиків, які дають підстави вважати можливим переховування останнього від суду, здійснення ним незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні

Ризик переховування від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 пред`явлено обвинувачення у пособництві у вчиненні особливо тяжких корупційних злочинів, що передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Загроза бути підданим такому покаранню сама по собі є підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватися від суду. Усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення інкримінованих злочинів, ОСОБА_6 може планувати втечу за кордон або на тимчасово окуповану територію України, або переховуватися на території України з метою уникнення кримінальної відповідальності. Зважаючи на наявність у ОСОБА_6 паспорту громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 01 грудня 2016 року та трьох неповнолітніх дітей, на останнього не поширюються обмеження виїзду за кордон під час воєнного стану. У період дії воєнного стану ОСОБА_6 4 рази покидав межі України. Обвинувачений та члени його родини мають значні матеріальні активи, а тому ОСОБА_6 , на переконання сторони обвинувачення, має можливість тривалий час переховуватися як за кордоном так і на території України. Зокрема, ОСОБА_6 у період з 2018-2023 років отримав офіційний дохід 383 294 грн. Його дружина ОСОБА_29 за аналогічний період отримала 5 563 024 грн. доходу, а також 313 530 грн. доходу від підприємницької діяльності. Відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_6 на праві приватної власності належить: земельна ділянка площею 0,063 га, кадастровий номер 7422082700:34:113:0020; земельна ділянка площею 2,6378 га, кадастровий номер 7422086600:37:058:0166; земельна ділянка площею 0,2144 га, кадастровий номер 7422086600:37:065:0166; земельна ділянка площею 1,0 га, кадастровий номер 4825182600:02:000:0089; земельна ділянка площею 0,12 га, кадастровий номер 3222484200:03:003:0194; 1/4 квартири АДРЕСА_18 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 31723342); автомобіль TOYOTA CAMRY, номерний знак НОМЕР_2 , рік випуску 2014; автомобіль LEXUS LX 450D УНІВЕРСАЛ-В, номерний знак НОМЕР_3 , рік випуску 2019; автомобіль MERCEDES-BENZ E 320, номерний знак НОМЕР_4 , рік випуску 2007. Відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_29 належить: квартира АДРЕСА_19 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2042283432224); житловий будинок загальною площею 131,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_20 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1791394032224); земельна ділянка площею 0,08 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:5197; домоволодіння загальною площею 267, 2 кв. 2 за адресою: АДРЕСА_11 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 619354); автомобіль BMW X6, номерний знак НОМЕР_5 , рік випуску 2010; автомобіль TOYOTA RAV4, номерний знак НОМЕР_6 , рік випуску 2011. Тобто зазначене вище майно, зареєстроване за ОСОБА_29 , набуто під час шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_29 , та, з огляду на положення Сімейного кодексу і Цивільного кодексу України, фактично є спільною сумісною власністю ОСОБА_6 та ОСОБА_29 . Крім того, прокурор вказує, що відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_29 є засновником (учасником) наступних товариств: ТОВ «ІНСТИТУТ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ» (код ЄДРПОУ 36362879), ФГ «ПК АГРОДАР» (код ЄДРПОУ 39184205), ВКЗ «СИНЕРГІЯ» (код ЄДРПОУ 42821567). Так, відповідно до реєстраційних даних, розмір внеску ОСОБА_29 до статутного фонду ТОВ «ІНСТИТУТ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ» (код ЄДРПОУ 36362879) становить 30 272 грн, що складає 50% від розміру статутного капіталу підприємства. Розмір внеску ОСОБА_29 до статутного фонду ФГ «ПК «АГРОДАР» (код ЄДРПОУ 39184205) становить 1 927 400 грн, що складає 100% від розміру статутного капіталу підприємства. Розмір внеску ОСОБА_29 до статутного фонду ВКЗ «СИНЕРГІЯ» (код ЄДРПОУ 42821567) становить 30 000 грн, що складає 9,09% від розміру статутного капіталу підприємства. Тобто зазначені вище корпоративні права, зареєстровані за ОСОБА_29 , набуто під час шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_29 та, з огляду на положення Сімейного кодексу і Цивільного кодексу України, фактично є спільною сумісною власністю ОСОБА_6 та ОСОБА_29 . Разом з тим, на праві власності за ФГ «ПК «АГРОДАР» (код ЄДРПОУ 39184205), 100% якого належить ОСОБА_29 , зареєстровано наступне майно: нежитлова будівля загальною площею 15,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_21 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22938022); 222 земельні ділянки площею біля 440 га; будівля за адресою: АДРЕСА_22 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1232874174220); автомобіль RENAULT DUSTER, номерний знак НОМЕР_7 , рік випуску 2017; автомобіль RENAULT DUSTER 1.5 D УНІВЕРСАЛ-В, номерний знак НОМЕР_8 , рік випуску 2018; автомобіль MAN TGX 18.440 СІДЛОВИЙ ТЯГАЧ-Е, номерний знак НОМЕР_9 , рік випуску 2012; автомобіль GRAS GS Н/ПР-САМОСКИД-Е, номерний знак НОМЕР_10 , рік випуску 2009. Наведені вище обставини, на думку сторони обвинувачення, дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від суду обвинуваченого ОСОБА_6 . Крім того, прокурор звертає увагу на те, що ОСОБА_6 був неформальним куратором ГУ ДГК в Сумській області по напрямку Держгеокадастру, а також, що він має напрацьовані ділові зв`язки, у томі числі серед працівників правоохоронних органів, які обвинувачений може використовувати для переховування від суду. Заявлений ризик станом дотепер не змінився, оскільки обставини, які обумовлюють його існування, не перестали існувати. Саме тому є необхідним і виправданим продовження строку дії раніше покладених на ОСОБА_6 обов`язків здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Ризик незаконного впливу ОСОБА_6 на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) прокурор обґрунтовує тим, що останній у період вчинення злочину фактично виконував роль неформального куратора ГУ ДГК в Сумській області по напрямку Держгеокадастру, а також мав усталені зв`язки з керівною ланкою центрального апарату Держгеокадастру. З огляду на викладене, набуті ним зв`язки дають йому можливість незаконно впливати на всю вертикаль органів Держгеокадастру та його службових осіб, у тому числі з метою впливу на показання як свідків працівників ГУ ДГК в Сумській області щодо обставин вчинення інкримінованих ОСОБА_6 злочинів. Крім того, ОСОБА_6 може незаконно впливати на власників земельних ділянок, сформованих за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», оскільки має їхні персональні дані та засоби для зв`язку. З огляду на викладене, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Саме тому продовження судом строку дії обов`язку, покладеного на обвинуваченого ОСОБА_6 утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними (наразі обвинуваченими) у даному кримінальному провадженні, зі свідками, а також особами, які вказані у повідомленні про підозру ОСОБА_6 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, є необхідним і виправданим.

З огляду на заявлені ризики, які не зменшилися та продовжують існувати, сторона обвинувачення вбачає необхідність у продовженні дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 , ще на два місяці. У разі, якщо суд не продовжить строк дії цих обов`язків, це унеможливить досягнення мети застосування запобіжного заходу та не дозволить запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Позиції учасників кримінального провадження

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала подане клопотання та зазначила, що з урахуванням наявності ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством, існує необхідність у продовженні строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 , ще на два місяці. На обґрунтування своєї позиції прокурор вказала на існування ризику переховування від суду. На її думку, про наявність такого ризику свідчать наявність у обвинуваченого паспортів громадянина України для виїзду за кордон, значні матеріальні статки, відомості про які наведені у клопотанні та яким уже надавалася оцінка в попередніх судових рішеннях, а також наявність трьох неповнолітніх дітей, що, на переконання прокурора, надає йому можливість безперешкодно залишати територію України навіть в умовах воєнного стану. Крім того, прокурор зазначила про існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні. Зокрема, за її словами, встановлено, що ОСОБА_6 підтримував контакти та може продовжувати контактувати з посадовими особами органів Держгеокадастру, а також з іншими особами, яким відомі обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення. На думку прокурора, це створює можливість впливу на таких осіб з метою схилення їх до надання неправдивих показань або зміни показань, наданих раніше. З огляду на викладене прокурор просила продовжити строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків на два місяці в обсязі, визначеному у поданому клопотанні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_17 у судовому засіданні заперечив проти задоволення поданого клопотання в повному обсязі. Щодо ризику переховування від суду захисник зазначив, що прокурор обґрунтовує його наявністю у обвинуваченого ОСОБА_6 паспорта громадянина України для виїзду за кордон та фактами його виїздів за межі України. Водночас адвокат наголосив, що ОСОБА_6 , будучи обізнаним про наявність кримінального провадження, дійсно виїжджав за кордон, однак щоразу повертався в Україну та не вчиняв жодних дій, спрямованих на ухилення від слідства чи суду. Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 здав свій паспорт для виїзду за кордон на зберігання. На думку захисника, прокурором не наведено жодних конкретних обставин чи фактів, які б свідчили про намір ОСОБА_6 переховуватися від суду. Натомість доводи сторони обвинувачення зводяться до посилання на наявність у обвинуваченого майна та дітей, що саме по собі не може підтверджувати існування відповідного ризику. Стосовно ризику незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження захисник зазначив, що кримінальне провадження триває вже тривалий час, однак у клопотанні прокурора не наведено жодного конкретного свідка чи іншої особи, на яких ОСОБА_6 намагався б впливати. Також відсутні будь-які дані про спроби обвинуваченого ОСОБА_6 змінити показання свідків або іншим чином вплинути на хід кримінального провадження як під час досудового розслідування, так і на стадії судового розгляду. Захисник наголосив, що протягом усього часу ОСОБА_6 демонструє належну процесуальну поведінку та сумлінно виконує покладені на нього процесуальні обов`язки. У зв`язку з цим він вважає, що ризики, на які посилається сторона обвинувачення, не знайшли свого підтвердження ні під час досудового розслідування, ні в ході судового розгляду справи. З огляду на викладене захисник просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав свого захисника.

Суд, вирішуючи подані сторонами клопотання, встановив такі факти та обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 квітня 2024 року (справа № 991/3541/24, провадження 1-кс/991/3577/24) до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7 570 000 грн. з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України (том 9, а.с. 112-123).

Колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07 травня 2024 року (справа № 991/3541/24, провадження 11-сс/991/340/24) вищевказану ухвалу слідчого судді залишено без зміни (том 9, а.с. 124-128).

В подальшому ухвалами Вищого антикорупційного суду від 14 серпня 2024 року, 08 жовтня 2024 року, 06 грудня 2024 року, 03 лютого 2025 року, 01 квітня 2025 року, 29 травня 2025 року, 25 липня 2025 року, 23 вересня 2025 року, 20 листопада 2025 року, 13 січня 2026 року, 27 лютого 2026 року та 23 квітня 2026 року продовжувалися строки дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 , які діють до 23.06.2026.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2026 року запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_6 , на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 26 квітня 2024 року у справі № 991/3541/24 (провадження № 1-кс/991/577/24) у розмірі 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7 570 000 грн. змінено на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 656 000 грн.

Отже наразі щодо обвинуваченого ОСОБА_6 діє запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 656 000 грн. із покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України про продовження яких наразі клопоче прокурор.

Оцінка судом доводів прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 .

Розділ II КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Частинами 1, 2, 3 ст. 331 КПК України встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Оцінюючи доводи прокурора, зазначені у поданому клопотанні, суд керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням особливостей, визначених ч. 7 ст. 194 КПК України, відповідно до яких обов`язки, передбачені частинами 5 та 6 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Враховуючи положення ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та встановити, чи існують обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують покладення на особу певних обов`язків.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати ризики, що визначені у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ризик переховуватися від суду та ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, для констатації існування ризику має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду.

За версією обвинувачення ОСОБА_6 обвинувачується у пособництві у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 3 ст.15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, які відповідно до класифікації злочинів за ступенем тяжкості, закріпленої у ст. 12 КК України, належать до особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Також суд враховує, що з огляду на положення ст. 45 КК України цей злочин належить до категорії корупційних, що, як правило, виключає можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, звільнення від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України, а також призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України.

Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для обвинуваченого ОСОБА_6 бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна.

Саме по собі обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину не є беззаперечним свідченням того, що в обвинуваченого існує бажання переховуватись від суду, а тому така обставина має значення лише у випадку встановлення інших релевантних факторів.

Суд враховує, що Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України продовжено, та він діє дотепер.

Водночас, обвинувачений ОСОБА_6 є батьком трьох неповнолітніх дітей і відповідно до чинного законодавства на нього не поширюються обмеження щодо перетину державного кордону, встановлені для чоловіків призовного віку під час воєнного стану, а тому Суд не виключає можливість здійснення обвинуваченим ОСОБА_6 перетину державного кордону навіть в умовах воєнного стану, у тому числі поза встановленими пунктами пропуску та через неконтрольовані ділянки державного кордону. Зокрема, Суд бере до уваги наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 паспорту громадянина України для виїзду за кордон: НОМЕР_1 від 01 грудня 2016 року, а також характер і тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, які можуть спонукати його до уникнення правосуддя.

Більше того, ризик переховування від суду не обмежується можливістю ухилення обвинуваченого ОСОБА_6 у спосіб виїзду за межі України, а охоплює також імовірність його переховування на території держави, з огляду на достатній його матеріальний стан. У зв`язку з цим, сам по собі факт передання ним на зберігання документа, що дає право на виїзд за кордон, не усуває зазначеного ризику. Водночас у разі не продовження дії покладених на нього мінімальних процесуальних обов`язків, отримання у розпорядження ОСОБА_6 паспорта створить реальну можливість залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Відтак, незважаючи на наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 міцних соціальних зв`язків, зокрема, постійного місця проживання, сім`ї, професійної діяльності та інших обставин, що характеризують його як особу, інтегровану в суспільне середовище, самі по собі такі зв`язки не виключають існування ризику переховування від суду.

З огляду на наявність у нього реальної можливості безперешкодного виїзду за межі України, а також з урахуванням характеру та тяжкості інкримінованого правопорушення і потенційних наслідків у разі визнання винуватим, сукупність наведених обставин свідчить про існування реального, а не гіпотетичного ризику ухилення від суду. Наявність соціальних зв`язків у цьому випадку не є достатнім стримуючим фактором та не нівелює зазначений ризик.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 та його сім`я володіють значними активами, останній має напрацьовані ділові зв`язки, у тому числі серед працівників правоохоронних органів. Вказані обставини у поєднанні з тяжкістю інкримінованих кримінальних правопорушень, за які законом передбачено суворе покарання, об`єктивно підвищують ризик його ухилення від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Ураховуючи, що кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинуваченого, визначення можливих негативних для обвинуваченого наслідків у вигляді можливого ув`язнення у майбутньому, робить цей ризик достатньо високим. На даний час захисту відкрито матеріали досудового розслідування, які сторона обвинувачення має намір використовувати як докази, а відтак обвинувачений має можливість оцінити вагомість вказаних доказів та надати перевагу незаконним діям з метою уникнення відповідальності, зокрема і переховуванню від суду.

Зазначені обставини, на думку Суду, дають підстави вважати обґрунтованою позицію прокурора про те, що тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 наведені вище особливості закону про кримінальну відповідальність, у сукупності з усіма іншими обставинами, що враховуються при обранні запобіжного заходу, підтверджує існування ризику переховування останнього від суду на високому рівні, незважаючи на міцні соціальні зв`язки в Україні.

Доводи сторони захисту щодо відсутності ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду не спростовують наявності такого ризику в розумінні положень кримінального процесуального законодавства.

Сам по собі факт повернення обвинуваченого на територію України після попередніх виїздів за кордон не свідчить про відсутність ризику його подальшого ухилення від правосуддя. Навпаки, зазначена обставина підтверджує наявність у ОСОБА_6 реальної можливості залишати територію України та перебувати за її межами. При цьому суд враховує, що на даному етапі кримінального провадження обвинувачений повною мірою усвідомлює характер і тяжкість пред`явленого йому обвинувачення, обсяг наявних доказів сторони обвинувачення, а також можливі правові наслідки у разі ухвалення обвинувального вироку, що об`єктивно може посилювати мотивацію до уникнення кримінальної відповідальності.

Не заслуговують на увагу і посилання сторони захисту на те, що обвинувачений здав паспорт громадянина України для виїзду за кордон на зберігання. Така обставина сама по собі не може розцінюватися як безумовне свідчення відсутності ризику переховування, оскільки не виключає можливості незаконного перетину державного кордону або використання інших способів залишення території України з метою уникнення участі у судовому розгляді.

Характер та тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, суворість можливого покарання у разі визнання винуватим, а також наявність у ОСОБА_6 досвіду та об`єктивних можливостей для виїзду за межі України у своїй сукупності дають підстави вважати, що ризик його переховування від суду залишається актуальним, реальним та обґрунтованим.

Доводи сторони захисту про те, що прокурором не наведено конкретних обставин чи фактів, які б свідчили про намір ОСОБА_6 переховуватися від суду, не заслуговують на увагу.

Ризик переховування особи від суду не потребує доведення факту вже вчинених дій, спрямованих на ухилення від правосуддя, або наявності прямого наміру на таке ухилення. За своєю правовою природою ризик є прогнозованою ймовірністю певної процесуальної поведінки особи в майбутньому, а тому встановлюється на підставі оцінки сукупності обставин кримінального провадження, даних про особу обвинуваченого та інших факторів, які можуть впливати на його поведінку.

При цьому сторона обвинувачення обґрунтовує наявність ризику не лише фактом наявності у ОСОБА_6 майна та дітей, а й сукупністю інших обставин, зокрема тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, суворістю можливого покарання у разі визнання винуватим, обізнаністю обвинуваченого про хід та перспективи судового розгляду, а також наявністю у нього реальної можливості виїзду за межі України.

Наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 майна, фінансових ресурсів, сімейних та інших соціальних зв`язків сама по собі дійсно не є самостійною підставою для висновку про існування ризику переховування. Водночас такі обставини підлягають оцінці у сукупності з іншими даними та можуть свідчити про наявність у особи організаційних, матеріальних та інших можливостей для зміни місця проживання, перебування поза межами місця здійснення судового провадження або уникнення контролю з боку суду.

Ризик незаконного впливу ОСОБА_6 на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Оцінюючи можливість впливу на свідків/інших обвинувачених суд виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками/обвинуваченими у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків чи інших обвинувачених існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків/інших обвинувачених та дослідження їх судом.

Разом із цим, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків та інших обвинувачених, обвинувачений ОСОБА_6 знає як їх персональні дані, так і зміст наданих ними показань на стадії досудового розслідування.

Отже, вказане дає підстави обґрунтовано припускати ймовірність незаконного впливу зі сторони ОСОБА_6 на свідків та інших обвинувачених з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Суд зазначає, що органом досудового розслідування встановлено, що обвинувачений у відповідний період мав значний вплив у структурі Держгеокадастру, зокрема фактично координував діяльність ГУ ДГК у Сумській області та підтримував робочі зв`язки з керівництвом центрального апарату.

З огляду на це, Суд вважає переконливими доводи сторони обвинувачення про те, що такі зв`язки та авторитет можуть бути використані для впливу на службових осіб органу, зокрема на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Крім того, Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_6 потенційно має можливість незаконно впливати на власників земельних ділянок, сформованих за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія». Цей ризик обумовлений тим, що співучасники вчинення злочинів мають у своєму розпорядженні персональні дані власників та засоби для контакту з ними, що створює реальну загрозу тиску на цих осіб з метою приховування правдивих обставин справи або сприяння уникненню відповідальності.

Доводи сторони захисту про відсутність ризику незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження є необґрунтованими та не спростовують існування такого ризику. Відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, для встановлення ризику незаконного впливу не вимагається наявності вже вчинених спроб впливу на свідків чи інших учасників провадження. Достатнім є встановлення обґрунтованої ймовірності того, що обвинувачений, перебуваючи без належних процесуальних обмежень, може використати наявні можливості для впливу на осіб, показання яких мають істотне значення для кримінального провадження.

Сам факт того, що під час досудового розслідування або судового розгляду не було зафіксовано конкретних випадків незаконного впливу, не свідчить про відсутність відповідного ризику в майбутньому. Оцінка ризиків здійснюється не лише на підставі вже вчинених дій, а й з урахуванням характеру пред`явленого обвинувачення, обсягу доказової бази, кола свідків та інших учасників кримінального провадження, з якими обвинувачений ОСОБА_6 об`єктивно може підтримувати зв`язки або мати можливість контактувати.

Крім того, належна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_6 сама по собі не є безумовною підставою для висновку про відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Така поведінка враховується судом у сукупності з іншими обставинами, однак не виключає можливості вчинення дій, спрямованих на вплив на свідків чи інших учасників провадження у разі послаблення або скасування процесуальних обмежень.

Оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, суд доходить висновку, що ризик незаконного впливу ОСОБА_6 на свідків та інших учасників кримінального провадження є не абстрактним, а реальним та обґрунтованим.

При цьому суд переконався, що перелік осіб, щодо яких прокурор просить встановити обмеження на спілкування, є вичерпним та обмежується їх даними, зазначеними в обвинувальному акті, а тому вказаний у клопотанні обов`язок стосується визначеного кола осіб та є застосовним у розумінні п. 4) ч. 5 ст. 194 КПК України. Покладення вказаного обов`язку зможе запобігти прямому чи опосередкованому впливу на вказаних осіб, з метою схиляння останніх до надання неправдивих показань, у разі їх виклику для допиту в якості свідків тощо.

Враховуючи вищевикладене, Суд вбачає необхідність у продовженні строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року, а саме: прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 в цьому кримінальному провадженні: зі свідками: ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , іншими обвинуваченими: ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_25 , ОСОБА_21 , ОСОБА_8 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_7 , ОСОБА_22 , а також особами, які зазначені в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Оцінюючи співмірність обов`язків, про продовження строку дії яких прокурор заявив клопотання, з встановленими судом ризиками: переховування від суду, впливу на свідків та інших обвинувачених в цьому кримінальному провадженні, Суд дійшов висновку, що покладення на обвинуваченого ОСОБА_6 наведених вище обов`язків становитиме мінімальне втручання у його права, а тому є співмірним меті застосування запобіжних заходів та здатне запобігти вказаним ризикам у цьому кримінальному провадженні.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 194, 201, 314, 315, 372, 376 КПК України, Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року - задовольнити.

Продовжити на два місяці, тобто до 18 серпня 2026 року, строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме:

- прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 в цьому кримінальному провадженні: зі свідками: ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , іншими обвинуваченими: ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_25 , ОСОБА_21 , ОСОБА_8 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_7 , ОСОБА_22 , а також особами, які зазначені в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 .

Надати обвинуваченому ОСОБА_6 копію ухвали негайно після її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Головуюча суддя ОСОБА_1 

Судді: ОСОБА_2 

ОСОБА_3