Справа № 991/8752/26

Провадження 1-кс/991/8767/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

03 липня 2026 року          м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , дослідивши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, щодо нерозгляду клопотання в порядку ст. 220 КПК України у кримінальному провадженні № 52026000000000326 від 10.06.2026,

ВСТАНОВИВ:

03.07.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга  ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у нерозгляді клопотання у кримінальному провадженні № 52026000000000326 від 10.06.2026, яка на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 03.07.2026 була передана на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 . 

У вказаній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що 29.06.2026 він звернувся до Національного антикорупційного бюро України з клопотанням в порядку ст. 220 КПК України. У цьому клопотанні скаржник просив невідкладно провести слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення фактичного місцезнаходження та руху вилучених грошових коштів, а також змінити правову кваліфікацію у зазначеному кримінальному провадженні з ч. 2 ст. 367 КК України на ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України. 

Водночас в порушення вимог ст. 220 КПК, а саме щодо строку розгляду такого клопотання, детективи НАБУ клопотання не розглянули, жодного процесуального рішення не виніс та на адресу заявника не направили.

З огляду на це, ОСОБА_2 вважає, що уповноважені особи НАБУ допустили бездіяльність, а тому він звернувся до суду з проханням визнати таку бездіяльність протиправною та зобов`язати уповноважених осіб НАБУ розглянути клопотання ОСОБА_2 від 29.06.2026 року у кримінальному провадженні № 52026000000000326.

Водночас, 03.07.2026 від скаржника ОСОБА_2 надійшла заява про залишення вказаної скарги без розгляду.

Вирішуючи порушене у вказаній заяві питання, слідчий суддя виходить з того, що чинні норми КПК України не передбачають ухвалення слідчим суддею після отримання скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора такого процесуального рішення як залишення її без розгляду.

Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 26 КПК України однією із загальних засад кримінального провадження, передбачених ст. 7 КПК України є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України. При цьому, за змістом ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що віднесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України. 

Оскільки скаржник ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій просив подану ним скаргу залишити без розгляду, чим фактично відмовився від реалізації та використання свого права на підтримання такої скарги та розгляду слідчим суддею питань, порушених у ній, слідчий суддя доходить висновку, що така скарга розгляду по суті не підлягає.

Керуючись ст. 7, 9, 26, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу  ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у нерозгляді клопотання у кримінальному провадженні № 52026000000000326 від 10.06.2026, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя          ОСОБА_1