справа № 991/878/26

провадження № 11-сс/991/370/26

слідчий суддя:  ОСОБА_1 

доповідач: ОСОБА_2 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

24 червня 2026 року          місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_5 , 

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

прокурора ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника підозрюваного ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_6 про відвід колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від розгляду судової справи № 991/878/26 та кримінального провадження № 52026000000000006 від 06.01.2026 р., -

в с т а н о в и л а:

У провадженні колегії суддів АП ВАКС перебуває судова справа № 991/878/26 за апеляційними скаргами адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - захисників підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.05.2026 р. про відмову у задоволенні скарги на повідомлення ОСОБА_9 про підозру.

24.06.2026 року до початку розгляду апеляційних скарг по суті захисником ОСОБА_6 засобами електронного зв`язку надіслано заяву про відвід колегії суддів АП ВАКС у складі суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4  від розгляду судової справи № 991/878/26 та кримінального провадження № 52026000000000006 від 06.01.2026 р. Захисник вважає, що наявні дві підстави для відводу колегії суддів, зокрема: 1) п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України - порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення складу суду; 2) п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України - наявність інших обставин, які викликають сумнів у її неупередженості. 

В частині порушення порядку визначення колегії суддів для розгляду справи, ОСОБА_6 наголошує, що кримінальне провадження № 52026000000000006 виділене з провадження № 52017000000000361, а відтак, є самостійним. Законодавство не передбачає «спадкування» суддів виділеного провадження з материнського. Згідно п. 12.7 Засад використання автоматизованої системи документообігу АП ВАКС, передача судової справи раніше визначеному судді-доповідачу або колегії суддів проводиться шляхом автоматизованого розподілу щодо заяв, клопотань і скарг по одному кримінальному провадженню за номером ЄРДР. Отже, ключовим є те, що розподіл має відбуватися в межах одного кримінального провадження. Також, зазначає, що під час розгляду скарги сторони захисту на повідомлення про підозру іншому співучаснику - ОСОБА_10 в межах провадження № 52026000000000006 слідчий суддя заявив самовідвід з аналогічної підстави - порушення автоматизованого розподілу судової справи. Вказану заяву про самовідвід задоволено іншим слідчим суддею, який підтвердив хибність порядку розподілу справи. Натомість, за аналогічних обставин апеляційні скарги сторони захисту у провадженні № 52026000000000006 щодо ОСОБА_9 розподілені за правилом раніше визначеного складу суду. Порушення порядку автоматизованого розподілу справи є безумовною підставою для відводу від всього кримінального провадження № 52026000000000006.

В частині інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості колегії суддів та виключають її участь у провадженні, є таке: 1) колегія суддів впродовж тривалого часу розглядала апеляційні скарги в межах кримінального провадження № 52017000000000361, внаслідок чого сформувала та неодноразово висловила свою позицію щодо обґрунтованості повідомленої ОСОБА_9 підозри та можливості подальшого використання доказів у цьому провадженні, зібраних в порушення імунітету ОСОБА_9 , що наразі також є предметом апеляційного розгляду; 2) колегія суддів під час розгляду апеляційних скарг в межах провадження № 52017000000000361 щодо ОСОБА_9 допустила низку процесуальних порушень, внаслідок чого захисник ОСОБА_6 подав скаргу до Вищої ради правосуддя щодо суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; 3) колегія суддів 15.09.2022 року за аналогічних обставин заявила про самовідвід від розгляду апеляційної скарги захисника підозрюваної ОСОБА_11 у провадженні № 52017000000000361 на ухвалу слідчого судді від 12.10.2020 р. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв`язку з порушенням порядку визначення складу суду; 4) відносно колегії суддів та секретаря судового засідання до ЄРДР внесені відомості за заявою ОСОБА_6 , відтак, наразі існує конфлікт процесуальних ролей. 

Наведені обставини, на думку ОСОБА_6 , свідчать про наявність у цій справі об`єктивного критерію упередженості, тому колегію суддів має бути відведено не лише від розгляду судової справи № 991/878/26, але й від провадження № 52026000000000006 в цілому, оскільки КПК України не передбачає можливості відведення суду на стадії досудового розслідування від розгляду окремої скарги, натомість, визначає можливість заявити відвід у кримінальному провадженні в цілому.

У судовому засіданні захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали завлений відвід.

Прокурор ОСОБА_8 заперечила проти відводу, оскільки захистом підміняються Засади використання автоматизованої системи документообігу АП ВАКС Засадами використання автоматизованої системи документообігу ВАКС. Авторозподіл даної справи повністю відповідає Засадам використання автоматизованої системи документообігу АП ВАКС. Щодо доводів про те, що колегія суддів переглядатиме ухвалу слідчого суді, яка ґрунтується на її висновках, то сторона захисту звернулась із повторною скаргою на повідомлення ОСОБА_9 про підозру, у якій більшість доводів є аналогічними з попередньою їх скаргою. Тобто, захист намагається шляхом заявлення відводу створити прецедент, коли одним і тим самим доводам буде надано різну правову оцінку різними колегіями суддів. Щодо твердження захисту про грубі процесуальні порушення колегії суддів, вони зводяться до незгоди з попередніми судовими рішеннями колегії, що не може бути підставою для відводу. Ситуація щодо самовідводу колегії суддів від розгляду справи стосовно ОСОБА_11 не є аналогічною, оскільки у тому випадку касаційним судом було скасовано процесуальне рішення колегії суддів, внаслідок чого остання не могла повторно брати участь у перегляді ухвали слідчого судді. Щодо подання захистом скарги до ВРП та реєстрації кримінального провадження стосовно колегії суддів, вказане свідчить про намагання учасників провадження використати інструмент звернення до ВРП та правоохоронних органів як спосіб змінити склад суду у разі, якщо така зміна відповідає стратегії захисту. Відтак, заява про відвід колегії судів не підлягає задоволенню.

Підозрюваний    ОСОБА_9 повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду за останнім відомим місцем реєстрації у м. Києві, а також на виконання вимог ст. ст. 193, 297-5 КПК України - шляхом публікації у виданні газети «Урядовий кур`єр» повідомлення про судове засідання та розміщення на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора повістки про виклик у судове засідання.

Неявка зазначеного учасника провадження, за умови дотримання наведених вище вимог процесуального закону щодо належного повідомлення, не перешкоджає апеляційному розгляду, в тому числі і вирішенню питання щодо відводу складу суду, за його відсутності. 

Заслухавши доводи учасників провадження та дослідивши матеріали справи в частині, що стосується заяви про відвід, колегія суддів дійшла висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).

Положення ст. ст. 75, 76 КПК України визначають перелік підстав, що виключають участь судді у кримінальному провадженні. 

Зокрема, згідно п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, суддя для розгляду справи. 

Саме це є однією з підстав, на яку посилається захисник ОСОБА_6 , заявляючи відвід колегії суддів.

Надаючи оцінку наведеним доводам, колегія суддів виходить з такого.

Частиною 3 ст. 35 КПК України передбачено, що визначення судді або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, та закінчення терміну їх повноважень. 

Порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду (далі - АСДС) та інших підсистем в органах системи правосуддя, в судах загальної юрисдикції, а також права та обов`язки посадових осіб відповідних органів щодо роботи з АСДС та іншими підсистемами визначає Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2020 р. (зі змінами).

Зокрема, Положення про АСДС визначає порядок функціонування автоматизованої системи документообігу, яка забезпечує об`єктивний та неупереджений розподіл судових справ між суддями з додержанням принципів випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ, з урахуванням завантаженості кожного судді (збалансованого навантаження).

Згідно п. 1.4.8 Положення про АСДС, збори суддів відповідного суду мають визначені цим Положенням повноваження щодо розгляду питань стосовно порядку функціонування автоматизованої системи. 

Рішенням зборів суддів АП ВАКС № 5 від 03.09.2019 р. затверджені Засади використання автоматизованої системи документообігу в АП ВАКС, які визначають порядок функціонування автоматизованої системи, правила застосування Положення про АСДС з урахуванням юрисдикції та інстанційності суду, норм кодексів та законів України. 

Отже, автоматизований розподіл справ між суддями в АП ВАКС здійснюється на підставі Положення про АСДС та Засад.

25.05.2026 року на електронну пошту АП ВАКС надійшли апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.05.2026 р. про відмову у задоволенні скарги на повідомлення ОСОБА_9 про підозру у кримінальному провадження № 52026000000000006 від 06.01.2026 р.

Згідно матеріалів провадження, кримінальне провадження № 52026000000000006 виділено з кримінального провадження № 520170000000000361 (т. 1 а.с. 230).

Відповідно до інформації, яка міститься в автоматизованій системі документообігу АП ВАКС, у кримінальному провадженні № 520170000000000361 від 01.06.2017 р. визначений склад колегії суддів під головуванням судді ОСОБА_2 , члени колегії - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .

При цьому, в межах кримінального провадження № 520170000000000361 в АП ВАКС колегією суддів у вищевказаному складі розглядались апеляційні скарги на ухвали слідчих суддів про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_9 , про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно нього, а також про відмову у задоволенні скарги на повідомлення ОСОБА_9 про підозру (справи № 991/6813/23, № 991/11115/23, № 991/2193/24). 

Згідно п. 4.1. Глави 4 Розділу ІІ Засад використання автоматизованої системи документообігу АП ВАКС, раніше визначеному в кримінальній справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються апеляційні скарги на ухвали слідчих суддів, які надійшли до АП ВАКС у межах одного кримінального провадження, в тому числі за номером проваджень іноземних держав (за номером ЄРД та з урахуванням виділених в окреме провадження та/або об`єднаних в одне провадження) або відносно однієї і тієї ж особи (підозрюваного).

Отже, Засадами використання автоматизованої системи документообігу в АП ВАКС чітко визначено, що раніше визначеному складу суду передаються апеляційні скарги у межах одного кримінального провадження, - зокрема, за номером ЄРДР та з урахуванням виділених в окреме провадження або об`єднаних в одне кримінальне провадження, або відносно однієї і тієї ж особи (підозрюваного).

Зазначене, зокрема, виділення кримінального провадження № 52026000000000006 з кримінального провадження № 520170000000000361, а також наявність у ОСОБА_9 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 52026000000000006 та № 520170000000000361, відповідає вимогам п. 4.1. Глави 4 Розділу ІІ Засад АП ВАКС щодо передачі справи раніше визначеному складу суду.

Відтак, з урахуванням чинної редакції п. 4.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу в АП ВАКС, колегія суддів у складі головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є раніше визначеним складом суду у кримінальному провадженні № 52026000000000006, що свідчить про правильність визначення складу суду. 

Щодо доводів захисту про самовідвід слідчого судді під час розгляду скарги на повідомлення про підозру іншому співучаснику в межах провадження № 52026000000000006 ОСОБА_10 з аналогічної підстави - через порушення автоматизованого розподілу судової справи, та за аналогічних обставин, колегія суддів зазначає наступне.

У ВАКС як суду першої інстанції затверджено власні Засади використання автоматизованої системи документообігу ВАКС, які не є тотожними із Засадами в АП ВАКС, а саме в частині порядку передачі справи раніше визначеному складу суду.

Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Засад використання автоматизованої системи документообігу ВАКС від 25.03.2025 р. (зі змінами), автоматизований розподіл судових справ між суддями, окрім клопотань, поданих в порядку глави 21 КПК України, здійснюється автоматизованою системою під час реєстрації відповідної судової справи на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, за правилами, визначеними у п.п. 2.3.4 п. 2.3 Положення.

Згідно п.п. 12.7 п. 12 Засад, передача судової справи раніше визначеному слідчому судді здійснюється, зокрема, щодо заяв, клопотань, скарг по одному кримінальному провадженню (за номером ЄРДР).

Отже, у Розділі «Розподіл судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному слідчому судді, колегії суддів» Засад використання автоматизованої системи документообігу ВАКС відсутнє посилання на те, що передача судової справи раніше визначеному слідчому судді, здійснюється, зокрема, щодо заяв, скарг по одному кримінальному провадженню (за номером ЄРДР) та з урахуванням виділених в окреме провадження та/або об`єднаних в одне кримінальне провадження, на відміну від Засад в АП ВАКС.

З наведеного вбачається, що захистом безпідставно ототожнюються Засади використання автоматизованої системи документообігу АП ВАКС із Засадами використання автоматизованої системи документообігу ВАКС, а відтак, доводи заяви про відвід в цій частині відхиляються як необґрунтовані.

Посилання ОСОБА_6 на наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості колегії суддів та виключають її участь у провадженні, також є необґрунтованими.

Зокрема, доводи про те, що у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви у здатності у даному складі суду прийняти об`єктивне рішення щодо ОСОБА_9 у цій справі з огляду на те, що нею неодноразово розглядалися апеляційні скарги сторони захисту та обвинувачення в межах провадження № 52017000000000361 та вона вже висловила свою позицію щодо обґрунтованості повідомленої ОСОБА_9 підозри та можливості подальшого використання доказів у цьому провадженні, зібраних в порушення імунітету останнього, не можуть слугувати підставою для відводу, оскільки вчинення судом дій у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку не свідчить про його необ`єктивність чи упередженість. Зокрема, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 р. у справі № 761/16124/15-ц).

Відтак, правова позиція колегії суддів, висловлена в інших справах (№ 991/6813/23, № 991/11115/23, № 991/2193/24), не може бути підставою для її відводу у справі № 991/878/26. 

Твердження захисту про упередженість колегії суддів через те, що вона під час розгляду апеляційних скарг в межах провадження № 52017000000000361 стосовно ОСОБА_9 допустила ряд процесуальних порушень, таких як нерівне ставлення до клопотань про повторне дослідження доказів, залишення заяви про відвід без розгляду під приводом «стадії дебатів», викривлення змісту заяви про відвід при її доповіді, грубе втручання у виступ захисника, проведення засідання у позаробочий час, що свідчить про упереджений поспіх, тощо, є необґрунтованими, оскільки їх суть зводиться до незгоди захисту з процесуальними рішеннями, постановленими за результатом розгляду клопотань учасників провадження, та з рішеннями, постановленими щодо ОСОБА_12 у провадженні № 52017000000000361, що не може є обставиною, яка викликає сумнів у неупередженості судді у розумінні ст. 75 КПК України.

При цьому, колегія суддів зауважує, що у більшості випадків, коли сторона захисту вважала, що її права порушено колегією суддів, нею заявлявся відвід, після чого колегія суддів у кожному конкретному випадку досліджувала такі доводи та надавала їм відповідну правову оцінку.

Ще однією підставою для відводу у заяві захисника ОСОБА_6 зазначено, що ним подано дисциплінарну скаргу до Вищої ради правосуддя щодо членів колегії суддів внаслідок допущення ними під час розгляду інших справ щодо ОСОБА_9 процесуальних порушень, що, на його думку, виключає можливість подальшого розгляду колегію суддів апеляційних скарг у цій справі.

Надаючи оцінку цим доводам, колегія суддів виходить з того, що у відповідності до ст. 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», будь-яка особа має право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою). Чинним законодавством не передбачено обмежень права особи на звернення до ВРП із скаргою стосовно дисциплінарного проступку судді, в тому числі і щодо звернення учасника судового провадження з дисциплінарною скаргою до закінчення судового розгляду справи. За загальним правилом, подання скарги не створює конфлікту інтересів та не свідчить про тиск на суд, за виключенням випадку подання до ВРП численних необґрунтованих скарг та заявлення з цих підстав відводів судді, що може бути розцінене як зловживання процесуальними правами. У даному випадку, саме лише подання учасником судового провадження скарги на дії судді до ВРП не перешкоджає колегії суддів продовжувати судовий розгляд справедливо та безсторонньо, відповідно до закону та з дотриманням засад і правил судочинства. 

Відтак, доводи захисту в цій частині відхиляються як необґрунтовані. 

Надаючи оцінку доводам заяви про те, що колегія суддів 15.09.2022 року за аналогічних обставинах заявила про самовідвід від розгляду апеляційної скарги захисника підозрюваної ОСОБА_11 у провадженні № 52017000000000361 на ухвалу слідчого судді від 12.10.2020 р. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв`язку з порушенням порядку визначення складу суду, колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 12.10.2020 р. у провадженні № 52017000000000361 щодо ОСОБА_11 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено, що після затримання останньої не пізніше як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід підлягає розгляду судом за її участю. На вказану ухвалу адвокат ОСОБА_13 подав апеляційну скаргу, яку ухвалою від 21.10.2020 р. призначено до апеляційного розгляду, оскільки суд апеляційної інстанції керувався правовою позицією, викладеною у постанові ККС ВС від 13.12.2018 р. у справі № 483/1186/16-к, щодо можливості оскарження ухвал слідчих суддів про обрання запобіжного заходу, постановлених в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, через тотожність термінів «застосування запобіжного заходу» та «обрання запобіжного заходу». 

За результатами апеляційного розгляду ухвалою від 08.12.2021 р. провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_13 закрито. Підставою для постановлення такого рішення стала виключно зміна правової позиції ККС ВС в ухвалі від 20.09.2021 р. у справі № 991/5913/21 щодо неможливості оскарження в апеляційному порядку ухвал слідчих суддів про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, якого оголошено в міжнародний розшук, постановлених в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України. 

У подальшому постановою ККС ВС від 10.08.2022 р. ухвалу АП ВАКС від 08.12.2021 р. скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Підставою для постановлення такого рішення стала чергова зміна позиції Верховного Суду щодо можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Після надходження матеріалів справи з Верховного Суду до АП ВАКС, до початку апеляційного розгляду по суті судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заявили про самовідвід, оскільки у вказаному провадженні ними вже двічі здійснювався апеляційний розгляд по суті за апеляційними скаргами учасників провадження на ухвали слідчого судді, постановлені за результатом розгляду клопотання про обрання ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Відтак, у провадженні вже відбувся розгляд фактичних обставин провадження, а тому новий розгляд апеляційної скарги захисника ОСОБА_13 по суті після скасування ухвали про закриття апеляційного провадження є повторним розглядом апеляційної скарги після скасування рішення судом касаційної інстанції та, відповідно, може тлумачитися як порушення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини.

Виходячи із особливостей процесуального руху цієї справи у суді апеляційної інстанції та враховуючи позицію Верховного Суду щодо недопустимості повторної участі судді у кримінальному провадженні, а також для забезпечення умов, за яких у учасників процесу не виникло б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи неупередженим судом, 15.09.2022 року колегія суддів заявила про самовідвід від розгляду апеляційної скарги захисника підозрюваної ОСОБА_11 на ухвалу слідчого судді від 12.10.2020 р. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Апеляційну скаргу було передано для здійснення повторного авторозподілу. 

Відтак, доводи захисту про непослідовність та подвійні стандарти колегії суддів є безпідставними, оскільки вищевказана ситуація щодо самовідводу колегії суддів від розгляду справи ОСОБА_11 не є аналогічною, оскільки касаційним судом було скасовано ухвалу колегії суддів, внаслідок чого остання не могла повторно брати участі у перегляді ухвали слідчого судді.

Крім того, у заяві про відвід зазначається про існування конфлікту процесуальних ролей, оскільки за заявою ОСОБА_6 відносно колегії суддів внесено відомості до ЄРДР. Надаючи оцінку цим доводам, колегія суддів виходить з того, що у відповідності до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. 

За змістом ст. ст. 60, 214 КПК України, кожній особі гарантоване право на звернення із заявою про вчинення кримінального правопорушення, що за наявності відповідних підстав (за наявності наведених у заяві об`єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення) має наслідком внесення відповідних відомостей до ЄРДР. 

Відтак, подання будь-якою особою до правоохоронного органу заяви про вчинення кримінального правопорушення, в тому числі і суддею, є реалізацією передбаченого законом права на звернення до правоохоронного органу, звісно, коли не йде мова про завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. У свою чергу, подання завідомо неправдивого повідомлення про злочин з метою отримання відводу судді чи іншого учасника є кримінально караним діянням, яке кваліфікується за ст. 383 КК України та загрожує кримінальною відповідальністю. Проте, поки такі обставини не встановлені, підстави реагувати на подібні повідомлення інакше - відсутні. 

Відтак, на даний час зазначене не є безумовною підставою для відводу колегії суддів та не перешкоджає їй продовжувати судовий розгляд справедливо та безсторонньо, відповідно до закону та з дотриманням засад і правил судочинства. При іншому підході учасники судових проваджень легко могли би використовувати інструмент звернення до правоохоронних органів із заявами про можливе вчинення суддями кримінальних правопорушень як спосіб змінити склад суду у разі, якщо така зміна відповідає стратегії захисту. 

Згідно з рішенням ЄСПЛ «Олександр Волков проти України», безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: 1) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав він особисту упередженість або чи був об`єктивним у справі, та 2) об`єктивним критерієм, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Коли вирішується, чи є в цьому випадку законні підстави побоюватися, що конкретному органу не вистачає неупередженості, то позиція тих, хто про це стверджує, важлива, але не є визначальною. Визначальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно виправданими (рішення ЄСПЛ «Феррантеллі та Сантангело проти Італії»). 

Отже, сумнів у неупередженості суду повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес може перетворитись у тривалу недовіру до суду та, відповідно, зміну його складу.

Жодних доказів упередженого ставлення колегії суддів захистом не надано та при розгляді заяви про відвід не встановлено, при цьому така заява не містить належних та підтверджених даних, які б викликали сумнів у неупередженості колегії суддів та свідчили б про наявність підстав для її відводу. 

За наведених обставин, посилання заяви на п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України не є доречними та відхиляються колегією суддів. Існування будь-яких інших підстав для відводу, передбачених ст. 75 КПК України, колегією суддів також не встановлено.

Відтак, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про реальне існування підстави для відводу колегії суддів як в цілому у кримінальному провадженні № 52026000000000006 від 06.01.2026 р., так і у справі № 991/878/26, а відтак, у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75-81 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви захисника  ОСОБА_6 про відвід колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду - відмовити. 

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                      ОСОБА_2 

судді            ОСОБА_3 

ОСОБА_4