02/07/2026
Справа № 991/8225/26
Провадження № 1-кп/991/69/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 липня 2026 рокумісто Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт з додатками та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 52022000000000399 від 06.12.2022 за обвинуваченням зокрема:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львів, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК України) - у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи та інших фізичних осіб, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненого за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА 1, ОСОБА 4 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами.
Стислий опис судового провадження.
25 серпня 2023 року до суду зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшов обвинувальний акт із додатками у кримінальному провадженні № 52022000000000399 від 06.12.2022 за обвинуваченням зокрема ОСОБА_4 .
16 травня 2024 року, після численних задоволених самовідводів суддів справу призначено до судового розгляду, під час якого, наприкінці дослідження доказів сторін, прокурор звернувся із клопотанням про виділення кримінального провадження № 52022000000000399 в окреме провадження матеріалів в частині обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою суду від 16 червня 2026 року клопотання задоволено.
Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) Кримінального кодексу України, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
Відповідно до обвинувального акту та угоди про визнання винуватості, ОСОБА_8 обвинувачується у тому, що у липні 2020 року член Дирекції ПАТ ІНФОРМАЦІЯ 1 ОСОБА 1 за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА 4 та ОСОБА_8 , за пособництва ОСОБА_9 зловживав службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Юнайтед Енерджі» (далі ? ТОВ) та невстановлених досудовим розслідуванням фізичних осіб (досудове розслідування щодо яких здійснюється в межах іншого кримінального провадження), що спричинило тяжкі наслідки для ПАТ ІНФОРМАЦІЯ 1, шляхом підроблення офіційних документів.
ПАТ ІНФОРМАЦІЯ 1 (далі ? ПАТ) є державним підприємством, в якому держава в особі суб`єкта управління об`єктами державної власності - Фонду державного майна України, володіє акціями у розмірі 78,3 %.
Відповідно до Статуту, затвердженого 30.03.2018, метою діяльності ПАТ є одержання прибутку, для чого ПАТ має право в порядку, встановленому чинним законодавством, Статутом та внутрішніми документами укладати договори.
ОСОБА 1 відповідно до наказу ПАТ від 01.07.2019 № 83-к з 02.07.2019 призначений на посаду члена Дирекції (Директора) та звільнений з неї наказом ПАТ від 28.05.2020 № 61-к.
Згідно з наказом ПАТ від 28.05.2020 № 64-к ОСОБА 1 знову призначено на посаду Директора з 29.05.2020.
Відповідно до п. 18.9 Статуту ПАТ Директор здійснює свої повноваження на підставі цього Статуту та укладеного контракту.
На підставі контракту від 29.05.2020 ОСОБА 1 був наділений повноваженнями, пов`язаними із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
Відповідно до тимчасового розподілу повноважень між членами Дирекції ПАТ (затверджений рішенням дирекції від 28.05.2020) ОСОБА 1 ніс відповідальність за паливне забезпечення, безпосередньо спрямовував, координував та контролював діяльність Департаменту з матеріально-технічного та паливного забезпечення.
Окрім того, згідно з довіреністю № 165/22 від 11.07.2019, ОСОБА 1 був уповноважений вчиняти від імені ПАТ правочини з питань, пов`язаних із закупівлею газу, для чого мав право укладати договори на його постачання, вносити зміни, доповнення до них, підписувати від імені ПАТ документи, пов`язані з їх виконанням.
З 01.01.2020 до 31.12.2020 ОСОБА 1 був наділений такими ж повноваженням довіреністю ПАТ від 23.12.2019 № 319.
ОСОБА 4 відповідно до Наказу ПАТ від 15.12.2016 № 187-к переведений на посаду члена Дирекції (Директора) ПАТ та звільнений з цієї посади наказом ПАТ від 28.05.2020 № 61-к.
Наказом ПАТ від 28.05.2020 № 64-к ОСОБА 4 знову прийнято на посаду Директора з 29.05.2020.
На підставі контракту від 29.05.2020 ОСОБА 4 був наділений повноваженнями, пов`язаними із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
Окрім того, довіреністю ПАТ від 23.12.2019 № 393 ОСОБА 4 в період з 01.01.2020 до 31.12.2020 був уповноважений укладати та підписувати від імені ПАТ договори, вчиняти всі інші юридично значимі дії та правочини, необхідні для виконання наданих довіреністю повноважень.
ОСОБА_8 відповідно до наказу ПАТ від 27.06.2019 № 75-к з 03.07.2019 призначений на посаду начальника Департаменту з матеріально-технічного та паливного забезпечення та згідно з Положенням про Департамент (затверджений рішенням дирекції ПАТ від 12.06.2020) наділений повноваженнями, пов`язаними із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
Довіреністю ПАТ від 09.06.2020 № 227/22 ОСОБА_8 з 09.06.2020 по 31.12.2020 був уповноважений вчиняти від імені ПАТ правочини з питань, пов`язаних з закупівлею газу, для чого мав право укладати договори на постачання, вносити зміни, доповнення до них, підписувати від імені ПАТ документи, пов`язані з виконанням договорів.
У свою чергу, ТОВ «Юнайтед Енерджі» було створено 26.02.2018 одноосібним учасником ОСОБА 7.
25.06.2018 ОСОБА 7 передав, а ОСОБА_9 прийняв частку у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ.
ОСОБА_9 наказом ТОВ № 3-к від 25.06.2018 був прийнятий на посаду директора з 26.06.2018.
Згідно зі статутом ТОВ від 05.07.2019 виконавчим органом Товариства є директор, який вирішує усі питання діяльності Товариства, що не віднесені до компетенції загальних зборів учасників.
Водночас, не дивлячись на те, що ОСОБА_9 був одноособовим учасником ТОВ, діяльність товариства також здійснювалася в інтересах інших невстановлених досудовим розслідуванням фізичних осіб (досудове розслідування щодо яких здійснюється в межах іншого кримінального провадження) та частково контролювалась такими особами.
Таким чином, ОСОБА 1, ОСОБА 4, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були наділені повноваженнями, пов`язаними із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 та примітки до ст. 364 КК України були службовими особами.
До складу ПАТ з метою виробництва електричної енергії входять три теплові електростанції - Трипільська, Вуглегірська та Зміївська, паливом для яких є природний газ (далі - газ).
29.11.2019 між ТОВ в особі ОСОБА_9 та ПАТ в особі ОСОБА 1 укладено договір № 19/11/29-5 (112/1) на постачання газу, відповідно до п. 2.1 якого ТОВ, як постачальник, зобов`язується упродовж строку дії договору передавати ПАТ, як споживачу, газ та надавати послуги з бронювання потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання газу, а споживач зобов`язується приймати та оплачувати газ та надані послуги.
Згідно з пунктом 3.1 договору сторони погодили орієнтовний обсяг газу, який планується до постачання у кожному календарному місяці, які є плановими та можуть змінюватися шляхом укладання додаткових угод на кожен місяць споживання.
Пунктом 5.1 визначено, що фактичний обсяг постачання газу визначається на підставі актів, які будуть підписуватися представниками сторін по закінченню кожного місяця і датуватись останнім календарним днем відповідного місяця.
Згідно з пунктом 7.1 ціна за 1 000 м3 газу вказується у додаткових угодах до цього договору на кожен місяць.
Пунктом 7.2 договору визначено, що загальна вартість даного договору складається із суми вартостей усіх обсягів газу, поставленого протягом усіх місяців, та наданих послуг протягом строку дії даного договору.
Відповідно до п. 7.3 ціна газу визначається та узгоджується шляхом підписання додаткових угод на кожен місяць постачання та без вартості плати за послуги із замовлення (бронювання) потужності не повинна перевищувати 95% від ціни вказаної на офіційному сайті НАК «Нафтогаз України» у відповідному періоді в прейскуранті на газ із ресурсів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», постачання якого не підпадає під дію спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку газу, покладених відповідно до ст. 11 Закону України «Про ринок природного газу», за умови попередньої оплати до місяця поставки газу.
У пункті 8.2 зазначено, що оплата за газ та бронювання потужності у відповідному місяці проводиться споживачем виключно грошовими коштами відповідно до узгоджених сторонами обсягів газу у додатковій угоді на відповідний місяць в наступному порядку:
- до 15-го числа місяця постачання газу споживач сплачує вартість спожитого за 1 декаду місяця (оперативно) газу та послуг із бронювання потужності;
- до 25-го числа - за 2 декаду;
- до 10-го числа місяця наступного за місяцем постачання газу споживач здійснює кінцевий розрахунок за фактично поставлений обсяг газу у відповідному місяці.
На виконання договору між ТОВ в особі ОСОБА_9 та ПАТ в особі ОСОБА 4 укладено додаткову угоду № 9 від 28.05.2020, згідно з якою споживач зобов`язується прийняти та оплатити, а постачальник - передати газ та надати послуги із бронювання потужності у червні 2020 року в обсязі 173 824 тис м3 за ціною за 1 000 м3 газу без вартості транспортування 2 800,02 грн (з ПДВ) на загальну суму 486 710 676,48 грн (з ПДВ).
На підставі додаткової угоди № 9 ОСОБА_9 підписано рахунок № 791 від 28.05.2020 на оплату газу на червень 2020 року в кількості 169 998,785723 тис м3 за ціною 2 800,02 грн (з ПДВ) за 1 000 м3 газу на загальну суму 476 000 000 грн (з ПДВ).
28.05.2020 ПАТ здійснило повну передоплату відповідно до виставленого рахунку, внаслідок чого ціна замовленого обсягу газу на червень 2020 року була визначена, узгоджена та сплачена.
У червні 2020 року ТОВ на підставі щодобових заявок ПАТ поставило, а ПАТ спожило 128 177,95593 тис м3 газу, у тому числі:
-43 604,63231 тис м3 газу на Трипільскій ТЕС;
-46 643,45473 тис м3 газу на Вуглегірській ТЕС;
-37 929,87989 тис м3 газу на Зміївській ТЕС.
Внаслідок таких дій кожною зі сторін було здійснено виконання договору в частині поставок у червні 2020 року і таке виконання прийнято іншою стороною договору, що унеможливлювало зміну його ціни
(ч. 3 ст. 632 ЦК України).
У зв`язку з передоплатою за постачання 169 998,785723, а фактичним постачанням 128 177,95593 тис м3 газу, у ТОВ виникла заборгованість перед ПАТ у сумі 23 077 100,3 грн.
В середині липня 2020 року у ОСОБА_9 з метою зменшення суми вказаної заборгованості ТОВ, в якому він є одноособовим учасником та директором, тим самим отримання неправомірної вигоди для ТОВ та інших невстановлених досудовим розслідуванням фізичних осіб, виник умисел до залучення службових осіб ПАТ ОСОБА 1, ОСОБА 4 та ОСОБА_8 до вчинення неправомірних дій із використання службового становища всупереч інтересам служби.
ОСОБА_9 запропонував зазначеним службовим особам ПАТ скласти та підписати додаткову угоду, якою внести зміни до додаткової угоди № 9 від 28.05.2020, датувавши нову угоду підробленою минулою датою 01.06.2020, а також відповідні акти приймання-передачі газу із зміненими відомостями щодо ціни поставки газу.
Для надання видимості законності укладенню додаткової угоди у липні 2020 року ОСОБА_9 підписано лист на адресу ПАТ № 29/05-7, датований підробленою датою 29.05.2020, який містив прохання поставити частину газу за заявкою на червень 2020 року з підвищенням вартості.
Відсканований примірник листа направлено на електронну пошту одного зі співробітників ПАТ.
Після роздрукування на ньому був проставлений штамп ПАТ без фактичного внесення відомостей про лист в систему електронного документообігу ПАТ та його передано відповідальному за напрям паливного забезпечення члену Дирекції ОСОБА 1, який, достовірно знаючи про час надходження листа до ПАТ, своєю резолюцією доручив його розгляд ОСОБА_8 .
ОСОБА_8 , також достовірно знаючи про час надходження листа до ПАТ, виконуючи спільний план, своєю резолюцією доручив його розгляд заступнику начальника відділу паливозабезпечення та якості ОСОБА 11.
У подальшому, у середині липня 2020 року співробітником ТОВ був підготовлений проект додаткової угоди № 10, датованої підробленою датою 01.06.2020, якою вносилися зміни до додаткової угоди № 9 від 28.05.2020.
Відповідно до проекту ТОВ в особі ОСОБА_9 та ПАТ в особі ОСОБА 4 дійшли згоди про те, що:
-ціна за 1 000 м3 газу в обсязі 100 000 тис м3, що передається у червні 2020 року, без урахування вартості транспортування становила 2800,02 грн (з ПДВ);
-ціна за 1 000 м3 газу в обсязі 73 824 тис м3, що передавався у червні 2020 року, без урахування вартості транспортування становила 3 092,92 грн (з ПДВ), чим незаконно збільшено вартість вказаного обсягу газу на 8 250 508,72 грн.
Проект додаткової угоди № 10 у форматі «pdf» співробітником ТОВ надіслано на електронну пошту провідного інженера відділу паливозабезпечення та якості Департаменту з матеріально-технічного та паливного забезпечення ОСОБА 10, яка відповідно до Порядку ведення договірної роботи у ПАТ ІНФОРМАЦІЯ 1 (затверджений Рішенням Дирекції ПАТ від 11.01.2018 (далі - Порядок) була визначена виконавцем за основним договором.
22.07.2020 ОСОБА 10 на своєму робочому комп`ютері створила лист-узгодження у форматі «doc», який роздрукувала та в якому власноручно зробила відмітку про узгодження як виконавець по додатковій угоді № 10.
Відповідно до п.п. 2.4.3.6, 2.7.3 Порядку проект договору (у тому числі додаткової угоди) обов`язково перевіряється відповідальними за напрямками посадовими особами ПАТ, зокрема щодо придбання паливно-енергетичних ресурсів - членом Дирекції (Директором), який безпосередньо спрямовує, координує та контролює діяльність Департаменту з матеріально-технічного та паливного забезпечення в апараті управління ПАТ, тобто ОСОБА 1.
У зв`язку з цим, ОСОБА 10 надала проект додаткової угоди № 10 для подальшого узгодження заступнику начальнику відділу паливозабезпечення та якості ОСОБА 11, який узгодив його сам та з іншими відповідальними особами ПАТ, у тому числі ОСОБА_8 та ОСОБА 1, які достовірно знали, що укладання додаткової угоди № 10 є безпідставним, суперечить інтересам ПАТ та призведе до необґрунтованих додаткових витрат за вже виконаною додатковою угодою № 9.
Після узгодження підроблену додаткову угоду № 10 підписав зі сторони ПАТ ОСОБА 4, а зі сторони ТОВ - ОСОБА_9 .
При цьому, вказані особи усвідомлювали, що до цієї додаткової угоди внесено завідомо неправдиві відомості щодо дати її складання, тим самим, діючи за попередньою змовою групою осіб, вчинили службове підроблення шляхом внесення до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, в якому посвідчувалися певні факти, здатні спричинити наслідки правового характеру.
На підставі підробленої додаткової угоди № 10 ОСОБА 10 підготувала акти приймання-передачі газу:
-№ 627, датований 30.06.2020, про постачання на Трипільську ТЕС 33 000 тис м3 газу за ціною 2800,02 грн (з ПДВ) за 1 000 м3 та в обсязі 10 604,6323 тис м3 за ціною 3 092,92 грн (з ПДВ), на загальну суму 125 198 878,91 грн (з ПДВ);
-№ 631, датований 30.06.2020, про постачання на Вуглегірську ТЕС 31 000 тис м3 газу за ціною 2800,02 грн (з ПДВ) за 1 000 м3 та в обсязі 15 643,45743 тис м3 за ціною 3 092,92 грн (з ПДВ) на загальну суму 135 183 009,66 грн (з ПДВ);
-№ 668, датований 30.06.2020, про постачання на Зміївську ТЕС 36 000 тис м3 газу за ціною 2800,02 грн (з ПДВ) за 1 000 м3 та в обсязі 1 929,87989 тис м3 за ціною 3 092,92 грн (з ПДВ) на загальну суму 106 768 491,12 грн (з ПДВ).
Зазначені акти були підписані зі сторони ПАТ ОСОБА_8 та зі сторони ТОВ ? ОСОБА_9 . При цьому, вказані особи усвідомлювали, що відомості до них були внесені після 22.07.2020 з урахуванням виданого завідомо неправдивого офіційного документу - додаткової угоди № 10, тим самим, діючи за попередньою змовою групою осіб, вчинили службове підроблення шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей - актів приймання-передачі природного газу №№ 627, 631 та 668, датованих 30.06.2020, в яких посвідчувалися певні факти, здатні спричинити наслідки правового характеру.
Після цього, ОСОБА_9 06.08.2020 повернув переплату за газ у сумі 14 826 591,60 грн замість 23 077 100,30 грн, які мали бути повернуті до підроблення додаткової угоди № 10.
Вказаними спільними діями спричинено тяжкі наслідки для ПАТ у вигляді необґрунтованих витрат у сумі 8 250 508,72 грн.
Стаття Кримінального кодексу України, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа
ОСОБА_8 обвинувачується у тому, що своїми умисними діями, які виразились у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи та інших фізичних осіб, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА 1, ОСОБА 4 та іншими невстановленими досудовим розслідування особами, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання
16.06.2026 року у кримінальному провадженні № 52022000000000399 укладено угоду про визнання винуватості між прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_8 , за участі його захисниці ОСОБА_11 .
Сторони визнали правильність кваліфікації дій ОСОБА_8 , правильне визначення шкоди, завданої вчиненим за участі ОСОБА_8 злочином у сумі 8 250 508,72 грн, яка відшкодована ОСОБА_9 при виконанні укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, затвердженої судом 30.12.2025.
При вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості прокурором враховано ступінь та характер сприяння ОСОБА_8 у проведенні кримінального провадження щодо нього та інших осіб, а саме: беззаперечне визнання своєї винуватості в інкримінованому йому злочині у цьому кримінальному провадженні, подання звернення прокурору із пропозицією укладення угоди про визнання винуватості, якою зокрема висловлено намір дати в суді повні показання із зазначенням їх змісту з викриттям інших осіб у вчиненні цього злочину.
Також враховано характер і тяжкість висунутого ОСОБА_8 обвинувачення: злочином завдано шкоди лише державним та суспільним інтересам; угоду укладено у провадженні щодо корупційного злочину за умови викриття обвинуваченим інших осіб у вчиненні будь-якого корупційного злочину, якщо інформація щодо вчинення такими особами злочину буде підтверджена доказами, за обставин, коли заподіяна шкода повністю відшкодована.
Прокурор врахував наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості осіб, які вчинили злочини, та більшої кількості злочинів, в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
В угоді зазначено, що про її відповідність вказаним інтересам свідчать наступні обставини: показаннями ОСОБА_8 буде посилено доказову базу щодо інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, пришвидшення судового розгляду внаслідок зменшення кількості обвинувачених у цьому кримінальному провадженні у випадку затвердження угоди судом.
Обвинувачений ОСОБА_8 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, і зобов`язується співпрацювати із прокурором у викритті кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні № 52022000000000399 від 06.12.2022, у якому здійснюється судовий розгляд Вищим антикорупційним судом.
Співпраця має полягати у наданні повних правдивих показань під час судового розгляду щодо участі осіб у вчиненні вказаних злочинів. При цьому ОСОБА_8 підтверджує правдивість відомостей, викладених у його клопотанні від 16.06.2026 про укладення угоди про визнання винуватості, яким зокрема висловлено намір дати в суді повні показання у цьому провадженні із зазначенням їх змісту з викриттям інших осіб у вчиненні злочину.
Сторони дійшли згоди про перерахування ОСОБА_8 коштів у сумі 1 000 000 грн на рахунок з реквізитами: НОМЕР_1 (АТ КБ «ПриватБанк») або за погодженням з прокурором - на інший рахунок отримувача: Благодійна Організація «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим», код ЄДРПОУ 39696398, призначення платежу - благодійна допомога для збиття розвідувальних та ударних дронів, протягом 30 днів з дня набрання законної сили вироком суду, яким затверджено угоду.
При вирішенні питання щодо міри покарання обвинуваченому ОСОБА_8 сторони дійшли згоди, що наявна обставина, яка пом`якшує покарання, а саме щире каяття. Іншими обставинами, що також можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання, є вчинення злочинів вперше та прийняття на себе зобов`язання обвинуваченим щодо надання допомоги Збройним Силам України.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 визнали вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги тяжкість злочину, наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання, особу обвинуваченого, сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_8 покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України - позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях строком на 1 рік зі штрафом в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн.
Враховуючи можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання у вигляді позбавлення волі сторонами узгоджено звільнення ОСОБА_8 на підставі ч. 2 ст. 75 КК України від відбування основного покарання у виді 3 років позбавлення волі з випробуванням.
ОСОБА_8 роз`яснено та цілком зрозуміло, що відповідно до ст. 75 КК України іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
На підставі ст. 76 КК України сторонами узгоджено покладення на ОСОБА_8 обов`язків, передбачених пунктами 1 і 2 частини 1 та пунктом 2 частини 3 цієї статті, а саме:
1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі ст. 77 КК України сторонами узгоджено призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях строком на 1 рік, а також штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн.
Із запропонованим видом та мірою покарання, звільненням від відбування покарання з випробуванням обвинувачений згоден.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Також сторонам відомо та зрозуміло, що відповідно до ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) наслідком укладення та затвердження цієї угоди про визнання винуватості для прокурора і обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями ч. 4 ст. 394 та ч. 3 ст. 424 КПК, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК.
В угоді сторонами обумовлено наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК.
Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.
Суд доходить висновку про необхідність затвердження угоди про визнання винуватості, зважаючи на таке.
Позиції сторін
ОСОБА_8 підтримав укладення угоди. Зазначив, що насильство, примус чи погрози до нього не застосовувались. Обіцянок, чи будь-яких інших обставин, не передбачених угодою йому ніхто не давав.
У судовому засіданні обвинувачений повідомив, що беззастережно визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні. Розуміє суть та характер обвинувачення і погоджується з його формулюванням, що зазначено в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості.
Також зазначив, що цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини кримінального правопорушення. При цьому він має право мовчати, допитати під час такого розгляду свідків обвинувачення, звернутися з клопотанням про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
Обвинувачений наполягав на укладенні угоди. Він повністю усвідомлює вид покарання, призначення якого обумовлене угодою, а також інші заходи, що будуть застосовано до нього у разі її затвердження.
Захисники повідомили, що здійснювали захист обвинуваченого під час судового розгляду та під час укладення угоди. Повністю підтвердили зазначену їх підзахисним інформацію.
Прокурор ОСОБА_10 угоду підтримав, зазначив про її добровільність. Повідомив, що кримінальне правопорушення належить до числа тих, щодо яких законом передбачена можливість укладення угоди про визнання винуватості.
Прокурор повідомив суду обставини, які ним було враховано при укладенні угоди про визнання винуватості, що фактично відповідають змісту самої угоди.
Угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні, зокрема, щодо корупційних кримінальних правопорушень, за умови викриття обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані) (п. 2 ч. 4 ст. 469 КПК).
Угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. (ч. 4 ст. 469 КПК).
Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:
1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;
3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним;
5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань;
6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
У судовому засіданні встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам закону, дії ОСОБА_8 кваліфіковано правильно, за ними можливе укладення угоди.
Суд установив, що угоду укладено у провадженні щодо тяжкого злочину. Санкція частини другої статті 364 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який, згідно з частиною п`ятою статті 12 КК України є тяжким злочином.
Прокурор правильно кваліфікував дії ОСОБА_8 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, що з`ясовано та підтверджено у судовому засіданні.
Тобто підстав для відмови у затвердженні угоди, через її невідповідність вимогам закону немає, оскільки правова кваліфікація дій обвинуваченого, яка є правильною, дозволяє укладення угоди про визнання винуватості.
Умови угоди відповідають інтересам суспільства
Суспільний інтерес - інтерес суспільства або усередненого представника цієї спільноти, пов`язаного із забезпеченням його благополуччя, стабільності, безпеки та сталого розвитку.
Наразі корупція загрожує національній безпеці України, уповільнює економічний розвиток держави, а також нівелює довіру населення до державних органів та органів місцевого самоврядування. Крім того, масштаби корупційних проявів негативно позначаються на міжнародному іміджі України.
А тому є суспільний інтерес у швидкому здійсненні правосуддя у такій категорії справ, призначенні особі узгодженого покарання, запобігання вчинення ним та іншими кримінальних правопорушень, а також викриттю ним інших осіб, у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
За таких обставин, суд доходить висновку, що умови угоди відповідають інтересам суспільства.
Умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб
Сторони дійшли спільної згоди про укладення цієї угоди. З її змісту також убачається, що потерпілим у кримінальному провадженні надано письмову згоду на укладення угоди з ОСОБА_8 .
Отож, судом не встановлено порушення угодою прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.
Суд не встановив підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним
Сторони угоди, а також захисник ОСОБА_11 підтвердили добровільність її укладення.
У суду не виникло жодних сумнівів у добровільності укладення угоди про визнання винуватості.
Виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань є цілком можливим
За угодою ОСОБА_8 зобов`язується перерахувати кошти в сумі 1 000 000 грн на рахунок БО «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим». А також, надати повні правдиві показання під час судового розгляду щодо участі інших осіб у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні № 52022000000000399 від 06.12.2022, у якому здійснюється судовий розгляд Вищим антикорупційним судом.
Виконання ним взятих на себе за угодою зобов`язань щодо викриття є цілком можливим.
Судом встановлено фактичні підстави для визнання винуватості ОСОБА_8 .
Дослідивши обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості, суд вважає, що існують підстави стверджувати, що ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України. Фактичні обставини, описані в обвинувальному акті, формулюванні обвинувачення, вказане в угоді, підтвердження ОСОБА_8 цих обставин, дають можливість суду дійти висновку про існування фактичних підстав для визнання винуватості обвинуваченим.
Отож, угода відповідає вимогам КПК та закону. Підстав для відмови у її затвердженні немає.
Щодо покарання
Сторони узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_8 про призначення йому покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України - позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях строком на 1 рік зі штрафом в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн.
Окрім цього, сторони узгодили звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Покарання сторонами угоди визначено з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, а саме: його класифікації за ст. 12 КК України, особливостей і обставин вчинення: форми вини, мотиву і мети, способу, стадії вчинення, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали, даних про особу обвинуваченої, обставин, що пом`якшують покарання.
Згідно з частиною п`ятою статті 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Визначаючись щодо покарання, яке, на думку суду, слід призначити обвинуваченому, суд зважає на таке.
Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_8 , відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття, вчинення злочину вперше та прийняття на себе зобов`язання щодо надання допомоги Збройним Силам України.
Обставиною, яка обтяжує покарання, передбачена статтею 67 КК України є вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім, зокрема, випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Обмеження щодо застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, передбачені абзацом першим цієї частини, не застосовуються, якщо суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією.
Суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді зокрема позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 2 ст. 75 КК України).
Частиною третьою статті 75 КК України передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років (ч. 4 ст. 75 КК України).
Отож, оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 щиро розкаявся у вчиненні злочину, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, прийняв на себе зобов`язання щодо надання допомоги Збройним Силам України, його виправлення можливе без відбування покарання. Суд дійшов висновку про можливість його звільнення від відбування покарання з випробуванням строком у один рік.
Щодо питання покладення обов`язків із числа регламентованих статтею 76 КК України, то суд враховує, що частиною другою статті 75 КК України передбачено, що суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді, зокрема, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
У цьому випадку, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
Тобто перелік обов`язків суд визначає самостійно з урахуванням характеру та тяжкості обвинувачення.
У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені пунктами 1-2 частини першої та пунктом 2 частини третьої статті 76 КК України.
Водночас, оскільки вчинення злочину ОСОБА_8 було пов`язано із його діяльністю та займаною посадою, суд вважає, що до нього слід застосувати додаткове покарання, передбачене санкцією частини другої статті 364 КК України у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях строком на 1 рік.
Що стосується додаткового покарання, передбаченого санкцією частини другої статті 364 КК України у виді штрафу, на переконання суду, його також слід застосувати, а саме штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами шляхом ухвалення вироку і призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.
Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку
У судовому засіданні захисник ОСОБА_11 заявила клопотання про скасування заходів забезпечення та запобіжного заходу.
(1)Арештоване майно
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт, зокрема, у випадку якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.
З долучених захистом матеріалів убачається, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/4047/22 від 26.09.2022 накладено арешт на майно зареєстроване за ОСОБА_8 , а саме на:
-частку статутного капіталу ТОВ «ВМ-Спектр» » (код 37448951) у розмірі 1000 грн;
-частку статутного капіталу ТОВ «Фудтрейд-В» (код 42163913) у розмірі 990 000 грн;
-квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;
-транспортний засіб - автомобіль MASERATI, модель GHIBLI, 2017 року, VIN: НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 .
Отож, з урахуванням того, що майно не підлягає будь-якій конфіскації, вжитий у справі захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту згаданого майна підлягає скасуванню.
Разом з тим, ні підлягає задоволенню клопотання в частині скасування арешту на мобільний телефон «Iphone A1778» (ухвала слідчого судді у справі № 991/8896/20 від 30.10.20), який є речовим доказом в основному кримінальному провадженні, з якого виділено матеріали за цією угодою де і буде вирішуватися питання щодо цього майна при ухваленні вироку у ній.
(2)Запобіжний захід
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.09.2022 у справі № 991/3931/22 застосовано стосовно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 4 217 700 гривень, яку було внесено за останнього ОСОБА_12 ..
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК суд при ухваленні обвинувального вироку, зокрема, приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
Зважаючи на викладене, у зв`язку з ухваленням вироку, суд вважає, що необхідність подальшого застосування вищезазначеного запобіжного заходу відпала, тому його необхідно скасувати.
На підставі викладеного, суд ухвалив:
- затвердити угоду про визнання винуватості від 16 червня 2026 року у кримінальному провадженні № 52022000000000399, укладену між прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_8 , за участю захисниці - адвоката ОСОБА_11 ;
- ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України;
- призначити ОСОБА_8 узгоджену між прокурором та обвинуваченим міру покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України - позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях строком на 1 рік зі штрафом в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн;
- на підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на один рік, який обчислювати з моменту проголошення вироку;
- згідно зі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_8 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- скасувати запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 4 217 700 гривень, застосований до ОСОБА_13 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.09.2022 у справі № 991/3931/22;
- заставу в розмірі 4 217 700 гривень, внесену за обвинуваченого ОСОБА_8 , повернути заставодавцю - ОСОБА_12 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
- скасувати арешт, накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 26.09.2022 у справі № 991/4047/22 зареєстроване за ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 майно, а саме:
1) частку статутного капіталу ТОВ «ВМ-Спектр» (код 37448951) у розмірі 1000 грн;
2) частку статутного капіталу ТОВ «Фудтрейд-В» (код 42163913) у розмірі 990 000 грн;
3) квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;
4) транспортний засіб - автомобіль MASERATI, модель GHIBLI, 2017 року, VIN: НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК та з урахуванням обмежень визначених частиною другою статті 473 КПК, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Роз`яснити учасникам провадження, що відповідно до статті 476 КПК, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.
Суддя ОСОБА_1