Справа № 760/724/17-к

Провадження 1-кп/991/162/19

У Х В А Л А 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м.Київ 

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 , 

прокурора ОСОБА_5 , 

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

потерпілого ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду заяву захисника ОСОБА_11 про відвід колегії суддів

у кримінальному провадженні № 12016100090003550 від 26 березня 2016 року

установив:

У провадженні колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016100090003550 від 26 березня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 382, ч. 4 ст. 368 КК України.

У судовому засіданні 19 червня 2026 року захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_11 заявив відвід колегії суддів, посилаючись на п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України. 

Зазначив, що 11 червня 2026 року під час судового засідання ним заявлено клопотання про неможливість його подальшої участі у цьому судовому засіданні у звязку з необхідністю взяти участь у судовому засіданні у Васильківському районному суді Київської області, де відбувався розгляд клопотання про застосування до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 410 КК України, запобіжного заходу. Разом з тим, незважаючи на відсутність захисника у судовому засіданні з розгляду цієї справи, суд продовжив судове засідання за відсутності захисника. Звернув увагу, що у цьому судовому засіданні здійснювався допит потерпілого ОСОБА_12 . Тому, захисник вважав, що суд, продовжуючи розгляд справи за його відсутності, позбавив його можливості слідкувати за допитом потерпілого, ставити йому запитання та отримувати відповіді. 

Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому підтримав позицію свого захисника, просив задовольнити заяву про відвід колегії суддів. Інші учасники кримінального провадження з боку сторони захисту підтримали заявлений захисником ОСОБА_11 відвід колегії суддів.

Прокурор ОСОБА_5 вважав відвід необґрунтованим, оскільки суд, приймаючи рішення про продовження судового засідання без участі захисника, належним чином його мотивував.

Потерпілий ОСОБА_12 вважав, що відсутні підстави для задоволення відводу.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу, визначений ст. 75 КПК України. Так, серед іншого, п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачає, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні розпочато з початку 10 лютого 2025 року у зв`язку зі зміною складу суду (т. 22 а.с. 93).

Відвід колегії суддів захисником заявлений з огляду на обставини, які виникли у судовому засіданні 11 червня 2026 року, тобто з підстав, які виникли після початку судового розгляду.

За ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. Тобто відвід має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.

У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду (ч. 1 ст. 81 КПК України).

Отже, суд має визначити, чи є наведені захисником факти такими, які можуть викликати обґрунтовані сумніви щодо неупередженості колегії суддів.

Суть доводів заяви захисника ОСОБА_11 про відвід колегії суддів зводиться до незгоди із прийнятим у судовому засіданні 11 червня 2026 року рішенням за результатом розгляду його клопотання про неможливість подальшої участі у судовому засіданні, а також із порядком організації судового провадження.

Так, наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).

Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані.

Так, за матеріалами справи встановлено, що 11 червня 2026 року засобами електронної пошти захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_11 направив до суду клопотання про проведення судового засідання, яке призначено на 11 червня 2026 року о 12 год 00 хв у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, оскільки у захисника відсутня можливість прибути безпосередньо у приміщення Вищого антикорупційного суду (т. 27 а.с. 144-145).

У судовому засіданні головуючим оголошено клопотання захисника, з`ясовано думку учасників судового провадження щодо цього клопотання, та ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати задоволено зазначене клопотання захисника (т. 27 а.с. 158-161).

У подальшому, о 12 год 19 хв захисник ОСОБА_11 усно заявив клопотання про дострокове залишення ним судового засідання, оскільки о 12 год 30 хв він має брати участь як захисник обвинуваченого у судовому засіданні у Васильківському районному суді Київської області. 

Обвинувачений ОСОБА_7 щодо заявленого захисником клопотання поклався на розсуд суду.

За результатами розгляду клопотання колегія суддів, порадившись на місці, постановила ухвалу, якою задовольнити клопотання захисника ОСОБА_11 та дозволити йому достроково залишити засідання, у першу чергу, враховуючи позицію обвинуваченого ОСОБА_7 , який не заперечував стосовно цього і поклався на розсуд суду. У той же час, суд визначив надати можливість стороні захисту ОСОБА_7 поставити питання потерпілому на наступному судовому засіданні. Також суд звернув увагу на кількість учасників судового провадження, а також, що за виділений процесуальний час в межах одного судового засідання суд не встигає закінчити всі необхідні процесуальні дії, тому така можливість буде надана стороні захисту ОСОБА_7 на наступному судовому засіданні. Водночас суд віддає перевагу участі у судових засіданнях обвинувачених, що підтверджується технічним записом судового засідання від 11 червня 2026 року.

Сторона захисту ОСОБА_7 після прийнятого судом рішення жодних заперечень не висловлювала, а захисник ОСОБА_13 о 12 год 38 хв вийшов з відеоконференції, тобто перестав брати участь у судовому засіданні.

Так, головуючий у судовому засіданні керує його ходом, забезпечує, у тому числі, порядок вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судове провадження на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи все, що не має значення для кримінального провадження, а також вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку (ст. 321 КПК України).

Колегія суддів зазначає, що прийняте 11 червня 2026 року судове рішення відповідно до ст. 370, 372 КПК України є мотивованим, судом зазначені обставини та підстави його прийняття.

За таких обставин, організація процесу ведення судового засідання в сукупності з необхідністю прийняття відповідних рішень, не є проявом упередженості, а свідчить про те, що колегія суддів, вчиняє всі можливі дії, з метою ефективного використання процесуального часу та дотримання розумних строків здійснення судового провадження, що є об`єктивно необхідним, враховуючи тривалість судового провадження, склад учасників, складність кримінального провадження та обсяг процесуальних дій, які неможливо закінчити у межах відведеного на судове засідання часу.

Також, слід зазначити, що інститут відводу у кримінальному процесі є механізмом, який забезпечує реалізацію права особи на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом. Цей інститут не є інструментом перегляду судового рішення чи додаткового роз`яснення мотивів його ухвалення. 

Однак, учасник кримінального провадження вправі не погоджуватись із прийнятими процесуальними рішеннями суду та формою ведення судового процесу, проте така позиція не може бути визначальною в оцінці об`єктивності та неупередженості суду під час судового розгляду.

Разом з тим, наведені захисником доводи ґрунтуються виключно на особистому сприйнятті постановленої судом ухвали та організації судового процесу, а тому не можуть бути витлумачені як прояв упередженості суду у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що заява про відвід не містить даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу колегії суддів, передбачених п. 4 ч 1 ст. 75 КПК України, тому у її задоволенні належить відмовити. 

Керуючись ст. 2, 7, 75, 372, 376 КПК України, cуд

постановив:

Відмовити у задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокату ОСОБА_11 про відвід колегії суддів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1 

Судді ОСОБА_2 

ОСОБА_3