Справа № 991/372/26
Провадження 1-кп/991/4/26
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
23 червня 2026 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора в режимі відеконференції
з власних технічних засобів ОСОБА_5 ,
обвинуваченого в режимі відеконференції
з власних технічних засобів ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката в режимі відеконференції
з власних технічних засобів ОСОБА_7
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні зали суду в місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Росохи Самбірського р-ну Львівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Сніжинськ, російської федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 . Останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Боромля Тростянецького р-ну Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Львів, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с. Липча Хустського р-ну Закарпатської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_5
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця с. Пустовійтівка Роменського р-ну, Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м. Львів, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_8 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця м. Астрахань російської федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_9 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України
ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Острівка Очаківського р-ну Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_10 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_11
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України
ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженця м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_12
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України
ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженця м. Дубно Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_13 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України
ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , уродженця с. Великий Житин Рівненського р-ну Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_14 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_15
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України
ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , уродженця с. Путивль Путивльського р-ну Сумської області, громадянина України, зареєстрованого за останньою відомою в Україні адресою: АДРЕСА_16 , останнє відоме місце проживання за кордоном: АДРЕСА_17 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває вищезначений обвинувальний акт. Наразі триває підготовче провадження, яке неодноразово відкладалось за клопотаннями сторони захисту.
17 червня 2026 року засобами електронного зв`язку до суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження на два місяці строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року з іншими обвинуваченими: ОСОБА_17 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_19 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , свідками: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , а також особами, які вказані в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначила, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 травня 2024 року до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням застави у розмірі 6700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 20 287 600 грн. 09 травня 2024 року ОСОБА_6 звільнено з-під варти у зв`язку із внесенням застави у вказаному розмірі та покладено обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України. В подальшому ухвалами слідчих суддів продовжувались строки дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 . Останній раз ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06 травня 2026 року строк дії обов`язків продовжено на два місяці, тобто до 06 липня 2026 року включно.
Відтак на теперішній час існує необхідність продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 процесуальних обов`язків з урахуванням існування наявних ризиків, які дають підстави вважати можливим переховування останнього від суду, здійснення ним незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Ризик переховування від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у пособництві у вчиненні особливо тяжких корупційних злочинів, що передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Загроза бути підданим такому покаранню сама по собі є підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення інкримінованих злочинів, ОСОБА_6 може планувати втечу за кордон, тимчасово окуповану територію України, або переховуватися на території України з метою уникнення кримінальної відповідальності. Зважаючи на бронювання від військової служби, наявність у ОСОБА_6 паспортів громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 09 лютого 2023 року, НОМЕР_2 від 29 вересня 2016 року та значних матеріальних статків, останній має можливість тривалий час переховуватися як за кордоном, так і на території України. У період воєнного стану по даний час ОСОБА_6 19 разів покидав межі України. Крім того, сторона обвинувачення просить врахувати те, що ОСОБА_6 обіймав посаду заступника Міністра аграрної політики та продовольства України, а також його обізнаність у галузі права, напрацьовані ним ділові зв`язки, у тому числі серед працівників правоохоронних органів, які обвинувачений може використати для переховування від суду. Наведені вище обставини, на думку сторони обвинувачення, дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду. Заявлений ризик станом на дотепер не змінився, оскільки обствини, які обумовлюють його існування, не перестали існувати. Саме тому є необхідним і виправданим продовження строку дії, раніше покладених на ОСОБА_6 обов`язків, - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи.
Ризик незаконного впливу ОСОБА_6 на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) прокурор обґрунтовує тим, що частина службових осіб ГУ ДГК в Сумській області, яким відомі обставини кримінального провадження, не знали про існування плану вчинення злочину, направленого на заволодіння землями ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія». З огляду на викладене, зв`язки, напрацьовані ОСОБА_6 на посаді заступника Міністра аграрної політики та продовольства України, можуть бути ним використані з метою незаконного впливу на службових осіб Держгеокадастру, зокрема на свідків - працівників ГУ ДГК в Сумській області щодо обставин вчинення інкримінованих ОСОБА_6 злочинів. Крім того, ОСОБА_6 може незаконно впливати на власників земельних ділянок, сформованих за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», оскільки має їхні персональні дані та засоби зв`язку, а також може впливати на власників земельних ділянок використовуючи їхню залежність від договірних відносин з ТОВ «АФ Довіра 2008» по оренді землі. З огляду на викладене, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Саме тому продовження судом строку дії обов`язку, покладеного на обвинуваченого ОСОБА_6 , утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні, зі свідками, а також особами, які вказані у повідомленні про підозру ОСОБА_6 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, є необхідним і виправданим.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином прокурор обґрунтовує тим, що в ході досудового розслідування за результатами розгляду клопотань сторони обвинувачення слідчим суддею ВАКС 04 жовтня 2023 року постановлено ухвали про дозвіл на проведення обшуку ряду житлових та офісних приміщень (судові справи № 991/8699/23, № 991/8700/23, № 991/8697/23, № 991/8698/23, № 991/8696/23), які пов`язані безпосередньо з ОСОБА_8 та його довіреними особами, у тому числі ОСОБА_6 . В подальшому стороною обвинувачення отримано відомості про витік інформації, що стосується вищевказаних обшуків, які заплановано провести у жовтні 2023 року. Окрім цього, відповідно до інформації детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000585, невстановленими особами з використанням логіну та паролю судді Шевченківського районного суду м. Києва із застосуванням повного доступу здійснено контекстний пошук: 52019000000000585, а також перегляд 100 судових рішень постановлених у цьому кримінальному провадженні. За рахунок цього, невстановлені особи одержали доступ до інформації, що становить таємницю досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. Прокурор вважає встановленим, що ОСОБА_8 та ОСОБА_6 будували плани по встановленню контролю над Національною академією аграрних наук України шляхом призначення підконтрольної особи президентом НААН, для чого планували використати наявний вплив, зокрема, у судовій гілці влади та мережі НААН, яка є одним з найбільших землекористувачів земель сільськогосподарського призначення державної власності в Україні. Враховуючи, що на даний ачс, ДП "ДГ "Іскра" та ДП "ДГ "АФ "Надія" підпорядковуються Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН, ОСОБА_6 може використовувати зв`язки в мережі НААН для створення перешкод для кримінального провадження. Також прокурор вважає встановленим, що ОСОБА_8 та ОСОБА_6 здійснювали систематичний вплив на низку судів з метою забезпечення прийняття ними потрібних співучасникам рішень не на користь державних підприємств, у справах між ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» з однієї сторони та ГУ ДГК в Сумській області з іншої сторони. Наведене свідчить про наявність високого ризику перешкоджання кримінальному провадженню шляхом тиску на судову гілку влади. Крім цього, за час перебування ОСОБА_6 на посаді, у нього склалися тісні зв`язки з представниками низки органів державної влади, представників силового блоку, експертних установ, які обвинувачений може використовувати для перешкоджання кримінальному провадженню з метою уникнення кримінальної відповідальності.
З огляду на заявлені ризики, які не зменшилися та продовжують існувати, сторона обвинувачення вбачає необхідність у продовженні дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 ще на два місяці. У разі, якщо суд не продовжить строк дії цих обов`язків, це унеможливить досягнення мети застосування запобіжного заходу та не дозволить запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
В письмових запереченнях на клопотання прокурора, які надійшли до суду 23.06.2026, обвинувачений ОСОБА_6 вказав, що запобіжний захід та пов`язані з ним процесуальні обов`язки були покладені на нього 09 травня 2024 року. Станом на дату подання цього заперечення з того часу минуло понад два роки і два місяці, протягом яких суд тринадцять разів продовжував дію зазначених обов`язків. За цей період відбулися істотні зміни: змінилася посада та пов`язані повноваження (звільнення з посади заступника Міністра у 2024 році); суттєво зменшилися доходи (більш ніж у п`ять разів); змінилися можливості виїзду за кордон (закордонний паспорт здано, строк його дії обмежений); а також змінилося організаційне середовище (НААН не здійснює управління ДП з 11 серпня 2023 року, Міністерство аграрної політики припинило відповідну діяльність). Водночас протягом понад двох років не встановлено жодних фактів впливу, тиску, перешкоджання слідству чи спроб ухилення від правосуддя. Ухвалою слідчого судді ВАКС від 09 травня 2024 року визначено заставу в розмірі 20 287 600 грн., оскільки обвинувачений не мав і не має власних коштів у такому розмірі, застава була внесена третьою особою відповідно до ст. 182 КПК України. Ця обставина спростовує твердження сторони обвинувачення про наявність у обвинуваченого значних матеріальних статків. Водночас внесення третьою особою значної суми застави створює потужний запобіжний ефект, адже у разі невиконання покладених на нього обов`язків зазначені кошти підлягають зверненню в дохід держави. На переконання обвинуваченого, за понад два роки дії застави стороною обвинувачення не встановлено жодного факту, який би свідчив про намір ухилитися від виконання процесуальних обов`язків чи нівелювати її запобіжну функцію. Обвинувачений вказав, що службовий паспорт, виданий йому у зв`язку з перебуванням на посаді заступника Міністра аграрної політики та продовольства України, було повернуто до МЗС України 29 квітня 2024 року (лист Мінагрополітики № 21-1810-О-29 від 29 квітня 2024 року). Паспорт не перебуває у його володінні та, після припинення ним державної служби у 2024 році, втратив своє призначення і чинність. Закордонний паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 29 вересня 2016 року з 09 травня 2024 року перебуває на зберіганні в Центральному міжрегіональному управлінні ДМС у м. Києві та Київській області. Строк дії паспорта фактично унеможливлює виїзд за кордон. Єдиний чинний паспорт діє до 29 вересня 2026 року, тобто його залишковий строк становить близько трьох місяців. За правилами більшості європейських держав для в`їзду необхідно, щоб паспорт залишався чинним щонайменше протягом 3-6 місяців після дати поїздки. Отже, навіть у разі повернення паспорта він фактично позбавлений можливості законно виїхати до сусідніх з Україною держав. Прокурор у клопотанні стверджує, що обвинувачений має «значні матеріальні статки», які дозволяють йому тривалий час переховуватися в Україні або за кордоном. Однак це твердження спростовується довідками ДПС з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків станом на 17 червня 2026 року. Обвинувачений вказує, що після звільнення з посади заступника Міністра аграрної політики та продовольства України у 2024 році його доходи суттєво скоротилися. Ні попередній, ні тим більше нинішній рівень доходів об`єктивно не дає можливості тривалий час переховуватися ані за кордоном, ані на території України. Обвинувачений вказав, що ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» були передані до сфери управління Фонду державного майна України ще 11 серпня 2023 року, тобто до застосування щодо нього запобіжного заходу. Крім того, з вересня 2024 року він не обіймає посаду заступника Міністра та не займає жодних посад в органах державної влади. Відтак будь-які професійні контакти, на які абстрактно посилається прокурор, навіть теоретично втратили реальну спроможність впливу. Щодо ризику переховуваня від суду обвинувачений вказав, що в клопотанні прокурора відсутні будь-які фактичні дані, які б свідчили про його намір або підготовку до переховування. Натомість протягом понад двох років дії запобіжного заходу він бездоганно виконує всі покладені обов`язки, своєчасно з`являється до суду та не допустив жодного порушення. Особливо показовою є його поведінка у квітні 2024 року. Перебуваючи у службовому відрядженні в Королівстві Бельгія та знаючи про повідомлення про підозру іншим особам у цьому кримінальному провадженні, він мав реальну можливість залишитися за кордоном. Проте у встановлений строк добровільно повернувся до України, особисто прибув до НАБУ та отримав повідомлення про підозру. Ця обставина є об`єктивним і документально підтвердженим доказом відсутності наміру ухилятися від слідства чи суду. Додатково просив врахувати, що всі 19 виїздів за кордон, на які посилається прокурор, були виключно службовими під час перебування на посаді заступника Міністра, і кожного разу він повертався в Україну. Щодо ризику впливу на свідків та інших обвинувачених, вказав, що за понад два роки дії заборони на спілкування з відповідним колом осіб: не зареєстровано жодного факту чи скарги про незаконний вплив з його боку та в клопотанні прокурора не наведено жодного епізоду гіпотетичного впливу за весь період провадження. Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином вказав, що сторона обвинувачення не надала жодного доказу його причетності до незаконного впливу на це кримінальне провадження, втручання в діяльність суду чи тиску на осіб, які здійснюють правосуддя. Так само відсутні відомості про будь-яке кримінальне провадження, в якому йому було б повідомлено про підозру або інкриміновано такі дії. Посилання прокурора на факти несанкціонованого доступу до матеріалів провадження та інші можливі неправомірні дії невстановлених осіб не підтверджують його причетності до них і не можуть бути підставою для оцінки ризиків щодо нього. Крім того, усі обставини, на які посилається прокурор (заміна мобільних пристроїв, переустановлення месенджерів, припинення роботи в офісних приміщеннях тощо), стосуються інших осіб. При цьому прокурор не вказує жодної конкретної дії, вчиненої особисто обвинуваченим, яка могла б перешкодити кримінальному провадженню. Показово, що всі наведені епізоди датуються періодом до 09 травня 2024 року. За понад два роки після застосування запобіжного заходу не зафіксовано жодного нового випадку, який би свідчив про існування такого ризику з його боку. Враховуючи викладене, обвинувачений ОСОБА_6 просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на нього.
Позиції учасників кримінального провадження
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала подане клопотання та зазначила, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які стали підставою для покладення на обвинуваченого ОСОБА_6 процесуальних обов`язків. Зокрема, йдеться про ризик переховування від суду, ризик незаконного впливу на потерпілих, свідків, інших обвинувачених, експертів і спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, а також ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Обґрунтовуючи ризик переховування, прокурор послалася на наявність у ОСОБА_6 паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також значний майновий стан останнього, що, на її думку, створює можливості для переховування як на території України, так і за її межами. Крім того, прокурор зазначила, що з огляду на посади, які раніше обіймав ОСОБА_6 , він набув широке коло зв`язків, у тому числі серед представників органів державної влади, що також може сприяти його ухиленню від суду. Щодо ризику незаконного впливу на учасників кримінального провадження прокурор зазначила, що ОСОБА_6 , обіймаючи у минулому посади заступника міністра та помічника народного депутата України, сформував стійкі професійні та особисті зв`язки, які, на думку сторони обвинувачення, можуть бути використані для впливу на свідків. Зокрема, йдеться про працівників органів Держгеокадастру, які були причетні до прийняття рішень, що досліджуються у межах цього кримінального провадження, а також на осіб, на яких оформлювалися земельні ділянки. Крім того, прокурор вказала на наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. На підтвердження цього вона послалася на відомості, здобуті під час досудового розслідування, відповідно до яких окремі співучасники, зокрема особи з групи, яку сторона обвинувачення пов`язує із ОСОБА_8 та до якої, за версією слідства, входив ОСОБА_6 , отримували інформацію про заплановані слідчі дії, зокрема обшуки. Також прокурор зазначила, що під час досудового розслідування було виявлено листування між ОСОБА_8 та ОСОБА_23 , у якому вони обмінювалися інформацією щодо судових рішень, які в подальшому ухвалювалися судами. На думку прокурора, зазначені обставини свідчать про наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. З огляду на викладене прокурор просила продовжити строк дії покладених на ОСОБА_6 обов`язків ще на два місяці.
На запитання зазначила, що у своєму клопотанні посилається, зокрема, на паспорти обвинуваченого ОСОБА_6 , строк дії яких дійсно закінчився та наголосила, що навіть документи, строк дії яких сплив у період воєнного стану, можуть бути використані особою, у тому числі і у незаконний спосіб, а тому їх наявність має значення для оцінки відповідних ризиків.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав подані ним письмові заперечення та додатково зазначив, що твердження про нібито наявність у нього значних матеріальних статків ґрунтуються, зокрема, на відомостях про майно його колишньої дружини, з якою він розмучився у 2021 році. На даний час у нього інша дружина, із якою у них спільна малолітня дитина.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні повністю підтримав позицію свого підзахисного та додатково висловив власні заперечення на подане прокурором клопотанням. На думку захисника, зазначене клопотання не відповідає вимогам ст. 184 КПК України, оскільки не містить посилань на матеріали кримінального провадження, які б підтверджували викладені у ньому обставини. Адвокат звернув увагу суду на те, що довідка, долучена ОСОБА_6 до своїх письмових заперечень, спростовує твердження прокурора щодо наявності у обвинуваченого значних матеріальних статків. Крім того, захисник наголосив, що виїзди ОСОБА_6 за кордон були зумовлені виключно службовою необхідністю. Також зазначив, що клопотання прокурора не містить посилань на жоден конкретний документ чи доказ, який би підтверджував наявність ризику незаконного впливу на учасників кримінального провадження, а наведені доводи ґрунтуються лише на припущеннях та ймовірності настання таких обставин. Жодних доказів впливу ОСОБА_6 на суди немає. Оскільки клпотання прокурора не відповідає вимогам, які ставить до нього законодавець, він вважає, що в такому клопотанні слід відмовити.
У зв`язку з викладеним просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора в повному обсязі.
Суд, вирішуючи подане прокурором клопотання, встановив такі факти та обставини.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 09 травня 2024 року (справа № 991/3710/24, провадження 1-кс/991/3747/24) до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. ОСОБА_6 визначено розмір застави у розмірі 6700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 20 287 600 грн. 00 коп. У разі внесення застави на ОСОБА_6 покладено обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України (том 3, а.с. 19-30).
Того ж дня ОСОБА_6 звільнено з під варти, у зв`язку із внесенням застави у розмірі 20 287 600 грн. 00 коп.
В подальшому ухвалами Вищого антикорупційного суду від 28 червня 2024 року, 23 серпня 2024 року, 21 жовтня 2024 року, 19 грудня 2024 року, 17 лютого 2025 року, 14 квітня 2025 року, 11 червня 2025 року, 06 серпня 2025 року, 01 жовтня 2025 року, 26 листопада 2025 року, 22 січня 2026 року, 13 березня 2026 року продовжувалися строки дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 .
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06 травня 2026 року продовжено на два місяці, тобто до 06 липня 2026 року включно, строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з приводу обставин викладених в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року зі іншими обвинуваченими: ОСОБА_17 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_19 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , свідками: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , а також особами, які вказані в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Оцінка судом доводів прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 .
Розділ II КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.
Частинами 1, 2, 3 ст. 331 КПК України встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Оцінюючи доводи прокурора, зазначені у поданому клопотанні, суд керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням особливостей, визначених ч. 7 ст. 194 КПК України, відповідно до яких обов`язки, передбачені частинами 5 та 6 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Враховуючи положення ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та встановити, чи існують обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з`явились нові ризики, які виправдовують покладення на особу певних обов`язків.
В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати ризики, що визначені у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ризик переховуватися від суду, ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, для констатації існування ризику має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до версії обвинувачення, яка викладена в обвинувальному акті, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , у період з 21 липня 2017 року по 09 серпня 2021 року, умисно, з корисливих мотивів та з корисливою метою, вчинив пособництво у заволодінні шляхом зловживання службовими особами ГУ ДГК у Сумській області своїм службовим становщем в інтересах ТОВ "АФ "Довіра 2008" та його бенефіціарного власника ОСОБА_24 1250 земельними ділянками загальною площею 2499,1387 га, розміщеними на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, сформованими за рахунок землі, яка перебувала у постійному користуванні ДП "ДГ "Іскра" та ДП "ДГ "АФ Надія", ринкова вартість яких на момент переходу у приватну власність становила 280 702 336 грн., на користь третіх осіб, чим завдано збитків державі на вказану суму. Крім того, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , у період з 21 липня 2017 року по 09 серпня 2021 року, умисно, з корисливих мотивів та з корисливою метою, вчинив пособництво у незакінченому замаху на заволодіння шляхом зловживання службовими особами ГУ ДГК у Сумській області своїм службовим становищем в інтересах ТОВ "АФ "Довіра 2008" 293 земельними ділянками загальною площею 3244, 4989 га, розміщеними на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, сформованими за рахунок землі, яка перебувала у постійному користуванні ДП "ДГ "Іскра" та ДП "ДГ "АФ Надія", на користь третіх осіб, ринкова вартість яких на момент формування становила 195 702 295 грн.
Обвинуваченням визначено, що розмір шкоди, завданої злочином, складає 280 702 336 грн.
Вказане обвинувачення є серйозними, охоплює тривалий період, містить два епізоди, вчинене за попередньою змовою з службовими особами ГУ ДГК у Сумській області, іншими особами, та в інтересах представників бізнесу.
Обвинувачення вказує, що ОСОБА_6 був залучений до вчинення злочину як довірена особа ОСОБА_8 не пізніше 21.07.2017 для, зокрема, юридичного супроводу судових справ між ГУ ДГК у Сумській області та державними підприємствами з метою недопущення постановлення рішень на користь останніх, який полягатиме у підготовці проєктів відповідних судових рішень та юридичних позицій, наданні порад та вказівок начальнику юридичного управління ГУ ДГК у Сумській області ОСОБА_12 , яка представляє інтереси Головного управління в цих судових справах; ініціювання включення земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» до переліку на проведення земельних торгів у ході реалізації плану вчинення злочину тощо. В обвинувальному акті зазначено як конкреті дії ОСОБА_6 так і співучасників, спрямовані на вчинення злочину.
Дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 3 ст.15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, які відповідно до класифікації злочинів за ступенем тяжкості, закріпленої у ст. 12 КК України, належать до особливо тяжких злочинів, за що передбачене покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Також суд враховує, що з огляду на положення ст. 45 КК України цей злочин належить до категорії корупційних, що, як правило, виключає можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, звільнення від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України, а також призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України.
Сторона захисту не ставить під сумнів обгрунтованість підозри щодо ОСОБА_6 , а відтак колегія суддів дотримується свого попереднього висновку про її обгрунтованість.
Ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду.
Існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для обвинуваченого ОСОБА_6 бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати, виходячи виключно з суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (п. 33 рішення у справі «W v.Switzerland», заява № 14379/88, 26.01.1993).
З цього слідує, що саме по собі обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину не є беззаперечним свідченням того, що в обвинуваченого існує бажання переховуватись від суду, а тому така обставина має значення лише у випадку встановлення інших релевантних факторів.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України продовжено, та він діє дотепер.
Водночас, попри існуючі наразі обмеження щодо перетину державного кордону чоловіками призовного віку, суд не виключає можливість здійснювати перетин кордону навіть в умовах воєнного стану з огляду на наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Суду на даний час не повідомлено чи є ОСОБА_6 заброньованим з огляду на зміну місця роботи, проте станом на 22.01.2022 (перше продовження обов`язків на стадії судового провадження) така обствина мала місце.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 , члени його сім`ї, родичі володіють значними активами, а саме: ОСОБА_6 володіє земельною ділянкою № 4610136900:05:003:0110 (частка 1/4), загальною площею 0, 0781 га, розташованою в АДРЕСА_7 , житловим будинком (частка 18/100), реєстраційний номер 493824046101, загальною площею 382, 2 кв.м., розташованим у АДРЕСА_7 та об`єктами незавершеного будівництва (квартирою загальною площею 75 кв.м, за адресою АДРЕСА_18 та машиномісцем загальною площею 13,9 кв.м., за адресою АДРЕСА_19 ). Колишня дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_25 володіє квартирою (частка власності: 1 Ціна нерухомого майна, встановлена в договорі: 944620,07), реєстраційний номер 2655390380000, загальною площею 38,9 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_20 ; квартирою (частка власності: 4/5), ресєтраційний номер 1426135246239, загальною площею 64,9 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_21 . Батько ОСОБА_6 - ОСОБА_26 володіє житловим будинком (частка власності: 62/100), реєстраційний номер 49382446101, загальною площею 382, 2 кв.м., розташованим у АДРЕСА_7 , квартирою (частка власності 1/18), реєстраційний номер 116326846101, загальною власністю 66, 9 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_22 , квартирою (частка власності 1/1), реєстраційний номер 20368677, загальною площею 35,3, розташованою за адресою: АДРЕСА_23 , приміщенням квартири спільного заселення; площа підвалу - 2,0 кв.м. (частка власності 1/1), реєстраційний номер 20580994, загальною площею 24,0 кв.м, розташованим за адресою: АДРЕСА_23 . Мати ОСОБА_6 - ОСОБА_27 володіє земельною ділянкою № 1668894946227, загальною площею 0,0423 га, земельною ділянкою (частка власності 1/2), за № 702749546101, загальною площею 0,0781 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_7 , № 4610136900:05:003:0110, квартирою (частка власності 1/1), реєстраційний номер 138390246101, загальною площею 60,2 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_24 . Рідний брат ОСОБА_6 - ОСОБА_28 володіє гаражем (частка власності: 99/100), реєстраційний номер 2003303046101, загальною площею 117,7кв.м, розташованим за адресою: АДРЕСА_7 , гараж Б, квартирою (частка власності: 2/3), реєстраційний номер 775874780000, загальною площею 73 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_25 . Колишня теща ОСОБА_6 - ОСОБА_29 володіє земельною ділянкою (частка власності 1:1), реєстраційний номер 2568038046120, загальною площею 2,0198 га, земельною ділянкою (частка власності 1:1), реєстраційний номер 2568025046120, загальною площею 0, 8877 га, земельною ділянкою (частка власності 1:1), реєстраційний номер 2568012246120, загальною площею 0,3375 га, земельною ділянкою (частка власності 1:1), реєстраційний номер 137485046239, загальною площею 0,1989, розташованою у Львівській області, Радехівському районі, с. Увин, земельною ділянкою (частка власності 1:1), реєстраційний номер 137430946239, 025 га, розташованою у Львівській області, Радехівському районі, с. Увин, земельною ділянкою (частка власності 1:1), реєстраційний номер 136505446239, загальною площею 0,3374 га, розташованою за адресою: Львівська область, Радехівський район, с/рада Увинська, земельною ділянкою (частка власності 1:1), реєстраційний номер 136447346239, загальною площею 1,1249 га, розташованою за адресою: Львівська область, Радехівський район, с/рада Увинська, земельною ділянкою (частка власності 1:1), реєстраційний номер 136375046239, загальною площею 2,5104 га, розташованою за адресою: Львівська область, Радехівський район, с/рада Увинська. Сестра колишньої дружини ОСОБА_6 - ОСОБА_30 володіє об`єктом незавершеного будівництва, реєстраційний номер 2051406046239, за адресою: АДРЕСА_26 , будівлею (частка власності 1/2),реєстраційний номер 1819440446239, загальною площею 1357, 2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_31, земельною ділянкою (частка власності 1/1), реєстраційний номер 1674962146239, загальною площею, 0,0164 га, за адресою: АДРЕСА_26 , квартирою, реєстраційний номер 1005981346239, загальною площею 62 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_27 , нежитловою будівлею (частка власності 1:1), реєстраційний номер 18801028, загальною площею 300,1 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_28, нежитловою будівлею (частка власності 1:1), реєстраційний номер 1843739, загальною площею 34,2, розташованою за адресою: АДРЕСА_29, нежитловою будівлею (частка вдасності 1/1), реєстраційни номер 21761575, загальною площею 265, 0 кв.м, розташованою за адресою: АДРЕСА_30 (том 3, а.с. 82-86).
Крім того, ОСОБА_6 володіє автомобілем марки AUDI A3, 2016 року випуску, колишня дружина - автомобілем марки VOLKSWAGEN T-ROC, 2020 року випуску, батько - автомобілем марки SKODA OCTAVIA, 2015 року випуску, рідний брат - автомобілем марки MERSEDES-BENZ GLE 43 AMG 4 MATIC, 2016 року випуску та автомобілем марки MINI COOPER D COUNTRYMAN, 2017 року випуску (том 3, а.с. 87).
Вказані обставини у поєднанні з тяжкістю інкримінованих кримінальних правопорушень, за які законом передбачено суворе покарання, об`єктивно підвищують ризик його ухилення від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Більше того, ризик переховування від суду не обмежується можливістю ухилення обвинуваченого ОСОБА_6 у спосіб виїзду за межі України, а й охоплює також імовірність його переховування на території держави, з огляду на достатній його матеріальний стан. У зв`язку з цим, сам по собі факт передання ним на зберігання документа, що дає право на виїзд за кордон, не усуває зазначеного ризику. Водночас у разі не продовження дії покладених на нього мінімальних процесуальних обов`язків, отримання у розпорядження ОСОБА_6 паспорта створить реальну можливість залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Ураховуючи, що кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинуваченого, визначення можливих негативних для обвинуваченого наслідків у вигляді можливого ув`язнення у майбутньому, робить цей ризик достатньо високим. На даний час захисту відкрито матеріали досудового розслідування, які сторона обвинувачення має намір використовувати як докази, а відтак обвинувачені мають можливість оцінити вагомість вказаних доказів та надати перевагу незаконним діям з метою уникнення відповідальності, зокрема і переховуванню від суду.
Зазначені обставини у сукупності із тяжкістю покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі ймовірного засудження, усіма іншими обставинами, що враховуються при обранні запобіжного заходу, дають Суду підстави вважати обґрунтованою позицію прокурора про існування ризику переховування останнього від суду на високому рівні.
Суд критично оцінює доводи обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що посилання суду на майно його колишньої дружини та її родичів є безпідставним виключно з огляду на факт розірвання шлюбу.
Так, при вирішенні поданого прокурором клопотання суд враховує не лише сам факт припинення шлюбних відносин, а й часовий зв`язок з обставинами, на які посилається сторона обвинувачення. Зокрема, за версією органу досудового розслідування, інкримінований ОСОБА_6 злочин було закінчено у 2021 році. Водночас саме на цей період, зі слів обвинуваченого, припадає і розірвання його шлюбу з колишньою дружиною. За таких обставин суд не може залишити поза увагою відомості щодо майнового стану осіб, з якими обвинувачений ОСОБА_6 перебував у сімейних відносинах у період, максимально наближений до часу вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
Сам по собі факт розірвання шлюбу не спростовує необхідності дослідження та оцінки відповідних відомостей у контексті обсягу майна, яке може бути використане обвинуваченим/надане йому іншими особами з метою переховування. Враховуючи вказане, суд вважає передчасним повністю виключати з оцінки відомості про майно колишньої дружини обвинуваченого та пов`язаних із нею осіб.
Сама по собі обставина внесення застави третьою особою не може бути безумовною підставою для висновку про відсутність у обвинуваченого ОСОБА_6 значних матеріальних ресурсів чи інших можливостей, які можуть мати значення для оцінки ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законом.
Суд не погоджується з доводами про те, що факт внесення застави третьою особою повністю нівелює ризики невиконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків. Застава є одним із механізмів забезпечення належної процесуальної поведінки особи, однак сама по собі не виключає існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які підлягають самостійній оцінці судом з урахуванням усіх обставин кримінального провадження.
Судом роз`яснено обвинуваченому його право заявляти клопотання про зменшення розміру застави, проте з реакції останнього зрозуміло, що таке право йому відоме, зрозуміле, проте він свідомо ним не користується.
Посилання на повернення службового паспорта до Міністерства закордонних справ України та втрату ним функціонального призначення у зв`язку з припиненням державної служби не виключає можливості об`єктивного використання інших наявних документів для ідентифікації особи та реалізації права на перетин державного кордону у межах, визначених чинним законодавством та особливостями правового режиму воєнного стану. Крім того, його доводи щодо нібито неможливості виїзду через залишковий строк дії закордонного паспорта не можуть бути прийняті судом як безумовно визначальні. В умовах дії воєнного стану встановлені законодавчі та адміністративні механізми перетину державного кордону можуть бути більш гнучкими та можуть передбачати виключення або спеціальні порядки застосування вимог щодо строку дії паспортних документів. Зокрема можливість продовження строку дії паспорту у законний спосіб передбачена п. 18-18-1 Тимчасового порядку внесення інформації до паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 170 із змінами. Таке продовження здійснюється безоплатно та в день звернення особи.
Крім того, суд критично оцінює доводи обвинуваченого про відсутність у нього «значних матеріальних статків» виключно з підстав надання довідок ДПС з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків. Зазначені документи відображають виключно офіційно задекларовані доходи та не є вичерпним джерелом інформації щодо реального майнового стану ОСОБА_6 , його активів, грошових коштів, майна, що може перебувати у власності третіх осіб, а також інших ресурсів, які не підлягають обов`язковому декларуванню чи оподаткуванню. Відтак самі по собі дані податкової звітності не виключають можливості наявності у ОСОБА_6 додаткових матеріальних ресурсів, достатніх для забезпечення тривалого перебування поза місцем проживання або переховування. Суд уже неодноразово встановлював, що статки ОСОБА_6 є достатніми для їх врахування в оцінці ризику переховування.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_6 про суттєве зменшення доходів після звільнення з посади у 2024 році не спростовують оцінки суду щодо наявності у нього потенційних фінансових можливостей, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оцінюються у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження, а не виключно виходячи з поточного рівня задекларованих доходів. Суд також враховує, що поняття «матеріальні статки» у контексті оцінки ризиків не обмежується лише офіційно задекларованими доходами, а охоплює сукупність фінансових можливостей особи, які можуть бути використані для забезпечення її мобільності та тривалого перебування поза межами контролю органів правопорядку.
Суд не погоджується з доводами обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що припинення ним у вересні 2024 року виконання повноважень заступника Міністра аграрної політики та продовольства України автоматично виключає існування у нього професійних чи ділових контактів, які можуть мати значення для оцінки процесуальних ризиків. Факт звільнення з посади не свідчить про припинення всіх попередніх службових, професійних чи неформальних зв`язків, сформованих під час перебування на відповідній посаді, та не виключає можливості їх збереження чи актуальності в часі. Такі контакти за своєю природою не є прив`язаними виключно до факту зайняття посади і можуть продовжувати існувати після припинення службових повноважень.
Крім того, оцінка ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, здійснюється судом у сукупності з усіма встановленими обставинами кримінального провадження та не може обмежуватися формальним припиненням зайняття певної посади як єдиною підставою для висновку про відсутність можливостей впливу.
За таких обставин доводи про втрату будь-якої реальної спроможності професійних контактів впливати на відповідні процеси є передчасними та не підтверджуються матеріалами провадження.
Ризик незаконного впливу ОСОБА_6 на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Оцінюючи можливість впливу на свідків/інших обвинувачених суд виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками/обвинуваченими у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків чи інших обвинувачених існує до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків/інших обвинувачених та дослідження їх судом.
Разом із цим, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків та інших обвинувачених, обвинувачений ОСОБА_6 знає як їх персональні дані, так і зміст наданих ними показань на стадії досудового розслідування.
Також, не залишається поза увагою колегії суду і те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів у співучасті з іншими особами, які є обвинуваченими у цій справі, із залученням осіб, добросовісність яких прокурором ставиться під сумнів. Відтак вплив щодо формування спільної позиції у справі може мати сприятливі наслідки для інтересів вказаного обвинуваченого.
Отже, вказане в сукупності дає підстави обґрунтовано припускати ймовірність незаконного впливу зі сторони ОСОБА_6 на свідків та інших обвинувачених з метою надання суду неправивих показань.
Поза увагою суду не залишилось те, що обвинувачений ОСОБА_6 має сталі зв`язки із аграрним сектором, у якому він працює на даний час, за рахунок чого мав статус заброньованого від несення військової служби та перебуває під заставою, внаслідок внесення застави агропромисловим підприємством. Відтак суд погоджується із прокурором з приводу зв`язків обвинуваченого ОСОБА_6 , які можуть бути ним використані з метою незаконного впливу на свідків - працівників ГУ ДГК в Сумській області щодо обставин вчинення інкримінованих злочинів.
При цьому суд зазначає, що для встановлення ризику незаконного впливу на свідків не вимагається доведення факту такого впливу, а достатнім є обґрунтоване припущення про його реальну можливість, яке у даному випадку підтверджується проаналізованою вище сукупністю обставин.
Крім того, суд враховує, що ОСОБА_6 внаслідок ознайомлення з матеріалами кримінального провадження володіє персональними даними власників земельних ділянок, сформованих за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», а також має засоби зв`язку з ними, вказане створює реальну можливість незаконного впливу на зазначених осіб з метою зміни їхньої процесуальної поведінки або показань.
Оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, суд доходить висновку, що ризик незаконного впливу ОСОБА_6 на свідків та інших учасників кримінального провадження є не абстрактним, а є реальним та обґрунтованим.
Суд не приймає доводи сторони обвинуваченого ОСОБА_6 про відсутність у нього ризику незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених виключно з огляду на те, що протягом дії покладених процесуальних обов`язків не було зафіксовано випадків їх порушення чи подання відповідних скарг. Відсутність встановлених фактів незаконного впливу у минулому сама по собі не виключає можливості його вчинення у майбутньому та не нівелює існування відповідного ризику, який підлягає оцінці судом у прогнозному вимірі, а не виключно на підставі ретроспективного аналізу поведінки особи. Крім того, доводи про ненаведення стороною обвинувачення конкретних епізодів гіпотетичного впливу не спростовують наявності ризику, оскільки при вирішенні питання щодо застосування та продовження запобіжних заходів суд оцінює сукупність обставин кримінального провадження, включаючи характер інкримінованого кримінального правопорушення, процесуальний статус особи, коло учасників провадження та потенційну можливість впливу на них. Таким чином, наведені аргументи не є достатніми для висновку про відсутність ризику незаконного впливу та не виключають необхідності його врахування судом.
Ризик перешкоджати кримінальному проваженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Як убачається з матеріалів провадження, ухвалами слідчого судді ВАКС від 04 жовтня 2023 року було надано дозвіл на проведення обшуків у низці житлових та офісних приміщень, які за версією обвинувачення безпосередньо пов`язані із ОСОБА_8 та його довіреними особами, зокрема ОСОБА_6 , із визначенням строку дії таких ухвал до 04 листопада 2023 року. Разом із тим у ході досудового розслідування стороною обвинувачення отримано відомості, які об`єктивно свідчать про можливий витік інформації щодо запланованих слідчих дій.
Зокрема, із наявних документів (том 3 а.с. 48-58), вбачається, що після винесення ухвали від 04.10.2023 про проведення обшуку у приміщенні, де здійснювали діяльність ОСОБА_31 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та інші особи, встановлено витік інформації, що стосується такого обшуку: мало місце призупинення діяльності офісу однієї з осіб, пов`язаних із ОСОБА_6 , до закінчення строку дії ухвали про обшук, відбулась зміна паролів входу в систему, мобільних терміналів і переінсталяція месенджерів іншими особами, щодо яких також було надано дозвіл на проведення обшуків; 23.12.2021 невстановлені особи, використовуючи облікові дані судді Шевченківського районного суду м. Києва, здійснили несанкціонований доступ до матеріалів кримінального провадження, у тому числі шляхом контекстного пошуку за номером провадження 52019000000000585, та перегляду значної кількості судових рішень; за фактами такого витоку інформації заведено кримінальне провадження № 52023000000000620 від 18 грудня 2023 року.
Такі дії з високим ступенем ймовірності свідчать про наявність осіб, які були обізнані із намірами органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000585 та використання очевидно незаконних способів доступу до відомостей, які становили таємницю досудового розслідування. Припинення діяльності осіб, щодо яких сторона обвинувачення встановила зв`язок із обвинуваченим ОСОБА_6 в офісі, у якому було заплановано відшукання доказів, які цікавили слідство, зміна паролів, переустановка месенжерів тощо, очевидно свідчать про доведення даних, отриманих із реєстру судових рішень до відповідних осіб, які на строк дії ухвали вжили заходів для того, щоб обшук не був результативним.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про обґрунтованість тверджень сторони обвинувачення щодо наявності, зокрема у ОСОБА_6 відповідних зв`язків, у тому числі в правоохоронних органах. За таких обставин існують достатні підстави вважати, що, зокрема, ОСОБА_6 може використати зазначені зв`язки з метою перешкоджання кримінальному провадженню.
Таким чином, наведені обставини та докази на їх підтвердження у своїй сукупності переконливо свідчать про те, що перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином мало місце на стадії досудового розслідування. Наразі, захист у своїй промові вказані факти не спростовує, зосередившись на інших аргументах захисту. Відтак Суд приходить до переконання, що встановлений ризик хоч і зменшився, але продовжує існувати на мінімальному рівні.
Суд не погоджується з доводами обвинуваченого ОСОБА_6 про відсутність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином виключно з мотивів ненадання стороною обвинувачення доказів безпосередньої причетності останнього до окремих неправомірних дій. Оцінка ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, має превентивний характер і не потребує встановлення факту вчинення нового кримінального правопорушення або наявності повідомлення про підозру у вчиненні таких дій. Достатнім є обґрунтоване припущення про можливість їх вчинення з урахуванням сукупності обставин кримінального провадження, у тому числі характеру інкримінованого злочину, процесуального статусу особи та обсягу доступу до інформації чи учасників провадження.
Посилання на відсутність у клопотанні прокурора конкретних епізодів дій, вчинених безпосередньо обвинуваченим ОСОБА_6 , не спростовує висновку про наявність ризику, оскільки перешкоджання кримінальному провадженню може проявлятися не лише у прямих діях, а й у опосередкованому впливі або створенні умов для такого впливу іншими особами.
Також доводи щодо того, що окремі обставини, наведені прокурором (зміна засобів зв`язку, використання месенджерів, організаційні дії щодо робочих процесів), стосуються інших осіб, не виключають можливості їх врахування судом у контексті загальної оцінки ризиків, оскільки такі дії можуть мати значення для встановлення об`єктивної картини потенційного впливу на хід кримінального провадження.
Крім того, відсутність зафіксованих нових епізодів протягом дії запобіжного заходу не є безумовною підставою для висновку про зникнення ризику, оскільки його оцінка здійснюється судом з урахуванням динамічного характеру процесуальних ризиків та їх потенційної можливості реалізації у будь-який момент провадження.
Доводи захисника про невідповідність клопотання вимогам кримінального процесуального закону, впливу його підзахисного на судові органи, теж була предметом оцінки у попередніх судових рішеннях.
Підсумовуючи викладене, Суд вбачає необхідність у продовженні строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з приводу обставин викладених в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року зі іншими обвинуваченими: ОСОБА_17 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_19 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , свідками: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , а також особами, які вказані в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Оцінюючи співмірність обов`язків, про продовження строку дії яких прокурор заявив клопотання, з встановленими судом ризиками: переховування від суду, впливу на свідків та інших обвинувачених в цьому кримінальному провадженні, перешкоджанню кримінального провадження іншим чином, Суд дійшов висновку, що покладення на обвинуваченого ОСОБА_6 наведених вище обов`язків становитиме мінімальне втручання у його права, а тому є співмірним меті застосування запобіжних заходів та здатне запобігти вказаним ризикам у цьому кримінальному провадженні.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 194, 314, 315, 331, 372, 376 КПК України, Суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року - задовольнити.
Продовжити на два місяці, тобто до 23 серпня 2026 року, строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з приводу обставин викладених в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року зі іншими обвинуваченими: ОСОБА_17 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_19 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , свідками: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , а також особами, які вказані в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 .
Надати обвинуваченому ОСОБА_6 копію ухвали негайно після її проголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_2