Справа № 991/5910/26

Провадження 1-кп/991/58/26

У Х В А Л А 

іменем України

30 червня 2026 року м.Київ 

Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1 , 

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 62022100130000251, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.06.2022, за обвинуваченням 

ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Великі Чорнокінці, Чортківського району, Тернопільської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт та угода про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 62022100130000251 від 02.06.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

1.1. Прокурор звернувся до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт у нічний час доби. 

1.2. Клопотання мотивовано тим, що 13.09.2024 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до моменту його затримання і розгляду питання про застосування запобіжного заходу за участю підозрюваного або зміну обраного заходу на більш м`який запобіжний захід. 

Надалі, 25.02.2026 ОСОБА_4 був затриманий на території Чеської Республіки НЦБ Інтерполу цієї держави, 10.04.2026 між прокурором та обвинуваченим укладено угоду про визнання винуватості. А 29.06.2026 у межах процедури екстрадиції здійснено фактичну передачу ОСОБА_4 представникам НАБУ.

1.3. Прокурор зазначив, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігання ризику переховування від суду доцільним є застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із покладенням процесуальних обов`язків.

1.4. За таких обставин просив змінити обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід і застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 у період часу з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв наступної доби, без дозволу суду, строком на два місяці із покладенням таких обов`язків:

- прибувати до суду за першим викликом;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, прокурорів САП та суду з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті).

2. У судовому засіданні учасники висловили такі позиції:

2.1. Прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив задовольнити. Пояснив, що адреса, визначена в клопотанні, є фактичним місцем проживання обвинуваченого, за якою останній орендує квартиру і буде у подальшому в ній проживати. Зазначив, що обов`язок утримуватися від спілкування з будь-якими особами, які можуть бути свідками, обумовлений умовами угоди з урахуванням виділення матеріалів щодо ОСОБА_4 в окреме провадження зі справи, яка слухається наразі в суді. 

2.2. Захисник ОСОБА_5 клопотання підтримав. Зазначив, що обвинувачений вже до моменту затвердження угоди судом почав виконувати умови угоди та сплатив грошові кошти на потреби ЗСУ, що підтверджує наміри затвердити угоду і виконати її умови. Додатково наголосив, що обвинувачений надав добровільну згоду на його видачу у спрощеному порядку, що також свідчить на користь намірів обвинуваченого. 

2.3. Захисник ОСОБА_6 просив за можливості обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, оскільки вказане дозволить обвинуваченому зібрати грошові кошти для виконання умов угоди.

2.4. Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію сторони захисту.

3. Заслухавши учасників кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків.

3.1. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.09.2024 у справі №991/8114/24 до підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України. 

3.2. Обвинувачений ОСОБА_4 затриманий 25.02.2026 на території Чеської Республіки, а 29.06.2026 здійснено його фактичну передачу представникам Національного антикорупційного бюро України. 

3.3. У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

3.4. Згідно з положеннями ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

3.5. Згідно зі ст. 178 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі стосовно індивідуальних особливостей обвинуваченого та інкримінованого кримінального правопорушення.

3.6. Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5,6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

3.7. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх ймовірності. Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків Суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.

3.8. З урахуванням обставин цього кримінального провадження, характеру інкримінованого кримінального правопорушення та даних особи обвинуваченого Суд доходить висновку, що ризик переховування від суду, про який стверджує прокурор, є актуальним. 

3.9. Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України. Відповідно до умов угоди сторони погодили призначення покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із позбавленням права обіймати посади керівника в органах державної влади, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, строком на 1 рік зі штрафом в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. На підставі ч. 2 ст. 75 КК України сторони узгодили звільнення від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням. Обвинувачений так само взяв на себе зобов`язання часткового відшкодування завданих збитків. 

За таких обставин ризик переховування обвинуваченого від суду є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суворість погодженого покарання та невідворотність кримінальної відповідальності. 

Сам по собі факт укладення угоди про визнання винуватості не нівелює вказаний ризик. Так само звернення до суду з відповідною угодою автоматично не свідчить про її затвердження на умовах, які погодили сторони. Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам КПК України та КК України, та може дійти висновку про відмову в її затвердженні. У такому разі розгляд провадження продовжується у загальному порядку, а тому обвинувачений може зберігати заінтересованість в уникненні кримінальної відповідальності. 

При цьому на етапі вирішення питання про зміну запобіжного заходу Суд позбавлений можливості повною мірою 1) пересвідчитись у добровільності укладення угоди, 2) усвідомленні обвинуваченим характеру і наслідків її затвердження, 3) реальності намірів обвинуваченого виконати взяті на себе зобов`язання, а також 4) перевірити відповідність погодженого покарання вимогам закону, а інших умов - інтересам суспільства. 

Кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинуваченого у будь-який момент судового розгляду. До моменту затвердження угоди судом відсутні правові наслідки, на які погоджуються сторони, а тому зберігається можливість зміни процесуальної поведінки обвинуваченого. При цьому Суд не встановив обставин, які достеменно свідчили б про повне нівелювання ризику переховування або об`єктивно виключали можливість його реалізації. 

3.10. Разом із цим Суд дійшов висновку, що ступінь вказаного ризику істотно зменшилась з огляду на:

- сам факт укладення угоди про визнання винуватості, що свідчить про зміну процесуальної позиції обвинуваченого;

- часткове виконання умов угоди шляхом перерахування грошових коштів на благодійний рахунок для забезпечення потреб підрозділів Збройних Сил України;

- відсутність на цьому етапі провадження об`єктивної необхідності застосовувати більш суворі процесуальні обмеження для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого;

- характер запропонованих прокурором процесуальних обов`язків, які частково відтворюють загальні обов`язки обвинуваченого, визначені в ст. 42 КПК України, а тому свідчать про відсутність нагальної потреби у застосуванні більш суворого запобіжного заходу. 

3.11. Водночас Суд критично оцінює запропонований прокурором обов`язок утриматися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті. Вказаний обов`язок не є релевантним ризику переховування, про обґрунтованість якого прокурор стверджує в клопотанні. Правова природа цього обов`язку спрямована на запобігання випадкам незаконного впливу обвинуваченого на конкретних осіб, які володіють відомостями, що мають істотне значення, з метою недопущення спотворення процесу доказування шляхом схиляння до надання неправдивих, неповних або викривлених показань, відмови від їх надання або іншого перешкоджання встановленню істотних обставин кримінального провадження.

Втім, сторона обвинувачення не навела конкретних обґрунтованих обставин, які можуть свідчити про реальність такого ризику у цьому кримінальному провадженні. Виключно посилання на умови угоди і визначені зобов`язання, у тому числі в контексті потенційного впливу на самого обвинуваченого, не можуть бути достатньою підставою для покладення на обвинуваченого заборони спілкуватися із фактично необмеженим колом осіб.

3.12. Сторона обвинувачення підтвердила добровільність згоди обвинуваченого на його видачу і належну процесуальну поведінку на даному етапі, що у сукупності з викладеними обставинами дозволяє суду, встановивши ризик переховування, обрати найменш суворий запобіжний захід. За таких умов застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання є достатнім і пропорційним заходом, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого до моменту вирішення судом питання про затвердження угоди про визнання винуватості або відмови у її затвердженні. 

При прийнятті такого рішення Суд також бере до уваги, що матеріали провадження не містять відомостей про обізнаність або згоду власника житла, у якому фактично проживає обвинувачений, для його використання як місця виконання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що також виключає доцільність застосування саме такого виду запобіжного заходу. 

4. Таким чином, Суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора і зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, поклавши на обвинуваченого строком до 30.08.2026 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за першим викликом;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Керуючись статтями 176-178, 179, 193, 194, 201, 376, 392 КПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Клопотання прокурора задовольнити частково.

2. Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із покладенням на обвинуваченого строком до 30.08.2026 включно обов`язків:

- прибувати до суду за першим викликом;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

3. Роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

4. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 . 

5. Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя         ОСОБА_1